Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Малаховський У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Ян Мал

Ян Малаховський (єпископ)

Ян Малаховський (єпископ)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Малаховський.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Ян Малаховський.

Ян Малаховський гербу Наленч (нар. 1623, Бонкова-Ґура — пом. 20 серпня 1699, Краків) — римсько-католицький і державний діяч, дипломат Речі Посполитої; єпископ хелмінський (1676–1681) і краківський (1681–1699); референдар коронний (1666–1676, підканцлер коронний (1679–1681).

Ян Малаховський
пол. Jan Małachowski
image
image
Герб
Хелмінський єпископ
1676 — 1681
Конфесія: католицтво
Церква: римо-католицька церква
Попередник: Анджей Ольшовський
Наступник: Казимир Ян Опалінський
Краківський єпископ
1681 — 1699
Попередник: Анджей Тшебіцький
Наступник: Станіслав Домбський
 
Діяльність: католицький священник, державний діяч, католицький єпископ
Народження: 1623[1][2]
Бонкова-Ґура, Ґміна Ренчно, Пйотрковський повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща
Смерть: 20 серпня 1699(1699-08-20)
Краків, Річ Посполита
Похований: катедра святих Станіслава і Вацлава
Династія: (Малаховські) гербу Наленч
Батько: [lt]
Мати: Маріанна Якторовська
Дружина: Маґдалена з Шембеків
Посада: пробст рогатинський і більсько-підляський; канонік і схоластик львівський, канонік краківський; абат моґільненський; референдар коронний, підканцлер коронний

image Ян Малаховський у Вікісховищі

Життєпис

Народився Ян Малаховський 1623 року у Бонковій-Ґурі біля Сєрадза. Походив зі знатної шляхетської родини (Малаховських гербу Наленч). Батько — [lt] (1600–1629), хорунжий сєрадзький, мати — Маріанна Якторовська. Мав брата [pl], каштеляна сєрадзького, і сестру Кристину, дружину Станіслава Заборського. Його прадід [pl] дав початок шляхетській гілці роду.

Ян Малаховський спочатку навчався у колегіумі єзуїтів у Каліші, потім продовжив навчатися на юриста в Академії Краківській. Для завершення освіти, він виїхав за кордон, де, зокрема, перебував на імператорському дворі Фердинанда III. Одружився з Маґдаленою з Шембеків, тіткою майбутнього примаса [pl], з якою, однак, не мав дітей.

Від початку Хмельниччини 1648 року Малаховський служив у війську під керівництвом, на той час, воєводи подільського Станіслава Потоцького й у битвах з козаками заслужив звання ротмістра. 1651 року відзначився у битві під Берестечком, зблизився із, на той час, яворівським старостою і полковником коронного війська Яном Собеським і звернув на себе увагу короля Яна Казимира.

Рано овдовівши, він вирішив стати священником і перед 1655 роком прийняв посвячення. Завдяки протекції архієпископа львівського Яна Тарновського Малаховський швидко просувався щаблями церковної кар'єри: став пробстом у Рогатині та каноніком у Львівській катедральній капітулі (1655), з 1664 року був схоластиком цієї ж капітули. Протягом 1655–1657 років був капеланом короля Яна Казимира, супроводжував його під час вигнання під час Потопу у Сілезії, з 1660 року був каноніком краківським і пробстом у Більську-Підляському, де власним коштом збудував парафіяльний костел.

image
Портрет Яна Малаховського у Національному музеї у Кракові

За заслуги Малаховський отримав абатство бенедиктинців у Моґільно та 16 червня 1666 року був винагороджений урядом референдаря коронного, який обіймав до березня 1676 року. На цьому уряді був королівським посланцем на регіональні сеймики, двічі їздив із конфіденційними місіями до Франції та один раз до курфюрста Бранденбурга. Як королівський комісар брав участь у розмежуванні королівських земель на Гродненщині. Королева Марія Людвіка зробила його розпорядником своїх доходів і 1667 року одним із виконавців свого заповіту.

