Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чернівецький ліцей № 5 «Оріяна» — навчальний заклад у місті Чернівці.
| Чернівецький ліцей №5 «Оріяна» Чернівецької міської ради | |
|---|---|
 | |
| Тип | ліцей |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Чернівці |
геокоординати не задано: | |
| Засновано | 1896 |
| Директор | Абрам'юк Галина Йосипівна (2021- наш час) |
| Учні | 744 (станом на 05.01.2020 р.) |
| Класи | 22 (станом на 05.01.2020 р.) |
| Поверхів | 3 |
| Адреса | 58001, м. Чернівці, вул. Д.Загули, 8 |
| Сайт | lyceum5.cv.ua |
Історія навчального закладу
Австрійський період
Питання щодо відкриття національної гімназії для руського населення краю почало порушуватися після революційних подій сер. ХІХ ст.
Особливо гостро проблема постала з відкриттям 4 жовтня 1875 р. Чернівецького університету (в тому числі із кафедрами славістики і руської філології), до якого не могли вступити буковинські русини через відсутність української класичної гімназії, де вони могли б здобути матуру.
З 1880-тих ідею створення національного навчального закладу в столиці Буковини активно підтримували посли до Імперської Ради та крайового сейму професор університету Степан Смаль-Стоцький та Єротей Пігуляк.
29 листопада 1893 року відбулося спеціальне засідання Буковинської крайової шкільної ради, яка звернулася з офіційним клопотанням до Міністерства віросповідань і освіти Австрії у справі відкриття української гімназії у Черновицях.
За два роки, 28 листопада 1895 року на бюджетній комісії Рейхсрату міністр віросповідань та освіти оголосив про позитивне вирішення цього питання з 1896/97 навчального року. У вересні 1896 р. почала офіційно функціонувати Цісарсько-королівська Державна Нижча гімназія в Черновицях (нім. K. k. Staats Untergymnasium in Czernowitz) з паралельними німецькими та українськими класами.
Спочатку вона знаходилася на (нім. Schulgasse), а після завершення будівництва у 1901 р. нової «Будівлі німецько-української гімназії» на тогочасній пл. Фердинанда (нім. Ferdinandsplatz) навчальний заклад розмістився за новою адресою. У цей період в гімназії навчалися 380 учнів, з яких 164 українських, 145 німецьких, 65 польських, 3 румунських та 3 інших. За релігійною приналежністю гімназисти розподілялися наступним чином: 109 юдеїв, 105 православних, 79 римо-католиків, 65 греко-католиків, 12 вірмено- католиків, 10 протестантів.
Водночас, у 1901/02 навчальному році гімназія отримала новий статус — Ц. к. ІІ Державна Гімназія в Черновицях (нім. K. k. II Staats Gymnasium in Czernowitz). Це означало те, що вона стала повною гімназією. Навчання тривало 8 років і випускники отримували право вступати до всіх вищих навчальних закладів імперії. Значну допомогу у налагодженні навчального процесу в Ц. К. ІІ Державній Гімназії надавав спеціально створений фонд її підтримки, засновниками якого були перший директор гімназії , бургомістр Антон Кохановський, посол Микола Василько та інші відомі громадяни міста — адвокати, купці, банкіри, землевласники, лікарі. Зокрема, було добре укомплектовані книгами і підручниками дві бібліотеки: німецька та українська. Крім того, з фонду присуджувались стипендії біднішим гімназистам, а хворим «Аптека Барбера» видавала безкоштовні ліки. Так, у 1911 році, коли гімназія вже остаточно зміцнилася, нараховуючи всі 8 класів у своєму складі, число учнів у ній сягало 771, з яких буковинців було 586. Причому, із загального числа учнів повністю було звільнено від плати за навчання 442, частково — 6. Слід відзначити ще одну характерну рису: в українських паралельних класах училися і представники інших національностей: поляки, чехи, угорці, євреї, німці. Тому вони поділялися на дві групи — ті, що володіли українською мовою, і ті, що її не знали.
У листопаді 1918 року на базі українських паралельних класів була відкрита Українська гімназія, на базі німецьких паралельних класів — Німецька гімназія. До 1918 р. гімназії підпорядковувались міністерству віровизнань та освіти Австро-Угорщини та Буковинській крайовій шкільній раді. Згуртованість і жертовність громадськості Буковини у справі становлення і зміцнення бази української середньої загальноосвітньої школи краю мала б бути повчальною та гідною наслідування і в наш час. Хоч ІІ-а гімназія була утраквістичною, тобто німецько-українською, і хоч у ній переважав німецький елемент, вона все ж відіграла важливу роль у підготовці і формуванні інтелектуальної сили української спільноти Буковини, у пробудженні національної і громадянської самосвідомості буковинських українців. Українські професори-патріоти виховали собі гідну зміну.
