Чернецьке (хутір Березовицький, хутір Березівський, хутір Чернечий) — село в Чернігівській області України, входить до складу Талалаївської селищної громади. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило в склад Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Розташоване на лівому березі річки , за 18 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 527 осіб, площа — 2,289 км².
село Чернецьке | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Прилуцький район |
Громада | Талалаївська селищна громада |
Основні дані | |
Перша згадка | 1697 |
Населення | 527 |
Площа | 2,289 км² |
Густота населення | 230,23 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17263 |
Телефонний код | +380 4634 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°45′48″ пн. ш. 33°00′54″ сх. д. / 50.76333° пн. ш. 33.01500° сх. д.Координати: 50°45′48″ пн. ш. 33°00′54″ сх. д. / 50.76333° пн. ш. 33.01500° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 156 м |
Водойми | річка |
Найближча залізнична станція | Талалаївки |
Відстань до залізничної станції | 18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17263, село Чернецьке, вулиця Дружби, 35 |
Карта | |
Чернецьке | |
Чернецьке | |
Мапа | |
Сучасна назва села походить від слова чернець, що свідчить про те, що засновниками поселення були ченці, або «Чернечі люди», що жили на землях Прилуцького (Густинського) чернечого монастиря.
Історія
Село, як хутір, вперше згадується під 1697 роком. Під назвою хутір Березовицький, поселення виникло на землі, подарованій 1697 року Густинському монастиреві полковим писарем Іваном Васильовичем Севастияновичем, який 1703 сам постригся ченцем у цей монастир. Хутір входив до Срібнянської сотні Прилуцького полку Гетьманщини.
За даними ревізії 1729 року, тут показано 18 хат, а за ревізією 1731 року — 19 хат. У 1750-х роках хутір згадується під назвою Березівський, перебував у віданні «намісника» Дейманівського скита до 1786 року.
Після скасування полкового устрою у 1782 році хутір відійшов до Роменського повіту Чернігівського намісництва, а у 1796 році до Прилуцького повіту Малоросійської, з 1802 року Полтавської губернії. 1797 року в хуторі налічівалось 57 душ чоловічої статі податкового населення.
Хутір є на мапі 1826-1840 років як Березівський
1859 року в хуторі налічувалось 89 дворів, 437 жителів, приписаних до парафії Миколаївської, церкви села Березівки. Входив до Березівської волості 2-го стану.
1886 року — 28 дворів козаків, 57 дворів селян казенних, 1 двір селян-власників, 90 хат, 476 жителів.
У 1910 році — 85 господарств, з них козаків — 24, селян — 61, налічувалось 509 жителів, у тому числі 1 тесляр, 4 кравці, 2 шевці, 3 ковалі, 28 ткачів, 9 поденників , 1 займався інтелігентними та 45 — іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством. Було 411 десятин придатної землі.
З 1917 року — у складі Української народної республіки.
Радянська влада
Радянську владу встановлено у січні 1918 року. Під час утворення округів у 1923 році село відійшло до Роменськоі округи. В 1924 році в селі створено комсомольську організацію, партійну — в 1931 році.
На фронтах німецько-радянської війни воювали 300 жителів села, з них 250 нагороджені орденами й медалями СРСР, 234 чоловіка загинули. 1975 року в селі встановлено пам'ятний знак воїнам-односельчанам, які загинули в роки війни («Сумуюча мати-батьківщина»).
Станом на початок 1970-х років в селі було 265 дворів, мешкало 844 чоловіка. На території села була розміщена центральна садиба колгоспу «14-річчя Жовтня», за яким було закріплено 4159 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 3507 га орної землі. Господарство вирощуювало зернові й технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Також працювали механічна майстерня, механічний млин, пилорама і цегельний завод. На той час в селі були восьмирічна і початкова школи, в яких навчалося 154 учні і працювало 13 учителів, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
1976 року місцевий колгосп удостоєний звання «Господарство високої культури землеробства».
У 1988 році в селі мешкало 628 осіб.
У складі України
З 1991 року село у складі України. Працюють КСП (ТОВ) «Чернецьке», 11-річна школа, медична амбулаторія, будинок культури на 400 місць, магазини, пошта. 1996 року в селі було 216 дворів, мешкало 546 жителів.
Восени 2008 відкрито меморіальний знак на честь жертв Голодомору. Влітку 2012 року урочисто відзначалося 315 років від дня заснування села.
До 2020 року було центром сільської ради.
Люди
Уродженцем села є М. С. Співак.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 23 травня 2008.
- М. Т. Янко. Топонімічний словник-довідник Української РСР, Київ, «Радянська школа», 1973, сторінка 17.
- Лазаревський О. М. Описание старой Малороссии. Том 3. Полк Прилуцкий. Київ, 1902(рос.)
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
- (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 6 грудня 2021.
- (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Чернігівщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська радянська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1007 с. — .
- Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина : енциклопедичний довідник / за ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. — 560 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chernecke hutir Berezovickij hutir Berezivskij hutir Chernechij selo v Chernigivskij oblasti Ukrayini vhodit do skladu Talalayivskoyi selishnoyi gromadi Za administrativnim podilom do lipnya 2020 roku selo vhodilo v sklad Talalayivskogo rajonu a pislya ukrupnennya rajoniv vhodit do Priluckogo rajonu Roztashovane na livomu berezi richki za 18 km vid zaliznichnoyi stanciyi Talalayivki Naselennya 527 osib plosha 2 289 km selo Chernecke Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Priluckij rajon Gromada Talalayivska selishna gromada Osnovni dani Persha zgadka 1697 Naselennya 527 Plosha 2 289 km Gustota naselennya 230 23 osib km Poshtovij indeks 17263 Telefonnij kod 380 4634 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 45 48 pn sh 33 00 54 sh d 50 76333 pn sh 33 01500 sh d 50 76333 33 01500 Koordinati 50 45 48 pn sh 33 00 54 sh d 50 76333 pn sh 33 01500 sh d 50 76333 33 01500 Serednya visota nad rivnem morya 156 m Vodojmi richka Najblizhcha zaliznichna stanciya Talalayivki Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 18 km Misceva vlada Adresa radi 17263 selo Chernecke vulicya Druzhbi 35 Karta Chernecke Chernecke MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Chernecke Suchasna nazva sela pohodit vid slova chernec sho svidchit pro te sho zasnovnikami poselennya buli chenci abo Chernechi lyudi sho zhili na zemlyah Priluckogo Gustinskogo chernechogo monastirya IstoriyaSelo yak hutir vpershe zgaduyetsya pid 1697 rokom Pid nazvoyu hutir Berezovickij poselennya viniklo na zemli podarovanij 1697 roku Gustinskomu monastirevi polkovim pisarem Ivanom Vasilovichem Sevastiyanovichem yakij 1703 sam postrigsya chencem u cej monastir Hutir vhodiv do Sribnyanskoyi sotni Priluckogo polku Getmanshini Za danimi reviziyi 1729 roku tut pokazano 18 hat a za reviziyeyu 1731 roku 19 hat U 1750 h rokah hutir zgaduyetsya pid nazvoyu Berezivskij perebuvav u vidanni namisnika Dejmanivskogo skita do 1786 roku Pislya skasuvannya polkovogo ustroyu u 1782 roci hutir vidijshov do Romenskogo povitu Chernigivskogo namisnictva a u 1796 roci do Priluckogo povitu Malorosijskoyi z 1802 roku Poltavskoyi guberniyi 1797 roku v hutori nalichivalos 57 dush cholovichoyi stati podatkovogo naselennya Hutir ye na mapi 1826 1840 rokiv yak Berezivskij 1859 roku v hutori nalichuvalos 89 dvoriv 437 zhiteliv pripisanih do parafiyi Mikolayivskoyi cerkvi sela Berezivki Vhodiv do Berezivskoyi volosti 2 go stanu 1886 roku 28 dvoriv kozakiv 57 dvoriv selyan kazennih 1 dvir selyan vlasnikiv 90 hat 476 zhiteliv U 1910 roci 85 gospodarstv z nih kozakiv 24 selyan 61 nalichuvalos 509 zhiteliv u tomu chisli 1 teslyar 4 kravci 2 shevci 3 kovali 28 tkachiv 9 podennikiv 1 zajmavsya inteligentnimi ta 45 inshimi nezemlerobskimi zanyattyami vse inshe dorosle naselennya zajmalosya zemlerobstvom Bulo 411 desyatin pridatnoyi zemli Z 1917 roku u skladi Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki Radyanska vlada Radyansku vladu vstanovleno u sichni 1918 roku Pid chas utvorennya okrugiv u 1923 roci selo vidijshlo do Romenskoi okrugi V 1924 roci v seli stvoreno komsomolsku organizaciyu partijnu v 1931 roci Na frontah nimecko radyanskoyi vijni voyuvali 300 zhiteliv sela z nih 250 nagorodzheni ordenami j medalyami SRSR 234 cholovika zaginuli 1975 roku v seli vstanovleno pam yatnij znak voyinam odnoselchanam yaki zaginuli v roki vijni Sumuyucha mati batkivshina Stanom na pochatok 1970 h rokiv v seli bulo 265 dvoriv meshkalo 844 cholovika Na teritoriyi sela bula rozmishena centralna sadiba kolgospu 14 richchya Zhovtnya za yakim bulo zakripleno 4159 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 3507 ga ornoyi zemli Gospodarstvo viroshuyuvalo zernovi j tehnichni kulturi bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Takozh pracyuvali mehanichna majsternya mehanichnij mlin pilorama i cegelnij zavod Na toj chas v seli buli vosmirichna i pochatkova shkoli v yakih navchalosya 154 uchni i pracyuvalo 13 uchiteliv klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt 1976 roku miscevij kolgosp udostoyenij zvannya Gospodarstvo visokoyi kulturi zemlerobstva U 1988 roci v seli meshkalo 628 osib U skladi Ukrayini Z 1991 roku selo u skladi Ukrayini Pracyuyut KSP TOV Chernecke 11 richna shkola medichna ambulatoriya budinok kulturi na 400 misc magazini poshta 1996 roku v seli bulo 216 dvoriv meshkalo 546 zhiteliv Voseni 2008 vidkrito memorialnij znak na chest zhertv Golodomoru Vlitku 2012 roku urochisto vidznachalosya 315 rokiv vid dnya zasnuvannya sela Do 2020 roku bulo centrom silskoyi radi LyudiUrodzhencem sela ye M S Spivak Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast Primitki Arhiv originalu za 20 grudnya 2011 Procitovano 23 travnya 2008 M T Yanko Toponimichnij slovnik dovidnik Ukrayinskoyi RSR Kiyiv Radyanska shkola 1973 storinka 17 Lazarevskij O M Opisanie staroj Malorossii Tom 3 Polk Priluckij Kiyiv 1902 ros www etomesto ru Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2021 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Arhiv originalu PDF za 21 sichnya 2022 Procitovano 6 grudnya 2021 ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 2 grudnya 2021 Procitovano 6 grudnya 2021 LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Chernigivshina enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska radyanska enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 1007 s ISBN 5 88500 011 5 Shkoropad D O Savon O A Priluchchina enciklopedichnij dovidnik za red G F Gajdaya Nizhin Aspekt Poligraf 2007 560 s ISBN 978 966 340 221 5