«Шинель», італійська назва фільму — «Il cappotto» («Пальто») — фільм 1952 року режисера Альберто Латтуади, оснований на повісті Миколи Гоголя, інтерпретований у надзвичайно драматичній ролі Ренато Рашелем.
Шинель | |
---|---|
італ. Il cappotto | |
Жанр | фентезійний фільм[1], кінокомедія і драма |
Режисер | Альберто Латтуада[1][2] |
Продюсер | Titanus[d] і d |
Сценарист | Альберто Латтуада, Луїджі Малерба і Чезаре Дзаваттіні |
На основі | Шинель |
У головних ролях | Ренато Рашель[2], Івонн Сансон[2], Антонелла Луальді[2], d[2], d[2], d[2], Клаудіо Ермеллі[2], d[2], d[2], d[2], d, d[2], d[2], d[2] і d[3] |
Оператор | d |
Композитор | Феліче Латтуада |
Художник | d |
Дистриб'ютор | Titanus[d] |
Тривалість | 85 min 107 min (edizione restaurata) |
Мова | італійська |
Країна | Італія |
Рік | 1952 |
IMDb | ID 0044474 |
Шинель у Вікісховищі |
Сюжет
Павія, 1930-ті роки. Писар Карміне де Карміне, найнятий муніципалітетом, веде дуже скромний спосіб життя. Живе в кімнаті пансіонату; він наполегливо і старанно працює, але його постійно принижують генеральний секретар муніципалітету та мер, амбітний і корумпований політик, а також невірний чоловік. За свою мізерну зарплату Карміне не може купити собі нове пальто. Одного разу Карміне з повагою вітає на вулиці красиву жінку, свою сусідку, до якої він відчував потяг, але вона, навіть не дивлячись на його обличчя, приймає його за жебрака і дає йому банкноту як милостиню. У цей момент Карміне, зазнавши надзвичайного приниження головним чином через свій зношений одяг, вирішує витратити свої заощадження та біжить до кравця, щоб замовити нове пальто. Грошей не зовсім вистачає, але вистачає на перший внесок.
Тим часом пальто готове і ідеально сидить на ньому. Карміне із задоволенням носить його, гуляючи містом (за ним на відстані йде кравець, який дуже пишається своєю роботою). Напередодні Нового року, все ще одягнений у своє дорогоцінне придбання, він йде на прийом, організований генеральним секретарем. Там він бачить ту саму красуню, яка дала йому гроші і яка насправді є коханкою мера, хоча Карміне про це не знає. Напідпитку від численних тостів, він виголошує промову на користь бідних і знедолених співгромадян (які часто просили його заступитися за них перед мером), але зустрінутий глузуванням колег і холодно мером. Потім, перед тим, як піти, він вальсує з красунею.
Після вечірки Карміне повертається додому. Він нарешті відчуває себе реалізованою людиною, але по дорозі на нього нападає волоцюга, який краде його пальто. Зневірений, він просить допомоги, але стикається з байдужістю людей (поліцейських, муніципальних чиновників) і, перш за все, мера, який відмовляється йому допомогти. Пригнічений і зневірений Карміне переживає нервовий зрив, який призводить його до смерті.
Лише після смерті Карміне нарешті вдасться перемогти: він порушує своїм похороном помпезну публічну церемонію, влаштовану мером з нагоди відкриття нового громадського центру. Потім він як привид повертається на вулиці міста, щоб вимагати справедливості, тероризуючи городян і знімаючи з них пальта холодними й туманними зимовими вечорами. Пізніше він їде додому до коханки мера, щоб порушити їх близькість. І нарешті він з'являється до самого мера і лякає його, аж до запізнілого, але щирого каяття.
Створення фільму
Тема та сценарій
«Пальто» взято з повісті Гоголя, опублікованої в 1842 році. Свій вибір Латтуада пояснив так: «Я звернувся до класичного російського письменника, тому що герої його повісті є універсальними і взірцевими персонажами, а тому цінності повісті, викладеної Гоголем, дійсні в будь-якій точці світу і в будь-який час тиранії та бюрократичної сліпоти».
Щодо сценарію, то існують різні версії щодо справжніх авторів. Окрім багатьох імен, які з'являються у перших титрах, Латтуада згадував, що Чезаре Дзаваттіні з'явився в титрах, тому що він брав участь у досить довгих сценарних розмовах, але так і не написав нічого. Через багато років він припише цю роботу Луїджі Малербі, з яким співпрацювали Джорджо Проспері та Леонардо Сінісгаллі, видатному вченому того часу, тоді як Джордано Корсі, один із продюсерів, натомість згадує, що «насправді текст сценарію переважно написав Джорджо Проспері, імена Дзаваттіні та Сінісгаллі здебільшого вставили для підвищення престижу акторського складу».