Серед вихованців не можна обійти мовчанкою «сокола з гір зелених Буковини», поета-лірика Володимира Кобилянського, який, хоч і помер передчасно, залишив по собі помітний слід в українській літературі. Так само не стерто з пам'яті нащадків й ім'я колишнього гімназиста, замордованого в гулагівських таборах поета Дмитра Загула, на честь якого в наш час встановлена обласна літературна премія. Таким чином, за австрійських часів утраквістична гімназія була значним вогнищем українства і цілком закономірно в переддень розпаду Австро-Угорської імперії на її фронтоні з'явився жаданий напис «Державна Українська Гімназія». Активну участь в становленні навчального закладу брали члени «Українського Народного Дому», які в 1896—1901 рр. надавали частину приміщення для проживання позаміських гімназистів. Водночас очільником товариства Володимиром Ясеницьким було організовано збір коштів для будівництва бурси ім. Ю. Федьковича. Архітектором цієї будівлі був , а керівником будівництва — . Для реалізації проєкту «Український Народний Дім» взяв в банку 70 тис. крон, крайовий сейм надав 20 тис. крон, 10 тис. крон були добровільними внесками української громади.
1 вересня 1906 року будівництво бурси на тогочасній вул. Садовій (нім. Gartengasse, нині вул. Ю.Федьковича, буд. 16 — корпус ) було повністю завершено. Гуртожиток для українських дітей був великим скарбом для українців Буковини, які віддавали своїх дітей на навчання до української гімназії, внаслідок чого їх кількість у гімназії значно зросла.
Директорами були: К. Козак, Агенор Артимович, П. Клим; педагоги: М. Кордуба, В. Кміцикевич, Ю. Кобилянський, А. Клим, М. Равлюк.
У 1913 гімназія мала 560 учнів і 34 учителі. За недовгий час вона виховала багато української інтелігенції на Буковині.
Румунський період
Після румунської окупації Північної Буковини (1918) почалася поступова румунізація закладу, незважаючи на те, що наказом Державного секретаріату в справах освіти Буковини від 25 грудня 1918 року «Про створення національних гімназій (ліцеїв) у Чернівцях», окрім румунських, німецької, єврейської і польської гімназій, продовжувала діяти колишня Державна Українська Гімназія зі збереженням існуючого викладацького складу. Офіційною назвою закладу було визначено Чоловіча українська гімназія (рум. Gimnaziul de băeţi ucrainean). Вже в жовтні 1921 року гімназію було реорганізовано у «Чернівецький ліцей № 4», для вступу в який треба було скласти екзамен з румунської мови, а навчальний заклад перетворено на двомовний — румунсько-український. З 1925 р. освітню установу перейменовано на Державний ліцей ім. Великого Воєводи Міхая (рум. Liceul de stat “Marele Voevod Mihai”). Протягом наступних двох років українська мова викладалася тільки як факультативний предмет, а згодом була цілком скасована. Проте, навіть у цей період історії гімназії дух українства не згас остаточно: ним пройнялася і донька буковинського вчителя, уродженця Хоросткова Дмитра Макогона гімназистка Дарина, яка стала згодом відомою українською письменницею Іриною Вільде. У повісті «Повнолітні діти» (1938), було згадано про навчання в цій гімназії, про перше кохання. В повісті міститься також чимало цікавих фактів про 20-і роки на Буковині, зокрема той, коли українські гімназисти вночі вирвали з землі щойно посаджені, на честь об'єднання Буковини з Румунією, дубки. За це багато з них були виключені з гімназії:
Директор відкашлюється, стає перед учнів. (Дарка бачить його обличчя тільки до очей) і каже голосом, якого вживають до промов над могилою заслужених, але ненависних людей:
– Цієї ночі чиясь злочинна рука допустилася нікчемного, кари-гідного вчинку. Хтось зрубав попри сам пень дуб, який ми вчора спільно посадили, як символ вічної злуки Буковини з Румунією. Є певні підозріння, що цього ганебного, нікчемного, каригідного вчинку допустився хтось з учнів цього закладу!!!
