† Ктенаканти | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Ктенаканти (Ctenacanthiformes) — ряд вимерлих хрящових риб, близьких до справжніх акул. Існували з середини девону до кінця пермі.
Характеристика
Переважно хижі акули (деякі — склерофаги з тупими зубами). Нейрокраній розширений в області орбіт і потилиці, Ростра немає (череп погано відомий у більшості видів). Зуби кладодонтні (з центральною вершиною і симетричними додатковими зубчиками з боків) або пірамідальні; у деяких — тиснучі. Зуби закріплюються в щелепах монолітними рядами, співчленовуючись один з одним виступами і западинами біля кореня. Ребра не вапнуються. Парні плавці невеликі, грудний — унісеріальний, є метаптеригіальна вісь. Відзначається подібність будови грудного плавця з плавниками сучасних акул. Два спинних плавці, з великими шипами. Власне, за плавниковим шипом групу і було описано, більшість представників також відомі по плавникових шипах. Плавникові шипи довгі, злегка зігнуті назад. Довжина шипа може досягати 30 см. Поверхня шипів орнаментована, іноді несе зубчики, дистальна частина (яка виступала над шкірою) покрита ортодентином (емаллю). Великі зубчики можуть бути на задній поверхні шипа. Передній плавник часто менший за розміром, його шип більш зігнутий і направлений назад більш полого, радіалій в передньому плавці може і не бути. В обох спинних плавцях є великі базальні пластинки. Маленький анальний плавець наближений до хвостового. Хвостовий плавець півмісяцевий, симетричний, верхня лопать без радіалій. Луска ктенакантного типу.
Найбільш відомі представники
Група в цілому погано відома. Типовий рід Ctenacanthus був виділений в 1835 році на підставі великого плавникового шипа (C. major) з раннього карбону Англії. Не менше 20 видів з девону — пермі всіх материків були віднесені до цього роду. Кладодонтні зуби, які відносять до роду Cladodus, відомі з тих же відкладень, зазвичай пов'язували з ктенакантами, але в останні 40 років з'ясувалося, що такі зуби характерні для багатьох палеозойських акул. Відомий відбиток майже повного скелета дрібної акули з раннього карбону Шотландії, що має ктенакантові шипи («Ctenacanthus» costellatus), але її череп не зберігся. У 1936 році з раннього карбону Шотландії була описана досить велика (близько 2 м завдовжки) акула Goodrichthys з кладодонтним озубленням і ктенакантовими шипами. Втім, шипи гудрихтіса глибоко занурені в тіло і майже не виступають на поверхню. Тим не менш, їх орнамент подібний з орнаментом типового виду ктенаканта. Відбиток передньої частини тіла ктенакантової акули відомий з девону Огайо (C. clarki). З пізньої пермі Німеччини описано відбитки тіла некрупної ктенакантової акули з давлячими зубами (Wodnika striatula). Нарешті, відбитки дрібного ктенаканта, якого відносять до описаного по зубах виду Cladodus occidentalis, відомі з карбону Небраски. Останній вид зараз виділяють в особливий рід Glikmanius.
Систематика
До ряду включають три — чотири родини:
- — дрібні акули зі сплощеною головою і дроблячими зубами. Три роди (, і ) відомі з середнього девону — раннього карбону Північної півкулі.
- — дрібні акули з тупою мордою і особливою будовою зубів — бічні зубці дорівнюють центральному, від чого зуб схожий на тризуб. Зуби дуже дрібні. Щелепи видаються вперед по відношенню до нейрокранію, дуже високі вкінці. Можливо, щелепи могли висуватися. Орбіти дуже великі. (Втім, єдиний відомий череп зараз відносять до особливого роду , не приналежному до цієї родини). Передній плавник більший від заднього, шипи дуже глибоко посаджені. 8 родів поширені з середини девону по (можливо) тріасу.
- Ctenacanthidae — типова родина, до якої відносяться практично всі представники, відомі за відбитками скелетів. Приблизно 9 родів, з девону — пермі усіх материків.
- — дуже дрібні (до 20-25 см завдовжки) акули з надзвичайно довгим сплощеним рилом (зовні нагадують веслоноса або акулу-домовика). Два види єдиного роду Bandringa відомі з прісноводних відкладень пізнього карбону Північної Америки.
- — родина акул з вугревидною формою тіла і виступаючим хребтом. Вимерли близько 210 млн років тому.
Кілька родів включають до ряду, але не відносять ні до жодної з родин:
- Glikmanius описаний по зубах до 43 мм завдовжки з середнього-пізнього карбону Північної Америки і Підмосков'я. Як уже згадувалося вище, до цього роду можуть належати відбитки дрібних (25 см завдовжки) акул з карбону Небраски. Судячи з розміру зубів, вид G. occidentalis з карбону Підмосков'я міг досягати більше 2 м в довжину.
- Pseudodalatias henarejensis — мешкав в середньому тріасі у водах на території сучасної Іспанії. Описаний в 2009 р.
- — велика акула кам'яновугільного періоду, яка могла досягати 8,4 м завдовжки.
Ктенаканти вели різноманітний спосіб життя. Види з типово кладодонтними зубами харчувалися, ймовірно, якоюсь слизькою здобиччю (подібна форма зубів у сучасних піщаних акул). Такою здобиччю могли бути безраковинні головоногі, конодонти, черв'яки та ін. Відомі раковини плаваючих конулярій, пошкоджені зубами кладодонтних акул. У «Ctenacanthus» costellatus в шлунку були залишки дрібних риб. Форма тіла видає в ктенакантах пелагічних хижаків. Цікаво, що серед ктенакантів досить багато прісноводних видів. Види з давлячими зубами харчувалися донними і пелагічними молюсками й ракоподібними.
Ктенаканти були предками іншої важливої групи акул — гібодонтів. Зв'язок ктенакантів з сучасними акулами не настільки очевидний, але самі ранні ктенаканти могли бути предками справжніх акул.
Література
- Черепанов Г. О., Иванов А. О. Палеозоология позвоночных. — М.: Академия, 2007. — С. 102–103.
- Кэрролл Р. Палеонтология и эволюция позвоночных / Т. 1 — М.: Мир, 1992. — С. 90-91.
- Основы палеонтологии: Бесчелюстные и рыбы / Под ред. Д. В. Обручева. — М., 1964. — С. 225–227.
- Nelson Joseph S. Fishes of the World. — John Wiley & Sons, 2006.
- Carroll Robert L: Paläontologie und Evolution der Wirbeltiere. — Thieme, Stuttgart, 1993.
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 11 грудня 2012.
- Botella H., Plascencia P., Marquez-Aliaga A., Cuny G., Dorka M. Pseudodalatias henarejensis nov. sp. A New Pseudodalatiid (Elasmobranchii) from the Middle Triassic of Spain // Journal of Vertebrate Paleontology. — 2009. — Vol. 29, is. 4. — P. 1006–1012.
- Shark Fossil—"Saivodus striatus". National Park Service.
Ресурси Інтернету
- http://www.helsinki.fi/~mhaaramo/metazoa/deuterostoma/chordata/chondrichthyes/elasmobranchii/elasmobranchii.html#Ctenacanthiformes [ 17 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.devoniantimes.org/who/pages/ctenacanthus.html [ 18 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- http://digitallibrary.amnh.org/dspace/handle/2246/3537 [ 11 червня 2007 у Wayback Machine.] (стаття из 3-х частин, частина 1)
- http://digitallibrary.amnh.org/dspace/handle/2246/3535 [ 11 червня 2007 у Wayback Machine.] (стаття з 3-х частин, частина 3)
- http://www.oceansofkansas.com/Paleozoic.html [ 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.elasmo-research.org/education/evolution/ancient.htm [Архівовано 18 грудня 2012 у WebCite]
- http://scheinpflug.privat.t-online.de/mmhl4p.htm [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.archive.org/details/bandringarayinew1210zang
- http://www.jncc.gov.uk/pdf/gcrdb/GCRsiteaccount2758.pdf [ 4 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- http://strata.geology.wisc.edu/jack/showgenera.php?taxon=575&rank=class [Архівовано 29 липня 2012 у Archive.is]
- (Акули з Небраски)
- http://www.itano.net/fossils/projects/earlyvert1.pdf [ 12 січня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ktenakanti Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Metazoa Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Shelepni Gnathostomata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Ryad Ktenakanti Ctenacanthiformes Posilannya Vikishovishe Ctenacanthiformes Vikividi Ctenacanthiformes EOL 4655424 Fossilworks 149810 Ktenakanti Ctenacanthiformes ryad vimerlih hryashovih rib blizkih do spravzhnih akul Isnuvali z seredini devonu do kincya permi Kladodontnij zub Glikmanius occidentalisHarakteristikaPerevazhno hizhi akuli deyaki sklerofagi z tupimi zubami Nejrokranij rozshirenij v oblasti orbit i potilici Rostra nemaye cherep pogano vidomij u bilshosti vidiv Zubi kladodontni z centralnoyu vershinoyu i simetrichnimi dodatkovimi zubchikami z bokiv abo piramidalni u deyakih tisnuchi Zubi zakriplyuyutsya v shelepah monolitnimi ryadami spivchlenovuyuchis odin z odnim vistupami i zapadinami bilya korenya Rebra ne vapnuyutsya Parni plavci neveliki grudnij uniserialnij ye metapterigialna vis Vidznachayetsya podibnist budovi grudnogo plavcya z plavnikami suchasnih akul Dva spinnih plavci z velikimi shipami Vlasne za plavnikovim shipom grupu i bulo opisano bilshist predstavnikiv takozh vidomi po plavnikovih shipah Plavnikovi shipi dovgi zlegka zignuti nazad Dovzhina shipa mozhe dosyagati 30 sm Poverhnya shipiv ornamentovana inodi nese zubchiki distalna chastina yaka vistupala nad shkiroyu pokrita ortodentinom emallyu Veliki zubchiki mozhut buti na zadnij poverhni shipa Perednij plavnik chasto menshij za rozmirom jogo ship bilsh zignutij i napravlenij nazad bilsh pologo radialij v perednomu plavci mozhe i ne buti V oboh spinnih plavcyah ye veliki bazalni plastinki Malenkij analnij plavec nablizhenij do hvostovogo Hvostovij plavec pivmisyacevij simetrichnij verhnya lopat bez radialij Luska ktenakantnogo tipu Najbilsh vidomi predstavnikiCtenacanthus costellatus Grupa v cilomu pogano vidoma Tipovij rid Ctenacanthus buv vidilenij v 1835 roci na pidstavi velikogo plavnikovogo shipa C major z rannogo karbonu Angliyi Ne menshe 20 vidiv z devonu permi vsih materikiv buli vidneseni do cogo rodu Kladodontni zubi yaki vidnosyat do rodu Cladodus vidomi z tih zhe vidkladen zazvichaj pov yazuvali z ktenakantami ale v ostanni 40 rokiv z yasuvalosya sho taki zubi harakterni dlya bagatoh paleozojskih akul Vidomij vidbitok majzhe povnogo skeleta dribnoyi akuli z rannogo karbonu Shotlandiyi sho maye ktenakantovi shipi Ctenacanthus costellatus ale yiyi cherep ne zberigsya U 1936 roci z rannogo karbonu Shotlandiyi bula opisana dosit velika blizko 2 m zavdovzhki akula Goodrichthys z kladodontnim ozublennyam i ktenakantovimi shipami Vtim shipi gudrihtisa gliboko zanureni v tilo i majzhe ne vistupayut na poverhnyu Tim ne mensh yih ornament podibnij z ornamentom tipovogo vidu ktenakanta Vidbitok perednoyi chastini tila ktenakantovoyi akuli vidomij z devonu Ogajo C clarki Z piznoyi permi Nimechchini opisano vidbitki tila nekrupnoyi ktenakantovoyi akuli z davlyachimi zubami Wodnika striatula Nareshti vidbitki dribnogo ktenakanta yakogo vidnosyat do opisanogo po zubah vidu Cladodus occidentalis vidomi z karbonu Nebraski Ostannij vid zaraz vidilyayut v osoblivij rid Glikmanius SistematikaDo ryadu vklyuchayut tri chotiri rodini dribni akuli zi sploshenoyu golovoyu i droblyachimi zubami Tri rodi i vidomi z serednogo devonu rannogo karbonu Pivnichnoyi pivkuli dribni akuli z tupoyu mordoyu i osoblivoyu budovoyu zubiv bichni zubci dorivnyuyut centralnomu vid chogo zub shozhij na trizub Zubi duzhe dribni Shelepi vidayutsya vpered po vidnoshennyu do nejrokraniyu duzhe visoki vkinci Mozhlivo shelepi mogli visuvatisya Orbiti duzhe veliki Vtim yedinij vidomij cherep zaraz vidnosyat do osoblivogo rodu ne prinalezhnomu do ciyeyi rodini Perednij plavnik bilshij vid zadnogo shipi duzhe gliboko posadzheni 8 rodiv poshireni z seredini devonu po mozhlivo triasu Ctenacanthidae tipova rodina do yakoyi vidnosyatsya praktichno vsi predstavniki vidomi za vidbitkami skeletiv Priblizno 9 rodiv z devonu permi usih materikiv duzhe dribni do 20 25 sm zavdovzhki akuli z nadzvichajno dovgim sploshenim rilom zovni nagaduyut veslonosa abo akulu domovika Dva vidi yedinogo rodu Bandringa vidomi z prisnovodnih vidkladen piznogo karbonu Pivnichnoyi Ameriki rodina akul z vugrevidnoyu formoyu tila i vistupayuchim hrebtom Vimerli blizko 210 mln rokiv tomu Kilka rodiv vklyuchayut do ryadu ale ne vidnosyat ni do zhodnoyi z rodin Glikmanius occidentalis Glikmanius opisanij po zubah do 43 mm zavdovzhki z serednogo piznogo karbonu Pivnichnoyi Ameriki i Pidmoskov ya Yak uzhe zgaduvalosya vishe do cogo rodu mozhut nalezhati vidbitki dribnih 25 sm zavdovzhki akul z karbonu Nebraski Sudyachi z rozmiru zubiv vid G occidentalis z karbonu Pidmoskov ya mig dosyagati bilshe 2 m v dovzhinu Pseudodalatias henarejensis meshkav v serednomu triasi u vodah na teritoriyi suchasnoyi Ispaniyi Opisanij v 2009 r velika akula kam yanovugilnogo periodu yaka mogla dosyagati 8 4 m zavdovzhki Ktenakanti veli riznomanitnij sposib zhittya Vidi z tipovo kladodontnimi zubami harchuvalisya jmovirno yakoyus slizkoyu zdobichchyu podibna forma zubiv u suchasnih pishanih akul Takoyu zdobichchyu mogli buti bezrakovinni golovonogi konodonti cherv yaki ta in Vidomi rakovini plavayuchih konulyarij poshkodzheni zubami kladodontnih akul U Ctenacanthus costellatus v shlunku buli zalishki dribnih rib Forma tila vidaye v ktenakantah pelagichnih hizhakiv Cikavo sho sered ktenakantiv dosit bagato prisnovodnih vidiv Vidi z davlyachimi zubami harchuvalisya donnimi i pelagichnimi molyuskami j rakopodibnimi Ktenakanti buli predkami inshoyi vazhlivoyi grupi akul gibodontiv Zv yazok ktenakantiv z suchasnimi akulami ne nastilki ochevidnij ale sami ranni ktenakanti mogli buti predkami spravzhnih akul LiteraturaCherepanov G O Ivanov A O Paleozoologiya pozvonochnyh M Akademiya 2007 S 102 103 Kerroll R Paleontologiya i evolyuciya pozvonochnyh T 1 M Mir 1992 S 90 91 Osnovy paleontologii Beschelyustnye i ryby Pod red D V Obrucheva M 1964 S 225 227 Nelson Joseph S Fishes of the World John Wiley amp Sons 2006 Carroll Robert L Palaontologie und Evolution der Wirbeltiere Thieme Stuttgart 1993 Primitki Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2011 Procitovano 11 grudnya 2012 Botella H Plascencia P Marquez Aliaga A Cuny G Dorka M Pseudodalatias henarejensis nov sp A New Pseudodalatiid Elasmobranchii from the Middle Triassic of Spain Journal of Vertebrate Paleontology 2009 Vol 29 is 4 P 1006 1012 Shark Fossil Saivodus striatus National Park Service Resursi Internetuhttp www helsinki fi mhaaramo metazoa deuterostoma chordata chondrichthyes elasmobranchii elasmobranchii html Ctenacanthiformes 17 zhovtnya 2012 u Wayback Machine http www devoniantimes org who pages ctenacanthus html 18 veresnya 2012 u Wayback Machine http digitallibrary amnh org dspace handle 2246 3537 11 chervnya 2007 u Wayback Machine stattya iz 3 h chastin chastina 1 http digitallibrary amnh org dspace handle 2246 3535 11 chervnya 2007 u Wayback Machine stattya z 3 h chastin chastina 3 http www oceansofkansas com Paleozoic html 21 zhovtnya 2012 u Wayback Machine http www elasmo research org education evolution ancient htm Arhivovano 18 grudnya 2012 u WebCite http scheinpflug privat t online de mmhl4p htm 5 bereznya 2016 u Wayback Machine http www archive org details bandringarayinew1210zang http www jncc gov uk pdf gcrdb GCRsiteaccount2758 pdf 4 lyutogo 2011 u Wayback Machine http strata geology wisc edu jack showgenera php taxon 575 amp rank class Arhivovano 29 lipnya 2012 u Archive is Akuli z Nebraski http www itano net fossils projects earlyvert1 pdf 12 sichnya 2007 u Wayback Machine