Станіслав Домбський

Станіслав Домбський (герб Годземба; бл. 1638 — 15 грудня 1700, Краків) — єпископ РКЦ Краківський, Куявський, Плоцький, Луцький та Холмський.

Станіслав Домбський
Станіслав Домбський
Єпископ Холмський
1673 — 1676
Попередник	Кшиштоф Жегоцький
Наступник	Станіслав Яцек Свенціцький
Єпископ Луцький
1676 — 1682
Попередник	Томаш Леженський
Наступник	Станіслав Вітвіцький
Єпископ Плоцький
1682 — 1692
Попередник	Бонавентура Мадалинський
Наступник	Анджей-Хризостом Залуський
Єпископ Куявський
1692 — 1700
Попередник	Бонавентура Мадалинський
Наступник	Станіслав Шембек
Єпископ Краківський
1700
Попередник	Ян Малаховський
Наступник	Єжи Альбрехт Денгофф
Народився	1638 Республіка Польща
Помер	15 грудня 1700(1700-12-15) Краків, Річ Посполита
Похований	Костел Петра і Павла
Відомий як	католицький священник, католицький єпископ
Підданство	Річ Посполита
Національність	поляки
Alma mater	Ягеллонський університет
Батько	^d
Релігія	католицька церква^[1]
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Домбський.

Життєпис

Син Адама (пом. 1660), каштелян слонський і Ельжбети Ємієльської, доньки Станіслава, каштеляна ковальського. Брат Жигмонта (помер 1704), Брестсько-Куявського воєводи та Людвіка (пом. 1678), каштеляна конарсько-куявського.

Випускник Краківської академії, секретар Міхала Корибута Вишневецького.

У 1672 Домбський був депутатом духовенства у Коронному трибуналі.

З 1673 р. Холмський єпископ.

1676 — призначений єпископом Луцьким, 1682 — єпископ Плоцький.

1692 — знову переведений до Куявської єпархії.

Звів собор у Луцьку та палац в Торуні.

Домбський був дуже активним у політичному житті Речі Посполитої.

У 1674 підтримав гетьмана Яна Собеського у його зусиллях зі здобуття польської корони, ставши одним із лідерів антифранцисканської партії.

Після смерті Яна III Домбський підтримав кандидатуру сина Яна Собеського — Якуба Собеського як польського короля.

Зрештою, Домбський став на сторону Августа II Сильного, у якого він служив курфюрстом Познанського воєводства. Хоча Август II не набрав більшості голосів, здобувши менш престижний титул польського коронного принца, Домбський, як заступник настоятеля Польщі, вирішив здійснити його коронацію на польського короля в соборі у Вавелі 27 жовтня 1697.

У нагороду 30 березня 1700 Август II призначив його єпископом Краківським.

Однак Домбський не прийняв це єпископство, оскільки раптово помер, готуючись до вступу до єзуїтського монастиря в Кракові.

Похований в церкві Св. Петра і Павла у Кракові.

Домбському вдалося завоювати прихильність пастви великою щедрістю. Для собору у Вавелі він замовив чудову монстрацію, обсипану дорогоцінним камінням, що збереглася до наших днів.

Примітки

1. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
   d:Track:Q30d:Track:Q3892772
2. Ordo Dominorum Iudicium Deputatorum tam Spiritualiu[m] q[ua]m S[ae]cularium congregat[orum] Anno Millesimo Sexentesimo Septuagesimo Secundo p[ro] f[e]r[i]a secunda Conductus Pascha[e]., Archiwum Państwowe w Lublinie 15, k. 16.

Бібліографія

• "Wielka Encyklopedia Powszechna Ilustrowana Saturnina Sikorskiego (wyd. 1890—1914, tom 15, s. 194)
• Krzysztof Rafał Prokop: Sylwetki biskupów łuckich. Biały Dunajec: Ostróg : "Wołanie z Wołynia", 2001. .