Дарка ховає лице в долоні. Їй здається, що румуни були б у праві повести її на шибеницю за сам цей радісний вогник, яким спалахнули її очі від тієї вістки. Директор пригадує свою останню перестрогу і погрозу. Він закликує винуватця добровільно признатись, бо тільки ця єдина обставина може врятувати обидві гімназії перед їх розпуском. Тому обидві, бо обидві вони користались городом, де був дубок. В аулі тихо-тихо.
Тоді ж розпочав свій творчий шлях Орест Масикевич — згодом найвідоміший із українських поетів Румунії.
Одним з видатних тогочасних випускників закладу був Пауль Целан, ім'я якого оточене в історії літератури ореолом немеркнучої поетичної легенди. Він — «принц новітньої поезії», «князь метафор», «таємний король німецької лірики», — як писала про нього критика. Впродовж 1918—1940 та 1941—1944 років — міністерству освіти Румунії та XIV Окружному шкільному інспекторату.
Радянський період
З приходом радянської влади на Буковину у 1940 році на місці ліцею Великого воєводи Міхая була організована українська загальноосвітня середня школа. Але війна нагло обірвала формування нової системи освіти на Буковині. По справжньому розгорнулася робота після звільнення області від фашистських загарбників. Проте українську школу з її рідних гімназійних стін було перенесено в приміщення промислової (ремісничої) школи (тепер ЗОШ № 4), а в споруді гімназії була організована російська школа. Українська школа № 23 тіснилася в приміщенні промислової школи разом з єврейською гімназією. Національно налаштована громадськість міста неодноразово зверталася до радянських органів з проханням повернути українську школу в рідні стіни. І тільки приїзд канадської делегації, серед яких були випускники гімназії, в 1963 році змусив органи влади повернути загальноосвітню середню школу № 23 в рідні пенати — стіни першої української гімназії в Чернівцях.
Директори навчального закладу в Радянський час:
- Г. С. Орелецький (1944—1949)
- В. С. Тимошенко (1949—1962)
- А. С. Іона (1962—1974)
- М. Ю. Дрозд (1974—1977)
- Л. А. Присяжнюк (1977—1984)
Випускники школи
- Брати Руснаки — музиканти і співаки
- Ірина Вільде — письменниця, перший лауреат Шевченківської премії на Буковині
- Орест Масикевич — художник
- Дмитро Загул — поет
- Мирон Кордуба — викладач гімназії
- Пауль Целан — німецькомовний поет
- Драбик Денис Євгенович, випускник 1930 р., один із перших Заслужених вчителів на Буковині
- Григорій Орелецький — перший повоєнний директор
- Корній Товстюк, один із перших академіків на Буковині, професор Львівського політехнічного інституту
- Ярослав Крилюк — професор, викладач університетів США, Великої Британії
- Ростислав Григорчук — професор, викладач університетів США, Великої Британії
- Федів Олександр Іванович — професор, завкафедрою терапії БДМУ
- Пашковський Валерій Мелетійович — професор, завкафедрою психіатрії БДМУ
- Саутін Юрій Юрійович — професор НДІ молекулярної біології (м. Київ).
- Проданчук Микола Георгійович — директор НДІ екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя МОЗ України (м. Київ)
- Савчук Володимир Йосипович — доцент НДІ урології (м. Київ)
- Нікорич Володимир Миколайович — доцент кафедри ґрунтознавства біофаку ЧНУ
- Печенюк Ірина Валентинівна — професор НДІ онкології (м. Москва).
- Пустовіт Юрій Митрофанович — професор хімії Інституту органічної хімії (м. Київ)
- Тарас Унгурян — член спілки письменників України
- Андрій Шкурган — соліст Варшавської опери
- Вадим Коваль — поет
- Марта Костюк — оперна співачка
- Скаб Мар'ян Степанович — професор, викладач філологічного факультету ЧНУ
- Павлюк Віктор Ігорович — громадський діяч, колишній мер міста Чернівці
- Колесник Наталія Степанівна — професор, завідувач кафедри Історії та культури української мови ЧНУ
Сучасність
У 1996 році середня загальноосвітня школа № 23 реорганізована в Чернівецький середній загальноосвітній колегіум під патронажем Національного університету «Києво-Могилянська Академія». З 1999 року — Чернівецька гімназія № 5.
З 2021 року, із набранням чинності законів про освіту та про повну загальну середню освіту, гімназію № 5 реорганізовано у Чернівецький ліцей № 5 «Оріяна» Чернівецької міської ради
За час свого існування від 1896 року викладачі цього закладу виховують свідомих українців. Гімназія відіграла велику роль в розвитку духовного життя буковинських українців, стимулювала важливий процес формування інтелігенції України.
