Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Трійця (пол. Trójca) — колишнє село, а нині селище на прадавніх українських землях, в долині потічка Ямнянки, притоки річки Вігор, яка в свою чергу є притокою р. Сян.
| Село Трійця Trójca  Координати H G O
 Трійця у Вікісховищі |
Історія
До 1772 року село належало до Риботицького ключа, входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського. В селі були млин і корчма.
У 1772 році після першого розподілу Польщі входило до провінції Королівство Галичини та Володимирії імперії Габсбургів. Жителі села в 1795 р. за наймані 18 чвертей лану платили 631 злотий і 16 грошів та 27 півмірок вівса, 22 курки, 24 штуки пряжі та грошовий еквівалент за горіхи в сумі 18 злотих. У XIX ст. власниками села стали Тишковські гербу Ґодзава, в їх руках село та навколишні землі перебували до 1920 року. Після смерті Павла Тишковського (17 вересня 1920 року) згідно з його заповітом маєток передано Польській академії знань у Кракові. Під час Галицького повстання 1 березня 1846 року знищено панський двір у селі. В 1848 р. на знак знесення панщини змуровано придорожню капличку (зруйнована в 1950-х роках). У 1880 р. було 64 будинки і 414 жителів у селі та 3 будинки і 23 жителі в панському дворі (з них 427 греко-католиків, 3 римо-католики і 7 юдеїв). У 1895 р. на виборах до австрійського парламенту Антоній Тишковський переміг Івана Франка.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. На 1.01.1939 в селі було 790 жителів, з них 760 українців, 20 поляків, 10 євреїв. Село входило до ґміни Риботиче Добромильського повіту Львівського воєводства.
Після початку Другої світової війни 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Трійця, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР та ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни 27 червня 1941 року село було зайняте військами вермахту. Від 13 серпня 1944 почалася примусова мобілізація українців до Червоної Армії.
В березні 1945 року Трійцю, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Після цього було здійснено етноцид українців. Унаслідок виселення українців у СРСР та на ті території в західній та північній частині польської держави (так звані повернені території), що до 1945 належали Німеччині (операція Вісла) в селі не залишилося жодного жителя. В кінці 1960-х територія села разом з територіями інших навколишніх виселених сіл включена до відпочинкового комплексу Ради Міністрів.
Церква
Дерев’яна церква Пресвятої Трійці збудована в 1792, була парафіяльною, належала до Добромильського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ, знищена у 1972 році. Поряд була дерев’яна дзвіниця, на даний час уже не існує. В селі також був греко-католицький цвинтар.
Демографія
- 1785—416 греко-католиків, 24 римо-католики, 10 юдеїв
- 1840—479 греко-католиків
- 1859—419 греко-католиків
- 1879—422 греко-католики
- 1899—498 греко-католиків
- 1926—610 греко-католиків
- 1938—723 греко-католики
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 20.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
Джерела
- Trójca (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 483. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trijcya pol Trojca kolishnye selo a nini selishe na pradavnih ukrayinskih zemlyah v dolini potichka Yamnyanki pritoki richki Vigor yaka v svoyu chergu ye pritokoyu r Syan Selo Trijcya Trojca Koordinati 49 38 55 pn sh 22 33 23 sh d H G O Krayina Polsha PolshaVoyevodstvo PidkarpatskePovit BeshadskijGmina Ustriki DolishniVisota centru 344 mChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13 Poshtovij indeks 38710Avtomobilnij kod RBIKod SIMC 0361790GeoNames 756787OSM 1748163 R Ustriki Dolishni TrijcyaTrijcya Polsha TrijcyaTrijcya Pidkarpatske voyevodstvo Trijcya u VikishovishiIstoriyaDo 1772 roku selo nalezhalo do Ribotickogo klyucha vhodilo do skladu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo V seli buli mlin i korchma U 1772 roci pislya pershogo rozpodilu Polshi vhodilo do provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi imperiyi Gabsburgiv Zhiteli sela v 1795 r za najmani 18 chvertej lanu platili 631 zlotij i 16 groshiv ta 27 pivmirok vivsa 22 kurki 24 shtuki pryazhi ta groshovij ekvivalent za gorihi v sumi 18 zlotih U XIX st vlasnikami sela stali Tishkovski gerbu Godzava v yih rukah selo ta navkolishni zemli perebuvali do 1920 roku Pislya smerti Pavla Tishkovskogo 17 veresnya 1920 roku zgidno z jogo zapovitom mayetok peredano Polskij akademiyi znan u Krakovi Pid chas Galickogo povstannya 1 bereznya 1846 roku znisheno panskij dvir u seli V 1848 r na znak znesennya panshini zmurovano pridorozhnyu kaplichku zrujnovana v 1950 h rokah U 1880 r bulo 64 budinki i 414 zhiteliv u seli ta 3 budinki i 23 zhiteli v panskomu dvori z nih 427 greko katolikiv 3 rimo katoliki i 7 yudeyiv U 1895 r na viborah do avstrijskogo parlamentu Antonij Tishkovskij peremig Ivana Franka Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya 1 listopada 1918 r Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya bulo okupovane Polsheyu Na 1 01 1939 v seli bulo 790 zhiteliv z nih 760 ukrayinciv 20 polyakiv 10 yevreyiv Selo vhodilo do gmini Ribotiche Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 13 veresnya 1939 roku vijska Tretogo Rejhu uvijshli v selo ta pislya vtorgnennya SRSR do Polshi 27 veresnya uvijshli radyanski vijska i Trijcya sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR ta vvijshla do skladu utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 27 chervnya 1941 roku selo bulo zajnyate vijskami vermahtu Vid 13 serpnya 1944 pochalasya primusova mobilizaciya ukrayinciv do Chervonoyi Armiyi V berezni 1945 roku Trijcyu yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi Pislya cogo bulo zdijsneno etnocid ukrayinciv Unaslidok viselennya ukrayinciv u SRSR ta na ti teritoriyi v zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi tak zvani poverneni teritoriyi sho do 1945 nalezhali Nimechchini operaciya Visla v seli ne zalishilosya zhodnogo zhitelya V kinci 1960 h teritoriya sela razom z teritoriyami inshih navkolishnih viselenih sil vklyuchena do vidpochinkovogo kompleksu Radi Ministriv Cerkva Derev yana cerkva Presvyatoyi Trijci zbudovana v 1792 bula parafiyalnoyu nalezhala do Dobromilskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC znishena u 1972 roci Poryad bula derev yana dzvinicya na danij chas uzhe ne isnuye V seli takozh buv greko katolickij cvintar Demografiya1785 416 greko katolikiv 24 rimo katoliki 10 yudeyiv 1840 479 greko katolikiv 1859 419 greko katolikiv 1879 422 greko katoliki 1899 498 greko katolikiv 1926 610 greko katolikiv 1938 723 greko katolikiPrimitkiKubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 20 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 7 zhovtnya 2017 DzherelaTrojca 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 483 pol