Чечелівка — історична назва житлового масиву на південному заході правобережної частини міста Дніпра у Чечелівському районі, одне зі старих робітничих селищ міста.
Опис
Межами району є: північна — парний (північний) бік проспекту Сергія Нігояна від вулиці Леваневського до Палацу Ілліча, східна — Аптекарська балка від Дніпровського агрегатного заводу до естакади між проспектами С. Нігояна та Пушкіна, південна — , західна — непарний бік вулиці Орловської. Межує з півночі з селищем залізничників станції Дніпро-Головний та Дніпровським вагонним депо (ЛВЧД-1), зі сходу з житловими масивами Фабрика та вулиці Робітничої, з півдня з Шляхівкою, з заходу з Брянською колонією та житловим масивом проспекту Івана Мазепи.
На Чечелівці переважає радіальна забудова вулиць з одноповерховими та двоповерховими будинками кінця ХІХ — початку ХХ століть, проте зустрічаються також двоповерхові та триповерхові будинки 1930—1950-х років, а в районі вулиці Гомельської — декілька дев'ятиповерхових будинків 1970—1980-х років.
Вулиці району — проспект Сергія Нігояна від вулиці Леваневського до Палацу Ілліча, (колишня — Бабушкіна), (колишня — Червоночечелівська), , , , , (колишня — братів Міллерів).
Перпендикулярні вулиці — ) від проспекту Івана Мазепи до рогу з вулицею Леоніда Жебуньова, ) від проспекту С. Нігояна до перехрестя з вулицею Леоніда Жебуньова; , , Щепкіна, (колишня-Меренкова), Валентина Ларіонова, Львівська(колишня-Леваневського), Грецька, Жоржинський провулок.
Будівлі
Проспект Сергія Нігояна
- № 2 — храм Святого благовірного Великого князя Олександра Невського УПЦ-МП;
- парк Пам'яті та Примирення з Братською могилою радянських воїнів, що загинули у Другій світовій війні;
- № 4 — Катеринославська аптека Пріцкера, 1916 рік (напівзруйнований);
- № 27в — відділ освіти Чечелівської районної ради;
- № 33А — Катеринославський Будинок наукового товариства ім. А. Л. Караваєва. Колишній Будинок наукового товариства ім. А. Л. Караваєва у 2015 році;
- № 41 — Дніпровська філія Українського державного центру радіочастот;
- Меморіальна бронеплатформа 1932 року, на згадку про бронепоїзд побудований робітниками Брянського заводу в роки громадянської війни;
- № 42а — музей пасажирського вагонного депо;
- № 42б — Дніпровське вагонне депо (ЛВЧД-1);
- № 47 — Палац Праці (раніше Палац Ілліча), — пам'ятка архітектури радянського конструктивізму, що руйнується;
- № 31 — виконком Чечелівської районної ради.
Вулиця Кошова (до 2022 року Орловська)
- № 1 — Б --- Дніпровський правобережний ЦНАП (раніше головний корпус Дніпровського гуманітарного університету).
Вулиця Щєпкіна
- № 10 — .
- № 51--- адміністративний корпус Дніпровського агрегатного заводу.
Транспорт
Через Чечелівку проходять:
- трамвайні маршрути № № 5; 14 по вулицях Романа Шухевича та Львівській (№ 14 — від зупинок «Палац Праці» до «Проспект Сергія Нігояна»; № 5 — від зупинок «Палац Праці» до «Вулиця Робітнича»);
- трамвайний маршрут № 15 по вулицям Львівська та Словацька (від зупинок «Вулиця Аудиторна» до «Проспект Сергія Нігояна»);
- тролейбусний маршрут № 4 по проспекту Сергія Нігояна (від зупинок «Депо № 2» до «Вулиця Львівська»);
- на межі з Брянською колонією біля Палацу Праці розташована станція метро Метробудівників.
Історія
Заснування
Перспектива забудови території на якій виникла Чечелівка як району з широкою вулицею (проспектом) та площею відзначалась на планах Катеринослава від 20 березня 1806 року та 19 квітня 1817 року. Однак, упродовж цілих десятиліть цей район лишався незаселеним і слугував випасною та орною землею для міста. Єдиним міським об'єктом на цьому місці, щоправда, неврахованим на планах, був Фабричний цвинтар.
За легендою свою назву житловий масив веде від прізвища першопоселенця відставного солдата Чечеля.
«В степу за Фабричним кладовищем на галявині невеличкого гайка оселився відставний солдат Чечель. Викопав собі землянку на схилі похилого пагорба, потім спорудив хатиночку завів садок, город. Було це, напевно, в 50-60-х роках ХІХ ст. Хто знає… Про Чечеля відомо дуже мало.»
Віталій Калмиков у книжці «Сага про старого боксера» виводить назву селища від промисловця Чечелова, що був одним із засновників Брянського заводу, на якому працювала переважна більшість мешканців селища. Однак, топонім з'явився на кілька років раніше запуску заводу, після побудови мосту через Дніпро та залізниці (1884 рік).
Перші поселенці стали оселятись тут на західному схилі Аптекарської балки у 1870 — ті роки. Так виникла слобідка «Аптекарська балка». На порожній рівнині між Фабричним кладовищем та Аптекарською балкою оселились робітники з «прийшлого люду», що викопували землянки, лаштували курені та мазанки.
На плані міста складеному в 1885 році інженером Пупиришкіним вказана «Чечелівська слобідка» — зародок майбутньої Чечелівки — два десятки хатинок розташованих на захід від Аптекарської балки. Вона також була самовільно побудованою і складалась з 10 кварталів, 5 безіменних вулиць та 2 провулків. Південна частина району мала назву «Солдатська слобідка», оскільки там селились нижні чини військового відомства, що розташовувалось за Аптекарською балкою. Під такою назвою цей куток показаний на плані 1885 року, на пізніших мапах міста цієї назви вже немає.
Чечелівка у 1887—1900 роках
Із введенням дію Брянського Олександрівського заводу міські власті вирішили упорядкувати слобідку. Чечелівку було переплановано і розбито на правильні квартали та вулиці, було легалізовано земельні ділянки.
Зокрема тоді сформувалась перша лінія будинків, що була продовженням Військової вулиці в напрямку Брянської колонії. Так утворилась вулиця Чечелівка — Перша, що у радянський час отримала назву проспект Калініна, а у 2015 році була названа на честь Сергія Нігояна.
Протягом 1890 — х років виникають вулиці Чечелівка — Друга (нині Романа Шухевича), Чечелівка — Третя (нині Олександра Чернікова), Чечелівка — Четверта (нині Героїв УПА), Чечелівка —П'ята (нині Олександра Оксенченка), Чечелівка—Шоста (нині Чечелівська) та Чечелівка— Сьома (нині Словацька). Перпендикулярно ним формуються вулиці Гасова (нині Львівська) та Скрізна (нині Щепкіна). У1897 році на плані міста вказано сім вулиць та вісім кварталів Чечелівки.
