Шутні́вці — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Шутнівці | |
---|---|
Шутнівці на річці Смотрич | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
Основні дані | |
Населення | 384 |
Площа | 0,686 км² |
Густота населення | 559,77 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32376 |
Телефонний код | +380 3849 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°35′50″ пн. ш. 26°37′09″ сх. д. / 48.59722° пн. ш. 26.61917° сх. д.Координати: 48°35′50″ пн. ш. 26°37′09″ сх. д. / 48.59722° пн. ш. 26.61917° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32372, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Устя |
Карта | |
Шутнівці | |
Шутнівці | |
Мапа | |
Шутнівці у Вікісховищі |
Назва
За місцевими переказами село Шутнівці отримало свою назву від того, що ця територія, вкрита лісами, слугувала для розважальних зустрічей місцевих поміщиків і городян з Кам'янця, які влаштовували тут полювання на звірів та за міські пікніки.
Географія
Село Шутнівці розташовується за 12 км від Кам'янця-Подільського на річці Смотрич (між вищими по течії Панівцями та нижчими по течії Цвіклівцями). Річка Смотрич, що омиває нижню частину населеного пункту, створила сприятливі умови і для проживання, і для відпочинку. Власне тому одну з частин Шутнівців колись віддали під будівництво дачного кооперативу.
Місцеві умовно ділять село на чотири кути: гора, долина, дачі та кар'єр.
Клімат
Шутнівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Історія
Поселення відоме історичних документах зі другої половини XVII століття та було тісно пов'язане з сусідніми Панівцями.
Свого часу село належало панам: Потоцьким, Коссаковським, Вельгорським, від 1759 – Стажинським.
Від початку XVIII століття селі була дерев'яна Преображенська церква, яка близько 1746 року згоріла від блискавки. У 1747 збудовано й освячено нову церкву – також Преображенську, також дерев'яну. Дзвіниця біля неї з'явилася в 1828 році. А згоріла 21 травня (2 червня) 1881 року за переказами місцевих також від блискавки. Через рік після пожежі збудували дерев'яну церкву з матеріалів, куплених за 80 карбованців у селі Довжок.
У 1835 році до Шутнівців приписали частину сусіднього села Панівці, яке було відоме як «Нижні Панівці», але 1881 року Нижні Панівці знову повернули до складу Пановецького приходу.
При пожежі церкви вигоріло майже все село в 1881 році. Існує легенда, що нібито місцевий священик хотів перенести храмове свято на інший день, не робочий, натомість блискавка, яка влучила в церкву, стала гнівом Божим, своєрідним покарання за такі вольності.
12(24) квітня 1888 року закладено новий кам'яний храм, урочисто освячено 13(25) жовтня 1891. Церкву в ім'я святого Григорія, просвітителя Вірменії збудовано на кошти довжицької поміщиці, княгині Ганни Хілкової в пам'ять про її покійного чоловіка Григорія Хілкова. Разом з храмом було зведено і кам'яну 3-ярусну дзвіницю. Серед ікон, які Хілкова пожертвувала храму, була невелика стародавня ікона Божої Матері Троєручиці. У радянський період церква зачинена, а в часи войовничого атеїзму двіницю та ікону було знищено. У наш час заново написано копію ікони й 14 травня 2006 повернено у Свято-Григоріївську церкву завдяки пожертвам кам'янчанина Віктора Миронюка.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили сталінський голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
Населення становить 384 осіб за даними 2001 року.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Інфраструктура
Шутнівці повністю газифіковані. Діє фельдшерський пункт. Приміщення школи після закриття розділили навпіл. Частина залишилася за клубом та бібліотекою, а частину віддали в оренду.
Економіка
В селі працює ПП «Астарта-2005», засноване Шутнівцях лютому 2005 року. Також є комбікормовий завод та сільськогосподарське підприємство ТОВ «Дари+Поділля». Аграрії орендують шутнівецькі землі.
Спорт
Село має аматорську футбольну команду «Астра» (Шутнівці), яка періодично грає чемпіонаті Кам’янець-Подільського району з футболу.
Відомі люди
Уродженці
- Любенчук Микола Іванович — народний депутат України першого скликання (1990—1994).
- Ірха Василь Іванович — хоровий диригент, педагог, Заслужений працівник культури України, професор, Заслужений діяч мистецтв України, академік Української академії наук.
Проживали, перебували
- Хілкова Ганна Михайлівна — власниця Довжоцького ключа з п'яти поселень, фундаторка нової будівлі церкви у селі Шутнівці.