Після абдикації Яна Казимира 1668 року, Малаховський підтримував кандидатура французького принца Конде на посаду короля Речі Посполитої. Був електором Михайла Корибута Вишневецького 1669 року від Сєрадзького воєводства. Також, був електором Яна Собеського від того ж воєводства 1674 року, підписав його pacta conventa.

3 березня 1676 року, на коронаційному сеймі у Кракові, Ян III призначив Малаховського Хелмінським єпископом. 7 березня 1679 року на сеймі у Гродно останній був призначений підканцлером коронним, на цьому уряді перебував до березня 1681 року.

Як один із найближчих соратників короля, Малаховський вирізнявся працьовитістю та вірністю. За дорученням короля він приймав омаж від прусських міст, а 1678 року провів люстрацію муніципальних маєтків Ґданська та Торуня. Під час сеймових засідань, як сенатор, працював над збереженням згоди в країні. У Хелмінській дієцезії він провів візитації костелів та оголосив ״Decretum ordinationis generalia". Він також створив окремий фонд для навернених з лютеранства та кальвінізму, відновив семінарію, яка не діяла з часів «потопу», значно підвищивши її утримання та передавши її Конгрегації місіонерів Святого Вінсента де Поля з Варшави.

Перед 3 березня 1681 року король номінував Яна Малаховського на вакантний від 1679 року уряд Краківського єпископа. 12 травня він отримав папську провізію, інгрес до Вавельської катедри відбув 27 вересня.

image
Будівля костелу святого Франциска Сальського у Кракові

Як краківський єпископ, Малаховський гаряче підтримував плани війни з Османською імперією та союзу з цісарем. 1683 року від імені сеймових станів Речі Посполитої він вів переговори з імперським посланцем Вальдштейном і папськими нунціями про фінансові субсидії, а потім про участь поляків в антитурецькій лізі, створеній папою Інокентієм XI та імператором Леопольдом I. За переконаннями Малаховський, як і всі польські єпископи, був прогабсбурзької орієнтації, однак він не покинув короля, коли той намагався після невдалих походів на Молдавію та Україну зблизитися з Людовіком XIV і за допомогою Франції покласти край війні з Османською імперією, хоча інші єпископи, побоюючись папи, стримано ставилися до цих планів, і Малаховський мусив зважати на їхню позицію. Певною мірою заслугою Малаховського була відмова короля від профранцузької політики та повернення до союзу з Габсбургами. Для віденської експедиції Малаховський вислав королю піхотний підрозділ з 300 чоловік з району міста Мушини, та гусарську хоругву під керівництвом свого племінника [pl], і взяв на себе всі витрати на відновлення укріплень Кракова та постачання міста. Він вшанував віденців пам'ятною дошкою (біля каплиці Сигізмунда) у Вавельському соборі. Під час бурхливих сеймових засідань наприкінці правління Яна III він намагався ліквідувати конфлікти між прихильниками Сапєг і антисапєгівською опозицією. Гучною була участь Малаховського у пом'якшенні суперечок на сеймі 1688 року між Юзефом Богуславом Слушкою та сапежинським слугою [pl], або на сеймі 1695 року між Сапєгами та Кришпінами-Кіршенштейнами. Він також вимагав покарання за розпалювання бунту в костелах під час проведення в них сеймиків. У період міжкоролів'я після смерті Яна III, єпископ власним коштом направив 500 вояків для підтримання спокою у Кракові.

Будучи краківським єпископом, Ян Малаховський реформував духовну семінарію, передавши її під опіку Конгрегації місіонерів Святого Вінсента де Поля. Малаховський переселив цей орден, що мав головний осідок у Франції, до Кракова 1682 року з Варшави, поселив на Страдомі та надав їм управління деякими селами з навколишніх церковних маєтків. Він також привіз до Кракова з Франції орден сестер візитанток, яким протягом 1682–1695 років фінансував побудову костелу і кляштору. З власних коштів відремонтував оборонні укріплення Кракова. 1690 року завершив беатифікацію княгині Кінги. 1697 року був електором Августа II Сильного від Краківського воєводства.

