Індія є федеративною республікою, яка складається з 29 штатів та 7 територій (національна столична територія Делі та 6 союзних територій). І штати, і території є адміністративними одиницями першого рівня, що, у свою чергу, поділяються на округи (дистрикти), яких всього в Індії є понад 600.
Штати мають власні законодавчу та виконавчу владу. Губернатор штату призначається президентом Індії на 5-річний термін. Уряд штату, на чолі з прем'єр-міністром, формується губернатором з членів партії, що виграла вибори. Парламент, в залежності від штату, має одну або 2 палати. Нижня палата (vidhan sabha), згідно з індійськими законами, може складатися з від 60 до 500 депутатів, які обираються на загальних виборах на 5 років. Депутати верхньої палати (vidhan parishad) обираються на 6 років, причому, що 2 роки змінюється третина складу палати. Парламентам штатів підлягають всі питання, окрім зовнішньої політики, оборони, зовнішньої торгівлі та громадянства — ці питання є юрисдикцією федерального парламенту Індії.
Федеральними територіями керують представники центрального уряду Індії — комісари або адміністратори. В територіях діють федеральні закони, хоча деякі території мають парламент та уряд з обмеженими правами.
Окрім загальнодержавних офіційних англійської мови та гінді, в деяких штатах офіційними є також місцеві мови, наприклад гуджараті, каннада, пенджабська, тамільська.
Штати та союзні території
Штати Індії (англ. state, гінді प्रांत — pramt) помітно розрізняються між собою. Найбільші з них за чисельністю населення є найбільшими адміністративними одиницями світу — з десяти найгустонаселеніших адміністративних одиниць світу п'ять — штати Індії (Уттар-Прадеш з населенням, що налічує більше 180 млн осіб, знаходиться на першому місці цього списку, Махараштра займає друге місце, Біхар — шосте, Західний Бенгал на восьмому місці, а Андгра-Прадеш замикає десятку).
За розмірами території найбільші з індійських штатів не поступаються деяким європейським країнам (наприклад, штат Раджастхан перевершує за площею Польщу). Площа невеликих штатів, навпаки, не перевищує відмітку в декілька тисяч км².
Території (англ. territory, гінді केन्द्रीय सरकार — kendrija sarkar) однорідніші, ніж штати — за площею вони не більше декількох тисяч км², а за чисельністю населення не перевищують 1,1 млн жителів (виняток — столичний округ Делі, що налічує понад 16 млн осіб).
- Штати
Номер | Штат | Код | Столиця |
---|---|---|---|
1 | Андгра-Прадеш | AP | |
2 | Аруначал-Прадеш | AR | Ітанагар |
3 | Ассам | AS | Діспур |
4 | Біхар | BR | Патна |
5 | Чхаттісгарх | CG | Райпур |
6 | Гоа | GA | Панаджі |
7 | Гуджарат | GJ | Гандінагар |
8 | Хар'яна | HR | Чандігарх |
9 | Гімачал-Прадеш | HP | Шімла |
10 | Джхаркханд | JH | Ранчі |
11 | Карнатака | KA | Бенгалуру |
12 | Керала | KL | Тіруванантапурам |
13 | Мадг'я-Прадеш | MP | Бхопал |
14 | Махараштра | MH | Мумбай |
15 | Маніпур | MN | Імпхал |
16 | Мегхалая | ML | Шиллонг |
17 | Мізорам | MZ | Аїджал |
18 | Нагаленд | NL | Кохіма |
19 | Одіша | OD | Бхубанешвар |
20 | Пенджаб | PB | Чандігарх |
21 | Раджастхан | RJ | Джайпур |
22 | Сіккім | SK | Гангток |
23 | Тамілнад | TN | Ченнай |
24 | Телангана | TS | Гайдарабад |
25 | Трипура | TR | Агартала |
26 | Уттар-Прадеш | UP | Лакхнау |
27 | Уттаракханд | UK | Деградун |
28 | Західний Бенгал | WB | Колката |
Номер | Союзна територія | Код | Столиця |
---|---|---|---|
A | Андаманські і Нікобарські острови | AN | Порт-Блер |
B | Чандігарх | CH | Чандігарх |
C | TBA | Даман | |
D | Джамму та Кашмір | JK | Срінагар |
E | Ладакх | LA | Лех |
F | Лакшадвіп | LD | Каваратті |
G | Національна столична територія | ND | Нью-Делі |
H | Пудучеррі | PY | Пудучеррі |
Округи
Адміністративними одиницями другого рівня в Індії є округи (дистрикти, англ. district). Кожен штат і територія Індії складається з округів, число яких розрізняється. Всього з одного округу складаються союзні території Чандігарх, Дадра і Нагар-Хавелі, Лакшадвіп і столичний округ Делі. Найбільша кількість округів (70) входить до складу штату Уттар-Прадеш.