Виробництво
Фільм «Пальто» був створений компанією «Faro film», заснованою в Мессіні в 1950 році групою ентузіастів кіно, яка спочатку була призначена для знімання документальних фільмів. Режисером фільму стала Б'янка Латтуада, сестра режисера, яка також залучила до фільму свого батька Феліче Латтуаду, який написав музику.
Знімання
Інтер'єри фільму були зняті в компанії Titanus у Римі у Фарнезіні, тоді як для екстер'єрів виробництво переїхало до Павії. Знімання почали 5 січня 1952 року і завершили наприкінці лютого того ж року. Того року в Павії несподівано не випало снігу — сніг був невіддільним елементом сценографічного декору — і «весь сніг, який ви бачите у фільмі тоннами, штучний».
Акторська гра
«Пальто» засноване на напруженій драматичній грі Ренато Рашеля, який став несподіванкою, будучи актором зі світу легкого журналу.
«Я хотів Рашеля, — писав Латтуада багато років потому, — тому що він був схожий на розумне маленьке мишеня, тому я вирішив спробувати його з маленькими вусами. (…) Прикладом для наслідування як комік був трохи Чарлі Чаплін, але перш за все Бастер Кітон».
Цікаво, що сам Рашель сказав, що став жертвою крадіжки нового пальта під час театральної вистави, в якій він брав участь у той період .
У Каннах Ренато Рашель був нагороджений «Срібною стрічкою» як найкращий герой у сезоні 1952-1953 років. У зв’язку з отриманою похвалою Рашель хотів повторно запропонувати іншого гоголівського персонажа наступного року, знявшись у «Прогулянці», але не зміг повторити успіх «Пальто», і це залишилося його єдиною режисерською спробою.
Критика
Альберто Моравіа як кінокритик висловив свою вдячність за фільм Латтуади, визнаючи «величезні труднощі, з якими зіткнувся (автор) перенесення „Пальто“ на знімальний майданчик в сучасній Італії. Треба визнати, що Латтуада зняв свій найкращий фільм, добре збалансований, компактний, без пропусків, добре розказаний».
Комерційний успіх
На додаток до переважно позитивних оцінок критиків, «Пальто» також зафіксувало хороший успіх у публіки, зі зборами близько 440 мільйонів лір . Цей комерційний результат помістив фільм у перші п’ятнадцять фільмів, з точки зору прибутку, серед 143 італійських робіт, що вийшли у кінотеатрах протягом 1952 року.
Відзнаки
- В 1953 році Ренато Рашель отримав «Срібну стрічку» за найкращу чоловічу роль.
Кадри з фільму
- Джуліо Стіваль (мер) і Ренато Рашель (Карміне де Карміне)
- Ренато Рашель і Джуліо Калі (кравець)
- Рашель «принижений і ображений» у сцені з «Шинелі»
- Івонн Сансон і Джуліо Стіваль
- Ренато Рашель в «Пальто» здивував тих, хто вважав його лише легким журнальним актором
Примітки
- http://www.imdb.com/title/tt0044474/
- http://www.cinematografo.it/cinedatabase/film/il-cappotto/6743/
- ČSFD — 2001.
- , n.86 del 15 maggio 1952
- I film di Alberto Lattuada, cit. in bibliografia, p.55.
- Lattuada nella monografia Il cappotto, cit. in bibliografia, p.21.
- Corsi nella monografia Il cappotto, cit. in bibliografia, p.26.
- Notizia in Cinema, n. 81 del 1º marzo 1952
- Franco Mirabile nella monografia Il cappotto, p.23.
- L'episodio è raccontato nel libro Tutto Rascel, cit. in bibliografia, p.10.
- L'Europeo, 22 ottobre 1952.
- Dizionario dei film, cit. in bibliografia. Il Catalogo Bolaffi riporta una somma analoga.
