Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Часник Ре́ґеля, також цибу́ля Ре́геля, або цибу́ля ре́гелівська (Allium regelianum) — багаторічна рослина родини цибулевих, названа на честь директора Санкт-Петербурзького ботанічного саду . Причорноморсько-прикаспійський ендемік з розірваним ареалом. Рідкісний вид, занесений до Червоних книг України й , а також до Європейського Червоного списку та Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Перспективна декоративна та харчова культура.
| Часник Реґеля | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Амарилісові (Amaryllidaceae) |
| Підродина: | Цибулеві (Allioideae) |
| Рід: | Цибуля (Allium) |
| Вид: | Часник Реґеля (A. regelianum) |
| Біноміальна назва | |
| Allium regelianum ex Iljin, 1929 | |
Опис
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 30-60 см, геофіт. Цибулини цього виду завширшки 0,75-1 см, яйцеподібні, сірувато-бурі, вкриті майже шкірястими оболонками. У верхній своїй частині (під піхвою нижнього листка) вони містять численні додаткові цибулинки, які, на відміну від материнської, мають буре або жовтувато-коричневе забарвлення. Коріння мичкувате, біле. Стебло відсутнє. Листків 3-4, вони значно коротші від стебла, завширшки близько 2 мм, зібрані в розетку або сидячі при основі квітконосів, напівциліндричні, порожнисті, розширені біля основи, а ближче до верхівки жолобчасті.
Квітконоси борознисті, у нижній частині огорнуті листковими піхвами на ⅓. Суцвіття — вкритий коротким опадним покривалом, густий зонтик, який може складатися з понад 100 квіток. Квітки двостатеві, актиноморфні, шестичленні, із яйцеподібною оцвітиною. Квітконіжки у суцвітті неоднакові за довжиною і будовою: зовнішні такої ж довжини, що й оцвітина, мають приквітки, внутрішні майже у чотири рази довші й приквітків не мають. Листочки оцвітини завдовжки близько 4 мм, видовжені або ланцетні, тупі, пурпурові з темною жилкою або бордові, рідко — білі. Листочки зовнішнього кола кілюваті. Пиляки зазвичай темного кольору і лише у білої форми — блідо-жовті. Стовпчик значно виступає за межі оцвітини.
Плід — коробочка з еліптичними, майже невиїмчастими стулками завдовжки 3 мм.
Поширення
Ареал виду охоплює Північне Причорномор'я, Передкавказзя, , причому ці зони розповсюдження відокремлені одна від одної. Причорноморська частина ареалу лежить цілком у межах Лівобережжя України, а саме, у Миколаївській, Херсонській та Донецькій областях. Найбільші за розміром і чисельністю популяції розташовані в межах Голопристанського району Херсонської області і на теренах біосферного заповідника «Асканія-Нова». У заповіднику часник Реґеля постійно реєструють у Великому Чапельському, Хрестівському (Малому Чапельському), Мар'янівському, Агайманському подах, а також у подах Сугакли та Чорна Долина.
Східніші частини ареалу розташовані в Росії, де найбільші популяції зареєстровані у Волгоградській області. Найдавніший осередок, з якого було описано перші зразки виду, знаходився поблизу , але ця популяція була знищена внаслідок забудови ділянки. У 1980-1990-х роках було описано нові місця зростання часнику Реґеля, розташовані на правому березі річки Медведиці в місці її впадіння у Дон, на околицях станиць та . Втім, усі ці осередки нечисельні. Ще два осередки, знайдені на лівому березі річки Хопер та на теренах , розташовані у доволі незвичних для цього виду ценозах: перший у майже напівпустельних умовах, інший — на заливній луці.
Екологія
Рослина морозостійка, світлолюбна, помірно посухостійка, що поводить себе в різних частинах ареалу як мезофіт чи ксерофіт. Типовими місцями зростання цього виду є степові береги лиманів, солонцюваті степові поди, сухі лучні та степові солончаки, що дозволяє віднести його також і до типових галофітів. Здебільшого часник Реґеля оселяється на суглинистих ґрунтах, наприклад, лучно-каштанових, глейосолодях. Вид також може траплятися в агробіоценозах: на пасовищах і сіножатях.
Найчастіше ця рослина входить до складу рослинних угруповань союзу класу . Слід зазначити, що у популяціях часнику Реґеля часто зростають близькоспоріднені види — цибуля круглоголова та скіфська. З одного боку, це утруднює розрізнення цих видів, внаслідок чого, цибулю скіфську деякі дослідники навіть розглядають як підвид часнику Реґеля. З другого боку, наявність дуже схожих видів подекуди призводить до помилкового визначення нових осередків часнику Реґеля, які згодом не підтверджуються іншими дослідниками.
Розмножується насінням і вегетативно. Цвітіння відбувається у червні-липні. Насіннєва продуктивність сильно залежить від погодних умов. Так, в спекотні роки відмічали пригнічення цвітіння, яке призводило до появи аномально дрібних (менше 1 см завширшки), малонасінних суцвіть або й повної їх відсутності. Водночас, вегетативне розмноження не залежить від погодних умов і загалом є поширеним у представників цього виду. В спекотні роки відновлення чисельності особин відбувається виключно вегетативними способами. Вегетативного розмноження, як правило, здійснюється відокремленням дочірніх цибулинок, при цьому нерідко утворюються густі куртинки. Вкрай рідко можливе утворення цибулинок безпосередньо у суцвітті подібно до того, як розмножується городній часник, але цей спосіб не відіграє великої ролі у відтворенні популяції.
Восени зі збільшенням опадів у часнику Реґеля починає відростати листя, всохле під час літньої посухи. За м'якої погоди листя залишається зеленим протягом усієї зими і відновлює свій розвиток навесні.
Значення і статус виду
Попри географічну розтягнутість ареалу часник Реґеля належить до вузьких ендеміків відразу двох країн, України та Росії, тому що в обох його осередки невеликі і відносно нечисельні.
Головну загрозу для виду становить руйнація середовища, але її вплив сильно залежить від характеру змін. Наприклад, на сіножатях популяції часнику Реґеля доволі стійки, не зважаючи на те, що його цвітіння збігається із часом сінокосу, внаслідок чого практично усі генеративні особини скошуються і не встигають залишити насіння. В цьому випадку відновлення чисельності відбувається за рахунок вегетативного розмноження і є доволі успішним. На пасовищах рослини потерпають не лише від поїдання надземної частини тваринами, але й від деградації ґрунту через витоптування. Внаслідок цього популяція не встигає відновлюватись навіть вегетативним способом і поступово скорочується. Господарське освоєння територій призводить до повного винищення рослин за короткий час.
Отже, для збереження виду дієвими засобами є заборона зміни середовища, збирання, викопування рослин, перспективним буде також і розведення в культурі. Часник Реґеля можна вирощувати як городину, також можливе його застосування у квітникарстві, оскільки за декоративними якостями він схожий на інші дрібноквіткові види цибулі.
Наразі охорона виду в Україні здійснюється на теренах біосферних заповідників «Асканія-Нова» і Чорноморського. В культурі його вирощують у Санкт-Петербурзькому ботанічному саду. Часник Реґеля занесений до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, Європейського Червоного списку, Червоних книг України і Росії. Крім того, в Росії він внесений також до регіональних Червоних книг Волгоградської та Саратовської областей.
Таксономія
Перші зразки рослин цього виду були зібрані ботаніком наприкінці XIX сторіччя біля Сарепти. Перший науковий опис опублікований у праці «Флора Юго-Востока СССР» в 1929 році. Вид був названий на честь відомого ботаніка, директора Санкт-Петербурзького ботанічного саду Едуарда Реґеля.
За відомостями сайту «The Plant List» для цього таксона наводять лише два синоніми: Allium ampeloprasum var. regelianum (Beck) Nyman та Allium scythicum Zoz, причому останній систематики часто підносять до статусу окремого виду — цибулі скіфської. Зокрема, за усним повідомленням В. Мельника (2010 р.) видовий статус цибулі скіфської є дійсним.
Згідно зі «Словником українських наукових і народних назв судинних рослин», рекомендованою сучасною назвою для цього таксона є саме «часник Реґеля». Назва «цибуля Регеля» в минулому була поширена у науковій українській літературі, втім її бажано уникати, щоб запобігти плутанині з російським відповідником «лук Регеля» — ця назва хоч у звучить майже однаково, втім надана зовсім іншому виду Allium regelii, який не належить до флори України.