Між Брянською колонією та селищем залишився шмат незабудованої землі, що отримав назву Брянська площа. В центрі площі було насаджено сквер названий «Брянською Тверезістю», оскільки ним опікувалось місцеве Товариство Тверезості. На південно — західному розі площі катеринославський купець Міна Копилов збудував нічліжку барачно — казармового типу для заводських чорноробів. Переважну більшість казарм складали вихідці з Білорусі, котрих називали «могилівці», що працювали на вивантаженні руди, вугля та флюсів.
«Важко уявити собі щось жахливіше від цього злидарського побуту. Бруд, важке повітря не давали життя.»
Барак Копилова проіснував недовго і навесні 1893 року вигорів повністю, але його господар не зазнав великих збитків, оскільки попередньо застрахував його на солідну суму. Після пожежі на тому місці майже двадцять років залишався пустир, що виходив у степ.
Згодом у селищі були зведені двоповерхові кам 'яні будинки, чиї домовласники здавали кути та кімнати робітникам та родинам, зокрема на Чечелівці — Другій. Ці будинки називали «Доходними».
Водночас на Чечелівці — Першій на перших поверхах відкрились мануфактурні та продовольчі магазини.
Решта робітничого селища нічим не відрізнялась від тогочасних сіл:
« В центрі Катеринослава вже наприкінці 90 — х років були відносно терпимі, хоча й булижні, бруківки, з'явилося електричне освітлення. А тут, на Чечелівці, як у глухому селі, навіть не в кожному домі була навіть гасова лампа, палили дідові „каганці“ . Та й вигляд, Чечелівок був ближче до сільського, ніж до міського, — кривобокі хати з маленькими підсліпуватими віконцями, у вузьких двориках — городи, під вікнами — маленькі квітники.»
Попри те що у 1890 році виникла заводська лікарня (на Брянській колонії) мешканці Чечелівки лікувались у знахарів.
"Вода з колодязів. Тільки недобра вона. Хворіли люди. Захворіє хтось ---- ішли до знахарки, бабці — шептухи. Були такі на Чечелівці. Звичайно куди їм до «дохтора» Прохора, що жив у Нових Кайдаках та мав власну бійню i «лікував» від «лихоманки».
Загалом життя у робітничому селищі було доволі важким: злидні, регулярні епідемії інфекційних хвороб (наприклад, дизентерії), пияцтво були буденним явищем.
«Кулачні бої щонеділі, п 'яні крики біля шинків — таким був похмурий побут старої Чечелівки.»
На Чечелівці — Другій у будинку № 70 у 1890 — х роках відкрилася крамничка «Товариства Споживачів Брянського заводу», де торгували як продуктами харчування так i галантереєю. Відпуск товарів за завищеними цінами, продаж простроченої продукції викликали незадоволення населення i тому під час заворушень на Брянському заводі навесні 1898 р. крамничку було розграбовано i спалено. На місці двоповерхової будівлі було збудоване одноповерхове.
Заворушення i страйки на Чечелівці
Важке життя робітничого населення виливалося у заколоти та захоплення марксистською ідеологією.
У травні 1898 р. на Брянському заводі сталися великі заворушення. Причиною заколоту стало вбивство черкесом із заводської охорони молодого робітника Микити Кутіліна, який намагався узяти на дрова відпалу від паркану дошку.
Роззлючений натовп робітників розгромив сторожові будки охорони, підпалив Заводську контору та крамничку Товариства Споживачів Брянського заводу. На Брянській площі сталися сутички між робітниками, військами та поліцією.
Царські власті заарештували 1500 осіб, з них 500 вислали за межі Катеринославської губернії.
Протягом кінця ХІХ — початку ХХ століття в Катеринославi виникає комітет Російської соціал — демократичної робітничої партії, осередки якого формуються на Чечелівці, в Нижньодніпровську та Катерининській залізниці. У1899 р., під час страйку робітників залізничних майстерень, Катеринославський комітет РСДРП розповсюдив прокламації до страйкуючих із закликом наполягати на своїх вимогах.
У серпні 1903 року, під час загального страйку, на Брянській площі відбувся бій, в ході якого загинули та були поранені 29 осіб.
Чечелівка у російській революції 1905—1907 років
Після кривавої неділі у Санкт — Петербузі 3 січня 1905 року всі промислові райони Російської імперії охопили страйки та демонстрації. 15 березня 1905 р. створено катеринославський комітет Російської соціал — демократичної партії (більшовиків). 1 травня 1905 р. в Катеринославi відбулась багатотисячна демонстрація у якій взяли участь робітники та службовці підприємств та довколишніх робітничих селищ.
У червні 1905 року з міста Білосток прибули 2 анархістських агітатори, які почали агітацію серед населення Чечелівки, Амуру та Нижньодніпровська. Відбувалися нічні збори у яких беруть участь 200 осіб, на них читали анархо — комуністичні реферати. Виникла «Група катеринославських робітників анархістів — комуністів».
Влітку 1905 року катеринославські більшовики стали створювати озброєні загони робітничої самооборони, що давали рішучу відсіч чорносотенцям, які намагалися влаштувати погроми в робітничих кварталах міста. На Чечелівці в організації таких дружин брав активну участь кранівник Брянського заводу .
19 червня 1905 року на пустирі комітет РСДРП скликав збори, де було вирішено розпочати страйк в підтримку повстання на броненосці «Потьомкін». З 3 по 11 липня 1905 р. (старий стиль 20 — 28 червня) проходив страйк у якому брали участь 10 тисяч осіб.
4 липня 1905 року натовп робітників намагався проникнути в район вокзалу з Брянської площі на мітинг в підтримку повсталих на броненосці «Потьомкін, але був зупинений поліцією та козаками. Згодом мітингарі були розігнані козаками, що висадилися біля станції Горяїнове.
10 — 11 жовтня 1905 року у Катеринославі розпочався загальний політичний страйк залізничників, а також робітників фабрик та заводів міста.
11 жовтня у центрі міста сталися сутички між учасниками демонстрацій та донськими козаками. Це був справжній бій з застосуванням бомб та фугасів. В ході них загинуло 7 осіб і 18 було поранено (з яких 4 невдовзі померли).
Серед загиблих був анархіст 17 — річний робітник Іларіон Корякін. На похороні його та інших жертв сутичок тисячі людей несли червоні прапори та чорні знамена анархістів.
Після сутичок страйкарі стали зводити барикади довкола Чечелівки. Найбільша з них розташувалась на межі Чечелівки — Першої та Брянської площі. Друга барикада була споруджена на розі вулиць Гасової та Чечелівки — Першої з боку проспекту Пушкіна. Ще одна барикада розташувалась в глибині Чечелівки — Першої, а інші три — на сусідніх вулицях.
На розі Гасової та Чечелівки — Першої відбулись сутички між дружинниками та козаками, що намагались атакувати барикаду з боку проспекту Пушкіна. Дружинники відбили напад за допомогою вогнепальної зброї. Згодом барикади були атаковані двома групами солдатів, що вийшли з боку вулиці та проспекту Пушкіна. Під тиском переважаючих сил дружинники були змушені відступати до недобудованої будівлі „Наукового товариства“, звідки вони стали кидати бомби в нападників.
