Ренато Рашель (італ. Renato Rascel, псевдонім Ренато Рануччі; 27 квітня 1912, Турин, Королівство Італія — 2 січня 1991, Рим) — італійський актор, комік, автор пісень, танцюрист, ведучий і журналіст.
Ренато Рашель | |
---|---|
італ. Renato Rascel | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | італ. Renato Ranucci |
Дата народження | 27 квітня 1912[1][2][…] |
Місце народження | Турин, Італія[4] |
Дата смерті | 2 січня 1991[1][3][5] (78 років) |
Місце смерті | Рим, Італія[6] |
Причина смерті | інфаркт міокарда |
Поховання | цвинтар Фламініо |
Роки активності | 1912 — 1972 |
Громадянство | Італія і Королівство Італія |
Професії | сценарист, кінорежисер, співак, актор театру, кіноактор, автор пісень, актор, композитор |
Інструменти | вокал[d] |
Псевдоніми | Renato Rascel і Rascel[7] |
Лейбл | , , , , , RCA Victor, , , |
Нагороди | |
renatorascel.com | |
Файли у Вікісховищі |
Життєпис
Дитинство і юність
Ренато народився в Турині 27 квітня 1912 року під час гастролей арт-компанії, в якій працювали його батько Чезаре Рануччі, співак оперетти, і мати Паола Масса, балерина. Він приймає хрещення в базиліці Святого Петра у Ватикані.
Батьків Ренато робота змушувала постійно переїжджати, тому вони довірили виховання сина тітці. Ренато виріс у Римі, в старовинному районі Борґо, разом зі своєю сестрою Джузеппіною (яка померла у віці сімнадцяти років). Він відвідував Папську школу Пія IX, якою керували Брати Богоматері Милосердя, які, крім викладання в школі, організовували курси співу, музики та акторської майстерності. Уже під час участі в цих заходах Ренато виявив ознаки раннього таланту, аж до того, що у віці десяти років його приєднали до дитячого хору Сикстинської капели. Також у цей період він вперше виступив публічно як барабанщик аматорського джазового ансамблю «Circolo della Stampa».
Невдовзі він дебютував у театрі разом зі своїм батьком, який став режисером аматорського театру «Fortitudo».
Усвідомлюючи, що творча кар'єра не є найлегшою та найприбутковішою, батько намагається залучити Ренато до більш безпечної та прибуткової роботи. Деякий час хлопець працює учнем мідника, муляра та перукаря, але поклик мистецтва для нього сильніший. Ренато було лише тринадцять років, коли його на постійній основі найняв музикантом власник клубу «La Bomboniera». У п'ятнадцять Ренато приєднався до музичного ансамблю «Аркобалено». Імпресаріо неаполітанського театру Луїджі Вітоло, помітивши його, спонукає його імпровізувати танці та різні художні номери в перервах оркестру, які мають успіх у публіки.
Також у той же період Ренато грав у футбол в молодіжних командах.
На початку тридцятих років Ренато Рануччі вирішує обрати собі сценічний псевдонім і навмання вибирає ім'я «Рашель» (від назви дуже відомої на той час французької пудри).
Початок театральної карьєри
У 1932 році Рашель був найнятий театральною трупою братів Шварц, щоб зіграти роль Сігісмондо в опереті «Al cavallino bianco», з якою він дебютував у Театро Ліріко в Мілані 24 лютого 1933 року. Саме в цей період він вирішив створити власного оригінального персонажа, вільного від акторської манери того часу, маленького щирого чоловічка, який виголошує абсурдні монологи, сповнені безрозсудних мовних вигадок (іноді з подвійним змістом). Тендітний і мініатюрний зовнішній вигляд, підкреслений занадто великим пальтом із маленькою кишенею на спині, разом із безглуздими комічними жартами, які інколи бували імпровізованими, роблять його явно нонконформістським персонажем.