Директори навчального закладу: Л. А. Присяжнюк (1993—2000), Л. І. Юзефович (1984—1993), Т. Г. Мінакова (2000—2021), Г. Й. Абрам'юк (з 2021- дотепер)
Науково-методична робота
Науково-методична робота гімназії спрямована на реалізацію освітньо-виховної мети «Створення оптимальних психолого-педагогічних умов для розвитку і самореалізації особистості вчителів та учнів».
Є необхідні умови для її реалізації: становлення особистісно-орієнтованого підходу до розвитку, навчання і виховання дітей, оновлення змісту освіти, впровадження нових освітніх технологій, удосконалення системи демократичного управління навчальним закладом. Фактори, які сприяють реалізації освітньо-виховної мети: удосконалення науково-теоретичної, методичної та психолого-педагогічної підготовки вчителів.
Центром науково-методичної роботи гімназії є методичний кабінет, який визнано «зразковим» за підсумками обласного конкурсу методичних кабінетів (2003—2004н.р.).
Профільне навчання в гімназії, інформація про педагогічний колектив
Чернівецький ліцей № 5 «Оріяна» — багатопрофільний загальноосвітній навчальний заклад I—III ступенів, що здійснює гуманітарну, суспільно-гуманітарну, гуманітарно-природничу та культурно-естетичну підготовку талановитої учнівської молоді міста.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 19 серпня 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2022. Процитовано 18 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 19 серпня 2020.
- . old.region.library.kharkov.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
- . Чтиво. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
- User, Super. . lyceum5.cv.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
- . city.cv.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
- . Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець». Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
- Воєвідко, Яна (25 червня 2021). . Суспільне | Новини (укр.). Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 28 вересня 2021.
- . city.cv.ua. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
Посилання
- Сайт навчального закладу [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Ютуб канал «Чернівецька гімназія No 5» [ 8 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- Ютуб канал Гімназія No5 [ 29 вересня 2021 у Wayback Machine.]
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherniveckij licej 5 Oriyana navchalnij zaklad u misti Chernivci Cherniveckij licej 5 Oriyana Cherniveckoyi miskoyi radiTiplicejKrayina UkrayinaRoztashuvannyaChernivcigeokoordinati ne zadano Zasnovano1896DirektorAbram yuk Galina Josipivna 2021 nash chas Uchni744 stanom na 05 01 2020 r Klasi22 stanom na 05 01 2020 r Poverhiv3Adresa58001 m Chernivci vul D Zaguli 8Sajtlyceum5 cv uaIstoriya navchalnogo zakladuAvstrijskij period C k II Derzhavna Gimnaziya v Chernivcyah 1899 1901 Pitannya shodo vidkrittya nacionalnoyi gimnaziyi dlya ruskogo naselennya krayu pochalo porushuvatisya pislya revolyucijnih podij ser HIH st Osoblivo gostro problema postala z vidkrittyam 4 zhovtnya 1875 r Cherniveckogo universitetu v tomu chisli iz kafedrami slavistiki i ruskoyi filologiyi do yakogo ne mogli vstupiti bukovinski rusini cherez vidsutnist ukrayinskoyi klasichnoyi gimnaziyi de voni mogli b zdobuti maturu Z 1880 tih ideyu stvorennya nacionalnogo navchalnogo zakladu v stolici Bukovini aktivno pidtrimuvali posli do Imperskoyi Radi ta krajovogo sejmu profesor universitetu Stepan Smal Stockij ta Yerotej Pigulyak 29 listopada 1893 roku