Округи різняться за розмірами території та чисельністю населення. Більше всього мешканців в окрузі Делі (16 862 735 осіб, за даними на 2007 рік), а менше всього — в окрузі в території Пудучеррі (31 362 особи, за даними на 2001 рік). Найбільшу площу займає округ Лех в штаті Джамму та Кашмір (82 665 км²), а найменшим округом є Махе, розташований в Пондішері (всього 9 км²). Округ Лех одночасно є найменш заселеним округом (1,4 особи/км²), найбільша щільність населення сьогодні спостерігається в окрузі Мумбай Сіті, штат Махараштра (48 215 осіб/км²).
Адміністративні одиниці 3-го рівня
Адміністративні одиниці третього рівня Індії у різних штатах називаються по різному: техсіли (tehsil, tahsil, tahasil), талука (taluk, taluka) або мандали (mandal).
У деяких штатах техсіли певного округу можуть додатково об'єднуватися у кілька (англ. Sub-Division, pargana, anuvibhag, mahakuma).
Між штатом та округом розташований ще один рівень. По-англійськи він називається Division.
Історія
До набуття незалежності
Британська Індія в період колоніального володарювання охоплювала території сучасних Індії, Пакистану, Бангладеш, Бутана і М'янми (раніше — Бірми, адміністративно відокремилася від Індії в 1937 році). За межами Британської Індії знаходилася територія Французької Індії (5 невеликих анклавів: Пудучері, Чандернагор, , і ) і Португальської Індії (Гоа і чотири анклави: Діу, Даман, і ).
У новий час Індія була поділена на провінції, якими керували безпосередньо британська влада і князівства, де володарювали місцеві правителі, що знаходяться під британським протекторатом. Князівств було більше 500 — найбільшим з них був Хайдарабад, в якому проживало більше 10 млн осіб, а найменші князівства займали тільки декілька десятків км². Управління в провінціях здійснювали безпосередньо британські чиновники — губернатор, головний комісар або адміністратор, що призначалися віце-королем. Існувало 11 таких провінцій — Ассам, Бенгал, Біхар, Бомбей, , Мадрас, Орісса, Північно-західна прикордонна провінція, Пенджаб, Сінд і Об'єднані провінції. Перед отриманням незалежності в 1947 році кількість провінцій зросла до 17.
Незалежна Індія
У 1947 Індія здобула незалежність, і колишня колонія була розділена на індійську і пакистанську частини за конфесійною ознакою. Колишні адміністративні одиниці були поділені між двома новими державами.
У 1950, коли була створена Республіка Індія і прийнята нова конституція, було утворено 29 штатів, розділених на три типи: A, B, C. Штати різних типів розрізнялися за способом устрою державної влади.
- Штати типу A (Ассам, Західний Бенгал, Біхар, Бомбей, Мадг'я-Прадеш, Мадрас, Орісса, Пенджаб і Уттар-Прадеш) — володіли власними виборними парламентами, що самостійно формували органи управління штатів.
- Штати типу B (Гайдарабад, Саураштра, Майсур, , , , , а також Раджастхан) — керувалися раджпрамукхами, свого роду номінальними монархами.
- Штати типу C (Делі, Кутх, Гімачал-Прадеш, , , Бхопал, Маніпур, Аджмер і Трипура) — владні повноваження здійснювали призначені центральною владою комісари.
