Георгій (Жорж) Богданович Якулов (2 (14) січня 1884, Тифліс — 28 грудня 1928, Єреван) — вірменський і російський художник, художник театру і теоретик мистецтва.
Георгій Богданович Якулов | ||||
---|---|---|---|---|
Портрет Георгія Якулова (Петро Кончаловський, 1910) | ||||
Народження | 2 (14) січня 1884 Тифліс (нині Тбілісі) | |||
Смерть | 28 грудня 1928 (44 роки) | |||
Єреван | ||||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Країна | СРСР | |||
Жанр | пейзаж | |||
Навчання | Лазаревський інститут східних мов і Московське училище живопису, скульптури та зодчества | |||
Діяльність | художник, сценограф | |||
Вчитель | d | |||
Відомі учні | Денисовський Микола Федорович | |||
Учасник | Російсько-японська війна | |||
Роботи в колекції | Національна галерея Вірменії | |||
| ||||
Якулов Георгій Богданович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився в Тифлісі 2 (14) січня 1884 року в сім'ї адвоката. У 1893 році мати, після смерті чоловіка, переїхала з дітьми до Москви. У 1893–1899 роках Георгій навчався у Лазаревському інституті східних мов, в цей час захопився мистецтвом. У 1901 році остаточно вирішив стати художником, займався впродовж двох місяців в майстерні К. Ф. Юона. Пізніше вступив до Московського училища живопису, скульптури і зодчества, з якого у 1903 році був відрахований за пропуски занять та іспитів. Невдовзі був призваний до армії, служив на Кавказі, у 1904 році був відправлений на російсько-японський фронт. Деякий час жив в Маньчжурії, під впливом незвичайних світлових ефектів цієї місцевості і вражень, отриманих на Далекому Сході, почав роком пізніше розробляти свою власну теорію світла. Після порання під Харбіном повернувся до Москви.
З 1905 року розпочав самостійну художню діяльність. Брав участь у виставках, зокрема, в експозиціях «Спілки російських художників» і «Світу мистецтва», був близький до кіл «Блакитної троянди». У 1910–1911 роках часто запорошувався оформлювати приватні бали і аматорські вистави. У 1913 році побував у Парижі, де познайомився з Сонею і Робером Делоне й виявив близькість художніх поглядів з французькими майстрами. У 1914 році спільно з Б. Лівшицем і А.-В. Лур'є опублікував маніфест «Ми і Захід». Текст маніфесту французькою мовою був надрукований Г. Аполлінером у Mercure de France.
У 1914 році знову був призваний на військову службу. Війна перервала творчу роботу до 1917 року, коли він, після важкого поранення, повернувся до Москви.
Художник брав участь в оформленні декількох московських кафе. У 1916–1917 роках разом з О. Родченко, А. Лентуловим, В. Татліним та іншими оформив інтер'єри кафе «Піттореск» (після революції «Червоний Півень»). У 1919 році створив розписи інтер'єру та частини екстер'єру кафе «Стійло Пегаса» на Тверському бульварі, яке був одним з найбільш популярних місць московської богеми, в особливості імажиністів.
Після революції 1917 року викладав у Перших Державних вільних художніх майстернях.
З 1918 року багато працював художником театру, в основному у . У 1920-ті працював переважно театральним декоратором і модельєром. До цього часу відносяться такі видатні роботи Якулова для театру, як «Принцеса Брамбілла» (1920) і «Жирофле-Жирофля» (1922), поставлені на сцені Камерного театру.
У 1923 виконав проект пам'ятника «Двадцяти шести комісарам» для Баку (спільно з В. Щуко), у вигляді величезної спіралі (синтез гір Закавказзя і руху революції), в якому химерно розвинув ідеї Башти III Інтернаціоналу Татліна. Цей проект отримав першу премію на плебісциті в Баку і диплом «поза конкурсом» на Міжнародній виставці декоративних мистецтв у Парижі, яку художник відвідав у 1925 році.
У 1928 році помер від запалення легенів в Єревані.
Література
- Аладжалов С. Георгий Якулов. — Ереван, 1971. — 319 с. (рос.)