vidbulosya specialne zasidannya Bukovinskoyi krajovoyi shkilnoyi radi yaka zvernulasya z oficijnim klopotannyam do Ministerstva virospovidan i osviti Avstriyi u spravi vidkrittya ukrayinskoyi gimnaziyi u Chernovicyah Za dva roki 28 listopada 1895 roku na byudzhetnij komisiyi Rejhsratu ministr virospovidan ta osviti ogolosiv pro pozitivne virishennya cogo pitannya z 1896 97 navchalnogo roku U veresni 1896 r pochala oficijno funkcionuvati Cisarsko korolivska Derzhavna Nizhcha gimnaziya v Chernovicyah nim K k Staats Untergymnasium in Czernowitz z paralelnimi nimeckimi ta ukrayinskimi klasami Spochatku vona znahodilasya na nim Schulgasse a pislya zavershennya budivnictva u 1901 r novoyi Budivli nimecko ukrayinskoyi gimnaziyi na togochasnij pl Ferdinanda nim Ferdinandsplatz navchalnij zaklad rozmistivsya za novoyu adresoyu U cej period v gimnaziyi navchalisya 380 uchniv z yakih 164 ukrayinskih 145 nimeckih 65 polskih 3 rumunskih ta 3 inshih Za religijnoyu prinalezhnistyu gimnazisti rozpodilyalisya nastupnim chinom 109 yudeyiv 105 pravoslavnih 79 rimo katolikiv 65 greko katolikiv 12 virmeno katolikiv 10 protestantiv Vodnochas u 1901 02 navchalnomu roci gimnaziya otrimala novij status C k II Derzhavna Gimnaziya v Chernovicyah nim K k II Staats Gymnasium in Czernowitz Ce oznachalo te sho vona stala povnoyu gimnaziyeyu Navchannya trivalo 8 rokiv i vipuskniki otrimuvali pravo vstupati do vsih vishih navchalnih zakladiv imperiyi Znachnu dopomogu u nalagodzhenni navchalnogo procesu v C K II Derzhavnij Gimnaziyi nadavav specialno stvorenij fond yiyi pidtrimki zasnovnikami yakogo buli pershij direktor gimnaziyi burgomistr Anton Kohanovskij posol Mikola Vasilko ta inshi vidomi gromadyani mista advokati kupci bankiri zemlevlasniki likari Zokrema bulo dobre ukomplektovani knigami i pidruchnikami dvi biblioteki nimecka ta ukrayinska Krim togo z fondu prisudzhuvalis stipendiyi bidnishim gimnazistam a hvorim Apteka Barbera vidavala bezkoshtovni liki Tak u 1911 roci koli gimnaziya vzhe ostatochno zmicnilasya narahovuyuchi vsi 8 klasiv u svoyemu skladi chislo uchniv u nij syagalo 771 z yakih bukovinciv bulo 586 Prichomu iz zagalnogo chisla uchniv povnistyu bulo zvilneno vid plati za navchannya 442 chastkovo 6 Slid vidznachiti she odnu harakternu risu v ukrayinskih paralelnih klasah uchilisya i predstavniki inshih nacionalnostej polyaki chehi ugorci yevreyi nimci Tomu voni podilyalisya na dvi grupi ti sho volodili ukrayinskoyu movoyu i ti sho yiyi ne znali U listopadi 1918 roku na bazi ukrayinskih paralelnih klasiv bula vidkrita Ukrayinska gimnaziya na bazi nimeckih paralelnih klasiv Nimecka gimnaziya Do 1918 r gimnaziyi pidporyadkovuvalis ministerstvu viroviznan ta osviti Avstro Ugorshini ta Bukovinskij krajovij shkilnij radi Zgurtovanist i zhertovnist gromadskosti Bukovini u spravi stanovlennya i zmicnennya bazi ukrayinskoyi serednoyi zagalnoosvitnoyi shkoli krayu mala b buti povchalnoyu ta gidnoyu nasliduvannya i v nash chas Hoch II a gimnaziya bula utrakvistichnoyu tobto nimecko ukrayinskoyu i hoch u nij perevazhav nimeckij element vona vse zh vidigrala vazhlivu rol u pidgotovci i formuvanni intelektualnoyi sili ukrayinskoyi spilnoti Bukovini u probudzhenni nacionalnoyi i gromadyanskoyi samosvidomosti bukovinskih ukrayinciv Ukrayinski profesori patrioti vihovali sobi gidnu zminu Sered vihovanciv ne mozhna obijti movchankoyu sokola z gir zelenih Bukovini poeta lirika Volodimira Kobilyanskogo yakij hoch i pomer peredchasno zalishiv po sobi pomitnij slid v ukrayinskij