Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франк Шервуд Роуленд (англ. Frank Sherwood Rowland; 28 червня 1927 , Делавер, Огайо, США — 10 березня 2012 , Ньюпорт Біч, Каліфорнія, США) — американський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії за роботи по ролі газоподібних галогеноалканів у виснаженні озонового шару Землі, розділивши її з Маріо Моліно та Паулем Крутценом.
Біографія
Шервуд Роуленд народився в м. Делавер, штат Огайо, середнім з трьох синів в сім'ї, яка переїхала сюди за рік до його народження. У 5 років прийшов у перший клас і закінчив школу, коли йому не було ще 16-ти років. У школі визначився його інтерес до атмосферних явищ, тому що вчитель природознавства довіряв йому на час літньої відпустки працювати замість нього на місцевій станції погоди.
Закінчив школу в 1943 і вступив до Веслянського університету Огайо, де провчився 2 роки, а потім записався у флот і став вчитися роботі оператора радарної установки. Війна завершилася, але наступного року він продовжив службу.
Повернувшись в університет, закінчив його через 2 роки. Восени 1948 вступив в аспірантуру на кафедру хімії Чиказького університету. У той час було прийнято відразу ж призначати аспіранту тимчасового керівника. Таким керівником Роуленда став Ліббі (Нобелівський лауреат, 1960). Роуленд вважав, що майже все необхідне для вченого-дослідника він отримав, слухаючи і спостерігаючи Ліббі. Дисертація Роуленда була присвячена вивченню властивостей радіоактивних ізотопів брому, отриманих за допомогою циклотрона.
У 1956 став доцентом Канзаського університету а потім і професором. У серпні 1964 Роуленд — завідувач кафедрою хімії Каліфорнійського університету в Ірвіні.
Шервуд Роуленд помер 10 березня 2012 у своєму будинку в Каліфорнії від ускладнень хвороби Паркінсона.
Наукова діяльність
Кожне літо 1953—1955 Роуленд проводив в хімічному відділі Брукхевенської національної лабораторії, займався новою областю — хімією «горючих атомів» тритію і синтезував тритій-мічену глюкозу.
У Канзаського університету дослідна група Роуленда плідно працювала протягом восьми років, в основному вивчаючи тритій.
В Ірвіні він отримав підтримку Комісії з атомної енергії (до 1994), а потім НАСА. Хімія «горючих атомів» продовжувала відігравати головну роль у його дослідженнях. Він звернувся до фотохімії радіоактивних міток з використанням тритію і вуглецю-14, а потім до хімії фтору з використанням ізотопів 38Cl і 18F.
Дослідження атмосфери
У січні 1972 у Форті Лаудердале, у Флориді, Роуленд був на доповіді англійського вченого Джима Лавлока (Jim Lovelock) про нещодавно зроблених ним вимірах концентрації в атмосфері слідів фреону CCl3F, і доручив своєму асистенту М. Моліні дослідити долю фреонів в атмосфері. Через три місяці вони зрозуміли, що це серйозна проблема у вивченні навколишнього середовища. Моліна і Роуланд розробили теорію зменшення озонового шару в присутності фреонів.
Основні положення їх можна сформулювати так: Фреони — антропогенні компоненти, надходження яких в нижні шари атмосфери (тропосферу) приблизно дорівнює їх промисловому виробництву.
Будучи надзвичайно хімічно стійкими в умовах тропосфери, фреони мають дуже великий «час життя» (40-150 років). Єдиним шляхом видалення їх з тропосфери виявляється повільне перенесення в стратосферу.
У стратосфері вони піддаються фотолізу короткохвильовим УФ-випромінюванням Сонця, вивільняючи атоми хлору.
Атоми хлору атакують молекули озону, руйнуючи їх і даючи оксид хлору ClO, який взаємодіє з атомарним киснем, у результаті чого знову утворюється активний хлор — важливий компонент циклу руйнування озону.
Слідом за їх публікацією було зроблено численні спроби математичного моделювання зменшення стратосферного озону при різних «сценаріях» виробництва фреонів. З'ясувалося, що більш-менш реалістичні моделі вимагають обліку не менше 150 реакцій за участю близько 50 різних частинок, оскільки атоми хлору реагують не тільки з озоном, але також з молекулами води, метану, з оксидами азоту та іншими.
Громадський резонанс проблеми фреонів
Наприкінці 1974 озонова проблема привернула увагу громадськості, у зв'язку з чим стали проводитися нові численні наукові експерименти, слухання в законодавчих органах, широке обговорення в пресі. Озонова проблема виявилася тісно пов'язаною з важливими економічними факторами, і для її вирішення потрібно прийняття на міжнародному рівні політичних рішень, що безпосередньо стосуються життєвих інтересів багатьох мільйонів людей. Вони залишаться в пам'яті людства як перші в історії великомасштабні угоди, спрямовані на запобігання порушенню хімічної рівноваги, що склалися на планеті.
Ось що пише з цього приводу Роуленд: «У багатьох відносинах, розуміння хімії атмосфери знаходиться ще на ранніх стадіях. За два десятиліття ми тільки наблизилися до досягнення точності і чутливості інструментів, необхідної для роботи з хімічними речовинами, які існують у настільки низьких концентраціях, і, звичайно, слідовий склад атмосфери сильно розрізняється в залежності від регіону». «Питання про здатність хлорфторвуглводнів зменшувати озоновий шар є хорошим прикладом того, як не пропрацювавши як слід проблему, досить складно вирішити» її правильно. Однак, очевидно, що необмежене виробництво і експонентне зростання вмісту фреонів в атмосфері становлять реальну небезпеку для озоносфери Землі.
Нагороди
1992 року нагороджений медаллю Роджера Ревелла Американського геофізичного союзу.
1995 Роуланд, М. Моліна і Й. Круцем стали Нобелівськими лауреатами «за роботу з хімії атмосфери, особливо в зв'язку з утворенням і руйнуванням озону». Їх дослідження стимулювали розвиток таких відносно нових наукових дисциплін, як Хімія навколишнього середовища та хімія атмосфери.
Також на його честь названо астероїд 9681 Шервудроуленд.
Джерела
- Зеленин К. Н., Ноздрачев А. Д., Поляков Е. Л. Нобелевские премии по химии за 100 лет. СПб, «Гуманистика», 2003
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
- UC Irvine Nobel winner F. Sherwood Rowland dies
- NNDB — 2002.
- У США помер лауреат Нобелівської премії, який попередив про виснаження озонового шару Землі [ 12 березня 2012 у Wayback Machine.], korrespondent.net, 11.03.2012
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Roulend Posada Shervud Roulendangl Frank Sherwood RowlandFrank Shervud Rouland 28 travnya 2008 Frank Shervud Rouland 28 travnya 2008Narodivsya28 chervnya 1927 1927 06 28 1 2 Delaver Ogajo SShAPomer10 bereznya 2012 2012 03 10 4 1 84 roki Nyuport Bich Orandzh Kaliforniya SShA hvoroba ParkinsonaMisce prozhivannyaOgajo dKrayina SShADiyalnisthimik vikladach universitetu avtorAlma materVeslianskij universitet Ogajo Chikazkij universitet 1952 GaluzhimiyaZakladPrinstonskij universitet Universitet Kanzasu Universitet Kaliforniyi v IrvajniNaukovij kerivnikVillard Frank LibbiChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Nacionalna akademiya nauk SShA Amerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 5 AAAS 5 Amerikanske fizichne tovaristvo 5 NagorodiPremiya Tajlera za dosyagnennya u sferi ohoroni navkolishnogo seredovisha 1983 premiya Alberta Ejnshtejna 1994 Premiya Yaponiyi 1989 d 1976 premiya Leo Silarda 1979 d 1991 chlen Amerikanskogo fizichnogo tovaristva d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 27 travnya 2004 Medal Rodzhera Revella Amerikanskogo geofizichnogo soyuzu 1994 premiya Petera Debaya 1993 Grant Guggengajma 1961 Grant Guggengajma 1973 d Shervud Roulend u Vikishovishi Frank Shervud Roulend angl Frank Sherwood Rowland 28 chervnya 1927 19270628 Delaver Ogajo SShA 10 bereznya 2012 Nyuport Bich Kaliforniya SShA amerikanskij himik laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi za roboti po roli gazopodibnih galogenoalkaniv u visnazhenni ozonovogo sharu Zemli rozdilivshi yiyi z Mario Molino ta Paulem Krutcenom BiografiyaShervud Roulend narodivsya v m Delaver shtat Ogajo serednim z troh siniv v sim yi yaka pereyihala syudi za rik do jogo narodzhennya U 5 rokiv prijshov u pershij klas i zakinchiv shkolu koli jomu ne bulo she 16 ti rokiv U shkoli viznachivsya jogo interes do atmosfernih yavish tomu sho vchitel prirodoznavstva doviryav jomu na chas litnoyi vidpustki pracyuvati zamist nogo na miscevij stanciyi pogodi Zakinchiv shkolu v 1943 i vstupiv do Veslyanskogo universitetu Ogajo de provchivsya 2 roki a potim zapisavsya u flot i stav vchitisya roboti operatora radarnoyi ustanovki Vijna zavershilasya ale nastupnogo roku vin prodovzhiv sluzhbu Povernuvshis v universitet zakinchiv jogo cherez 2 roki Voseni 1948 vstupiv v aspiranturu na kafedru himiyi Chikazkogo universitetu U toj chas bulo prijnyato vidrazu zh priznachati aspirantu timchasovogo kerivnika Takim kerivnikom Roulenda stav Libbi Nobelivskij laureat 1960 Roulend vvazhav sho majzhe vse neobhidne dlya vchenogo doslidnika vin otrimav sluhayuchi i sposterigayuchi Libbi Disertaciya Roulenda bula prisvyachena vivchennyu vlastivostej radioaktivnih izotopiv bromu otrimanih za dopomogoyu ciklotrona U 1956 stav docentom Kanzaskogo universitetu a potim i profesorom U serpni 1964 Roulend zaviduvach kafedroyu himiyi Kalifornijskogo universitetu v Irvini Shervud Roulend pomer 10 bereznya 2012 u svoyemu budinku v Kaliforniyi vid uskladnen hvorobi Parkinsona Naukova diyalnistKozhne lito 1953 1955 Roulend provodiv v himichnomu viddili Brukhevenskoyi nacionalnoyi laboratoriyi zajmavsya novoyu oblastyu himiyeyu goryuchih atomiv tritiyu i sintezuvav tritij michenu glyukozu U Kanzaskogo universitetu doslidna grupa Roulenda plidno pracyuvala protyagom vosmi rokiv v osnovnomu vivchayuchi tritij V Irvini vin otrimav pidtrimku Komisiyi z atomnoyi energiyi do 1994 a potim NASA Himiya goryuchih atomiv prodovzhuvala vidigravati golovnu rol u jogo doslidzhennyah Vin zvernuvsya do fotohimiyi radioaktivnih mitok z vikoristannyam tritiyu i vuglecyu 14 a potim do himiyi ftoru z vikoristannyam izotopiv 38Cl i 18F Doslidzhennya atmosferi U sichni 1972 u Forti Lauderdale u Floridi Roulend buv na dopovidi anglijskogo vchenogo Dzhima Lavloka Jim Lovelock pro neshodavno zroblenih nim vimirah koncentraciyi v atmosferi slidiv freonu CCl3F i doruchiv svoyemu asistentu M Molini dosliditi dolyu freoniv v atmosferi Cherez tri misyaci voni zrozumili sho ce serjozna problema u vivchenni navkolishnogo seredovisha Molina i Rouland rozrobili teoriyu zmenshennya ozonovogo sharu v prisutnosti freoniv Osnovni polozhennya yih mozhna sformulyuvati