Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Особа або особи які активно редагують цю статтю за всіма ознаками мають безпосередній стосунок до її предмета Можливо ст

Юрій Пероганич

Юрій Пероганич
Особа або особи, які активно редагують цю статтю, за всіма ознаками мають до її предмета. Можливо, стаття потребує для відповідності правилам Вікіпедії щодо змісту статей, зокрема правилу про . Подробиці можна знайти на .

Ю́рій Йо́сипович Перога́нич (нар. 11 липня 1961(19610711), село Сможе, Сколівський район, Львівська область, УРСР, СРСР) — український громадський діяч у галузі інформаційно-комунікаційних технологій, культури та освіти, генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, співзасновник громадської організації «Вікімедіа Україна».

Пероганич Юрій Йосипович
image
Народився11 липня 1961(1961-07-11) (62 роки)
Сможе, Сколівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Країнаimage Україна
Діяльністьгромадський активіст, лобіст, вікіпедист, вікімедієць, краєзнавець, правник
Alma materІнститут міжнародних відносин Київського університету (2000)[1], Київський інститут народного господарства імені Дем'яна Коротченка (1986) і Київський технікум залізничного транспорту (1980)
Знання мовукраїнська, російська, англійська і польська
ЗакладАсоціація підприємств інформаційних технологій України і Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
ЧленствоRotary International, Funds Dissemination Committee[d] (2014), ВМУА, Чернігівське земляцтво в Києві і Національна спілка журналістів України
Посадагенеральний директор і старший викладач
Партіянезалежний політик
БатькоПероганич Йосип Юрійович[d]
МатиПероганич Галина Олександрівна[d]
У шлюбі зЧереп-Пероганич Тетяна Павлівна[2]
Зріст184 см

Біографія

Народився в сім'ї вчителів.

Батько — Пероганич Йосип Юрійович (18 квітня 1937, село Нижня Тернава у Верхньому Надсянні — 23 червня 2022) — вчитель, відмінник народної освіти.

Мати — Пероганич Галина Олександрівна (дівоче прізвище Прищепа), народилася 1937 року в селі Лісні Хутори на Чернігівщині.

Шкільну освіту здобував у Сможанській восьмирічній школі (1968—1970), Сокальській школі-інтернаті (1970—1974), Сколівській школі-інтернаті (1974—1975), Козарській восьмирічній школі Носівського району Чернігівської області (1975—1976). У 1976—1980 роках навчався в Київському технікумі залізничного транспорту, отримав кваліфікацію «технік-математик-програміст». Впродовж 1980—1986 років навчався в Київському інституті народного господарства, нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, отримав диплом інженера-економіста. Другу вищу освіту здобув в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1996—2000, кваліфікація «магістр міжнародного права»).

З 1979 до 1991 року працював в Обчислювальному центрі Південно-Західної залізниці. У 1992 році переведений в службу статистики Управління Південно-Західної залізниці на посаду заступника начальника служби. 1992—2000 роки — заступник начальника управління статистики, заступник начальника управління зовнішніх зв'язків Укрзалізниці. Координував розробку та укладення міжнародних угод України — Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про міжнародне сполучення через державний кордон, підготовку постанови Кабміну про приєднання України до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) та до Угоди про міжнародне пасажирське залізничне сполучення (УМПС).

У 2000—2001 роках працював головним консультантом Комітету з питань будівництва, транспорту і зв'язку Верховної Ради України, редактором електронного бюлетеня та заступником директора видавництва «Юнікон Прес». У 2001—2003 роках працював в Асоціації міжнародних експедиторів України на посаді помічника президента з питань міжнародних зв'язків. У 2003—2005 роках — керівник департаменту зовнішньоекономічних зв'язків у Міністерстві транспорту та зв'язку України. Член делегації України на 66-й сесії Комітету внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії ООН, 17–19 лютого 2004, Женева.

З жовтня 2006 року — виконавчий директор Асоціації ІТ-дистриб'юторів, з липня 2007 року — генеральний директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України.

