Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стефа н І Бато рій Штефан Баторій Іштван Баторій іноді Баторі угор Báthory István біл Стэфан Баторы лит Steponas Batoras

Штефан Баторій

Штефан Баторій

Стефа́н І Бато́рій, Штефан Баторій, Іштван Баторій, іноді Баторі (угор. Báthory István, біл. Стэфан Баторы, лит. Steponas Batoras , рум. Ştefan Báthory, пол. Stefan Batory) (27 вересня 1533 — 12 грудня 1586) — польський король, великий князь литовський та Руський (з 1576 року), а також князь Семигородський.

Стефан Баторій
угор. Báthory István
image
image
Король Польщі
Великий князь Литовський
1 травня 1576 — 12 грудня 1586
Коронація: 1 травня 1576
Попередник: Генріх III
Наступник: Сигізмунд III Ваза
 
Ім'я при народженні: Штефан
Народження: 27 вересня 1533[1]
Шимлеу-Сілванієй, Східно-Угорське королівство, Угорське королівство
Смерть: 12 грудня 1586(1586-12-12)[2][3][…] (53 роки)
Гродно, Троцьке воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита[1][5]
Причина смерті: хронічна ниркова недостатність
Поховання: d
Країна: Річ Посполита і Трансильванське князівство
Освіта: Падуанський університет
Рід: Баторі
Батько: Іштван Баторій
Мати: d
Шлюб: Анна Ягеллонка[5]
Автограф: image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Син семигородського (трансільванського) князя Стефана IV. Чоловік Анни Ягеллонки, доньки короля Сигізмунда I Старого.

Навчався в Падуанському університеті. В 1571–1575 роках — семигородський князь.

Після 1,5 річного періоду безкоролів'я 12 грудня 1575 року королем Речі Посполитої обрано імператора Максиміліана II Габсбурга. Його не було короновано через спротив канцлера Яна Замойського, який підбурив частину середньої шляхти до обрання королем (королевою) Анни Ягеллонки. Вона повинна була одружитись з Стефаном Баторієм, проголошеного 14 грудня 1574 року королем. Його кандидатура була бажаною для султана, який застерігав від обрання Максиміліана II Габсбурга. Для недопущення до Кракова імператора і його коронації 18 січня 1576 року канцлер проголосив скликання посполитого рушення шляхти, завдяки чому 20 тисяч шляхтичів зайняло Краків. С. Баторій у лютому 1576 року склав присягу, 16 березня 1576 року перетнув кордон Речі Посполитої.

У супроводі 1200 угорських кавалеристів 5 квітня урочисто прибув до Львова, де його вітала шляхта Руського воєводства, після триденного відпочинку вирушив до Кракова. До нього приєднався руський воєвода Ієронім Сенявський, немало шляхти Львівської землі.

Намісником короля у період міжкоролів'я був примас Якуб Уханський, який також став опікуном Королівської скарбниці Вавель та відмовився надати королівські клейноди Речі Посполитої новообраній королеві Анні Ягеллон та її чоловікові Стефану Баторію.

1576 року, коли шляхта обрала на короля Стефана Баторія, сенатори, включаючи Якуба Уханського, виступили проти цього й не видали зі скарбниці коронаційні королівські клейноди Речі Посполитої Стефану Баторію та Анні, коли вони приїхали до Кракова на коронацію. Не в змозі скористатися традиційною коронаційною короною Болеслава Хороброго, Стефан Баторій використав під час церемонії угорську корону, яку йому передала королева Анна.

Коронація у катедрі Вавеля відбулась 1 травня 1576 року. Декотрий час його коронацію не визнавала шляхта Великого князівства Литовського, Королівської Прусії.

Близько 1578 року Баторій своїм привілеєм дозволив русинам (українцям) Львова продавати тільки малі обсяги товарів під час ярмарків, заборонивши це робити в інші дні, заборонив їм володіти шинками, право пропінації, а також по-зрадницьки ув'язнив, а потім і наказав стратити Івана Підкову.

Пішов на значні поступки шляхті, підтримував єзуїтів. Формально вважався першим гетьманом і законодавцем запорізького козацтва.

16 червня 1578 року за наказом Короля, на вимогу султана Мурада III, було страчено у Львові Івана Підкову. Та насправді король був вимушений стратити Івану Підкову, адже того вимагала тодішня складна геополітична ситуація. Османська Імперія була занадто загрозливою для Речі Посполитої державою, то ж Король не хотів зайвий раз дратувати Султана, а Султан вимагав страти Івана Підкови. У Короля був простий вибір: або безпека Королівства і нова війна (тисячі життів) або Іван Підкова (одне життя). То ж Король вибрав пожертвувати одним життям заради збереження більшості життів своїх підданих. Самі козаки ніколи не винили Короля у страті Івана Підкови, вони прекрасно розуміли тодішню геополітичну ситуацію і винили у смерті Гетьмана лише Султана.

В 1579–1582 роках за Стефана Баторія Річ Посполита брала участь у Лівонський війні, внаслідок якої 1582 року Лівонія відійшла до Речі Посполитої. У воєнних діях брали участь і українські козаки, зокрема, в боях на Сіверщині. В січні 1582 року Стефан Баторій в Ямі Запольському уклав перемир'я з Московським царством, причому цар Іван Грозний попросив миру за посередництва Папи Урбана VII.

Намагаючись зміцнити королівську владу, вів боротьбу з польськими магнатами.

Визнавши правителя Бранденбурґу регентом герцогства Пруссії, погіршив зовнішньополітичні позиції Польщі.

Помер у Гродно (Городні), готуючись до нового походу проти Московського царства.

image
Надгробок у вавельській катедрі

Внутрішня політика

Прагнув до зміцнення королівської влади, вів боротьбу з магнатами, надавав підтримку католицькому духовенству і єзуїтам в протистоянні реформаційним рухам. Деякий час був союзником Туреччини, потім брав участь у створенні антитурецької ліги. Був одним з найбільш рішучих і успішних військових супротивників Московського царства.

Король володів угорською і молдавською мовами, венеційським діалектом італійської, але управляв країною без знання мов своїх підданих (користувався латиною), регулярно декларував свою особисту прихильність католицизму, а для здійснення численних реформ постійно потребував грамотних виконавців. Таких людей йому могла дати тільки ефективно працююча система шкіл. Її він побачив у єзуїтів. Тому перший колегіум для єзуїтів він заснував у себе на батьківщині в Коложварі (нині Клуж-Напока; 1579). А потім протягом п'яти років були засновані єзуїтські колегіуми в Любліні (1581), Полоцьку (1582), Ризі (1582), Каліші (1583), Несвіжі (1584), Львові (1584) і Дерпті (1586). Для заснування колегіумів в Гродно і Бресті не вистачило кадрових ресурсів у провінції ордена і часу життя у короля.

У 1579 році упорядкував грошовий обіг, встановивши при цьому польський грош головним платіжним засобом.

Реєстрове козацтво

Згідно окремих версій, згодом підданих сумніву та спростованих рядом істориків, 1578 року у Львові в урочистій обстановці нібито підписав документ, яким створювалось козацьке реєстрове військо. З козацької сторони свою вірність засвідчила делегація старшини на чолі з Андрієм Лиханським. Фактично узаконювався новий юридичний стан — козацтво, що мало важливе значення в тогочасному суспільстві. Щоправда, він хотів платити їм малі кошти та мати в повному послуху.

За тією ж легендою у вересні-грудні 1578 року, готуючись до війни з Московією і намагаючись використати в ній козацтво, Стефан Баторій нібито збільшив кількість реєстрових козаків до 500 чол., а в 1583 — до 600 чоловік, надав їм ряд привілеїв, у тому числі було вперше передано козакам клейноди (1576) (хоругву, бунчук, булаву та печатку), дано у володіння Трахтемирів з Зарубським монастирем (див. Трахтемирівський монастир).

Згадки про Стефана Баторія в літературі

«Історія Русів» (переклад Івана Драча): «Король Баторій у всьому стосовно до Руського воїнства і народу був таким патріотом, яким пошановувався у Римлян Імператор Тіт, син Веспасіанів, себто друг і батько людства. Він справедливістю своєю і лагідністю вселив у всі народи Королівства свого дух єдності і братерської згоди. Не чутно було між ними ніяких суперечок ні про породи, ні про переваги, тим більше про релігії, що часто уми народні бентежать. Навіть саме Духовенство, що має нахил звичайно до дебатів та привласнення собі правоти думки, подобилося тоді агнцям непорочної золотої доби або пастирства Адамового, і що з цього найдивовижніше, то була згода чиста і обох головних релігій — Римської та Руської. Коли відлучався Єпископ Римський, то доручав паству Єпископу Руському, коли ж, навпаки, відлучався Єпископ Руський, то також доручав Єпархію свою в правління Римському Єпископові, і все було в послуху і любові прямо Християнській.»