З початком Московського повстання в Катеринославі починається новий загальний політичний страйк. 7 грудня 1905 р. на Чечелівці — Першій відбувається засідання об'єднаного комітету (куди входили як більшовики так і меншовики) РСДРП, виконкому Ради робітничих депутатів та інших організацій. Було створено Бойовий Страйковий комітет у складі Г. І. Петровського, І. Меренкова, І. Захаренка та інших. З 8 грудня 1905 р. на Чечелівці та інших робітничих селищах, а також у Нових Кайдаках було встановлене революційне робітниче самоврядування відоме як Чечелівська республіка. Близько 18 днів з 10 по 28 грудня 1905 р. Чечелівка залишалась недоступною для царських властей.
Однак, після придушення Московського повстання наприкінці грудня Катеринославська Рада робітничих депутатів ухвалила припинити боротьбу щоб уникнути кровопролиття серед населення Чечелівки.
Після відходу робітничих загонів розпочались поголовні обшуки та арешти. Стали працювати військово — польові суди. До страти було засуджено 47 учасників революційних боїв, у тому числі й залізничники В. Щукін, В. Васільєв, І. Биковський, Л. Максимович — Григоренко та ін. Багатьох відправили в тюрму та на каторгу.
Соціал — демократи, есери та анархо — комуністи перейшли в підпілля, заховавши зброю та бомби.
13 травня 1906 р. було арештовано членів Групи катеринославських робітників анархо — комуністів, що жили в місті. Однак, анархістів Амуру та Чечелівки арешти обминули. Більшість арештованих змогли втекти в ніч на 1 липня 1906 р., за допомогою вартового охоронця, поляка Яна Затори. Решту відправили в заслання.
Наприкінці травня 1906 року в степу за Чечелівкою поновилися масові сходки соціалістів та анархістів.
26 липня 1906 року на Чечелівці сталася сутичка між анархістами та драгунами. 9 драгунів було вбито, 4 поранено. З анархістів було поранено Ф. Зубарова. Роззлючені драгуни об'їхали Чечелівку протягом півтори години, обстрілявши випадково вибрані будинки, на щастя постраждалих при цьому не виявилось. На Чечелівку було введено війська та проведено обшуки.
У 1904 році міські власті вирішили створити муніципальний трамвай. Протягом 1905—1907 років на Брянській площі було зведено трамвайне депо, а звідти по Чечелівці — Першій було прокладено трамвайну лінію „Брянський завод — Управа“.
Чечелівка у 1907—1917 роках
У 1908 році сквер на Брянській площі передано катеринославському Союзу російських робітників. Відтоді він став називатися „Сокольники“. У 1911 р. в ньому було зведено самодіяльний театр та естраду.
У 1906—1909 роках виникають вулиці Чечелівка — восьма (нині Леоніда Жебуньова) та Чечелівка — дев'ята.
У 1909 р. на Брянській площі біля депо муніципального трамваю відкривається Чечелівський базар. До 1915 року щорічний дохід місту від нього складав 20 тисяч карбованців. Однак на базарі доводилось тримати постійну охорону через постійні напади бандитів з Нових Кайдаків та Діївки. Найбільший наліт відбувся 23 жовтня 1914 року, в ньому брали участь 60 чоловік.
На початку 1910 -х років добудовано будинок Наукового товариства. У його приміщенні читались лекції на різноманітні загальноосвітні теми, а увечері займались робітничі курси.
У 1913 році в зв'язку з 300 — літтям дому Романових вулицю Чечелівка — перша було перейменовано на Миколаївський проспект.
Під час єврейських погромів 1912 та 1913 років на Чечелівці та у Нових Кайдаках було створено загони робітничої самооборони, що не допускали туди погромників. Про наближення чорносотенців сповіщали заводські гудки Брянки .
У 1915 році на Миколаївському проспекті архітектором Олександром Красносельським було зведено будинок Прітцера (в стилі ) з аптекою. Нині перебуває в занедбаному стані.
У 1916 р. на південь від Брянської площі було спроектовано міське технічне училище під яке виділено 2 десятини землі. 300 тисяч карбованців було виділено дирекцією Товариства російських трубопрокатних заводів „Шодуар“ з умовою, що будівництво мало розпочатись вже навесні 1917 року, а діти службовців мали отримувати переваги при вступі. Втілити план в життя завадила революція.
Чечелівка у революції 1917 р. та у радянський час (1917—1991)
Після Лютневої революції на Чечелівці 4 березня 1917 року в приміщенні Наукового товариства формується Катеринославська Рада робітничих та солдатських депутатів. Після скасування монархії Миколаївський проспект перейменовано на Першу Чечелівську вулицю.
Влітку 1917 року в „Сокольниках“ формуються загони червоної гвардії, що підпорядковуються . 28 травня сформовано Катеринославський тимчасовий виконавчий комітет, а 4 червня — прийнято статут червоної гвардії. Під час боїв за Катеринослав у січні 1918 року між частинами УНР та військами РРФСР більшовики захопили Чечелівку 7 січня.
У 1920 р. під час боїв з військами Врангеля у „Сокольниках“ перед робітниками виступав Михайло Калінін.
За своїм соціальним та національним походженням більшість населення селища тяжіла до російського більшовизму, але серед них траплялись також і українські патріоти. Так, за спогадами позаштатного інструктора виконкому Червоногвардійської районної ради Зинаїди Іванівни Моренко, в одному з будинків на Леваневського
„ збиралися націоналісти. Ми, комсомльці, намагались відводити від них молодь.“
Можливо мова йшла про відділення або осередок Української комуністичної партії, що виступала за надання політичного та економічного суверенітету УСРР.
У 1923 році вулицю Першу Чечелівську було перейменовано на проспект Калініна, а Чечелівка — друга — на вулицю Бабушкіна.
- У 1925 році було прокладено трамвайну колію для маршруту № 2 (нині по ній ходять трамваї № 5; та № 14).
Протягом 1920—1950 років змінюється архітектурний вигляд Чечелівки: зносяться бараки та мазанки, а на їх місці зводяться триповерхові та п'ятиповерхові будинки.
У 1928 році на місці Брянської площі починають будувати Палац Ілліча роботи архітектора Олександра Красносельського. Чечелівський базар було перенесено на ріг вулиць Чечелівка — шоста та Орловська. Заклад було відкрито у 1932 р.
У 1932 р. по вулицях та було прокладено трамвайну колію для маршруту № 8 (нині нею ходить трамвай № 15).
Під час Голодомору 1932—1933 років населення Чечелівки як робітники металургійного заводу отримувало продовольчі картки та пайки у їдальнях, що да підстави деяким нинішнім публіцистам стверджувати, ніби Голодомор не був геноцидом:
» Голод був, про це говорила моя бабуся, домогосподарка з чотирма дітьми, якій у той час було 32 роки. Мій дід був візником, жили вони на Чечелівці … в Дніпропетровську. Звичайна біднота, ніяких привілеїв. Для неї, людини простих ясних понять та образів, голодомор був зрозумілий як виморювання (знищення) голодом насильницьке та явне. «Ніхто нас голодом не морив, — говорила вона, — жили бідно, голодно, але дружньо, старші діти навчались в школі.»
