Чуганя

Чу́га (чуганя) — прямоспинний плащуватий одяг із коричневого саморобного сукна, що був поширений серед карпатських лемків. Особливістю чуги були фальшиві рукави, які зшиті знизу і використовувались як кишені, та дуже довгим коміром, що звисає на плечах поза пояс (одяг). Прикрашена довгими френзлями (звисаючі нитки, бахрома), плетеними в коси — або зв'язаними в мережку. Чуга у лемків вважалась символом заможності. Залежно від регіону Лемківщини відрізнялось оздоблення чуги.

Горці Карпат. XX ст.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Чуга (значення).

У галицьких верховинців чугою називався рід свитки з косматого зверху сукна, без рукавів і коміра.

На Слобожанщині — довгий каптан.

Словом чуга́й (чугаїна, чугаїнка) у деяких діалектах називали свитку.

Див. також

• Гуня
• Чуйка
• Гугля

Примітки

1. Чуга // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
2. Чугай // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Чугаїна // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Чугаїнка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела

• Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — Київ: Либідь, 1994. — 256 с.

Посилання

• Чуга // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
• Чуга, чуганя, гуня // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2064. — 1000 екз.