«Шине́ль» (рос. Шинель) — повість Миколи Гоголя. Належить до циклу «Петербурзькі повісті». Перша публікація твору відбулася 1842 року.
Шинель | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Шинель | ||||
Обкладинка твору видання 1890-их років | ||||
Жанр | оповідання | |||
Автор | Гоголь Микола Васильович | |||
Мова | російська | |||
Опубліковано | 1842 | |||
Переклад | А. Харченко, 1932 А. Хуторян, 1934 | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Історія написання
За свідченням П. Анненкова, початковий задум «Шинелі» припадає на 1836 рік. Мемуарист згадує:
«Якось при Гоголі розповіли канцелярський анекдот про якогось бідного чиновника, палкого шанувальника полювання на птахів, котрий надзвичайною економією і невтомною працею поза службою набув суму, якої було досить для придбання доброї лепажевської рушниці за 200 ас. Першого ж разу, як на своєму маленькому човнику попрямував він Фінською затокою за здобиччю, поклавши дорогоцінну рушницю перед собою на ніс човна, він перебував, за його особистими свідченнями, в якомусь забутті й отямився лише тоді, коли глянув на ніс, і не побачив своєї обнови. Рушницю стягнули у воду густі зарості, через які він проїздив, і знайти її було неможливо. Чиновник повернувся додому, вклався у ліжко і більше не встав: він схопив пропасницю <...> Всі сміялися з анекдоту, основаного на реальному випадку, за винятком Гоголя, який вислухав його, задумавшись і опустивши голову» (Гоголь в воспоминаниях современников. — М., 1952. — С. 267) |
У робочій редакції 1839 року твір мав назву «Повість про чиновника, що краде шинелі», а головного героя звали Акакій Акакійович Тишкевич. Над «повістю про чиновника, що краде шинелі» Гоголь працював ще в 1839 році. Уривок з першої редакції, набагато більш гумористичної, ніж остаточна, був продиктований М. П. Погодіну в Марієнбаді в липні-серпні цього року. Погодинський рукопис з правками Гоголя зберігається в РДБ.
Упродовж наступних півтора року, проведених у Відні та Римі, Гоголь ще тричі брався за повість, але довести її до кінця зміг тільки навесні 1841 року, і то під тиском Погодіна. Одночасно він працював над текстом про Італію, абсолютно відмінним за стилістикою і настроєм. У другій редакції головний герой отримав ім'я «Акакій Акакійович Тишкевич», яке незабаром було змінено на «Башмакевич». У третій редакції комічна інтонація стала поступатися місцем сентиментально-патетичній.
Оскільки рукопис повісті не зберігся, літературознавцям складно визначити, чи зазнала повість якогось цензурного перероблення напередодні публікації. За відомостями Н. Я. Прокоповича, цензор А. В. Никитенко «хоча не торкнувся нічого істотного, але викреслив деякі вельми цікаві місця». Після виходу 3-го тому зібрання творів, повість не викликала розгорнутих критичних відгуків і за життя Гоголя більше не перевидавалася. Твір сприймався в ряду інших комічних і сентиментальних повістей про бідних чиновників, яких досить багато з'являлося наприкінці 1830-х років.
Сюжет
Повість розповідає читачу про життя так званої «маленької людини».
Головний герой твору — Акакій Акакійович Башмачкін, бідний титулярний радник із Петербурга. Він служив у департаменті переписувачем паперів, любив свою роботу і не хотів претендувати на щось більше. Роль Башмачкіна серед колег була незначною, з нього часто знущалися його молоді колеги. Зарплата його становила 400 рублів на рік.
Одного разу Акакій Акакійович помітив, що його стара шинель (яка також була предметом знущань молодих чиновників) стала зовсім непридатною для петербурзьких морозів. Він приніс її до кравця Петровича, однак той навідріз відмовився латати «старий капот», сказавши, що треба шити нову.
Пошити нову шинель коштувало 80 рублів; Башмачкіну треба було зібрати 40 (40 рублів він уже мав), однак це було для нього складним завданням. Акакій Акакійович зменшив видатки: вечорами перестав пити чай; намагався ходити навшпиньки, щоб не стерлися черевики; рідше віддавав прачці білизну на прання, вдома ж носив лише халат, аби не зношувати одяг; для економії свічок відмовився навіть від улюбленого заняття — переписування вдома.
Через пів року, коли Башмачкіну видали премію більшу, ніж він очікував, вони разом з Петровичем вирушили за матеріалом для нової шинелі, яку кравець і зшив за декілька днів.