Дебют на великому екрані
Персонаж Ренато Рашеля, окрім його успіху в театрі, привернув увагу таких письменників, як Чезаре Дзаваттіні та Вітторіо Метц, які написали для нього історію та сценарій для свого першого фільму. У 1942 році почалися зйомки фільму під назвою «Рукопис у пляшці». Під час зйомок Рашель познайомився з актрисою Тіною Де Мола, в яку закохався і написав для неї пісню «Pazzo d'amore», яка стала саундтреком та назвою фільму режисера Джакомо Джентіломо. 19 липня 1943 року Рашель і Тіна Де Мола одружуються, але через кілька місяців, після падіння фашизму та окупації Риму нацистами, Рашель і його дружина, яких не любить окупаційна влада, змушені переховуватися, знайшовши притулок у Ватикані. Пізніше Рашель висловить свою вдячність за порятунок, співпрацюючи з відділом пропаганди та преси DC і взявши участь у пропагандистському фільмі «Я вибрав кохання» .
Кіно і телебачення
Переломним для нього став 1952 рік, коли він знявся у фільмі «Пальто» режисера Альберто Латтуади за мотивами повісті Миколи Гоголя «Шинель». У цьому фільмі Рашель вперше грає драматичну роль, показавши себе повноцінним актором. Його інтерпретація принесе йому бажане визнання — премію «Срібна стрічка».
У 1953 році Рашель також в перший (і єдиний) раз спробував свої сили в кінорежисурі, знявшись разом з Валентіною Кортезе та Паоло Стоппою у фільмі «Прогулянка», по повісті Гоголя «Невський проспект», який не зміг повторити успіху «Пальто».
У 1977 році Рассел зіграв епізодичну роль у телевізійному фільмі «Ісус із Назарета» режисера Франко Дзефіреллі, де він зіграв сліпонародженого.
Світове визнання
У 1957 році Рашель отримав міжнародну популярність своєю піснею «Arrivederci Roma», що спонукало голлівудського кінопродюсера запропонувати йому зняти фільм разом із тенором Маріо Ланца. Так народився фільм «Сім пагорбів Риму», де Рашель грає поряд із великим американським тенором і Марісою Аллазіо. Фільм вийде в прокат в Італії під назвою «Arrivederci Roma».
Того ж року з Рашелем зв'язався Тіно Россі, який попросив у нього дозволу записати французьку версію його знаменитої пісні. Між двома митцями встановлюється партнерство, засноване на взаємній симпатії та захопленні, що спонукає Рашеля прийняти важке завдання створити музику для оперети «Naples au baiser de feu», заснованої на оповіданні Огюста Баї. Оперета була поставлена в паризькому театрі Могадор 7 грудня 1957 року, і Рашель з'явився в незвичайній ролі диригента.
У 1958 році він знявся у фільмі «Come te movi, te fulmino!» режисера Маріо Маттолі. У тому ж році він також знявся у фільмі «Полікарпо» режисера Маріо Сольдаті разом із зовсім юною Карлою Гравіною. Ця роль принесла йому премію Давида ді Донателло.
У 1960 році в парі з Тоні Далларою він взяв участь у фестивалі в Сан-Ремо з піснею-переможцем «Romantica», написаною ним, з текстом за підписом Діно Верде. Пісня також візьме участь у пісенному конкурсі «Євробачення», зайнявши восьме місце.
У 1969 році Рашель вирішив назавжди покинути кіно і присвятити себе виключно музиці та театру. У вісімдесятих, по причині похилого віку, Ренато Рашель почав скорочувати свої зобов'язання. У 1986 році він останній раз виступає в театрі разом зі своїм другом Уолтером Кіарі, з яким він грає у п'єсі Семюеля Бекета «Ендшпіль». Саме цього року телебачення присвятило йому 12-серійну програму про його життя під назвою «Одного разу я… Ренато Рашель», у якій він розповідає свою історію, а також виступає зі своєю, можливо, останньою піснею «E cammina, cammina…».
Смерть
Ренато Рашель помер у Римі в клініці Villa Alexia в ніч з 2 на 3 січня 1991 року внаслідок артеріосклерозу. Похорон відбувся вранці 5 січня в церкві художників на Пьяцца дель Пополо. Похований на цвинтарі Фламініо.
Відзнаки
- 1953 — Премія «Срібна стрічка» за найкращу чоловічу роль за «Шинель».