Помер Ян Малаховський 20 серпня 1699 у Кракові, був похований у Вавельській катедрі, серце його було поховане у краківському костелі візитанток.

Фундатор і меценат

image
Єпископський палац у Кракові
image
Костел навернення святого Павла у Кракові

Із фундаторською діяльністю Малаховського пов'язані чотири проекти будівництва: місіонерський монастир (1683–1686), кляштор (1687–1692) і костел святого Франциска Сальського (1692–1695) візитанток, і перебудова [pl] (1691–1692), перебудова [pl] у Бодзентині (1689–1691). Також, він сприяв закладенню наріжного каменю у будові місіонерського [pl] 1693 року.

Єпископ Малаховський у своєму заповіті виділив Краківській капітулі 100 000 злотих, єзуїтам — 10 000 злотих і 80 000 злотих призначалися для підданих у єпископських маєтках, які не мали грошей, щоб сплатити свої гіберни (тобто податок на церковне майно для зимових квартир для армії). Він пожертвував цінні гобелени частково краківським домініканцям, частково Вавельському собору. Жезл єпископа Малаховського донині зберігається в катедральній скарбниці. Він також був щедрим до своєї родини, сприяв кар'єрі свого племінника Станіслава. Коли 1695 року у останнього, що на той час був воєводою каліським, народився син, він одразу ж заповів дитині 100 000 злотих.

Примітки

  1. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  2. MAK
    d:Track:Q105192847
  3. Kazimierz Przyboś, Jan Małachowski herbu Nałęcz (1623—1699), Biskup Krakowski, właścicial państwa Muszyńskiego [w:] Almanach Muszyny. — [R. 13], (2003), s. 43.
  4. Przyjaciel Chrześciańskiey Prawdy. Czasopismo teologiczne dla oświecenia i zbudowania kapłanów nayprzód, a potem katolickich chrześcian. 1839 Przemyśl R.VII z.II, s. 91.
  5. Małachowski Jan (1623-1699). Pasaż Wiedzy. Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie.
  6. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 138.
  7. Wacław Uruszczak, Fakcje senatorskie w sierpniu 1668 roku, w: Parlament, prawo, ludzie, studia ofiarowane profesorowi Juliuszowi Bardachowi w sześćiesięciolecie pracy twórczej, Warszawa 1996, s. 317.
  8. Porządek na seymie Walnym Electiey. Między Warszawą a Wolą przez opisane artykuły do samego tylko aktu Elekcyey należące uchwalony y postanowiony, roku […] 1669 [słow.] dnia wtorego […] maia, s.C.
  9. Volumina Legum, t. V, Petersburg 1860, s. 151.
  10. Porządek Na Seymie Walnym Elekcyey Między Warszawą a Wolą, przez opisane Artykuły do samego tylko Aktu Elekcyey należące, uchwalony y postanowiony, Roku Pańskiego Tysiąc Szesc Set Siedmdziesiat Czwartego, dnia Dwudziestego Miesiaca Kwietnia., s. 29.
  11. Kazimierz Przyboś, Jan Małachowski herbu Nałęcz (1623—1699), Biskup Krakowski, właścicial państwa Muszyńskiego [w:] Almanach Muszyny. — [R. 13], (2003), s. 44.
  12. Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 113.
  13. Kazimierz Przyboś, Jan Małachowski herbu Nałęcz (1623—1699), Biskup Krakowski, właścicial państwa Muszyńskiego [w:] Almanach Muszyny. — [R. 13], (2003), s. 45.
  14. Jan Małachowski. Encyklopedia Krakowa.
  15. Kazimierz Przyboś, Jan Małachowski herbu Nałęcz (1623—1699), Biskup Krakowski, właścicial państwa Muszyńskiego [w:] Almanach Muszyny. — [R. 13], (2003), ss. 44-45.
  16. Suffragia województw i ziem koronnych i W.X. Litewskiego zgodnie na […] Augusta II obranego króla polskiego […] dnia 27 VI i przy poparciu wolnej elekcjej jego […], s. 4.
  17. Mieczysław Czuma, Leszek Mazan: Poczet serc polskich. Kraków: Oficyna Wydawnicza Anabasis, 2005, s. 126. .
  18. Adam Małkiewicz, Niezrealizowany project Krakowskiego kościóła misjonarzy na Stradomiu i jego domniemany autor. Przyczynek do działalności architektów dyletantów w Krakowie w epoce Baroku [w:] Rocznik Krakowski. T. 75 (2009), s. 77.
  19. Adam Małkiewicz, Niezrealizowany project Krakowskiego kościóła misjonarzy na Stradomiu i jego domniemany autor. Przyczynek do działalności architektów dyletantów w Krakowie w epoce Baroku [w:] Rocznik Krakowski. T. 75 (2009), s. 71.