literaturi Tak samo ne sterto z pam yati nashadkiv j im ya kolishnogo gimnazista zamordovanogo v gulagivskih taborah poeta Dmitra Zagula na chest yakogo v nash chas vstanovlena oblasna literaturna premiya Takim chinom za avstrijskih chasiv utrakvistichna gimnaziya bula znachnim vognishem ukrayinstva i cilkom zakonomirno v peredden rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi na yiyi frontoni z yavivsya zhadanij napis Derzhavna Ukrayinska Gimnaziya Aktivnu uchast v stanovlenni navchalnogo zakladu brali chleni Ukrayinskogo Narodnogo Domu yaki v 1896 1901 rr nadavali chastinu primishennya dlya prozhivannya pozamiskih gimnazistiv Vodnochas ochilnikom tovaristva Volodimirom Yasenickim bulo organizovano zbir koshtiv dlya budivnictva bursi im Yu Fedkovicha Arhitektorom ciyeyi budivli buv a kerivnikom budivnictva Dlya realizaciyi proyektu Ukrayinskij Narodnij Dim vzyav v banku 70 tis kron krajovij sejm nadav 20 tis kron 10 tis kron buli dobrovilnimi vneskami ukrayinskoyi gromadi 1 veresnya 1906 roku budivnictvo bursi na togochasnij vul Sadovij nim Gartengasse nini vul Yu Fedkovicha bud 16 korpus bulo povnistyu zaversheno Gurtozhitok dlya ukrayinskih ditej buv velikim skarbom dlya ukrayinciv Bukovini yaki viddavali svoyih ditej na navchannya do ukrayinskoyi gimnaziyi vnaslidok chogo yih kilkist u gimnaziyi znachno zrosla Direktorami buli K Kozak Agenor Artimovich P Klim pedagogi M Korduba V Kmicikevich Yu Kobilyanskij A Klim M Ravlyuk U 1913 gimnaziya mala 560 uchniv i 34 uchiteli Za nedovgij chas vona vihovala bagato ukrayinskoyi inteligenciyi na Bukovini Rumunskij period Pislya rumunskoyi okupaciyi Pivnichnoyi Bukovini 1918 pochalasya postupova rumunizaciya zakladu nezvazhayuchi na te sho nakazom Derzhavnogo sekretariatu v spravah osviti Bukovini vid 25 grudnya 1918 roku Pro stvorennya nacionalnih gimnazij liceyiv u Chernivcyah okrim rumunskih nimeckoyi yevrejskoyi i polskoyi gimnazij prodovzhuvala diyati kolishnya Derzhavna Ukrayinska Gimnaziya zi zberezhennyam isnuyuchogo vikladackogo skladu Oficijnoyu nazvoyu zakladu bulo viznacheno Cholovicha ukrayinska gimnaziya rum Gimnaziul de băeţi ucrainean Vzhe v zhovtni 1921 roku gimnaziyu bulo reorganizovano u Cherniveckij licej 4 dlya vstupu v yakij treba bulo sklasti ekzamen z rumunskoyi movi a navchalnij zaklad peretvoreno na dvomovnij rumunsko ukrayinskij Z 1925 r osvitnyu ustanovu perejmenovano na Derzhavnij licej im Velikogo Voyevodi Mihaya rum Liceul de stat Marele Voevod Mihai Protyagom nastupnih dvoh rokiv ukrayinska mova vikladalasya tilki yak fakultativnij predmet a zgodom bula cilkom skasovana Prote navit u cej period istoriyi gimnaziyi duh ukrayinstva ne zgas ostatochno nim projnyalasya i donka bukovinskogo vchitelya urodzhencya Horostkova Dmitra Makogona gimnazistka Darina yaka stala zgodom vidomoyu ukrayinskoyu pismenniceyu Irinoyu Vilde U povisti Povnolitni diti 1938 bulo zgadano pro navchannya v cij gimnaziyi pro pershe kohannya V povisti mistitsya takozh chimalo cikavih faktiv pro 20 i roki na Bukovini zokrema toj koli ukrayinski gimnazisti vnochi virvali z zemli shojno posadzheni na chest ob yednannya Bukovini z Rumuniyeyu dubki Za ce bagato z nih buli viklyucheni z gimnaziyi Direktor vidkash lyuyetsya staye pered uchniv Darka bachit jogo oblichchya tilki do ochej i kazhe golosom yakogo vzhivayut do promov nad mogiloyu zasluzhenih ale nenavisnih lyudej Ciyeyi nochi chiyas zlochinna ruka dopustilasya nikchemnogo kari gidnogo vchinku Htos zrubav popri sam pen dub yakij mi vchora spilno