- 1959 — Давид Донателло
Інші відзнаки
- Меморіальна дошка на вулиці Фестивалю Санремо (на віа Маттеотті) в Санремо, за твір «Romantica», 2011
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Sacchettini R. Dizionario Biografico degli Italiani — 2016. — Vol. 86.
- Discogs — 2000.
- http://www.last.fm/music/Renato+Rascel
- The Fine Art Archive — 2003.
- http://articles.baltimoresun.com/1991-01-04/news/1991004019_1_rascel-arrivederci-roma-strana-coppia
- SIAE repertory
Бібліографія
- Gino Castaldo (під редакцією), Словник італійської пісні, Curcio Editore, Рим, 1990; під голос Ренато Рассела, Енцо Джанеллі
- Едді Ансельмі, фестиваль Санремо. Ілюстрований альманах італійської пісні, видання Паніні, Модена, під керівництвом Ренато Расцеля, стор. 865
- Antonio Sciotti, Encyclopedia of the Neapolitan Song Festival 1952—1981 (Luca Torre Editore, 2011); стор. 403—405.
- Мікеле Нері та Франко Сеттімо, Ренато Рассель. Повна дискографія, опублікована в <i id="mwBTU">Musica Leggera</i>, № 4, червень 2000 р.
- Різні музичні журнали п'ятдесятих, шістдесятих і сімдесятих років: Musica e disco, <i id="mwBTo">Il musichiere</i>, , TV Sorrisi e canzone
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (серпень 2023) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Renato Rashel ital Renato Rascel psevdonim Renato Ranuchchi 27 kvitnya 1912 19120427 Turin Korolivstvo Italiya 2 sichnya 1991 Rim italijskij aktor komik avtor pisen tancyurist veduchij i zhurnalist Renato Rashelital Renato RascelOsnovna informaciyaPovne im yaital Renato RanucciData narodzhennya27 kvitnya 1912 1912 04 27 1 2 Misce narodzhennyaTurin Italiya 4 Data smerti2 sichnya 1991 1991 01 02 1 3 5 78 rokiv Misce smertiRim Italiya 6 Prichina smertiinfarkt miokardaPohovannyacvintar FlaminioRoki aktivnosti1912 1972GromadyanstvoItaliya i Korolivstvo ItaliyaProfesiyiscenarist kinorezhiser spivak aktor teatru kinoaktor avtor pisen aktor kompozitorInstrumentivokal d PsevdonimiRenato Rascel i Rascel 7 Lejbl RCA Victor Nagorodid 1959 Premiya Sribna strichka najkrashomu aktorovi Pisennij festival Sanremo renatorascel com Fajli u VikishovishiZhittyepisDitinstvo i yunist Renato narodivsya v Turini 27 kvitnya 1912 roku pid chas gastrolej art kompaniyi v yakij pracyuvali jogo batko Chezare Ranuchchi spivak operetti i mati Paola Massa balerina Vin prijmaye hreshennya v bazilici Svyatogo Petra u Vatikani Batkiv Renato robota zmushuvala postijno pereyizhdzhati tomu voni dovirili vihovannya sina titci Renato viris u Rimi v starovinnomu rajoni Borgo razom zi svoyeyu sestroyu Dzhuzeppinoyu yaka pomerla u vici simnadcyati rokiv Vin vidviduvav Papsku shkolu Piya IX yakoyu keruvali Brati Bogomateri Miloserdya yaki krim vikladannya v shkoli organizovuvali kursi spivu muziki ta aktorskoyi majsternosti Uzhe pid chas uchasti v cih zahodah Renato viyaviv oznaki rannogo talantu azh do togo sho u vici desyati rokiv jogo priyednali do dityachogo horu Sikstinskoyi kapeli Takozh u cej period vin vpershe vistupiv publichno yak barabanshik amatorskogo dzhazovogo ansamblyu Circolo della Stampa Nevdovzi vin debyutuvav u teatri razom zi svoyim batkom yakij stav rezhiserom amatorskogo teatru Fortitudo Usvidomlyuyuchi sho tvorcha kar yera ne ye najlegshoyu ta najpributkovishoyu batko namagayetsya zaluchiti Renato do bilsh bezpechnoyi ta pributkovoyi