Посилання

  • Bishop Jan Małachowski. Catholic hierarchy.
  • Jan Małachowski. Encyklopedia Krakowa.
  • Małachowski Jan (1623-1699). Pasaż Wiedzy. Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Malahovskij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Yan Malahovskij Yan Malahovskij gerbu Nalench nar 1623 Bonkova Gura pom 20 serpnya 1699 Krakiv rimsko katolickij i derzhavnij diyach diplomat Rechi Pospolitoyi yepiskop helminskij 1676 1681 i krakivskij 1681 1699 referendar koronnij 1666 1676 pidkancler koronnij 1679 1681 Yan Malahovskij pol Jan Malachowski Gerb Helminskij yepiskop 1676 1681 Konfesiya katolictvo Cerkva rimo katolicka cerkva Poperednik Andzhej Olshovskij Nastupnik Kazimir Yan Opalinskij Krakivskij yepiskop 1681 1699 Poperednik Andzhej Tshebickij Nastupnik Stanislav Dombskij Diyalnist katolickij svyashennik derzhavnij diyach katolickij yepiskop Narodzhennya 1623 1 2 Bonkova Gura Gmina Renchno Pjotrkovskij povit Lodzinske voyevodstvo Respublika Polsha Smert 20 serpnya 1699 1699 08 20 Krakiv Rich Pospolita Pohovanij katedra svyatih Stanislava i Vaclava Dinastiya Malahovski gerbu Nalench Batko lt Mati Marianna Yaktorovska Druzhina Magdalena z Shembekiv Posada probst rogatinskij i bilsko pidlyaskij kanonik i sholastik lvivskij kanonik krakivskij abat mogilnenskij referendar koronnij pidkancler koronnij Yan Malahovskij u VikishovishiZhittyepisNarodivsya Yan Malahovskij 1623 roku u Bonkovij Guri bilya Syeradza Pohodiv zi znatnoyi shlyahetskoyi rodini Malahovskih gerbu Nalench Batko lt 1600 1629 horunzhij syeradzkij mati Marianna Yaktorovska Mav brata pl kashtelyana syeradzkogo i sestru Kristinu druzhinu Stanislava Zaborskogo Jogo pradid pl dav pochatok shlyahetskij gilci rodu Yan Malahovskij spochatku navchavsya u kolegiumi yezuyitiv u Kalishi potim prodovzhiv navchatisya na yurista v Akademiyi Krakivskij Dlya zavershennya osviti vin viyihav za kordon de zokrema perebuvav na imperatorskomu dvori Ferdinanda III Odruzhivsya z Magdalenoyu z Shembekiv titkoyu majbutnogo primasa pl z yakoyu odnak ne mav ditej Vid pochatku Hmelnichchini 1648 roku Malahovskij sluzhiv u vijsku pid kerivnictvom na toj chas voyevodi podilskogo Stanislava Potockogo j u bitvah z kozakami zasluzhiv zvannya rotmistra 1651 roku vidznachivsya u bitvi pid Berestechkom zblizivsya iz na toj chas yavorivskim starostoyu i polkovnikom koronnogo vijska Yanom Sobeskim i zvernuv na sebe uvagu korolya Yana Kazimira Rano ovdovivshi vin virishiv stati svyashennikom i pered 1655 rokom prijnyav posvyachennya Zavdyaki protekciyi arhiyepiskopa lvivskogo Yana Tarnovskogo Malahovskij shvidko prosuvavsya shablyami cerkovnoyi kar yeri stav probstom u Rogatini ta kanonikom u Lvivskij katedralnij kapituli 1655 z 1664 roku buv sholastikom ciyeyi zh kapituli Protyagom 1655 1657 rokiv buv kapelanom korolya Yana Kazimira suprovodzhuvav jogo pid chas vignannya pid chas Potopu u Sileziyi z 1660 roku