Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пантелеймон Шпилька (20 жовтня 1883 — 5 березня 1950) — український греко-католицький священник, провідник Команчанської (Східно-Лемківської) Республіки.
| Пантелеймон Шпилька | |
|---|---|
 | |
| Голова Повітової Української Національної Ради Східно-Лемківської Республіки | |
| 1918 — 1919 | |
| Народився | 20 жовтня 1883 Дмитровичі, Мостиський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія |
| Помер | 5 березня 1950 (66 років) Вінніпег, Канада |
| Відомий як | священник |
| Національність | українець |
| Професія | священник |
| Релігія | греко-католик |
Біографія
Народився в с. Дмитровичі Мостиського повіту в селянській родині, закінчив гімназію в Перемишлі. Про дитинство і юність Пантелеймона Шпильки майже нічого не відомо. Історик М. Дронов повідомляє, що П. Шпилька був «східним галичанином, але не лемком за походженням». Він закінчив Духовну Семінарію у Перемишлі та був висвяченим на священника владикою Костянтином (Чеховичем) 15 березня 1910 року.
Команчанська Республіка
На час утворення Команчанської Республіки Пантелеймон Шпилька мав 35 років і був парохом села Вислок Вижній (Вислік Горішній) на Лемківщині (тепер це частина с. Вислік Великий Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства у Польщі).
3 листопада 1918 року, після Листопадового чину і проголошення ЗУНР, у селі почався народний рух, організований Шпилькою. За підтримки греко-католицького пароха сусіднього села Вислока Нижнього о. Михайла Теслі він скликав збори мешканців обох сіл. Учасникам зборів було запропоновано підтримати Листопадовий чин у Львові й пристати на бік Української Національної Ради. 4 листопада 1918 на народне віче до Вислока Вижнього прибуло понад 70 делегатів з навколишніх сіл. Делегати прийняли ухвалу, якою запропонували:
"1. Утворити Повітову Українську Національну Раду та Повітовий Комісаріат з осідком у селі Вислок Вижній […]
3. Сформувати Головну Управу Повітової Української Національної Ради, призначивши її головою о. Пантелеймона Шпильку".
Того ж 4 листопада П. Шпилька сформував Головну Управу Ради, до складу якої увійшов, серед інших, і його брат — теолог Теодор Шпилька.
Для роботи Управи Пантелеймон Шпилька надав власний будинок, у якому вирішувалися більшість урядових справ.
У наступні місяці П. Шпилька подорожував Європою (Угорщина, Словаччина), намагаючись залучити військові та фінансові ресурси, необхідні для існування Республіки, проте суттєвих успіхів на цьому ґрунті не набув.
На еміграції
23 січня 1919 великий загін польського війська напав на Вислок. Після завзятої сутички поляки здобули перемогу.
Під час цих трагічних подій Пантелеймонові Шпильці вдалося уникнути смерті або арешту, проте історичні свідчення різняться щодо того, як саме Шпилька опинився на еміграції:
- на думку церковного історика д-ра Богуслава Праха, на той час о. Пантелеймон Шпилька перебував у справах на території Словаччини, і звідти на Лемківщину вже не повернувся;
- лемківський історик І. Гват повідомляє, що Шпилька «втік на Пряшівщину»;
- видання «Шематизм греко католицького духовенства апостольської адміністрації Лемківщини» Львівського видавництва 1936 року містить такий запис з історії села Вислока Вижнього:
 | Сміливий єї [Республіки] творець, о. Пантелеймон Шпилька, опинився — враз з родиною, як еміґрант-біженець на Закарпатю, де дотепер перебуває. |  |
— [1] | ||
Так чи інакше, по закінченні Другої світової війни Пантелеймон Шпилька опиняється у Реґенсбурзі, де була значна українська діаспора, а в місцевому таборі переміщених осіб протягом 1945-49 років утримувалися близько 5000 українців.
Там, у Реґенсбурзі, 12 серпня і 14 грудня 1945 року відбулися дві конференції греко-католицьких священників, у яких брав участь і П. Шпилька. Тоді було утворено Реґенсбурзький деканат, що мав опікуватися місцевими українськими греко-католиками. Шпилька, поряд з іншими священниками, виконував цю місію. Він працював тут катехитом.
Прихожани народної школи при таборі згадували о. Пантелеймона Шпильку з удячністю:
"Тоді він вже був старшим та хворобливим чоловіком, але завжди лагідним та дбайливим".
У 1949 році о. Пантелеймон емігрував до Канади, де став парафіяльним сотрудником у греко-католицькій церкві святого Михаїла міста Дофін у провінції Манітоба, а помер наступного року в місті Вінніпег.
Твори
- Шпилька П. Визвольні змагання східної Лемківщини в 1918 році / о. Пантелеймон Шпилька // Лемківський Календар на 1967 рік. — Торонто; Пассейк, 1967.
Примітки
- Dmytro Blazejowskyj. Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora (1751—1988). — Rome, 1998. — С. 229
- Волинець Л. Про особливу і рідкісну книгу в нашому Музею і Бібліотеці // Сівач. — № 10 (2011, 23 жовтня). — С. 9 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 вересня 2015. Процитовано 27 вересня 2014.
- Звідомлення виділу «Кружка родичів» при Державній Гімназії з українською мовою навчання в Перемишлі за шкільний рік 1935—36 з альманахом п.н. «З юних днів, днів весни» з нагоди 40-ліття першої матури, с. 130
- Дронов М. Лемки и Лемковщина. Страницы истории и культуры самой западной Руси. (рос.)
- ОТЕЦЬ ДОКТОР ДМИТРО БЛАЖЕЙОВСЬКИЙ
- Прах Б., Ph.D. Участь греко-католицьких священиків Лемківщини у політичних подіях 1918—1919 рр.
- Гватъ І. Історія Північної Лемківщини до вигнання лемків // Лемківщина: земля—люди—історія—культура. Ред. Б. О. Струмінський. — Нью-Йорк—Париж—Сидней—Торонто, 1988. — Т. І. — С. 180—183.
- Історія українського греко-католицького Душпастирства в Реґенсбурдзі. Архів оригіналу за 27 вересня 2014. Процитовано 27 вересня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pantelejmon Shpilka 20 zhovtnya 1883 18831020 5 bereznya 1950 1 2 ukrayinskij greko katolickij svyashennik providnik Komanchanskoyi Shidno Lemkivskoyi Respubliki Pantelejmon ShpilkaPantelejmon ShpilkaGolova Povitovoyi Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi Shidno Lemkivskoyi Respubliki1918 1919Narodivsya20 zhovtnya 1883 1883 10 20 Dmitrovichi Mostiskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorska imperiyaPomer5 bereznya 1950 1950 03 05 66 rokiv Vinnipeg KanadaVidomij yaksvyashennikNacionalnistukrayinecProfesiyasvyashennikReligiyagreko katolik U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Pantelejmon U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shpilka prizvishe Zmist 1 Biografiya 1 1 Komanchanska Respublika 1 2 Na emigraciyi 2 Tvori 3 PrimitkiBiografiyared Narodivsya v s Dmitrovichi Mostiskogo povitu v selyanskij rodini zakinchiv gimnaziyu v Peremishli 3 Pro ditinstvo i yunist Pantelejmona Shpilki majzhe nichogo ne vidomo Istorik M Dronov povidomlyaye sho P Shpilka buv shidnim galichaninom ale ne lemkom za pohodzhennyam 4 Vin zakinchiv Duhovnu Seminariyu u Peremishli ta buv visvyachenim na svyashennika vladikoyu Kostyantinom Chehovichem 15 bereznya 1910 roku 1 Komanchanska Respublikared nbsp Greko katolicka cerkva sv Onufriya u Visliku Velikomu Na chas utvorennya Komanchanskoyi Respubliki Pantelejmon Shpilka mav 35 rokiv i buv parohom sela Vislok Vizhnij Vislik Gorishnij na Lemkivshini teper ce chastina s Vislik Velikij Syanockogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva u Polshi 5 3 listopada 1918 roku pislya Listopadovogo chinu i progoloshennya ZUNR u seli pochavsya narodnij ruh organizovanij Shpilkoyu Za pidtrimki greko katolickogo paroha susidnogo sela Visloka Nizhnogo o Mihajla Tesli vin sklikav zbori meshkanciv oboh sil Uchasnikam zboriv bulo zaproponovano pidtrimati Listopadovij chin u Lvovi j pristati na bik Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi 4 listopada 1918 na narodne viche do Visloka Vizhnogo pribulo ponad 70 delegativ z navkolishnih sil Delegati prijnyali uhvalu yakoyu zaproponuvali 1 Utvoriti Povitovu Ukrayinsku Nacionalnu Radu ta Povitovij Komisariat z osidkom u seli Vislok Vizhnij 3 Sformuvati Golovnu Upravu Povitovoyi Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi priznachivshi yiyi golovoyu o Pantelejmona Shpilku Togo zh 4 listopada P Shpilka sformuvav Golovnu Upravu Radi do skladu yakoyi uvijshov sered inshih i jogo brat teolog Teodor Shpilka Dlya roboti Upravi Pantelejmon Shpilka nadav vlasnij budinok u yakomu virishuvalisya bilshist uryadovih sprav U nastupni misyaci P Shpilka podorozhuvav Yevropoyu Ugorshina Slovachchina namagayuchis zaluchiti vijskovi ta finansovi resursi neobhidni dlya isnuvannya Respubliki prote suttyevih uspihiv na comu grunti ne nabuv 6 Na emigraciyired 23 sichnya 1919 velikij zagin polskogo vijska napav na Vislok Pislya zavzyatoyi sutichki polyaki zdobuli peremogu Pid chas cih tragichnih podij Pantelejmonovi Shpilci vdalosya uniknuti smerti abo areshtu prote istorichni svidchennya riznyatsya shodo togo yak same Shpilka opinivsya na emigraciyi na dumku cerkovnogo istorika d ra Boguslava Praha na toj chas o Pantelejmon Shpilka perebuvav u spravah na teritoriyi Slovachchini i zvidti na Lemkivshinu vzhe ne povernuvsya 6 lemkivskij istorik I Gvat povidomlyaye sho Shpilka vtik na Pryashivshinu 7 vidannya Shematizm greko katolickogo duhovenstva apostolskoyi administraciyi Lemkivshini Lvivskogo vidavnictva 1936 roku mistit takij zapis z istoriyi sela Visloka Vizhnogo nbsp Smilivij yeyi Respubliki tvorec o Pantelejmon Shpilka opinivsya vraz z rodinoyu yak emigrant bizhenec na Zakarpatyu de doteper perebuvaye nbsp 1 Tak chi inakshe po zakinchenni Drugoyi svitovoyi vijni Pantelejmon Shpilka opinyayetsya u Regensburzi de bula znachna ukrayinska diaspora a v miscevomu tabori peremishenih osib protyagom 1945 49 rokiv utrimuvalisya blizko 5000 ukrayinciv Tam u Regensburzi 12 serpnya i 14 grudnya 1945 roku vidbulisya dvi konferenciyi greko katolickih svyashennikiv u yakih brav uchast i P Shpilka Todi bulo utvoreno Regensburzkij dekanat sho mav opikuvatisya miscevimi ukrayinskimi greko katolikami Shpilka poryad z inshimi svyashennikami vikonuvav cyu misiyu 8 Vin pracyuvav tut katehitom 1 Prihozhani narodnoyi shkoli pri tabori zgaduvali o Pantelejmona Shpilku z udyachnistyu Todi vin vzhe buv starshim ta hvoroblivim cholovikom ale zavzhdi lagidnim ta dbajlivim 2 U 1949 roci o Pantelejmon emigruvav do Kanadi de stav parafiyalnim sotrudnikom u greko katolickij cerkvi svyatogo Mihayila mista Dofin u provinciyi Manitoba a pomer nastupnogo roku v misti Vinnipeg 1 Tvorired Shpilka P Vizvolni zmagannya shidnoyi Lemkivshini v 1918 roci o Pantelejmon Shpilka Lemkivskij Kalendar na 1967 rik Toronto Passejk 1967 Primitkired a b v g Dmytro Blazejowskyj Ukrainian Catholic Clergy in Diaspora 1751 1988 Rome 1998 S 229 a b Volinec L Pro osoblivu i ridkisnu knigu v nashomu Muzeyu i Biblioteci Sivach 10 2011 23 zhovtnya S 9 PDF Arhiv originalu PDF za 8 veresnya 2015 Procitovano 27 veresnya 2014 Zvidomlennya vidilu Kruzhka rodichiv pri Derzhavnij Gimnaziyi z ukrayinskoyu movoyu navchannya v Peremishli za shkilnij rik 1935 36 z almanahom p n Z yunih dniv dniv vesni z nagodi 40 littya pershoyi maturi s 130 Dronov M Lemki i Lemkovshina Stranicy istorii i kultury samoj zapadnoj Rusi ros OTEC DOKTOR DMITRO BLAZhEJOVSKIJ a b Prah B Ph D Uchast greko katolickih svyashenikiv Lemkivshini u politichnih podiyah 1918 1919 rr Gvat I Istoriya Pivnichnoyi Lemkivshini do vignannya lemkiv Lemkivshina zemlya lyudi istoriya kultura Red B O Struminskij Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto 1988 T I S 180 183 Istoriya ukrayinskogo greko katolickogo Dushpastirstva v Regensburdzi Arhiv originalu za 27 veresnya 2014 Procitovano 27 veresnya 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Pantelejmon Shpilka amp oldid 43421609