roboti Deyakij chas hlopec pracyuye uchnem midnika mulyara ta perukarya ale poklik mistectva dlya nogo silnishij Renato bulo lishe trinadcyat rokiv koli jogo na postijnij osnovi najnyav muzikantom vlasnik klubu La Bomboniera U p yatnadcyat Renato priyednavsya do muzichnogo ansamblyu Arkobaleno Impresario neapolitanskogo teatru Luyidzhi Vitolo pomitivshi jogo sponukaye jogo improvizuvati tanci ta rizni hudozhni nomeri v perervah orkestru yaki mayut uspih u publiki Takozh u toj zhe period Renato grav u futbol v molodizhnih komandah Na pochatku tridcyatih rokiv Renato Ranuchchi virishuye obrati sobi scenichnij psevdonim i navmannya vibiraye im ya Rashel vid nazvi duzhe vidomoyi na toj chas francuzkoyi pudri Pochatok teatralnoyi karyeri U 1932 roci Rashel buv najnyatij teatralnoyu trupoyu brativ Shvarc shob zigrati rol Sigismondo v opereti Al cavallino bianco z yakoyu vin debyutuvav u Teatro Liriko v Milani 24 lyutogo 1933 roku Same v cej period vin virishiv stvoriti vlasnogo originalnogo personazha vilnogo vid aktorskoyi maneri togo chasu malenkogo shirogo cholovichka yakij vigoloshuye absurdni monologi spovneni bezrozsudnih movnih vigadok inodi z podvijnim zmistom Tenditnij i miniatyurnij zovnishnij viglyad pidkreslenij zanadto velikim paltom iz malenkoyu kisheneyu na spini razom iz bezgluzdimi komichnimi zhartami yaki inkoli buvali improvizovanimi roblyat jogo yavno nonkonformistskim personazhem Debyut na velikomu ekrani Personazh Renato Rashelya okrim jogo uspihu v teatri privernuv uvagu takih pismennikiv yak Chezare Dzavattini ta Vittorio Metc yaki napisali dlya nogo istoriyu ta scenarij dlya svogo pershogo filmu U 1942 roci pochalisya zjomki filmu pid nazvoyu Rukopis u plyashci Pid chas zjomok Rashel poznajomivsya z aktrisoyu Tinoyu De Mola v yaku zakohavsya i napisav dlya neyi pisnyu Pazzo d amore yaka stala saundtrekom ta nazvoyu filmu rezhisera Dzhakomo Dzhentilomo 19 lipnya 1943 roku Rashel i Tina De Mola odruzhuyutsya ale cherez kilka misyaciv pislya padinnya fashizmu ta okupaciyi Rimu nacistami Rashel i jogo druzhina yakih ne lyubit okupacijna vlada zmusheni perehovuvatisya znajshovshi pritulok u Vatikani Piznishe Rashel vislovit svoyu vdyachnist za poryatunok spivpracyuyuchi z viddilom propagandi ta presi DC i vzyavshi uchast u propagandistskomu filmi Ya vibrav kohannya Kino i telebachennya Rashel u filmi Palto rezhisera Alberto Lattuadi za gru v yakomu vin led ne buv nagorodzhenij v Kannah a potim otrimav Sribnu strichku v listopadi 1952 roku Perelomnim dlya nogo stav 1952 rik koli vin znyavsya u filmi Palto rezhisera Alberto Lattuadi za motivami povisti Mikoli Gogolya Shinel U comu filmi Rashel vpershe graye dramatichnu rol pokazavshi sebe povnocinnim aktorom Jogo interpretaciya prinese jomu bazhane viznannya premiyu Sribna strichka U 1953 roci Rashel takozh v pershij i yedinij raz sprobuvav svoyi sili v kinorezhisuri znyavshis razom z Valentinoyu Korteze ta Paolo Stoppoyu u filmi Progulyanka po povisti Gogolya Nevskij prospekt yakij ne zmig povtoriti uspihu Palto U 1977 roci Rassel zigrav epizodichnu rol u televizijnomu filmi Isus iz Nazareta rezhisera Franko Dzefirelli de vin zigrav sliponarodzhenogo Svitove viznannyaU 1957 roci Rashel otrimav mizhnarodnu populyarnist svoyeyu pisneyu Arrivederci Roma sho sponukalo gollivudskogo kinoprodyusera