Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Са́вич Гончару́к (псевдо: «Лісовий»; нар. 22 червня 1925 року, с. Грудки, Каширський повіт, Поліське воєводство, Польська республіка — пом. 12 липня 1989 року, м. Київ, УРСР) — український військовик, вояк УПА, член ОУН, учасник боротьби за відновлення незалежности України. Іван Гончарук став останнім вояком УПА, страченим радянським режимом.
| Іван Гончарук | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 22 червня 1925 Грудки, Каширський повіт, Поліське воєводство, Польська Республіка |
| Смерть | 12 липня 1989 (64 роки) Київ, Українська РСР, СРСР (розстріл) |
| Національність | українець |
| Псевдо | «Лісовий» |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Українська держава (1941) |
| Вид ЗС |  УПА ОУНР |
| Війни / битви | Друга світова війна |
Родина
Народився в селянській родині, котра мала 4 гектари ріллі, корів, свиней та курей. Батько помер, коли Іванові виповнилось три роки — на руках матері, Марії Федорівни (в дівоцтві — Прус), залишилось четверо дітей: донька й три сини.
Закінчив польську шестирічну школу в Грудках. Після окупації Радянським Союзом, в 1939 році, вступив на курси слюсарів при залізничному депі в Ковелі. Навчання не завершив, бо треба було допомагати матері з господарством, позаяк сестра Домна вступила в шлюб, один з братів — Яків — одружився та мав власне господарство, другого, Ієва, призвали до Червоної армії. Згодом брат Яків воював в УПА, загинув 1945 року, місце поховання — невідоме.
Боївка УПА
Після повернення повторної окупації СРСР 1944 року, Іван переховувався від мобілізації до Червоної Армії на хуторі в сестри. В липні 1944 року долучився до повстанців, двотижневий вишкіл УПА проходив на хуторі Вовки, де отримав псевдо «Лісовий». Основна діяльність загону зводилась до розправи над присланим радянсько-партійним активом та їх опорою з місцевих. Гончарук-«Лісовий» виконував, в основному, господарчі справи. Загін діяв в околиці сіл Грудки, Осівці, Мельники-Мостище та інших навколишніх сіл Камінь-Каширського та Ратнівського районів. В прямі бої із загонами НКВД намагались не вступати через можливі втрати. Перший бій з військами НКВД Іван зустрів біля села Хабарище Ратнівського району.
Перший арешт
Вперше був схоплений співробітниками НКВД, разом з двома побратимами, 21 грудня 1945 року на хуторі біля Грудок; при собі мав гвинтівку та набої. Судили, разом із шістьма іншими вояками УПА, в 1946 році. Звинувачений в ухиленні від служби в Червоній Армії, участі в боївці УПА та збиранні продуктів для неї, бойових діях проти НКВД, вбивстві місцевої жительки. Вирок — смертна кара, однак Воєнна колегія Верховного суду УРСР замінила розстріл на 20 років каторги та 5 років позбавлення громадянських прав. Покарання відбував в таборах Колими.
Звільнення
У 1956 році написав заяву на перегляд справи і 17 серпня 1956 року МВС СРСР вирішило звільнити Гончарука через недоцільність подальшого тримання в ув'язненні. Повернутися додому Іван не мав права, тому оселився в Усть-Омчузі, селищі Тенькінського району Магаданської області, де влаштувався кухарем до військової частини. Там познайомився з дівчиною з Сумщини, що працювала там швачкою, Ганною Проценко, з якою згодом побрались. Родина мала двох дітей — сина та доньку.
Потім працював кухарем торговельної контори, після курсів у Магадані став очільником їдальні на 169-у кілометрі колимської дороги. Рідне село — Грудки — відвідував раз на три роки, згідно з дозволом.
Повернення до України
У 1969 році, за допомогою батьків дружини, купили на Харківщині хату, куди переїхали 1975 року. Іван був вже пенсіонером. Проживав з родиною в селищі Комсомольське.