Примітки
- Allium regelianum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Цибуля Регеля [ 1 лютого 2017 у Wayback Machine.] в Червоній книзі України. — Процитовано 22 січня 2017.
- . plantarium.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 22 січня 2017.
- Соломаха В. А., Шаповал В. В., Вініченко Т. С., Мойсієнко І. І. Фітоценотична приуроченість та стан популяцій Allium regelianum A.Becker ex Iljin і Ferula orientalis L. у регіоні Біосферного заповідника «Асканія-Нова» // Чорноморський ботанічний журнал. — 2005. — Т. 1, № 1.
- Gennady A. Firsov. [Allium regelianum A. Beck. — рідкісний російський ендемік.]. Botanic Gardens Conservation International ((англ.)) . Архів оригіналу за 21 жовтня 2008. Процитовано 22 січня 2017.
- Allium regelianum. The Plant List ((англ.)) . Процитовано 22 січня 2017.
- . The IUCN Red List of Threatened Species ((англ.)) . Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 22 січня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chasnik Re gelya takozh cibu lya Re gelya abo cibu lya re gelivska Allium regelianum bagatorichna roslina rodini cibulevih nazvana na chest direktora Sankt Peterburzkogo botanichnogo sadu Prichornomorsko prikaspijskij endemik z rozirvanim arealom Ridkisnij vid zanesenij do Chervonih knig Ukrayini j a takozh do Yevropejskogo Chervonogo spisku ta Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi Perspektivna dekorativna ta harchova kultura Chasnik RegelyaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Amarilisovi Amaryllidaceae Pidrodina Cibulevi Allioideae Rid Cibulya Allium Vid Chasnik Regelya A regelianum Binomialna nazvaAllium regelianum ex Iljin 1929OpisBagatorichna trav yanista roslina zavvishki 30 60 sm geofit Cibulini cogo vidu zavshirshki 0 75 1 sm yajcepodibni siruvato buri vkriti majzhe shkiryastimi obolonkami U verhnij svoyij chastini pid pihvoyu nizhnogo listka voni mistyat chislenni dodatkovi cibulinki yaki na vidminu vid materinskoyi mayut bure abo zhovtuvato korichneve zabarvlennya Korinnya michkuvate bile Steblo vidsutnye Listkiv 3 4 voni znachno korotshi vid stebla zavshirshki blizko 2 mm zibrani v rozetku abo sidyachi pri osnovi kvitkonosiv napivcilindrichni porozhnisti rozshireni bilya osnovi a blizhche do verhivki zholobchasti Kvitkonosi boroznisti u nizhnij chastini ogornuti listkovimi pihvami na Sucvittya vkritij korotkim opadnim pokrivalom gustij zontik yakij mozhe skladatisya z ponad 100 kvitok Kvitki dvostatevi aktinomorfni shestichlenni iz yajcepodibnoyu ocvitinoyu Kvitkonizhki u sucvitti neodnakovi za dovzhinoyu i budovoyu zovnishni takoyi zh dovzhini sho j ocvitina mayut prikvitki vnutrishni majzhe u chotiri razi dovshi j prikvitkiv ne mayut Listochki ocvitini zavdovzhki blizko 4 mm vidovzheni abo lancetni tupi purpurovi z temnoyu zhilkoyu abo bordovi ridko bili Listochki zovnishnogo kola kilyuvati Pilyaki zazvichaj temnogo koloru i lishe u biloyi formi blido zhovti Stovpchik znachno vistupaye za mezhi ocvitini Plid korobochka z eliptichnimi majzhe neviyimchastimi stulkami zavdovzhki 3 mm PoshirennyaAreal vidu ohoplyuye Pivnichne Prichornomor ya Peredkavkazzya prichomu ci zoni rozpovsyudzhennya vidokremleni odna vid odnoyi Prichornomorska chastina arealu lezhit cilkom u mezhah Livoberezhzhya Ukrayini a same u Mikolayivskij Hersonskij ta Doneckij oblastyah Najbilshi za rozmirom i chiselnistyu populyaciyi roztashovani v mezhah Golopristanskogo rajonu Hersonskoyi oblasti i na terenah biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova U zapovidniku chasnik Regelya postijno reyestruyut u Velikomu Chapelskomu Hrestivskomu Malomu Chapelskomu Mar yanivskomu Agajmanskomu podah a takozh u podah Sugakli ta Chorna Dolina Shidnishi chastini arealu roztashovani v Rosiyi de najbilshi populyaciyi zareyestrovani u Volgogradskij oblasti Najdavnishij oseredok z yakogo bulo opisano pershi zrazki vidu znahodivsya poblizu ale cya populyaciya bula znishena vnaslidok zabudovi dilyanki U 1980 1990 h rokah bulo opisano novi miscya zrostannya chasniku Regelya roztashovani na pravomu berezi richki Medvedici v misci yiyi vpadinnya u Don na okolicyah stanic ta Vtim usi ci oseredki nechiselni She dva oseredki znajdeni na livomu berezi richki Hoper ta na terenah roztashovani u dovoli nezvichnih dlya cogo vidu cenozah pershij u majzhe napivpustelnih umovah inshij na zalivnij luci EkologiyaRoslina morozostijka svitlolyubna pomirno posuhostijka sho povodit sebe v riznih chastinah arealu yak mezofit chi kserofit Tipovimi miscyami zrostannya cogo vidu ye stepovi beregi limaniv soloncyuvati stepovi podi suhi luchni ta stepovi solonchaki sho dozvolyaye vidnesti jogo takozh i do tipovih galofitiv Zdebilshogo chasnik Regelya oselyayetsya na suglinistih gruntah napriklad luchno kashtanovih glejosolodyah Vid takozh mozhe traplyatisya v agrobiocenozah na pasovishah i sinozhatyah Najchastishe cya roslina vhodit do skladu roslinnih ugrupovan soyuzu klasu Slid zaznachiti sho u populyaciyah chasniku Regelya chasto zrostayut blizkosporidneni vidi cibulya kruglogolova ta skifska Z odnogo boku ce utrudnyuye rozriznennya cih vidiv vnaslidok chogo cibulyu skifsku deyaki doslidniki navit rozglyadayut yak pidvid chasniku Regelya Z drugogo boku nayavnist duzhe shozhih vidiv podekudi prizvodit do pomilkovogo viznachennya novih oseredkiv chasniku Regelya yaki zgodom ne pidtverdzhuyutsya inshimi doslidnikami Rozmnozhuyetsya nasinnyam i vegetativno Cvitinnya vidbuvayetsya u chervni lipni Nasinnyeva produktivnist silno zalezhit vid pogodnih umov Tak v spekotni roki vidmichali prignichennya cvitinnya yake prizvodilo do poyavi anomalno dribnih menshe 1 sm zavshirshki malonasinnih sucvit abo j povnoyi yih vidsutnosti Vodnochas vegetativne rozmnozhennya ne zalezhit vid pogodnih umov i zagalom ye poshirenim u predstavnikiv cogo vidu V spekotni roki vidnovlennya chiselnosti osobin vidbuvayetsya viklyuchno vegetativnimi sposobami Vegetativnogo rozmnozhennya yak pravilo zdijsnyuyetsya vidokremlennyam dochirnih cibulinok pri comu neridko utvoryuyutsya gusti kurtinki Vkraj ridko mozhlive utvorennya cibulinok bezposeredno u sucvitti podibno do togo yak rozmnozhuyetsya gorodnij chasnik ale cej sposib ne vidigraye velikoyi roli u vidtvorenni populyaciyi Voseni zi zbilshennyam opadiv u chasniku Regelya pochinaye vidrostati listya vsohle pid chas litnoyi posuhi Za m yakoyi pogodi listya zalishayetsya zelenim protyagom usiyeyi zimi i vidnovlyuye svij rozvitok navesni Znachennya i status viduPopri geografichnu roztyagnutist arealu chasnik Regelya nalezhit do vuzkih endemikiv vidrazu dvoh krayin Ukrayini ta Rosiyi tomu sho v oboh jogo oseredki neveliki i vidnosno nechiselni Golovnu zagrozu dlya vidu stanovit rujnaciya seredovisha ale yiyi vpliv silno zalezhit vid harakteru zmin Napriklad na sinozhatyah populyaciyi chasniku Regelya