Громадська, наукова і педагогічна діяльність

image
Лекція Юрія Пероганича на сцені Відкритого університету Майдану 30 грудня 2013

Член Національної спілки краєзнавців України та Національної спілки журналістів України. Член Міжнародної літературно-мистецької академії України. Член дорадчого комітету відзнаки «Золоті письменники України».

Співзасновник Громадської організації «Вікімедіа Україна», член її правління та виконавчий директор (2009—2013). Член Комітету з розподілу коштів Фонду Вікімедіа (2012—2014).

У 2013 році разом з Тетяною Череп-Пероганич заснував мистецький вебпортал «Жінка-УКРАЇНКА»[].

З 2014 року — член експертно-перевірної комісії Центрального державного електронного архіву України.

У 2014—2016 роках — керівник Носівського районного відділення товариства «Чернігівське земляцтво в Києві», з 2016 — почесний член Ради земляцтва.

Був на громадських засадах помічником-консультантом народних депутатів України Миколи Носенка, Олега Панькевича, Віктора Галасюка, станом на листопад 2021 року є на громадських засадах помічником-консультантом народного депутата України Олексія Жмерененцького.

У 2017 році заснував вікіенциклопедію «Громадянське суспільство в Україні», 2019 року — «Енциклопедію Носівщини».

У січні 2019 року обраний до наглядової ради Української ради бізнесу.

З 2020 року працює за сумісництвом старшим викладачем кафедри журналістики, видавничої справи, поліграфії та редагування Інституту філології та масових комунікацій Університету «Україна». Викладає дисципліни «Медіаправо і медіабезпека», «Новітні медіа».

Є індивідуальним членом глобальної мережі Creative Commons.

Публікації

image
Тетяна Череп-Пероганич, Владислав Обух і Юрій Пероганич у студії Українського радіо після прямого ефіру передачі «Українська хвиля», Київ, Хрещатик 26, 2 серпня 2015.

Автор однієї та співавтор трьох книг. Упорядник і перекладач книги «Підсумкові документи Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства». Член редакційної колегії з підготовки видання книги «Марія Склодовська-Кюрі у Вікіпедії», Лодзь 2011.[]

Автор передмов до:

Співавтор, разом з Тетяною Череп-Пероганич, передмови до збірки .

Має кілька наукових публікацій.

Бібліографія

  • Пероганич Ю. «Покажчик термінів Статуту залізниць України». Науково-практичне видання — Київ: «Основа», 2002, — 152 сторінок.
  • «Довідник експедитора». У двох книгах. Книга перша/ Д. В. Зеркалов, В. Г. Кушнірчук, Ю. Й. Пероганич та ін. — Київ: Основа, 2002. — 624 сторінок.,
  • «Довідник експедитора». У двох книгах. Книга друга/ Д. В. Зеркалов, В. Г. Кушнірчук, Ю. Й. Пероганич та ін. — Київ: Основа, 2002. — 528 сторінок.,
  • «Довідник залізничника». У восьми книгах. Книга перша: Перевезення вантажів/ Зеркалов Д. В., Зайончковський І. В., Пероганич Ю. Й. та ін. — Київ: Основа, 2004. — 552 сторінок.
  • «Підсумкові документи Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства». — Київ, 2006 / Юрій Пероганич — упорядкування і переклад.

Відзнаки

image
Пам'ятна медаль Українського фонду культури «За вірність заповітам Кобзаря»
image Зовнішні відеофайли
image image Юрій Пероганич в телеефірі 24 Каналу. Російська "Вікіпедія" стрімко втрачає популярність / ПРИЧИНИ (4 жовтня 2022) на YouTube
  • «Людина року серед громадських діячів галузі ІКТ» за версією організаторів виставки «ЕЕВС +2008 Telecom & Broadcasting» (2008).
  • Пам'ятна медаль Українського фонду культури «За вірність заповітам Кобзаря» (2017).
  • Медаль Всеукраїнського об'єднання «Країна» «За розвиток інформаційних технологій» (2017).
  • Лавреат відзнаки «Вікімеч» імені Олега «Raider» Ковалишина — «За внесок у Перемогу України в інформаційній війні» (2021)

