Черне́чий Яр — село в Україні, у Диканській селищній громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 421 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Великобудищанська сільська рада.
село Чернечий Яр | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Полтавський район |
Громада | Диканська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA53080050560099174 |
Основні дані | |
Населення | 421 |
Площа | 1,653 км² |
Густота населення | 254,69 осіб/км² |
Поштовий індекс | 38523 |
Телефонний код | +380 805351 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 91 м |
Водойми | Ворскла |
Місцева влада | |
Адреса ради | 38500, Україна, Полтавська обл., Полтавський р-н, селище Диканька, вул. Незалежності, буд. 66 |
Карта | |
Чернечий Яр | |
Чернечий Яр | |
Мапа | |
Чернечий Яр у Вікісховищі |
Географія
Село Чернечий Яр знаходиться за 1 км від правого берега річки Ворскла, примикає до села Великі Будища. Поруч проходить автомобільна дорога Н12.
Історія
Раніше 1609 року на місці нинішнього Чернечого Яру в лісистій місцевості Монастирищина недалеко від річки Ворскли (нині це місце між селами Чернечий Яр та Михайлівка Диканського району) був заснований Спаський дівочий скит
1672 року йому надано статус монастиря універсалом гетьмана І. Самойловича. Монастирю було віддане с. Чернечий Яр, 2 млини на Ворсклі, ліс та орні землі. За даними «Енциклопедії історії України» ця дата вважається датою заснування монастиря.
1688 року маєтності монастиря підтверджено гетьманом І. Мазепою.
Чернечі печери | Монастир у Чернечому Яру. Кінець XIX ст.' |
1682 (можливо 1689) обитель була перенесена Генеральним писарем В. Кочубеєм до підніжжя узвишшя Вершигора у с. Чернечий Яр, за 3 версти від попереднього місця. В.Кочубей подарував монастирю Євангеліє, надруковане у Москві 1681, із своїм власноручним надписом.
1718 року іменувався Скитським дівочим Великобудиським монастирем з підданою 171 особою (Компут Полтавського полку 1718 року).
Згідно з указом імператриці Катерини II від 10 квітня 1786 про секуляризацію монастирських земель у Київській, Чернігівській та Новгород-Сіверській губерніях, монастирські селяни були передані державі, а за монастирем лишилися лише трохи малородючої землі та 2 млини на Ворсклі.
На 1826 рік монастир мав дві церкви: Спасо-Преображенську (спочатку — дерев'яну, а з 1782 муровану, холодну) і Благовіщенську (дерев'яну, теплу). Йому належало також 10 будинків. 1865 у його володіння передані лісові урочища Михайлівщина та Грабовщина. Монастир пережив пожежі 1820 та 1848 року.
Є версія, за якою свого часу насельницею монастиря була дочка В. Кочубея Мотря (у постригу Марія) За свідченнями сучасників монастир відвідувала мати Миколи Гоголя Марія Іванівна.
Указом Полтавської духовної консисторії від 23 липня 1860 року за № 9649, на підставі указу Священного Синоду від 16 червня 1860 р. за № 488 Великобудищанський Преображенський серед жіночих монастирів був визнаний у Полтавській єпархії найзручнішим для «епітимійців» з духовних і світських осіб, через віддаленість їх від міст, ярмарків, базарів, тобто якнайкращого розташування їх для усамітнення.
1887 року монастир було перенесено до с. Писарівщина і перейменовано на «Свято-Троїцький».
1859 року у козацькому селі налічувалось 254 дворів, мешкало 1660 осіб (792 чоловічої статі та 868 — жіночої), існував жіночий монастир.
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Великобудищанської волості Зіньківського повіту Полтавської губернії, мешкало 597 осіб, налічувалось 146 дворових господарств, існувало 2 православні церкви, 2 постоялих двори, 9 вітрових млинів.
У селі в 1964 році знімалася двосерійна кіноепопея «Вони йшли на Схід» режисера Джузеппе Де Сантіса (СРСР—Італія) і в 1970 році італійсько-франко-радянський фільм режисера Вітторіо Де Сіка «Соняшники» з Софі Лорен і Марчелло Мастроянні в головних ролях. Стоячи на пагорбі над Чернечим Яром і Ворсклою, Софі Лорен назвала цю місцину раєм.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Диканської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Диканського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району.