Однак вони воліють не згадувати, що на Чечелівці (та інших робітничих селищах) органами НКВС регулярно чинились обшуки помешкань та подвір'їв з метою виявлення хліба, який переховували в своїх родичів селяни Дніпропетровщини.
В роки Голодомору Фабричне кладовище було одним з місць, де ховали трупи підібрані на вулицях Червоночечелівського району. У післявоєнні роки кладовище було зруйноване, а на його місці — розбито парк ім. Калініна (нині парк Пам'яті та Примирення).
У 1957 році трамвайну лінію було перенесено з проспекту Калініна на паралельну вулицю Бабушкіна. Того ж року на проспекті було відкрито тролейбусний маршрут № 4.
Протягом 1970—1980 — х років на вулицях Нестерова та Гомельська зводять дев'ятиповерхові та десятиповерхові будинки.
Чечелівка у незалежній Україні
У 1995 році на межі масиву було відкрито станцію метро «Метробудівників».
У 2007 році на 1 — Б було відкрито головний корпус Дніпропетровського гуманітарного університету.
Видатні уродженці та мешканці Чечелівки
- Петро Петрович Ширшов — радянський полярник, дослідник Арктики, Герой Радянського Союзу.
- Григорій Іванович Петровський — український та радянський державний партійний діяч.
- Іван Васильович Бабушкін — більшовицький діяч, один з учнів і соратників В. Леніна.
Відродження топоніма
26 листопада 2015 року, в рамках виконання закону про декомунізацію розпорядженням виконувача обов 'язків міського голови № 896-р от 26.11.2015 «Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська», Червоногвардійський район було перейменовано на Чечелівський.
Примітки
- Атлас Днепропетровска (рос.) . Киев: ДНВП "Картографія". 2006. с. 24. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Приложение к план - схеме г. Днепропетровска // Днепропетровск: план - схема (рос.) . Киевская военно - картографическая фабрика. 2007. с. 17.
- Приложение к план - схеме г. Днепропетровска // Днепропетровск: план - схема (рос.) . Киевская военно - картографическая фабрика. 2007. с. 18.
- Кавун, Максим. Брянская площадь. История Днепра и Приднепровья.
- Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 165.
- Калмыков, Виталий (2014). Сага о старом боксере.
- Яворницкий, Дмитрий (1996.). История города Екатеринослава (рос.) . Днепропетровск: "Сич". с. 109.
- Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 162.
- Шатров, Михаил (1969). Город на трех холмах (рос.) . Днепропетровск: "Промінь". с. 410.
- Кавун, Максим. Революционный Екатеринослав. Гений места // Рейд. Нест № 102 30 ноября 2005 г. (рос.) .
- Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 166.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2018.
- Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 167.
- Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 168.
- Капацына, К. Чечелевская республика // Днепровская правда. Днепропетровск 1975 г., 20 декабря, № 247 (9250) (рос.) .
- Смола, Юрий. Амур - Нижнеднепровскому району 90 лет // Лица. Днепропетровск 2015, 17 июля (рос.) .
- Пименов, В. Ф. (1982). Улицы помнят (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 94.
- Семёнов, И. Баррикады на Чечелевке // Днепровская правда. Днепропетровск. 1955, 22 декабря, № 249 (4126).
- Яворницкий, Дмитрий (1996.). История города Екатеринослава (рос.) . Днепропетровск: "Сич". с. 136.
- Дёмин, Вадим. "Чечелевская республика" //Приднепровская магистраль - газета Приднепровской железной дороги. 1995., 16 декабря № 51 (8949).
- Шатров, Михаил (1969). Город на трёх холмах (рос.) . Днепропетровск: "Проминь". с. 307.
- Днепропетровск сверяет часы по заводскому гудку // Сегодня. Киев. № 31 (286), 1999, 18 февраля (рос.) .
- Люди Красной Чечеловки // Днепр вечерний. Днепропетровск. 1983, 7 ноября № 255 (5154).
- Покотилов, Анатолий. Самоубийство по - украински. Голодомор следствие геноцида или нашей ментальности? (рос.) . // Зоря - город. Днепропетровск. 2007, 22 березня.
- Материалы об обысках и выявлении утаенного хлеба на Чечелевке (рос.) . //Державний архів Дніпропетровської області -- Ф.416., оп.1., спр.120., арк. 268 а -- 269.
- В Днепропетровске переименовали основные магистрали и пять районов города (укр.) .[недоступне посилання з серпня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chechelivka znachennya Chechelivka istorichna nazva zhitlovogo masivu na pivdennomu zahodi pravoberezhnoyi chastini mista Dnipra u Chechelivskomu rajoni odne zi starih robitnichih selish mista OpisMezhami rajonu ye pivnichna parnij pivnichnij bik prospektu Sergiya Nigoyana vid vulici Levanevskogo do Palacu Illicha shidna Aptekarska balka vid Dniprovskogo agregatnogo zavodu do estakadi mizh prospektami S Nigoyana ta Pushkina pivdenna zahidna neparnij bik vulici Orlovskoyi Mezhuye z pivnochi z selishem zaliznichnikiv stanciyi Dnipro Golovnij ta Dniprovskim vagonnim depo LVChD 1 zi shodu z zhitlovimi masivami Fabrika ta vulici Robitnichoyi z pivdnya z Shlyahivkoyu z zahodu z Bryanskoyu koloniyeyu ta zhitlovim masivom prospektu Ivana Mazepi Na Chechelivci perevazhaye radialna zabudova vulic z odnopoverhovimi ta dvopoverhovimi budinkami kincya HIH pochatku HH stolit prote zustrichayutsya takozh dvopoverhovi ta tripoverhovi budinki 1930 1950 h rokiv a v rajoni vulici Gomelskoyi dekilka dev yatipoverhovih budinkiv 1970 1980 h rokiv Vulici rajonu prospekt Sergiya Nigoyana vid vulici Levanevskogo do Palacu Illicha kolishnya Babushkina kolishnya Chervonochechelivska kolishnya brativ Milleriv Perpendikulyarni vulici vid prospektu Ivana Mazepi do rogu z vuliceyu Leonida Zhebunova vid prospektu S Nigoyana do perehrestya z vuliceyu Leonida Zhebunova Shepkina kolishnya Merenkova Valentina Larionova Lvivska kolishnya Levanevskogo Grecka Zhorzhinskij provulok BudivliProspekt Sergiya Nigoyana 2 hram Svyatogo blagovirnogo Velikogo knyazya Oleksandra Nevskogo UPC MP park Pam yati ta Primirennya z Bratskoyu mogiloyu radyanskih voyiniv sho zaginuli u Drugij svitovij vijni 4 Katerinoslavska apteka Prickera 1916 rik napivzrujnovanij 27v viddil osviti Chechelivskoyi rajonnoyi radi 33A Katerinoslavskij Budinok naukovogo tovaristva im A L Karavayeva Kolishnij Budinok naukovogo tovaristva im A L Karavayeva u 2015 roci 41 Dniprovska filiya Ukrayinskogo derzhavnogo centru radiochastot Memorialna broneplatforma 1932 roku na zgadku pro bronepoyizd pobudovanij robitnikami Bryanskogo zavodu v roki gromadyanskoyi vijni 42a muzej pasazhirskogo vagonnogo depo 42b Dniprovske vagonne depo LVChD 1 47 Palac Praci ranishe Palac Illicha pam yatka arhitekturi radyanskogo konstruktivizmu sho rujnuyetsya 31 vikonkom Chechelivskoyi rajonnoyi radi Vulicya Koshova do 2022 roku Orlovska 1 B Dniprovskij pravoberezhnij CNAP ranishe golovnij korpus Dniprovskogo gumanitarnogo universitetu Vulicya Shyepkina 10 51 administrativnij korpus Dniprovskogo agregatnogo zavodu TransportCherez Chechelivku prohodyat tramvajni marshruti 5 14 po vulicyah Romana Shuhevicha ta Lvivskij 14 vid zupinok Palac Praci do Prospekt Sergiya Nigoyana 5 vid zupinok Palac Praci do Vulicya Robitnicha tramvajnij marshrut 15 po vulicyam Lvivska ta Slovacka vid zupinok Vulicya Auditorna do Prospekt Sergiya Nigoyana trolejbusnij marshrut 4 po prospektu Sergiya Nigoyana vid zupinok Depo 2 do Vulicya Lvivska na mezhi z Bryanskoyu koloniyeyu bilya Palacu Praci roztashovana stanciya metro Metrobudivnikiv IstoriyaZasnuvannya Perspektiva zabudovi teritoriyi na yakij vinikla Chechelivka yak rajonu z shirokoyu vuliceyu prospektom ta plosheyu vidznachalas na planah Katerinoslava vid 20 bereznya 1806 roku ta 19 kvitnya 1817 roku Odnak uprodovzh cilih desyatilit cej rajon lishavsya nezaselenim i sluguvav vipasnoyu ta ornoyu zemleyu dlya mista Yedinim miskim ob yektom na comu misci shopravda nevrahovanim na planah buv Fabrichnij cvintar Za legendoyu svoyu nazvu zhitlovij masiv vede vid prizvisha pershoposelencya vidstavnogo soldata Chechelya V stepu za Fabrichnim kladovishem na galyavini nevelichkogo gajka oselivsya vidstavnij soldat Chechel Vikopav sobi zemlyanku na shili pohilogo pagorba potim sporudiv hatinochku zaviv sadok gorod Bulo ce napevno v 50 60 h rokah HIH st Hto znaye Pro Chechelya vidomo duzhe malo Vitalij Kalmikov u knizhci Saga pro starogo boksera vivodit nazvu selisha vid promislovcya Chechelova sho buv odnim iz zasnovnikiv Bryanskogo zavodu na yakomu pracyuvala perevazhna bilshist meshkanciv selisha Odnak toponim z yavivsya na kilka rokiv ranishe zapusku zavodu pislya pobudovi mostu cherez Dnipro ta zaliznici 1884 rik Pershi poselenci stali oselyatis tut na zahidnomu shili Aptekarskoyi balki u 1870 ti roki Tak vinikla slobidka Aptekarska balka Na porozhnij rivnini mizh Fabrichnim kladovishem ta Aptekarskoyu balkoyu oselilis robitniki z prijshlogo lyudu sho vikopuvali zemlyanki lashtuvali kureni ta mazanki Na plani mista skladenomu v 1885 roci inzhenerom Pupirishkinim vkazana Chechelivska slobidka zarodok majbutnoyi Chechelivki dva desyatki hatinok roztashovanih na zahid vid Aptekarskoyi balki Vona takozh bula samovilno pobudovanoyu i skladalas z 10 kvartaliv 5 bezimennih vulic ta 2 provulkiv Pivdenna chastina rajonu mala nazvu Soldatska slobidka oskilki tam selilis nizhni chini vijskovogo vidomstva sho roztashovuvalos za Aptekarskoyu balkoyu Pid takoyu nazvoyu cej kutok pokazanij na plani 1885 roku na piznishih mapah mista ciyeyi nazvi vzhe nemaye Chechelivka u 1887 1900 rokah Iz vvedennyam diyu Bryanskogo Oleksandrivskogo zavodu miski vlasti virishili uporyadkuvati slobidku Chechelivku bulo pereplanovano i rozbito na pravilni kvartali ta vulici bulo legalizovano zemelni dilyanki Zokrema todi sformuvalas persha liniya budinkiv sho bula prodovzhennyam Vijskovoyi vulici v napryamku Bryanskoyi koloniyi Tak utvorilas vulicya Chechelivka Persha sho u radyanskij chas otrimala nazvu prospekt Kalinina a u 2015 roci bula nazvana na chest Sergiya Nigoyana Protyagom 1890 h rokiv vinikayut vulici Chechelivka Druga nini Romana Shuhevicha Chechelivka Tretya nini Oleksandra Chernikova Chechelivka Chetverta nini Geroyiv UPA Chechelivka P yata nini Oleksandra Oksenchenka Chechelivka Shosta nini Chechelivska ta Chechelivka Soma nini Slovacka Perpendikulyarno nim formuyutsya vulici Gasova nini Lvivska ta Skrizna nini Shepkina U1897 roci na plani mista vkazano sim vulic ta visim kvartaliv Chechelivki Mizh Bryanskoyu koloniyeyu ta selishem zalishivsya shmat nezabudovanoyi zemli sho otrimav nazvu Bryanska plosha V centri ploshi bulo nasadzheno skver nazvanij Bryanskoyu Tverezistyu oskilki nim opikuvalos misceve Tovaristvo Tverezosti Na pivdenno zahidnomu rozi ploshi katerinoslavskij kupec Mina Kopilov zbuduvav nichlizhku barachno kazarmovogo tipu dlya zavodskih chornorobiv Perevazhnu bilshist kazarm skladali vihidci z Bilorusi kotrih nazivali mogilivci sho pracyuvali na vivantazhenni rudi vuglya ta flyusiv Vazhko uyaviti sobi shos zhahlivishe vid cogo zlidarskogo pobutu Brud vazhke povitrya ne davali zhittya Barak Kopilova proisnuvav nedovgo i navesni 1893 roku vigoriv povnistyu ale jogo gospodar ne zaznav velikih zbitkiv oskilki poperedno zastrahuvav jogo na solidnu sumu Pislya pozhezhi na tomu misci majzhe dvadcyat rokiv zalishavsya pustir sho vihodiv u step Zgodom u selishi buli zvedeni dvopoverhovi kam yani budinki chiyi domovlasniki zdavali kuti ta kimnati robitnikam ta rodinam zokrema na Chechelivci Drugij Ci budinki nazivali Dohodnimi Vodnochas na Chechelivci Pershij na pershih poverhah vidkrilis manufakturni ta prodovolchi magazini Reshta robitnichogo selisha nichim ne vidriznyalas vid togochasnih sil V centri Katerinoslava vzhe naprikinci 90 h rokiv buli vidnosno terpimi hocha j bulizhni brukivki z yavilosya elektrichne osvitlennya A tut na Chechelivci yak u gluhomu seli navit ne v kozhnomu domi bula navit gasova lampa palili didovi kaganci Ta j viglyad Chechelivok buv blizhche do silskogo nizh do miskogo krivoboki hati z malenkimi pidslipuvatimi vikoncyami u vuzkih dvorikah gorodi pid viknami malenki kvitniki Popri te sho u 1890 roci vinikla zavodska likarnya na Bryanskij koloniyi meshkanci Chechelivki likuvalis u znahariv Voda z kolodyaziv Tilki nedobra vona Hvorili lyudi Zahvoriye htos ishli do znaharki babci sheptuhi Buli taki na Chechelivci Zvichajno kudi yim do dohtora Prohora sho zhiv u Novih Kajdakah ta mav vlasnu bijnyu i likuvav vid lihomanki Zagalom zhittya u robitnichomu selishi bulo dovoli vazhkim zlidni regulyarni epidemiyi infekcijnih hvorob napriklad dizenteriyi piyactvo buli budennim yavishem Kulachni boyi shonedili p yani kriki bilya shinkiv takim buv pohmurij pobut staroyi Chechelivki Na Chechelivci Drugij u budinku 70 u 1890 h rokah vidkrilasya kramnichka Tovaristva Spozhivachiv Bryanskogo zavodu de torguvali yak produktami harchuvannya tak i galantereyeyu Vidpusk tovariv za zavishenimi cinami prodazh prostrochenoyi produkciyi viklikali nezadovolennya naselennya i tomu pid chas zavorushen na Bryanskomu zavodi navesni 1898 r kramnichku bulo rozgrabovano i spaleno Na misci dvopoverhovoyi budivli bulo zbudovane odnopoverhove Zavorushennya i strajki na Chechelivci Vazhke zhittya robitnichogo naselennya vilivalosya u zakoloti ta zahoplennya marksistskoyu ideologiyeyu U travni 1898 r na Bryanskomu zavodi stalisya veliki zavorushennya Prichinoyu zakolotu stalo vbivstvo cherkesom iz zavodskoyi ohoroni molodogo robitnika Mikiti Kutilina yakij namagavsya uzyati na drova vidpalu vid parkanu doshku Rozzlyuchenij natovp robitnikiv rozgromiv storozhovi budki ohoroni pidpaliv Zavodsku kontoru ta kramnichku Tovaristva Spozhivachiv Bryanskogo zavodu Na Bryanskij ploshi stalisya sutichki mizh robitnikami vijskami ta policiyeyu Carski vlasti zaareshtuvali 1500 osib z nih 500 vislali za mezhi Katerinoslavskoyi guberniyi Protyagom kincya HIH pochatku HH stolittya v Katerinoslavi vinikaye komitet Rosijskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi oseredki yakogo formuyutsya na Chechelivci v Nizhnodniprovsku ta Katerininskij zaliznici U1899 r pid chas strajku robitnikiv zaliznichnih majsteren Katerinoslavskij komitet RSDRP rozpovsyudiv proklamaciyi do strajkuyuchih iz zaklikom napolyagati na svoyih vimogah U serpni 1903 roku pid chas zagalnogo strajku na Bryanskij ploshi vidbuvsya bij v hodi yakogo zaginuli ta buli poraneni 29 osib Chechelivka u rosijskij revolyuciyi 1905 1907 rokiv Pislya krivavoyi nedili u Sankt Peterbuzi 3 sichnya 1905 roku vsi promislovi rajoni Rosijskoyi imperiyi ohopili strajki ta demonstraciyi 15 bereznya 1905 r stvoreno katerinoslavskij komitet Rosijskoyi social demokratichnoyi partiyi bilshovikiv 1 travnya 1905 r v Katerinoslavi vidbulas bagatotisyachna demonstraciya u yakij vzyali uchast robitniki ta sluzhbovci pidpriyemstv ta dovkolishnih robitnichih selish U chervni 1905 roku z mista Bilostok pribuli 2 anarhistskih agitatori yaki pochali agitaciyu sered naselennya Chechelivki Amuru ta Nizhnodniprovska Vidbuvalisya nichni zbori u yakih berut uchast 200 osib na nih chitali anarho komunistichni referati Vinikla Grupa katerinoslavskih robitnikiv anarhistiv komunistiv Vlitku 1905 roku katerinoslavski bilshoviki stali stvoryuvati ozbroyeni zagoni robitnichoyi samooboroni sho davali rishuchu vidsich chornosotencyam yaki namagalisya vlashtuvati pogromi v robitnichih kvartalah mista Na Chechelivci v organizaciyi takih druzhin brav aktivnu uchast kranivnik Bryanskogo zavodu 19 chervnya 1905 roku na pustiri komitet RSDRP sklikav zbori de bulo virisheno rozpochati strajk v pidtrimku povstannya na bronenosci Potomkin Z 3 po 11 lipnya 1905 r starij stil 20 28 chervnya prohodiv strajk u yakomu brali uchast 10 tisyach osib 4 lipnya 1905 roku natovp robitnikiv namagavsya proniknuti v rajon vokzalu z Bryanskoyi ploshi na miting v pidtrimku povstalih na bronenosci Potomkin ale buv zupinenij policiyeyu ta kozakami Zgodom mitingari buli rozignani kozakami sho visadilisya bilya stanciyi Goryayinove 10 11 zhovtnya 1905 roku u Katerinoslavi rozpochavsya zagalnij politichnij strajk zaliznichnikiv a takozh robitnikiv fabrik ta zavodiv mista 11 zhovtnya u centri mista stalisya sutichki mizh uchasnikami demonstracij ta donskimi kozakami Ce buv spravzhnij bij z zastosuvannyam bomb ta fugasiv V hodi nih zaginulo 7 osib i 18 bulo poraneno z yakih 4 nevdovzi pomerli Sered zagiblih buv anarhist 17 richnij robitnik Ilarion Koryakin Na pohoroni jogo ta inshih zhertv sutichok tisyachi lyudej nesli chervoni prapori ta chorni znamena anarhistiv Pislya sutichok strajkari stali zvoditi barikadi dovkola Chechelivki Najbilsha z nih roztashuvalas na mezhi Chechelivki Pershoyi ta Bryanskoyi ploshi Druga barikada bula sporudzhena na rozi vulic Gasovoyi ta Chechelivki Pershoyi z boku prospektu Pushkina She odna barikada roztashuvalas v glibini Chechelivki Pershoyi a inshi tri na susidnih vulicyah Na rozi Gasovoyi ta Chechelivki Pershoyi vidbulis sutichki mizh druzhinnikami ta