Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква Святого преподобного Симеона Дивногорця (нім. Russisch-Orthodoxe Kirche des Heiligen Simeon vom wunderbaren Berge) — православний храм у Дрездені (район «Південне передмістя»).
| Церква Преподобного Симеона Дивногорця | |
|---|---|
 | |
| 51°02′00″ пн. ш. 13°43′52″ сх. д. / 51.0335000000277716481° пн. ш. 13.73130000002777606° сх. д.Координати: 51°02′00″ пн. ш. 13°43′52″ сх. д. / 51.0335000000277716481° пн. ш. 13.73130000002777606° сх. д. | |
| Тип споруди | православний храм |
| Розташування |  Німеччина, Дрезден[1] |
| Архітектор | d[1] |
| Початок будівництва | 1872 |
| Будівельна система | гірська порода |
| Стиль | псевдоросійський стиль |
| Належність | православна церква |
| Стан | пам'ятка культури[d] |
| Адреса | d (19) |
| Епонім | Симеон Стовпник |
| Вебсайт | orthodox-dresden.de |
  Церква Преподобного Симеона Дивногорця (Дрезден) (Німеччина) | |
 Церква Преподобного Симеона Дивногорця у Вікісховищі | |
Храм належить до Східного благочиння Берлінської і Німецької єпархії Російської православної церкви. Настоятель — протоієрей Георгій Давидов. Парафія налічує близько 1000 парафіян російської, грецької, болгарської та інших національностей.
Історія
Перші храми
Перша згадка про домову церкву в Дрездені відноситься до періоду 1813—1814 років, коли в місті розташовувалася резиденція російського генерал-губернатора Саксонії князя Рєпніна-Волконського. Храм містився в одному із залів палацу Брюля. Незабаром був закритий.
Друга домашня православна церква була обладнана у палаці принца Максиміліана на Острааллее.
У 1861 році за бажанням російської громади, яка налічувала 358 членів, була влаштована домова парафіяльна церква в приватному будинку на Сідонієнштрассе (нім. Sidonienstrasse). У 1862 році церква була освячена на честь Входу Господнього в Єрусалим. Церковний хор складався з чотирьох співаків Дрезденської опери.
У 1864 році громада переселилася в будинок на Бойстштрассе (нім. Beuststrasse), 4.
Членами дрезденської православної громади в різний час були багато видатних діячів Росії. Парафіянами церкви деякий час були М. А. Бакунін і І. С. Тургенев. В 1863 році в церкві був хрещений П. А. Столипін, який народився в Дрездені, а в 1870 році — дочка Ф. М. Достоєвського Любов.
У 1872 році будівля, в якій містився храм, перейшла до нового власника, який не побажав у своєму будинку мати православну церкву. Лише з великими труднощами російська громада умовила його продовжити контракт на два роки.
Сучасний храм
У той же час російський підданий А. Ф. Вольнер пожертвував необхідну для побудови церкви ділянку землі в 17,6 ар в одній з кращих частин міста на Райхенбахштрассе (нім. Reichenbachstrasse), а член Будівельного комітету храму Д. І. Образцов купив в останнього ще 4 ара землі за дарованою ділянкою.
Проект храму, закладеного 25 квітня (7 травня) 1872 року, з усіма малюнками зовнішніх і внутрішніх прикрас був складений безоплатно архітектором Г. Ю. фон Боссе, тогочасним жителем Дрездена. У будівництві також брав участь Карл Вайсбах.
Незабаром після початку будівництва надійшло повідомлення Саксонського міністерства духовних справ, що «воно не обмежує свободи православного богослужіння і визнає знову створену будівлю православним храмом». Загальна вартість будівництва оцінювалася у 520 тисяч рейхсмарок. Приблизно чверть цієї суми склали пожертви, три чверті вніс статський радник Семен Семенович Вікулін. Найбільшими жертводавцями були також великі княгині Олена Павлівна, Марія Миколаївна, Олександра Йосипівна; королева Ольга Миколаївна, герцогиня Марія Олександрівна; великі князі Володимир, Олексій, Сергій і Павло Олександровичі; царевич Олександр Олександрович.
24 травня (5 червня) 1874 року протоієрей Михайло Раєвський у співслужінні російського закордонного духовенства освятив церкву на честь святого Симеона Дивногорця.
23 лютого 1874 року Саксонський уряд дарував російській православній церкві права і переваги, надані місцевим церквам, і визнав її установою Pia Causa. Але 1 січня 1876 року статус храму змінився — Дрезденська церква була приписана до місії.