posadili yak simvol vichnoyi zluki Bukovini z Rumuniyeyu Ye pevni pidozrinnya sho cogo ganebnogo nikchemnogo karigidnogo vchinku dopustivsya htos z uchniv cogo zakladu Darka hovaye lice v doloni Yij zdayetsya sho rumuni buli b u pravi povesti yiyi na shibenicyu za sam cej radisnij vognik yakim spalahnuli yiyi ochi vid tiyeyi vistki Direktor prigaduye svoyu ostannyu perestrogu i pogrozu Vin zaklikuye vinuvatcya dobrovilno prizna tis bo tilki cya yedina obstavina mozhe vryatuvati obidvi gimnaziyi pered yih rozpuskom Tomu obidvi bo obidvi voni koristalis go rodom de buv dubok V auli tiho tiho Todi zh rozpochav svij tvorchij shlyah Orest Masikevich zgodom najvidomishij iz ukrayinskih poetiv Rumuniyi Odnim z vidatnih togochasnih vipusknikiv zakladu buv Paul Celan im ya yakogo otochene v istoriyi literaturi oreolom nemerknuchoyi poetichnoyi legendi Vin princ novitnoyi poeziyi knyaz metafor tayemnij korol nimeckoyi liriki yak pisala pro nogo kritika Vprodovzh 1918 1940 ta 1941 1944 rokiv ministerstvu osviti Rumuniyi ta XIV Okruzhnomu shkilnomu inspektoratu Radyanskij period Z prihodom radyanskoyi vladi na Bukovinu u 1940 roci na misci liceyu Velikogo voyevodi Mihaya bula organizovana ukrayinska zagalnoosvitnya serednya shkola Ale vijna naglo obirvala formuvannya novoyi sistemi osviti na Bukovini Po spravzhnomu rozgornulasya robota pislya zvilnennya oblasti vid fashistskih zagarbnikiv Prote ukrayinsku shkolu z yiyi ridnih gimnazijnih stin bulo pereneseno v primishennya promislovoyi remisnichoyi shkoli teper ZOSh 4 a v sporudi gimnaziyi bula organizovana rosijska shkola Ukrayinska shkola 23 tisnilasya v primishenni promislovoyi shkoli razom z yevrejskoyu gimnaziyeyu Nacionalno nalashtovana gromadskist mista neodnorazovo zvertalasya do radyanskih organiv z prohannyam povernuti ukrayinsku shkolu v ridni stini I tilki priyizd kanadskoyi delegaciyi sered yakih buli vipuskniki gimnaziyi v 1963 roci zmusiv organi vladi povernuti zagalnoosvitnyu serednyu shkolu 23 v ridni penati stini pershoyi ukrayinskoyi gimnaziyi v Chernivcyah Direktori navchalnogo zakladu v Radyanskij chas G S Oreleckij 1944 1949 V S Timoshenko 1949 1962 A S Iona 1962 1974 M Yu Drozd 1974 1977 L A Prisyazhnyuk 1977 1984 Vipuskniki shkoliBrati Rusnaki muzikanti i spivaki Irina Vilde pismennicya pershij laureat Shevchenkivskoyi premiyi na Bukovini Orest Masikevich hudozhnik Dmitro Zagul poet Miron Korduba vikladach gimnaziyi Paul Celan nimeckomovnij poet Drabik Denis Yevgenovich vipusknik 1930 r odin iz pershih Zasluzhenih vchiteliv na Bukovini Grigorij Oreleckij pershij povoyennij direktor Kornij Tovstyuk odin iz pershih akademikiv na Bukovini profesor Lvivskogo politehnichnogo institutu Yaroslav Krilyuk profesor vikladach universitetiv SShA Velikoyi Britaniyi Rostislav Grigorchuk profesor vikladach universitetiv SShA Velikoyi Britaniyi Fediv Oleksandr Ivanovich profesor zavkafedroyu terapiyi BDMU Pashkovskij Valerij Meletijovich profesor zavkafedroyu psihiatriyi BDMU Sautin Yurij Yurijovich profesor NDI molekulyarnoyi biologiyi m Kiyiv Prodanchuk Mikola Georgijovich direktor NDI ekogigiyeni i toksikologiyi im L I Medvedya MOZ Ukrayini m Kiyiv Savchuk Volodimir Josipovich docent NDI urologiyi m Kiyiv Nikorich Volodimir Mikolajovich docent kafedri gruntoznavstva biofaku ChNU Pechenyuk Irina Valentinivna profesor NDI onkologiyi m Moskva Pustovit Yurij Mitrofanovich profesor himiyi Institutu organichnoyi himiyi m Kiyiv Taras Unguryan chlen spilki pismennikiv Ukrayini Andrij Shkurgan solist