Шиллу́ки (шиллук, самоназва — чоло) — нілотський народ групи північних луо у Південному Судані (Східна Африка), вважається чи не найбільшою чисельно етнічною групою новоутвореної (2011) з метрополії Судан держави Південний Судан.
Шиллуки Shilluk | |
---|---|
Шиллуцька жінка | |
Кількість | понад 400 000 осіб |
Ареал | Південний Судан |
Близькі до: | північні луо Нілотські народи |
Мова | шиллук |
Релігія | традиційні вірування |
Територія проживання і чисельність
Шиллуки проживають на лівобережжі Білого Нілу до границь провінції Кордофан і праворуч від річки — від злиття Нілу і Собату і у верхів'ї Собату на 30 км, в т.ч. в околицях міста Малакаль.
Шиллуки є найчисельнішим з негроїдних народів т.зв. Англо-Єгипетського (або Південного) Судану, а з липня 2011 року — незалежної держави Південний Судан, чисельність представників якого за оцінками на 1990-ті становила 430—450 тисяч осіб.
Антрополігія, мова і релігія
Шиллуки — типові негроїди, колір шкіри — агатово-чорний.
Мова шиллуків — шиллук (коло, дхоло, чулла, шулла) належить до північних луо мов нілотської мовної групи східно-суданського відгалуження шарі-нільської мовної родини ніло-сахарської макросім'ї мов.
У шиллуків зберігаються традиційні вірування. Західні місіонери занесли християнство.
Історія і суспільство
Разом з пращурами сучасних народностей алур, ачолі, бурун, мабан, аннуак, джур, турі, бор предки шиллуків на межі ер створили і управляли доволі міцним ранньодержавним утворенням — царством Куш, так зване (у етнографічних дослідженнях) «божественне царство» (англ. divine kingdom), що простягалося на північ аж до Хартума. Однако до V століття н.е. воно занепало в силу внутрішнього розбрату і під зовнішнім тиском.
Шиллуки — традиційно войовнича група. Зброя — списи, щити, палиці. Військова організація спиралася на систему вікових класів.
У шиллуцькому суспільстві в минулому існувало рабство.
Шиллуцькі роди об'єднувалися в підрозділи, що складали плем'я. Конфедерація із 10 племен очолювалась правителем — «божественним царем» ретом, що вважався земним утіленням легендарного прапращура шиллуків (Ньїканга). Функції рета переважно мали ритуальний характер.
Шиллуки — єдиний народ Верхнього Ніла, що визнає одноосібного вождя як правителя для всіх племен. Хоча вони живуть патріархальними сім'ями, влада вождя, проте, незмінно передавалась дітям сестри або іншим родичам за жіночою лінією.
Господарство
Господарський тип шиллуків близький до нуерського, але вони є більш осідлими. Основні заняття — тропічне ручне землеробство, розведення великої і дрібної рогатої худоби, рибальство.
Розвинута обробка заліза. Поширено відхідництво.
Культура
Шиллуки живуть у близько розташованих одне до одного поселеннях.
Житло шиллуків — кругла або овальна у плані хатина з соломи і гілок.
Раніше шиллуки, зокрема чоловіки, практично не носили ніякого одягу, жінки ж надягали подобу фартуха з телячої шкури. Із запровадження англо-єгипетської адміністрації шиллуки почали переймати європейську одіж.
Основу раціону складають каші, також овочі, риба тощо.
Духовна культура шиллуків представлена вшануванням загально-нілотського божества родючості , що уявлявся у вигляді небесного бика, який посилав на землю дощ. Основні свята якраз і були пов'язані з «викликанням» опадів і збиранням перших паростків, супроводжувалися ритуальними жертвоприношенням у вигляді каші, звареної з зерна нового врожаю. Кожне плем'я і дотепер має капище-святилище Ньяканга (міфічного пращура, від якого веде своє походження «божественний цар» рет), вхід куди вільний лише жерцям і удові рета.