Примітки

  1. Hoffman R. LinkedIn — 2003.
    d:Track:Q213660d:Track:Q211098
  2. http://labs.journ.univ.kiev.ua/spring2017/%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF-%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%87-%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0-%D0%BF%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0/
  3. Наталя Кляшторна (31 серпня 2014). . Наше слово, №35. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 4 квітня 2020.
  4. Грані його педагогічного таланту / «Носівські вісті» за 15 квітня 2017, стор. 9
  5. Вічна пам'ять // Носівські вісті. — № 16 (9770), 30 червня 2022. — С. 4.
  6. . Новини Ніжина. 23 червня 2022. Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  7. Юрій Пероганич. Був у Жовтні Іллінський храм / «Носівські вісті» за 26 жовтня 2012, сторінка 5.
  8. Гурнак В. М. Історія створення транспортної інфраструктури в незалежній Україні. — Київ : НТУ, 2015, — 180 с. . Сторінка 55.
  9. Гурнак В. М. Історія створення транспортної інфраструктури в незалежній Україні. — Київ : НТУ, 2015, — 180 с. . Сторінка 143.
  10. Виконавча адміністрація. Асоціація підприємств інформаційних технологій України (укр.). Процитовано 10 квітня 2023.
  11. Тетяна і Сергій Дзюби. Вірші 60-ма мовами світу. [ 25 листопада 2015 у Wayback Machine.] — Канада: Новий Світ; Міжнародна літературно-мистецька Академія України, 2015. — Т. III. — 315 с. Сторінка 16.
  12. . goldenwriters.com.ua. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 20 листопада 2012.
  13. FDC members announced / The Signpost, 17 September 2012 (англ.)
  14. . Центральний державний електронний архів України. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 12 червня 2014.
  15. . Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 15 грудня 2014.
  16. Людмила Орішко (26 липня 2021). . Товариство «Чернігівське земляцтво». Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
  17. . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 9 жовтня 2019.
  18. . Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 17 січня 2016.
  19. Сніжана Божок (16 квітня 2020). . Інформаційний портал Чернігівщини. Архів оригіналу за 10 серпня 2020.
  20. Носівщина має власну енциклопедію // . — № 174, 7 травня 2020. — С. 14. з джерела 27 жовтня 2021. Процитовано 11 травня 2020.
  21. Юрій Пероганич. «Енциклопедія Носівщини» – перша онлайн-енциклопедія Чернігівщини // Енциклопедичний вісник України. — № 12, 2020. — С. 65–71.
  22. . Архів оригіналу за 30 листопада 2020.
  23. . Університет «Україна». Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2021.
  24. Yuri Perohanych (англ.). CC Global Network. Процитовано 2 жовтня 2022.
  25. «Вікі любить пам'ятки — 2012», Київ, «Український пріоритет», 2012, 64 сторінки. commons:File:Wlm_2012_Ukraine.pdf, сторінка 5.
  26. «Поетична топоніміка»: Поезія та проза про села і міста України. (Літературно-краєзнавче видання. Альманах). — Редактор-упорядник — Любов Сердунич. / Хмельницький: ФОП Цюпак, 2015. — 228 с.: іл., сторінка 2
  27. . ukrainka.org.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 7 березня 2014.
  28. Роман Гривінський. . Газета «День» №56, (2014). Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 28 березня 2014.
  29. . 3 листопада 2008. Архів оригіналу за 8 січня 2009. Процитовано 31 грудня 2015.
  30. . MediaSapiens. 7 червня 2021. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.

