Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Хрящові риби Час існування: ранній силур - сьогодення, 430-0 млн років тому | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Акула біла, Carcharodon carcharias | ||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Підкласи | ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Хрящові риби (Chondrichthyes) — клас хребетних. Відомі із середнього девону. Живуть у морі (кілька видів — у прісних водах).
Довжина від 6 см до 20 м. Кістяк хрящовий, часто затверділий (обвапнований). Тіла хребців і ребра є або відсутні. Шкірних кісток немає. Луска, якщо є, плакоїдна. Лопасті плавців підтримуються еластиновими нитками. 5—7 зябрових щілин, що відкриваються назовні, в деяких 4 щілини, прикриті шкірною складкою. Плавального міхура немає. Кишечник зі спіральним клапаном; в серці є артеріальний конус. Анальний і отвори біля основи черевних плавців. Запліднення внутрішнє. Статеві органи в самців (птеригоподії) парні, розвиваються з черевних плавців. Живородні (рідко), яйцеживородні або відкладають великі яйця. Осмотичний тиск внутрішнього середовища в хрящових риб забезпечується головним чином за рахунок сечовини, розчиненої в крові. Порожнинні рідини гіпертонічні стосовно навколишнього середовища. При перенесенні хрящових риб в прісну воду осмотичний тиск крові й інших порожнинних рідин падає і вони швидко гинуть. Прісноводні хрящові риби для збереження високого осмотичного тиску виділяють велику кількість сечі.
Склад
Клас Хрящові риби включає 2 підкласи та цілий ряд таксонів викопних риб з точно невизначеним систематичним статусом (incertae sedis):
- Incertae sedis:
- Родина †
- Родина †
- Родина †
- Родина †
- Родина †
- Родина †
- Ряд †
- Ряд †
- Ряд †
- Ряд †
- Ряд †
- Ряд †
- Ряд †
- Надряд †Cladoselachimorpha
- Ряд †Cladoselachiformes
- Ряд †
- Надряд †Ctenacanthimorpha
- Ряд †Ctenacanthiformes
- Ряд †Squatinactiformes
- Надряд †Xenacanthimorpha
- Ряд †
- Ряд †
- Підклас Суцільноголові (Holocephali)
- Підклас Пластинозяброві (Euselachii)
2 сучасних підкласи, близько 140 сучасних родів і близько 630 видів.
Похідні ознаки
Хрящові риби мають ряд прогресивних ознак порівняно з круглоротими та безчерепними:
- парні грудні та черевні плавці
- хрящовий внутрішній скелет
- щелепи
- селезінка
- підшлункова залоза
Форма тіла та покриви
Форма тіла в акул торпедоподібна, у скатів — сплющена в спинно-черевному напрямі. Є плавці: парні черевні та грудні, непарні спинний і хвостовий. Для хрящових риб характерна плакоїдна луска, що складається з дентинової пластинки, розташованої в дермі, та вкритого тонким шаром емалі зубця, який пронизує епідерміс. Шкіра хрящових риб виділяє слиз, який запобігає проникненню крізь покриви бактерій і зменшує тертя під час руху.
Скелет утворений хрящовою тканиною, часто насиченою солями кальцію, що надає їй міцності. Скелет підрозділяється на хребет, череп, скелет плавців (кінцівок) та їхніх . Хребет складається з хребців, має два відділи: і . Хорда зберігається протягом усього життя у вигляді тонкого тяжа в центрі тіл хребців і заповнює простір між ними. тулубного відділу утворюють , через які проходить спинний мозок. У хвостовому відділі хребці мають ще , через які проходить та . Хвіст — найрухливіша частина тіла риб, тому його судини потребують захисту від здавлювання.
Череп складається з двох відділів — мозкового та вісцерального. Мозковий череп повністю прикриває головний мозок. Вісцеральний череп утворений зябровими дугами — опорою для дихального апарату, і щелепами — зябровими дугами, видозміненими у зв'язку з активним способом життя.