buv kanonikom krakivskim i probstom u Bilsku Pidlyaskomu de vlasnim koshtom zbuduvav parafiyalnij kostel Portret Yana Malahovskogo u Nacionalnomu muzeyi u Krakovi Za zaslugi Malahovskij otrimav abatstvo benediktinciv u Mogilno ta 16 chervnya 1666 roku buv vinagorodzhenij uryadom referendarya koronnogo yakij obijmav do bereznya 1676 roku Na comu uryadi buv korolivskim poslancem na regionalni sejmiki dvichi yizdiv iz konfidencijnimi misiyami do Franciyi ta odin raz do kurfyursta Brandenburga Yak korolivskij komisar brav uchast u rozmezhuvanni korolivskih zemel na Grodnenshini Koroleva Mariya Lyudvika zrobila jogo rozporyadnikom svoyih dohodiv i 1667 roku odnim iz vikonavciv svogo zapovitu Pislya abdikaciyi Yana Kazimira 1668 roku Malahovskij pidtrimuvav kandidatura francuzkogo princa Konde na posadu korolya Rechi Pospolitoyi Buv elektorom Mihajla Koributa Vishneveckogo 1669 roku vid Syeradzkogo voyevodstva Takozh buv elektorom Yana Sobeskogo vid togo zh voyevodstva 1674 roku pidpisav jogo pacta conventa 3 bereznya 1676 roku na koronacijnomu sejmi u Krakovi Yan III priznachiv Malahovskogo Helminskim yepiskopom 7 bereznya 1679 roku na sejmi u Grodno ostannij buv priznachenij pidkanclerom koronnim na comu uryadi perebuvav do bereznya 1681 roku Yak odin iz najblizhchih soratnikiv korolya Malahovskij viriznyavsya pracovitistyu ta virnistyu Za doruchennyam korolya vin prijmav omazh vid prusskih mist a 1678 roku proviv lyustraciyu municipalnih mayetkiv Gdanska ta Torunya Pid chas sejmovih zasidan yak senator pracyuvav nad zberezhennyam zgodi v krayini U Helminskij diyeceziyi vin proviv vizitaciyi kosteliv ta ogolosiv Decretum ordinationis generalia Vin takozh stvoriv okremij fond dlya navernenih z lyuteranstva ta kalvinizmu vidnoviv seminariyu yaka ne diyala z chasiv potopu znachno pidvishivshi yiyi utrimannya ta peredavshi yiyi Kongregaciyi misioneriv Svyatogo Vinsenta de Polya z Varshavi Pered 3 bereznya 1681 roku korol nominuvav Yana Malahovskogo na vakantnij vid 1679 roku uryad Krakivskogo yepiskopa 12 travnya vin otrimav papsku proviziyu ingres do Vavelskoyi katedri vidbuv 27 veresnya Budivlya kostelu svyatogo Franciska Salskogo u Krakovi Yak krakivskij yepiskop Malahovskij garyache pidtrimuvav plani vijni z Osmanskoyu imperiyeyu ta soyuzu z cisarem 1683 roku vid imeni sejmovih staniv Rechi Pospolitoyi vin viv peregovori z imperskim poslancem Valdshtejnom i papskimi nunciyami pro finansovi subsidiyi a potim pro uchast polyakiv v antitureckij lizi stvorenij papoyu Inokentiyem XI ta imperatorom Leopoldom I Za perekonannyami Malahovskij yak i vsi polski yepiskopi buv progabsburzkoyi oriyentaciyi odnak vin ne pokinuv korolya koli toj namagavsya pislya nevdalih pohodiv na Moldaviyu ta Ukrayinu zblizitisya z Lyudovikom XIV i za dopomogoyu Franciyi poklasti kraj vijni z Osmanskoyu imperiyeyu hocha inshi yepiskopi poboyuyuchis papi strimano stavilisya do cih planiv i