У 1897—1898 роках був проведений капітальний ремонт церкви: виправлено духове опалення, стіни знову пофарбовані восковою фарбою, що давало можливість їх мити, іконостас вичищений і відполірований, вікна замінені кольоровими, по місцях зроблена позолота. Зовні деякі камені, вивітрені від часу, були замінені новими; дах і куполи пофарбовані і позолочені хрести з ланцюгами.
Композитор С. В. Рахманінов, який жив у Дрездені три зимових сезони (1906—1909 роки), зробив велике пожертвування на пристрій газового опалення церкви, який до цього часу перебуває в робочому стані.
З 1902 по 1906 рік і з 1911 року до Дрезденської церкви був приписаний Марієнбадський храм; з 1911 року до храму була приписана і Франценсбадська церква.
У період з 1914 по 1921 рік у зв'язку з Першою світовою війною церква була закрита. Підставою для цього стало побоювання уряду, що «оскільки богослужіння, які проводяться російською мовою неможливо в достатній мірі проконтролювати, не відомо, чи проводяться вони в антигерманському дусі і за перемогу російської зброї» (з пояснення поліцейського відомства Дрездена від 30 березня 1915 року).
У 1921 році, на основі державного рішення, церква була передана громаді, яка підкорялася Синоду архієреїв у вигнанні. В 1927—1930 роках храм знаходився в юрисдикції Керуючої російськими парафіями в Західній Європі Руської православної церкви.
Для допомоги біженцям та іншим нужденним у 1924 році було створено сестринство святої Марфи. Була належним чином облаштована і відкрита для читачів наявна в церкві бібліотека.
В кінці 1930-х років Міністерство у справах культів, культури і освіти здійснювало сильний натиск на дрезденську громаду з метою спонукати її перейти з ведення Московського Патріархату під юрисдикцію Російської православної церкви за кордоном. Незважаючи на протести громади на основі підписаного Адольфом Гітлером 25 лютого 1938 року закону та постанови до нього від 5 травня 1939 року прихід з усім його майном був переданий Берлінській і Німецькій єпархії Руської православної церкви за кордоном.
Після передачі храму багато членів громади заявили про свій вихід з неї. Серед них був відомий філософ професор Ф. А. Степун.
Під час Другої світової війни була заборонена пасхальна хресна хода. Під час бомбардування 13 лютого 1945 року церква дивом вистояла, але їй було нанесено значні ушкодження (сильно постраждала дзвіниця). При цьому в храмі продовжували проводити богослужіння.
Влітку 1945 року церква знову перейшла в Західноєвропейський Екзархат Російської православної церкви.
Храм реставрувався в 1948—1952 роках і в 1960-ті роки. З 1995 року в церкві ведуться відновлювальні роботи.
Згодом, після об'єднання Німеччини, зміна юрисдикцій спровокувала судові розгляди, що притихли лише в травні 2007 року після возз'єднання Російської православної церкви.
Архітектура, оздоблення
Дрезденський храм є витонченим вираженням російсько-візантійського стилю.
В основу храму покладений видовжений чотирикутник, перерізаний галереєю, яка становить собою поперечне коліно рівностороннього грецького хреста. Над серединою цього хреста підноситься головний корпус, увінчаний п'ятьма блакитними головами.
Над західною частиною знаходиться дзвіниця (40 м), що закінчується пірамідальним восьмигранним верхом.
Храм прикрашений різним орнаментом (кокошниками, арками, пілястрами). Стіни храму викладені з тесаного тюрингського піщанику.
На стінах храму є дві пам'ятні дошки, одна з яких — храмозданна, а інша в пам'ять відвідання храму 16 (28) червня 1875 року імператором Олександром II.
Спочатку внутрішнє оздоблення храму не було завершено через брак коштів. Двоярусний іконостас і решітка солеї виконані з каррарського мармуру. 13 ікон для іконостасу написав місцевий художник Джеймс Маршалл.
Серед ікон і начиння виділяються:
- Запрестольний образ Вознесіння Господнього, написаний на склі в людський зріст.
- Хрест і образ Воскресіння Христового. Дар єрусалимського патріарха Никодима. Образ написаний на дошці з попередньої дубової кувуклії над Гробом Господнім з часткою Живоносного гробу.
- Дві ікони святителя Миколи Чудотворця та святої рівноапостольної княгині Ольги, дар М. Н. Журавльова. Ікони зроблені в 1899 році за міркою (висотою більше 1½ метрів) для двох стін на правій і лівій стороні церкви, які з самого початку призначені для ікон, але до тих пір залишалися порожніми.