(плечовий) представлений , (тазовий) — непарною . Вільні плавці утворюються з рядів хрящів.
Мускулатура хрящових риб складається з окремих поперечносмугастих м'язових сегментів.
Головний мозок хрящових риб має ті самі п'ять відділів, що й круглоротих, проте кількість нервових клітин у кожному з них істотно зростає. Великого розвитку досягають передній мозок і мозочок. З органів чуттів провідним є . Він складається з парних нюхових мішків, що відкриваються назовні ніздрями. У мішки надходить вода, і розчинені в ній молекули речовин подразнюють чутливі клітини. Очі в акул розвинені добре, дозволяють розрізняти контури предметів на відстані 10—15 м. представлений внутрішнім вухом, орган рівноваги — трьома напівкруглими каналами. Бічна лінія складається зі скупчення чутливих клітин на тулубі та голові. Кожна така клітина має виріст, який сприймає рух води.
Більшість акул — хижаки. Органом захоплення й утримання здобичі є щелепи. Вони наділені кількома рядами гострих зубів різноманітної форми. Якщо один зуб зламається, він замінюється іншим. За своєю природою зуби є збільшеними лусками. З ротової порожнини їжа потрапляє до глотки, яка має зяброві щілини. З глотки харчові частинки рухаються в короткий стравохід і далі в об'ємний шлунок. Тут їжа поволі (до 5 діб) перетравлюється. Далі йде кишечник (тонка, товста та пряма кишки), де відбуваються завершальні етапи травлення і процес всмоктування. Товста кишка має внутрішній виріст — спіральний клапан, що значно збільшує всмоктувальну поверхню. У просвіт кишки відкриваються протоки печінки та підшлункової залози. Неперетравлені залишки через пряму кишку потрапляють у клоаку та виводяться назовні.
Органами дихання є зябра. У більшості акул і скатів глотка пронизана п'ятьма парами . Кожна щілина утворена , прикріпленою до відповідної хрящової зябрової дуги. Зябра являють собою , розташовані по обидва боки від зябрової перегородки. Вода постійно омиває зяброві пелюстки, густо обплетені капілярами.
Кровоносна система замкнена. Серце велике, складається з одного передсердя та шлуночка з товстими м'язовими стінками. До передсердя примикає (у круглоротих відсутній), куди збирається венозна кров із усього організму. Як і в круглоротих, через серце хрящових риб проходить тільки венозна кров. Скороченнями шлуночка вона просувається до капілярів зябер, де збагачується киснем. Далі кров збирається в й розноситься нею по всьому тілу. У вона входить у канал, утворений , і називається .
Система виділення хрящових представлена парою . Кожна нирка містить безліч нефронів, що складаються з капсули та канальців. У нефроні відбувається фільтрація та потрібних організму речовин. Канальці зливаються з утворенням сечоводу, який відкривається в клоаку.
Статеві залози парні. У самців сім'яники мають власні вивідні протоки — , які відкриваються в клоаку. Черевні плавці у самців акул виконують функцію . У самок яйцеклітини з яєчника потрапляють в , де й відбувається внутрішнє запліднення. Яйця відкладаються на різні субстрати; у більшості видів вони добре захищені: проходячи яйцепроводами, запліднена яйцеклітина одягається . Це дає можливість хрящовим відкладати невелику кількість яєць (1—10), збагачених жовтком.
Розвиток прямий. Іноді спостерігається яйцеживородіння (у катрана), коли ембріон розвивається за рахунок запасів яєчного жовтка, але в яйцепроводах матері. Деякі види (, акула-молот) є живородящі. У них утворюються вирости яйцепроводу, через які зародок одержує поживні речовини з організму матері.