Світлини
- Дорожній знак при в'їзді в село
- Свято-Григорівська церква
- Річка Смотрич біля села
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- Чемпіонат Кам’янець-Подільського району з футболу
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shutni vci selo v Ukrayini u Slobidsko Kulchiyeveckij silskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo ShutnivciShutnivci na richci SmotrichShutnivci na richci SmotrichKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Slobidsko Kulchiyevecka silska gromadaOsnovni daniNaselennya 384Plosha 0 686 km Gustota naselennya 559 77 osib km Poshtovij indeks 32376Telefonnij kod 380 3849Geografichni daniGeografichni koordinati 48 35 50 pn sh 26 37 09 sh d 48 59722 pn sh 26 61917 sh d 48 59722 26 61917 Koordinati 48 35 50 pn sh 26 37 09 sh d 48 59722 pn sh 26 61917 sh d 48 59722 26 61917Misceva vladaAdresa radi 32372 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s UstyaKartaShutnivciShutnivciMapa Shutnivci u VikishovishiNazvaZa miscevimi perekazami selo Shutnivci otrimalo svoyu nazvu vid togo sho cya teritoriya vkrita lisami sluguvala dlya rozvazhalnih zustrichej miscevih pomishikiv i gorodyan z Kam yancya yaki vlashtovuvali tut polyuvannya na zviriv ta za miski pikniki GeografiyaSelo Shutnivci roztashovuyetsya za 12 km vid Kam yancya Podilskogo na richci Smotrich mizh vishimi po techiyi Panivcyami ta nizhchimi po techiyi Cviklivcyami Richka Smotrich sho omivaye nizhnyu chastinu naselenogo punktu stvorila spriyatlivi umovi i dlya prozhivannya i dlya vidpochinku Vlasne tomu odnu z chastin Shutnivciv kolis viddali pid budivnictvo dachnogo kooperativu Miscevi umovno dilyat selo na chotiri kuti gora dolina dachi ta kar yer Klimat Shutnivci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu IstoriyaPoselennya vidome istorichnih dokumentah zi drugoyi polovini XVII stolittya ta bulo tisno pov yazane z susidnimi Panivcyami Svogo chasu selo nalezhalo panam Potockim Kossakovskim Velgorskim vid 1759 Stazhinskim Vid pochatku XVIII stolittya seli bula derev yana Preobrazhenska cerkva yaka blizko 1746 roku zgorila vid bliskavki U 1747 zbudovano j osvyacheno novu cerkvu takozh Preobrazhensku takozh derev yanu Dzvinicya bilya neyi z yavilasya v 1828 roci A zgorila 21 travnya 2 chervnya 1881 roku za perekazami miscevih takozh vid bliskavki Cherez rik pislya pozhezhi zbuduvali derev yanu cerkvu z materialiv kuplenih za 80 karbovanciv u seli Dovzhok U 1835 roci do Shutnivciv pripisali chastinu susidnogo sela Panivci yake bulo vidome yak Nizhni Panivci ale 1881 roku Nizhni Panivci znovu povernuli do skladu Panoveckogo prihodu Pri pozhezhi cerkvi vigorilo majzhe vse selo v 1881 roci Isnuye legenda sho nibito miscevij svyashenik hotiv perenesti hramove svyato na inshij den ne robochij natomist bliskavka yaka vluchila v cerkvu stala gnivom Bozhim svoyeridnim pokarannya za taki volnosti 12 24 kvitnya 1888 roku zakladeno novij kam yanij hram urochisto osvyacheno 13 25 zhovtnya 1891 Cerkvu v im ya svyatogo Grigoriya prosvititelya Virmeniyi zbudovano na koshti dovzhickoyi pomishici knyagini Ganni Hilkovoyi v pam yat pro yiyi pokijnogo cholovika Grigoriya Hilkova Razom z hramom bulo zvedeno i kam yanu 3 yarusnu dzvinicyu Sered ikon yaki Hilkova pozhertvuvala hramu bula nevelika starodavnya ikona Bozhoyi Materi Troyeruchici U radyanskij period cerkva zachinena a v chasi vojovnichogo ateyizmu dvinicyu ta ikonu bulo znisheno U nash chas zanovo napisano kopiyu ikoni j 14 travnya 2006 poverneno u Svyato Grigoriyivsku cerkvu zavdyaki pozhertvam kam yanchanina Viktora Mironyuka Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V 1932 1933 selyani sela perezhili stalinskij golodomor Roki Velikogo teroru 1936 1937 vbito osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viselleno yak sim yi vorogiv narodu Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini Z 14 serpnya 2017 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Slobidsko Kulchiyeveckoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaNaselennya stanovit 384 osib za danimi 2001 roku Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu InfrastrukturaFeldsherskij punkt u Shutnivcyah Shutnivci povnistyu gazifikovani Diye feldsherskij punkt Primishennya shkoli pislya zakrittya rozdilili navpil Chastina zalishilasya za klubom ta bibliotekoyu a chastinu viddali v orendu EkonomikaV seli pracyuye PP Astarta 2005 zasnovane Shutnivcyah lyutomu 2005 roku Takozh ye kombikormovij zavod ta silskogospodarske pidpriyemstvo TOV Dari Podillya Agrariyi orenduyut shutnivecki zemli SportSelo maye amatorsku futbolnu komandu Astra Shutnivci yaka periodichno graye chempionati Kam yanec Podilskogo rajonu z futbolu Vidomi lyudiUrodzhenci Lyubenchuk Mikola Ivanovich narodnij deputat Ukrayini pershogo sklikannya 1990 1994 Irha Vasil Ivanovich horovij dirigent pedagog Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini profesor Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini akademik Ukrayinskoyi akademiyi nauk Prozhivali perebuvali Hilkova Ganna Mihajlivna vlasnicya Dovzhockogo klyucha z p yati poselen fundatorka novoyi budivli cerkvi u seli Shutnivci SvitliniDorozhnij znak pri v yizdi v selo Svyato Grigorivska cerkva Richka Smotrich bilya selaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiVVRU 2017 46 stor 11 Chempionat Kam yanec Podilskogo rajonu z futbolu Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi