Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юліус Альфред Рінгель (нім. Julius Alfred Ringel; нар. 16 листопада 1889, Фелькермаркт, Каринтія — пом. 11 лютого 1967, Баєріш-Гмайн, Баварія) — австрійський та німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал гірсько-піхотних військ (1944) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям (1943). Учасник Першої та Другої світових війн, за часів Другої світової війни командував гірсько-піхотними з'єднаннями та об'єднаннями.
| Юліус Рінгель | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Julius Ringel | ||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||
| Прізвисько | «Папа» (нім. Papa) | |||||||||||||||||||||
| Народження | 16 листопада 1889 Фелькермаркт, Каринтія, Австрія[1] | |||||||||||||||||||||
| Смерть | 11 лютого 1967 (77 років) Баєріш-Гмайн, Берхтесґаден[d], Верхня Баварія, Баварія, ФРН[1] | |||||||||||||||||||||
| Країна |  Австро-Угорщина Перша Австрійська Республіка Третій Рейх | |||||||||||||||||||||
| Приналежність | Сухопутні війська Австро-Угорщини Збройні сили Австрії Вермахт | |||||||||||||||||||||
| Вид збройних сил |  Сухопутні війська | |||||||||||||||||||||
| Рід військ | піхота гірська піхота | |||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1905–1945 | |||||||||||||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | |||||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал гірсько-піхотних військ | |||||||||||||||||||||
| Командування | 3-тя гірсько-піхотна дивізія 5-та гірсько-піхотна дивізія LXIX армійський корпус XVIII військовий округ | |||||||||||||||||||||
| Війни / битви | ||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||
 Юліус Рінгель у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||
)
Біографія
Юліус Альфред Рінгель (нім. Julius Alfred Ringel) народився 16 листопада 1889 року в гірському австрійському місті Фелькермаркт, у Каринтії.
Військова кар'єра
- 1905 — кадет
- 18 серпня 1909 — фенріх
- 1 листопада 1910 — лейтенант k.u.k
- 1 серпня 1914 — оберлейтенант k.u.k
- 7 липня 1917 — гауптман k.u.k
- 15 травня 1921 — майор
- 27 листопада 1923 — штабс-гауптман
- 15 грудня 1932 — оберстлейтенант
Служба в австрійських збройних силах
У 1905 році Юліус Рінгель поступив кадетом на навчання до австрійської військової школи у Відні, яку закінчив 18 серпня 1909 з отриманням військового звання фенріх. Після випуску кандидат в офіцери Рінгель отримав призначення до 4-го Цесарського піхотного полку Ландверу (нім. k.u.k. Landwehr Infanterie-Regiment 4) (формування гірської піхоти австро-угорських збройних сил), де через рік отримав звання лейтенанта.
З початком Першої світової війни, щойно підвищений в обер-лейтенанти, бився в складі 2-го гірсько-стрілецького полку в боях у Галичині та італійських Альпах у лавах тірольських єгерів. 8 липня 1917 Рінгель отримав звання гауптмана. Наприкінці війни у 1918 році, під час боїв на Італійському фронті, він був узятий у полон.
Після його повернення до новоствореної Німецької Австрійської Республіки, гауптман Рінгель воював проти військ Королівства сербів, хорватів і словенців, у його рідній Каринтії. Після Каринтійського плебісциту і створення першої Австрійської Республіки, він був переведений до федеральної армії Австрії, де він дослужився до звання майора в 1921 році і став оберст-лейтенантом 15 грудня 1932. Через 2 роки він був призначений на посаду начальника штабу 5-ї гірсько-єгерської бригади .
Служба у Вермахті
Після аншлюсу Австрії Німеччиною в 1938 Рінгель перейшов до Вермахту, зі збереженням свого військового звання. Як давній прихильник нацистської партії, він з ентузіазмом зустрів союз Австрії з Німецьким рейхом, і у Вермахту мав значну підтримку. Скоро був призначений на посаду до 3-ї гірсько-піхотної дивізії. 1 лютого 1939 року, Ю.Рінгель був підвищений до оберста і призначений командиром 74-го піхотного полку.
З початком Другої світової війни, оберст Рінгель був переведений з гірських стрільців у лінійну піхоту і призначений начальником штабу 268-ї баварської піхотної дивізії, що дислокувалася під час Дивної війни у Саарпфальці. 27 жовтня 1939 вступив на посаду командира 266-го піхотного полку, яким він керував протягом кампанії на Західному фронті.
У квітні 1940 Рінгель повернувся до гірської піхоти, і з 14 червня змінив відомого генерала Е.Дітля на посаді командира 3-ї гірсько-піхотної дивізії. Він командував цим формуванням до жовтня 1940 року, поки не був призначений на формування нової 5-ї гірсько-піхотної дивізії, більшість особового складу якої складали баварці. Після інтенсивних тренувань у Баварських Альпах, дивізія увійшла до складу 2-ї армії, що дислокувалася в Німеччині.
У березні 1941 дивізію перекинули на Балкани, де вона зіграла помітну роль у прориві грецької лінії Метакси. Потім війська під командуванням Рінгеля взяли участь у найнезвичайнішій операції німецьких збройних сил періоду Другої світової війни — вторгненні на Крит.
Дивізія Рінгеля відзначилася на Криті, де німецькі альпійські стрільці діяли з притаманним їм блиском, люттю, завзятістю, агресією та вмінням. 20 травня, висадившись на захопленому парашутним десантом плацдармі, єгері спромоглися встановити повний контроль над аеродромом Малеме, змінивши тим самим весь хід кампанії на Криті. Багато єгерів загинуло, коли їх доставляли на Крит морем — морський конвой повністю знищили військові кораблі британського флоту. Але, висадка альпійських стрільців посадочним шляхом з літаків Ju-52 на аеродром Малеме пройшла успішно. Спільними зусиллями німецькі єгері і десантники завдали рішучої поразки британським військам, що перебували на острові, які 31 травня 1941 припинили опір, капітулювавши на милість переможців.
13 червня 1941 Рінгель був нагороджений Лицарським хрестом і призначений військовим комендантом Криту.
У листопаді 1941, 5-та гірсько-піхотна дивізія була повернута до Німеччини для відпочинку та відновлення боєздатності. Через нетривалий час, у січні 1942 дивізія терміново перекинута на Східній фронт, під Ленінград. Більше ніж 2 роки, генерал-майор (з 1 грудня 1942 — генерал-лейтенант) Ю.Рінгель керував альпійськими стрільцями в боях під обложеним містом. Дивізія у складі 18-ї армії діяла на ділянці між Ладозьким озером і Великим Новгородом, на Ленінградському фронті. У Волховському котлі альпійські стрільці захопили 33 000 радянських полонених, потім дивізія виконувала роль «пожежної команди» під Ленінградом і на фінському фронті. За 20 місяців боїв на Східному фронті дивізія Рінгеля заслужила найвищу репутацію, вміючи битися як в обороні, так й в наступі. 1 грудня 1942 за вміле командування дивізією Рінгель підвищений у званні до генерал-лейтенанта.
За вміле керівництво військами 25 жовтня 1943 Рінгель був удостоєний Дубового листя до Лицарського хреста Залізного хреста (№ 312).
У грудні 1943 5-та гірська дивізія на чолі з її командиром передислокована на Італійський фронт, де перейшла до оборони лінії Густава поблизу міста Кассіно. Незабаром дивізію кинули в бій проти союзників, які висадилися у Анціо. Потім дивізія оборонялася на Готській лінії.
Через 4 місяця, генерал-лейтенанта Ю.Рінгеля призначили командиром 69-го армійського корпусу у Хорватії на Балканський театр війни. 1 червня 1944 йому присвоєне звання генерала гірсько-піхотних військ.
Наприкінці червня 1944 він отримав призначення на пост командувача XVIII-го військового округу зі штабом в Зальцбурзі.
У лютому 1945 різношерсті формування німецьких військ, які опинилися на території Австрії, були переформовані на так званий «корпус Рінгеля». Командувач направив усю свою енергію на організацію оборони в районі . Бойові групи, скомплектовані Рінгелем, зуміли зупинити просування радянських військ, але — не надовго. Зате старі війська Рінгель, альпійські стрільці, утримували займані ними позиції до останнього дня війни.
Після капітуляції німецьких військ в Австрії потрапив в американський полон, де знаходився до 1947 року.
Після визволення з полону Рінгель жив у відставці, в 1956 р опублікував свої мемуари «Hurra die Gams».
Юліус Рінгель помер у Баварії 10 лютого 1967 року у віці 78 років.
Нагороди
- Бронзова і срібна медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою і мечами — нагороджений двічі (вдруге 25 жовтня 1918)
- Медаль «За поранення» (Австро-Угорщина) з двома смугами
- Військовий Хрест Карла (1918)
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами (1932)
- Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років) (19 жовтня 1937)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Залізний хрест
- 2-го класу (10 листопада 1939)
- 1-го класу (15 квітня 1941)
- Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
- Двічі відзначений у Вермахтберіхт (11 червня і 12 серпня 1941)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- Лицарський хрест (13 червня 1941)
- Дубове листя (№ 312; 25 жовтня 1943)
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42») (15 серпня 1942)
- Нарукавна стрічка «Крит» (10 грудня 1942)
- Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1943)
- Орден «Святий Олександр», великий офіцерський хрест з мечами (Болгарія)
Див. також
Література
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. .
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. .
- Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag.
Мемуари
- Ringel, Julius (1994). Hurra die Gams!, Die 5. Geb. Div. im Einsatz. Graz: Stocker Verlag.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юліус Рінгель |
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 8 грудня 2014. (нім.)
- Julius Ringel. на desertwar.net. (англ.)
- Ringel, Julius [ 15 вересня 2015 у Wayback Machine.] — нагороди генерала гірсько-піхотних військ Рінгеля (англ.)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #103358391X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Австрійської армії
- вермахту
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yulius Alfred Ringel nim Julius Alfred Ringel nar 16 listopada 1889 Felkermarkt Karintiya pom 11 lyutogo 1967 Bayerish Gmajn Bavariya avstrijskij ta nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general girsko pihotnih vijsk 1944 Vermahtu Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta z Dubovim listyam 1943 Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni komanduvav girsko pihotnimi z yednannyami ta ob yednannyami Yulius RingelJulius RingelPrizvisko Papa nim Papa Narodzhennya16 listopada 1889 1889 11 16 Felkermarkt Karintiya Avstriya 1 Smert11 lyutogo 1967 1967 02 11 77 rokiv Bayerish Gmajn Berhtesgaden d Verhnya Bavariya Bavariya FRN 1 Krayina Avstro Ugorshina Persha Avstrijska Respublika Tretij RejhPrinalezhnistSuhoputni vijska Avstro Ugorshini Zbrojni sili Avstriyi VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijskpihota girska pihotaRoki sluzhbi1905 1945PartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniZvannya General girsko pihotnih vijskKomanduvannya3 tya girsko pihotna diviziya 5 ta girsko pihotna diviziya LXIX armijskij korpus XVIII vijskovij okrugVijni bitviPersha svitova vijna Shidnij front Italijskij front Druga svitova vijna Zahidnij front Francuzka kampaniya Seredzemnomorskij TVD Operaciya Aufmarsh 25 Operaciya Merkurij Shidnij front Blokada Leningrada Lyubanska operaciya Operaciya Polyarna Zirka Leningradsko Novgorodska operaciya Balkani Italijska kampaniya Bitva pri Monte Kassino Liniya Gustava Operaciya Shingl Yugoslavskij frontNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenya Medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Vijskovij hrest Karla Avstro Ugorshina Medal za 2 poranennya Avstro Ugorshina Pam yatna vijskova medal Avstriya Hrest Za vislugu rokiv Avstriya Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Zolotij partijnij znak NSDAP Velikij oficer ordena Svyatij Oleksandr Nagrudnij znak Za poranennya v sribli Narukavna strichka Krit Yulius Ringel u VikishovishiBiografiyaYulius Alfred Ringel nim Julius Alfred Ringel narodivsya 16 listopada 1889 roku v girskomu avstrijskomu misti Felkermarkt u Karintiyi Vijskova kar yera 1905 kadet 18 serpnya 1909 fenrih 1 listopada 1910 lejtenant k u k 1 serpnya 1914 oberlejtenant k u k 7 lipnya 1917 gauptman k u k 15 travnya 1921 major 27 listopada 1923 shtabs gauptman 15 grudnya 1932 oberstlejtenant 1 serpnya 1936 oberstlejtenant 1 lyutogo 1939 oberst 1 listopada 1940 general major 1 grudnya 1942 general lejtenant 1 chervnya 1944 general girsko pihotnih vijsk Sluzhba v avstrijskih zbrojnih silah U 1905 roci Yulius Ringel postupiv kadetom na navchannya do avstrijskoyi vijskovoyi shkoli u Vidni yaku zakinchiv 18 serpnya 1909 z otrimannyam vijskovogo zvannya fenrih Pislya vipusku kandidat v oficeri Ringel otrimav priznachennya do 4 go Cesarskogo pihotnogo polku Landveru nim k u k Landwehr Infanterie Regiment 4 formuvannya girskoyi pihoti avstro ugorskih zbrojnih sil de cherez rik otrimav zvannya lejtenanta Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni shojno pidvishenij v ober lejtenanti bivsya v skladi 2 go girsko strileckogo polku v boyah u Galichini ta italijskih Alpah u lavah tirolskih yegeriv 8 lipnya 1917 Ringel otrimav zvannya gauptmana Naprikinci vijni u 1918 roci pid chas boyiv na Italijskomu fronti vin buv uzyatij u polon Pislya jogo povernennya do novostvorenoyi Nimeckoyi Avstrijskoyi Respubliki gauptman Ringel voyuvav proti vijsk Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv u jogo ridnij Karintiyi Pislya Karintijskogo plebiscitu i stvorennya pershoyi Avstrijskoyi Respubliki vin buv perevedenij do federalnoyi armiyi Avstriyi de vin dosluzhivsya do zvannya majora v 1921 roci i stav oberst lejtenantom 15 grudnya 1932 Cherez 2 roki vin buv priznachenij na posadu nachalnika shtabu 5 yi girsko yegerskoyi brigadi Sluzhba u Vermahti Pislya anshlyusu Avstriyi Nimechchinoyu v 1938 Ringel perejshov do Vermahtu zi zberezhennyam svogo vijskovogo zvannya Yak davnij prihilnik nacistskoyi partiyi vin z entuziazmom zustriv soyuz Avstriyi z Nimeckim rejhom i u Vermahtu mav znachnu pidtrimku Skoro buv priznachenij na posadu do 3 yi girsko pihotnoyi diviziyi 1 lyutogo 1939 roku Yu Ringel buv pidvishenij do obersta i priznachenij komandirom 74 go pihotnogo polku Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni oberst Ringel buv perevedenij z girskih strilciv u linijnu pihotu i priznachenij nachalnikom shtabu 268 yi bavarskoyi pihotnoyi diviziyi sho dislokuvalasya pid chas Divnoyi vijni u Saarpfalci 27 zhovtnya 1939 vstupiv na posadu komandira 266 go pihotnogo polku yakim vin keruvav protyagom kampaniyi na Zahidnomu fronti U kvitni 1940 Ringel povernuvsya do girskoyi pihoti i z 14 chervnya zminiv vidomogo generala E Ditlya na posadi komandira 3 yi girsko pihotnoyi diviziyi Vin komanduvav cim formuvannyam do zhovtnya 1940 roku poki ne buv priznachenij na formuvannya novoyi 5 yi girsko pihotnoyi diviziyi bilshist osobovogo skladu yakoyi skladali bavarci Pislya intensivnih trenuvan u Bavarskih Alpah diviziya uvijshla do skladu 2 yi armiyi sho dislokuvalasya v Nimechchini U berezni 1941 diviziyu perekinuli na Balkani de vona zigrala pomitnu rol u prorivi greckoyi liniyi Metaksi Potim vijska pid komanduvannyam Ringelya vzyali uchast u najnezvichajnishij operaciyi nimeckih zbrojnih sil periodu Drugoyi svitovoyi vijni vtorgnenni na Krit Diviziya Ringelya vidznachilasya na Kriti de nimecki alpijski strilci diyali z pritamannim yim bliskom lyuttyu zavzyatistyu agresiyeyu ta vminnyam 20 travnya visadivshis na zahoplenomu parashutnim desantom placdarmi yegeri spromoglisya vstanoviti povnij kontrol nad aerodromom Maleme zminivshi tim samim ves hid kampaniyi na Kriti Bagato yegeriv zaginulo koli yih dostavlyali na Krit morem morskij konvoj povnistyu znishili vijskovi korabli britanskogo flotu Ale visadka alpijskih strilciv posadochnim shlyahom z litakiv Ju 52 na aerodrom Maleme projshla uspishno Spilnimi zusillyami nimecki yegeri i desantniki zavdali rishuchoyi porazki britanskim vijskam sho perebuvali na ostrovi yaki 31 travnya 1941 pripinili opir kapitulyuvavshi na milist peremozhciv 13 chervnya 1941 Ringel buv nagorodzhenij Licarskim hrestom i priznachenij vijskovim komendantom Kritu U listopadi 1941 5 ta girsko pihotna diviziya bula povernuta do Nimechchini dlya vidpochinku ta vidnovlennya boyezdatnosti Cherez netrivalij chas u sichni 1942 diviziya terminovo perekinuta na Shidnij front pid Leningrad Bilshe nizh 2 roki general major z 1 grudnya 1942 general lejtenant Yu Ringel keruvav alpijskimi strilcyami v boyah pid oblozhenim mistom Diviziya u skladi 18 yi armiyi diyala na dilyanci mizh Ladozkim ozerom i Velikim Novgorodom na Leningradskomu fronti U Volhovskomu kotli alpijski strilci zahopili 33 000 radyanskih polonenih potim diviziya vikonuvala rol pozhezhnoyi komandi pid Leningradom i na finskomu fronti Za 20 misyaciv boyiv na Shidnomu fronti diviziya Ringelya zasluzhila najvishu reputaciyu vmiyuchi bitisya yak v oboroni tak j v nastupi 1 grudnya 1942 za vmile komanduvannya diviziyeyu Ringel pidvishenij u zvanni do general lejtenanta Za vmile kerivnictvo vijskami 25 zhovtnya 1943 Ringel buv udostoyenij Dubovogo listya do Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 312 U grudni 1943 5 ta girska diviziya na choli z yiyi komandirom peredislokovana na Italijskij front de perejshla do oboroni liniyi Gustava poblizu mista Kassino Nezabarom diviziyu kinuli v bij proti soyuznikiv yaki visadilisya u Ancio Potim diviziya oboronyalasya na Gotskij liniyi Cherez 4 misyacya general lejtenanta Yu Ringelya priznachili komandirom 69 go armijskogo korpusu u Horvatiyi na Balkanskij teatr vijni 1 chervnya 1944 jomu prisvoyene zvannya generala girsko pihotnih vijsk Naprikinci chervnya 1944 vin otrimav