Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Капела Яблонського», більш відомий як «Ябцьо-джаз» — український джазовий гурт 1930-х років, один із найпопулярніших музичних колективів Львова, який дав тисячі концертів та зробив популярною та модною українську пісню у тодішній Галичині.
| «Ябцьо-джаз» Джаз-капела Леоніда Яблонського | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Жанр | легка музика |
| Стиль | джаз, танґо |
| Роки | 1934-1938 |
| Країна |  II Польська Республіка |
| Місто | Львів |
| Мова | українська |
| Склад | Леонід Яблонський («Ябцьо») Богдан Весоловський («Бонді») Анатолій Кос-Анатольський («Тацьо») Степан Гумінілович Ірена Яросевич («Рена») |
Історія
Колектив був створений студентами Вищого музичного інституту імені Миколи Лисенка. Засновником та керівником був Леонід Яблонський на прізвисько «Ябцьо», відповідно й гурт звався – «Ябцьо-джаз». За браком коштів музиканти гурту були змушені позичити банджо, барабан, саксофон, а акордеон — купили. Першими піснями, які виконав гурт, були «Параска», «Ти і твої чорні очі», «Прийде ще час».
Спочатку «Ябцьо-джаз» виступав у ресторанах та кав'ярнях. Згодом гурт «Ябця» набув популярності у Львові, почав виступав на музичних вечорах, новорічних карнавалах, вечорах «Червоної калини», у курортному Черче. Колектив одним із перших в Україні почав виконувати джазові композиції.
У різні роки до складу «Ябцьо-джаз» входили Леонід Яблонський («Ябцьо») — засновник, керівник та скрипаль, композитор та акордеоніст Богдан Весоловський («Бонді»), піаніст Анатолій Кос-Анатольський («Тацьо»), виконавець та композитор Степан Гумінілович та солістка Ірена Яросевич («Рена»).
За час існування оркестри «Ябцьо-джаз» музики гурту створили чимало популярних музичних творів, найвідомішою із них була пісня-танго «Прийде ще час», опублікована у 1937 році.
«Ябцьо-джаз» часто виступав на «репрезентативних балях», своєрідних вечірках для представників окремих професій — медиків, юристів тощо. Для таких серйозних концертів «Ябцьо-джаз» часто об'єднувався з іще одною капелою під керівництвом Івана Костюка, перетворюючись на справжній оркестр.
У 1938 році колектив «Ябцьо-джаз» розпався.
Леонід Яблонський одружився, у 1942 році виїхав із родиною до Чехії, 1948 року емігрував до Аргентини, а згодом переїхав до Канади в Торонто, де був керівником оркестру, що виконував музику легкого жанру. Помер у 1966 році в Канаді.
Богдан Весоловський переїхав на Закарпаття, щоби взяти участь у творенні Карпатської України, згодом виїхав до Відня для вдосконалення освіти, після Другої світової війни емігрував до Канади, де решту життя працював в українській редакції Міжнародного канадського радіо у Монреалі.
Степан Гумінілович серйозно захопився спортом, вступив до лав ОУН, активно брав участь в підпільній праці. Після закінчення інституту Гумінілович повернувся в Коломию де керував кількома організованими ним хорами, виступав у коломийській футбольній дружині «Довбуш». Був арештований за підпільну діяльність. Після виходу з в'язниці вступив добровольцем до дивізії «Галичина» — брав участь в битві під Бродами, з дивізією був у Словаччині, Австрії, Югославії. Після Другої світової війни емігрував спочатку до Чилі, потім Арґентини та Канади.
Ірена Яросевич у 1940 році стала солісткою «Тео-джазу», який був утворений при обласній філармонії з числа польських євреїв. Вийшла заміж за польського співака Ґвідона Боруцького. Восени 1941 року стала членкинею мистецької одиниці Армії Андерса. Після Другої світової війни Рената Богданська вийшла вдруге заміж за польського генерала Владислава Андерса.
Анатолій Кос-Анатольський весь час перебував на теренах Західної України. Після Другої світової війни став членом Львівського обласного відділення Спілки радянських композиторів України, працював концертмейстером Львівського драматичного театру, а від 1952 — викладачем Львівської консерваторії імені М. Лисенка.
Джерела
- Олександр Зелінський. «Богдан Весоловський, Рената Богданська та Леонід Яблонський — представники української розважальної музики в Галичині (1930-ті роки)» // Наукові записки НТШ. Львів, 2009
- Ігор Осташ. Бонді, або повернення Богдана Весоловського. Київ: Видавництво «Дуліби», 2013
- Інна Кириченко. Розважальна музика Галичини міжвоєнного періоду як передумова появи українського джазу. Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. – Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2013. – № 1 ,– 208 с.
Примітки
- Уляна Граб. Мирослав Антонович: інтелектуальна біографія. Еміграційне музикознавство в українському культуротворенні повоєнних десятиліть [ 2022-10-18 у Wayback Machine.]. Львів: Видавництво УКУ, 2019. Серія «Історія української музики: дослідження». Вип. 27. 456 с. + 24 с. іл.
- Тетяна Кузьмінчук. Богдан Весоловський: хітмейкер міжвоєнного Львова. «Локальна історія»
- Поринули у ретро-атмосферу
- Юлія Овсяник. Століття маестро Бонді
- . Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 18 серпня 2018.
- Перша леді львівського джазу
- Бонді Весоловський і «Ябцьо-джаз»: львівські поп-зірки 1930-х. amnesia.in.ua. Процитовано 28 січня 2019.
- Антін Дербіш «Золотий фонд української естради»
- Ірена Андерс: «Я часто думаю про Львів...»
Посилання
- (Не)відомі ритми ретро-Львова. Як запалював танцполи «Ябцьо джаз»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kapela Yablonskogo bilsh vidomij yak Yabco dzhaz ukrayinskij dzhazovij gurt 1930 h rokiv odin iz najpopulyarnishih muzichnih kolektiviv Lvova yakij dav tisyachi koncertiv ta zrobiv populyarnoyu ta modnoyu ukrayinsku pisnyu u todishnij Galichini Yabco dzhaz Dzhaz kapela Leonida YablonskogoOsnovna informaciyaZhanrlegka muzikaStildzhaz tangoRoki1934 1938KrayinaII Polska RespublikaMistoLvivMovaukrayinskaSkladLeonid Yablonskij Yabco Bogdan Vesolovskij Bondi Anatolij Kos Anatolskij Taco Stepan Guminilovich Irena Yarosevich Rena IstoriyaKolektiv buv stvorenij studentami Vishogo muzichnogo institutu imeni Mikoli Lisenka Zasnovnikom ta kerivnikom buv Leonid Yablonskij na prizvisko Yabco vidpovidno j gurt zvavsya Yabco dzhaz Za brakom koshtiv muzikanti gurtu buli zmusheni pozichiti bandzho baraban saksofon a akordeon kupili Pershimi pisnyami yaki vikonav gurt buli Paraska Ti i tvoyi chorni ochi Prijde she chas Yabco dzhaz u Cherche Spochatku Yabco dzhaz vistupav u restoranah ta kav yarnyah Zgodom gurt Yabcya nabuv populyarnosti u Lvovi pochav vistupav na muzichnih vechorah novorichnih karnavalah vechorah Chervonoyi kalini u kurortnomu Cherche Kolektiv odnim iz pershih v Ukrayini pochav vikonuvati dzhazovi kompoziciyi U rizni roki do skladu Yabco dzhaz vhodili Leonid Yablonskij Yabco zasnovnik kerivnik ta skripal kompozitor ta akordeonist Bogdan Vesolovskij Bondi pianist Anatolij Kos Anatolskij Taco vikonavec ta kompozitor Stepan Guminilovich ta solistka Irena Yarosevich Rena Za chas isnuvannya orkestri Yabco dzhaz muziki gurtu stvorili chimalo populyarnih muzichnih tvoriv najvidomishoyu iz nih bula pisnya tango Prijde she chas opublikovana u 1937 roci Yabco dzhaz chasto vistupav na reprezentativnih balyah svoyeridnih vechirkah dlya predstavnikiv okremih profesij medikiv yuristiv tosho Dlya takih serjoznih