Malahovskij musiv zvazhati na yihnyu poziciyu Pevnoyu miroyu zaslugoyu Malahovskogo bula vidmova korolya vid profrancuzkoyi politiki ta povernennya do soyuzu z Gabsburgami Dlya videnskoyi ekspediciyi Malahovskij vislav korolyu pihotnij pidrozdil z 300 cholovik z rajonu mista Mushini ta gusarsku horugvu pid kerivnictvom svogo pleminnika pl i vzyav na sebe vsi vitrati na vidnovlennya ukriplen Krakova ta postachannya mista Vin vshanuvav videnciv pam yatnoyu doshkoyu bilya kaplici Sigizmunda u Vavelskomu sobori Pid chas burhlivih sejmovih zasidan naprikinci pravlinnya Yana III vin namagavsya likviduvati konflikti mizh prihilnikami Sapyeg i antisapyegivskoyu opoziciyeyu Guchnoyu bula uchast Malahovskogo u pom yakshenni superechok na sejmi 1688 roku mizh Yuzefom Boguslavom Slushkoyu ta sapezhinskim slugoyu pl abo na sejmi 1695 roku mizh Sapyegami ta Krishpinami Kirshenshtejnami Vin takozh vimagav pokarannya za rozpalyuvannya buntu v kostelah pid chas provedennya v nih sejmikiv U period mizhkoroliv ya pislya smerti Yana III yepiskop vlasnim koshtom napraviv 500 voyakiv dlya pidtrimannya spokoyu u Krakovi Buduchi krakivskim yepiskopom Yan Malahovskij reformuvav duhovnu seminariyu peredavshi yiyi pid opiku Kongregaciyi misioneriv Svyatogo Vinsenta de Polya Malahovskij pereseliv cej orden sho mav golovnij osidok u Franciyi do Krakova 1682 roku z Varshavi poseliv na Stradomi ta nadav yim upravlinnya deyakimi selami z navkolishnih cerkovnih mayetkiv Vin takozh priviz do Krakova z Franciyi orden sester vizitantok yakim protyagom 1682 1695 rokiv finansuvav pobudovu kostelu i klyashtoru Z vlasnih koshtiv vidremontuvav oboronni ukriplennya Krakova 1690 roku zavershiv beatifikaciyu knyagini Kingi 1697 roku buv elektorom Avgusta II Silnogo vid Krakivskogo voyevodstva Pomer Yan Malahovskij 20 serpnya 1699 u Krakovi buv pohovanij u Vavelskij katedri serce jogo bulo pohovane u krakivskomu kosteli vizitantok Fundator i mecenat Yepiskopskij palac u Krakovi Kostel navernennya svyatogo Pavla u Krakovi Iz fundatorskoyu diyalnistyu Malahovskogo pov yazani chotiri proekti budivnictva misionerskij monastir 1683 1686 klyashtor 1687 1692 i kostel svyatogo Franciska Salskogo 1692 1695 vizitantok i perebudova pl 1691 1692 perebudova pl u Bodzentini 1689 1691 Takozh vin spriyav zakladennyu narizhnogo kamenyu u budovi misionerskogo pl 1693 roku Yepiskop Malahovskij u svoyemu zapoviti vidiliv Krakivskij kapituli 100 000 zlotih yezuyitam 10 000 zlotih i 80 000 zlotih priznachalisya dlya piddanih u yepiskopskih mayetkah yaki ne mali groshej shob splatiti svoyi giberni tobto podatok na cerkovne majno dlya zimovih kvartir dlya armiyi Vin pozhertvuvav cinni gobeleni chastkovo krakivskim dominikancyam chastkovo Vavelskomu soboru Zhezl yepiskopa Malahovskogo donini zberigayetsya v katedralnij skarbnici Vin takozh buv shedrim do svoyeyi rodini spriyav kar yeri svogo pleminnika Stanislava Koli 1695 roku u