Храм Артемі́ди або Артемісіон (дав.-гр. Ἀρτεμίσιον; тур. Artemis Tapınağı) — перший мармуровий давньогрецький храм, що знаходився в Іонії на егейському узбережжі Малої Азії поруч з античним містом Ефес (поблизу сучасного містечка Сельчук у Туреччині) та був присвячений давній місцевій формі богині Артеміди. Протягом своєї історії храм двічі повністю перебудовувався — в VII ст. до н. е. (після руйнівного потопу) і в IV ст. до н. е. (після підпалу Геростратом). В остаточному вигляді набув слави одного з Семи чудес світу.
Храм Артеміди | ||||
---|---|---|---|---|
Модель Храму Артеміди з парку мініатюр "Мініатюрк". | ||||
37°56′58″ пн. ш. 27°21′50″ сх. д. / 37.94972200002777640° пн. ш. 27.36388900002777902° сх. д.Координати: 37°56′58″ пн. ш. 27°21′50″ сх. д. / 37.94972200002777640° пн. ш. 27.36388900002777902° сх. д. | ||||
Тип | d Давньогрецький храм сім чудес світу[d][1] і храм[2] | |||
Статус спадщини | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d][3] | |||
Країна | Туреччина | |||
Розташування | Сельчук[2] | |||
Архітектурний стиль | архітектура Стародавньої Греції | |||
Архітектор | d і d | |||
Площа | 45,82 га | |||
Храм Артеміди (Туреччина) | ||||
Храм Артеміди у Вікісховищі |
Храм сильно постраждав під час навали готів у 262 році й остаточно знищений як місце поганського культу у 401 році константинопольським архієпископом Іваном Золотоустим, під час його візиту до Ефесу. Місце розташування храму було віднайдене у 1869 році експедицією, організованою Британським музеєм. Станом на сьогодні на місці храму знаходяться лише залишки фундаменту та одна колона, символічно складена з різних фрагментів, знайдених під час розкопок.
Перший храм
Теменос (дав.-гр. τέμενος — священне місце, святилище) поруч з Ефесом існував задовго до зведення тут першого Артемісіона. Павсаній був упевнений, що святилище існувало ще задовго до появи в цих місцях іонійців і було навіть старіше за оракульне святилище Аполлона в сусідній Дідімі, споруджене приблизно в VII столітті до н. е. Він вважав, що до прибуття іонійських греків мешканцями цих міст були лелеги та лідійці. У своєму Гімні Артеміді Каллімах приписував створення першого теменосу в Ефесі амазонкам, які, на його думку, поклонялись Артеміди, що була їх богинею-покровителькою. Згідно з Павсанієм, Піндар вважав, що амазонки-засновниці святилища брали участь у облозі Афін. Тацит також вірив в заснування першого храму амазонками, проте сам Павсаній вважав, що святилище навіть передувало часам амазонок.
Сучасна археологія не може підтвердити амазонок Каллімаха, але розповідь Павсанія про давнину цього місця здається цілком обґрунтованою, оскільки є підтвердження, що це місце було заселене ще з часів Бронзової доби.
Перший храм Артеміди, що існував на цьому місці був зруйнований повінню в VII ст. до н. е., внаслідок чого над первинною глиняною підлогою храму утворився шар мулу і піску завтовшки до 0,5 метра.
Другий храм
Будівництво другого храму, що розпочалось біля 550 року до н. е., фінансував лідійський цар Крез (Кросус), засновник Лідійської імперії, до складу якої входило зокрема і місто Ефес. Проект храму розробив і реалізував грецький архітектор з Кноссу та його син Метаген.
Херсіфрон запропонував будувати храм, оперезаний подвійним рядом колон, але справа ускладнювалась тим, що поруч не було джерел мармуру. Допоміг випадок[]:
Пастух Піксодор пас стадо на пагорбах біля Ефеса. Два барани почали бійку, під час якої один з них з розбігу вдарився об скелю, від якої відлетів білий уламок. Коли пастух зрозумів, що в нього в руках мармур, він поспішив до міста, де зраділі мешканці міста нагородили його дорогими подарунками.
Другий храм був зведений у вигляді прямокутної будівлі з мармуру та дерева завдовжки 115 метрів (377 футів) та завширшки 46 метрів (151 футів), оперезану з усіх боків подвійною колонадою з висотою колон близько 13 метрів і, ймовірно, був першим в історії грецьким храмом, збудованим з мармуру.
