Валенти́на Семе́нівна Шевче́нко (уроджена Соляник; 12 березня 1935, Кривий Ріг — 3 лютого 2020, Київ) — компартійна та державна діячка УРСР, за часів незалежності України — громадська діячка. Кандидат педагогічних наук (1972). Член ЦК КПУ в 1976—1990 роках. Член Політичного бюро ЦК КПУ в березні 1985 — червні 1990 року. Голова Президії Верховної Ради УРСР в 1985—1990 роках. Депутатка Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань. Депутатка Верховної Ради СРСР 11-го скликання. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках. Член ЦК КПРС у 1986—1990 роках.
Шевченко Валентина Семенівна | ||
| ||
---|---|---|
листопад 1984 — 4 червня 1990 | ||
Попередник: | Ватченко Олексій Федосійович | |
Спадкоємець: | Івашко Володимир Антонович | |
Народження: | 12 березня 1935 Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська Соціалістична Радянська Республіка, СРСР | |
Смерть: | 3 лютого 2020 (84 роки) Київ | |
Національність: | українка | |
Країна: | СРСР і Україна | |
Освіта: | Географічний факультет Київського університету (1960) | |
Ступінь: | кандидат педагогічних наук (1972) | |
Партія: | КПРС | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Народилась 12 березня 1935 р. у Кривому Розі, Дніпропетровської області в родині шахтаря з українського козацького роду Соляників. Представники роду Соляників у юридичних документах, пов'язаних з цим регіоном, згадуються вже в середині XVIII ст.
З 1954 року — старша піонервожата, вчитель географії Криворізької середньої школи, секретар Криворізького міського комітету ЛКСМУ Дніпропетровської області.
Член КПРС з 1957 року.
У 1960 році закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка, географічний факультет.
У 1960—1962 роках — секретар Дзержинського районного комітету КПУ міста Кривого Рогу.
У 1962—1969 роках — секретар і завідувач відділу ЦК ЛКСМ України.
У 1969—1972 роках — заступник міністра освіти Української РСР.
У 1972—1975 роках — голова Президії Українського товариства дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами.
У 1975—1985 роках — заступник Голови Президії Верховної Ради Української РСР..
З 22 листопада 1984 по 27 березня 1985 року — виконувач обов'язків голови, а з 27 березня 1985 по 4 червня 1990 року — Голова Президії Верховної Ради Української РСР.
У 1986 році, бувши головою Президії Верховної Ради УРСР, підписала наказ про створення двох нових районів — Згурівського у Київській області і Брусилівського у Житомирській, з метою розселення біженців з Чорнобильської зони.
У квітні 1988 року підписала Постанову Президії Верховної Ради УРСР про відмову у помилуванні Івана Гончарука, якого було розстріляно у червні 1989 року за антирадянську військову діяльність у лавах УПА, причому за цими звинуваченнями він вже відбув покарання у 1945—1956 роках в Гулазі і потім до 1975 року в засланні.
За словами журналіста Віталія Портникова, всупереч закону вигнала з зали засідань Верховної Ради УРСР поета Ростислава Братуня, який на той час був депутатом Верховної ради СРСР, за синьо-жовтий значок на лацкані піджака. Ганьбила українську національну символіку на засіданнях Верховної ради СРСР.
З 1991 року — на пенсії в Києві.
З вересня 1997 року — на громадській роботі. Очолювала , .
З 2002 року — голова Конгресу ділових жінок України. У 2005 році написала мемуари під назвою «Мої літа, моє багатство: Спогади, роздуми, відповіді» (видавництво «Просвіта»).
В останні роки життя майже не давала інтерв'ю, мала проблеми зі здоров'ям. В останній раз з'явилась на публіці в інвалідному візку, на громадянській панахиді за поетом Борисом Олійником, у травні 2017 року.
Померла 3 лютого 2020 року. Похована 6 лютого 2020 року на центральній алеї Байкового кладовища поряд із чоловіком (ділянка № 52а).