priznachennya na post komanduvacha XVIII go vijskovogo okrugu zi shtabom v Zalcburzi U lyutomu 1945 riznoshersti formuvannya nimeckih vijsk yaki opinilisya na teritoriyi Avstriyi buli pereformovani na tak zvanij korpus Ringelya Komanduvach napraviv usyu svoyu energiyu na organizaciyu oboroni v rajoni Bojovi grupi skomplektovani Ringelem zumili zupiniti prosuvannya radyanskih vijsk ale ne nadovgo Zate stari vijska Ringel alpijski strilci utrimuvali zajmani nimi poziciyi do ostannogo dnya vijni Pislya kapitulyaciyi nimeckih vijsk v Avstriyi potrapiv v amerikanskij polon de znahodivsya do 1947 roku Pislya vizvolennya z polonu Ringel zhiv u vidstavci v 1956 r opublikuvav svoyi memuari Hurra die Gams Yulius Ringel pomer u Bavariyi 10 lyutogo 1967 roku u vici 78 rokiv NagorodiBronzova i sribna medal Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina z mechami Orden Zaliznoyi Koroni 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu i mechami nagorodzhenij dvichi vdruge 25 zhovtnya 1918 Medal Za poranennya Avstro Ugorshina z dvoma smugami Vijskovij Hrest Karla 1918 Pam yatna vijskova medal Avstriya z mechami 1932 Hrest Za vislugu rokiv Avstriya 2 go klasu dlya oficeriv 25 rokiv 19 zhovtnya 1937 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Zaliznij hrest 2 go klasu 10 listopada 1939 1 go klasu 15 kvitnya 1941 Nagrudnij znak Za poranennya v sribli Dvichi vidznachenij u Vermahtberiht 11 chervnya i 12 serpnya 1941 Licarskij hrest Zaliznogo hresta z dubovim listyam Licarskij hrest 13 chervnya 1941 Dubove listya 312 25 zhovtnya 1943 Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 15 serpnya 1942 Narukavna strichka Krit 10 grudnya 1942 Zolotij partijnij znak NSDAP 30 sichnya 1943 Orden Svyatij Oleksandr velikij oficerskij hrest z mechami Bolgariya Div takozhValentin Fojrshtajn Erih Brandenberger Fridrih Jobst Folkamer fon Kirhenzittenbah Rudolf Konrad Ferdinand Sherner Albreht ShubertLiteraturaFellgiebel Walther Peer 2000 Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Friedburg Germany Podzun Pallas 2000 ISBN 3 7909 0284 5 Scherzer Veit 2007 Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 Thomas Franz 1998 Die Eichenlaubtrager 1939 1945 Band 2 L Z Osnabruck Germany Biblio Verlag ISBN 978 3 7648 2300 9MemuariRingel Julius 1994 Hurra die Gams Die 5 Geb Div im Einsatz Graz Stocker Verlag PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yulius Ringel na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2013 Procitovano 8 grudnya 2014 nim Julius Ringel na desertwar net angl Ringel Julius 15 veresnya 2015 u Wayback Machine nagorodi generala girsko pihotnih vijsk Ringelya angl PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 103358391X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Avstrijskoyi armiyi vermahtu Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo Rejhu Poperednik general lejtenant Eduard Ditl komandir 3 yi girsko pihotnoyi diviziyi 14 chervnya 23 zhovtnya 1940 Nastupnik general girsko pihotnih vijsk Gans Krejsing Poperednik sformovana komandir 5 yi girsko pihotnoyi diviziyi 25 zhovtnya 1940 10 lyutogo 1944 Nastupnik general lejtenant Maks Gyunter Shrank Poperednik general vid infanteriyi Ernst Dener komandir LXIX armijskogo korpusu 1 kvitnya 23 chervnya 1944 Nastupnik general vid infanteriyi Gelge Auleb Poperednik general girsko pihotnih vijsk Franc Beme komanduvach XVIII vijskovogo okrugu 24 chervnya 1944 8 travnya 1945 Nastupnik kapitulyaciya