Екологія та різноманітність
Описано близько 350 видів акул, розміром від 15 см () до 15—20 м (китова акула). Акули значно поширені в морях і океанах, зустрічаються навіть у прісній воді. Більшість — хижаки, але китова та велетенська акули живляться тільки планктоном. Акули не мають плавального міхура і повинні весь час плисти, щоб не потонути. Крім того, тільки за досить великої швидкості їхні зябра омиваються необхідною для дихання кількістю води. У сучасних дослідженнях називається 50 видів акул, потенційно небезпечних для людини
Примітки
- Richard van der Laan. Family-group names of fossil fihes [ 10 серпня 2022 у Wayback Machine.]. European Journal of Taxonomy, Vol. 466 (2018), pp. 39-46 DOI:10.5852/ejt.2018.466 (англ.)
Джерела та посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хрящові риби |
- Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Баев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.—831 с., ил., 29 л. ил.
- Біологія: Комплексний довідник/Р. В. Шаламов, Ю. В. Дмитрієв, В. І. Подгорний. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006.— 624 стор.
- www.floranimal.ru/ Класс РЫБЫ ХРЯЩЕВЫЕ (Chondrichthyes) [ 16 липня 2007 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hryashovi ribi Chas isnuvannya rannij silur sogodennya 430 0 mln rokiv tomuAkula bila Carcharodon carchariasBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Huxley 1880PidklasiPlastinozyabrovi Euselachii Sucilnogolovi Holocephali PosilannyaVikishovishe ChondrichthyesVikividi ChondrichthyesEOL 2774522ITIS 159785NCBI 7777Fossilworks 34422 Hryashovi ribi Chondrichthyes klas hrebetnih Vidomi iz serednogo devonu Zhivut u mori kilka vidiv u prisnih vodah Dovzhina vid 6 sm do 20 m Kistyak hryashovij chasto zatverdilij obvapnovanij Tila hrebciv i rebra ye abo vidsutni Shkirnih kistok nemaye Luska yaksho ye plakoyidna Lopasti plavciv pidtrimuyutsya elastinovimi nitkami 5 7 zyabrovih shilin sho vidkrivayutsya nazovni v deyakih 4 shilini prikriti shkirnoyu skladkoyu Plavalnogo mihura nemaye Kishechnik zi spiralnim klapanom v serci ye arterialnij konus Analnij i otvori bilya osnovi cherevnih plavciv Zaplidnennya vnutrishnye Statevi organi v samciv pterigopodiyi parni rozvivayutsya z cherevnih plavciv Zhivorodni ridko yajcezhivorodni abo vidkladayut veliki yajcya Osmotichnij tisk vnutrishnogo seredovisha v hryashovih rib zabezpechuyetsya golovnim chinom za rahunok sechovini rozchinenoyi v krovi Porozhninni ridini gipertonichni stosovno navkolishnogo seredovisha Pri perenesenni hryashovih rib v prisnu vodu osmotichnij tisk krovi j inshih porozhninnih ridin padaye i voni shvidko ginut Prisnovodni hryashovi ribi dlya zberezhennya visokogo osmotichnogo tisku vidilyayut veliku kilkist sechi SkladKlas Hryashovi ribi vklyuchaye 2 pidklasi ta cilij ryad taksoniv vikopnih rib z tochno neviznachenim sistematichnim statusom incertae sedis Incertae sedis Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Rodina Ryad Ryad Ryad Ryad Ryad Ryad Ryad Nadryad Cladoselachimorpha Ryad Cladoselachiformes Ryad Nadryad Ctenacanthimorpha Ryad Ctenacanthiformes Ryad Squatinactiformes Nadryad Xenacanthimorpha Ryad Ryad Pidklas Sucilnogolovi Holocephali Pidklas Plastinozyabrovi Euselachii 