ostannogo sho na toj chas buv voyevodoyu kaliskim narodivsya sin vin odrazu zh zapoviv ditini 100 000 zlotih PrimitkiNUKAT 2002 d Track Q11789729 MAK d Track Q105192847 Kazimierz Przybos Jan Malachowski herbu Nalecz 1623 1699 Biskup Krakowski wlascicial panstwa Muszynskiego w Almanach Muszyny R 13 2003 s 43 Przyjaciel Chrzescianskiey Prawdy Czasopismo teologiczne dla oswiecenia i zbudowania kaplanow nayprzod a potem katolickich chrzescian 1839 Przemysl R VII z II s 91 Malachowski Jan 1623 1699 Pasaz Wiedzy Muzeum Palacu Krola Jana III w Wilanowie Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 138 Waclaw Uruszczak Fakcje senatorskie w sierpniu 1668 roku w Parlament prawo ludzie studia ofiarowane profesorowi Juliuszowi Bardachowi w szesciesieciolecie pracy tworczej Warszawa 1996 s 317 Porzadek na seymie Walnym Electiey Miedzy Warszawa a Wola przez opisane artykuly do samego tylko aktu Elekcyey nalezace uchwalony y postanowiony roku 1669 slow dnia wtorego maia s C Volumina Legum t V Petersburg 1860 s 151 Porzadek Na Seymie Walnym Elekcyey Miedzy Warszawa a Wola przez opisane Artykuly do samego tylko Aktu Elekcyey nalezace uchwalony y postanowiony Roku Panskiego Tysiac Szesc Set Siedmdziesiat Czwartego dnia Dwudziestego Miesiaca Kwietnia s 29 Kazimierz Przybos Jan Malachowski herbu Nalecz 1623 1699 Biskup Krakowski wlascicial panstwa Muszynskiego w Almanach Muszyny R 13 2003 s 44 Urzednicy dawnej Rzeczypospolitej XII XVIII wieku spisy T X Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku spisy pod red Antoniego Gasiorowskiego oprac Krzysztof Chlapowski et al Polska Akademia Nauk Biblioteka Kornicka Instytut Historii Kornik Biblioteka Kornicka 1992 s 113 Kazimierz Przybos Jan Malachowski herbu Nalecz 1623 1699 Biskup Krakowski wlascicial panstwa Muszynskiego w Almanach Muszyny R 13 2003 s 45 Jan Malachowski Encyklopedia Krakowa Kazimierz Przybos Jan Malachowski herbu Nalecz 1623 1699 Biskup Krakowski wlascicial panstwa Muszynskiego w Almanach Muszyny R 13 2003 ss 44 45 Suffragia wojewodztw i ziem koronnych i W X Litewskiego zgodnie na Augusta II obranego krola polskiego dnia 27 VI i przy poparciu wolnej elekcjej jego s 4 Mieczyslaw Czuma Leszek Mazan Poczet serc polskich Krakow Oficyna Wydawnicza Anabasis 2005 s 126 ISBN 83 85931 15 5 Adam Malkiewicz Niezrealizowany project Krakowskiego kosciola misjonarzy na Stradomiu i jego domniemany autor Przyczynek do dzialalnosci architektow dyletantow w Krakowie w epoce Baroku w Rocznik Krakowski T 75 2009 s 77 Adam Malkiewicz Niezrealizowany project Krakowskiego kosciola misjonarzy na Stradomiu i jego domniemany autor Przyczynek do dzialalnosci architektow dyletantow w Krakowie w epoce Baroku w Rocznik Krakowski T 75 2009 s 71 PosilannyaBishop Jan Malachowski Catholic hierarchy Jan Malachowski Encyklopedia Krakowa Malachowski Jan 1623 1699 Pasaz Wiedzy Muzeum Palacu Krola Jana III w Wilanowie

Дата публікації:
Топ