Титул

Повний титул: польською — z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, kijowski, wołyński, podlaski, inflancki, a także książę siedmiogrodzki.

Українською: Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусії, Мазовецький, Жмудський, Київський, Волинський, Підляшський, Інфлянський, а також князь Семигородський.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118753495 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
    d:Track:Q96022943
  5. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  6. Zubrzycki D. Kronika miasta Lwowa . — Lwów, 1844. — S. 202. (пол.)
  7. Яворницький Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 281. — .
  8. у книзі помилково Урбана VIII
  9. Дорошенко Д. Нарис історії України. Том 1 (1932) ст.156
  10. Доманицький В. Чи була реформа Баторія?
  11. Лепявко С. Криштоф Косинський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К.: Варта, 1994.— 560 с.— С. 28-29.

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Stefa n I Bato rij Shtefan Batorij Ishtvan Batorij inodi Batori ugor Bathory Istvan bil Stefan Batory lit Steponas Batoras rum Stefan Bathory pol Stefan Batory 27 veresnya 1533 12 grudnya 1586 polskij korol velikij knyaz litovskij ta Ruskij z 1576 roku a takozh knyaz Semigorodskij Stefan Batorij ugor Bathory Istvan Korol Polshi Velikij knyaz Litovskij 1 travnya 1576 12 grudnya 1586 Koronaciya 1 travnya 1576 Poperednik Genrih III Nastupnik Sigizmund III Vaza Im ya pri narodzhenni ShtefanNarodzhennya 27 veresnya 1533 1 Shimleu Silvaniyej Shidno Ugorske korolivstvo Ugorske korolivstvoSmert 12 grudnya 1586 1586 12 12 2 3 53 roki Grodno Trocke voyevodstvo Velike knyazivstvo Litovske Rich Pospolita 1 5 Prichina smerti hronichna nirkova nedostatnistPohovannya dKrayina Rich Pospolita i Transilvanske knyazivstvoOsvita Paduanskij universitetRid BatoriBatko Ishtvan BatorijMati dShlyub Anna Yagellonka 5 Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaSin semigorodskogo transilvanskogo knyazya Stefana IV Cholovik Anni Yagellonki donki korolya Sigizmunda I Starogo Navchavsya v Paduanskomu universiteti V 1571 1575 rokah semigorodskij knyaz Pislya 1 5 richnogo periodu bezkoroliv ya 12 grudnya 1575 roku korolem Rechi Pospolitoyi obrano imperatora Maksimiliana II Gabsburga Jogo ne bulo koronovano cherez sprotiv kanclera Yana Zamojskogo yakij pidburiv chastinu serednoyi shlyahti do obrannya korolem korolevoyu Anni Yagellonki Vona povinna bula odruzhitis z Stefanom Batoriyem progoloshenogo 14 grudnya 1574 roku korolem Jogo kandidatura bula bazhanoyu dlya sultana yakij zasterigav vid obrannya Maksimiliana II Gabsburga Dlya nedopushennya do Krakova imperatora i jogo koronaciyi 18 sichnya 1576 roku kancler progolosiv sklikannya pospolitogo rushennya shlyahti zavdyaki chomu 20 tisyach shlyahtichiv zajnyalo Krakiv S Batorij u lyutomu 1576 roku sklav prisyagu 16 bereznya 1576 roku peretnuv kordon Rechi Pospolitoyi U suprovodi 1200 ugorskih kavaleristiv 5 kvitnya urochisto pribuv do Lvova de jogo vitala shlyahta Ruskogo voyevodstva pislya tridennogo vidpochinku virushiv do Krakova Do nogo priyednavsya ruskij voyevoda Iyeronim Senyavskij nemalo shlyahti Lvivskoyi zemli Namisnikom korolya u period mizhkoroliv ya buv primas Yakub Uhanskij yakij takozh stav opikunom Korolivskoyi skarbnici Vavel ta vidmovivsya nadati korolivski klejnodi Rechi Pospolitoyi novoobranij korolevi Anni Yagellon ta yiyi cholovikovi Stefanu Batoriyu 1576 roku koli shlyahta obrala na korolya Stefana Batoriya senatori vklyuchayuchi Yakuba Uhanskogo vistupili proti cogo j ne vidali zi skarbnici koronacijni korolivski klejnodi Rechi Pospolitoyi Stefanu Batoriyu ta Anni koli voni priyihali do Krakova na koronaciyu Ne v zmozi skoristatisya tradicijnoyu koronacijnoyu koronoyu Boleslava Horobrogo Stefan Batorij vikoristav pid chas ceremoniyi ugorsku koronu yaku jomu peredala koroleva Anna Koronaciya u katedri Vavelya vidbulas 1 travnya 1576 roku Dekotrij chas jogo koronaciyu ne viznavala shlyahta Velikogo knyazivstva Litovskogo Korolivskoyi Prusiyi Blizko 1578 roku Batorij svoyim privileyem dozvoliv rusinam ukrayincyam Lvova prodavati tilki mali obsyagi tovariv pid chas yarmarkiv zaboronivshi ce robiti v inshi dni zaboroniv yim voloditi shinkami pravo propinaciyi a takozh po zradnicki uv yazniv a potim i nakazav stratiti Ivana Pidkovu Pishov na znachni postupki shlyahti pidtrimuvav yezuyitiv Formalno vvazhavsya pershim getmanom i zakonodavcem zaporizkogo kozactva 16 chervnya 1578 roku za nakazom Korolya na vimogu sultana Murada III bulo stracheno u Lvovi Ivana Pidkovu Ta naspravdi korol buv vimushenij stratiti Ivanu Pidkovu adzhe togo vimagala todishnya skladna geopolitichna situaciya Osmanska Imperiya bula zanadto zagrozlivoyu dlya Rechi Pospolitoyi derzhavoyu to zh Korol ne hotiv zajvij raz dratuvati Sultana a Sultan vimagav strati Ivana Pidkovi U Korolya buv prostij vibir abo bezpeka Korolivstva i nova vijna tisyachi zhittiv abo Ivan Pidkova odne zhittya To zh Korol vibrav pozhertvuvati odnim zhittyam zaradi zberezhennya bilshosti zhittiv svoyih piddanih Sami kozaki nikoli ne vinili Korolya u strati Ivana Pidkovi voni prekrasno rozumili todishnyu geopolitichnu situaciyu i vinili u smerti Getmana lishe Sultana V 1579 1582 rokah za Stefana Batoriya Rich Pospolita brala uchast u Livonskij vijni vnaslidok yakoyi 1582 roku Livoniya vidijshla do Rechi Pospolitoyi U voyennih diyah brali uchast i ukrayinski kozaki zokrema v boyah na Sivershini V sichni 1582 roku Stefan Batorij v Yami Zapolskomu uklav peremir ya z Moskovskim carstvom prichomu car Ivan Groznij poprosiv miru za poserednictva Papi Urbana VII Namagayuchis zmicniti korolivsku vladu viv borotbu z polskimi magnatami Viznavshi pravitelya Brandenburgu regentom gercogstva Prussiyi pogirshiv zovnishnopolitichni poziciyi Polshi Pomer u Grodno Gorodni gotuyuchis do novogo pohodu proti Moskovskogo carstva Nadgrobok u vavelskij katedriVnutrishnya politikaPragnuv do zmicnennya korolivskoyi vladi viv borotbu z magnatami nadavav pidtrimku katolickomu duhovenstvu i yezuyitam v protistoyanni reformacijnim ruham Deyakij chas buv soyuznikom Turechchini potim brav uchast u stvorenni antitureckoyi ligi Buv odnim z najbilsh rishuchih i uspishnih vijskovih suprotivnikiv Moskovskogo carstva Korol volodiv ugorskoyu i moldavskoyu movami venecijskim dialektom italijskoyi ale upravlyav krayinoyu bez znannya mov svoyih piddanih koristuvavsya latinoyu regulyarno deklaruvav svoyu osobistu prihilnist katolicizmu a dlya zdijsnennya chislennih reform postijno potrebuvav gramotnih vikonavciv Takih lyudej jomu mogla dati tilki efektivno pracyuyucha sistema shkil Yiyi vin pobachiv u yezuyitiv Tomu pershij kolegium dlya yezuyitiv vin zasnuvav u sebe na batkivshini v Kolozhvari nini Kluzh Napoka 1579 A potim protyagom p yati rokiv buli zasnovani yezuyitski kolegiumi v Lyublini 1581 Polocku 1582 Rizi 1582 Kalishi 1583 Nesvizhi 1584 Lvovi 1584 i Derpti 1586 Dlya zasnuvannya kolegiumiv v Grodno i Bresti ne vistachilo kadrovih resursiv u provinciyi ordena i chasu zhittya u korolya U 1579 roci uporyadkuvav groshovij obig vstanovivshi pri comu polskij grosh golovnim platizhnim zasobom Reyestrove kozactvoZgidno okremih versij zgodom piddanih sumnivu ta sprostovanih ryadom istorikiv 1578 roku u