Джерела

  • В. Фурса. Пероганич Юрій Йосипович / В. Фурса // Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. . — С. 28, 222—224.
  • Сергій Брунь. Юрій Пероганич: патрульний української Вікіпедії // Організатор. — 2011. — № 1. — С. 30—34.[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Пероганич Юрій Йосипович
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пероганич Юрій Йосипович
  • Юрій Пероганич — громадський діяч [ 26 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  • Северин Наливайко (17 березня 2013). . Журнал «Країна». Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 1 лютого 2016.
  • . Інтерв'ю з України. Архів оригіналу за 20 березня 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Osoba abo osobi yaki aktivno redaguyut cyu stattyu za vsima oznakami mayut bezposerednij stosunok do yiyi predmeta Mozhlivo stattya potrebuye polipshennya dlya vidpovidnosti pravilam Vikipediyi shodo zmistu statej zokrema pravilu pro nejtralnu tochku zoru Podrobici mozhna znajti na storinci obgovorennya Yu rij Jo sipovich Peroga nich nar 11 lipnya 1961 19610711 selo Smozhe Skolivskij rajon Lvivska oblast URSR SRSR ukrayinskij gromadskij diyach u galuzi informacijno komunikacijnih tehnologij kulturi ta osviti generalnij direktor Asociaciyi pidpriyemstv informacijnih tehnologij Ukrayini spivzasnovnik gromadskoyi organizaciyi Vikimedia Ukrayina Peroganich Yurij JosipovichNarodivsya11 lipnya 1961 1961 07 11 62 roki Smozhe Skolivskij rajon Lvivska oblast Ukrayinska RSR SRSRKrayina UkrayinaDiyalnistgromadskij aktivist lobist vikipedist vikimediyec krayeznavec pravnikAlma materInstitut mizhnarodnih vidnosin Kiyivskogo universitetu 2000 1 Kiyivskij institut narodnogo gospodarstva imeni Dem yana Korotchenka 1986 i Kiyivskij tehnikum zaliznichnogo transportu 1980 Znannya movukrayinska rosijska anglijska i polskaZakladAsociaciya pidpriyemstv informacijnih tehnologij Ukrayini i Vidkritij mizhnarodnij universitet rozvitku lyudini Ukrayina ChlenstvoRotary International Funds Dissemination Committee d 2014 VMUA Chernigivske zemlyactvo v Kiyevi i Nacionalna spilka zhurnalistiv UkrayiniPosadageneralnij direktor i starshij vikladachPartiyanezalezhnij politikBatkoPeroganich Josip Yurijovich d MatiPeroganich Galina Oleksandrivna d U shlyubi zCherep Peroganich Tetyana Pavlivna 2 Zrist184 smVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi vchiteliv Batko Peroganich Josip Yurijovich 18 kvitnya 1937 selo Nizhnya Ternava u Verhnomu Nadsyanni 23 chervnya 2022 vchitel vidminnik narodnoyi osviti Mati Peroganich Galina Oleksandrivna divoche prizvishe Prishepa narodilasya 1937 roku v seli Lisni Hutori na Chernigivshini Shkilnu osvitu zdobuvav u Smozhanskij vosmirichnij shkoli 1968 1970 Sokalskij shkoli internati 1970 1974 Skolivskij shkoli internati 1974 1975 Kozarskij vosmirichnij shkoli Nosivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti 1975 1976 U 1976 1980 rokah navchavsya v Kiyivskomu tehnikumi zaliznichnogo transportu otrimav kvalifikaciyu tehnik matematik programist Vprodovzh 1980 1986 rokiv navchavsya v Kiyivskomu instituti narodnogo gospodarstva nini