Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Координати: 46°30′00″ пн. ш. 8°02′00″ сх. д. / 46.50000° пн. ш. 8.03333° сх. д.
Природоохоронна територія Юнгфрау-Алеч (офіційна назва ЮНЕСКО англ. Swiss Alps Jungfrau-Aletsch) розташована в південно-західній Швейцарії між кантонами Берн і Вале. Це гірський регіон у найсхіднішій частині Бернських Альп, що містить північні схили гірських вершин Юнгфрау та Айгер, та найбільшу територію, покриту льодовиками, у західній Євразії, включно з льодовиком Алеч. Юнгфрау-Алеч є першим природним об'єктом в Альпах, включеним до Світової Спадщини ЮНЕСКО, це відбулося 2001 року.
| Швейцарські Альпи Юнгфрау-Алеч | |
|---|---|
| Swiss Alps Jungfrau-Aletsch | |
| Світова спадщина | |
 Вид на Фінстераархорн | |
| 46°30′00″ пн. ш. 8°01′59″ сх. д. / 46.500000000028° пн. ш. 8.03333300002777939° сх. д. | |
| Країна | Швейцарія |
| Тип | Природний |
| (Критерії) | vii, viii, ix |
| Об'єкт № | 1037 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2001 (25 сесія) |
| Внесено зміни | 2007 |
  | |
| | |
 Юнгфрау-Алеч у Вікісховищі | |
Географія і клімат
Юнгфрау-Алеч розташована у Швейцарських Альпах між Бернським високогір'ям (нім. Berner Oberland) та північно-східною частиною кантону Вале, бл. 25 км на південь від міста Інтерлакен та 20 км на північ від міста Бриг. Територія покриває весь Масив Аар від озера Оешінензее на заході до озера (не включено) на сході, включно з басейнами льодовиків Алеч, Фішер, Унтераар, Обераар та Нижній і Верхній Грінделвальд.
Найвищою точкою є Фінстерааргорн (висота 4 270 метрів), який також й найвищою точкою Бернських Альп. На території розташовано також 8 інших чотиритисячники: Алечгорн, Юнгфрау, Менх, Шрекгорн, Великий Фішергорн, Задній Фішергорн, Ґрюнгорн та Лаутерааргорн.
Найвищий хребет поділяє кантони Вале і Берн та є основним вододілом Європи. Основні долини на північній стороні розташовані прямо на північ під 20-кілометровою північною стіною майже вертикальних схилів Юнгфрау, Мьонх та Айгер, і річки з них впадають в Ааре, притоку Рейна, який впадає в Північне море. Струмки південних долин стікають в долину річки Рона, яка має південно-західний напрямок, а сама річка впадає в Середземне море.
На клімат регіону сильно впливає висота гір, які формують бар'єр між вологим субокеанічним кліматом з півночі та сухішим кліматом південних схилів Вале. З північної сторони опади перевищують 2 200 мм за рік, більшість з яких випадає влітку, а на південній стороні вони становлять лише 1 000 мм, переважно взимку. В кантоні Вале на низьких і середніх висотах клімат субконтинентальний і відчутно напівпосушливий. Середня річна температура в діапазоні від −8.5 °C на (3 500 м.н.м.) до 9.1 °C в м Бриг (700 м.н.м).
Фізичні риси
Юнгфрау-Алеч практично не торкнулася рука людини, за винятком туристичних шляхів та гірських притулків. Регіон значною мірою покритий льодовиками: близько половини території вище за 2 600 метрів, що лише на декілька сотень метрів нижче за кордон між льодовиковими зонами накопичення та абляції. Загальна територія, покрита льодовиками, становить 35 000 га і є найбільшою територією безперервного льоду в Альпах. Найбільший і найдовший льодовик в Альпах, Алеч має 23 км у довжину і товщину до одного кілометра на (Площа Злагоди) поряд з .
Площа
Територія, що охороняється, покриває 82 388 га, з яких 53 888 га включені до Світової спадщини ЮНЕСКО, та ще 28 500 га з обох боків. 56% площі в кантоні Вале, а 44% в кантоні Берн.
