Зо́я Іва́нівна Парфе́нова (Акі́мова) (нар. 21 червня 1920 — пом. 7 квітня 1993) — радянська військова льотчиця, учасник Другої світової війни. Заступник командира ескадрильї 46-го гвардійського нічного бомбардувального авіаційного полку, гвардії старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).
Зоя Іванівна Парфенова | |
---|---|
рос. Зоя Ивановна Парфёнова | |
Народження | 21 червня 1920 Алатир |
Смерть | 7 квітня 1993 (72 роки) Москва |
Поховання | Щербинський цвинтар |
Країна | СРСР Росія |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Бомбардувальна авіація |
Роки служби | 1941–1945 |
Партія | КПРС |
Звання | Старший лейтенант авіації |
Формування | 46-й гв. нбап |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народилася 21 червня 1920 року в місті Алатир (нині — Чуваська Республіка) в родині робітника. Росіянка. Закінчила 7 класів, школу медичних сестер і аероклуб. Була льотчиком-інструктором в аероклубі міста Алатир.
До лав РСЧА призвана за комсомольським набором у жовтні 1941 року. Закінчила курси при Енгельсській військовій авіаційній школі пілотів у 1942 році. Учасниця німецько-радянської війни з травня 1942 року. Воювала на Південному, Закавказькому, Північно-Кавказькому, 2-у Білоруському фронтах. Пройшла бойовий шлях від пілота до заступника командира ескадрильї 588-го (з лютого 1943 року — 46-го гвардійського) нічного бомбардувального авіаційного полку. Член ВКП(б) з 1944 року.
Всього за роки війни здійснила 815 вдалих нічних бойових вильотів на літакові По-2 з бойовим налетом 1049 годин.
Після закінченні війни у 1945 році гвардії старший лейтенант З. І. Парфенова вийшла у запас. Жила в Рязані (Росія), до 1979 року працювала адміністратором кінотеатру.
З 1991 року мешкала в Москві, де й померла 7 квітня 1993 року. Похована на Щербинському цвинтарі.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії старшому лейтенантові Парфеновій Зої Іванівні присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7968).
Також нагороджена двома орденами Червоного Прапора (09.09.1942, 15.06.1946), двома Вітчизняної війни 1-го ступеня (26.04.1944, 11.03.1985), Червоної Зірки (30.11.1942) і медалями.
Примітки
- «Подвиг народа»: Нагородний лист на нагородження орденом Червоного Прапора. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 12 червня 2015.
- «Подвиг народа»: Указ Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 12 червня 2015.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zo ya Iva nivna Parfe nova Aki mova nar 21 chervnya 1920 19200621 pom 7 kvitnya 1993 radyanska vijskova lotchicya uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Zastupnik komandira eskadrilyi 46 go gvardijskogo nichnogo bombarduvalnogo aviacijnogo polku gvardiyi starshij lejtenant Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Zoya Ivanivna Parfenovaros Zoya Ivanovna ParfyonovaNarodzhennya21 chervnya 1920 1920 06 21 AlatirSmert7 kvitnya 1993 1993 04 07 72 roki MoskvaPohovannyaSherbinskij cvintarKrayina SRSR RosiyaPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskBombarduvalna aviaciyaRoki sluzhbi1941 1945PartiyaKPRSZvannya Starshij lejtenant aviaciyiFormuvannya46 j gv nbapVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za oboronu Kavkazu Medal Za vizvolennya Varshavi ZhittyepisNarodilasya 21 chervnya 1920 roku v misti Alatir nini Chuvaska Respublika v rodini robitnika Rosiyanka Zakinchila 7 klasiv shkolu medichnih sester i aeroklub Bula lotchikom instruktorom v aeroklubi mista Alatir Do lav RSChA prizvana za komsomolskim naborom u zhovtni 1941 roku Zakinchila kursi pri Engelsskij vijskovij aviacijnij shkoli pilotiv u 1942 roci Uchasnicya nimecko radyanskoyi vijni z travnya 1942 roku Voyuvala na Pivdennomu Zakavkazkomu Pivnichno Kavkazkomu 2 u Biloruskomu frontah Projshla bojovij shlyah vid pilota do zastupnika komandira eskadrilyi 588 go z lyutogo 1943 roku 46 go gvardijskogo nichnogo bombarduvalnogo aviacijnogo polku Chlen VKP b z 1944 roku Vsogo za roki vijni zdijsnila 815 vdalih nichnih bojovih vilotiv na litakovi Po 2 z bojovim naletom 1049 godin Pislya zakinchenni vijni u 1945 roci gvardiyi starshij lejtenant Z I Parfenova vijshla u zapas Zhila v Ryazani Rosiya do 1979 roku pracyuvala administratorom kinoteatru Z 1991 roku meshkala v Moskvi de j pomerla 7 kvitnya 1993 roku Pohovana na Sherbinskomu cvintari NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 18 serpnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm gvardiyi starshomu lejtenantovi Parfenovij Zoyi Ivanivni prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 7968 Takozh nagorodzhena dvoma ordenami Chervonogo Prapora 09 09 1942 15 06 1946 dvoma Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 26 04 1944 11 03 1985 Chervonoyi Zirki 30 11 1942 i medalyami Primitki Podvig naroda Nagorodnij list na nagorodzhennya ordenom Chervonogo Prapora ros Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 12 chervnya 2015 Podvig naroda Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 18 serpnya 1945 roku ros Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 12 chervnya 2015 Posilannya