Kiyivskij nacionalnij ekonomichnij universitet imeni Vadima Getmana otrimav diplom inzhenera ekonomista Drugu vishu osvitu zdobuv v Instituti mizhnarodnih vidnosin Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1996 2000 kvalifikaciya magistr mizhnarodnogo prava Z 1979 do 1991 roku pracyuvav v Obchislyuvalnomu centri Pivdenno Zahidnoyi zaliznici U 1992 roci perevedenij v sluzhbu statistiki Upravlinnya Pivdenno Zahidnoyi zaliznici na posadu zastupnika nachalnika sluzhbi 1992 2000 roki zastupnik nachalnika upravlinnya statistiki zastupnik nachalnika upravlinnya zovnishnih zv yazkiv Ukrzaliznici Koordinuvav rozrobku ta ukladennya mizhnarodnih ugod Ukrayini Ugodi mizh Uryadom Ukrayini ta Uryadom Respubliki Polsha pro mizhnarodne spoluchennya cherez derzhavnij kordon pidgotovku postanovi Kabminu pro priyednannya Ukrayini do Ugodi pro mizhnarodne zaliznichne vantazhne spoluchennya UMVS ta do Ugodi pro mizhnarodne pasazhirske zaliznichne spoluchennya UMPS U 2000 2001 rokah pracyuvav golovnim konsultantom Komitetu z pitan budivnictva transportu i zv yazku Verhovnoyi Radi Ukrayini redaktorom elektronnogo byuletenya ta zastupnikom direktora vidavnictva Yunikon Pres U 2001 2003 rokah pracyuvav v Asociaciyi mizhnarodnih ekspeditoriv Ukrayini na posadi pomichnika prezidenta z pitan mizhnarodnih zv yazkiv U 2003 2005 rokah kerivnik departamentu zovnishnoekonomichnih zv yazkiv u Ministerstvi transportu ta zv yazku Ukrayini Chlen delegaciyi Ukrayini na 66 j sesiyi Komitetu vnutrishnogo transportu Yevropejskoyi ekonomichnoyi komisiyi OON 17 19 lyutogo 2004 Zheneva Z zhovtnya 2006 roku vikonavchij direktor Asociaciyi IT distrib yutoriv z lipnya 2007 roku generalnij direktor Asociaciyi pidpriyemstv informacijnih tehnologij Ukrayini Gromadska naukova i pedagogichna diyalnistLekciya Yuriya Peroganicha na sceni Vidkritogo universitetu Majdanu 30 grudnya 2013 Chlen Nacionalnoyi spilki krayeznavciv Ukrayini ta Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Chlen Mizhnarodnoyi literaturno misteckoyi akademiyi Ukrayini Chlen doradchogo komitetu vidznaki Zoloti pismenniki Ukrayini Spivzasnovnik Gromadskoyi organizaciyi Vikimedia Ukrayina chlen yiyi pravlinnya ta vikonavchij direktor 2009 2013 Chlen Komitetu z rozpodilu koshtiv Fondu Vikimedia 2012 2014 U 2013 roci razom z Tetyanoyu Cherep Peroganich zasnuvav misteckij vebportal Zhinka UKRAYiNKA dzherelo Z 2014 roku chlen ekspertno perevirnoyi komisiyi Centralnogo derzhavnogo elektronnogo arhivu Ukrayini U 2014 2016 rokah kerivnik Nosivskogo rajonnogo viddilennya tovaristva Chernigivske zemlyactvo v Kiyevi z 2016 pochesnij chlen Radi zemlyactva Buv na gromadskih zasadah pomichnikom konsultantom narodnih deputativ Ukrayini Mikoli Nosenka Olega Pankevicha Viktora Galasyuka stanom na listopad 2021 roku ye na gromadskih zasadah pomichnikom konsultantom narodnogo deputata Ukrayini Oleksiya Zhmerenenckogo U 2017 roci zasnuvav vikienciklopediyu Gromadyanske suspilstvo v Ukrayini 2019 roku Enciklopediyu Nosivshini U sichni 2019 roku obranij do naglyadovoyi radi Ukrayinskoyi radi biznesu Z 2020 roku pracyuye za sumisnictvom starshim vikladachem