Шо́рська мо́ва (шорськ. шор тили, тадар тили) — мова шорців, поширена в Кемеровській області Росії (Таштагольський район, Миски, Междурєченськ) — переважно в північних передгір'ях Алтаю, в Кузнецькому Алатау, уздовж річки Том і її приток (Мрас-Су і Кондоми), на кордоні з Хакасією і Республікою Алтай.
Шорська мова | |
---|---|
Поширена в | Росія[1] |
Регіон | Кемеровська область |
Носії | 2839 осіб[2] |
Писемність | кирилиця і d |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | cjs |
Кількість носіїв шорської мови — понад 6 тис. осіб (2002, перепис).
Відноситься до північно-східної групи тюркських мов.
Діалекти
Має два діалекти: мраський, або «зекаючий», що ліг в основу літературної мови (функціонував у 1920—1930-х роках), та кондомський «й-діалект», який розпадається, в свою чергу, на ряд говірок.
Діалекти належать до різних підгруп тюркських мов: мраський — до , а кондомський — до північноалтайської.
Шорська писемність
Шорська писемність з 1927 року була на основі російської абетки, потім, в 1929—1938 роках — на основі . В 1938 році була створена нова абетка на основі кирилиці.
Сучасна шорська абетка:
А а | Б б | В в | Г г | Ғ ғ | Д д | Е е |
Ё ё | Ж ж | З з | И и | Й й | К к | Қ қ |
Л л | М м | Н н | Ң ң | О о | Ӧ ӧ | П п |
Р р | С с | Т т | У у | Ӱ ӱ | Ф ф | Х х |
Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ы ы | Ь ь |
Э э | Ю ю | Я я |
Примітки
- ScriptSource - Russian Federation
- http://www.gks.ru/free_doc/new_site/population/demo/per-itog/tab6.xls
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sho rska mo va shorsk shor tili tadar tili mova shorciv poshirena v Kemerovskij oblasti Rosiyi Tashtagolskij rajon Miski Mezhduryechensk perevazhno v pivnichnih peredgir yah Altayu v Kuzneckomu Alatau uzdovzh richki Tom i yiyi pritok Mras Su i Kondomi na kordoni z Hakasiyeyu i Respublikoyu Altaj Shorska movaPoshirena v Rosiya 1 Region Kemerovska oblastNosiyi 2839 osib 2 Pisemnist kirilicya i dOficijnij statusKodi moviISO 639 3 cjs Kilkist nosiyiv shorskoyi movi ponad 6 tis osib 2002 perepis Vidnositsya do pivnichno shidnoyi grupi tyurkskih mov DialektiMaye dva dialekti mraskij abo zekayuchij sho lig v osnovu literaturnoyi movi funkcionuvav u 1920 1930 h rokah ta kondomskij j dialekt yakij rozpadayetsya v svoyu chergu na ryad govirok Dialekti nalezhat do riznih pidgrup tyurkskih mov mraskij do a kondomskij do pivnichnoaltajskoyi Shorska pisemnistShorska pisemnist z 1927 roku bula na osnovi rosijskoyi abetki potim v 1929 1938 rokah na osnovi V 1938 roci bula stvorena nova abetka na osnovi kirilici Suchasna shorska abetka A a B b V v G g Ғ g D d E eYo yo Zh zh Z z I i J j K k Қ kL l M m N n Ң n O o Ӧ ӧ P pR r S s T t U u Ӱ ӱ F f H hC c Ch ch Sh sh Sh sh Y y E e Yu yu Ya yaPrimitkiScriptSource Russian Federation http www gks ru free doc new site population demo per itog tab6 xls