dovoli stijki ne zvazhayuchi na te sho jogo cvitinnya zbigayetsya iz chasom sinokosu vnaslidok chogo praktichno usi generativni osobini skoshuyutsya i ne vstigayut zalishiti nasinnya V comu vipadku vidnovlennya chiselnosti vidbuvayetsya za rahunok vegetativnogo rozmnozhennya i ye dovoli uspishnim Na pasovishah roslini poterpayut ne lishe vid poyidannya nadzemnoyi chastini tvarinami ale j vid degradaciyi gruntu cherez vitoptuvannya Vnaslidok cogo populyaciya ne vstigaye vidnovlyuvatis navit vegetativnim sposobom i postupovo skorochuyetsya Gospodarske osvoyennya teritorij prizvodit do povnogo vinishennya roslin za korotkij chas Otzhe dlya zberezhennya vidu diyevimi zasobami ye zaborona zmini seredovisha zbirannya vikopuvannya roslin perspektivnim bude takozh i rozvedennya v kulturi Chasnik Regelya mozhna viroshuvati yak gorodinu takozh mozhlive jogo zastosuvannya u kvitnikarstvi oskilki za dekorativnimi yakostyami vin shozhij na inshi dribnokvitkovi vidi cibuli Narazi ohorona vidu v Ukrayini zdijsnyuyetsya na terenah biosfernih zapovidnikiv Askaniya Nova i Chornomorskogo V kulturi jogo viroshuyut u Sankt Peterburzkomu botanichnomu sadu Chasnik Regelya zanesenij do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi Yevropejskogo Chervonogo spisku Chervonih knig Ukrayini i Rosiyi Krim togo v Rosiyi vin vnesenij takozh do regionalnih Chervonih knig Volgogradskoyi ta Saratovskoyi oblastej TaksonomiyaPershi zrazki roslin cogo vidu buli zibrani botanikom naprikinci XIX storichchya bilya Sarepti Pershij naukovij opis opublikovanij u praci Flora Yugo Vostoka SSSR v 1929 roci Vid buv nazvanij na chest vidomogo botanika direktora Sankt Peterburzkogo botanichnogo sadu Eduarda Regelya Za vidomostyami sajtu The Plant List dlya cogo taksona navodyat lishe dva sinonimi Allium ampeloprasum var regelianum Beck Nyman ta Allium scythicum Zoz prichomu ostannij sistematiki chasto pidnosyat do statusu okremogo vidu cibuli skifskoyi Zokrema za usnim povidomlennyam V Melnika 2010 r vidovij status cibuli skifskoyi ye dijsnim Zgidno zi Slovnikom ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin rekomendovanoyu suchasnoyu nazvoyu dlya cogo taksona ye same chasnik Regelya Nazva cibulya Regelya v minulomu bula poshirena u naukovij ukrayinskij literaturi vtim yiyi bazhano unikati shob zapobigti plutanini z rosijskim vidpovidnikom luk Regelya cya nazva hoch u zvuchit majzhe odnakovo vtim nadana zovsim inshomu vidu Allium regelii yakij ne nalezhit do flori Ukrayini PrimitkiAllium regelianum Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Cibulya Regelya 1 lyutogo 2017 u Wayback Machine v Chervonij knizi Ukrayini Procitovano 22 sichnya 2017 plantarium ru ros Arhiv originalu za 10 kvitnya 2017 Procitovano 22 sichnya 2017 Solomaha V A Shapoval V V Vinichenko T S Mojsiyenko I I Fitocenotichna priurochenist ta stan populyacij Allium regelianum A Becker ex Iljin i Ferula orientalis L u regioni Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova Chornomorskij botanichnij zhurnal 2005 T 1 1 Gennady A Firsov Allium regelianum A Beck ridkisnij rosijskij endemik Botanic Gardens Conservation International angl Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2008 Procitovano 22 sichnya 2017 Allium regelianum The Plant List angl Procitovano 22 sichnya 2017 The IUCN Red List of Threatened Species angl Arhiv originalu za 2 chervnya 2018 Procitovano 22 sichnya 2017