Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ямна Долішня (пол. Jamna Dolna) — неіснуюче нині село, що лежало на прадавніх українських землях, в долині потічка Ямнянки, притоки річки Вігор, яка в свою чергу є притокою р. Сян. Нижче по течії Ямнянки знаходилося також село Трійця, а найближчими містами були Риботичі та Арламів.
| Село
 Ямна Долішня у Вікісховищі |
Історія
Найстарший документ, що розповідає про заселення берегів Вігора а також його приток, датується 1367 роком. Потік Ямнянка в різних джерелах називається також Ямніцею, Ямнічою, Ямною. Назва походить від слова яма — потік творить заглиблення серед пагорбів. Назва Долішня було додано для відокремлення від заснованої пізніше Ямни Горішньої. Село закріпачене за волоським правом Риботицькими. Перша згадка про село 1469 року проходить під назвою «Марунова Воля». У 1532 році в селі було 2 дворища, млин, піп (отже, була вже церква) і солтис. У 1605 році в селі був замок. До 1772 року входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
У 1772 році після першого розподілу Польщі село належало до імперії Габсбургів, входило до провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1880 р. було 772 жителі в селі та 23 у панському дворі (з них 783 греко-католики і 1 римо-католик).
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. В селі діяла читальня «Просвіти», на 1939 рік налічувала 158 членів. На 1.01.1939 в селі було 1150 жителів, з них 1130 українців, 10 поляків, 10 євреїв. Село входило до ґміни Риботиче Добромильського повіту Львівського воєводства.
Після початку Другої світової війни 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Ямна Долішня, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР та ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни 27 червня 1941 року село було зайняте військами вермахту.
28 липня 1944 року німці покинули цю територію. 2 серпня в селі коло церкви формувалася сотня УПА. Село на наступні 3 роки стало «столицею повстанської республіки». 19 серпня село оточило НКВД і примусово мобілізувало українців до Червоної Армії.
В березні 1945 року Ямну Долішню, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.
Церква
Спочатку в селі була церква Святої Трійці, наступна — дерев'яна церква Св. Миколая була збудована в 1905, належала до парафії у с. Трійця Добромильського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Поруч стояла дзвіниця з XIX ст., в 1950-х рр. зруйнована разом із церквою. В селі також був греко-католицький цвинтар, закладений у XVI столітті, діяв до 1946 року. Тут похований командир ВО-6 «Сян» Яків Чорній, який загинув 23.12.1944 коло Ліщин у бою з частиною НКВД.
Демографія
- 1785—540 греко-католики, 13 римо-католиків, 16 юдеїв
- 1840—817 греко-католиків
- 1859—614 греко-католиків
- 1879—783 греко-католики
- 1899—906 греко-католиків
- 1926—984 греко-католики
- 1938—1076 греко-католиків
Виселення
9 вересня 1944 р. між Радянським Союзом та тимчасовим урядом Польщі було підписано договір про прийняття так званої Лінії Керзона як польсько-українського кордону. Згідно з ним частина земель з переважно українським населенням відходила до Польщі (Підляшшя, Холмщина, Надсяння і Лемківщина). По той бік кордону опинялися близько мільйона українців. У вересні-жовтні 1944 почалося добровільне переселення, яке в 1945 році стало примусовим. Спроба виселення наприкінці вересня була упереджена УПА в ході кількагодинного бою в лісі Пасіка і польське військо змушене було повернутися до Арламова. 14 жовтня 1945 відбулася наступна спроба виселення українців із села Ямна Долішня, яких вигнали в Риботичі, де два тижні тримали під голим небом і дощем, коли в той час поляки грабували їх оселі, а тоді вивезли більшість у Дрогобицьку область (околиці Дрогобича, Самбора, Ходорова і Стрия), а решта (58 родин) оселилися в Тернопільській області. Але значна частина людей (35 родин — 94 особи) ще перед прибуттям 30 полку піхоти Війська польського сховалась у лісі та в сусідньому селі Арламові, котре було виселене раніше, та незабаром повернулися в село. 5 листопада спорожнілі хати виселених українців, ймовірно, спалені УПА задля недопущення поселення поляків.
10-15.05.1947 35 родин (94 особи) були депортовані на ті території в західній та північній частині польської держави (так звані повернені території), що до 1945 належали Німеччині, п'ятьох ув'язнили до Явожна. Вночі 20 вересня 1947 р. згоріли 72 порожні хати, ймовірно, спалені УПА задля недопущення поселення поляків.
У 1950-х роках всі будівлі села були зруйновані, зруйнована церква, бульдозерами зрівняли з землею не тільки селянські подвір'я, але й цвинтар. З кінця 1950-х безлюдна територія села разом з територіями інших навколишніх виселених сіл належала до відпочинкового комплексу Ради Міністрів, а з 1990-х територія колишніх сіл Ямна Горішня та Ямна Долішня ввійшли до ландшафтного парку «Перемишльське Підгір'я». Єдиним слідом колишнього життя залишилась понищена капличка по дорозі на Трійцю.
Відомі люди
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 17.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 6 жовтня 2017.
Джерела
- Jamna Dolna i Górna (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 391. (пол.)
- Свинко Йосип Михайлович. Ямна: знищене село Перемишльського краю (історія, спогади) — Тернопіль, 2005 [ 23 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Apokryf Ruski. Jamna Dolna [ 3 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yamna Dolishnya pol Jamna Dolna neisnuyuche nini selo sho lezhalo na pradavnih ukrayinskih zemlyah v dolini potichka Yamnyanki pritoki richki Vigor yaka v svoyu chergu ye pritokoyu r Syan Nizhche po techiyi Yamnyanki znahodilosya takozh selo Trijcya a najblizhchimi mistami buli Ribotichi ta Arlamiv Selo Yamna Dolishnya pol Jamna Dolna Koordinati 49 37 pn sh 22 34 sh d 49 617 pn sh 22 567 sh d 49 617 22 567 Koordinati 49 37 pn sh 22 34 sh d 49 617 pn sh 22 567 sh d 49 617 22 567 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Beshadskij povitGmina Ustriki DolishniPersha zgadka 1469Visota centru 374 396 mChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 710Avtomobilnij kod RBISIMC 0996318GeoNames 770568OSM 1748163 R Ustriki Dolishni Yamna DolishnyaYamna Dolishnya Polsha Yamna DolishnyaYamna Dolishnya Pidkarpatske voyevodstvo Yamna Dolishnya u VikishovishiCerkva Sv Mihayila u s Yamna Dolishnya isnuvala z 1905 do 1950 h rokiv malyunok S Gibinskogo Pechatka sela 1876 r IstoriyaNajstarshij dokument sho rozpovidaye pro zaselennya beregiv Vigora a takozh jogo pritok datuyetsya 1367 rokom Potik Yamnyanka v riznih dzherelah nazivayetsya takozh Yamniceyu Yamnichoyu Yamnoyu Nazva pohodit vid slova yama potik tvorit zagliblennya sered pagorbiv Nazva Dolishnya bulo dodano dlya vidokremlennya vid zasnovanoyi piznishe Yamni Gorishnoyi Selo zakripachene za voloskim pravom Ribotickimi Persha zgadka pro selo 1469 roku prohodit pid nazvoyu Marunova Volya U 1532 roci v seli bulo 2 dvorisha mlin pip otzhe bula vzhe cerkva i soltis U 1605 roci v seli buv zamok Do 1772 roku vhodilo do skladu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo U 1772 roci pislya pershogo rozpodilu Polshi selo nalezhalo do imperiyi Gabsburgiv vhodilo do provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi V 1880 r bulo 772 zhiteli v seli ta 23 u panskomu dvori z nih 783 greko katoliki i 1 rimo katolik Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya 1 listopada 1918 r Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya bulo okupovane Polsheyu V seli diyala chitalnya Prosviti na 1939 rik nalichuvala 158 chleniv Na 1 01 1939 v seli bulo 1150 zhiteliv z nih 1130 ukrayinciv 10 polyakiv 10 yevreyiv Selo vhodilo do gmini Ribotiche Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 13 veresnya 1939 roku vijska Tretogo Rejhu uvijshli v selo ta pislya vtorgnennya SRSR do Polshi 27 veresnya uvijshli radyanski vijska i Yamna Dolishnya sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR ta vvijshla do skladu utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 27 chervnya 1941 roku selo bulo zajnyate vijskami vermahtu 28 lipnya 1944 roku nimci pokinuli cyu teritoriyu 2 serpnya v seli kolo cerkvi formuvalasya sotnya UPA Selo na nastupni 3 roki stalo stoliceyu povstanskoyi respubliki 19 serpnya selo otochilo NKVD i primusovo mobilizuvalo ukrayinciv do Chervonoyi Armiyi V berezni 1945 roku Yamnu Dolishnyu yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi Cerkva Spochatku v seli bula cerkva Svyatoyi Trijci nastupna derev yana cerkva Sv Mikolaya bula zbudovana v 1905 nalezhala do parafiyi u s Trijcya Dobromilskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC Poruch stoyala dzvinicya z XIX st v 1950 h rr zrujnovana razom iz cerkvoyu V seli takozh buv greko katolickij cvintar zakladenij u XVI stolitti diyav do 1946 roku Tut pohovanij komandir VO 6 Syan Yakiv Chornij yakij zaginuv 23 12 1944 kolo Lishin u boyu z chastinoyu NKVD Demografiya1785 540 greko katoliki 13 rimo katolikiv 16 yudeyiv 1840 817 greko katolikiv 1859 614 greko katolikiv 1879 783 greko katoliki 1899 906 greko katolikiv 1926 984 greko katoliki 1938 1076 greko katolikivViselennya 9 veresnya 1944 r mizh Radyanskim Soyuzom ta timchasovim uryadom Polshi bulo pidpisano dogovir pro prijnyattya tak zvanoyi Liniyi Kerzona yak polsko ukrayinskogo kordonu Zgidno z nim chastina zemel z perevazhno ukrayinskim naselennyam vidhodila do Polshi Pidlyashshya Holmshina Nadsyannya i Lemkivshina Po toj bik kordonu opinyalisya blizko miljona ukrayinciv U veresni zhovtni 1944 pochalosya dobrovilne pereselennya yake v 1945 roci stalo primusovim Sproba viselennya naprikinci veresnya bula uperedzhena UPA v hodi kilkagodinnogo boyu v lisi Pasika i polske vijsko zmushene bulo povernutisya do Arlamova 14 zhovtnya 1945 vidbulasya nastupna sproba viselennya ukrayinciv iz sela Yamna Dolishnya yakih vignali v Ribotichi de dva tizhni trimali pid golim nebom i doshem koli v toj chas polyaki grabuvali yih oseli a todi vivezli bilshist u Drogobicku oblast okolici Drogobicha Sambora Hodorova i Striya a reshta 58 rodin oselilisya v Ternopilskij oblasti Ale znachna chastina lyudej 35 rodin 94 osobi she pered pributtyam 30 polku pihoti Vijska polskogo shovalas u lisi ta v susidnomu seli Arlamovi kotre bulo viselene ranishe ta nezabarom povernulisya v selo 5 listopada sporozhnili hati viselenih ukrayinciv jmovirno spaleni UPA zadlya nedopushennya poselennya polyakiv 10 15 05 1947 35 rodin 94 osobi buli deportovani na ti teritoriyi v zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi tak zvani poverneni teritoriyi sho do 1945 nalezhali Nimechchini p yatoh uv yaznili do Yavozhna Vnochi 20 veresnya 1947 r zgorili 72 porozhni hati jmovirno spaleni UPA zadlya nedopushennya poselennya polyakiv U 1950 h rokah vsi budivli sela buli zrujnovani zrujnovana cerkva buldozerami zrivnyali z zemleyu ne tilki selyanski podvir ya ale j cvintar Z kincya 1950 h bezlyudna teritoriya sela razom z teritoriyami inshih navkolishnih viselenih sil nalezhala do vidpochinkovogo kompleksu Radi Ministriv a z 1990 h teritoriya kolishnih sil Yamna Gorishnya ta Yamna Dolishnya vvijshli do landshaftnogo parku Peremishlske Pidgir ya Yedinim slidom kolishnogo zhittya zalishilas ponishena kaplichka po dorozi na Trijcyu Vidomi lyudiShevchik Vasil IvanovichPrimitkiKubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 17 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 6 zhovtnya 2017 DzherelaJamna Dolna i Gorna 2 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 391 pol Svinko Josip Mihajlovich Yamna znishene selo Peremishlskogo krayu istoriya spogadi Ternopil 2005 23 bereznya 2014 u Wayback Machine Apokryf Ruski Jamna Dolna 3 veresnya 2017 u Wayback Machine