- Джамму і Кашмір були оголошені особливими територіями.
У 1953 утворений новий штат типу A — (що виділився з Мадрасу), у 1954 штат Біласпур включений до складу штату Хімачал-Прадеш, а в 1956 до Індії приєднані землі Французької Індії як особлива територія, що отримала назву Пудучеррі (одна з французьких колоній, Чандернагор, увійшла до складу Індії ще в 1950, пізніше, в 1954, вона включена до складу Західного Бенгалу).
Адміністративна реформа 1956
1 листопада 1956 в Республіці Індія був ухвалений «Закон про реорганізацію штатів», що реформував адміністративний устрій країни. Система штатів різних типів була ліквідована, а замість них були утворені штати і союзні території. Кордони штатів були змінені так, щоб максимально збігатися з існуючими етнічно-мовними кордонами. Було створено 12 штатів (Ассам, Західний Бенгал, Біхар, Бомбей, Керала, Мадг'я-Прадеш, Мадрас, Майсур, Орісса, Пенджаб, Раджастхан і Уттар-Прадеш) і 6 союзних територій (Делі, Гімачал-Прадеш, Маніпур, Трипура, Андаманські і Нікобарські острови а також Лаккаддівські, Аміндівські острова і Мінікой).
Зміни після 1956
Після реформи 1956 кількість штатів і територій продовжувала змінюватися:
- В 1960 штат Бомбей був розділений на штати Гуджарат і Махараштра.
- В 1961 анексована Португальська Індія, на її землях утворилися дві нові союзні території: , а також .
- В 1963 територія Нагаленд перетворена на штат Нагаленд.
- В 1966 зі складу штату Пенджаб був виділений штат Хар'яна, заселений переважно індуїстами, а місто Чандігарх, відокремлене в окрему союзну територію, стало спільною столицею Пенджабу і Хар'яни. Частина штату була приєднана до Хімачал-Прадешу.
- В 1968 штат Мадрас перейменований на Тамілнад.
- В 1971 статус штату отримала союзна територія Гімачал-Прадеш.
- В 1972 зі штату Ассам виділені новий штат Мегхалая, союзні території Мізорам і Аруначал-Прадеш; статус двох союзних територій (Маніпур і Трипура) був змінений на статус штату.
- В 1973 штат Майсур змінив назву на Карнатака, а союзна територія Лаккадівські, Аміндівські острови і Мінікой стала називатися Лакшадвіп.
- В 1975 до Індії на правах штату був приєднаний Сіккім.
- В 1986 статус штату отримала союзна територія Мізорам.
- В 1987 статус штату отримала союзна територія Аруначал-Прадеш, а Гоа, Даман і Діу була розділена на штат Гоа та союзну територію Даман і Діу.
- В 1991 Делі отримала новий статус Національного столичного округу.
- У 2000 утворені три нові штати: Джхаркханд (відокремлений зі складу Біхару), Чхаттісгарх (відокремлений зі штату Мадх'я-Прадеш) і (відокремлений зі штату Уттар-Прадеш).
- У 2006 французька назва союзної території Пондішері була змінена на Пудучеррі.
- У 2007 назва штату Уттаранчал була змінена на Уттаракханд.
- У 2014 створено штат Телангана (виокремлений з Андхра-Прадешу).
Майбутні зміни
В Індії продовжують діяти сепаратистські налагоджені рухи, що борються за створення нових штатів. Найактивніше виявляється прагнення до виділення з нинішнього штату Ассам штату Бодоланд. Сепаратисти з народу ведуть власну партизанську боротьбу, що, можливо, є єдиним прикладом, коли єдиною метою сепаратистського руху є не прагнення до незалежності, а тільки бажання створити нову адміністративну одиницю.
Інші регіони, що прагнуть створення нових штатів:
- — зі штату Уттар-Прадеш
- — зі штату Мадх'я-Прадеш
- Відарбха — зі штату Махараштра
- — зі штату Карнатака
- — зі штату Західний Бенгал
- Бунделкханд — зі штатів Уттар-Прадеш і Мадх'я-Прадеш
- Делі — ведуться дискусії про можливість розділення нинішнього столичного округу на штат Делі і Національний столичний округ Нью-Делі площею близько 43 км².