Lvovi v urochistij obstanovci nibito pidpisav dokument yakim stvoryuvalos kozacke reyestrove vijsko Z kozackoyi storoni svoyu virnist zasvidchila delegaciya starshini na choli z Andriyem Lihanskim Faktichno uzakonyuvavsya novij yuridichnij stan kozactvo sho malo vazhlive znachennya v togochasnomu suspilstvi Shopravda vin hotiv platiti yim mali koshti ta mati v povnomu posluhu Za tiyeyu zh legendoyu u veresni grudni 1578 roku gotuyuchis do vijni z Moskoviyeyu i namagayuchis vikoristati v nij kozactvo Stefan Batorij nibito zbilshiv kilkist reyestrovih kozakiv do 500 chol a v 1583 do 600 cholovik nadav yim ryad privileyiv u tomu chisli bulo vpershe peredano kozakam klejnodi 1576 horugvu bunchuk bulavu ta pechatku dano u volodinnya Trahtemiriv z Zarubskim monastirem div Trahtemirivskij monastir Zgadki pro Stefana Batoriya v literaturi Istoriya Rusiv pereklad Ivana Dracha Korol Batorij u vsomu stosovno do Ruskogo voyinstva i narodu buv takim patriotom yakim poshanovuvavsya u Rimlyan Imperator Tit sin Vespasianiv sebto drug i batko lyudstva Vin spravedlivistyu svoyeyu i lagidnistyu vseliv u vsi narodi Korolivstva svogo duh yednosti i braterskoyi zgodi Ne chutno bulo mizh nimi niyakih superechok ni pro porodi ni pro perevagi tim bilshe pro religiyi sho chasto umi narodni bentezhat Navit same Duhovenstvo sho maye nahil zvichajno do debativ ta privlasnennya sobi pravoti dumki podobilosya todi agncyam neporochnoyi zolotoyi dobi abo pastirstva Adamovogo i sho z cogo najdivovizhnishe to bula zgoda chista i oboh golovnih religij Rimskoyi ta Ruskoyi Koli vidluchavsya Yepiskop Rimskij to doruchav pastvu Yepiskopu Ruskomu koli zh navpaki vidluchavsya Yepiskop Ruskij to takozh doruchav Yeparhiyu svoyu v pravlinnya Rimskomu Yepiskopovi i vse bulo v posluhu i lyubovi pryamo Hristiyanskij TitulPovnij titul polskoyu z Bozej laski krol Polski wielki ksiaze litewski ruski pruski mazowiecki zmudzki kijowski wolynski podlaski inflancki a takze ksiaze siedmiogrodzki Ukrayinskoyu Bozhoyu Laskoyu korol Polshi Velikij knyaz Litovskij Ruskij Prusiyi Mazoveckij Zhmudskij Kiyivskij Volinskij Pidlyashskij Inflyanskij a takozh knyaz Semigorodskij PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118753495 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Internetowy Polski Slownik Biograficzny d Track Q96022943 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Zubrzycki D Kronika miasta Lwowa Lwow 1844 S 202 pol Yavornickij D I Getman Petro Konashevich Sagajdachnij V Sherbak uporyadnik avtor peredmovi Koli zemlya stognala K Naukova dumka 1995 S 281 ISBN 5 319 01072 9 u knizi pomilkovo Urbana VIII Doroshenko D Naris istoriyi Ukrayini Tom 1 1932 st 156 Domanickij V Chi bula reforma Batoriya Lepyavko S Krishtof Kosinskij Volodari getmanskoyi bulavi Istorichni portreti Avtor peredmovi V A Smolij K Varta 1994 560 s S 28 29 ISBN 5 203 01639 9LiteraturaGajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Micik Yu A Stefan Batorij Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 852 ISBN 978 966 00 1290 5 G Chuhlib Batorij Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 51 ISBN 978 966 611 818 2 Dovidnik z istoriyi Ukrayini za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Sikora R Z istoriyi polskih krilatih gusariv K Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 260 7 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stefan Batorij List korolya Stefana Batoriya pro povernennya okolichnim shlyahticham Gusarevicham votchinnogo mayetku 14 listopada 1582 r Derzhavna arhivna sluzhba Ukrayini Vyoska Milcha yakuyu nazvay karol Batory bil Regiyanalnaya gazeta

Дата публікації:
Топ