Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Глухівського дівочого монастиря) — пам'ятка мурованої культової архітектури другої половини XVII ст., що існувала у Глухові на Сумщині в складі Глухівського дівочого монастиря. Згоріла у пожежі 1784 року.
Успенська церква Церква Успіння Пресвятої Богородиці | |
---|---|
Зображення церкви на карті Глухова 1724 року | |
51°40′35″ пн. ш. 33°54′24″ сх. д. / 51.67639° пн. ш. 33.90667° сх. д.Координати: 51°40′35″ пн. ш. 33°54′24″ сх. д. / 51.67639° пн. ш. 33.90667° сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | Глухів |
Сумська область | м. Глухів |
Тип будівлі | дерев'яна та мурована церква |
Стиль | бароко |
Засновник | гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа |
Початок будівництва | 1664 (дерев'яна церква) 1686 (мурована церква) |
Побудовано | 1672 (дерев'яна церква) 1688 (мурована церква) |
Стан | зруйнована пожежею 1784 року |
Успенська церква Успенська церква (Україна) | |
Історія
Храм Успіння Пресвятої Богородиці засновано з метою вшанування загиблих московських стрільців у Глухові в 1658 році. Ці події відбулись під час анти-московському повстанню гетьмана Івана Виговського. Глухівські козаки, побоюючись розорення міста московським військом князя Ф. Ф. Куракіна, відправили до нього своїх посланців — С. Чорного та О. Заруцького. За рішенням ради у Глухові вони просили воєводу не приходити на них війною, висловили бажання глухівчан бути царськими підданими й присягнули за місто. У відповідь на це Куракін послав до Глухова 50 стрільців на чолі з полковником і стрілецьким головою А. Лопухіним та майором О. Золотиловим. Проте, прибулих стрільців роззброїли та розстріляли. Лопухіна із Золотиловим від страти випросив глухівський протопіп І. А. Шматковський.
У 1664 році після закінчення кількамісячної облоги Глухова військами польського короля Яна Казимира ІІІ протопіп Іван Шматовський звернувся листом до московського царя Олексія Михайловича з проханням побудувати церкву Успіння Пресвятої Богородиці на місці братської могили вбитих стрільців: «Тридцать четырех человек в одну яму вметали. Где государевы ратные люди засыпаны, на том бы месте построить церковь Успения пресвятой Богородици, а у той бы церкви быть брату его родному Ефстафию Андрееву, и за великого государя Бога молить, а православных християн, которые невинно замучены поминать. Да к той же бы церкви дать озера Мутынские и перевоз и о том бы о всем дать ему великого государя грамоту»
До 1672 року було зведено дерев'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці, коли їй, як до розташованої «в замку», надано Євангеліє
У 1686 році за підтримки гетьмана Івана Самойловича на замчиську почалось зведення в Глухові кам'яної Успенської церкви: «нача здати муром церковь сию за отпущение грехов своих, вельможной пани Марии малжонки, и потомков своих Григория, Иакова и Анастасии в гради Глухови и за преставших рабов божих Симеона, полковника Стародубского и Параскеви, боярыни Шереметевой, гетманской дшери». Будівництво велось декілька років і було вже завершене за сприяння гетьмана Івана Мазепи.
у 1686 році гетьман Іван Самойлович розпочав будувати кам'яну Успенську церкву [12]. Пізніше, [13, с. 27].
У 1692 році на клопотання ігумені жіночого монастиря Преображення Господнього Марії Магдалини, матері гетьмана Івана Мазепи московський патріарх Адріян дозволив перенести монастир з околиці на Чернеччині (сучасна суконна фабрика) до центру Глухова з розташуванням біля Успенської церкви, яку збудував син ігумені. Монастир, заснований гетьманом Дем'яном Многогрішним на прохання черниці Афанасії Єфимовни, там існував з 1671 року. у 1690-х роках Глухівський жіночий монастир розбудовується навколо церкви Успіння Пресвятої Богородиці.
В «Атласі Малоросії з картами та планами міст», складеному в 1778 року, цей храм згадується в складі монастиря: «далѣе, по линіи улицы, обывательскіе каменные погреба и сотенная канцелярія; за нею, на юз, находился дѣвичій монастырь съ церквами Успенія и Вознесенія, примыкавший къ крѣпостному валу…». Друга невеличка церква розташовувалась на південь і була побудована також у 1694 році як трапезна на честь . Вона постраждала в пожежі 27 травня 1748 року і стояла пусткою
У 1694 році у монастирі було закладено Свято-Троїцький храм. Закладна дошка про цю події зберігається під номером: КП.-2024, М.-270 у Сумському обласному художньому музеї імені Никанора Онацького
Церква Успіння Пресвятої Богородиці під час пожежі 1784 року згоріла і більше не відбудовувалась. Через два роки імператорським указом її закрили і вона стояла пусткою. Аби її відновити глухівчани запропонували імператриці Катерині ІІ перетворити з монастирської на парафіяльну. Але остання наказала її розібрати. Але вона в 1791 році вона наказала «розібрати в Глухові Михайлівську церкву та Успенський собор дівочого монастиря… а материялы от церквей употребить в пользу Глуховского Троицкого собора».
На місці Успенської церкви було встановлено пам'ятник з цегли. На лицьовій стороні, зверненій до вулиці, в неглибокій ніші за склом знаходилася невелика ікона Успіння Богородиці, а нижче ікони. На честь 100-річчя зруйнування церкви цей пам'ятник було відновлено із встановленням за склом дошки із написом: «На сем месте был храм во Имя Успения Божия Матери Бывшая здесь большая соборная церковь Девичьего Монастыря которая устроенная в начале 100 лет 1784 года месяца августа 7 дня во время сильного попущения Божиим на град сей огнь от которого разрушились вековые здания и не осталось ни одного жилища во всем граде кроме некоторых церквей а прочие с него превратились в пепел в Память же и Воспоминания оного храма в похвалу успения Божией Матери Возобновлен сей образ 1873 года месяца июля 4 дня».
Опис
Церква знаходилася на місці двору новгород-сіверського старости, князя (Пісочинського), який, в свою чергу, був на місці першого літописного дитинця Глухова періоду Київської Русі-України. У 1665 році цей дерев'яний замок згорає.
На думку дослідника В. Г. Пуцка церква належала до типу простого тетраконху, як зображена на планах Глухова 1746 і 1776 років. Хоча на плані 1724 року вона була увінчана кількома банями. Цей факт робить її схожою на Миколаївський собор Крупицько-Батуринського монастиря.
Це підтверджує й загальний опис храму Успіння Пресвятої Богородиці дає «Атлас Малоросії з картами та планами міст» 1778 року, де зазначається, що «…церкви были, большей частью, об одной главъ, но были и о трех; а дъвичий монастырь имел их 4».
Примітки
- Акты относящиеся к истории южной и заподной России, собраны и изданы археографической комисией, Т. 5. — С.-Петербург.: Типография Эдуарда Праца, 1867. — С. 195
- Архиепископ Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание. Кн. VII. — С. 278.
- Черниговские губернские ведомости. — 1852. — № 34
- Закревский Н. Описание Киева. Т. II. — М., 1968. — С. 871—872
- Зверинский В. В. Материал для историко-топографического исследования о православных монастырях в Российской империи. Т. III. — СПб., 1897. — С. 202—203
- Коваленко Ю. О. Містобудівна структура м. Глухова у XVII—XVIII ст. / за матеріалами археологічних розвідок. // Культурно-релігійний розвиток Гетьманщини кінця XVII — початку XVIII століття": матеріали науково-практичної конференції. — Ніжин, 2006. — С. 100—101
- Лазаревский А. М. Описание старой Малороссии. Т. II. — С. 436
- Бєлашов В. І. Глухів — столиця Гетьманщини (До «Глухівського періоду» історії України (1708—1782 рр.). — Глухів, 2005. — С. 27
- Описание атласа XVIII ст., подаренного черниговской гимназии кн. Н. П. Голицыным // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год девятый. Том XXIX. — Киев, 1890
- Коваленко Ю. О. Дещо про історичну топографію ранньомодерного Глухова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. / Голова редкол. С. А. Слесарєв. — К.; Глухів: Нац. заповідник «Глухів», 2009. — Вип. 2: Матеріали Восьмої наук.-практ. конференції «Сіверщина в історії України» (м. Глухів, 15–16 жовтня 2009 р.). — С. 87
- Звернення ігуменії Єлизавета 10 серпня 1754 року до гетьмана К. Г. Розумовського з проханням про допомогу // ЦДІАК України, ф. 51, оп. 3, д. 1244, арк. 3
- Ленченко, В. Столиця Гетьманщини Глухів за планами XVIII століття / В. Ленченко // Український археографічний щорічник. — Київ, 2009. — Вип. 13/14. — С. 226
- Мицик Юрій Ще один сюжет про Івана Мазепу // Сіверянський літопис. 2006. — № 5. — С. 35-39
- Василенко М. П. Глухів другої половини XIX століття // Правознавча спадщина Глухівщини. — К., 2008. — С. 215.
- Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина: Історико-культурна спадщина Глухівського краю. — 2-е вид.: перероблене і доповнене. — Глухів, 2006. — С. 41, 109.
- Вести из уездов // Соборний майдан. — 2013. — № 5 (59). — С. 3
- Коваленко Ю. О. Дещо про історичну топографію ранньомодерного Глухова / Ю. О. Коваленко // Сіверщина в історії України. Збірник наукових праць. — К.−Глухів: Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2009. — Випуск 2. — С. 86−90.
- Южнорусские летописи, открытие и изданные Н. Белозерским. – Киев, 1856. – Т. I. – С. 38.
- Цапенко М. Архитектура Левобережной Украины XVII—XVIII веков. — С.75,
- Історія українського мистецтва. Т. III. — Київ, 1968. — Іл. 22
Джерела та література
Джерела
- Акты относящиеся к истории южной и заподной России, собраны и изданы археографической комисией, Т. 5. — С. Петербург.: Типография Эдуарда Праца, 1867. — 647 с.
- Державна архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного (далі ДНАББ ім. В. Г. Заболотного). Шифр зберігання: 72 (084.12)/Ф4806/1-4-273115.
- Центральний державний історичний архів, м. Київ, ф. 51, оп. 3, спр. 2196.
- ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. — Шифр зберігання: 72 (084.12)/Ф4804-443279.
- Описание атласа XVIII ст., подаренного черниговской гимназии кн. Н. П. Голицыным // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год девятый. Том XXIX. — Киев, 1890. — 584 с.
- Державний архів Чернігівської області (далі — ДАЧО), ф. 679, оп. 3, спр. 387, 551 арк.
Література
- Бєлашов, В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. — 420 с.
- Вечерський, В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ: НДІТІАМ, 2002. — 592 с.
- Вечерський, В. В. Втрачені святині. — Київ: Техніка, 2004. — 176 с., з іл.
- Книга Пам′яті Сумської області: в 3 -х т. т. 2 : Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / Авт. -упорядн. О. М. Корнієнко . — Суми: Ярославна, 2007. — 324 с. : іл. — С. 73.
- Корнієнко, О. М. Зруйновані храми Сумщини Мартиролог втрачених святинь [Текст] = The history of destroyed and partly ruined monuments of cult in Sumy region: до вивчення дисципліни / О. М. Корнієнко. — Суми: ПП «Ніконоров В. І.», 2009. — 368 с. : іл. —
- Сотник, О. М. Православна Сумщина (Нариси з історії православ'я на Сумщині): (988—2004) / О. М. Сотник. — Суми: Козацький вал, 2004. — 198 с.
- Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю. — Київ, 2001. — 220 с.
- Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю: вид. друге, перероб. і доп. — Глухів: РВВ ГДПУ, 2006. — 256 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Gluhivskogo divochogo monastirya pam yatka murovanoyi kultovoyi arhitekturi drugoyi polovini XVII st sho isnuvala u Gluhovi na Sumshini v skladi Gluhivskogo divochogo monastirya Zgorila u pozhezhi 1784 roku Uspenska cerkva Cerkva Uspinnya Presvyatoyi BogorodiciZobrazhennya cerkvi na karti Gluhova 1724 roku Zobrazhennya cerkvi na karti Gluhova 1724 roku51 40 35 pn sh 33 54 24 sh d 51 67639 pn sh 33 90667 sh d 51 67639 33 90667 Koordinati 51 40 35 pn sh 33 54 24 sh d 51 67639 pn sh 33 90667 sh d 51 67639 33 90667Krayina UkrayinaMistoGluhivSumska oblastm GluhivTip budivliderev yana ta murovana cerkvaStilbarokoZasnovnikgetmani Ivan Samojlovich ta Ivan MazepaPochatok budivnictva1664 derev yana cerkva 1686 murovana cerkva Pobudovano1672 derev yana cerkva 1688 murovana cerkva Stanzrujnovana pozhezheyu 1784 rokuUspenska cerkvaUspenska cerkva Ukrayina IstoriyaHram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici zasnovano z metoyu vshanuvannya zagiblih moskovskih strilciv u Gluhovi v 1658 roci Ci podiyi vidbulis pid chas anti moskovskomu povstannyu getmana Ivana Vigovskogo Gluhivski kozaki poboyuyuchis rozorennya mista moskovskim vijskom knyazya F F Kurakina vidpravili do nogo svoyih poslanciv S Chornogo ta O Zaruckogo Za rishennyam radi u Gluhovi voni prosili voyevodu ne prihoditi na nih vijnoyu vislovili bazhannya gluhivchan buti carskimi piddanimi j prisyagnuli za misto U vidpovid na ce Kurakin poslav do Gluhova 50 strilciv na choli z polkovnikom i strileckim golovoyu A Lopuhinim ta majorom O Zolotilovim Prote pribulih strilciv rozzbroyili ta rozstrilyali Lopuhina iz Zolotilovim vid strati viprosiv gluhivskij protopip I A Shmatkovskij U 1664 roci pislya zakinchennya kilkamisyachnoyi oblogi Gluhova vijskami polskogo korolya Yana Kazimira III protopip Ivan Shmatovskij zvernuvsya listom do moskovskogo carya Oleksiya Mihajlovicha z prohannyam pobuduvati cerkvu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici na misci bratskoyi mogili vbitih strilciv Tridcat chetyreh chelovek v odnu yamu vmetali Gde gosudarevy ratnye lyudi zasypany na tom by meste postroit cerkov Uspeniya presvyatoj Bogorodici a u toj by cerkvi byt bratu ego rodnomu Efstafiyu Andreevu i za velikogo gosudarya Boga molit a pravoslavnyh hristiyan kotorye nevinno zamucheny pominat Da k toj zhe by cerkvi dat ozera Mutynskie i perevoz i o tom by o vsem dat emu velikogo gosudarya gramotu Do 1672 roku bulo zvedeno derev yanu cerkvu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici koli yij yak do roztashovanoyi v zamku nadano Yevangeliye U 1686 roci za pidtrimki getmana Ivana Samojlovicha na zamchisku pochalos zvedennya v Gluhovi kam yanoyi Uspenskoyi cerkvi nacha zdati murom cerkov siyu za otpushenie grehov svoih velmozhnoj pani Marii malzhonki i potomkov svoih Grigoriya Iakova i Anastasii v gradi Gluhovi i za prestavshih rabov bozhih Simeona polkovnika Starodubskogo i Paraskevi boyaryni Sheremetevoj getmanskoj dsheri Budivnictvo velos dekilka rokiv i bulo vzhe zavershene za spriyannya getmana Ivana Mazepi u 1686 roci getman Ivan Samojlovich rozpochav buduvati kam yanu Uspensku cerkvu 12 Piznishe 13 s 27 U 1692 roci na klopotannya igumeni zhinochogo monastirya Preobrazhennya Gospodnogo Mariyi Magdalini materi getmana Ivana Mazepi moskovskij patriarh Adriyan dozvoliv perenesti monastir z okolici na Chernechchini suchasna sukonna fabrika do centru Gluhova z roztashuvannyam bilya Uspenskoyi cerkvi yaku zbuduvav