Пауль Йозеф Крутцен (нід. Paul Jozef Crutzen; 3 грудня 1933, Амстердам, Нідерланди — 28 січня 2021) — голландський хімік, фахівець в хімії атмосфери, лауреат Нобелівської премії з хімії за дослідження озонових дір в атмосфері.
Пауль Йозеф Крутцен | |
---|---|
нід. Paul Jozef Crutzen | |
Народився | 3 грудня 1933[1][2][…] Амстердам, Нідерланди[1][4][5] |
Помер | 28 січня 2021[6][7] (87 років) Майнц, Німеччина[4][5] |
Країна | Нідерланди |
Діяльність | хімік, інженер, викладач університету, кліматолог, адміністратор освіти, метеоролог, дослідник |
Alma mater | Оксфордський університет |
Галузь | хімія |
Заклад | Утрехтський університет Технологічний інститут Джорджії Майнцький університет Амстердам[d][8] Стокгольмський університет[8] d[9] |
Науковий керівник | Берт Болін |
Аспіранти, докторанти | d d |
Членство | Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Папська академія наук Національна академія наук США Російська академія наук Європейська академія[10] Нідерландська королівська академія наук Національна академія дей-Лінчей[11] Шведська королівська академія інженерних наук Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство[12] |
Відомий завдяки: | дослідник озонового шару атмосфери |
Нагороди | |
Пауль Крутцен у Вікісховищі |
Наукові напрями
Основний напрямок його досліджень — це хімія стратосфери і тропосфери та її роль в біогеохімічних циклах і формуванні клімату. В наш час[] працює у відділі хімії атмосфери в Інституті Макса Планка з хімії (Майнц, Німеччина).
Крутцен став одним з найвідоміших вчених, які вивчають глобальне потепління і залучили світ до цього явища. Він також є автором теорії ядерної зими, ймовірного стану клімату Землі в разі глобальної ядерної війни. Крутцен є активним прихильником геоінженерії — концепції активного втручання в природу з метою зміни властивостей клімату, які уповільнюють або запобігають згубним його змінам. Зокрема, підтримує ідею масованого викиду різних аерозольних частинок (насамперед двоокису сірки) в земну стратосферу для відбивання сонячного випромінювання.
У 2000 році Крутцен разом з Штормером запропонували термін «антропоцен» для опису сучасної геологічної епохи.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124174256 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- https://nos.nl/artikel/2366382-nobelprijswinnaar-scheikunde-paul-crutzen-overleden.html
- Czech National Authority Database
- The Max Planck Institute for Chemistry mourns the loss of its former director and Nobel Laureate Paul J. Crutzen — Max Planck Institute for Chemistry, 2021.
- Find a Grave — 1996.
- Nobelprijswinnaar scheikunde Paul Crutzen overleden
- https://www.mpic.de/4677594/trauer-um-paul-crutzen
- https://www.ae-info.org/ae/User/Crutzen_Paul
- https://www.lincei.it/it/content/crutzen-paul-josef
- NNDB — 2002.
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2009. Процитовано 20 травня 2011.
Джерела
- Помер нобелівський лауреат з хімії Пауль Крутцен /Укрінформ, 29.1.2021/
Посилання
- Автобіографія Пауля Крутцена на сайті Нобелівського комітету (англ.)
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paul Jozef Krutcen nid Paul Jozef Crutzen 3 grudnya 1933 Amsterdam Niderlandi 28 sichnya 2021 gollandskij himik fahivec v himiyi atmosferi laureat Nobelivskoyi premiyi z himiyi za doslidzhennya ozonovih dir v atmosferi Paul Jozef Krutcennid Paul Jozef CrutzenNarodivsya3 grudnya 1933 1933 12 03 1 2 Amsterdam Niderlandi 1 4 5 Pomer28 sichnya 2021 2021 01 28 6 7 87 rokiv Majnc Nimechchina 4 5 Krayina NiderlandiDiyalnisthimik inzhener vikladach universitetu klimatolog administrator osviti meteorolog doslidnikAlma materOksfordskij universitetGaluzhimiyaZakladUtrehtskij universitet Tehnologichnij institut Dzhordzhiyi Majnckij universitet Amsterdam d 8 Stokgolmskij universitet 8 d 9 Naukovij kerivnikBert BolinAspiranti doktorantid dChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Papska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Rosijska akademiya nauk Yevropejska akademiya 10 Niderlandska korolivska akademiya nauk Nacionalna akademiya dej Linchej 11 Shvedska korolivska akademiya inzhenernih nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 12 Vidomij zavdyaki doslidnik ozonovogo sharu atmosferiNagorodiPremiya Tajlera za dosyagnennya u sferi ohoroni navkolishnogo seredovisha 1989 d 1991 d d 1994 premiya Leo Silarda 1985 d d d d premiya Gumboldta d Velika zolota medal imeni M V Lomonosova 2019 d 2010 d 1994 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 2006 Q117250955 17 lipnya 1997 Q126416278 1 sichnya 2005 Paul Krutcen u VikishovishiNaukovi napryamiOsnovnij napryamok jogo doslidzhen ce himiya stratosferi i troposferi ta yiyi rol v biogeohimichnih ciklah i formuvanni klimatu V nash chas koli pracyuye u viddili himiyi atmosferi v Instituti Maksa Planka z himiyi Majnc Nimechchina Krutcen stav odnim z najvidomishih vchenih yaki vivchayut globalne poteplinnya i zaluchili svit do cogo yavisha Vin takozh ye avtorom teoriyi yadernoyi zimi jmovirnogo stanu klimatu Zemli v razi globalnoyi yadernoyi vijni Krutcen ye aktivnim prihilnikom geoinzheneriyi koncepciyi aktivnogo vtruchannya v prirodu z metoyu zmini vlastivostej klimatu yaki upovilnyuyut abo zapobigayut zgubnim jogo zminam Zokrema pidtrimuye ideyu masovanogo vikidu riznih aerozolnih chastinok nasampered dvookisu sirki v zemnu stratosferu dlya vidbivannya sonyachnogo viprominyuvannya U 2000 roci Krutcen razom z Shtormerom zaproponuvali termin antropocen dlya opisu suchasnoyi geologichnoyi epohi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 124174256 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 https nos nl artikel 2366382 nobelprijswinnaar scheikunde paul crutzen overleden html Czech National Authority Database d Track Q13550863 The Max Planck Institute for Chemistry mourns the loss of its former director and Nobel Laureate Paul J Crutzen Max Planck Institute for Chemistry 2021 d Track Q832808 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Nobelprijswinnaar scheikunde Paul Crutzen overleden d Track Q56659957 https www mpic de 4677594 trauer um paul crutzen https www ae info org ae User Crutzen Paul https www lincei it it content crutzen paul josef NNDB 2002 d Track Q1373513 Arhiv originalu za 23 kvitnya 2009 Procitovano 20 travnya 2011 DzherelaPomer nobelivskij laureat z himiyi Paul Krutcen Ukrinform 29 1 2021 PosilannyaAvtobiografiya Paulya Krutcena na sajti Nobelivskogo komitetu angl Ce nezavershena stattya pro himika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi