Шао Юн

Шао Юн (*邵雍, 21 січня 1011 —27 липня 1077) — китайський філософ та поет часів династії Сун.

Шао Юн
кит. 邵雍
Ім'я при народженні	Шао Яофу
Псевдо	Шао Канцзе, Байюань-сяньшен, Ічуань-вен
Народився	21 січня 1011(1011-01-21) Фаньян
Помер	27 липня 1077(1077-07-27) (66 років)
Підданство	Династія Сун
Діяльність	філософ, поет
Галузь	філософія
Знання мов	китайська^[1]
Magnum opus	^d
Конфесія	Даосизм
Батько	Шао Гу
Мати	панні Лі
Діти	^d^[2]
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з родини вчених та прихильників буддизму. Народився у 1011 році у м. Фаньян (сучасна провінція Хенань). Спочатку отримав освіту під орудою батька Шао Гу. У 1020 році перебирається до Гунчена, де продовжив навчання. У 1032 році після смерті матері панні Лі стає учнем Лі Чжіцая.

Відхиляв усі пропозиції вступити на державну службу. У 1049 році переїхав до Лояну. Дружив з Сима Гуаном, спілкувався з основоположниками неоконфуцианства — Чжан Цзаєм, Чжоу Дуньї і братами Чен І й Чен Хао. Був противником реформ Ван Аньши. У 1062 році поїхав з Лояну, деякий час подорожував. Помер у 1077 році у м. Сінцзі.

Філософія

Центральною категорією філософської системи Шао Юна є «Велика межа» (тайцзи). Вона лежить в основі космогенеза. Все, починаючи від «двох зразків» (лян і) — дуальних космічних сил інь-ян, «духу» — шень, «чисел» — шу, «слів»-янь, «сенсів», закінчуючи «темрявою речей», виникає в результаті його послідовного поділу. Процес космогенеза складається з двох сфер — сфери "переднебесного " (сянь тянь) і «післянебесного» (хоу тянь). Ці два етапи космогенеза Шао Юн ототожнив відповідно з двома послідовностями розташування триграм — «переднебесним» (так званий порядок Фу-сі) і « післянебесним» (порядок Вень-вана).

Згідно Шао Юну, «Велика межа» є однією із сторін дао, як і «Велике приховане» (тай сюань) і «Велике єдине» (тай і). Дао — «корінь (бень) Неба і Землі», які, самі належачи до області «оформленого», в свою чергу є «коренем» для усіх речей. Дао наділяє речі «приреченням» (мін), що виявляється в них як структуроутворюючий «принцип» (лі) і «індивідуальна природа» (сін).

Ідеальним суб'єктом пізнання «переднебесного» є «досконаломудрий», який, не відділяючи себе від усього існуючого, разом з тим спочатку відчуває єдність свого «серця (свідомості)» з «переднебесним». Існування усіх об'єктів «післянебесного», зокрема людини, підкоряється числовим закономірностям, що виявляється у символічних (сян) побудовах. Ці уявлення лягли в основу теоретичної системи Шао Юна, яку він називав «вченням про образи і числа» (сяншучжі-сюе), а також «вченням про переднебесне» (сяньтянь-сюе).   

Під впливом буддистських уявлень про зміну кальп Шао Юн створив свою концепцію космічних циклів, що нескінченно повторюються. Згодом її повністю запозичив Чжу Сі. Етапи розвитку циклів виражаються зміною . Математично вивірена бінарна система Шао Юна вразила Лейбніца, який дізнався про неї від єзуїта Йоахіма Буве.

Поезія

В його віршах відзначено захоплення автора грою в го (вейцзі). Цього він присвятив «Велику оду того, хто дивиться за вейцзі» та «Довгу оду того, хто дивиться за вейцзі».

Джерела

• The Recluse of Loyang: Shao Yung and the Moral Evolution of Early Sung Thought. Honolulu, 1996.

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. China Biographical Database
   d:Track:Q13407958
3. Richard J. Smith [1] [ 5 лютого 2016 у Wayback Machine.]