Посилання
- Article on sub-national governance in India [ 2 січня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- (англ.)
Примітки
- [1] [ 6 липня 2010 у Wayback Machine.] States and Union Territories of India — Source — Government of India Official Website
- J.C. Aggarwal and S.P. Agrawal, editors, Uttarakhand: Past, Present, and Future (New Delhi: Concept Publishing, 1995), p89-90(англ.)
- [2] [ 7 липня 2011 у Wayback Machine.] Nagaland History & Geography-Source india.gov.in(англ.)
- [3] [ 19 січня 2012 у Wayback Machine.] The Punjab Reorganization Act of 1966(англ.)
- [4] [ 13 травня 2014 у Wayback Machine.] Statehood Himachal Pradesh(англ.)
- [5] [ 22 грудня 2009 у Wayback Machine.] Snapshot of North Eastern States(англ.)
- [6] [ 3 листопада 2012 у Wayback Machine.] Sikkim joins Indian Inion(англ.)
- [7] [ 21 липня 2011 у Wayback Machine.] Goa Chronology(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Indiya ye federativnoyu respublikoyu yaka skladayetsya z 29 shtativ ta 7 teritorij nacionalna stolichna teritoriya Deli ta 6 soyuznih teritorij I shtati i teritoriyi ye administrativnimi odinicyami pershogo rivnya sho u svoyu chergu podilyayutsya na okrugi distrikti yakih vsogo v Indiyi ye ponad 600 Shtati mayut vlasni zakonodavchu ta vikonavchu vladu Gubernator shtatu priznachayetsya prezidentom Indiyi na 5 richnij termin Uryad shtatu na choli z prem yer ministrom formuyetsya gubernatorom z chleniv partiyi sho vigrala vibori Parlament v zalezhnosti vid shtatu maye odnu abo 2 palati Nizhnya palata vidhan sabha zgidno z indijskimi zakonami mozhe skladatisya z vid 60 do 500 deputativ yaki obirayutsya na zagalnih viborah na 5 rokiv Deputati verhnoyi palati vidhan parishad obirayutsya na 6 rokiv prichomu sho 2 roki zminyuyetsya tretina skladu palati Parlamentam shtativ pidlyagayut vsi pitannya okrim zovnishnoyi politiki oboroni zovnishnoyi torgivli ta gromadyanstva ci pitannya ye yurisdikciyeyu federalnogo parlamentu Indiyi Federalnimi teritoriyami keruyut predstavniki centralnogo uryadu Indiyi komisari abo administratori V teritoriyah diyut federalni zakoni hocha deyaki teritoriyi mayut parlament ta uryad z obmezhenimi pravami Okrim zagalnoderzhavnih oficijnih anglijskoyi movi ta gindi v deyakih shtatah oficijnimi ye takozh miscevi movi napriklad gudzharati kannada pendzhabska tamilska Shtati ta soyuzni teritoriyiDokladnishe Shtati ta soyuzni teritoriyi Indiyi Shtati Indiyi angl state gindi प र त pramt pomitno rozriznyayutsya mizh soboyu Najbilshi z nih za chiselnistyu naselennya ye najbilshimi administrativnimi odinicyami svitu z desyati najgustonaselenishih administrativnih odinic svitu p yat shtati Indiyi Uttar Pradesh z naselennyam sho nalichuye bilshe 180 mln osib znahoditsya na pershomu misci cogo spisku Maharashtra zajmaye druge misce Bihar shoste Zahidnij Bengal na vosmomu misci a Andgra Pradesh zamikaye desyatku Za rozmirami teritoriyi najbilshi z indijskih shtativ ne postupayutsya deyakim yevropejskim krayinam napriklad shtat Radzhasthan perevershuye za plosheyu Polshu Plosha nevelikih