kafedri zhurnalistiki vidavnichoyi spravi poligrafiyi ta redaguvannya Institutu filologiyi ta masovih komunikacij Universitetu Ukrayina Vikladaye disciplini Mediapravo i mediabezpeka Novitni media Ye individualnim chlenom globalnoyi merezhi Creative Commons PublikaciyiTetyana Cherep Peroganich Vladislav Obuh i Yurij Peroganich u studiyi Ukrayinskogo radio pislya pryamogo efiru peredachi Ukrayinska hvilya Kiyiv Hreshatik 26 2 serpnya 2015 Avtor odniyeyi ta spivavtor troh knig Uporyadnik i perekladach knigi Pidsumkovi dokumenti Vsesvitnogo samitu z pitan informacijnogo suspilstva Chlen redakcijnoyi kolegiyi z pidgotovki vidannya knigi Mariya Sklodovska Kyuri u Vikipediyi Lodz 2011 dzherelo Avtor peredmov do knigi Tetyani Cherep Iz sadu dvi stezhini 2012 albomu Viki lyubit pam yatki 2012 almanahu Poetichna toponimika 2015 Spivavtor razom z Tetyanoyu Cherep Peroganich peredmovi do zbirki Maye kilka naukovih publikacij Bibliografiya Peroganich Yu Pokazhchik terminiv Statutu zaliznic Ukrayini Naukovo praktichne vidannya Kiyiv Osnova 2002 152 storinok ISBN 966 7233 75 8 Dovidnik ekspeditora U dvoh knigah Kniga persha D V Zerkalov V G Kushnirchuk Yu J Peroganich ta in Kiyiv Osnova 2002 624 storinok ISBN 966 7233 90 1 Dovidnik ekspeditora U dvoh knigah Kniga druga D V Zerkalov V G Kushnirchuk Yu J Peroganich ta in Kiyiv Osnova 2002 528 storinok ISBN 966 699 001 6 Dovidnik zaliznichnika U vosmi knigah Kniga persha Perevezennya vantazhiv Zerkalov D V Zajonchkovskij I V Peroganich Yu J ta in Kiyiv Osnova 2004 552 storinok ISBN 966 699 047 4 Pidsumkovi dokumenti Vsesvitnogo samitu z pitan informacijnogo suspilstva Kiyiv 2006 Yurij Peroganich uporyadkuvannya i pereklad VidznakiPam yatna medal Ukrayinskogo fondu kulturi Za virnist zapovitam Kobzarya Zovnishni videofajli Yurij Peroganich v teleefiri 24 Kanalu Rosijska Vikipediya strimko vtrachaye populyarnist PRIChINI 4 zhovtnya 2022 na YouTube Lyudina roku sered gromadskih diyachiv galuzi IKT za versiyeyu organizatoriv vistavki EEVS 2008 Telecom amp Broadcasting 2008 Pam yatna medal Ukrayinskogo fondu kulturi Za virnist zapovitam Kobzarya 2017 Medal Vseukrayinskogo ob yednannya Krayina Za rozvitok informacijnih tehnologij 2017 Lavreat vidznaki Vikimech imeni Olega Raider Kovalishina Za vnesok u Peremogu Ukrayini v informacijnij vijni 2021 PrimitkiHoffman R LinkedIn 2003 d Track Q213660d Track Q211098 http labs journ univ kiev ua spring2017 D1 87 D0 B5 D1 80 D0 B5 D0 BF D0 BF D0 B5 D1 80 D0 BE D0 B3 D0 B0 D0 BD D0 B8 D1 87 D1 82 D0 B5 D1 82 D1 8F D0 BD D0 B0 D0 BF D0 B0 D0 B2 D0 BB D1 96 D0 B2 D0 BD D0 B0 Natalya Klyashtorna 31 serpnya 2014 Nashe slovo 35 Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2020 Grani jogo pedagogichnogo talantu Nosivski visti za 15 kvitnya 2017 stor 9 Vichna pam yat Nosivski visti 16 9770 30 chervnya 2022 S 4 Novini Nizhina 23 chervnya 2022 Arhiv originalu za 1 veresnya 2022 Procitovano 30 chervnya 2022 Yurij Peroganich Buv u Zhovtni Illinskij hram Nosivski visti za 26 zhovtnya 2012 storinka 5 Gurnak V M Istoriya stvorennya transportnoyi infrastrukturi v nezalezhnij Ukrayini Kiyiv NTU 2015 180 s ISBN 978 966 632 238 1 Storinka 55 Gurnak V M Istoriya stvorennya transportnoyi infrastrukturi v nezalezhnij Ukrayini Kiyiv NTU 2015 180 s ISBN 978 966 632 238 1 Storinka 143 Vikonavcha administraciya Asociaciya pidpriyemstv informacijnih tehnologij Ukrayini ukr Procitovano 10 kvitnya 2023 Tetyana i Sergij Dzyubi Virshi 60 ma movami svitu 25 listopada 2015 u Wayback Machine Kanada Novij Svit Mizhnarodna literaturno mistecka Akademiya Ukrayini 2015 T III 315 s ISBN 978 966 399 629 5 Storinka 16 goldenwriters com ua Arhiv originalu za 1 sichnya 2017 Procitovano 20 listopada 2012 FDC members announced The Signpost 17 September 2012 angl Centralnij derzhavnij elektronnij arhiv Ukrayini Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 12 chervnya 2014 Arhiv originalu za 15 grudnya 2014 Procitovano 15 grudnya 2014 Lyudmila Orishko 26 lipnya 2021 Tovaristvo Chernigivske zemlyactvo Arhiv originalu za 27 lipnya 2021 Procitovano 27 lipnya 2021 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 1 veresnya 2019 Procitovano 9 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 27 sichnya 2016 Procitovano 17 sichnya 2016 Snizhana Bozhok 16 kvitnya 2020 Informacijnij portal Chernigivshini Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Nosivshina maye vlasnu enciklopediyu 174 7 travnya 2020 S 14 z dzherela 27 zhovtnya 2021 Procitovano 11 travnya 2020 Yurij Peroganich Enciklopediya Nosivshini persha onlajn enciklopediya Chernigivshini Enciklopedichnij visnik Ukrayini 12 2020 S 65 71 Arhiv originalu za 30 listopada 2020 Universitet Ukrayina Arhiv originalu za 14 sichnya 2022 Procitovano 14 sichnya 2021 Yuri Perohanych angl CC Global Network Procitovano 2 zhovtnya 2022 Viki lyubit pam yatki 2012 Kiyiv Ukrayinskij prioritet 2012 64 storinki ISBN 978 966 2669 26 8 commons File Wlm 2012 Ukraine pdf storinka 5 Poetichna toponimika Poeziya ta proza pro sela i mista Ukrayini Literaturno krayeznavche vidannya Almanah Redaktor uporyadnik Lyubov Serdunich Hmelnickij FOP Cyupak 2015 228 s il storinka 2 ukrainka org ua Arhiv originalu za 6 bereznya 2014 Procitovano 7 bereznya 2014 Roman Grivinskij Gazeta Den 56 2014 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 28 bereznya 2014 3 listopada 2008 Arhiv originalu za 8 sichnya 2009 Procitovano 31 grudnya 2015 MediaSapiens 7 chervnya 2021 Arhiv originalu za 7 chervnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2021 DzherelaV Fursa Peroganich Yurij Josipovich V Fursa Fursa V M Slavni imena Nosivshini 2 ge vidannya dopovnene pereroblene Nizhin TOV Aspekt Poligraf 2012 384 storinki ilyustraciyi ISBN 978 966 340 493 6 S 28 222 224 Sergij Brun Yurij Peroganich patrulnij ukrayinskoyi Vikipediyi Organizator 2011 1 S 30 34 nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Peroganich Yurij Josipovich Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Peroganich Yurij Josipovich Yurij Peroganich gromadskij diyach 26 veresnya 2015 u Wayback Machine Severin Nalivajko 17 bereznya 2013 Zhurnal Krayina Arhiv originalu za 30 kvitnya 2013 Procitovano 1 lyutogo 2016 Interv yu z Ukrayini Arhiv originalu za 20 bereznya 2022

Дата публікації:
Топ