Внизу під церквою були влаштовані бібліотека і квартира для сторожа, нині — парафіяльний зал, квартира для сторожа і котельня.
Нижній, Нікольський боковий вівтар, був освячений 20 лютого 1964 року.
Примітки
- Kidok database
- В даний час Марі-Вігман-Штрассе, недалеко від Бюргервізе.
- Преподобний Симеон Дивногорець був небесним покровителем основного пожертвувача — Семена Вікуліна.
- Це означало, що власник (С. С. Вікулін), уступав храм «на вечное время» росіянам православного віросповідання, котрі тут проживали, без всяких посягань на власність з будь якої сторони.
- В основному це було пов'язано з різким зменшенням чисельності російської громади в Дрездені.
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2019. Процитовано 13 листопада 2019.
Література
- Антонов В. В., Кобак А. В. Русские храмы и обители в Европе. — СПб : «Лики России», 2005. — С. 84—87. — 3000 прим. — .
Посилання
- Офіційний сайт руської православної церкви в Дрездені [ 31 січня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Svyatogo prepodobnogo Simeona Divnogorcya nim Russisch Orthodoxe Kirche des Heiligen Simeon vom wunderbaren Berge pravoslavnij hram u Drezdeni rajon Pivdenne peredmistya Cerkva Prepodobnogo Simeona Divnogorcya51 02 00 pn sh 13 43 52 sh d 51 0335000000277716481 pn sh 13 73130000002777606 sh d 51 0335000000277716481 13 73130000002777606 Koordinati 51 02 00 pn sh 13 43 52 sh d 51 0335000000277716481 pn sh 13 73130000002777606 sh d 51 0335000000277716481 13 73130000002777606Tip sporudipravoslavnij hramRoztashuvannya Nimechchina Drezden 1 Arhitektord 1 Pochatok budivnictva1872Budivelna sistemagirska porodaStilpsevdorosijskij stilNalezhnistpravoslavna cerkvaStanpam yatka kulturi d Adresad 19 EponimSimeon StovpnikVebsajtorthodox dresden deCerkva Prepodobnogo Simeona Divnogorcya Drezden Nimechchina Cerkva Prepodobnogo Simeona Divnogorcya u Vikishovishi Hram nalezhit do Shidnogo blagochinnya Berlinskoyi i Nimeckoyi yeparhiyi Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Nastoyatel protoiyerej Georgij Davidov Parafiya nalichuye blizko 1000 parafiyan rosijskoyi greckoyi bolgarskoyi ta inshih nacionalnostej IstoriyaPershi hrami Persha zgadka pro domovu cerkvu v Drezdeni vidnositsya do periodu 1813 1814 rokiv koli v misti roztashovuvalasya rezidenciya rosijskogo general gubernatora Saksoniyi knyazya Ryepnina Volkonskogo Hram mistivsya v odnomu iz zaliv palacu Bryulya Nezabarom buv zakritij Druga domashnya pravoslavna cerkva bula obladnana u palaci princa Maksimiliana na Ostraallee U 1861 roci za bazhannyam rosijskoyi gromadi yaka nalichuvala 358 chleniv bula vlashtovana domova parafiyalna cerkva v privatnomu budinku na Sidoniyenshtrasse nim Sidonienstrasse U 1862 roci cerkva bula osvyachena na chest Vhodu Gospodnogo v Yerusalim Cerkovnij hor skladavsya z chotiroh spivakiv Drezdenskoyi operi U 1864 roci gromada pereselilasya v budinok na Bojstshtrasse nim Beuststrasse 4 Chlenami drezdenskoyi pravoslavnoyi gromadi v riznij chas buli bagato vidatnih diyachiv Rosiyi Parafiyanami cerkvi deyakij chas buli M A Bakunin i I S Turgenev V 1863 roci v cerkvi buv hreshenij P A Stolipin yakij narodivsya v Drezdeni a v 1870 roci dochka F M Dostoyevskogo Lyubov U 1872 roci budivlya v yakij mistivsya hram perejshla do novogo vlasnika yakij ne pobazhav u svoyemu budinku mati pravoslavnu cerkvu Lishe z velikimi trudnoshami rosijska gromada umovila jogo prodovzhiti kontrakt na dva roki Suchasnij hram U toj zhe chas rosijskij piddanij A F Volner pozhertvuvav neobhidnu dlya pobudovi cerkvi dilyanku zemli v 17 6 ar v odnij z krashih chastin mista na Rajhenbahshtrasse nim Reichenbachstrasse a chlen Budivelnogo komitetu hramu D I Obrazcov kupiv v ostannogo she 4 ara zemli za darovanoyu dilyankoyu Proekt hramu zakladenogo 25 kvitnya 7 travnya 1872 roku z usima malyunkami zovnishnih i vnutrishnih prikras buv skladenij bezoplatno arhitektorom G Yu fon Bosse togochasnim zhitelem Drezdena U budivnictvi takozh brav uchast Karl Vajsbah Nezabarom pislya pochatku budivnictva nadijshlo povidomlennya Saksonskogo ministerstva duhovnih sprav sho vono ne obmezhuye svobodi pravoslavnogo bogosluzhinnya i viznaye znovu stvorenu budivlyu pravoslavnim hramom Zagalna vartist budivnictva ocinyuvalasya u 520 tisyach rejhsmarok Priblizno chvert ciyeyi sumi sklali pozhertvi tri chverti vnis statskij radnik Semen Semenovich Vikulin Najbilshimi zhertvodavcyami buli takozh veliki knyagini Olena Pavlivna Mariya Mikolayivna Oleksandra Josipivna koroleva Olga Mikolayivna gercoginya Mariya Oleksandrivna veliki knyazi Volodimir Oleksij Sergij i Pavlo Oleksandrovichi carevich Oleksandr Oleksandrovich 24 travnya 5 chervnya 1874 roku protoiyerej Mihajlo Rayevskij u spivsluzhinni rosijskogo zakordonnogo duhovenstva osvyativ cerkvu na chest svyatogo Simeona Divnogorcya 23 lyutogo 1874 roku Saksonskij uryad daruvav rosijskij pravoslavnij cerkvi prava i perevagi nadani miscevim cerkvam i viznav yiyi ustanovoyu Pia Causa Ale 1 sichnya 1876 roku status hramu zminivsya Drezdenska cerkva bula pripisana do misiyi U 1897 1898 rokah buv provedenij kapitalnij remont cerkvi vipravleno duhove opalennya stini znovu pofarbovani voskovoyu farboyu sho davalo mozhlivist yih miti ikonostas vichishenij i vidpolirovanij vikna zamineni kolorovimi po miscyah zroblena pozolota Zovni deyaki kameni vivitreni vid chasu buli zamineni novimi dah i kupoli pofarbovani i pozolocheni hresti z lancyugami Kompozitor S V Rahmaninov yakij zhiv u Drezdeni tri zimovih sezoni 1906 1909 roki zrobiv velike pozhertvuvannya na pristrij gazovogo opalennya cerkvi yakij do cogo chasu perebuvaye v robochomu stani Z 1902 po 1906 rik i z 1911 roku do Drezdenskoyi cerkvi buv pripisanij Mariyenbadskij hram z 1911 roku do hramu bula pripisana i Francensbadska cerkva U period z 1914 po 1921 rik u zv yazku z Pershoyu svitovoyu vijnoyu cerkva bula zakrita Pidstavoyu dlya cogo stalo poboyuvannya uryadu sho oskilki bogosluzhinnya yaki provodyatsya rosijskoyu movoyu nemozhlivo v dostatnij miri prokontrolyuvati ne vidomo chi provodyatsya voni v antigermanskomu dusi i za peremogu rosijskoyi zbroyi z poyasnennya policejskogo vidomstva Drezdena vid 30 bereznya 1915 roku U 1921 roci na osnovi derzhavnogo rishennya cerkva bula peredana gromadi yaka pidkoryalasya Sinodu arhiyereyiv u vignanni V 1927 1930 rokah hram znahodivsya v yurisdikciyi Keruyuchoyi rosijskimi parafiyami v Zahidnij Yevropi Ruskoyi pravoslavnoyi cerkvi Dlya dopomogi bizhencyam ta inshim nuzhdennim u 1924 roci bulo stvoreno sestrinstvo svyatoyi Marfi Bula nalezhnim chinom oblashtovana i vidkrita dlya chitachiv nayavna v cerkvi biblioteka V kinci 1930 h rokiv Ministerstvo u spravah kultiv kulturi i osviti zdijsnyuvalo silnij natisk na drezdensku gromadu z metoyu sponukati yiyi perejti z vedennya Moskovskogo Patriarhatu pid yurisdikciyu Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi za kordonom Nezvazhayuchi na protesti gromadi na osnovi pidpisanogo Adolfom Gitlerom 25 lyutogo 1938 roku zakonu ta postanovi do nogo vid 5 travnya 1939 