Штефан Андрей (рум. Ştefan Andrei; * 29 березня 1931, Подарі, Румунія — †31 серпня 2014 Снагов, Румунія) — румунський державний і політичний діяч, дипломат.
Штефан Андрей рум. Ştefan Andrei | |||
| |||
---|---|---|---|
23 березня 1978 — 8 листопада 1985 | |||
Попередник: | Джордже Маковеску | ||
Наступник: | Іліе Ведува | ||
Народження: | 29 березня 1931[1] Подарі, Долж, Румунія | ||
Смерть: | 31 серпня 2014[1] (83 роки) Снагов, Ілфов, Румунія | ||
Причина смерті: | хвороба | ||
Країна: | Румунія | ||
Партія: | Румунська комуністична партія | ||
Шлюб: | Віолета Андрей[2] | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в дуже бідній сім'ї в Олтенії, звідки був родом і Ніколае Чаушеску. У дитинстві він пас овець, але зумів незважаючи на бідність здобути освіту. У 1954 закінчив гідромеліоративний факультет Політехнічного інституту Бухареста. Член Румунської робітничої партії з 1957.
- 1951 — Редактор міжнародного відділу газети «Іскра молоді»;
- 1954-1960 — Лаборант НДІ нафтогазової промисловості;
- 1961-1965 — Заступник голови Ради співробітництва із зарубіжними країнами.
З 1965 займав посади в апараті ЦК Румунської компартії, був спочатку заступником завідувача, потім завідувачем відділом міжнародних зв'язків ЦК РКП. У 1969-1972 кандидат в члени ЦК РКП. З 1972 — член ЦК РКП і секретар ЦК РКП. З 1974 — кандидат в члени Політвиконкому ЦК РКП і член його Постійного бюро.
З 1975 — депутат Великих національних зборів. З 1978 по 1985 займав посаду міністра закордонних справ Румунії. Як міністр, спробував зменшити залежність Румунії від Радянського Союзу, розвиваючи відносини з країнами АСЕАН: Індонезією, Малайзією, Сінгапуром і Таїландом, також збільшуючи торгівлю і економічний обмін з африканськими країнами: Гвінеєю, Габоном, Анголою, Замбією, Мозамбіком, Бурунді, Суданом і Заїром. З поста міністра був звільнений під впливом першої леді Елени Чаушеску. На його місце був призначений протеже Елени Іліє Ведува.
- 1985-1987 — Голова Центральної ради з контролю в сфері економіки і соціальної політики,
- 1987-1989 — Заступник прем'єр-міністра Соціалістичної Республіки Румунія.
Член ЦК РКП (1972-1989), член Політвиконкому ЦК РКП (1974-1989). Депутат Великих Національних зборів СРР (1975-1989).
Після румунської революції 1989 був заарештований і засуджений військовим судом до двох років і десяти місяців тюремного ув'язнення за підтримку кривавого розгону антиурядових виступів в 1989.
Був одружений з актрисою Віолетою Андрей.
Нагороди та звання
Був нагороджений орденами:
- Праці 3-го ступеня (1962);
- Зірки Соціалістичної Республіки Румунія 3-го ступеня (1971) і 4-го ступенів (1966);
- «23 серпня» 1-го ступеня (1981).
Примітки
- Munzinger Personen
- A murit un fost ministru de Externe al Romaniei
Джерела
- Дипломатический словарь / под ред. А. А. Громыко, А. Г. Ковалева, П. П. Севостьянова, С. Л. Тихвинского, в 3-х томах. — М.: Наука, 1985—1986. — Т. 1, с. 80.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Andrej Shtefan Andrej rum Stefan Andrei 29 bereznya 1931 Podari Rumuniya 31 serpnya 2014 Snagov Rumuniya rumunskij derzhavnij i politichnij diyach diplomat Shtefan Andrej rum Stefan AndreiShtefan Andrej Prapor Ministr vnutrishnih sprav Rumuniyi 23 bereznya 1978 8 listopada 1985 Poperednik Dzhordzhe Makovesku Nastupnik Ilie Veduva Narodzhennya 29 bereznya 1931 1931 03 29 1 Podari Dolzh RumuniyaSmert 31 serpnya 2014 2014 08 31 1 83 roki Snagov Ilfov RumuniyaPrichina smerti hvorobaKrayina RumuniyaPartiya Rumunska komunistichna partiyaShlyub Violeta Andrej 2 Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v duzhe bidnij sim yi v Olteniyi zvidki buv rodom i Nikolae Chaushesku U ditinstvi vin pas ovec ale zumiv nezvazhayuchi na bidnist zdobuti osvitu U 1954 zakinchiv gidromeliorativnij fakultet Politehnichnogo institutu Buharesta Chlen Rumunskoyi robitnichoyi partiyi z 1957 1951 Redaktor mizhnarodnogo viddilu gazeti Iskra molodi 1954 1960 Laborant NDI naftogazovoyi promislovosti 1961 1965 Zastupnik golovi Radi spivrobitnictva iz zarubizhnimi krayinami Z 1965 zajmav posadi v aparati CK Rumunskoyi kompartiyi buv spochatku zastupnikom zaviduvacha potim zaviduvachem viddilom mizhnarodnih zv yazkiv CK RKP U 1969 1972 kandidat v chleni CK RKP Z 1972 chlen CK RKP i sekretar CK RKP Z 1974 kandidat v chleni Politvikonkomu CK RKP i chlen jogo Postijnogo byuro Z 1975 deputat Velikih nacionalnih zboriv Z 1978 po 1985 zajmav posadu ministra zakordonnih sprav Rumuniyi Yak ministr sprobuvav zmenshiti zalezhnist Rumuniyi vid Radyanskogo Soyuzu rozvivayuchi vidnosini z krayinami ASEAN Indoneziyeyu Malajziyeyu Singapurom i Tayilandom takozh zbilshuyuchi torgivlyu i ekonomichnij obmin z afrikanskimi krayinami Gvineyeyu Gabonom Angoloyu Zambiyeyu Mozambikom Burundi Sudanom i Zayirom Z posta ministra buv zvilnenij pid vplivom pershoyi ledi Eleni Chaushesku Na jogo misce buv priznachenij protezhe Eleni Iliye Veduva 1985 1987 Golova Centralnoyi radi z kontrolyu v sferi ekonomiki i socialnoyi politiki 1987 1989 Zastupnik prem yer ministra Socialistichnoyi Respubliki Rumuniya Chlen CK RKP 1972 1989 chlen Politvikonkomu CK RKP 1974 1989 Deputat Velikih Nacionalnih zboriv SRR 1975 1989 Pislya rumunskoyi revolyuciyi 1989 buv zaareshtovanij i zasudzhenij vijskovim sudom do dvoh rokiv i desyati misyaciv tyuremnogo uv yaznennya za pidtrimku krivavogo rozgonu antiuryadovih vistupiv v 1989 Buv odruzhenij z aktrisoyu Violetoyu Andrej Nagorodi ta zvannyaBuv nagorodzhenij ordenami Praci 3 go stupenya 1962 Zirki Socialistichnoyi Respubliki Rumuniya 3 go stupenya 1971 i 4 go stupeniv 1966 23 serpnya 1 go stupenya 1981 PrimitkiMunzinger Personen d Track Q107343683 A murit un fost ministru de Externe al RomanieiDzherelaDiplomaticheskij slovar pod red A A Gromyko A G Kovaleva P P Sevostyanova S L Tihvinskogo v 3 h tomah M Nauka 1985 1986 T 1 s 80