zaproponuvati jomu znyati film razom iz tenorom Mario Lanca Tak narodivsya film Sim pagorbiv Rimu de Rashel graye poryad iz velikim amerikanskim tenorom i Marisoyu Allazio Film vijde v prokat v Italiyi pid nazvoyu Arrivederci Roma Togo zh roku z Rashelem zv yazavsya Tino Rossi yakij poprosiv u nogo dozvolu zapisati francuzku versiyu jogo znamenitoyi pisni Mizh dvoma mitcyami vstanovlyuyetsya partnerstvo zasnovane na vzayemnij simpatiyi ta zahoplenni sho sponukaye Rashelya prijnyati vazhke zavdannya stvoriti muziku dlya opereti Naples au baiser de feu zasnovanoyi na opovidanni Ogyusta Bayi Opereta bula postavlena v parizkomu teatri Mogador 7 grudnya 1957 roku i Rashel z yavivsya v nezvichajnij roli dirigenta U 1958 roci vin znyavsya u filmi Come te movi te fulmino rezhisera Mario Mattoli U tomu zh roci vin takozh znyavsya u filmi Polikarpo rezhisera Mario Soldati razom iz zovsim yunoyu Karloyu Gravinoyu Cya rol prinesla jomu premiyu Davida di Donatello U 1960 roci v pari z Toni Dallaroyu vin vzyav uchast u festivali v San Remo z pisneyu peremozhcem Romantica napisanoyu nim z tekstom za pidpisom Dino Verde Pisnya takozh vizme uchast u pisennomu konkursi Yevrobachennya zajnyavshi vosme misce U 1969 roci Rashel virishiv nazavzhdi pokinuti kino i prisvyatiti sebe viklyuchno muzici ta teatru U visimdesyatih po prichini pohilogo viku Renato Rashel pochav skorochuvati svoyi zobov yazannya U 1986 roci vin ostannij raz vistupaye v teatri razom zi svoyim drugom Uolterom Kiari z yakim vin graye u p yesi Semyuelya Beketa Endshpil Same cogo roku telebachennya prisvyatilo jomu 12 serijnu programu pro jogo zhittya pid nazvoyu Odnogo razu ya Renato Rashel u yakij vin rozpovidaye svoyu istoriyu a takozh vistupaye zi svoyeyu mozhlivo ostannoyu pisneyu E cammina cammina SmertRenato Rashel pomer u Rimi v klinici Villa Alexia v nich z 2 na 3 sichnya 1991 roku vnaslidok arteriosklerozu Pohoron vidbuvsya vranci 5 sichnya v cerkvi hudozhnikiv na Pyacca del Popolo Pohovanij na cvintari Flaminio Vidznaki1953 Premiya Sribna strichka za najkrashu cholovichu rol za Shinel 1959 David Donatello Inshi vidznaki Memorialna doshka na vulici Festivalyu Sanremo na via Matteotti v Sanremo za tvir Romantica 2011PrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Sacchettini R Dizionario Biografico degli Italiani 2016 Vol 86 d Track Q1128537 Discogs 2000 d Track Q504063 http www last fm music Renato Rascel The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 http articles baltimoresun com 1991 01 04 news 1991004019 1 rascel arrivederci roma strana coppia SIAE repertory d Track Q64029229BibliografiyaGino Castaldo pid redakciyeyu Slovnik italijskoyi pisni Curcio Editore Rim 1990 pid golos Renato Rassela Enco Dzhanelli Eddi Anselmi festival Sanremo Ilyustrovanij almanah italijskoyi pisni vidannya Panini Modena pid kerivnictvom Renato Rascelya stor 865 Antonio Sciotti Encyclopedia of the Neapolitan Song Festival 1952 1981 Luca Torre Editore 2011 stor 403 405 Mikele Neri ta Franko Settimo Renato Rassel Povna diskografiya opublikovana v lt i id mwBTU gt Musica Leggera lt i gt 4 cherven 2000 r Rizni muzichni zhurnali p yatdesyatih shistdesyatih i simdesyatih rokiv Musica e disco lt i id mwBTo gt Il musichiere lt i gt TV Sorrisi e canzone Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti serpen 2023