roku prihid z usim jogo majnom buv peredanij Berlinskij i Nimeckij yeparhiyi Ruskoyi pravoslavnoyi cerkvi za kordonom Pislya peredachi hramu bagato chleniv gromadi zayavili pro svij vihid z neyi Sered nih buv vidomij filosof profesor F A Stepun Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bula zaboronena pashalna hresna hoda Pid chas bombarduvannya 13 lyutogo 1945 roku cerkva divom vistoyala ale yij bulo naneseno znachni ushkodzhennya silno postrazhdala dzvinicya Pri comu v hrami prodovzhuvali provoditi bogosluzhinnya Vlitku 1945 roku cerkva znovu perejshla v Zahidnoyevropejskij Ekzarhat Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Hram restavruvavsya v 1948 1952 rokah i v 1960 ti roki Z 1995 roku v cerkvi vedutsya vidnovlyuvalni roboti Zgodom pislya ob yednannya Nimechchini zmina yurisdikcij sprovokuvala sudovi rozglyadi sho pritihli lishe v travni 2007 roku pislya vozz yednannya Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Arhitektura ozdoblennyaVid na hram z boku vivtarnoyi apsidi Gruden 2005 Drezdenskij hram ye vitonchenim virazhennyam rosijsko vizantijskogo stilyu V osnovu hramu pokladenij vidovzhenij chotirikutnik pererizanij galereyeyu yaka stanovit soboyu poperechne kolino rivnostoronnogo greckogo hresta Nad seredinoyu cogo hresta pidnositsya golovnij korpus uvinchanij p yatma blakitnimi golovami Nad zahidnoyu chastinoyu znahoditsya dzvinicya 40 m sho zakinchuyetsya piramidalnim vosmigrannim verhom Hram prikrashenij riznim ornamentom kokoshnikami arkami pilyastrami Stini hramu vikladeni z tesanogo tyuringskogo pishaniku Na stinah hramu ye dvi pam yatni doshki odna z yakih hramozdanna a insha v pam yat vidvidannya hramu 16 28 chervnya 1875 roku imperatorom Oleksandrom II Spochatku vnutrishnye ozdoblennya hramu ne bulo zaversheno cherez brak koshtiv Dvoyarusnij ikonostas i reshitka soleyi vikonani z karrarskogo marmuru 13 ikon dlya ikonostasu napisav miscevij hudozhnik Dzhejms Marshall Sered ikon i nachinnya vidilyayutsya Zaprestolnij obraz Voznesinnya Gospodnogo napisanij na skli v lyudskij zrist Hrest i obraz Voskresinnya Hristovogo Dar yerusalimskogo patriarha Nikodima Obraz napisanij na doshci z poperednoyi dubovoyi kuvukliyi nad Grobom Gospodnim z chastkoyu Zhivonosnogo grobu Dvi ikoni svyatitelya Mikoli Chudotvorcya ta svyatoyi rivnoapostolnoyi knyagini Olgi dar M N Zhuravlova Ikoni zrobleni v 1899 roci za mirkoyu visotoyu bilshe 1 metriv dlya dvoh stin na pravij i livij storoni cerkvi yaki z samogo pochatku priznacheni dlya ikon ale do tih pir zalishalisya porozhnimi Vnizu pid cerkvoyu buli vlashtovani biblioteka i kvartira dlya storozha nini parafiyalnij zal kvartira dlya storozha i kotelnya Nizhnij Nikolskij bokovij vivtar buv osvyachenij 20 lyutogo 1964 roku PrimitkiKidok database d Track Q98007246 V danij chas Mari Vigman Shtrasse nedaleko vid Byurgervize Prepodobnij Simeon Divnogorec buv nebesnim pokrovitelem osnovnogo pozhertvuvacha Semena Vikulina Ce oznachalo sho vlasnik S S Vikulin ustupav hram na vechnoe vremya rosiyanam pravoslavnogo virospovidannya kotri tut prozhivali bez vsyakih posyagan na vlasnist z bud yakoyi storoni V osnovnomu ce bulo pov yazano z rizkim zmenshennyam chiselnosti rosijskoyi gromadi v Drezdeni Arhiv originalu za 13 listopada 2019 Procitovano 13 listopada 2019 LiteraturaAntonov V V Kobak A V Russkie hramy i obiteli v Evrope SPb Liki Rossii 2005 S 84 87 3000 prim ISBN 5 87417 208 4 PosilannyaOficijnij sajt ruskoyi pravoslavnoyi cerkvi v Drezdeni 31 sichnya 2019 u Wayback Machine