tak Freoni antropogenni komponenti nadhodzhennya yakih v nizhni shari atmosferi troposferu priblizno dorivnyuye yih promislovomu virobnictvu Buduchi nadzvichajno himichno stijkimi v umovah troposferi freoni mayut duzhe velikij chas zhittya 40 150 rokiv Yedinim shlyahom vidalennya yih z troposferi viyavlyayetsya povilne perenesennya v stratosferu U stratosferi voni piddayutsya fotolizu korotkohvilovim UF viprominyuvannyam Soncya vivilnyayuchi atomi hloru Atomi hloru atakuyut molekuli ozonu rujnuyuchi yih i dayuchi oksid hloru ClO yakij vzayemodiye z atomarnim kisnem u rezultati chogo znovu utvoryuyetsya aktivnij hlor vazhlivij komponent ciklu rujnuvannya ozonu Slidom za yih publikaciyeyu bulo zrobleno chislenni sprobi matematichnogo modelyuvannya zmenshennya stratosfernogo ozonu pri riznih scenariyah virobnictva freoniv Z yasuvalosya sho bilsh mensh realistichni modeli vimagayut obliku ne menshe 150 reakcij za uchastyu blizko 50 riznih chastinok oskilki atomi hloru reaguyut ne tilki z ozonom ale takozh z molekulami vodi metanu z oksidami azotu ta inshimi Gromadskij rezonans problemi freoniv Naprikinci 1974 ozonova problema privernula uvagu gromadskosti u zv yazku z chim stali provoditisya novi chislenni naukovi eksperimenti sluhannya v zakonodavchih organah shiroke obgovorennya v presi Ozonova problema viyavilasya tisno pov yazanoyu z vazhlivimi ekonomichnimi faktorami i dlya yiyi virishennya potribno prijnyattya na mizhnarodnomu rivni politichnih rishen sho bezposeredno stosuyutsya zhittyevih interesiv bagatoh miljoniv lyudej Voni zalishatsya v pam yati lyudstva yak pershi v istoriyi velikomasshtabni ugodi spryamovani na zapobigannya porushennyu himichnoyi rivnovagi sho sklalisya na planeti Os sho pishe z cogo privodu Roulend U bagatoh vidnosinah rozuminnya himiyi atmosferi znahoditsya she na rannih stadiyah Za dva desyatilittya mi tilki nablizilisya do dosyagnennya tochnosti i chutlivosti instrumentiv neobhidnoyi dlya roboti z himichnimi rechovinami yaki isnuyut u nastilki nizkih koncentraciyah i zvichajno slidovij sklad atmosferi silno rozriznyayetsya v zalezhnosti vid regionu Pitannya pro zdatnist hlorftorvuglvodniv zmenshuvati ozonovij shar ye horoshim prikladom togo yak ne propracyuvavshi yak slid problemu dosit skladno virishiti yiyi pravilno Odnak ochevidno sho neobmezhene virobnictvo i eksponentne zrostannya vmistu freoniv v atmosferi stanovlyat realnu nebezpeku dlya ozonosferi Zemli Nagorodi1992 roku nagorodzhenij medallyu Rodzhera Revella Amerikanskogo geofizichnogo soyuzu 1995 Rouland M Molina i J Krucem stali Nobelivskimi laureatami za robotu z himiyi atmosferi osoblivo v zv yazku z utvorennyam i rujnuvannyam ozonu Yih doslidzhennya stimulyuvali rozvitok takih vidnosno novih naukovih disciplin yak Himiya navkolishnogo seredovisha ta himiya atmosferi Takozh na jogo chest nazvano asteroyid 9681 Shervudroulend DzherelaZelenin K N Nozdrachev A D Polyakov E L Nobelevskie premii po himii za 100 let SPb Gumanistika 2003Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Muzej Solomona Guggengajma 1937 d Track Q10498496d Track Q201469 UC Irvine Nobel winner F Sherwood Rowland dies NNDB 2002 d Track Q1373513 U SShA pomer laureat Nobelivskoyi premiyi yakij poperediv pro visnazhennya ozonovogo sharu Zemli 12 bereznya 2012 u Wayback Machine korrespondent net 11 03 2012 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3