sin igumeni Monastir zasnovanij getmanom Dem yanom Mnogogrishnim na prohannya chernici Afanasiyi Yefimovni tam isnuvav z 1671 roku u 1690 h rokah Gluhivskij zhinochij monastir rozbudovuyetsya navkolo cerkvi Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici V Atlasi Malorosiyi z kartami ta planami mist skladenomu v 1778 roku cej hram zgaduyetsya v skladi monastirya dalѣe po linii ulicy obyvatelskie kamennye pogreba i sotennaya kancelyariya za neyu na yuz nahodilsya dѣvichij monastyr s cerkvami Uspeniya i Vozneseniya primykavshij k krѣpostnomu valu Druga nevelichka cerkva roztashovuvalas na pivden i bula pobudovana takozh u 1694 roci yak trapezna na chest Vona postrazhdala v pozhezhi 27 travnya 1748 roku i stoyala pustkoyu U 1694 roci u monastiri bulo zakladeno Svyato Troyickij hram Zakladna doshka pro cyu podiyi zberigayetsya pid nomerom KP 2024 M 270 u Sumskomu oblasnomu hudozhnomu muzeyi imeni Nikanora Onackogo Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici pid chas pozhezhi 1784 roku zgorila i bilshe ne vidbudovuvalas Cherez dva roki imperatorskim ukazom yiyi zakrili i vona stoyala pustkoyu Abi yiyi vidnoviti gluhivchani zaproponuvali imperatrici Katerini II peretvoriti z monastirskoyi na parafiyalnu Ale ostannya nakazala yiyi rozibrati Ale vona v 1791 roci vona nakazala rozibrati v Gluhovi Mihajlivsku cerkvu ta Uspenskij sobor divochogo monastirya a materiyaly ot cerkvej upotrebit v polzu Gluhovskogo Troickogo sobora Na misci Uspenskoyi cerkvi bulo vstanovleno pam yatnik z cegli Na licovij storoni zvernenij do vulici v neglibokij nishi za sklom znahodilasya nevelika ikona Uspinnya Bogorodici a nizhche ikoni Na chest 100 richchya zrujnuvannya cerkvi cej pam yatnik bulo vidnovleno iz vstanovlennyam za sklom doshki iz napisom Na sem meste byl hram vo Imya Uspeniya Bozhiya Materi Byvshaya zdes bolshaya sobornaya cerkov Devichego Monastyrya kotoraya ustroennaya v nachale 100 let 1784 goda mesyaca avgusta 7 dnya vo vremya silnogo popusheniya Bozhiim na grad sej ogn ot kotorogo razrushilis vekovye zdaniya i ne ostalos ni odnogo zhilisha vo vsem grade krome nekotoryh cerkvej a prochie s nego prevratilis v pepel v Pamyat zhe i Vospominaniya onogo hrama v pohvalu uspeniya Bozhiej Materi Vozobnovlen sej obraz 1873 goda mesyaca iyulya 4 dnya OpisViglyad Mikolayivskogo soboru Krupicko Baturinskogo monastirya na pochatku XX st Cerkva znahodilasya na misci dvoru novgorod siverskogo starosti knyazya Pisochinskogo yakij v svoyu chergu buv na misci pershogo litopisnogo ditincya Gluhova periodu Kiyivskoyi Rusi Ukrayini U 1665 roci cej derev yanij zamok zgoraye Na dumku doslidnika V G Pucka cerkva nalezhala do tipu prostogo tetrakonhu yak zobrazhena na planah Gluhova 1746 i 1776 rokiv Hocha na plani 1724 roku vona bula uvinchana kilkoma banyami Cej fakt robit yiyi shozhoyu na Mikolayivskij sobor Krupicko Baturinskogo monastirya Ce pidtverdzhuye j zagalnij opis hramu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici daye Atlas Malorosiyi z kartami ta planami mist 1778 roku de zaznachayetsya sho cerkvi byli bolshej chastyu ob odnoj glav no byli i o treh a dvichij monastyr imel ih 4 PrimitkiAkty otnosyashiesya k istorii yuzhnoj i zapodnoj Rossii sobrany i izdany arheograficheskoj komisiej T 5 S Peterburg Tipografiya Eduarda Praca 1867 S 195 Arhiepiskop Filaret Gumilevskij Istoriko statisticheskoe opisanie Kn VII S 278 Chernigovskie gubernskie vedomosti 1852 34 Zakrevskij N Opisanie Kieva T II M 1968 S 871 872 Zverinskij V V Material dlya istoriko topograficheskogo issledovaniya o pravoslavnyh monastyryah v Rossijskoj imperii T III SPb 1897 S 