Бюст Тараса Шевченка | Чернечі печери | Покинуті хати в Чернечому Яру |
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 399 | 94.77% |
російська | 22 | 5.23% |
Усього | 421 | 100% |
Економіка
У селі розташований офіс виробника снеків ТОВ «Укрпродснекгруп».
Особистості
Примітки
- Полтавіка — Полтавська енциклопедія . Том 12 — Релігія і Церква. — Полтава: «Полтавський літератор», 2009. — С. 112.
- Енциклопедія історії України: В 5 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А—В. — 2003. — 688 с. : іл. — — С. 469.
- Джерела з історії Полтавського полку. Середина XVII—XVIII ст. — Т. 1. Компути та ревізії Полтавського полку. Компут 1649 р. Компут 1718 р./ Упоряд. В. О. Мокляк. — Полтава: АСМІ, 2007. — С. 150—153.
- Асауленко Олена. Роль епітимії у моральному вихованні суспільства (на досвіді Полтавської єпархії XIX століття). — Український історичний збірник, Вип. 12, 2009. — С. 100—105.
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Інна Ніколаєнко — Чи знаєте ви… [ 21 листопада 2015 у Wayback Machine.] — Кременчуцька Панорама — 12 квітня 2007 рік
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Чернечий Яр [ 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cherne chij Yar selo v Ukrayini u Dikanskij selishnij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 421 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Velikobudishanska silska rada selo Chernechij YarKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Poltavskij rajonGromada Dikanska selishna gromadaKod KATOTTG UA53080050560099174Osnovni daniNaselennya 421Plosha 1 653 km Gustota naselennya 254 69 osib km Poshtovij indeks 38523Telefonnij kod 380 805351Geografichni daniGeografichni koordinati 49 50 40 pn sh 34 36 05 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 91 mVodojmi VorsklaMisceva vladaAdresa radi 38500 Ukrayina Poltavska obl Poltavskij r n selishe Dikanka vul Nezalezhnosti bud 66KartaChernechij YarChernechij YarMapa Chernechij Yar u VikishovishiGeografiyaSelo Chernechij Yar znahoditsya za 1 km vid pravogo berega richki Vorskla primikaye do sela Veliki Budisha Poruch prohodit avtomobilna doroga N12 IstoriyaVelikobudishanskij Preobrazhenskij zhinochij monastir na karti 1857 rik Ranishe 1609 roku na misci ninishnogo Chernechogo Yaru v lisistij miscevosti Monastirishina nedaleko vid richki Vorskli nini ce misce mizh selami Chernechij Yar ta Mihajlivka Dikanskogo rajonu buv zasnovanij Spaskij divochij skit 1672 roku jomu nadano status monastirya universalom getmana I Samojlovicha Monastiryu bulo viddane s Chernechij Yar 2 mlini na Vorskli lis ta orni zemli Za danimi Enciklopediyi istoriyi Ukrayini cya data vvazhayetsya datoyu zasnuvannya monastirya 1688 roku mayetnosti monastirya pidtverdzheno getmanom I Mazepoyu Chernechi pecheri Monastir u Chernechomu Yaru Kinec XIX st 1682 mozhlivo 1689 obitel bula perenesena Generalnim pisarem V Kochubeyem do pidnizhzhya uzvishshya Vershigora u s Chernechij Yar za 3 versti vid poperednogo miscya V Kochubej podaruvav monastiryu Yevangeliye nadrukovane u Moskvi 1681 iz svoyim vlasnoruchnim nadpisom 1718 roku imenuvavsya Skitskim divochim Velikobudiskim monastirem z piddanoyu 171 osoboyu Komput Poltavskogo polku 1718 roku Poster filmu Voni jshli na Shid Poster filmu Sonyashniki Zgidno z ukazom imperatrici Katerini II vid 10 kvitnya 1786 pro sekulyarizaciyu monastirskih zemel u Kiyivskij Chernigivskij ta Novgorod