shtativ navpaki ne perevishuye vidmitku v dekilka tisyach km Teritoriyi angl territory gindi क न द र य सरक र kendrija sarkar odnoridnishi nizh shtati za plosheyu voni ne bilshe dekilkoh tisyach km a za chiselnistyu naselennya ne perevishuyut 1 1 mln zhiteliv vinyatok stolichnij okrug Deli sho nalichuye ponad 16 mln osib ShtatiNomer Shtat Kod Stolicya1 Andgra Pradesh AP2 Arunachal Pradesh AR Itanagar3 Assam AS Dispur4 Bihar BR Patna5 Chhattisgarh CG Rajpur6 Goa GA Panadzhi7 Gudzharat GJ Gandinagar8 Har yana HR Chandigarh9 Gimachal Pradesh HP Shimla10 Dzhharkhand JH Ranchi11 Karnataka KA Bengaluru12 Kerala KL Tiruvanantapuram13 Madg ya Pradesh MP Bhopal14 Maharashtra MH Mumbaj15 Manipur MN Imphal16 Meghalaya ML Shillong17 Mizoram MZ Ayidzhal18 Nagalend NL Kohima19 Odisha OD Bhubaneshvar20 Pendzhab PB Chandigarh21 Radzhasthan RJ Dzhajpur22 Sikkim SK Gangtok23 Tamilnad TN Chennaj24 Telangana TS Gajdarabad25 Tripura TR Agartala26 Uttar Pradesh UP Lakhnau27 Uttarakhand UK Degradun28 Zahidnij Bengal WB KolkataSoyuzni teritoriyiNomer Soyuzna teritoriya Kod StolicyaA Andamanski i Nikobarski ostrovi AN Port BlerB Chandigarh CH ChandigarhC TBA DamanD Dzhammu ta Kashmir JK SrinagarE Ladakh LA LehF Lakshadvip LD KavarattiG Nacionalna stolichna teritoriya ND Nyu DeliH Puducherri PY PuducherriOkrugiDokladnishe Okrugi Indiyi Administrativnimi odinicyami drugogo rivnya v Indiyi ye okrugi distrikti angl district Kozhen shtat i teritoriya Indiyi skladayetsya z okrugiv chislo yakih rozriznyayetsya Vsogo z odnogo okrugu skladayutsya soyuzni teritoriyi Chandigarh Dadra i Nagar Haveli Lakshadvip i stolichnij okrug Deli Najbilsha kilkist okrugiv 70 vhodit do skladu shtatu Uttar Pradesh Okrugi riznyatsya za rozmirami teritoriyi ta chiselnistyu naselennya Bilshe vsogo meshkanciv v okruzi Deli 16 862 735 osib za danimi na 2007 rik a menshe vsogo v okruzi v teritoriyi Puducherri 31 362 osobi za danimi na 2001 rik Najbilshu ploshu zajmaye okrug Leh v shtati Dzhammu ta Kashmir 82 665 km a najmenshim okrugom ye Mahe roztashovanij v Pondisheri vsogo 9 km Okrug Leh odnochasno ye najmensh zaselenim okrugom 1 4 osobi km najbilsha shilnist naselennya sogodni sposterigayetsya v okruzi Mumbaj Siti shtat Maharashtra 48 215 osib km Administrativni odinici 3 go rivnyaDokladnishe Administrativni odinici tretogo rivnya Indiyi u riznih shtatah nazivayutsya po riznomu tehsili tehsil tahsil tahasil taluka taluk taluka abo mandali mandal U deyakih shtatah tehsili pevnogo okrugu mozhut dodatkovo ob yednuvatisya u kilka angl Sub Division pargana anuvibhag mahakuma Mizh shtatom ta okrugom roztashovanij she odin riven Po anglijski vin nazivayetsya Division IstoriyaDo nabuttya nezalezhnosti Britanska Indiya v period kolonialnogo volodaryuvannya ohoplyuvala teritoriyi suchasnih Indiyi Pakistanu Bangladesh Butana i M yanmi ranishe Birmi administrativno vidokremilasya vid Indiyi v 1937 roci Za mezhami Britanskoyi Indiyi znahodilasya teritoriya Francuzkoyi Indiyi 5 nevelikih anklaviv Puducheri Chandernagor i i Portugalskoyi Indiyi Goa i chotiri anklavi Diu Daman i U novij chas Indiya bula podilena na provinciyi yakimi keruvali bezposeredno britanska vlada i knyazivstva de volodaryuvali miscevi praviteli sho znahodyatsya pid britanskim protektoratom Knyazivstv bulo bilshe 500 najbilshim z nih buv Hajdarabad v yakomu prozhivalo bilshe 10 mln osib a najmenshi knyazivstva zajmali tilki dekilka desyatkiv km Upravlinnya v provinciyah zdijsnyuvali bezposeredno britanski chinovniki gubernator golovnij komisar abo administrator sho priznachalisya vice korolem Isnuvalo 11 takih provincij Assam Bengal Bihar Bombej Madras Orissa Pivnichno zahidna prikordonna provinciya Pendzhab Sind i Ob yednani provinciyi Pered otrimannyam nezalezhnosti v 1947 roci kilkist provincij zrosla do 17 Nezalezhna Indiya U 1947 Indiya zdobula nezalezhnist i kolishnya koloniya bula rozdilena na indijsku i pakistansku chastini za konfesijnoyu oznakoyu Kolishni administrativni odinici buli podileni mizh dvoma novimi derzhavami U 1950 koli bula stvorena Respublika Indiya i prijnyata nova konstituciya bulo utvoreno 29 shtativ rozdilenih na tri tipi A B C Shtati riznih tipiv rozriznyalisya za sposobom ustroyu derzhavnoyi vladi Shtati tipu A Assam Zahidnij Bengal Bihar Bombej Madg ya Pradesh Madras Orissa Pendzhab i Uttar Pradesh volodili vlasnimi vibornimi parlamentami sho samostijno formuvali organi upravlinnya shtativ Shtati tipu B Gajdarabad Saurashtra Majsur a takozh Radzhasthan keruvalisya radzhpramukhami svogo rodu nominalnimi monarhami Shtati tipu C Deli Kuth Gimachal Pradesh Bhopal Manipur Adzhmer i Tripura vladni povnovazhennya zdijsnyuvali priznacheni centralnoyu vladoyu komisari Dzhammu i Kashmir buli ogolosheni osoblivimi teritoriyami U 1953 utvorenij novij shtat tipu A sho vidilivsya z Madrasu u 1954 shtat Bilaspur vklyuchenij do skladu shtatu Himachal Pradesh a v 1956 do Indiyi priyednani zemli Francuzkoyi Indiyi yak osobliva teritoriya sho otrimala nazvu Puducherri odna z francuzkih kolonij Chandernagor uvijshla do skladu Indiyi she v 1950 piznishe v 1954 vona vklyuchena do skladu Zahidnogo Bengalu Administrativna reforma 1956 1 listopada 1956 v Respublici Indiya buv uhvalenij Zakon pro reorganizaciyu shtativ sho reformuvav administrativnij ustrij krayini Sistema shtativ riznih tipiv bula likvidovana a zamist nih buli utvoreni shtati i soyuzni teritoriyi Kordoni shtativ buli zmineni tak shob maksimalno zbigatisya z isnuyuchimi etnichno movnimi kordonami Bulo stvoreno 12 shtativ Assam Zahidnij Bengal Bihar Bombej Kerala Madg ya Pradesh Madras Majsur Orissa Pendzhab Radzhasthan i Uttar Pradesh i 6 soyuznih teritorij Deli Gimachal Pradesh Manipur Tripura Andamanski i Nikobarski ostrovi a takozh Lakkaddivski Amindivski ostrova i Minikoj Zmini pislya 1956 Pislya reformi 1956 kilkist shtativ i teritorij prodovzhuvala zminyuvatisya V 1957 z Assamu bula vidokremlena teritoriya Nagalend Administrativnij podil Indiyi v 1961V 1960 shtat Bombej buv rozdilenij na shtati Gudzharat i Maharashtra V 1961 aneksovana Portugalska Indiya na yiyi zemlyah utvorilisya dvi novi soyuzni teritoriyi a