2 suchasnih pidklasi blizko 140 suchasnih rodiv i blizko 630 vidiv Pohidni oznakiHryashovi ribi mayut ryad progresivnih oznak porivnyano z kruglorotimi ta bezcherepnimi parni grudni ta cherevni plavci hryashovij vnutrishnij skelet shelepi selezinka pidshlunkova zalozaForma tila ta pokriviForma tila v akul torpedopodibna u skativ splyushena v spinno cherevnomu napryami Ye plavci parni cherevni ta grudni neparni spinnij i hvostovij Dlya hryashovih rib harakterna plakoyidna luska sho skladayetsya z dentinovoyi plastinki roztashovanoyi v dermi ta vkritogo tonkim sharom emali zubcya yakij pronizuye epidermis Shkira hryashovih rib vidilyaye sliz yakij zapobigaye proniknennyu kriz pokrivi bakterij i zmenshuye tertya pid chas ruhu SkeletSkelet utvorenij hryashovoyu tkaninoyu chasto nasichenoyu solyami kalciyu sho nadaye yij micnosti Skelet pidrozdilyayetsya na hrebet cherep skelet plavciv kincivok ta yihnih Hrebet skladayetsya z hrebciv maye dva viddili i Horda zberigayetsya protyagom usogo zhittya u viglyadi tonkogo tyazha v centri til hrebciv i zapovnyuye prostir mizh nimi tulubnogo viddilu utvoryuyut cherez yaki prohodit spinnij mozok U hvostovomu viddili hrebci mayut she cherez yaki prohodit ta Hvist najruhlivisha chastina tila rib tomu jogo sudini potrebuyut zahistu vid zdavlyuvannya Cherep skladayetsya z dvoh viddiliv mozkovogo ta visceralnogo Mozkovij cherep povnistyu prikrivaye golovnij mozok Visceralnij cherep utvorenij zyabrovimi dugami oporoyu dlya dihalnogo aparatu i shelepami zyabrovimi dugami vidozminenimi u zv yazku z aktivnim sposobom zhittya plechovij predstavlenij tazovij neparnoyu Vilni plavci utvoryuyutsya z ryadiv hryashiv MuskulaturaMuskulatura hryashovih rib skladayetsya z okremih poperechnosmugastih m yazovih segmentiv Nervova sistema j organi chuttyaGolovnij mozok hryashovih rib maye ti sami p yat viddiliv sho j kruglorotih prote kilkist nervovih klitin u kozhnomu z nih istotno zrostaye Velikogo rozvitku dosyagayut perednij mozok i mozochok Z organiv chuttiv providnim ye Vin skladayetsya z parnih nyuhovih mishkiv sho vidkrivayutsya nazovni nizdryami U mishki nadhodit voda i rozchineni v nij molekuli rechovin podraznyuyut chutlivi klitini Ochi v akul rozvineni dobre dozvolyayut rozriznyati konturi predmetiv na vidstani 10 15 m predstavlenij vnutrishnim vuhom organ rivnovagi troma napivkruglimi kanalami Bichna liniya skladayetsya zi skupchennya chutlivih klitin na tulubi ta golovi Kozhna taka klitina maye virist yakij sprijmaye ruh vodi Travna sistemaBilshist akul hizhaki Organom zahoplennya j utrimannya zdobichi ye shelepi Voni nadileni kilkoma ryadami gostrih zubiv riznomanitnoyi formi Yaksho odin zub zlamayetsya vin zaminyuyetsya inshim Za svoyeyu prirodoyu zubi ye zbilshenimi luskami Z rotovoyi porozhnini yizha potraplyaye do glotki yaka maye zyabrovi shilini Z glotki harchovi chastinki ruhayutsya v korotkij stravohid i dali v ob yemnij shlunok Tut yizha povoli do 5 dib peretravlyuyetsya Dali jde kishechnik tonka tovsta ta pryama kishki de vidbuvayutsya zavershalni etapi travlennya i proces vsmoktuvannya Tovsta kishka maye vnutrishnij virist spiralnij klapan sho znachno zbilshuye vsmoktuvalnu poverhnyu U prosvit kishki vidkrivayutsya protoki