Флора і фауна
Льодовики і голі скелі займають 80% території; ліси — 6%, 5,2% — альпійські долини, а 8% — чагарник. На розподіл та різноманітність рослин найбільший вплив справляє висота. На зазначеній території 1 800 видів судинних рослин та 700 мхів. Період вегетації з висотою зменшується, але понад лінією лісу є 529 видів насінних та рослин. Широколистий гірський ліс розташований на висоті від 900 м до 1 300 м на північних схилах, а на південних схилах та сама зона на 200 м вище. Субальпійська зона розташована на висоті від 1 300 м до 2 000 м, між широколистою та альпійською зонами. Характерними видами є Сосна кедрова європейська (Pinus Cembra) та Ялина європейська (Picea abies) відповідно для північної та південної сторони. Прикладом соснового лісу є Алецький ліс довкола Алецького льодовика та близько лінії лісу. Він виник на після-льодовиковому ландшафті, який залишився після максимальної величини льодовика в 1850 році. Зона безпосередньо над лінією лісу утворює пояс з верхових боліт та альпійських галявин.
У Онгфрау-Алес було нараховано 1 250 видів фауни, в тому числі 271 хребетних: 42 ссавців, 99 птахів, 8 видів рептилій, 4 амфібій, 7 риб, 97 молюсків, плюс 979 комах. Як і для решти Альп, звичайними видами є козиця звичайна (Rupicapra rupicapra), козел альпійський (Capra ibex), олень благородний (Cervus elaphus). До менших ссавців відноситься заєць білий (Lepus timidus), Лисиця звичайна (Vulpes vulpes), горностай (Mustela erminea), бабак (Marmota marmota) та відновлена рись (Felis lynx).
Туризм
Регіони Бернського високогір'я та Вале ще з XIX сторіччя були популярними туристичними напрямками. Перше сходження на Юнгфрау відбулося в 1811 році, а на Фінстерааргорн — в 1812 році. Спочатку туристи приїздили переважно влітку, але в 1930-ті почала зростати популярність зимових видів спорту.
З північної сторони відвідувачі можуть дістатися території тільки залізницею Юнгфрау, що веде до , яка перетворила надзвичайно недоступні гори в регіон, доступний для значної кількості місцевого населення. Залізниця Юнгфрау була збудована в період між 1870 та 1912 роками, та піднімає відвідувачів з (перевал на висоті 2 061 м.н.м.) до Юнгфрауйох (3 454 м), сідловини між Мьонх та Юнгфрау.
З південної сторони, найбільша кількість відвідувачів в регіоні Рідеральп-Бетмеральп. Інші заселені райони на межі території — Кандерстег та долина Льошенталь. Довкола території є добре розвинена мережа туристичних маркованих шляхів, але всередині неї вони відсутні. Центр регіону недоступний для пішого туризму та може бути відвіданий лише досвідченими гірськими туристами-альпіністами. Для них облаштовано 37 притулків та 5 гірських прихистків загальною кількістю 1 582 койкомісць, якими оперує . Алецький екологічний центр у Рідеральп управляється і функціонує як центр для відвідувачів.
Історія
- 1933: Кантон Вале оголошує захист Алецьких лісів
- 1960: Кантон Берн оголошує захист верхньої частини долини Лаутербруннен
- 1983: Бернські Альпи були включені до Федерального Реєстру Ландшафтів та Природних Пам'яток Швейцарії (уточнено в 1998 р.)
- 2001: Територія включена до Світової Спадщини ЮНЕСКО під назвою Jungfrau-Aletsch-Bietschhorn (Юнгфрау-Алеч-Бічхорн)
- 2007: Обсяг території, включеної до Світової Спадщини ЮНЕСКО збільшено і перейменовано на Swiss Alps Jungfrau-Aletsch
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Approval of site extension and management plan for Jungfrau-Aletsch-Bietschhorn World Natural Heritage, DETEC [ 14 червня 2011 у Wayback Machine.]. Retrieved on 2009-10-18
Посилання
- Swisstopo maps