Оцінки
На думку Віталія Портникова, Шевченко «була і залишилися функціонером епохи Щербицького — епохи наполегливого знищення всього українського. Останні роки цієї епохи — час, коли вона очолювала Верховну Раду УРСР — був часом, коли керівництво УРСР пручалося будь-яким змінам, що їх розпочав у Радянському Союзі Горбачов. Перебудова в Україні, її національне відродження фактично почалася вже після Щербицького і Шевченко. Поза сумнівом, Валентина Шевченко залишиться в українській історії — але історії колонії, а не держави».
За словами Мирослави Барчук, "Валентина Шевченко — одна з найбільш реакційних і жорстоких керівників радянської України. У неї була репутація залізного чобота щодо діячів культури, акторів, гнобителя усякого вільнодумства і дисидентства. Колись на початку 80-х Валентина Шевченко під час розмови сказала Івану Миколайчуку: «Ви помиляєтесь, якщо думаєте, що ми не бачимо націоналістичних підтекстів „Вавилону XX“ і всього вашого поетичного кіно. Буде відповідальність, запам'ятайте мої слова. Не довго лишилось»…Валентина Шевченко…була одним з decision makers і одним із найвпливовіших «катків» радянського «бульдозера», який зачищав українську культуру".
Цитати
Хочу нагадати, у якій країні ми жили, нічого не буду прикрашати і обожнювати, тільки об'єктивність і ще раз об'єктивність. Союз Радянських Соціалістичних Республік був унікальним утворенням у світі. Це тлумачення не моє, це визнання всього світу. Країна за 70 років піднялася до світового рівня, хоча пережила виснажливу Велику Вітчизняну війну, зазначала великих втрат у роки голодомору та сталінських репресій. Більше 150 націй і народностей жили в Радянському Союзі у мирі і дружбі, навчали дітей, розвивали економіку, свою унікальну національну культуру, зберігали традиції, гордилися кращими синами і дочками свого народу. Цього ми не повинні забувати ніде і ніколи. Історія є історія. І нікому не дозволено її плюндрувати і переписувати. | ||
— Валентина Шевченко, 2005 рік |
До якого «раю» привели народ України за 14 років незалежності наші керманичі, за вказівкою Заходу та США, говорять конкретні факти. Мовчазні цехи на великих заводах і фабриках, розорені села, безробіття, епідемії давно забутих хвороб. Тисячі безпритульних. Голодні старики і бідні вчителі. Смертність перевищує народжуваність. Розгул криміналітету, пияцтва і наркоманії. Духовне здичавіння і моральна деградація. Процвітання хабарництва. І це ще далеко не все. | ||
— Валентина Шевченко, 2005 рік |
Звання та нагороди
- Орден Жовтневої Революції,
- Орден Дружби народів,
- Орден княгині Ольги III, ІІ і І ступенів,
- Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня.
- Грамота Президії Верховної Ради Української РСР (25.10.1968)
Див. також
Примітки
- Жінки України: Біографічний енциклопедичний словник / Головний редактор Марія Орлик. Київ: Фенікс, 2001. С. 504. .
- Один з найбільших пов'язаних з Україною скандалів в історії радянського парламентаризму розігрався тоді, коли народний депутат СРСР поет Ростислав Братунь захищав національну символіку, а народний депутат СРСР академік Андрій Сахаров - єдиний в залі йому аплодував стоячи. Facebook. Віталій Портников. 6 лютий 2020. Процитовано 4 листопада 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Екс-голові Ради стало зле під час прощання з Олійником
- . УНІАН. 3 лютого 2020. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
- . LB.ua. 3 лютого 2020. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
- Тут українські медіа і Дмитро Разумков у парламенті з прідиханієм розповідають…
- «Мої літа, моє багатство: Спогади, роздуми, відповіді». — К.: Просвіта, 2005. — 384 с.: іл. // 279 сторінка
- «Мої літа, моє багатство: Спогади, роздуми, відповіді». — К.: Просвіта, 2005. — 384 с.: іл. // 354 сторінка
- Указ Президента України від 17 червня 1998 року № 649/98 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден княгині Ольги"»
- Указ Президента України від 3 березня 2005 року № 409/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»
- Указ Президента України від 16 січня 2009 року № 26/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 4 березня 2010 року № 291/2010 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела
- О. А. Удод. Шевченко Валентина Семенівна [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 618. — .
- Радянський спікер. «Фокус» [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- Валентина Шевченко. // Україна Молода. 12 березня 2010, С. 6-7.
- Валентина Шевченко: «Провести демонстрацію 1 травня 1986-го наказали з Москви» [ 3 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Останній розстріляний бандерівець [ 26 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
Посилання
- Шевченко В. С. [ 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shevchenko Valenti na Seme nivna Shevche nko urodzhena Solyanik 12 bereznya 1935 19350312 Krivij Rig 3 lyutogo 2020 Kiyiv kompartijna ta derzhavna diyachka URSR za chasiv nezalezhnosti Ukrayini gromadska diyachka Kandidat pedagogichnih nauk 1972 Chlen CK KPU v 1976 1990 rokah Chlen Politichnogo byuro CK KPU v berezni 1985 chervni 1990 roku Golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR v 1985 1990 rokah Deputatka Verhovnoyi Radi URSR 9 11 go sklikan Deputatka Verhovnoyi Radi SRSR 11 go sklikannya Narodnij deputat SRSR u 1989 1991 rokah Chlen CK KPRS u 1986 1990 rokah Shevchenko Valentina SemenivnaShevchenko Valentina SemenivnaGolova Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSRlistopad 1984 4 chervnya 1990Poperednik Vatchenko Oleksij FedosijovichSpadkoyemec Ivashko Volodimir Antonovich Narodzhennya 12 bereznya 1935 1935 03 12 Krivij Rig Dnipropetrovska oblast Ukrayinska Socialistichna Radyanska Respublika SRSRSmert 3 lyutogo 2020 2020 02 03 84 roki KiyivNacionalnist ukrayinkaKrayina SRSR i UkrayinaOsvita Geografichnij fakultet Kiyivskogo universitetu 1960 Stupin kandidat pedagogichnih nauk 1972 Partiya KPRSAvtograf Nagorodi Orden Knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenyaOrden knyagini Olgi I stupenyaOrden knyagini Olgi II stupenyaOrden knyagini Olgi III stupenya Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodilas 12 bereznya 1935 r u Krivomu Rozi Dnipropetrovskoyi oblasti v rodini shahtarya z ukrayinskogo kozackogo rodu Solyanikiv Predstavniki rodu Solyanikiv u yuridichnih dokumentah pov yazanih z cim regionom zgaduyutsya vzhe v seredini XVIII st Z 1954 roku starsha pionervozhata vchitel geografiyi Krivorizkoyi serednoyi shkoli sekretar Krivorizkogo miskogo komitetu LKSMU Dnipropetrovskoyi oblasti Chlen KPRS z 1957 roku U 1960 roci zakinchila Kiyivskij derzhavnij universitet imeni Tarasa Shevchenka geografichnij fakultet U 1960 1962 rokah sekretar Dzerzhinskogo rajonnogo komitetu KPU mista Krivogo Rogu U 1962 1969 rokah sekretar i zaviduvach viddilu CK LKSM Ukrayini U 1969 1972 rokah zastupnik ministra osviti Ukrayinskoyi RSR U 1972 1975 rokah golova Prezidiyi Ukrayinskogo tovaristva druzhbi i kulturnogo zv yazku iz zarubizhnimi krayinami U 1975 1985 rokah zastupnik Golovi Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR Z 22 listopada 1984 po 27 bereznya 1985 roku vikonuvach obov yazkiv golovi a z 27 bereznya 1985 po 4 chervnya 1990 roku Golova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR U 1986 roci buvshi golovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR pidpisala nakaz pro stvorennya dvoh novih rajoniv Zgurivskogo u Kiyivskij oblasti i Brusilivskogo u Zhitomirskij z metoyu rozselennya bizhenciv z Chornobilskoyi zoni U kvitni 1988 roku pidpisala Postanovu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR pro vidmovu u pomiluvanni Ivana Goncharuka yakogo bulo rozstrilyano u chervni 1989 roku za antiradyansku vijskovu diyalnist u lavah UPA prichomu za cimi zvinuvachennyami vin vzhe vidbuv pokarannya u 1945 1956 rokah v Gulazi i potim do 1975 roku v zaslanni Za slovami zhurnalista Vitaliya Portnikova vsuperech zakonu vignala z zali zasidan Verhovnoyi Radi URSR poeta Rostislava Bratunya yakij na toj chas buv deputatom Verhovnoyi radi SRSR za sino zhovtij znachok na lackani pidzhaka Ganbila ukrayinsku nacionalnu simvoliku na zasidannyah Verhovnoyi radi SRSR Z 1991 roku na pensiyi v Kiyevi Mogila Valentini Shevchenko Bajkove kladovishe Z veresnya 1997 roku na gromadskij roboti Ocholyuvala Z 2002 roku golova Kongresu dilovih zhinok Ukrayini U 2005 roci napisala memuari pid nazvoyu Moyi lita moye bagatstvo Spogadi rozdumi vidpovidi vidavnictvo Prosvita V ostanni roki zhittya majzhe ne davala interv yu mala problemi zi zdorov yam V ostannij raz z yavilas na publici v invalidnomu vizku na gromadyanskij panahidi za poetom Borisom Olijnikom u travni 2017 roku Pomerla 3 lyutogo 2020 roku Pohovana 6 lyutogo 2020 roku na centralnij aleyi Bajkovogo kladovisha poryad iz cholovikom dilyanka 52a OcinkiNa dumku Vitaliya Portnikova Shevchenko bula i zalishilisya funkcionerom epohi Sherbickogo epohi napoleglivogo znishennya vsogo ukrayinskogo Ostanni roki ciyeyi epohi chas koli vona ocholyuvala Verhovnu Radu URSR buv chasom koli kerivnictvo URSR pruchalosya bud yakim zminam sho yih rozpochav u Radyanskomu Soyuzi Gorbachov Perebudova v Ukrayini yiyi nacionalne vidrodzhennya faktichno pochalasya vzhe pislya Sherbickogo i Shevchenko Poza sumnivom Valentina Shevchenko zalishitsya v ukrayinskij istoriyi ale istoriyi koloniyi a ne derzhavi Za slovami Miroslavi Barchuk Valentina Shevchenko odna z najbilsh reakcijnih i zhorstokih kerivnikiv radyanskoyi Ukrayini U neyi bula reputaciya zaliznogo chobota shodo diyachiv kulturi aktoriv gnobitelya usyakogo vilnodumstva i disidentstva Kolis na pochatku 80 h Valentina Shevchenko pid chas rozmovi skazala Ivanu Mikolajchuku Vi pomilyayetes yaksho dumayete sho mi ne bachimo nacionalistichnih pidtekstiv Vavilonu XX i vsogo vashogo poetichnogo kino Bude vidpovidalnist zapam yatajte moyi slova Ne dovgo lishilos Valentina Shevchenko bula odnim z decision makers i odnim iz najvplivovishih katkiv radyanskogo buldozera yakij zachishav ukrayinsku kulturu CitatiHochu nagadati u yakij krayini mi zhili nichogo ne budu prikrashati i obozhnyuvati tilki ob yektivnist i she raz ob yektivnist Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik buv unikalnim utvorennyam u sviti Ce tlumachennya ne moye ce viznannya vsogo svitu Krayina za 70 rokiv pidnyalasya do svitovogo rivnya hocha perezhila visnazhlivu Veliku Vitchiznyanu vijnu zaznachala velikih vtrat u roki golodomoru ta stalinskih represij Bilshe 150 nacij i narodnostej zhili v Radyanskomu Soyuzi u miri i druzhbi navchali ditej rozvivali ekonomiku svoyu unikalnu nacionalnu kulturu zberigali tradiciyi gordilisya krashimi sinami i dochkami svogo narodu Cogo mi ne povinni zabuvati nide i nikoli Istoriya ye istoriya I nikomu ne dozvoleno yiyi plyundruvati i perepisuvati Valentina Shevchenko 2005 rikDo yakogo rayu priveli narod Ukrayini za 14 rokiv nezalezhnosti nashi kermanichi za vkazivkoyu Zahodu ta SShA govoryat konkretni fakti Movchazni cehi na velikih zavodah i fabrikah rozoreni sela bezrobittya epidemiyi davno zabutih hvorob Tisyachi bezpritulnih Golodni stariki i bidni vchiteli Smertnist perevishuye narodzhuvanist Rozgul kriminalitetu piyactva i narkomaniyi Duhovne zdichavinnya i moralna degradaciya Procvitannya habarnictva I ce she daleko ne vse Valentina Shevchenko 2005 rikZvannya ta nagorodiOrden Zhovtnevoyi Revolyuciyi Orden Druzhbi narodiv Orden knyagini Olgi III II i I stupeniv Orden knyazya Yaroslava Mudrogo V stupenya Gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 25 10 1968 Div takozhRusifikaciya Ukrayini Radyanskij narod Malanchuk Valentin Yuhimovich Realnij socializmPrimitkiZhinki Ukrayini Biografichnij enciklopedichnij slovnik Golovnij redaktor Mariya Orlik Kiyiv Feniks 2001 S 504 ISBN 966 651 002 2 Odin z najbilshih pov yazanih z Ukrayinoyu skandaliv v istoriyi radyanskogo parlamentarizmu rozigravsya todi koli narodnij deputat SRSR poet Rostislav Bratun zahishav nacionalnu simvoliku a narodnij deputat SRSR akademik Andrij Saharov yedinij v zali jomu aploduvav stoyachi Facebook Vitalij Portnikov 6 lyutij 2020 Procitovano 4 listopada 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Eks golovi Radi stalo zle pid chas proshannya z Olijnikom UNIAN 3 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2020 Procitovano 3 lyutogo 2020 LB ua 3 lyutogo 2020 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2020 Procitovano 3 lyutogo 2020 Tut ukrayinski media i Dmitro Razumkov u parlamenti z pridihaniyem rozpovidayut Moyi lita moye bagatstvo Spogadi rozdumi vidpovidi K Prosvita 2005 384 s il 279 storinka Moyi lita moye bagatstvo Spogadi rozdumi vidpovidi K Prosvita 2005 384 s il 354 storinka Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 17 chervnya 1998 roku 649 98 Pro nagorodzhennya vidznakoyu Prezidenta Ukrayini Orden knyagini Olgi Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 3 bereznya 2005 roku 409 2005 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi Mizhnarodnogo zhinochogo dnya Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 16 sichnya 2009 roku 26 2009 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 4 bereznya 2010 roku 291 2010 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini DzherelaO A Udod Shevchenko Valentina Semenivna 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 618 ISBN 978 966 00 1359 9 Radyanskij spiker Fokus 6 bereznya 2022 u Wayback Machine ros Valentina Shevchenko Ukrayina Moloda 12 bereznya 2010 S 6 7 Valentina Shevchenko Provesti demonstraciyu 1 travnya 1986 go nakazali z Moskvi 3 lyutogo 2021 u Wayback Machine Ostannij rozstrilyanij banderivec 26 zhovtnya 2019 u Wayback Machine PosilannyaShevchenko V S 19 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0