Ала тир рос Алатырь чув Улатăр місто центр та єдиний населений пункт Алатирського міського округу центр Алатирського рай

54°51′00″ пн. ш. 46°35′00″ сх. д. / 54.850000000027776536626334° пн. ш. 46.58333333336077686226417427° сх. д.Координати: 54°51′00″ пн. ш. 46°35′00″ сх. д. / 54.850000000027776536626334° пн. ш. 46.58333333336077686226417427° сх. д.

Висота над рівнем моря

130 м

День міста

перша субота серпня

Влада

Вебсторінка

gov.cap.ru/main.asp?govid=56

Міський голова

Маріскін Михайло Васильович

Мапа

Алатир

Алатир

Алатир у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Алатир.

Географія

Розташований в Середньому Поволжі, на лівому березі річки Сура, при впадінні в неї річки Алатир, за 195 км на південь від Чебоксар.

Історія

Алатир є одним з найстаріших міст Чувашії. Він був заснований в 1552 році за указом Івана IV Грозного під час його походу на Казань як укріплений пункт для охорони кордонів Московського царства в гирлі річки Алатир на місці старого мордовського села «Ратор ош». Саме тут, цар Іван Грозний, уклав угоду з місцевими чувашськими, марійськими, мордовськими князями і старійшинами племен в 1552 році. Цей не згадується зовсім у всіх російських джерелах, але добре документований в місцевих казках і існував в письмовій формі.

У 1708 році пригородок Казані, приписаний до Казанської губернії, в 1714—1717 роках в Нижньогородській губернії, з 1717 року знову в Казанській губернії, з 1719 року центр провінції в Нижньогородській губернії. Статус міста отримав в 1780 році як повітове місто Симбірського намісництва (з 1796 року — Симбірська губернія). Алатир отримав економічне значення в 1894 році після того, як було збудовано залізницю Москва — Рязань — Казань.

Населення

Населення — 38203 особи (2010; 43161у 2002).

Відомі люди

У місті народилась Парфенова Зоя Іванівна (1920—1993) — військова льотчиця, Герой Радянського Союзу.

Джерела

Аркуш карти N-38-46 Алатырь. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1986 р. (рос.)

Примітки

(рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 23 березня 2015.
. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.

Посилання

На Вікімапії [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
Оф.сайт міста [ 8 лютого 2009 у Wayback Machine.]
Алатырь. Народная энциклопедия городов и регионов России «Мой Город» [ 3 червня 2008 у Wayback Machine.]
Алатирський краєзнавчий музей [ 5 липня 2011 у Wayback Machine.]
Старый Алатырь. Фотоальбом [ 19 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
Алатир. Фотогалерея [ 9 лютого 2005 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Чувашії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 23 березня 2015.

[2] . Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 24 листопада 2020.