- Dati elaborati in Viva l'Italia, cit. in bibliografia, p.397.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shinel italijska nazva filmu Il cappotto Palto film 1952 roku rezhisera Alberto Lattuadi osnovanij na povisti Mikoli Gogolya interpretovanij u nadzvichajno dramatichnij roli Renato Rashelem Shinelital Il cappottoZhanrfentezijnij film 1 kinokomediya i dramaRezhiserAlberto Lattuada 1 2 ProdyuserTitanus d i dScenaristAlberto Lattuada Luyidzhi Malerba i Chezare DzavattiniNa osnoviShinelU golovnih rolyahRenato Rashel 2 Ivonn Sanson 2 Antonella Lualdi 2 d 2 d 2 d 2 Klaudio Ermelli 2 d 2 d 2 d 2 d d 2 d 2 d 2 i d 3 OperatordKompozitorFeliche LattuadaHudozhnikdDistrib yutorTitanus d Trivalist85 min 107 min edizione restaurata MovaitalijskaKrayina ItaliyaRik1952IMDbID 0044474 Shinel u VikishovishiSyuzhetPaviya 1930 ti roki Pisar Karmine de Karmine najnyatij municipalitetom vede duzhe skromnij sposib zhittya Zhive v kimnati pansionatu vin napoleglivo i staranno pracyuye ale jogo postijno prinizhuyut generalnij sekretar municipalitetu ta mer ambitnij i korumpovanij politik a takozh nevirnij cholovik Za svoyu mizernu zarplatu Karmine ne mozhe kupiti sobi nove palto Odnogo razu Karmine z povagoyu vitaye na vulici krasivu zhinku svoyu susidku do yakoyi vin vidchuvav potyag ale vona navit ne divlyachis na jogo oblichchya prijmaye jogo za zhebraka i daye jomu banknotu yak milostinyu U cej moment Karmine zaznavshi nadzvichajnogo prinizhennya golovnim chinom cherez svij znoshenij odyag virishuye vitratiti svoyi zaoshadzhennya ta bizhit do kravcya shob zamoviti nove palto Groshej ne zovsim vistachaye ale vistachaye na pershij vnesok Tim chasom palto gotove i idealno sidit na nomu Karmine iz zadovolennyam nosit jogo gulyayuchi mistom za nim na vidstani jde kravec yakij duzhe pishayetsya svoyeyu robotoyu Naperedodni Novogo roku vse she odyagnenij u svoye dorogocinne pridbannya vin jde na prijom organizovanij generalnim sekretarem Tam vin bachit tu samu krasunyu yaka dala jomu groshi i yaka naspravdi ye kohankoyu mera hocha Karmine pro ce ne znaye Napidpitku vid chislennih tostiv vin vigoloshuye promovu na korist bidnih i znedolenih spivgromadyan yaki chasto prosili jogo zastupitisya za nih pered merom ale zustrinutij gluzuvannyam koleg i holodno merom Potim pered tim yak piti vin valsuye z krasuneyu Pislya vechirki Karmine povertayetsya dodomu Vin nareshti vidchuvaye sebe realizovanoyu lyudinoyu ale po dorozi na nogo napadaye volocyuga yakij krade jogo palto Znevirenij vin prosit dopomogi ale stikayetsya z bajduzhistyu lyudej policejskih municipalnih chinovnikiv i persh za vse mera yakij vidmovlyayetsya jomu dopomogti Prignichenij i znevirenij Karmine perezhivaye nervovij zriv yakij prizvodit jogo do smerti Lishe pislya smerti Karmine nareshti vdastsya peremogti vin porushuye svoyim pohoronom pompeznu publichnu ceremoniyu vlashtovanu merom z nagodi vidkrittya novogo gromadskogo centru Potim vin yak privid povertayetsya na vulici mista shob vimagati spravedlivosti terorizuyuchi gorodyan i znimayuchi z nih palta holodnimi j tumannimi zimovimi vechorami Piznishe vin yide dodomu do kohanki mera shob porushiti yih blizkist I nareshti vin z yavlyayetsya do samogo mera i lyakaye jogo azh do zapiznilogo ale shirogo kayattya Stvorennya filmuTema ta scenarij Palto vzyato z povisti Gogolya opublikovanoyi v 1842 roci Svij vibir Lattuada poyasniv tak Ya zvernuvsya do klasichnogo rosijskogo pismennika tomu sho geroyi jogo povisti ye universalnimi i vzircevimi personazhami a tomu cinnosti povisti vikladenoyi Gogolem dijsni v bud yakij tochci svitu i v bud yakij chas tiraniyi ta byurokratichnoyi slipoti Shodo scenariyu to isnuyut rizni versiyi shodo spravzhnih avtoriv Okrim bagatoh imen yaki z yavlyayutsya u pershih titrah Lattuada zgaduvav sho Chezare Dzavattini z yavivsya v titrah tomu sho vin brav uchast u dosit dovgih scenarnih rozmovah ale tak i ne napisav nichogo Cherez bagato rokiv vin pripishe cyu robotu Luyidzhi Malerbi z yakim spivpracyuvali Dzhordzho Prosperi ta Leonardo Sinisgalli vidatnomu vchenomu togo chasu todi yak Dzhordano Korsi odin iz prodyuseriv natomist zgaduye sho naspravdi tekst scenariyu perevazhno napisav Dzhordzho Prosperi imena Dzavattini ta Sinisgalli zdebilshogo vstavili dlya pidvishennya prestizhu aktorskogo skladu Virobnictvo Film Palto buv stvorenij kompaniyeyu Faro film zasnovanoyu v Messini v 1950 roci grupoyu entuziastiv kino yaka spochatku bula priznachena dlya znimannya dokumentalnih filmiv Rezhiserom filmu stala B yanka Lattuada sestra rezhisera yaka takozh zaluchila do filmu svogo batka Feliche Lattuadu yakij napisav muziku Znimannya Inter yeri filmu buli znyati v kompaniyi Titanus u Rimi u Farnezini todi yak dlya ekster yeriv virobnictvo pereyihalo do Paviyi Znimannya pochali 5 sichnya 1952 roku i zavershili naprikinci lyutogo togo zh roku Togo roku v Paviyi nespodivano ne vipalo snigu snig buv neviddilnim elementom scenografichnogo dekoru i ves snig yakij vi bachite u filmi tonnami shtuchnij Aktorska gra Renato Rashel otrimuye Sribnu strichku 1952 1953 yak najkrashij aktor za film Palto Alberto Latuada ta Renato Rashel na Kannskomu kinofestivali 1952 roku Palto zasnovane na napruzhenij dramatichnij gri Renato Rashelya yakij stav nespodivankoyu buduchi aktorom zi svitu legkogo zhurnalu Ya hotiv Rashelya pisav Lattuada bagato rokiv potomu tomu sho vin buv shozhij na rozumne malenke mishenya tomu ya virishiv sprobuvati jogo z malenkimi vusami Prikladom dlya nasliduvannya yak komik buv trohi Charli Chaplin ale persh za vse Baster Kiton Cikavo sho sam Rashel skazav sho stav zhertvoyu kradizhki novogo palta pid chas teatralnoyi vistavi v yakij vin brav uchast u toj period U Kannah Renato Rashel buv nagorodzhenij Sribnoyu strichkoyu yak najkrashij geroj u sezoni 1952 1953 rokiv U zv yazku z otrimanoyu pohvaloyu Rashel hotiv povtorno zaproponuvati inshogo gogolivskogo personazha nastupnogo roku znyavshis u Progulyanci ale ne zmig povtoriti uspih Palto i ce zalishilosya jogo yedinoyu rezhiserskoyu sproboyu Kritika Alberto Moravia yak kinokritik visloviv svoyu vdyachnist za film Lattuadi viznayuchi velichezni trudnoshi z yakimi zitknuvsya avtor perenesennya Palto na znimalnij majdanchik v suchasnij Italiyi Treba viznati sho Lattuada znyav svij najkrashij film dobre zbalansovanij kompaktnij bez propuskiv dobre rozkazanij Komercijnij uspih Na dodatok do perevazhno pozitivnih ocinok kritikiv Palto takozh zafiksuvalo horoshij uspih u publiki zi zborami blizko 440 miljoniv lir Cej komercijnij rezultat pomistiv film u pershi p yatnadcyat filmiv z tochki zoru pributku sered 143 italijskih robit sho vijshli u kinoteatrah protyagom 1952 roku VidznakiV 1953 roci Renato Rashel otrimav Sribnu strichku za najkrashu cholovichu rol Kadri z filmuDzhulio Stival mer i Renato Rashel Karmine de Karmine Renato Rashel i Dzhulio Kali kravec Rashel prinizhenij i obrazhenij u sceni z Shineli Ivonn Sanson i Dzhulio Stival Renato Rashel v Palto zdivuvav tih hto vvazhav jogo lishe legkim zhurnalnim aktoromPrimitkihttp www imdb com title tt0044474 http www cinematografo it cinedatabase film il cappotto 6743 CSFD 2001 d Track Q3561957 n 86 del 15 maggio 1952 I film di Alberto Lattuada cit in bibliografia p 55 Lattuada nella monografia Il cappotto cit in bibliografia p 21 Corsi nella monografia Il cappotto cit in bibliografia p 26 Notizia in Cinema n 81 del 1º marzo 1952 Franco Mirabile nella monografia Il cappotto p 23 L episodio e raccontato nel libro Tutto Rascel cit in bibliografia p 10 L Europeo 22 ottobre 1952 Dizionario dei film cit in bibliografia Il Catalogo Bolaffi riporta una somma analoga Dati elaborati in Viva l Italia cit in bibliografia p 397