- Офіційний вебсайт Юнгфрау-Алеч [ 18 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- Туристичний вебсайт Berner Oberland [ 22 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Туристичний вебсайт регіону Юнгфрау [ 6 червня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 46 30 00 pn sh 8 02 00 sh d 46 50000 pn sh 8 03333 sh d 46 50000 8 03333 Prirodoohoronna teritoriya Yungfrau Alech oficijna nazva YuNESKO angl Swiss Alps Jungfrau Aletsch roztashovana v pivdenno zahidnij Shvejcariyi mizh kantonami Bern i Vale Ce girskij region u najshidnishij chastini Bernskih Alp sho mistit pivnichni shili girskih vershin Yungfrau ta Ajger ta najbilshu teritoriyu pokritu lodovikami u zahidnij Yevraziyi vklyuchno z lodovikom Alech Yungfrau Alech ye pershim prirodnim ob yektom v Alpah vklyuchenim do Svitovoyi Spadshini YuNESKO ce vidbulosya 2001 roku Shvejcarski Alpi Yungfrau AlechSwiss Alps Jungfrau Aletsch Svitova spadshinaVid na Finsteraarhorn46 30 00 pn sh 8 01 59 sh d 46 500000000028 pn sh 8 03333300002777939 sh d 46 500000000028 8 03333300002777939Krayina ShvejcariyaTip PrirodnijKriteriyi vii viii ixOb yekt 1037Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2001 25 sesiya Vneseno zmini 2007Roztashuvannya na karti Shvejcariyi Yungfrau Alech u Vikishovishi Yungfrau Alech z kosmosuGeografiya i klimatYungfrau Alech roztashovana u Shvejcarskih Alpah mizh Bernskim visokogir yam nim Berner Oberland ta pivnichno shidnoyu chastinoyu kantonu Vale bl 25 km na pivden vid mista Interlaken ta 20 km na pivnich vid mista Brig Teritoriya pokrivaye ves Masiv Aar vid ozera Oeshinenzee na zahodi do ozera ne vklyucheno na shodi vklyuchno z basejnami lodovikiv Alech Fisher Unteraar Oberaar ta Nizhnij i Verhnij Grindelvald Dolina lodovika Unteraar Najvishoyu tochkoyu ye Finsteraargorn visota 4 270 metriv yakij takozh j najvishoyu tochkoyu Bernskih Alp Na teritoriyi roztashovano takozh 8 inshih chotiritisyachniki Alechgorn Yungfrau Menh Shrekgorn Velikij Fishergorn Zadnij Fishergorn Gryungorn ta Lauteraargorn Najvishij hrebet podilyaye kantoni Vale i Bern ta ye osnovnim vododilom Yevropi Osnovni dolini na pivnichnij storoni roztashovani pryamo na pivnich pid 20 kilometrovoyu pivnichnoyu stinoyu majzhe vertikalnih shiliv Yungfrau Monh ta Ajger i richki z nih vpadayut v Aare pritoku Rejna yakij vpadaye v Pivnichne more Strumki pivdennih dolin stikayut v dolinu richki Rona yaka maye pivdenno zahidnij napryamok a sama richka vpadaye v Seredzemne more Na klimat regionu silno vplivaye visota gir yaki formuyut bar yer mizh vologim subokeanichnim klimatom z pivnochi ta suhishim klimatom pivdennih shiliv Vale Z pivnichnoyi storoni opadi perevishuyut 2 200 mm za rik bilshist z yakih vipadaye vlitku a na pivdennij storoni voni stanovlyat lishe 1 000 mm perevazhno vzimku V kantoni Vale na nizkih i serednih visotah klimat subkontinentalnij i vidchutno napivposushlivij Serednya richna temperatura v diapazoni vid 8 5 C na 3 500 m n m do 9 1 C v m Brig 700 m n m Fizichni risiLodovik Alech Yungfrau Alech praktichno ne torknulasya ruka lyudini za vinyatkom turistichnih shlyahiv ta girskih pritulkiv Region znachnoyu miroyu pokritij lodovikami blizko polovini teritoriyi vishe za 2 600 metriv sho lishe na dekilka soten metriv nizhche za kordon mizh lodovikovimi zonami nakopichennya ta ablyaciyi Zagalna teritoriya pokrita lodovikami stanovit 35 000 ga i ye najbilshoyu teritoriyeyu bezperervnogo lodu v Alpah Najbilshij i najdovshij lodovik v Alpah Alech maye 23 km u dovzhinu i tovshinu do odnogo kilometra na Plosha Zlagodi poryad z Plosha Teritoriya sho ohoronyayetsya pokrivaye 82 388 ga z yakih 53 888 ga vklyucheni do Svitovoyi spadshini YuNESKO ta she 28 500 ga z oboh bokiv 56 ploshi v kantoni Vale a 44 v kantoni Bern Flora i faunaLiniya lisu v Aleckomu lisi Pro Natura centre Lodoviki i goli skeli zajmayut 80 teritoriyi lisi 6 5 