Varshavskoyi operi Vadim Koval poet Marta Kostyuk operna spivachka Skab Mar yan Stepanovich profesor vikladach filologichnogo fakultetu ChNU Pavlyuk Viktor Igorovich gromadskij diyach kolishnij mer mista Chernivci Kolesnik Nataliya Stepanivna profesor zaviduvach kafedri Istoriyi ta kulturi ukrayinskoyi movi ChNUSuchasnistChernivecka gimnaziya 5 2017 rik U 1996 roci serednya zagalnoosvitnya shkola 23 reorganizovana v Cherniveckij serednij zagalnoosvitnij kolegium pid patronazhem Nacionalnogo universitetu Kiyevo Mogilyanska Akademiya Z 1999 roku Chernivecka gimnaziya 5 Z 2021 roku iz nabrannyam chinnosti zakoniv pro osvitu ta pro povnu zagalnu serednyu osvitu gimnaziyu 5 reorganizovano u Cherniveckij licej 5 Oriyana Cherniveckoyi miskoyi radi Za chas svogo isnuvannya vid 1896 roku vikladachi cogo zakladu vihovuyut svidomih ukrayinciv Gimnaziya vidigrala veliku rol v rozvitku duhovnogo zhittya bukovinskih ukrayinciv stimulyuvala vazhlivij proces formuvannya inteligenciyi Ukrayini Direktori navchalnogo zakladu L A Prisyazhnyuk 1993 2000 L I Yuzefovich 1984 1993 T G Minakova 2000 2021 G J Abram yuk z 2021 doteper Naukovo metodichna robota Naukovo metodichna robota gimnaziyi spryamovana na realizaciyu osvitno vihovnoyi meti Stvorennya optimalnih psihologo pedagogichnih umov dlya rozvitku i samorealizaciyi osobistosti vchiteliv ta uchniv Ye neobhidni umovi dlya yiyi realizaciyi stanovlennya osobistisno oriyentovanogo pidhodu do rozvitku navchannya i vihovannya ditej onovlennya zmistu osviti vprovadzhennya novih osvitnih tehnologij udoskonalennya sistemi demokratichnogo upravlinnya navchalnim zakladom Faktori yaki spriyayut realizaciyi osvitno vihovnoyi meti udoskonalennya naukovo teoretichnoyi metodichnoyi ta psihologo pedagogichnoyi pidgotovki vchiteliv Centrom naukovo metodichnoyi roboti gimnaziyi ye metodichnij kabinet yakij viznano zrazkovim za pidsumkami oblasnogo konkursu metodichnih kabinetiv 2003 2004n r Profilne navchannya v gimnaziyi informaciya pro pedagogichnij kolektiv Cherniveckij licej 5 Oriyana bagatoprofilnij zagalnoosvitnij navchalnij zaklad I III stupeniv sho zdijsnyuye gumanitarnu suspilno gumanitarnu gumanitarno prirodnichu ta kulturno estetichnu pidgotovku talanovitoyi uchnivskoyi molodi mista Div takozhLvivska akademichna gimnaziya Lucka ukrayinska gimnaziya Ternopilska ukrayinska gimnaziya Chernivecka gimnaziya 5Primitki Arhiv originalu za 4 serpnya 2020 Procitovano 19 serpnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2022 Procitovano 18 serpnya 2020 Arhiv originalu za 5 serpnya 2020 Procitovano 19 serpnya 2020 old region library kharkov ua Arhiv originalu za 28 veresnya 2021 Procitovano 28 veresnya 2021 Chtivo Arhiv originalu za 28 veresnya 2021 Procitovano 28 veresnya 2021 User Super lyceum5 cv ua uk ua Arhiv originalu za 28 veresnya 2021 Procitovano 28 veresnya 2021 city cv ua Arhiv originalu za 28 veresnya 2021 Procitovano 28 veresnya 2021 Novini Chernivci Informacijnij portal Molodij bukovinec Arhiv originalu za 28 veresnya 2021 Procitovano 28 veresnya 2021 Voyevidko Yana 25 chervnya 2021 Suspilne Novini ukr Arhiv originalu za 28 veresnya 2021 Procitovano 28 veresnya 2021 city cv ua Arhiv originalu za 8 veresnya 2021 Procitovano 8 veresnya 2021 PosilannyaSajt navchalnogo zakladu 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Yutub kanal Chernivecka gimnaziya No 5 8 veresnya 2021 u Wayback Machine Yutub kanal Gimnaziya No5 29 veresnya 2021 u Wayback Machine LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3