Це́тинград (хорв. Cetingrad), до 1991 року Цетин-Град (хорв. Cetin Grad) — село і громада в центральній Хорватії, у Карловацькій жупанії, на кордоні з Боснією і Герцеговиною.
Поселення Цетинград Вид на Цетинград із замку Цетин Cetingrad Координати H G O : забагато параметрів!
Цетинград у Вікісховищі |
Станом на 2001 рік, саме село налічувало 351 жителя, а загальна чисельність населення громади становила 2746 осіб.
Історія
Цетинград виник у безпосередній близькості від руїн середньовічної фортеці . Доба Середньовіччя була золотим часом для Цетина. Біля фортеці існували францисканський монастир і кілька церков. На той час Цетин входив до володінь Франкопанів і відігравав важливу роль у хорватській історії.
Після поразки у Битві під Мохачем у 1526 році хорватська знать зібралася на Цетинський парламент (хорв. Cetinski Sabor). 1 січня 1527 року вони обрали ерцгерцога Австрії Фердинанда з династії Габсбургів королем Хорватії. Підписана хорватськими дворянами і представниками Фердинанда Габсбурга грамота, яка зберігається в Австрійському державному архіві у Відні, є одним із найважливіших документів хорватської державності.
У наступні століття Цетин був у складі Військового порубіжжя — прикордонних земель між Габсбурзькою монархією та Османською імперією. У цей період османська армія неодноразово оволодівала ним. Фортецю було кілька разів пошкоджено і відремонтовано. 1790 року австрійські війська під командуванням генерала Валіша остаточно повернули Цетин Габсбурзькій монархії.
У 1809 році османські війська знову зайняли Цетин, але в 1810 році відступили через погрози генерал-губернатора Іллірійських провінцій маршала Мармона. Коли загроза з боку Османської імперії зникла, фортецю покинули і використовували як кар'єр. Адміністративний центр перенесли в тогочасне Валіш-село (хорв. Vališselo), яке виросло на північ від Цетина і тепер називається Цетинград.
У ХІХ і ХХ століттях ця місцевість була малолюдною, без будь-якої дійсної можливості для економічного розвитку. Під час Другої світової війни ця територія ще раз пережила великі страждання і руйнування, а після війни соціалістична Югославія занехаяла цей район. Через бідність населення було змушене мігрувати, спочатку за океан, а пізніше — в європейські країни.
Протягом югославських воєн Цетинград і навколишню місцевість захопили великосербські заколотники за підтримки ЮНА і приєднали до самопроголошеної Республіки Сербська Країна. За час окупації, яка тривала до 1995 року, сербські бунтівники знищили найбільшу Римо-католицьку церкву в Слунському церковному окрузі — церкву Успіння Пресвятої Богородиці (хорв. crkva Marijina Uznesenja). До 1999 року церкву було загалом відбудовано.
Цетинград став місцем аварії вертольота, збитого випущеною сербами ракетою, у якій загинув міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини Ірфан Любіянкич і шість інших осіб. Велика частина населення Цетинграда провела чотири роки сербської окупації у вигнанні. У серпні 1995 року, під час операції «Буря», хорватська армія визволила Цетинград. Після 1995 року його успішно відбудовано, а чимало колишніх жителів повернулися до своїх домівок.