koncertiv Yabco dzhaz chasto ob yednuvavsya z ishe odnoyu kapeloyu pid kerivnictvom Ivana Kostyuka peretvoryuyuchis na spravzhnij orkestr U 1938 roci kolektiv Yabco dzhaz rozpavsya Leonid Yablonskij odruzhivsya u 1942 roci viyihav iz rodinoyu do Chehiyi 1948 roku emigruvav do Argentini a zgodom pereyihav do Kanadi v Toronto de buv kerivnikom orkestru sho vikonuvav muziku legkogo zhanru Pomer u 1966 roci v Kanadi Bogdan Vesolovskij pereyihav na Zakarpattya shobi vzyati uchast u tvorenni Karpatskoyi Ukrayini zgodom viyihav do Vidnya dlya vdoskonalennya osviti pislya Drugoyi svitovoyi vijni emigruvav do Kanadi de reshtu zhittya pracyuvav v ukrayinskij redakciyi Mizhnarodnogo kanadskogo radio u Monreali Stepan Guminilovich serjozno zahopivsya sportom vstupiv do lav OUN aktivno brav uchast v pidpilnij praci Pislya zakinchennya institutu Guminilovich povernuvsya v Kolomiyu de keruvav kilkoma organizovanimi nim horami vistupav u kolomijskij futbolnij druzhini Dovbush Buv areshtovanij za pidpilnu diyalnist Pislya vihodu z v yaznici vstupiv dobrovolcem do diviziyi Galichina brav uchast v bitvi pid Brodami z diviziyeyu buv u Slovachchini Avstriyi Yugoslaviyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni emigruvav spochatku do Chili potim Argentini ta Kanadi Irena Yarosevich u 1940 roci stala solistkoyu Teo dzhazu yakij buv utvorenij pri oblasnij filarmoniyi z chisla polskih yevreyiv Vijshla zamizh za polskogo spivaka Gvidona Boruckogo Voseni 1941 roku stala chlenkineyu misteckoyi odinici Armiyi Andersa Pislya Drugoyi svitovoyi vijni Renata Bogdanska vijshla vdruge zamizh za polskogo generala Vladislava Andersa Anatolij Kos Anatolskij ves chas perebuvav na terenah Zahidnoyi Ukrayini Pislya Drugoyi svitovoyi vijni stav chlenom Lvivskogo oblasnogo viddilennya Spilki radyanskih kompozitoriv Ukrayini pracyuvav koncertmejsterom Lvivskogo dramatichnogo teatru a vid 1952 vikladachem Lvivskoyi konservatoriyi imeni M Lisenka DzherelaOleksandr Zelinskij Bogdan Vesolovskij Renata Bogdanska ta Leonid Yablonskij predstavniki ukrayinskoyi rozvazhalnoyi muziki v Galichini 1930 ti roki Naukovi zapiski NTSh Lviv 2009 Igor Ostash Bondi abo povernennya Bogdana Vesolovskogo Kiyiv Vidavnictvo Dulibi 2013 Inna Kirichenko Rozvazhalna muzika Galichini mizhvoyennogo periodu yak peredumova poyavi ukrayinskogo dzhazu Naukovi zapiski TNPU im V Gnatyuka Seriya Mistectvoznavstvo Ternopil Vid vo TNPU im V Gnatyuka 2013 1 208 s PrimitkiUlyana Grab Miroslav Antonovich intelektualna biografiya Emigracijne muzikoznavstvo v ukrayinskomu kulturotvorenni povoyennih desyatilit 2022 10 18 u Wayback Machine Lviv Vidavnictvo UKU 2019 Seriya Istoriya ukrayinskoyi muziki doslidzhennya Vip 27 456 s 24 s il ISBN 978 617 7608 16 4 Tetyana Kuzminchuk Bogdan Vesolovskij hitmejker mizhvoyennogo Lvova Lokalna istoriya Porinuli u retro atmosferu Yuliya Ovsyanik Stolittya maestro Bondi Arhiv originalu za 18 serpnya 2018 Procitovano 18 serpnya 2018 Persha ledi lvivskogo dzhazu Bondi Vesolovskij i Yabco dzhaz lvivski pop zirki 1930 h amnesia in ua Procitovano 28 sichnya 2019 Antin Derbish Zolotij fond ukrayinskoyi estradi Irena Anders Ya chasto dumayu pro Lviv Posilannya Ne vidomi ritmi retro Lvova Yak zapalyuvav tancpoli Yabco dzhaz