У жовтні 1986 року управління КДБ Волинської області розпочало проти Івана Гончарука додаткове розслідування за статтею 399 КПК УРСР. Архівно-кримінальна справа № 13017 з обвинувачення Гончарука розпочата 29 червня і завершена 17 вересня 1987 року.
Другий арешт
10 червня 1987 року майор КДБ В. М. Приступа склав постанову про притягнення як обвинуваченого Івана Гончарука.
Головне обвинувачення у цьому документі:
 | «...перейшов на сторону ворога, добровільно вступивши в банду УПА організації українських націоналістів (ОУН), яка спільно з фашистами вела збройну боротьбу проти радянської держави за відділення від Радянського Союзу Української РСР і встановлення на її території буржуазного ладу.» |  |
Звинувачення Гончарукові висунули надумані, адже німців на той час (1945 рік) на Волині вже не було і про жодну співпрацю не могло бути й мови. До Івана Савича застосували статті 56 та 64 КК УРСР із застосуванням Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 березня 1965 року, у якому йдеться про покарання нацистських злочинців без терміну давності. Окрім цього, була застосована Постанова Президії Верховної Ради СРСР від 3 вересня 1965 року, що дозволяла смертну кару до осіб, які «проводили активну карательську діяльність, брали особисту участь у вбивствах радянських людей», тобто радянської окупаційної адміністрації та НКВД, хоча пряма участь у вбивствах Гончаруком залишилась недоведеною.
24 червня 1987 року президія Волинського обласного суду скасувала вирок Івану Гончаруку від 28 березня 1946 року і через 5 днів він був заарештований. Допити проводились в Готвальді, Луцьку, по 8 годин на день. Під час слідства було вчинено тиск на родину, зустрітися з членами котрої дозволяли через три дні.
Розстріл
Відкритий судовий процес відбувся в місті Камінь-Каширський і тривав від 12 до 16 жовтня 1987 року. Одночасно КДБ організувало сходи сіл, котрі вимагали засудження та розстрілу «бандита». Вирок суду був передбачуваним — смертна кара. Обвинувачений так і не визнав провини щодо катувань та вбивств, касаційні скарги адвоката та обвинуваченого не досягли бажаного результату.
19 жовтня 1987 року в Луцьку суддя Борис Плахтій, який у 2021 році через суд домігся підвищення пенсії до 202 тис. грн на місяць, та народні засідателі Б.Панчук та Г.Артеменко підписали смертний вирок.
Постанову Президії Верховної Ради Української РСР від 19 квітня 1988 року, з текстом «Відхилити клопотання про помилування І.Гончарука», у Києві підписала голова Президії Верховної ради УРСР Валентина Шевченко.
29 червня 1989 року арештували майно сім'ї Гончаруків: описано будинок площею 77,7 м², арештовані грошові вклади.
Івана Гончарука розстріляли 12 липня 1989 року в Києві. Місце поховання невідоме.
Рішенням Національної комісії з реабілітації від 29 квітня 2021 року був реабілітований.
Див. також
Примітки
- . Українська правда. 29 квітня 2021. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
- . https://www.istpravda.com.ua/. Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 1 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 9 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Sa vich Goncharu k psevdo Lisovij nar 22 chervnya 1925 19250622 roku s Grudki Kashirskij povit Poliske voyevodstvo Polska respublika pom 12 lipnya 1989 roku m Kiyiv URSR ukrayinskij vijskovik voyak UPA chlen OUN uchasnik borotbi za vidnovlennya nezalezhnosti Ukrayini Ivan Goncharuk stav ostannim voyakom UPA strachenim radyanskim rezhimom Ivan GoncharukZagalna informaciyaNarodzhennya 22 chervnya 1925 1925 06 22 Grudki Kashirskij povit Poliske voyevodstvo Polska RespublikaSmert 12 lipnya 1989 1989 07 12 64 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR rozstril Nacionalnist ukrayinecPsevdo Lisovij Vijskova sluzhbaPrinalezhnist Ukrayinska derzhava 1941 Vid ZS UPA OUNRVijni bitvi Druga svitova vijna U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Goncharuk RodinaNarodivsya v selyanskij rodini kotra mala 4 gektari rilli koriv svinej ta kurej Batko pomer koli Ivanovi vipovnilos tri roki na rukah materi Mariyi Fedorivni v divoctvi Prus zalishilos chetvero ditej donka j tri sini Zakinchiv polsku shestirichnu shkolu v Grudkah Pislya okupaciyi Radyanskim Soyuzom v 1939 roci vstupiv na kursi slyusariv pri zaliznichnomu depi v Koveli Navchannya ne zavershiv bo treba bulo dopomagati materi z gospodarstvom pozayak sestra Domna vstupila v shlyub odin z brativ Yakiv odruzhivsya ta mav vlasne gospodarstvo drugogo Iyeva prizvali do Chervonoyi armiyi Zgodom brat Yakiv voyuvav v UPA zaginuv 1945 roku misce pohovannya nevidome Boyivka UPAPislya povernennya povtornoyi okupaciyi SRSR 1944 roku Ivan perehovuvavsya vid mobilizaciyi do Chervonoyi Armiyi na hutori v sestri V lipni 1944 roku doluchivsya do povstanciv dvotizhnevij vishkil UPA prohodiv na hutori Vovki de otrimav psevdo Lisovij Osnovna diyalnist zagonu zvodilas do rozpravi nad prislanim radyansko partijnim aktivom ta yih oporoyu z miscevih Goncharuk Lisovij vikonuvav v osnovnomu gospodarchi spravi Zagin diyav v okolici sil Grudki Osivci Melniki Mostishe ta inshih navkolishnih sil Kamin Kashirskogo ta Ratnivskogo rajoniv V pryami boyi iz zagonami NKVD namagalis ne vstupati cherez mozhlivi vtrati Pershij bij z vijskami NKVD Ivan zustriv bilya sela Habarishe Ratnivskogo rajonu Pershij areshtVpershe buv shoplenij spivrobitnikami NKVD razom z dvoma pobratimami 21 grudnya 1945 roku na hutori bilya Grudok pri sobi mav gvintivku ta naboyi Sudili razom iz shistma inshimi voyakami UPA v 1946 roci Zvinuvachenij v uhilenni vid sluzhbi v Chervonij Armiyi uchasti v boyivci UPA ta zbiranni produktiv dlya neyi bojovih diyah proti NKVD vbivstvi miscevoyi zhitelki Virok smertna kara odnak Voyenna kolegiya Verhovnogo sudu URSR zaminila rozstril na 20 rokiv katorgi ta 5 rokiv pozbavlennya gromadyanskih prav Pokarannya vidbuvav v taborah Kolimi ZvilnennyaU 1956 roci napisav zayavu na pereglyad spravi i 17 serpnya 1956 roku MVS SRSR virishilo zvilniti Goncharuka cherez nedocilnist podalshogo trimannya v uv yaznenni Povernutisya dodomu Ivan ne mav prava tomu oselivsya v Ust Omchuzi selishi Tenkinskogo rajonu Magadanskoyi oblasti de vlashtuvavsya kuharem do vijskovoyi chastini Tam poznajomivsya z divchinoyu z Sumshini sho pracyuvala tam shvachkoyu Gannoyu Procenko z yakoyu zgodom pobralis Rodina mala dvoh ditej sina ta donku Potim pracyuvav kuharem torgovelnoyi kontori pislya kursiv u Magadani stav ochilnikom yidalni na 169 u kilometri kolimskoyi dorogi Ridne selo Grudki vidviduvav raz na tri roki zgidno z dozvolom Povernennya do UkrayiniU 1969 roci za dopomogoyu batkiv druzhini kupili na Harkivshini hatu kudi pereyihali 1975 roku Ivan buv vzhe pensionerom Prozhivav z rodinoyu v selishi Komsomolske U zhovtni 1986 roku upravlinnya KDB Volinskoyi oblasti rozpochalo proti Ivana Goncharuka dodatkove rozsliduvannya za statteyu 399 KPK URSR Arhivno kriminalna sprava 13017 z obvinuvachennya Goncharuka rozpochata 29 chervnya i zavershena 17 veresnya 1987 roku Drugij aresht10 chervnya 1987 roku major KDB V M Pristupa sklav postanovu pro prityagnennya yak obvinuvachenogo Ivana Goncharuka Golovne obvinuvachennya u comu dokumenti perejshov na storonu voroga dobrovilno vstupivshi v bandu UPA organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv OUN yaka spilno z fashistami vela zbrojnu borotbu proti radyanskoyi derzhavi za viddilennya vid Radyanskogo Soyuzu Ukrayinskoyi RSR i vstanovlennya na yiyi teritoriyi burzhuaznogo ladu Zvinuvachennya Goncharukovi visunuli nadumani adzhe nimciv na toj chas 1945 rik na Volini vzhe ne bulo i pro zhodnu spivpracyu ne moglo buti j movi Do Ivana Savicha zastosuvali statti 56 ta 64 KK URSR iz zastosuvannyam Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 4 bereznya 1965 roku u yakomu jdetsya pro pokarannya nacistskih zlochinciv bez terminu davnosti Okrim cogo bula zastosovana Postanova Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 3 veresnya 1965 roku sho dozvolyala smertnu karu do osib yaki provodili aktivnu karatelsku diyalnist brali osobistu uchast u vbivstvah radyanskih lyudej tobto radyanskoyi okupacijnoyi administraciyi ta NKVD hocha pryama uchast u vbivstvah Goncharukom zalishilas nedovedenoyu 24 chervnya 1987 roku prezidiya Volinskogo oblasnogo sudu skasuvala virok Ivanu Goncharuku vid 28 bereznya 1946 roku i cherez 5 dniv vin buv zaareshtovanij Dopiti provodilis v Gotvaldi Lucku po 8 godin na den Pid chas slidstva bulo vchineno tisk na rodinu zustritisya z chlenami kotroyi dozvolyali cherez tri dni RozstrilVidkritij sudovij proces vidbuvsya v misti Kamin Kashirskij i trivav vid 12 do 16 zhovtnya 1987 roku Odnochasno KDB organizuvalo shodi sil kotri vimagali zasudzhennya ta rozstrilu bandita Virok sudu buv peredbachuvanim smertna kara Obvinuvachenij tak i ne viznav provini shodo katuvan ta vbivstv kasacijni skargi advokata ta obvinuvachenogo ne dosyagli bazhanogo rezultatu 19 zhovtnya 1987 roku v Lucku suddya Boris Plahtij yakij u 2021 roci cherez sud domigsya pidvishennya pensiyi do 202 tis grn na misyac ta narodni zasidateli B Panchuk ta G Artemenko pidpisali smertnij virok Postanovu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 19 kvitnya 1988 roku z tekstom Vidhiliti klopotannya pro pomiluvannya I Goncharuka u Kiyevi pidpisala golova Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR Valentina Shevchenko 29 chervnya 1989 roku areshtuvali majno sim yi Goncharukiv opisano budinok plosheyu 77 7 m areshtovani groshovi vkladi Ivana Goncharuka rozstrilyali 12 lipnya 1989 roku v Kiyevi Misce pohovannya nevidome Rishennyam Nacionalnoyi komisiyi z reabilitaciyi vid 29 kvitnya 2021 roku buv reabilitovanij Div takozh Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA Primitki Ukrayinska pravda 29 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2019 Procitovano 27 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 27 zhovtnya 2019 https www istpravda com ua Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 1 travnya 2021 Arhiv originalu za 9 travnya 2021 Procitovano 9 travnya 2021 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2019 Procitovano 27 zhovtnya 2019