2 alpijski dolini a 8 chagarnik Na rozpodil ta riznomanitnist roslin najbilshij vpliv spravlyaye visota Na zaznachenij teritoriyi 1 800 vidiv sudinnih roslin ta 700 mhiv Period vegetaciyi z visotoyu zmenshuyetsya ale ponad liniyeyu lisu ye 529 vidiv nasinnih ta roslin Shirokolistij girskij lis roztashovanij na visoti vid 900 m do 1 300 m na pivnichnih shilah a na pivdennih shilah ta sama zona na 200 m vishe Subalpijska zona roztashovana na visoti vid 1 300 m do 2 000 m mizh shirokolistoyu ta alpijskoyu zonami Harakternimi vidami ye Sosna kedrova yevropejska Pinus Cembra ta Yalina yevropejska Picea abies vidpovidno dlya pivnichnoyi ta pivdennoyi storoni Prikladom sosnovogo lisu ye Aleckij lis dovkola Aleckogo lodovika ta blizko liniyi lisu Vin vinik na pislya lodovikovomu landshafti yakij zalishivsya pislya maksimalnoyi velichini lodovika v 1850 roci Zona bezposeredno nad liniyeyu lisu utvoryuye poyas z verhovih bolit ta alpijskih galyavin Kozel alpijskij U Ongfrau Ales bulo narahovano 1 250 vidiv fauni v tomu chisli 271 hrebetnih 42 ssavciv 99 ptahiv 8 vidiv reptilij 4 amfibij 7 rib 97 molyuskiv plyus 979 komah Yak i dlya reshti Alp zvichajnimi vidami ye kozicya zvichajna Rupicapra rupicapra kozel alpijskij Capra ibex olen blagorodnij Cervus elaphus Do menshih ssavciv vidnositsya zayec bilij Lepus timidus Lisicya zvichajna Vulpes vulpes gornostaj Mustela erminea babak Marmota marmota ta vidnovlena ris Felis lynx TurizmYungfraujoh Regioni Bernskogo visokogir ya ta Vale she z XIX storichchya buli populyarnimi turistichnimi napryamkami Pershe shodzhennya na Yungfrau vidbulosya v 1811 roci a na Finsteraargorn v 1812 roci Spochatku turisti priyizdili perevazhno vlitku ale v 1930 ti pochala zrostati populyarnist zimovih vidiv sportu Z pivnichnoyi storoni vidviduvachi mozhut distatisya teritoriyi tilki zalizniceyu Yungfrau sho vede do yaka peretvorila nadzvichajno nedostupni gori v region dostupnij dlya znachnoyi kilkosti miscevogo naselennya Zaliznicya Yungfrau bula zbudovana v period mizh 1870 ta 1912 rokami ta pidnimaye vidviduvachiv z pereval na visoti 2 061 m n m do Yungfraujoh 3 454 m sidlovini mizh Monh ta Yungfrau Z pivdennoyi storoni najbilsha kilkist vidviduvachiv v regioni Rideralp Betmeralp Inshi zaseleni rajoni na mezhi teritoriyi Kandersteg ta dolina Loshental Dovkola teritoriyi ye dobre rozvinena merezha turistichnih markovanih shlyahiv ale vseredini neyi voni vidsutni Centr regionu nedostupnij dlya pishogo turizmu ta mozhe buti vidvidanij lishe dosvidchenimi girskimi turistami alpinistami Dlya nih oblashtovano 37 pritulkiv ta 5 girskih prihistkiv zagalnoyu kilkistyu 1 582 kojkomisc yakimi operuye Aleckij ekologichnij centr u Rideralp upravlyayetsya i funkcionuye yak centr dlya vidviduvachiv Istoriya1933 Kanton Vale ogoloshuye zahist Aleckih lisiv 1960 Kanton Bern ogoloshuye zahist verhnoyi chastini dolini Lauterbrunnen 1983 Bernski Alpi buli vklyucheni do Federalnogo Reyestru Landshaftiv ta Prirodnih Pam yatok Shvejcariyi utochneno v 1998 r 2001 Teritoriya vklyuchena do Svitovoyi Spadshini YuNESKO pid nazvoyu Jungfrau Aletsch Bietschhorn Yungfrau Alech Bichhorn 2007 Obsyag teritoriyi vklyuchenoyi do Svitovoyi Spadshini YuNESKO zbilsheno i perejmenovano na Swiss Alps Jungfrau AletschPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Approval of site extension and management plan for Jungfrau Aletsch Bietschhorn World Natural Heritage DETEC 14 chervnya 2011 u Wayback Machine Retrieved on 2009 10 18PosilannyaSwisstopo maps Oficijnij vebsajt Yungfrau Alech 18 zhovtnya 2009 u Wayback Machine Turistichnij vebsajt Berner Oberland 22 travnya 2014 u Wayback Machine Turistichnij vebsajt regionu Yungfrau 6 chervnya 2014 u Wayback Machine