Siverskij guberniyah monastirski selyani buli peredani derzhavi a za monastirem lishilisya lishe trohi malorodyuchoyi zemli ta 2 mlini na Vorskli Na 1826 rik monastir mav dvi cerkvi Spaso Preobrazhensku spochatku derev yanu a z 1782 murovanu holodnu i Blagovishensku derev yanu teplu Jomu nalezhalo takozh 10 budinkiv 1865 u jogo volodinnya peredani lisovi urochisha Mihajlivshina ta Grabovshina Monastir perezhiv pozhezhi 1820 ta 1848 roku Ye versiya za yakoyu svogo chasu naselniceyu monastirya bula dochka V Kochubeya Motrya u postrigu Mariya Za svidchennyami suchasnikiv monastir vidviduvala mati Mikoli Gogolya Mariya Ivanivna Ukazom Poltavskoyi duhovnoyi konsistoriyi vid 23 lipnya 1860 roku za 9649 na pidstavi ukazu Svyashennogo Sinodu vid 16 chervnya 1860 r za 488 Velikobudishanskij Preobrazhenskij sered zhinochih monastiriv buv viznanij u Poltavskij yeparhiyi najzruchnishim dlya epitimijciv z duhovnih i svitskih osib cherez viddalenist yih vid mist yarmarkiv bazariv tobto yaknajkrashogo roztashuvannya yih dlya usamitnennya 1887 roku monastir bulo pereneseno do s Pisarivshina i perejmenovano na Svyato Troyickij 1859 roku u kozackomu seli nalichuvalos 254 dvoriv meshkalo 1660 osib 792 cholovichoyi stati ta 868 zhinochoyi isnuvav zhinochij monastir Stanom na 1885 rik u kolishnomu derzhavnomu ta vlasnickomu seli Velikobudishanskoyi volosti Zinkivskogo povitu Poltavskoyi guberniyi meshkalo 597 osib nalichuvalos 146 dvorovih gospodarstv isnuvalo 2 pravoslavni cerkvi 2 postoyalih dvori 9 vitrovih mliniv U seli v 1964 roci znimalasya dvoserijna kinoepopeya Voni jshli na Shid rezhisera Dzhuzeppe De Santisa SRSR Italiya i v 1970 roci italijsko franko radyanskij film rezhisera Vittorio De Sika Sonyashniki z Sofi Loren i Marchello Mastroyanni v golovnih rolyah Stoyachi na pagorbi nad Chernechim Yarom i Vorskloyu Sofi Loren nazvala cyu miscinu rayem 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Dikanskoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Dikanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Poltavskogo rajonu Byust Tarasa Shevchenka Chernechi pecheri Pokinuti hati v Chernechomu YaruNaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 399 94 77 rosijska 22 5 23 Usogo 421 100 EkonomikaU seli roztashovanij ofis virobnika snekiv TOV Ukrprodsnekgrup OsobistostiDacenko Ivan Ivanovich lotchik uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu PrimitkiPoltavika Poltavska enciklopediya Tom 12 Religiya i Cerkva Poltava Poltavskij literator 2009 S 112 Enciklopediya istoriyi Ukrayini V 5 t Redkol V A Smolij golova ta in K Nauk dumka 2003 ISBN 966 00 0632 2 T 1 A V 2003 688 s il ISBN 966 00 0734 5 S 469 Dzherela z istoriyi Poltavskogo polku Seredina XVII XVIII st T 1 Komputi ta reviziyi Poltavskogo polku Komput 1649 r Komput 1718 r Uporyad V O Moklyak Poltava ASMI 2007 S 150 153 Asaulenko Olena Rol epitimiyi u moralnomu vihovanni suspilstva na dosvidi Poltavskoyi yeparhiyi XIX stolittya Ukrayinskij istorichnij zbirnik Vip 12 2009 S 100 105 ros doref Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda tom XXXIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1862 263 s Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Inna Nikolayenko Chi znayete vi 21 listopada 2015 u Wayback Machine Kremenchucka Panorama 12 kvitnya 2007 rik Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaPogoda v seli Chernechij Yar 25 chervnya 2008 u Wayback Machine