Виноски
- Westermann D. The shilluk people, their language and folklore., Westport: Negro Universities Press, 1970. P. 187—194 (англ.)
- Берзина С.Я Шиллук // Народы мира. Историчко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», стор. 521 (рос.)
- Берзина С.Я. Шиллук // Народы и религии мира / під ред. Тішкова В.О., М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999
- Токарев С.А. Традиционные культы // Религия в истории народов мира/ М ИПЛ, Библиотека атеистической литературы, М., 1976. стор.202-215 (рос.)
Джерела, посилання і література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Shilluk |
- Берзина С.Я Шиллук // Народы мира. Историчко-этнографический справочник., М.: «Советская Энциклопедия», стор. 521 (рос.)
- Берзина С.Я. Шиллук // Народы и религии мира / під ред. Тішкова В.О., М.: «Большая Российская Энциклопедия», 1999 (рос.)
- Токарев С. А. Традиционные культы // Религия в истории народов мира/ М ИПЛ, Библиотека атеистической литературы, М., 1976. стор.202-230.
- Westermann D. The shilluk people, their language and folklore., Westport: Negro Universities Press, 1970. P. 187—194 (англ.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- The Gateway to Shilluk Community [ 12 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Library of Congress Photo of two Shilluk men, dated 1936 [ 20 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Кацнельсон И.С. Напата и Мероэ — древние царства Судана., М., 1970
- Evans-Pritchard E.E. The Divine Kingship of the Shilluk of the Nilotic Sudan, Camb., 1948 (англ.)
- Hofmayr W. Die Schilluk., W., 1925 (нім.)
- Riad M. The divine Kingship of the Shilluk ans its Origin., W., 1959 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shillu ki shilluk samonazva cholo nilotskij narod grupi pivnichnih luo u Pivdennomu Sudani Shidna Afrika vvazhayetsya chi ne najbilshoyu chiselno etnichnoyu grupoyu novoutvorenoyi 2011 z metropoliyi Sudan derzhavi Pivdennij Sudan Shilluki ShillukShillucka zhinkaKilkistponad 400 000 osibArealPivdennij SudanBlizki do pivnichni luo Nilotski narodiMovashillukReligiyatradicijni viruvannyaTeritoriya prozhivannya i chiselnistShilluki prozhivayut na livoberezhzhi Bilogo Nilu do granic provinciyi Kordofan i pravoruch vid richki vid zlittya Nilu i Sobatu i u verhiv yi Sobatu na 30 km v t ch v okolicyah mista Malakal Shilluki ye najchiselnishim z negroyidnih narodiv t zv Anglo Yegipetskogo abo Pivdennogo Sudanu a z lipnya 2011 roku nezalezhnoyi derzhavi Pivdennij Sudan chiselnist predstavnikiv yakogo za ocinkami na 1990 ti stanovila 430 450 tisyach osib Antropoligiya mova i religiyaPortret shilluka bl 1914 roku Shilluki tipovi negroyidi kolir shkiri agatovo chornij Mova shillukiv shilluk kolo dholo chulla shulla nalezhit do pivnichnih luo mov nilotskoyi movnoyi grupi shidno sudanskogo vidgaluzhennya shari nilskoyi movnoyi rodini nilo saharskoyi makrosim yi mov U shillukiv zberigayutsya tradicijni viruvannya Zahidni misioneri zanesli hristiyanstvo Istoriya i suspilstvoShilluckij voyin foto R Buhti Richard Buchta 1877 80 Razom z prashurami suchasnih narodnostej alur acholi burun maban annuak dzhur turi bor predki shillukiv na mezhi er stvorili i upravlyali dovoli micnim rannoderzhavnim utvorennyam carstvom Kush tak zvane u etnografichnih doslidzhennyah bozhestvenne carstvo angl divine kingdom sho prostyagalosya na pivnich azh do Hartuma Odnako do V stolittya n e vono zanepalo v silu vnutrishnogo rozbratu i pid zovnishnim tiskom Shilluki tradicijno vojovnicha grupa Zbroya spisi shiti palici Vijskova organizaciya spiralasya na sistemu vikovih klasiv U shilluckomu suspilstvi v minulomu isnuvalo rabstvo Shillucki rodi ob yednuvalisya v pidrozdili sho skladali plem ya Konfederaciya iz 10 plemen ocholyuvalas pravitelem bozhestvennim carem retom sho vvazhavsya zemnim utilennyam legendarnogo praprashura shillukiv Nyikanga Funkciyi reta perevazhno mali ritualnij harakter Shilluki yedinij narod Verhnogo Nila sho viznaye odnoosibnogo vozhdya yak pravitelya dlya vsih plemen Hocha voni zhivut patriarhalnimi sim yami vlada vozhdya prote nezminno peredavalas dityam sestri abo inshim rodicham za zhinochoyu liniyeyu GospodarstvoGospodarskij tip shillukiv blizkij do nuerskogo ale voni ye bilsh osidlimi Osnovni zanyattya tropichne ruchne zemlerobstvo rozvedennya velikoyi i dribnoyi rogatoyi hudobi ribalstvo Rozvinuta obrobka zaliza Poshireno vidhidnictvo KulturaPredmeti pobutu shillukiv Shilluki zhivut u blizko roztashovanih odne do odnogo poselennyah Zhitlo shillukiv krugla abo ovalna u plani hatina z solomi i gilok Ranishe shilluki zokrema choloviki praktichno ne nosili niyakogo odyagu zhinki zh nadyagali podobu fartuha z telyachoyi shkuri Iz zaprovadzhennya anglo yegipetskoyi administraciyi shilluki pochali perejmati yevropejsku odizh Osnovu racionu skladayut kashi takozh ovochi riba tosho Duhovna kultura shillukiv predstavlena vshanuvannyam zagalno nilotskogo bozhestva rodyuchosti sho uyavlyavsya u viglyadi nebesnogo bika yakij posilav na zemlyu dosh Osnovni svyata yakraz i buli pov yazani z viklikannyam opadiv i zbirannyam pershih parostkiv suprovodzhuvalisya ritualnimi zhertvoprinoshennyam u viglyadi kashi zvarenoyi z zerna novogo vrozhayu Kozhne plem ya i doteper maye kapishe svyatilishe Nyakanga mifichnogo prashura vid yakogo vede svoye pohodzhennya bozhestvennij car ret vhid kudi vilnij lishe zhercyam i udovi reta VinoskiWestermann D The shilluk people their language and folklore Westport Negro Universities Press 1970 P 187 194 angl Berzina S Ya Shilluk Narody mira Istorichko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya stor 521 ros Berzina S Ya Shilluk Narody i religii mira pid red Tishkova V O M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1999 Tokarev S A Tradicionnye kulty Religiya v istorii narodov mira M IPL Biblioteka ateisticheskoj literatury M 1976 stor 202 215 ros Dzherela posilannya i literaturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category ShillukBerzina S Ya Shilluk Narody mira Istorichko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya Enciklopediya stor 521 ros Berzina S Ya Shilluk Narody i religii mira pid red Tishkova V O M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1999 ros Tokarev S A Tradicionnye kulty Religiya v istorii narodov mira M IPL Biblioteka ateisticheskoj literatury M 1976 stor 202 230 Westermann D The shilluk people their language and folklore Westport Negro Universities Press 1970 P 187 194 angl Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl The Gateway to Shilluk Community 12 kvitnya 2022 u Wayback Machine Library of Congress Photo of two Shilluk men dated 1936 20 chervnya 2020 u Wayback Machine Kacnelson I S Napata i Meroe drevnie carstva Sudana M 1970 Evans Pritchard E E The Divine Kingship of the Shilluk of the Nilotic Sudan Camb 1948 angl Hofmayr W Die Schilluk W 1925 nim Riad M The divine Kingship of the Shilluk ans its Origin W 1959 angl