kozakami sho namagalis atakuvati barikadu z boku prospektu Pushkina Druzhinniki vidbili napad za dopomogoyu vognepalnoyi zbroyi Zgodom barikadi buli atakovani dvoma grupami soldativ sho vijshli z boku vulici ta prospektu Pushkina Pid tiskom perevazhayuchih sil druzhinniki buli zmusheni vidstupati do nedobudovanoyi budivli Naukovogo tovaristva zvidki voni stali kidati bombi v napadnikiv Z pochatkom Moskovskogo povstannya v Katerinoslavi pochinayetsya novij zagalnij politichnij strajk 7 grudnya 1905 r na Chechelivci Pershij vidbuvayetsya zasidannya ob yednanogo komitetu kudi vhodili yak bilshoviki tak i menshoviki RSDRP vikonkomu Radi robitnichih deputativ ta inshih organizacij Bulo stvoreno Bojovij Strajkovij komitet u skladi G I Petrovskogo I Merenkova I Zaharenka ta inshih Z 8 grudnya 1905 r na Chechelivci ta inshih robitnichih selishah a takozh u Novih Kajdakah bulo vstanovlene revolyucijne robitniche samovryaduvannya vidome yak Chechelivska respublika Blizko 18 dniv z 10 po 28 grudnya 1905 r Chechelivka zalishalas nedostupnoyu dlya carskih vlastej Odnak pislya pridushennya Moskovskogo povstannya naprikinci grudnya Katerinoslavska Rada robitnichih deputativ uhvalila pripiniti borotbu shob uniknuti krovoprolittya sered naselennya Chechelivki Pislya vidhodu robitnichih zagoniv rozpochalis pogolovni obshuki ta areshti Stali pracyuvati vijskovo polovi sudi Do strati bulo zasudzheno 47 uchasnikiv revolyucijnih boyiv u tomu chisli j zaliznichniki V Shukin V Vasilyev I Bikovskij L Maksimovich Grigorenko ta in Bagatoh vidpravili v tyurmu ta na katorgu Social demokrati eseri ta anarho komunisti perejshli v pidpillya zahovavshi zbroyu ta bombi 13 travnya 1906 r bulo areshtovano chleniv Grupi katerinoslavskih robitnikiv anarho komunistiv sho zhili v misti Odnak anarhistiv Amuru ta Chechelivki areshti obminuli Bilshist areshtovanih zmogli vtekti v nich na 1 lipnya 1906 r za dopomogoyu vartovogo ohoroncya polyaka Yana Zatori Reshtu vidpravili v zaslannya Naprikinci travnya 1906 roku v stepu za Chechelivkoyu ponovilisya masovi shodki socialistiv ta anarhistiv 26 lipnya 1906 roku na Chechelivci stalasya sutichka mizh anarhistami ta dragunami 9 draguniv bulo vbito 4 poraneno Z anarhistiv bulo poraneno F Zubarova Rozzlyucheni draguni ob yihali Chechelivku protyagom pivtori godini obstrilyavshi vipadkovo vibrani budinki na shastya postrazhdalih pri comu ne viyavilos Na Chechelivku bulo vvedeno vijska ta provedeno obshuki U 1904 roci miski vlasti virishili stvoriti municipalnij tramvaj Protyagom 1905 1907 rokiv na Bryanskij ploshi bulo zvedeno tramvajne depo a zvidti po Chechelivci Pershij bulo prokladeno tramvajnu liniyu Bryanskij zavod Uprava Chechelivka u 1907 1917 rokah U 1908 roci skver na Bryanskij ploshi peredano katerinoslavskomu Soyuzu rosijskih robitnikiv Vidtodi vin stav nazivatisya Sokolniki U 1911 r v nomu bulo zvedeno samodiyalnij teatr ta estradu U 1906 1909 rokah vinikayut vulici Chechelivka vosma nini Leonida Zhebunova ta Chechelivka dev yata U 1909 r na Bryanskij ploshi bilya depo municipalnogo tramvayu vidkrivayetsya Chechelivskij bazar Do 1915 roku shorichnij dohid mistu vid nogo skladav 20 tisyach karbovanciv Odnak na bazari dovodilos trimati postijnu ohoronu cherez postijni napadi banditiv z Novih Kajdakiv ta Diyivki Najbilshij nalit vidbuvsya 23 zhovtnya 1914 roku v nomu brali uchast 60 cholovik Na pochatku 1910 h rokiv dobudovano budinok Naukovogo tovaristva U jogo primishenni chitalis lekciyi na riznomanitni zagalnoosvitni temi a uvecheri zajmalis robitnichi kursi U 1913 roci v zv yazku z 300 littyam domu Romanovih vulicyu Chechelivka persha bulo perejmenovano na Mikolayivskij prospekt Pid chas yevrejskih pogromiv 1912 ta 1913 rokiv na Chechelivci ta u Novih Kajdakah bulo stvoreno zagoni robitnichoyi samooboroni sho ne dopuskali tudi pogromnikiv Pro nablizhennya chornosotenciv spovishali zavodski gudki Bryanki U 1915 roci na Mikolayivskomu prospekti arhitektorom Oleksandrom Krasnoselskim bulo zvedeno budinok Pritcera v stili z aptekoyu Nini perebuvaye v zanedbanomu stani U 1916 r na pivden vid Bryanskoyi ploshi bulo sproektovano miske tehnichne uchilishe pid yake vidileno 2 desyatini zemli 300 tisyach karbovanciv bulo vidileno direkciyeyu Tovaristva rosijskih truboprokatnih zavodiv Shoduar z umovoyu sho budivnictvo malo rozpochatis vzhe navesni 1917 roku a diti sluzhbovciv mali otrimuvati perevagi pri vstupi Vtiliti plan v zhittya zavadila revolyuciya Chechelivka u revolyuciyi 1917 r ta u radyanskij chas 1917 1991 Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi na Chechelivci 4 bereznya 1917 roku v primishenni Naukovogo tovaristva formuyetsya Katerinoslavska Rada robitnichih ta soldatskih deputativ Pislya skasuvannya monarhiyi Mikolayivskij prospekt perejmenovano na Pershu Chechelivsku vulicyu Vlitku 1917 roku v Sokolnikah formuyutsya zagoni chervonoyi gvardiyi sho pidporyadkovuyutsya 28 travnya sformovano Katerinoslavskij timchasovij vikonavchij komitet a 4 chervnya prijnyato statut chervonoyi gvardiyi Pid chas boyiv za Katerinoslav u sichni 1918 roku mizh chastinami UNR ta vijskami RRFSR bilshoviki zahopili Chechelivku 7 sichnya U 1920 r pid chas boyiv z vijskami Vrangelya u Sokolnikah pered robitnikami vistupav Mihajlo Kalinin Za svoyim socialnim ta nacionalnim pohodzhennyam bilshist naselennya selisha tyazhila do rosijskogo bilshovizmu ale sered nih traplyalis takozh i ukrayinski patrioti Tak za spogadami pozashtatnogo instruktora vikonkomu Chervonogvardijskoyi rajonnoyi radi Zinayidi Ivanivni Morenko v odnomu z budinkiv na Levanevskogo zbiralisya