pechinki ta pidshlunkovoyi zalozi Neperetravleni zalishki cherez pryamu kishku potraplyayut u kloaku ta vivodyatsya nazovni Dihalna sistemaOrganami dihannya ye zyabra U bilshosti akul i skativ glotka pronizana p yatma parami Kozhna shilina utvorena prikriplenoyu do vidpovidnoyi hryashovoyi zyabrovoyi dugi Zyabra yavlyayut soboyu roztashovani po obidva boki vid zyabrovoyi peregorodki Voda postijno omivaye zyabrovi pelyustki gusto obpleteni kapilyarami Krovonosna sistemaKrovonosna sistema zamknena Serce velike skladayetsya z odnogo peredserdya ta shlunochka z tovstimi m yazovimi stinkami Do peredserdya primikaye u kruglorotih vidsutnij kudi zbirayetsya venozna krov iz usogo organizmu Yak i v kruglorotih cherez serce hryashovih rib prohodit tilki venozna krov Skorochennyami shlunochka vona prosuvayetsya do kapilyariv zyaber de zbagachuyetsya kisnem Dali krov zbirayetsya v j roznositsya neyu po vsomu tilu U vona vhodit u kanal utvorenij i nazivayetsya Vidilna sistemaSistema vidilennya hryashovih predstavlena paroyu Kozhna nirka mistit bezlich nefroniv sho skladayutsya z kapsuli ta kanalciv U nefroni vidbuvayetsya filtraciya ta potribnih organizmu rechovin Kanalci zlivayutsya z utvorennyam sechovodu yakij vidkrivayetsya v kloaku Stateva sistema ta rozvitokStatevi zalozi parni U samciv sim yaniki mayut vlasni vividni protoki yaki vidkrivayutsya v kloaku Cherevni plavci u samciv akul vikonuyut funkciyu U samok yajceklitini z yayechnika potraplyayut v de j vidbuvayetsya vnutrishnye zaplidnennya Yajcya vidkladayutsya na rizni substrati u bilshosti vidiv voni dobre zahisheni prohodyachi yajceprovodami zaplidnena yajceklitina odyagayetsya Ce daye mozhlivist hryashovim vidkladati neveliku kilkist yayec 1 10 zbagachenih zhovtkom Rozvitok pryamij Inodi sposterigayetsya yajcezhivorodinnya u katrana koli embrion rozvivayetsya za rahunok zapasiv yayechnogo zhovtka ale v yajceprovodah materi Deyaki vidi akula molot ye zhivorodyashi U nih utvoryuyutsya virosti yajceprovodu cherez yaki zarodok oderzhuye pozhivni rechovini z organizmu materi Ekologiya ta riznomanitnistOpisano blizko 350 vidiv akul rozmirom vid 15 sm do 15 20 m kitova akula Akuli znachno poshireni v moryah i okeanah zustrichayutsya navit u prisnij vodi Bilshist hizhaki ale kitova ta veletenska akuli zhivlyatsya tilki planktonom Akuli ne mayut plavalnogo mihura i povinni ves chas plisti shob ne potonuti Krim togo tilki za dosit velikoyi shvidkosti yihni zyabra omivayutsya neobhidnoyu dlya dihannya kilkistyu vodi U suchasnih doslidzhennyah nazivayetsya 50 vidiv akul potencijno nebezpechnih dlya lyudiniPrimitkiRichard van der Laan Family group names of fossil fihes 10 serpnya 2022 u Wayback Machine European Journal of Taxonomy Vol 466 2018 pp 39 46 DOI 10 5852 ejt 2018 466 angl Dzherela ta posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hryashovi ribiBiologicheskij enciklopedicheskij slovar Gl red M S Gilyarov Redkol A A Baev G G Vinberg G A Zavarzin i dr M Sov enciklopediya 1986 831 s il 29 l il Biologiya Kompleksnij dovidnik R V Shalamov Yu V Dmitriyev V I Podgornij H Vesta Vid vo Ranok 2006 624 stor ISBN 966 08 1127 5 www floranimal ru Klass RYBY HRYaShEVYE Chondrichthyes 16 lipnya 2007 u Wayback Machine angl