takozh V 1963 teritoriya Nagalend peretvorena na shtat Nagalend V 1966 zi skladu shtatu Pendzhab buv vidilenij shtat Har yana zaselenij perevazhno induyistami a misto Chandigarh vidokremlene v okremu soyuznu teritoriyu stalo spilnoyu stoliceyu Pendzhabu i Har yani Chastina shtatu bula priyednana do Himachal Pradeshu V 1968 shtat Madras perejmenovanij na Tamilnad V 1971 status shtatu otrimala soyuzna teritoriya Gimachal Pradesh V 1972 zi shtatu Assam vidileni novij shtat Meghalaya soyuzni teritoriyi Mizoram i Arunachal Pradesh status dvoh soyuznih teritorij Manipur i Tripura buv zminenij na status shtatu V 1973 shtat Majsur zminiv nazvu na Karnataka a soyuzna teritoriya Lakkadivski Amindivski ostrovi i Minikoj stala nazivatisya Lakshadvip V 1975 do Indiyi na pravah shtatu buv priyednanij Sikkim V 1986 status shtatu otrimala soyuzna teritoriya Mizoram V 1987 status shtatu otrimala soyuzna teritoriya Arunachal Pradesh a Goa Daman i Diu bula rozdilena na shtat Goa ta soyuznu teritoriyu Daman i Diu V 1991 Deli otrimala novij status Nacionalnogo stolichnogo okrugu U 2000 utvoreni tri novi shtati Dzhharkhand vidokremlenij zi skladu Biharu Chhattisgarh vidokremlenij zi shtatu Madh ya Pradesh i vidokremlenij zi shtatu Uttar Pradesh U 2006 francuzka nazva soyuznoyi teritoriyi Pondisheri bula zminena na Puducherri U 2007 nazva shtatu Uttaranchal bula zminena na Uttarakhand U 2014 stvoreno shtat Telangana viokremlenij z Andhra Pradeshu Majbutni zmini V Indiyi prodovzhuyut diyati separatistski nalagodzheni ruhi sho boryutsya za stvorennya novih shtativ Najaktivnishe viyavlyayetsya pragnennya do vidilennya z ninishnogo shtatu Assam shtatu Bodoland Separatisti z narodu vedut vlasnu partizansku borotbu sho mozhlivo ye yedinim prikladom koli yedinoyu metoyu separatistskogo ruhu ye ne pragnennya do nezalezhnosti a tilki bazhannya stvoriti novu administrativnu odinicyu Inshi regioni sho pragnut stvorennya novih shtativ zi shtatu Uttar Pradesh zi shtatu Madh ya Pradesh Vidarbha zi shtatu Maharashtra zi shtatu Karnataka zi shtatu Zahidnij Bengal Bundelkhand zi shtativ Uttar Pradesh i Madh ya Pradesh Deli vedutsya diskusiyi pro mozhlivist rozdilennya ninishnogo stolichnogo okrugu na shtat Deli i Nacionalnij stolichnij okrug Nyu Deli plosheyu blizko 43 km PosilannyaPortal Indiya Article on sub national governance in India 2 sichnya 2010 u Wayback Machine angl angl Primitki 1 6 lipnya 2010 u Wayback Machine States and Union Territories of India Source Government of India Official Website J C Aggarwal and S P Agrawal editors Uttarakhand Past Present and Future New Delhi Concept Publishing 1995 p89 90 angl 2 7 lipnya 2011 u Wayback Machine Nagaland History amp Geography Source india gov in angl 3 19 sichnya 2012 u Wayback Machine The Punjab Reorganization Act of 1966 angl 4 13 travnya 2014 u Wayback Machine Statehood Himachal Pradesh angl 5 22 grudnya 2009 u Wayback Machine Snapshot of North Eastern States angl 6 3 listopada 2012 u Wayback Machine Sikkim joins Indian Inion angl 7 21 lipnya 2011 u Wayback Machine Goa Chronology angl