Демографія
За даними перепису 2001 року, громада (муніципалітет) Цетинград мала такий національний склад:
Національність | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
Хорвати | 2 105 | 76,66 % |
Босняки | 269 | 9,8 % |
Серби | 145 | 5,28 % |
Німці | 1 | |
Українці | 1 | |
Інші | 134 | 4,88 % |
Не визначилися | 39 | 1,42 % |
Невідомо | 52 | 1,89 % |
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 2 027 осіб. Населення самого міста становило 319 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення міста:
Населені пункти
Крім міста Цетинград, до громади також входять:
- Батнога
- Бегово-Брдо
- Било
- Боговоля
- Бухача
- Цетинський Варош
- Делич Поляна
- Доня Жрвниця
- Донє Гнойниці
- Джурин Поток
- Глинице
- Гнойниці
- Гойковаць
- Горня Жрвниця
- Горнє Гнойниці
- Грабарська
- Каплюв
- Кестенє
- Комесараць
- Крушковача
- Кук
- Луке
- Малєваць
- Малєвацько-Селиште
- Пашин Поток
- Подцетин
- Полойський Варош
- Понор
- Рушевиця
- Садиковаць
- Среднє Село
- Стрмацька
- Шильковача
- Татар-Варош
- Трновий
Примітки
- Hrvatska biskupska konferencijaPDF (25.1 KB) Слунський деканат (церковний округ)
- Proslavljen Dan općine Cetingrad [ 10 листопада 2005 у Wayback Machine.], Vjesnik (хор.)
- Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 9 травня 2021.
Джерела
- Radoslav Lopašić: Oko Kupe i Korane, Matica Hrvatska, 1895, Zagreb (хор.)
- Milan Kruhek: Cetin, grad izbornog sabora Kraljevine Hrvatske 1527, Karlovačka Županija, 1997, Karlovac (хор.)
- Iz memoara maršala Marmonta: ilirske uspomene 1806—1811, Čakavski Sabor, 1977, Split (хор.)
Посилання
- Неофіційний сайт муніципалітету Цетинград (хор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce tingrad horv Cetingrad do 1991 roku Cetin Grad horv Cetin Grad selo i gromada v centralnij Horvatiyi u Karlovackij zhupaniyi na kordoni z Bosniyeyu i Gercegovinoyu Poselennya Cetingrad Cetingrad Vid na Cetingrad iz zamku Cetin Koordinati 45 09 33 pn sh 15 44 25 sh d H G O Shablon Kartka ryadki zabagato parametriv Krayina Horvatiya HorvatiyaIstorichna oblast KordunZhupaniya KarlovackaPlosha gromadi 140 00 km Visota centru 232 mNaselennya 319 osib 2011 Gustota naselennya 14 47 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 385 47Poshtovij indeks 47 222Avtomobilnij kod KAGeoNames 3202642OSM r8766857 ROficijnij sajt cetingrad hrNaselennya gromadi 2 027 zhiteliv 2011 Golova gromadi Milan Gashparin CetingradCetingrad Horvatiya Cetingrad u Vikishovishi Polozhennya gromadi Cetingrad u mezhah Karlovackoyi zhupaniyi Centr i rimo katolicka cerkva Stanom na 2001 rik same selo nalichuvalo 351 zhitelya a zagalna chiselnist naselennya gromadi stanovila 2746 osib IstoriyaCetingrad vinik u bezposerednij blizkosti vid ruyin serednovichnoyi forteci Doba Serednovichchya bula zolotim chasom dlya Cetina Bilya forteci isnuvali franciskanskij monastir i kilka cerkov Na toj chas Cetin vhodiv do volodin Frankopaniv i vidigravav vazhlivu rol u horvatskij istoriyi Pislya porazki u Bitvi pid Mohachem u 1526 roci horvatska znat zibralasya na Cetinskij parlament horv Cetinski Sabor 1 sichnya 1527 roku voni obrali ercgercoga Avstriyi Ferdinanda z dinastiyi Gabsburgiv korolem Horvatiyi Pidpisana horvatskimi dvoryanami i predstavnikami Ferdinanda Gabsburga gramota yaka zberigayetsya v Avstrijskomu derzhavnomu arhivi u Vidni ye odnim iz najvazhlivishih dokumentiv horvatskoyi derzhavnosti U nastupni stolittya Cetin buv u skladi Vijskovogo porubizhzhya prikordonnih zemel mizh Gabsburzkoyu monarhiyeyu ta Osmanskoyu imperiyeyu U cej period osmanska armiya neodnorazovo ovolodivala nim Fortecyu bulo kilka raziv poshkodzheno i vidremontovano 1790 roku avstrijski vijska pid komanduvannyam generala Valisha ostatochno povernuli Cetin Gabsburzkij monarhiyi U 1809 roci osmanski vijska znovu zajnyali Cetin ale v 1810 roci vidstupili cherez pogrozi general gubernatora Illirijskih provincij marshala Marmona Koli zagroza z boku Osmanskoyi imperiyi znikla fortecyu pokinuli i vikoristovuvali yak kar yer Administrativnij centr perenesli v togochasne Valish selo horv Valisselo yake viroslo na pivnich vid Cetina i teper nazivayetsya Cetingrad U HIH i HH stolittyah cya miscevist bula malolyudnoyu bez bud yakoyi dijsnoyi mozhlivosti dlya ekonomichnogo rozvitku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni cya teritoriya she raz perezhila veliki strazhdannya i rujnuvannya a pislya vijni socialistichna Yugoslaviya zanehayala cej rajon Cherez bidnist naselennya bulo zmushene migruvati spochatku za okean a piznishe v yevropejski krayini Protyagom yugoslavskih voyen Cetingrad i navkolishnyu miscevist zahopili velikoserbski zakolotniki za pidtrimki YuNA i priyednali do samoprogoloshenoyi Respubliki Serbska Krayina Za chas okupaciyi yaka trivala do 1995 roku serbski buntivniki znishili najbilshu Rimo katolicku cerkvu v Slunskomu cerkovnomu okruzi cerkvu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici horv crkva Marijina Uznesenja Do 1999 roku cerkvu bulo zagalom vidbudovano Cetingrad stav miscem avariyi vertolota zbitogo vipushenoyu serbami raketoyu u yakij zaginuv ministr zakordonnih sprav Bosniyi i Gercegovini Irfan Lyubiyankich i shist inshih osib Velika chastina naselennya Cetingrada provela chotiri roki serbskoyi okupaciyi u vignanni U serpni 1995 roku pid chas operaciyi Burya horvatska armiya vizvolila Cetingrad Pislya 1995 roku jogo uspishno vidbudovano a chimalo kolishnih zhiteliv povernulisya do svoyih domivok DemografiyaZa danimi perepisu 2001 roku gromada municipalitet Cetingrad mala takij nacionalnij sklad Nacionalnist Kilkist Vidsotok Horvati 2 105 76 66 Bosnyaki 269 9 8 Serbi 145 5 28 Nimci 1 Ukrayinci 1 Inshi 134 4 88 Ne viznachilisya 39 1 42 Nevidomo 52 1 89 Naselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 2 027 osib Naselennya samogo mista stanovilo 319 osib Dinamika chiselnosti naselennya gromadi Dinamika chiselnosti naselennya mista Naseleni punktiKrim mista Cetingrad do gromadi takozh vhodyat Batnoga Begovo Brdo Bilo Bogovolya Buhacha Cetinskij Varosh Delich Polyana Donya Zhrvnicya Donye Gnojnici Dzhurin Potok Glinice Gnojnici Gojkovac Gornya Zhrvnicya Gornye Gnojnici Grabarska Kaplyuv Kestenye Komesarac Krushkovacha Kuk Luke Malyevac Malyevacko Selishte Pashin Potok Podcetin Polojskij Varosh Ponor Rushevicya Sadikovac Srednye Selo Strmacka Shilkovacha Tatar Varosh TrnovijPrimitkiHrvatska biskupska konferencija PDF 25 1 KB Slunskij dekanat cerkovnij okrug Proslavljen Dan opcine Cetingrad 10 listopada 2005 u Wayback Machine Vjesnik hor Perepis naselennya 2011 roku horv Horvatske byuro statistiki horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 9 travnya 2021 DzherelaRadoslav Lopasic Oko Kupe i Korane Matica Hrvatska 1895 Zagreb hor Milan Kruhek Cetin grad izbornog sabora Kraljevine Hrvatske 1527 Karlovacka Zupanija 1997 Karlovac hor Iz memoara marsala Marmonta ilirske uspomene 1806 1811 Cakavski Sabor 1977 Split hor PosilannyaNeoficijnij sajt municipalitetu Cetingrad hor