Чудно́вський Григо́рій Іса́кович (3 (15) жовтня 1890, Дніпро — 8 квітня 1918, Люботин, Харківська губернія) — російський революціонер, партійний та державний діяч Радянської України. На його честь з 1961 до 2016 року в Києві було названо вулицю (тепер вулиця Григорія Чупринки).
Григорій Ісакович Чудновський | |
---|---|
Київський цивільний комісар | |
8 лютого 1918 — 1 березня 1918 | |
Попередник | посаду утворено |
Наступник | посаду ліквідовано |
Народився | 3 (15) жовтня 1890[1] Катеринослав, Російська імперія |
Помер | 8 квітня 1918[1] (27 років) Люботин, Люботинська волость, Валківський повіт, Харківська губернія, УНР |
Відомий як | політик |
Країна | РРФСР Російська імперія |
Національність | єврей |
Політична партія | РСДРП |
Діти | Марк Григорович Чудновський |
Професія | партійний і державний діяч |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Дореволюційна діяльність
Походив з заможної єврейської родини. Син адвоката Ісака Чудновського. Народився 3 (15) жовтня 1890 року в Катеринославі.
1905 року стає членом Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП). Долучився до меншовиків.
1908 року поступив юридичний факультет Петербурзького університету. 1910 року за революційну діяльність заслано до Єнісейської губернії. Звідси Григорій Чудновський у 1913 році втік за кордон.
За різними версіями в період Першої світової війни працював в Інституті з вивчення причин і наслідків світової війн (Копенгаген) або в паризькій газеті «Наше слово» (разом з Юлієм Мартовим і Левом Троцьким). У 1916 році разом з Троцьким перебрався до США, де працював в газеті «Новий світ». 27 березня 1917 року разом з Левом Троцьким та 5 іншими російськими соціалістами попрямував до Росії на норвезькому пароплаві «Хрістіаніафьорд» через канадський порт Галіфакс, де був арештований та інтернований британською владою до концтабору Амхерст.
Участь у Жовтневому перевороті в Петрограді
У 1917 року Григорія Чудновського було звільнено за запитом Петроградської ради робітничих і солдатських депутатів. У травні перебрався до Петрограду. Стає членом організацій «міжрайонців», яку очолив Троцький (вона в серпні 1917 року на VI з'їзді об'єдналася з більшовиками).
У червні 1917 року Чудновського призвано до війська. Під час липневого контрнаступу німецької армії був поранений і помилково включено до списків загиблих. Восени того ж року обирається членом корпусного комітету Південно-Західного фронту. Прибувши в жовтні до Петрограду в якості делегата ІІ Всеросійського з'їзду Рад, увійшов до Всеросійських бюро Військової організації при ЦК РСДРП(б) і Петроградського військово-революційного комітету. Невдовзі стає комісаром останнього в Преображенському полку.
Був одним з керівників штурму Зимового палацу, заарештовував міністрів Тимчасового уряду і супроводжував їх до Петропавловської фортеці. На II Всеросійському з'їзді Рад обирається членом Всеросійського центрального виконавчого комітету.
У жовтні—листопаді 1917 року відзначився у боях під Пулковим (діяв під орудою В. Антонова-Овсієнка) проти козаків Петра Краснова.
Дії під час Української революції
У листопаді 1917 року був призначений надзвичайним комісаром Південно-Західного фронту. Очолив загони, зорганізовані на території Росії, яких назвав «червоними партизанами». У грудні того ж року був заарештований Центральною радою і засуджений до смертної кари.
Після захоплення Києва російськими військами Михайла Муравйова Григорій Чудновський був звільнений. В ніч на 8 лютого (за старим стилем — 26 січня) 1918 року його призначено комісаром Києва у цивільних справах. Сприяв організації репресій проти українських патріотів та прихильників Центральної ради[]. Вже 1 березня російські революційні загони вимушені були залишити Київ під тиском німецької армії. З ними Чудновський рушив до Харкова. 8 квітня 1918 року за однією версією був убитий в бою з німцями, за іншою — застрелився сам, коли був оточений загонами П. Скоропадського і німцями біля міста Люботин під Харковом.
Примітки
- Чудновский Григорий Исаакович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969. — Т. 29.
Джерела
- Чудновский Григорий Исаакович // (Большая советская энциклопедия) : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Москва : Советская энциклопедия, 1969—1978. — Т. 29.
- Leo Trotzki: Mein Leben. Versuch einer Autobiographie. Aus dem Russischen übertragen von Alexandra Ramm. 543 Seiten. Dietz Verlag, Berlin 1990 (Lizenzgeber: S. Fischer, Frankfurt am Main). — . (нім.)
- Соболев Г. Л. Тайный союзник. Русская революция и Германия. — СПб., 2009. — С. 123. (рос.)
- Чудновский Григорий Исаакович // Памятник борцам пролетарской революции, погибшим в 1917—1921 гг. / Сост. Л. Лежава, Г. Русаков. — 3-е изд., испр. и доп. — М.–Л.: Гос. изд-во, 1925. — С. 670—675. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chudno vskij Grigo rij Isa kovich 3 15 zhovtnya 1890 Dnipro 8 kvitnya 1918 1918 04 08 Lyubotin Harkivska guberniya rosijskij revolyucioner partijnij ta derzhavnij diyach Radyanskoyi Ukrayini Na jogo chest z 1961 do 2016 roku v Kiyevi bulo nazvano vulicyu teper vulicya Grigoriya Chuprinki Grigorij Isakovich ChudnovskijGrigorij Isakovich ChudnovskijKiyivskij civilnij komisar8 lyutogo 1918 1 bereznya 1918Poperednikposadu utvorenoNastupnikposadu likvidovanoNarodivsya3 15 zhovtnya 1890 1 Katerinoslav Rosijska imperiyaPomer8 kvitnya 1918 1918 04 08 1 27 rokiv Lyubotin Lyubotinska volost Valkivskij povit Harkivska guberniya UNRVidomij yakpolitikKrayina RRFSR Rosijska imperiyaNacionalnistyevrejPolitichna partiyaRSDRPDitiMark Grigorovich ChudnovskijProfesiyapartijnij i derzhavnij diyach Mediafajli u VikishovishiZhittyepisDorevolyucijna diyalnist Pohodiv z zamozhnoyi yevrejskoyi rodini Sin advokata Isaka Chudnovskogo Narodivsya 3 15 zhovtnya 1890 18901015 roku v Katerinoslavi 1905 roku staye chlenom Rosijskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi RSDRP Doluchivsya do menshovikiv 1908 roku postupiv yuridichnij fakultet Peterburzkogo universitetu 1910 roku za revolyucijnu diyalnist zaslano do Yenisejskoyi guberniyi Zvidsi Grigorij Chudnovskij u 1913 roci vtik za kordon Za riznimi versiyami v period Pershoyi svitovoyi vijni pracyuvav v Instituti z vivchennya prichin i naslidkiv svitovoyi vijn Kopengagen abo v parizkij gazeti Nashe slovo razom z Yuliyem Martovim i Levom Trockim U 1916 roci razom z Trockim perebravsya do SShA de pracyuvav v gazeti Novij svit 27 bereznya 1917 roku razom z Levom Trockim ta 5 inshimi rosijskimi socialistami popryamuvav do Rosiyi na norvezkomu paroplavi Hristianiaford cherez kanadskij port Galifaks de buv areshtovanij ta internovanij britanskoyu vladoyu do konctaboru Amherst Uchast u Zhovtnevomu perevoroti v Petrogradi U 1917 roku Grigoriya Chudnovskogo bulo zvilneno za zapitom Petrogradskoyi radi robitnichih i soldatskih deputativ U travni perebravsya do Petrogradu Staye chlenom organizacij mizhrajonciv yaku ocholiv Trockij vona v serpni 1917 roku na VI z yizdi ob yednalasya z bilshovikami U chervni 1917 roku Chudnovskogo prizvano do vijska Pid chas lipnevogo kontrnastupu nimeckoyi armiyi buv poranenij i pomilkovo vklyucheno do spiskiv zagiblih Voseni togo zh roku obirayetsya chlenom korpusnogo komitetu Pivdenno Zahidnogo frontu Pribuvshi v zhovtni do Petrogradu v yakosti delegata II Vserosijskogo z yizdu Rad uvijshov do Vserosijskih byuro Vijskovoyi organizaciyi pri CK RSDRP b i Petrogradskogo vijskovo revolyucijnogo komitetu Nevdovzi staye komisarom ostannogo v Preobrazhenskomu polku Buv odnim z kerivnikiv shturmu Zimovogo palacu zaareshtovuvav ministriv Timchasovogo uryadu i suprovodzhuvav yih do Petropavlovskoyi forteci Na II Vserosijskomu z yizdi Rad obirayetsya chlenom Vserosijskogo centralnogo vikonavchogo komitetu U zhovtni listopadi 1917 roku vidznachivsya u boyah pid Pulkovim diyav pid orudoyu V Antonova Ovsiyenka proti kozakiv Petra Krasnova Diyi pid chas Ukrayinskoyi revolyuciyi U listopadi 1917 roku buv priznachenij nadzvichajnim komisarom Pivdenno Zahidnogo frontu Ocholiv zagoni zorganizovani na teritoriyi Rosiyi yakih nazvav chervonimi partizanami U grudni togo zh roku buv zaareshtovanij Centralnoyu radoyu i zasudzhenij do smertnoyi kari Pislya zahoplennya Kiyeva rosijskimi vijskami Mihajla Muravjova Grigorij Chudnovskij buv zvilnenij V nich na 8 lyutogo za starim stilem 26 sichnya 1918 roku jogo priznacheno komisarom Kiyeva u civilnih spravah Spriyav organizaciyi represij proti ukrayinskih patriotiv ta prihilnikiv Centralnoyi radi dzherelo Vzhe 1 bereznya rosijski revolyucijni zagoni vimusheni buli zalishiti Kiyiv pid tiskom nimeckoyi armiyi Z nimi Chudnovskij rushiv do Harkova 8 kvitnya 1918 roku za odniyeyu versiyeyu buv ubitij v boyu z nimcyami za inshoyu zastrelivsya sam koli buv otochenij zagonami P Skoropadskogo i nimcyami bilya mista Lyubotin pid Harkovom PrimitkiChudnovskij Grigorij Isaakovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 T 29 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaChudnovskij Grigorij Isaakovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 T 29 Leo Trotzki Mein Leben Versuch einer Autobiographie Aus dem Russischen ubertragen von Alexandra Ramm 543 Seiten Dietz Verlag Berlin 1990 Lizenzgeber S Fischer Frankfurt am Main ISBN 3 320 01574 5 nim Sobolev G L Tajnyj soyuznik Russkaya revolyuciya i Germaniya SPb 2009 S 123 ros Chudnovskij Grigorij Isaakovich Pamyatnik borcam proletarskoj revolyucii pogibshim v 1917 1921 gg Sost L Lezhava G Rusakov 3 e izd ispr i dop M L Gos izd vo 1925 S 670 675 ros