202 203 Kovalenko Yu O Mistobudivna struktura m Gluhova u XVII XVIII st za materialami arheologichnih rozvidok Kulturno religijnij rozvitok Getmanshini kincya XVII pochatku XVIII stolittya materiali naukovo praktichnoyi konferenciyi Nizhin 2006 S 100 101 Lazarevskij A M Opisanie staroj Malorossii T II S 436 Byelashov V I Gluhiv stolicya Getmanshini Do Gluhivskogo periodu istoriyi Ukrayini 1708 1782 rr Gluhiv 2005 S 27 Opisanie atlasa XVIII st podarennogo chernigovskoj gimnazii kn N P Golicynym Kievskaya starina Ezhemesyachnyj istoricheskij zhurnal God devyatyj Tom XXIX Kiev 1890 Kovalenko Yu O Desho pro istorichnu topografiyu rannomodernogo Gluhova Sivershina v istoriyi Ukrayini Zb nauk pr Golova redkol S A Slesaryev K Gluhiv Nac zapovidnik Gluhiv 2009 Vip 2 Materiali Vosmoyi nauk prakt konferenciyi Sivershina v istoriyi Ukrayini m Gluhiv 15 16 zhovtnya 2009 r S 87 Zvernennya igumeniyi Yelizaveta 10 serpnya 1754 roku do getmana K G Rozumovskogo z prohannyam pro dopomogu CDIAK Ukrayini f 51 op 3 d 1244 ark 3 Lenchenko V Stolicya Getmanshini Gluhiv za planami XVIII stolittya V Lenchenko Ukrayinskij arheografichnij shorichnik Kiyiv 2009 Vip 13 14 S 226 Micik Yurij She odin syuzhet pro Ivana Mazepu Siveryanskij litopis 2006 5 S 35 39 Vasilenko M P Gluhiv drugoyi polovini XIX stolittya Pravoznavcha spadshina Gluhivshini K 2008 S 215 Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu 2 e vid pereroblene i dopovnene Gluhiv 2006 S 41 109 Vesti iz uezdov Sobornij majdan 2013 5 59 S 3 Kovalenko Yu O Desho pro istorichnu topografiyu rannomodernogo Gluhova Yu O Kovalenko Sivershina v istoriyi Ukrayini Zbirnik naukovih prac K Gluhiv Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini i UTOPIK 2009 Vipusk 2 S 86 90 Yuzhnorusskie letopisi otkrytie i izdannye N Belozerskim Kiev 1856 T I S 38 Capenko M Arhitektura Levoberezhnoj Ukrainy XVII XVIII vekov S 75 Istoriya ukrayinskogo mistectva T III Kiyiv 1968 Il 22Dzherela ta literaturaDzherela Akty otnosyashiesya k istorii yuzhnoj i zapodnoj Rossii sobrany i izdany arheograficheskoj komisiej T 5 S Peterburg Tipografiya Eduarda Praca 1867 647 s Derzhavna arhitekturno budivelna biblioteka imeni V G Zabolotnogo dali DNABB im V G Zabolotnogo Shifr zberigannya 72 084 12 F4806 1 4 273115 Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv m Kiyiv f 51 op 3 spr 2196 DNABB im V G Zabolotnogo Shifr zberigannya 72 084 12 F4804 443279 Opisanie atlasa XVIII st podarennogo chernigovskoj gimnazii kn N P Golicynym Kievskaya starina Ezhemesyachnyj istoricheskij zhurnal God devyatyj Tom XXIX Kiev 1890 584 s Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti dali DAChO f 679 op 3 spr 387 551 ark Literatura Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 420 s Vecherskij V V Vtracheni ob yekti arhitekturnoyi spadshini Ukrayini Kiyiv NDITIAM 2002 592 s Vecherskij V V Vtracheni svyatini Kiyiv Tehnika 2004 176 s z il Kniga Pam yati Sumskoyi oblasti v 3 h t t 2 Zrujnovani hrami Sumshini Martirolog vtrachenih svyatin Avt uporyadn O M Korniyenko Sumi Yaroslavna 2007 324 s il S 73 Korniyenko O M Zrujnovani hrami Sumshini Martirolog vtrachenih svyatin Tekst The history of destroyed and partly ruined monuments of cult in Sumy region do vivchennya disciplini O M Korniyenko Sumi PP Nikonorov V I 2009 368 s il ISBN 978 966 97024 0 1 Sotnik O M Pravoslavna Sumshina Narisi z istoriyi pravoslav ya na Sumshini 988 2004 O M Sotnik Sumi Kozackij val 2004 198 s Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu Kiyiv 2001 220 s Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu vid druge pererob i dop Gluhiv RVV GDPU 2006 256 s