Наступного ранку Акакій Акакійович прийшов до департаменту в новій шинелі. Усі почали його вітати й хвалити, а помічник столоначальника запросив весь департамент разом із Башмачкіним на іменини. Коли після півночі титулярний радник повертався додому, до нього підійшло декілька людей «з вусами», а один із вигуком «А шинель же моя!» (рос. «А ведь шинель-то моя!») зняв із Акакія Акакійовича шинель.
Господиня квартири, яку винаймав Башмачкін, порадила звернутися до приватного пристава, однак це не допомогло. Наступного дня Акакій Акакійович прийшов на роботу в старій шинелі, і його колеги в департаменті порадили звернутися до «значної особи», генерала, посада якого в повісті не вказана. «Значна особа», який у глибині душі був доброю людиною, але самостверджувався вивищуванням над молодшими за званням, накричав на титулярного радника так, що той «вийшов, нічого не пам'ятаючи».
Від морозної вітряної погоди та поганого одягу Акакій Акакійович застудився і помер за декілька днів у гарячці.
Відтоді в Петербурзі почав з'являтися привид «у вигляді чиновника», в якому хтось упізнав Башмачкіна. Привид стягував з перехожих їхні шинелі. Одного разу через місця, де водився привид, проїжджала «значна особа». З криком «Твоя шинель мені й потрібна!» (рос. «Твоей-то шинели мне и нужно!») привид стягнув шинель із плечей генерала, а тоді зник і більше не з'являвся.
Дійові особи
- Титулярний радник Акакій Акакійович Башмачкін
- Кравець Петрович
- «Значна особа»
Переклади українською
- Переклад Антіна Харченка
- Шинеля / Пер. Антіна Харченка // Гоголь М. Твори: В 5 т. / Заг. ред. 1. Лакизи і П. Филиповича. — К., 1932. — Т. 4. Повісті.
- Переклад Антіна Хуторяна
- Шинель. Пер. А. Хуторяна??? // Гоголь М. Ніч проти Різдва: Оповідання. — X., 1934. — С. 291—325.
- Шинель. Пер. А. Хуторяна??? // Гоголь М. Вибрані твори. — К.; X.; 1935. — С. 332—348.
- Шинель. Пер. А. Хуторяна // Гоголь М. Вибрані твори. — К., 1948. — С. 203—229.
- Шинель. Пер. А. Хуторяна??? // К.: Держлітвидав, 1949. — 45 с.: іл.
- Шинель. Пер. А. Хуторяна // Гоголь М. Твори: В 3 т. / Заг. ред. М. Гуд- зія. — К., 1952. — Т. 2. — С. 122—152.
- Шинель. Пер. А. Хуторяна. // К.: Молодь, 1952. — 32 с.: іл.
Висловлювання про твір
Всі ми вийшли із гоголівської шинелі | ||
— |
Інсценування
- П'єса «Башмачкін» Олега Богаєва.
Екранізації
Рік | Країна | Назва | Режисер | У ролях | Примітка |
---|---|---|---|---|---|
1926 | СРСР | «Шинель» | Григорій Козінцев, Леонід Трауберг | Андрій Кострічкін | Чорно-білий німий фільм, в основі якого стоять дві повісті Миколи Гоголя: «Невський проспект» і «Шинель» |
1952 | Італія | Il Cappotto («Шинель») | Альберто Латтуада | Ренато Рашель | Вільна екранізація повісті. Дія відбувається у Північній Італії |
1959 | СРСР | «Шинель» | Олексій Баталов | Ролан Биков |
Вивчення в школі
За програмою «ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА» для загальноосвітніх навчальних закладів 5–9 класи (2012 р. зі змінами 2015—2017 рр.) повість «Шинель» вивчається в 9 класі // https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas
Джерела та примітки
- Гоголь, Микола. Зібрання творів: у 7 т. / М.В. Гоголь; редкол.: М. Г. Жулинський (голова) [та ін.]. — К.: Наук, думка. / Т. 4: Повісті / упоряд. П. В. Михед. 2009. — С. 220
- Все мы вышли из гоголевской шинели (рос.)
Посилання
- Микола Гоголь — Шинель [ 17 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — переклад українською Антіна Хуторяна на сайті е-бібліотеки exlibris.org.ua (вид. 1934)
- Текст повісті «Шинель» Миколи Гоголя (укр.) / пер. Юрій Винничук
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shine l ros Shinel povist Mikoli Gogolya Nalezhit do ciklu Peterburzki povisti Persha publikaciya tvoru vidbulasya 1842 roku Shinelros ShinelObkladinka tvoru vidannya 1890 ih rokivZhanropovidannyaAvtorGogol Mikola VasilovichMovarosijskaOpublikovano1842PerekladA Harchenko 1932 A Hutoryan 1934 Cej tvir u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shinel Istoriya napisannyaZa svidchennyam P Annenkova pochatkovij zadum Shineli pripadaye na 1836 rik Memuarist zgaduye Yakos pri Gogoli rozpovili kancelyarskij anekdot pro yakogos bidnogo chinovnika palkogo shanuvalnika polyuvannya na ptahiv kotrij nadzvichajnoyu ekonomiyeyu i nevtomnoyu praceyu poza sluzhboyu nabuv sumu yakoyi bulo dosit dlya pridbannya dobroyi lepazhevskoyi rushnici za 200 as Pershogo zh razu yak na svoyemu malenkomu chovniku popryamuvav vin Finskoyu zatokoyu za zdobichchyu poklavshi dorogocinnu rushnicyu pered soboyu na nis chovna vin perebuvav za jogo osobistimi svidchennyami v yakomus zabutti j otyamivsya lishe todi koli glyanuv na nis i ne pobachiv svoyeyi obnovi Rushnicyu styagnuli u vodu gusti zarosti cherez yaki vin proyizdiv i znajti yiyi bulo nemozhlivo Chinovnik povernuvsya dodomu vklavsya u lizhko i bilshe ne vstav vin shopiv propasnicyu lt gt Vsi smiyalisya z anekdotu osnovanogo na realnomu vipadku za vinyatkom Gogolya yakij visluhav jogo zadumavshis i opustivshi golovu Gogol v vospominaniyah sovremennikov M 1952 S 267 U robochij redakciyi 1839 roku tvir mav nazvu Povist pro chinovnika sho krade shineli a golovnogo geroya zvali Akakij Akakijovich Tishkevich Nad povistyu pro chinovnika sho krade shineli Gogol pracyuvav she v 1839 roci Urivok z pershoyi redakciyi nabagato bilsh gumoristichnoyi nizh ostatochna buv prodiktovanij M P Pogodinu v Mariyenbadi v lipni serpni cogo roku Pogodinskij rukopis z pravkami Gogolya zberigayetsya v RDB Uprodovzh nastupnih pivtora roku provedenih u Vidni ta Rimi Gogol she trichi bravsya za povist ale dovesti yiyi do kincya zmig tilki navesni 1841 roku i to pid tiskom Pogodina Odnochasno vin pracyuvav nad tekstom pro Italiyu absolyutno vidminnim za stilistikoyu i nastroyem U drugij redakciyi golovnij geroj otrimav im ya Akakij Akakijovich Tishkevich yake nezabarom bulo zmineno na Bashmakevich U tretij redakciyi komichna intonaciya stala postupatisya miscem sentimentalno patetichnij Oskilki rukopis povisti ne zberigsya literaturoznavcyam skladno viznachiti chi zaznala povist yakogos cenzurnogo pereroblennya naperedodni publikaciyi Za vidomostyami N Ya Prokopovicha cenzor A V Nikitenko hocha ne torknuvsya nichogo istotnogo ale vikresliv deyaki velmi cikavi miscya Pislya vihodu 3 go tomu zibrannya tvoriv povist ne viklikala rozgornutih kritichnih vidgukiv i za zhittya Gogolya bilshe ne perevidavalasya Tvir sprijmavsya v ryadu inshih komichnih i sentimentalnih povistej pro bidnih chinovnikiv yakih dosit bagato z yavlyalosya naprikinci 1830 h rokiv SyuzhetRosijska poshtova marka prisvyachena 200 littyu z dnya narodzhennya Mikoli Gogolya 2009 Povist rozpovidaye chitachu pro zhittya tak zvanoyi malenkoyi lyudini Golovnij geroj tvoru Akakij Akakijovich Bashmachkin bidnij titulyarnij radnik iz Peterburga Vin sluzhiv u departamenti perepisuvachem paperiv lyubiv svoyu robotu i ne hotiv pretenduvati na shos bilshe Rol Bashmachkina sered koleg bula neznachnoyu z nogo chasto znushalisya jogo molodi kolegi Zarplata jogo stanovila 400 rubliv na rik Odnogo razu Akakij Akakijovich pomitiv sho jogo stara shinel yaka takozh bula predmetom znushan molodih chinovnikiv stala zovsim nepridatnoyu dlya peterburzkih moroziv Vin prinis yiyi do kravcya Petrovicha odnak toj navidriz vidmovivsya latati starij kapot skazavshi sho treba shiti novu Poshiti novu shinel koshtuvalo 80 rubliv Bashmachkinu treba bulo zibrati 40 40 rubliv vin uzhe mav odnak ce bulo dlya nogo skladnim zavdannyam Akakij Akakijovich zmenshiv vidatki vechorami perestav piti chaj namagavsya hoditi navshpinki shob ne sterlisya chereviki ridshe viddavav prachci biliznu na prannya vdoma zh nosiv lishe halat abi ne znoshuvati odyag dlya ekonomiyi svichok vidmovivsya navit vid ulyublenogo zanyattya perepisuvannya vdoma Cherez piv roku koli Bashmachkinu vidali premiyu bilshu nizh vin ochikuvav voni razom z Petrovichem virushili za materialom dlya novoyi shineli yaku kravec i zshiv za dekilka dniv Nastupnogo ranku Akakij Akakijovich prijshov do departamentu v novij shineli Usi pochali jogo vitati j hvaliti a pomichnik stolonachalnika zaprosiv ves departament razom iz Bashmachkinim na imenini Koli pislya pivnochi titulyarnij radnik povertavsya dodomu do nogo pidijshlo dekilka lyudej z vusami a odin iz vigukom A shinel zhe moya ros A ved shinel to moya znyav iz Akakiya Akakijovicha shinel Gospodinya kvartiri yaku vinajmav Bashmachkin poradila zvernutisya do privatnogo pristava odnak ce ne dopomoglo Nastupnogo dnya Akakij Akakijovich prijshov na robotu v starij shineli i jogo kolegi v departamenti poradili zvernutisya do znachnoyi osobi generala posada yakogo v povisti ne vkazana Znachna osoba yakij u glibini dushi buv dobroyu lyudinoyu ale samostverdzhuvavsya vivishuvannyam nad molodshimi za zvannyam nakrichav na titulyarnogo radnika tak sho toj vijshov nichogo ne pam yatayuchi Vid moroznoyi vitryanoyi pogodi ta poganogo odyagu Akakij Akakijovich zastudivsya i pomer za dekilka dniv u garyachci Vidtodi v Peterburzi pochav z yavlyatisya privid u viglyadi chinovnika v yakomu htos upiznav Bashmachkina Privid styaguvav z perehozhih yihni shineli Odnogo razu cherez miscya de vodivsya privid proyizhdzhala znachna osoba Z krikom Tvoya shinel meni j potribna ros Tvoej to shineli mne i nuzhno privid styagnuv shinel iz plechej generala a todi znik i bilshe ne z yavlyavsya Dijovi osobiTitulyarnij radnik Akakij Akakijovich Bashmachkin Kravec Petrovich Znachna osoba Perekladi ukrayinskoyuPereklad Antina HarchenkaShinelya Per Antina Harchenka Gogol M Tvori V 5 t Zag red 1 Lakizi i P Filipovicha K 1932 T 4 Povisti Pereklad Antina HutoryanaShinel Per A Hutoryana Gogol M Nich proti Rizdva Opovidannya X 1934 S 291 325 Shinel Per A Hutoryana Gogol M Vibrani tvori K X 1935 S 332 348 Shinel Per A Hutoryana Gogol M Vibrani tvori K 1948 S 203 229 Shinel Per A Hutoryana K Derzhlitvidav 1949 45 s il Shinel Per A Hutoryana Gogol M Tvori V 3 t Zag red M Gud ziya K 1952 T 2 S 122 152 Shinel Per A Hutoryana K Molod 1952 32 s il Vislovlyuvannya pro tvirVsi mi vijshli iz gogolivskoyi shineli chasto pomilkovo pripisuyetsya Fedoru Dostoyevskomu InscenuvannyaP yesa Bashmachkin Olega Bogayeva EkranizaciyiRik Krayina Nazva Rezhiser U rolyah Primitka1926 SRSR Shinel Grigorij Kozincev Leonid Trauberg Andrij Kostrichkin Chorno bilij nimij film v osnovi yakogo stoyat dvi povisti Mikoli Gogolya Nevskij prospekt i Shinel 1952 Italiya Il Cappotto Shinel Alberto Lattuada Renato Rashel Vilna ekranizaciya povisti Diya vidbuvayetsya u Pivnichnij Italiyi1959 SRSR Shinel Oleksij Batalov Rolan BikovVivchennya v shkoliZa programoyu ZARUBIZhNA LITERATURA dlya zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv 5 9 klasi 2012 r zi zminami 2015 2017 rr povist Shinel vivchayetsya v 9 klasi https mon gov ua ua osvita zagalna serednya osvita navchalni programi navchalni programi 5 9 klasDzherela ta primitkiGogol Mikola Zibrannya tvoriv u 7 t M V Gogol redkol M G Zhulinskij golova ta in K Nauk dumka T 4 Povisti uporyad P V Mihed 2009 S 220 Vse my vyshli iz gogolevskoj shineli ros PosilannyaMikola Gogol Shinel 17 zhovtnya 2020 u Wayback Machine pereklad ukrayinskoyu Antina Hutoryana na sajti e biblioteki exlibris org ua vid 1934 Tekst povisti Shinel Mikoli Gogolya ukr per Yurij Vinnichuk