nacionalisti Mi komsomlci namagalis vidvoditi vid nih molod Mozhlivo mova jshla pro viddilennya abo oseredok Ukrayinskoyi komunistichnoyi partiyi sho vistupala za nadannya politichnogo ta ekonomichnogo suverenitetu USRR U 1923 roci vulicyu Pershu Chechelivsku bulo perejmenovano na prospekt Kalinina a Chechelivka druga na vulicyu Babushkina U 1925 roci bulo prokladeno tramvajnu koliyu dlya marshrutu 2 nini po nij hodyat tramvayi 5 ta 14 Protyagom 1920 1950 rokiv zminyuyetsya arhitekturnij viglyad Chechelivki znosyatsya baraki ta mazanki a na yih misci zvodyatsya tripoverhovi ta p yatipoverhovi budinki U 1928 roci na misci Bryanskoyi ploshi pochinayut buduvati Palac Illicha roboti arhitektora Oleksandra Krasnoselskogo Chechelivskij bazar bulo pereneseno na rig vulic Chechelivka shosta ta Orlovska Zaklad bulo vidkrito u 1932 r U 1932 r po vulicyah ta bulo prokladeno tramvajnu koliyu dlya marshrutu 8 nini neyu hodit tramvaj 15 Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv naselennya Chechelivki yak robitniki metalurgijnogo zavodu otrimuvalo prodovolchi kartki ta pajki u yidalnyah sho da pidstavi deyakim ninishnim publicistam stverdzhuvati nibi Golodomor ne buv genocidom Golod buv pro ce govorila moya babusya domogospodarka z chotirma ditmi yakij u toj chas bulo 32 roki Mij did buv viznikom zhili voni na Chechelivci v Dnipropetrovsku Zvichajna bidnota niyakih privileyiv Dlya neyi lyudini prostih yasnih ponyat ta obraziv golodomor buv zrozumilij yak vimoryuvannya znishennya golodom nasilnicke ta yavne Nihto nas golodom ne moriv govorila vona zhili bidno golodno ale druzhno starshi diti navchalis v shkoli Odnak voni voliyut ne zgaduvati sho na Chechelivci ta inshih robitnichih selishah organami NKVS regulyarno chinilis obshuki pomeshkan ta podvir yiv z metoyu viyavlennya hliba yakij perehovuvali v svoyih rodichiv selyani Dnipropetrovshini V roki Golodomoru Fabrichne kladovishe bulo odnim z misc de hovali trupi pidibrani na vulicyah Chervonochechelivskogo rajonu U pislyavoyenni roki kladovishe bulo zrujnovane a na jogo misci rozbito park im Kalinina nini park Pam yati ta Primirennya U 1957 roci tramvajnu liniyu bulo pereneseno z prospektu Kalinina na paralelnu vulicyu Babushkina Togo zh roku na prospekti bulo vidkrito trolejbusnij marshrut 4 Protyagom 1970 1980 h rokiv na vulicyah Nesterova ta Gomelska zvodyat dev yatipoverhovi ta desyatipoverhovi budinki Chechelivka u nezalezhnij Ukrayini U 1995 roci na mezhi masivu bulo vidkrito stanciyu metro Metrobudivnikiv U 2007 roci na 1 B bulo vidkrito golovnij korpus Dnipropetrovskogo gumanitarnogo universitetu Vidatni urodzhenci ta meshkanci ChechelivkiPetro Petrovich Shirshov radyanskij polyarnik doslidnik Arktiki Geroj Radyanskogo Soyuzu Grigorij Ivanovich Petrovskij ukrayinskij ta radyanskij derzhavnij partijnij diyach Ivan Vasilovich Babushkin bilshovickij diyach odin z uchniv i soratnikiv V Lenina Vidrodzhennya toponima26 listopada 2015 roku v ramkah vikonannya zakonu pro dekomunizaciyu rozporyadzhennyam vikonuvacha obov yazkiv miskogo golovi 896 r ot 26 11 2015 Pro perejmenuvannya toponimiv m Dnipropetrovska Chervonogvardijskij rajon bulo perejmenovano na Chechelivskij PrimitkiAtlas Dnepropetrovska ros Kiev DNVP Kartografiya 2006 s 24 ISBN 966 631 666 8 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Prilozhenie k plan sheme g Dnepropetrovska Dnepropetrovsk plan shema ros Kievskaya voenno kartograficheskaya fabrika 2007 s 17 Prilozhenie k plan sheme g Dnepropetrovska Dnepropetrovsk plan shema ros Kievskaya voenno kartograficheskaya fabrika 2007 s 18 Kavun Maksim Bryanskaya ploshad Istoriya Dnepra i Pridneprovya Shatrov Mihail 1969 Gorod na tryoh holmah ros Dnepropetrovsk Promin s 165 Kalmykov Vitalij 2014 Saga o starom boksere Yavornickij Dmitrij 1996 Istoriya goroda Ekaterinoslava ros Dnepropetrovsk Sich s 109 Shatrov Mihail 1969 Gorod na tryoh holmah ros Dnepropetrovsk Promin s 162 Shatrov Mihail 1969 Gorod na treh holmah ros Dnepropetrovsk Promin s 410 Kavun Maksim Revolyucionnyj Ekaterinoslav Genij mesta Rejd Nest 102 30 noyabrya 2005 g ros Shatrov Mihail 1969 Gorod na tryoh holmah ros Dnepropetrovsk Promin s 166 Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Shatrov Mihail 1969 Gorod na tryoh holmah ros Dnepropetrovsk Promin s 167 Shatrov Mihail 1969 Gorod na tryoh holmah ros Dnepropetrovsk Promin s 168 Kapacyna K Chechelevskaya respublika Dneprovskaya pravda Dnepropetrovsk 1975 g 20 dekabrya 247 9250 ros Smola Yurij Amur Nizhnedneprovskomu rajonu 90 let Lica Dnepropetrovsk 2015 17 iyulya ros Pimenov V F 1982 Ulicy pomnyat ros Dnepropetrovsk Promin s 94 Semyonov I Barrikady na Chechelevke Dneprovskaya pravda Dnepropetrovsk 1955 22 dekabrya 249 4126 Yavornickij Dmitrij 1996 Istoriya goroda Ekaterinoslava ros Dnepropetrovsk Sich s 136 Dyomin Vadim Chechelevskaya respublika Pridneprovskaya magistral gazeta Pridneprovskoj zheleznoj dorogi 1995 16 dekabrya 51 8949 Shatrov Mihail 1969 Gorod na tryoh holmah ros Dnepropetrovsk Promin s 307 Dnepropetrovsk sveryaet chasy po zavodskomu gudku Segodnya Kiev 31 286 1999 18 fevralya ros Lyudi Krasnoj Chechelovki Dnepr vechernij Dnepropetrovsk 1983 7 noyabrya 255 5154 Pokotilov Anatolij Samoubijstvo po ukrainski Golodomor sledstvie genocida ili nashej mentalnosti ros Zorya gorod Dnepropetrovsk 2007 22 bereznya Materialy ob obyskah i vyyavlenii utaennogo hleba na Chechelevke ros Derzhavnij arhiv Dnipropetrovskoyi oblasti F 416 op 1 spr 120 ark 268 a 269 V Dnepropetrovske pereimenovali osnovnye magistrali i pyat rajonov goroda ukr nedostupne posilannya z serpnya 2019