Примітки
- Энциклопедия Кругосвет [ 26 січня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 1 березня 2013.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Якулов Георгій Богданович
Це незавершена стаття про художника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgij Zhorzh Bogdanovich Yakulov 2 14 sichnya 1884 18840114 Tiflis 28 grudnya 1928 Yerevan virmenskij i rosijskij hudozhnik hudozhnik teatru i teoretik mistectva Georgij Bogdanovich YakulovPortret Georgiya Yakulova Petro Konchalovskij 1910 Narodzhennya2 14 sichnya 1884 1884 01 14 Tiflis nini Tbilisi Smert28 grudnya 1928 1928 12 28 44 roki YerevanPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRZhanrpejzazhNavchannyaLazarevskij institut shidnih mov i Moskovske uchilishe zhivopisu skulpturi ta zodchestvaDiyalnisthudozhnik scenografVchiteldVidomi uchniDenisovskij Mikola FedorovichUchasnikRosijsko yaponska vijnaRoboti v kolekciyiNacionalna galereya Virmeniyi Yakulov Georgij Bogdanovich u VikishovishiGeorgij Yakulov eskiz dekoraciyi do opereti Zh Offenbaha 1924 Virmenska nacionalna galereya Georgij Yakulov Kafe Pirrotesk 1917 Virmenska nacionalna galereya BiografiyaNarodivsya v Tiflisi 2 14 sichnya 1884 roku v sim yi advokata U 1893 roci mati pislya smerti cholovika pereyihala z ditmi do Moskvi U 1893 1899 rokah Georgij navchavsya u Lazarevskomu instituti shidnih mov v cej chas zahopivsya mistectvom U 1901 roci ostatochno virishiv stati hudozhnikom zajmavsya vprodovzh dvoh misyaciv v majsterni K F Yuona Piznishe vstupiv do Moskovskogo uchilisha zhivopisu skulpturi i zodchestva z yakogo u 1903 roci buv vidrahovanij za propuski zanyat ta ispitiv Nevdovzi buv prizvanij do armiyi sluzhiv na Kavkazi u 1904 roci buv vidpravlenij na rosijsko yaponskij front Deyakij chas zhiv v Manchzhuriyi pid vplivom nezvichajnih svitlovih efektiv ciyeyi miscevosti i vrazhen otrimanih na Dalekomu Shodi pochav rokom piznishe rozroblyati svoyu vlasnu teoriyu svitla Pislya porannya pid Harbinom povernuvsya do Moskvi Z 1905 roku rozpochav samostijnu hudozhnyu diyalnist Brav uchast u vistavkah zokrema v ekspoziciyah Spilki rosijskih hudozhnikiv i Svitu mistectva buv blizkij do kil Blakitnoyi troyandi U 1910 1911 rokah chasto zaporoshuvavsya oformlyuvati privatni bali i amatorski vistavi U 1913 roci pobuvav u Parizhi de poznajomivsya z Soneyu i Roberom Delone j viyaviv blizkist hudozhnih poglyadiv z francuzkimi majstrami U 1914 roci spilno z B Livshicem i A V Lur ye opublikuvav manifest Mi i Zahid Tekst manifestu francuzkoyu movoyu buv nadrukovanij G Apollinerom u Mercure de France U 1914 roci znovu buv prizvanij na vijskovu sluzhbu Vijna perervala tvorchu robotu do 1917 roku koli vin pislya vazhkogo poranennya povernuvsya do Moskvi Hudozhnik brav uchast v oformlenni dekilkoh moskovskih kafe U 1916 1917 rokah razom z O Rodchenko A Lentulovim V Tatlinim ta inshimi oformiv inter yeri kafe Pittoresk pislya revolyuciyi Chervonij Piven U 1919 roci stvoriv rozpisi inter yeru ta chastini ekster yeru kafe Stijlo Pegasa na Tverskomu bulvari yake buv odnim z najbilsh populyarnih misc moskovskoyi bogemi v osoblivosti imazhinistiv Pislya revolyuciyi 1917 roku vikladav u Pershih Derzhavnih vilnih hudozhnih majsternyah Z 1918 roku bagato pracyuvav hudozhnikom teatru v osnovnomu u U 1920 ti pracyuvav perevazhno teatralnim dekoratorom i modelyerom Do cogo chasu vidnosyatsya taki vidatni roboti Yakulova dlya teatru yak Princesa Brambilla 1920 i Zhirofle Zhiroflya 1922 postavleni na sceni Kamernogo teatru U 1923 vikonav proekt pam yatnika Dvadcyati shesti komisaram dlya Baku spilno z V Shuko u viglyadi velicheznoyi spirali sintez gir Zakavkazzya i ruhu revolyuciyi v yakomu himerno rozvinuv ideyi Bashti III Internacionalu Tatlina Cej proekt otrimav pershu premiyu na plebisciti v Baku i diplom poza konkursom na Mizhnarodnij vistavci dekorativnih mistectv u Parizhi yaku hudozhnik vidvidav u 1925 roci U 1928 roci pomer vid zapalennya legeniv v Yerevani LiteraturaAladzhalov S Georgij Yakulov Erevan 1971 319 s ros PrimitkiEnciklopediya Krugosvet 26 sichnya 2013 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 12 kvitnya 2014 Procitovano 1 bereznya 2013 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yakulov Georgij Bogdanovich Ce nezavershena stattya pro hudozhnika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi