Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чува ська Респу бліка Чува шія Чаваш Єн рос Чува шская Респу блика чувас Чăваш Республики çovaş Respupliki چأۋاش رەسپوپل

Чувашська Республіка

Чувашська Республіка

Чува́ська Респу́бліка, Чува́шія, Чаваш-Єн (рос. Чува́шская Респу́блика; чувас. Чăваш Республики, Çovaş Respupliki, چأۋاش رەسپوپلېكې) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Приволзького федерального округу.

Чуваська Республіка
рос. Чăваш Республики, Çovaş Respupliki, چأۋاش رەسپوپلېكې
Чувашская Республика
image
image   image
Країнаimage Росія
Фед. округПриволзький
Адмін. центрЧебоксари
Главаd[1]
Дата утворення13 лютого 1992
Оф. вебсайтcap.ru​(рос.)
Географія
Координати55°27′33″ пн. ш. 47°05′45″ сх. д. / 55.45944400002777286° пн. ш. 47.09611100002777562° сх. д. / 55.45944400002777286; 47.09611100002777562
Площа18 300 км² ()
  • внутр. вод1,5 %
Часовий поясMSK ()
Населення
Чисельність1250498 (01.01.2011) (41-а) (2011)
Густота68,3 осіб/км²
Оф. мовиросійська, чуваська
Економіка
Економ. районВолго-В'ятський
Коди
ISO 3166-2RU-CU
ЗКАТО97
Суб'єкта РФ21
Телефонний(+7)
Карти

image

image Чувашія у Вікісховищі

Столиця — м. Чебоксари.

Межує з Нижньогородською областю на заході, з Республікою Марій Ел на півночі, з Татарстаном на сході і з Мордовією і Ульяновською областю на півдні.

Утворено 24 червня 1920.

Географічне положення

Чуваська Республіка розташована на сході Східно-Європейської рівнини, переважно на правобережжі Волги, між її припливами Сурою і Свіягою.

Історія

image

Імперія гунів (434 — VI ст.)
Хозарський каганат (650—969)
Волзька Булгарія (X ст. — 1240)
Золота Орда (1240—1438)
Казанське ханство (1438—1552)
Московське царство (1552—1708)
Казанська губернія (1708—1920)
Симбірська губернія (1796—1924)
Чуваська Трудова Комуна (1920—1925)
Чуваська АРСР (1925—1990)
Чувашія
Цей шаблон:

Одними з предків чувашів були стародавні племена булгарів та суварів, які з 5 по 8 сторіччя н. е. мешкали на північному Кавказі. У кінці 7 століття одна з груп булгар перейшла на Балкани, де змішалася зі слов'янами започаткувавши однойменний народ. Інша частина перейшла на середню Волгу, де ці Булгарські племена вплинули через релігію та більш технологічну та культурну розвинутість на формування чувашського народу з місцевих фінських народів. Сучасні чуваші сформувалися з тієї частини булгар, які в 10 сторіччі не прийняли іслам та місцевих фінських племен (наприклад марійці). Територія Чувашії була приєднана до Росії в 1551, після 120 років приналежності до Казанського Ханства.

У Російської Імперії територія Чувашії була розділена між двома адміністративними одиницями — Казанською і Симбірською губерніями. 24 червня 1920 була сформована Чуваська автономна область, з квітня 1925 Чуваська АРСР. Чуваська Республіка з 1992 року.

У 1920-1930-х роках у республіці існувала автокефальна православна церква.

Населення

Населення республіки — 1 290 000 осіб (2006). Щільність населення — 70,5 осіб/км² (2006), питома вага міського населення — 61,0 % (2006).

За даними перепису 2002 року, на території республіки проживали представники 106 національностей, серед яких більше двох третин становили чуваші й більше чверті — росіяни:

Народ Чисельність, 2002, тис. (* [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite])
Чуваші 889,3 (67,69 %)
Росіяни 348,5 (26,53 %)
Татари 36,4 (2,77 %)
Мордва 16,0 (1,22 %)
Українці 6,4 (0,49 %)
Марійці 3,5 (0,27 %)
Білоруси 1,9
Вірмени 1,3
показани народи з чисельністю понад 1000 осіб

Національний склад населення районів та міст Чуваської республіки за переписом 2010 року

населення чуваші росіяни татари мордва українці
Чебоксари 460 838 58,8 31,5 1,0 0,5
Алатир 36 800 2,7 83,5 8,2
Канаш 44 963 52,7 32,0 8,8 0,5
Новочебоксарськ 123 093 50,0 38,8 1,3 0,6 0,7
Шумерля 31 607 21,9 65,6 2,1 2,6 0,5
Алатирський район 16 562 20,3 62,0 1,0 13,8
Аліковський район 18 271 97,5 1,8
Батиревський район 38 371 70,5 1,5 27,4
Вурнарський район 35 409 90,4 8,0
Ібресинський район 25 751 84,4 10,5 2,5 1,6
Канаський район 39 669 93,5 3,5
Козловський район 20 540 70,4 22,9 5,2
Комсомольський район 26 908 67,4 4,4 27,4
Красноармійський район 16 018 94,0 2,8
Красночетайський район 16 908 96,9 2,2
Маріїнсько-Посадський район 23 890 75,6 21,4
Моргауський район 34 649 96,1 2,8
Поріцький район 13 918 4,2 71,3 22,8
Урмарський район 25 159 94,5 3,3
Цівільський район 33 883 88,2 10,3
Чебоксарський район 60 627 90,7 7,2
Шемуршинський район 14 637 80,0 6,5 10,9 1,9
Шумерлинський район 10 614 80,9 15,8
Ядринський район 29 912 81,6 15,7
Яльчицький район 20 442 96,9 1,0 1,6
Янтіковський район 16 403 89,6 8,8

Татари

Татари компактно проживають в Батиревському, Козловському, Комсомольському, Шемуршинському, Яльчицькому районах. У Чувашії 24 татарських, 5 змішаних населених пуктів. Є 19 шкіл з викладанням татарської мови, 24 мечеті (на 1997). Працюють (Чебоксари, з 1992), (с. Шигирдан Батиревського району, з 1993). Видається газета «Вакит» (з 1996). Виступають Татарський народний театр (с. Польові Бікшики Батиревського району, з 1965), фольклорно-естрадний ансамбль «Міжар» (с. Урмаєво Комсомольського району).

Населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 5 тисяч
станом на 1 січня 2007 року
Чебоксари 442,6 Ядрин 10,2
Новочебоксарськ 125,5 Маріїнський Посад 10,2
Канаш 49,1 Ібресі 9,3
Алатир 42,7 Нові Лапсари 7,8
Шумерля 35,2 Поріцьке 6,5 (2002)
Цівільськ 12,9 Урмари 6,3
Козловка 12,4 Батирево 5,7 (2002)
Кугесі 11,7 Шигирдан 5,1 (2002)
Вурнари 10,9

Українці в Чувашії

У 1959 році у Чувашській ААСР зі столицею Чебоксари проживало понад чотири тисячі українців.

Чуваською мовою перекладені твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського та інших. Коли у 1957 р. пройшов в Чувашії тиждень Української Лірики, тоді було видано збірки українських поезій під назвою «Гості з Дніпра».

Адміністративний поділ

Район, міський округ Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2019) 		Центр Поселення Населені
пункти
Алатирський район 1937,38 21630 17244 14216 Алатир 16 46
Аліковський район 554,12 21745 18282 15173 Аліково 12 115
Батиревський район 943,66 41769 38620 33419 Батирево 19 56
Вурнарський район 1012,59 41417 35850 31105 Вурнари 19 102
Ібресинський район 1201,18 28377 26192 22893 Ібресі 13 57
Канаський район 981,21 42623 39708 34528 Канаш 24 108
Козловський район 516,75 26388 21649 18445 Козловка 10 68
Комсомольський район 630,30 27273 26951 24567 Комсомольське 12 54
Красноармійський район 456,39 17940 16036 13849 Красноармійське 9 89
Красночетайський район 691,56 21117 16941 13568 Красні Четаї 10 70
Маріїнсько-Посадський район 686,06 26959 23895 21562 Маріїнський Посад 12 79
Моргауський район 845,30 37100 34884 32107 Моргауші 16 177
Поріцький район 1116,86 17311 13992 11903 Поріцьке 12 37
Урмарський район 598,26 28189 25189 22204 Урмари 16 52
Цівільський район 790,80 38744 36772 35375 Цівільськ 17 139
Чебоксарський район 1178,84 58766 62920 62039 Кугесі 17 172
Шемуршинський район 799,10 16588 14759 11969 Шемурша 9 31
Шумерлинський район 1047,37 13298 10765 8495 Шумерля 11 57
Ядринський район 901,21 34456 29965 24672 Ядрин 18 126
Яльчицький район 567,20 25033 20452 16293 Яльчики 9 53
Янтіковський район 524,67 18580 16421 14069 Янтіково 10 31
Алатирський міський округ 14,70 43161 38203 34176 Алатир - 1
Канаський міський округ 18,50 50593 45607 45222 Канаш - 1
Новочебоксарський міський округ 51,14 126210 124392 127099 Новочебоксарськ - 2
Чебоксарський міський округ 248,10 452221 464208 505800 Чебоксари - 5
Шумерлинський міський округ 13,30 36239 31722 28647 Шумерля - 1

Найбільші населені пункти

Населені пункти з населенням понад 10 тисяч осіб:

№ Населений пункт Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010)
1 Чебоксари 440 621 453 721
2 Новочебоксарськ 125 857 124 097
3 Канаш 50 593 45 607
4 Алатир 43 161 38 203
5 Шумерля 36 239 31 722
6 Цівільськ 12 967 13 479
7 Кугесі 11 658 11 917
8 Козловка 13 054 10 359
9 Вурнари 10 929 10 086

Економіка

Природні ресурси

Корисні копалини

Родовища фосфоритів із запасами руди в 148,7 млн т, горючих сланців із запасами в 199,1 млн т, родовища торфу.

Транспорт

Культура і мова

Республіка має значну культурну спадщину, що накопичувалася чувашами впродовж багатьох сторіч.

В той час, як російська мова вживається в діловому мовленні, багато людей, особливо в сільській місцевості, спілкуються в побуті чуваською. Чуваська мова належить до булгарської підгрупи тюркської мовної групи. В давнину використовувалась рунічна система письма. Тепер чуваші користуються кирилицею, модифікованою в 1871 до специфічних потреб чуваської мови.

Театри і філармонія

Спорт

Влада

Основний закон Республіки — .

Чуваська Республіка є самостійним суб'єктом Російської Федерації й у межах установлених Конституцією РФ і Чуваської Республіки самостійно визначає свою державно-правову, фінансово-економічну й культурну політику.

До 2001 чуваська назва «Чаваш республики» входило в повну офіційну назву суб'єкта російською мовою, включене в Конституцію РФ (ст. 65). У 2001 воно було змінено на «Чувашская Республика — Чувашия»

Див. також

Примітки

  1. http://kremlin.ru/events/president/news/62694
  2. . Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 14 грудня 2011.
  3. Марунчак М. Українці в СССР поза кордонами УРСР. Вінніпеґ — 1974. — С. 88

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Chuvashia
  • Офіційний портал органів влади Чуваської Республіки [ 23 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  • (рос.)
  • Суспільство і політика в Чувашії [ 8 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
  • (рос.)
image Марій Ел
image Нижньогородська область image image Татарстан
image Мордовія image Ульяновська область image Татарстан

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chuva ska Respu blika Chuva shiya Chavash Yen ros Chuva shskaya Respu blika chuvas Chăvash Respubliki Covas Respupliki چأۋاش رەسپوپلېكې sub yekt Rosijskoyi Federaciyi vhodit do skladu Privolzkogo federalnogo okrugu Chuvaska Respublikaros Chăvash Respubliki Covas Respupliki چأۋاش رەسپوپلېكې Chuvashskaya Respublika Prapor Chuvashiyi Gerb Chuvashiyi dKrayina RosiyaFed okrugPrivolzkijAdmin centrCheboksariGlavad 1 Data utvorennya13 lyutogo 1992Of vebsajtcap ru ros GeografiyaKoordinati55 27 33 pn sh 47 05 45 sh d 55 45944400002777286 pn sh 47 09611100002777562 sh d 55 45944400002777286 47 09611100002777562Plosha18 300 km vnutr vod1 5 Chasovij poyasMSK UTC 3 NaselennyaChiselnist1250498 01 01 2011 41 a 2011 Gustota68 3 osib km Of movirosijska chuvaskaEkonomikaEkonom rajonVolgo V yatskijKodiISO 3166 2RU CUZKATO97Sub yekta RF21Telefonnij 7 Karti Chuvashiya u Vikishovishi source source track track track track Stolicya m Cheboksari Mezhuye z Nizhnogorodskoyu oblastyu na zahodi z Respublikoyu Marij El na pivnochi z Tatarstanom na shodi i z Mordoviyeyu i Ulyanovskoyu oblastyu na pivdni Utvoreno 24 chervnya 1920 Geografichne polozhennyaChuvaska Respublika roztashovana na shodi Shidno Yevropejskoyi rivnini perevazhno na pravoberezhzhi Volgi mizh yiyi priplivami Suroyu i Sviyagoyu IstoriyaImperiya guniv 434 VI st Hozarskij kaganat 650 969 Volzka Bulgariya X st 1240 Zolota Orda 1240 1438 Kazanske hanstvo 1438 1552 Moskovske carstvo 1552 1708 Kazanska guberniya 1708 1920 Simbirska guberniya 1796 1924 Chuvaska Trudova Komuna 1920 1925 Chuvaska ARSR 1925 1990 Chuvashiya Cej shablon pereglyanutiredaguvati Odnimi z predkiv chuvashiv buli starodavni plemena bulgariv ta suvariv yaki z 5 po 8 storichchya n e meshkali na pivnichnomu Kavkazi U kinci 7 stolittya odna z grup bulgar perejshla na Balkani de zmishalasya zi slov yanami zapochatkuvavshi odnojmennij narod Insha chastina perejshla na serednyu Volgu de ci Bulgarski plemena vplinuli cherez religiyu ta bilsh tehnologichnu ta kulturnu rozvinutist na formuvannya chuvashskogo narodu z miscevih finskih narodiv Suchasni chuvashi sformuvalisya z tiyeyi chastini bulgar yaki v 10 storichchi ne prijnyali islam ta miscevih finskih plemen napriklad marijci Teritoriya Chuvashiyi bula priyednana do Rosiyi v 1551 pislya 120 rokiv prinalezhnosti do Kazanskogo Hanstva U Rosijskoyi Imperiyi teritoriya Chuvashiyi bula rozdilena mizh dvoma administrativnimi odinicyami Kazanskoyu i Simbirskoyu guberniyami 24 chervnya 1920 bula sformovana Chuvaska avtonomna oblast z kvitnya 1925 Chuvaska ARSR Chuvaska Respublika z 1992 roku U 1920 1930 h rokah u respublici isnuvala avtokefalna pravoslavna cerkva NaselennyaNaselennya respubliki 1 290 000 osib 2006 Shilnist naselennya 70 5 osib km 2006 pitoma vaga miskogo naselennya 61 0 2006 Za danimi perepisu 2002 roku na teritoriyi respubliki prozhivali predstavniki 106 nacionalnostej sered yakih bilshe dvoh tretin stanovili chuvashi j bilshe chverti rosiyani Narod Chiselnist 2002 tis Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite Chuvashi 889 3 67 69 Rosiyani 348 5 26 53 Tatari 36 4 2 77 Mordva 16 0 1 22 Ukrayinci 6 4 0 49 Marijci 3 5 0 27 Bilorusi 1 9 Virmeni 1 3 pokazani narodi z chiselnistyu ponad 1000 osib Nacionalnij sklad naselennya rajoniv ta mist Chuvaskoyi respubliki za perepisom 2010 roku naselennya chuvashi rosiyani tatari mordva ukrayinci Cheboksari 460 838 58 8 31 5 1 0 0 5 Alatir 36 800 2 7 83 5 8 2 Kanash 44 963 52 7 32 0 8 8 0 5 Novocheboksarsk 123 093 50 0 38 8 1 3 0 6 0 7 Shumerlya 31 607 21 9 65 6 2 1 2 6 0 5 Alatirskij rajon 16 562 20 3 62 0 1 0 13 8 Alikovskij rajon 18 271 97 5 1 8 Batirevskij rajon 38 371 70 5 1 5 27 4 Vurnarskij rajon 35 409 90 4 8 0 Ibresinskij rajon 25 751 84 4 10 5 2 5 1 6 Kanaskij rajon 39 669 93 5 3 5 Kozlovskij rajon 20 540 70 4 22 9 5 2 Komsomolskij rajon 26 908 67 4 4 4 27 4 Krasnoarmijskij rajon 16 018 94 0 2 8 Krasnochetajskij rajon 16 908 96 9 2 2 Mariyinsko Posadskij rajon 23 890 75 6 21 4 Morgauskij rajon 34 649 96 1 2 8 Porickij rajon 13 918 4 2 71 3 22 8 Urmarskij rajon 25 159 94 5 3 3 Civilskij rajon 33 883 88 2 10 3 Cheboksarskij rajon 60 627 90 7 7 2 Shemurshinskij rajon 14 637 80 0 6 5 10 9 1 9 Shumerlinskij rajon 10 614 80 9 15 8 Yadrinskij rajon 29 912 81 6 15 7 Yalchickij rajon 20 442 96 9 1 0 1 6 Yantikovskij rajon 16 403 89 6 8 8 Tatari Tatari kompaktno prozhivayut v Batirevskomu Kozlovskomu Komsomolskomu Shemurshinskomu Yalchickomu rajonah U Chuvashiyi 24 tatarskih 5 zmishanih naselenih puktiv Ye 19 shkil z vikladannyam tatarskoyi movi 24 mecheti na 1997 Pracyuyut Cheboksari z 1992 s Shigirdan Batirevskogo rajonu z 1993 Vidayetsya gazeta Vakit z 1996 Vistupayut Tatarskij narodnij teatr s Polovi Bikshiki Batirevskogo rajonu z 1965 folklorno estradnij ansambl Mizhar s Urmayevo Komsomolskogo rajonu Naseleni punkti Naseleni punkti z kilkistyu meshkanciv ponad 5 tisyach stanom na 1 sichnya 2007 roku Cheboksari 442 6 Yadrin 10 2 Novocheboksarsk 125 5 Mariyinskij Posad 10 2 Kanash 49 1 Ibresi 9 3 Alatir 42 7 Novi Lapsari 7 8 Shumerlya 35 2 Poricke 6 5 2002 Civilsk 12 9 Urmari 6 3 Kozlovka 12 4 Batirevo 5 7 2002 Kugesi 11 7 Shigirdan 5 1 2002 Vurnari 10 9 Ukrayinci v Chuvashiyi U 1959 roci u Chuvashskij AASR zi stoliceyu Cheboksari prozhivalo ponad chotiri tisyachi ukrayinciv Chuvaskoyu movoyu perekladeni tvori Tarasa Shevchenka Ivana Franka Lesi Ukrayinki Mihajla Kocyubinskogo ta inshih Koli u 1957 r projshov v Chuvashiyi tizhden Ukrayinskoyi Liriki todi bulo vidano zbirki ukrayinskih poezij pid nazvoyu Gosti z Dnipra Administrativnij podilRajon miskij okrug Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Centr Poselennya Naseleni punkti Alatirskij rajon 1937 38 21630 17244 14216 Alatir 16 46 Alikovskij rajon 554 12 21745 18282 15173 Alikovo 12 115 Batirevskij rajon 943 66 41769 38620 33419 Batirevo 19 56 Vurnarskij rajon 1012 59 41417 35850 31105 Vurnari 19 102 Ibresinskij rajon 1201 18 28377 26192 22893 Ibresi 13 57 Kanaskij rajon 981 21 42623 39708 34528 Kanash 24 108 Kozlovskij rajon 516 75 26388 21649 18445 Kozlovka 10 68 Komsomolskij rajon 630 30 27273 26951 24567 Komsomolske 12 54 Krasnoarmijskij rajon 456 39 17940 16036 13849 Krasnoarmijske 9 89 Krasnochetajskij rajon 691 56 21117 16941 13568 Krasni Chetayi 10 70 Mariyinsko Posadskij rajon 686 06 26959 23895 21562 Mariyinskij Posad 12 79 Morgauskij rajon 845 30 37100 34884 32107 Morgaushi 16 177 Porickij rajon 1116 86 17311 13992 11903 Poricke 12 37 Urmarskij rajon 598 26 28189 25189 22204 Urmari 16 52 Civilskij rajon 790 80 38744 36772 35375 Civilsk 17 139 Cheboksarskij rajon 1178 84 58766 62920 62039 Kugesi 17 172 Shemurshinskij rajon 799 10 16588 14759 11969 Shemursha 9 31 Shumerlinskij rajon 1047 37 13298 10765 8495 Shumerlya 11 57 Yadrinskij rajon 901 21 34456 29965 24672 Yadrin 18 126 Yalchickij rajon 567 20 25033 20452 16293 Yalchiki 9 53 Yantikovskij rajon 524 67 18580 16421 14069 Yantikovo 10 31 Alatirskij miskij okrug 14 70 43161 38203 34176 Alatir 1 Kanaskij miskij okrug 18 50 50593 45607 45222 Kanash 1 Novocheboksarskij miskij okrug 51 14 126210 124392 127099 Novocheboksarsk 2 Cheboksarskij miskij okrug 248 10 452221 464208 505800 Cheboksari 5 Shumerlinskij miskij okrug 13 30 36239 31722 28647 Shumerlya 1Najbilshi naseleni punktiNaseleni punkti z naselennyam ponad 10 tisyach osib Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Cheboksari 440 621 453 721 2 Novocheboksarsk 125 857 124 097 3 Kanash 50 593 45 607 4 Alatir 43 161 38 203 5 Shumerlya 36 239 31 722 6 Civilsk 12 967 13 479 7 Kugesi 11 658 11 917 8 Kozlovka 13 054 10 359 9 Vurnari 10 929 10 086EkonomikaPrirodni resursi Gidroelektropotencial richki Volgi v respublici nepovnistyu realizovanij na Cheboksarskij GES Cinni chornozemni grunti roztashovani na pivdennomu shodi po mezhi z Respublikoyu Tatarstan na pivdennomu zahodi na zahid vid richki Suri i v mezhirichchi i Korisni kopalini Rodovisha fosforitiv iz zapasami rudi v 148 7 mln t goryuchih slanciv iz zapasami v 199 1 mln t rodovisha torfu Transport Aeroport Cheboksari Avtomobilnij shlyah M7 Volga Avtomobilnij shlyah Cheboksari Ulyanovsk Civilsk Kazan i respublikanski shlyahi protyazhnistyu 2342 km Pivdennij napryam Transsibu z odnokolijnimi ne elektrofikovanimi gilkami vid depo Kanash na Cheboksari i cherez depo Alatir na Mordoviya Sudnoplavstvo po Suri ne pidtrimuyetsya i Volzi na vsomu protyazi v mezhah respubliki Naftoprovid Almetyevsk Nizhnij Novgorod 2 3 138000 tonn na dobu Naftoproduktoprovid Almetyevsk Nizhnij Novgorod 1 2500 tonn na dobu Merezha magistralnih gazoprovodiv Yamburg Zahidna mezha Yamburg Yelec 1 2 Urengoj Uzhgorod Urengoj Centr 1 2 Yamburg Tula 1 2 i Nizhnya Tura Perm Nizhnij Novgorod Zagalna produktivnist stanovit 810 mln m sek Dalekomagistralna LEP Nizhnij Novgorod Kazan Kultura i movaRespublika maye znachnu kulturnu spadshinu sho nakopichuvalasya chuvashami vprodovzh bagatoh storich V toj chas yak rosijska mova vzhivayetsya v dilovomu movlenni bagato lyudej osoblivo v silskij miscevosti spilkuyutsya v pobuti chuvaskoyu Chuvaska mova nalezhit do bulgarskoyi pidgrupi tyurkskoyi movnoyi grupi V davninu vikoristovuvalas runichna sistema pisma Teper chuvashi koristuyutsya kiriliceyu modifikovanoyu v 1871 do specifichnih potreb chuvaskoyi movi Nacionalne radio Chuvashiyi Teatri i filarmoniya Chuvaskij derzhavnij akademichnij dramatichnij teatr imeni K V Ivanova Chuvaskij derzhavnij teatr operi ta baletu Chuvaskij derzhavnij teatr lyalokSportChempionat Chuvashiyi z futboluVladaOsnovnij zakon Respubliki Chuvaska Respublika ye samostijnim sub yektom Rosijskoyi Federaciyi j u mezhah ustanovlenih Konstituciyeyu RF i Chuvaskoyi Respubliki samostijno viznachaye svoyu derzhavno pravovu finansovo ekonomichnu j kulturnu politiku Do 2001 chuvaska nazva Chavash respubliki vhodilo v povnu oficijnu nazvu sub yekta rosijskoyu movoyu vklyuchene v Konstituciyu RF st 65 U 2001 vono bulo zmineno na Chuvashskaya Respublika Chuvashiya Div takozhChuvaska centralna radaPrimitkihttp kremlin ru events president news 62694 Arhiv originalu za 15 bereznya 2012 Procitovano 14 grudnya 2011 Marunchak M Ukrayinci v SSSR poza kordonami URSR Vinnipeg 1974 S 88PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Chuvashia Oficijnij portal organiv vladi Chuvaskoyi Respubliki 23 veresnya 2011 u Wayback Machine ros ros Suspilstvo i politika v Chuvashiyi 8 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros ros Marij El Nizhnogorodska oblast Tatarstan Mordoviya Ulyanovska oblast Tatarstan

Дата публікації:
Топ