Унікальним був сам спосіб побудови храму. Він був зведений на болотистому ґрунті. Незвичність вибору місця пояснювалася прагненням будівельників уникнути руйнування храму внаслідок частих землетрусів і пожеж[]. На думку архітектора Херсифрона, м'який болотистий ґрунт слугував амортизатором при землетрусах, а щоб запобігти осіданню величезної кам'яної будівлі, було вирішено заповнити котлован сумішшю деревного вугілля і вовни. Будівлю прикрашали бронзові статуї, створені такими скульпторами, як Фідій, Поліклет, і .
Аналіз барельєфів, якими були прикрашені найнижчі барабани храмових колон, показав, що для будівництва другого храму використовувалися колони попередньої версії храму, які мали відповідний декор. Мабуть, про це не знав Пліній Старший, який у своїй «Природничій історії» стверджував[], що архітектори нового храму вирішили побудувати його на болотистій місцевості щоб захистити від землетрусів (тоді як насправді храм було зведено на цьому місці, оскільки там розташовувався його попередник[]).
Храм став важливою визначною пам'яткою, яку відвідували правителі, торговці та мандрівники, багато з яких віддавали шану Артеміді у вигляді підношення дорогоцінностей, прикрас та різноманітних товарів. Храм також пропонував притулок тим, хто тікав від переслідування чи покарання. Ця традиція була пов'язана з міфом про амазонок, які двічі втікали до святилища Артеміди, шукаючи захисту богині спочатку від Діоніса, а згодом — від Геракла.
Ритуальний храмовий скарб
Під фундаментом другого храму було знайдено багатий ритуальний скарб тієї епохи, закладений у зв'язку із заснуванням храму, так званий «скарб Артемісіона». У складі скарбу знайдено більше тисячі предметів, зокрема найдавніші підписані монети, виготовлені зі срібно-золотого сплаву — електруму. Перші відомі в світі монети з'явились в сусідній з Ефесом Лідії приблизно в 640 році до н. е. і також карбувались з електруму. Монети зі скарбу Артемісіона на 15-40 років молодші за лідійські, але це перші в світі монети, що містять напис (легенду). На монетах викарбовано давньогрецькою мовою — ΦΑΝΕΟΣ ΕΜΙ ΣΗΜΑ або просто ΦΑΝΕΟΣ. Щодо інтерпретації цих написів у науковців немає єдиного погляду. Згідно з однією з гіпотез, цей напис слід інтерпретувати як «Я — знак/печатка Фанеса» (тобто, він позначає належність якомусь Фанесу, який міг бути, наприклад, багатим ефеським торговцем), згідно з іншою, напис слід сприймати як посвяту Фанесу — сяючому божеству-деміургу, що був одним із втілень бога Аполлона, брата Артеміди[].
Знищення Геростратом
У 356 р. до н.е храм було знищено Геростратом, який підпалив дерев'яні балки даху, прагнучи отримати славу за будь-яку ціну. Саме від цього вчинку постав термін «слава Герострата». Обурені мешканці Ефесу засудили Герострата до смерті та заборонили будь-кому згадувати його ім'я, проте пізніше історик Феопомп зазначив його в своїх записках і Герострат таки отримав свою славу.
У грецькій та римській історичній традиції руйнування храму збіглося з народженням Александра Македонського (близько 20/21 липня 356 р. до н. е.). Плутарх зауважив, що вочевидь Артеміда була занадто зайнята народженням Александра, щоб врятувати її палаючий храм.
Після пожежі, під уламками храму ефесці знайшли майже непошкоджену статую Артеміди, що слугувало для них чудесним знаком до відновлення будівлі.
Третій храм
Коли через 25 років вже дорослий Александр Македонський під час війни з персами на чолі зі своїм військом підійшов до Ефесу, він повідомив мешканцям міста про своє бажання відновити зруйнований храм власним коштом. Але Александр забажав, щоб на відновленому храмі, поряд з ім'ям Артеміди було увіковічене також і його ім'я, на що мешканці Ефеса йому дипломатично відмовили:
«Не личить одному Богу будувати храми іншим Богам».
На що Александр посміхнувся і відповів: «Як бажаєте…»
Щоб не образити Александра Македонського своєю відмовою, ефесці замовили для храму його портрет художнику Апеллесу, який зобразив полководця подібно Зевсу з блискавкою в руці. Коли замовники приймали полотно, вони були вражені бездоганністю картини та оптичним ефектом (рука з блискавкою начебто виступала за рамки картини) та заплатили за роботу 25 золотих талантів, що в ті часи було найвищою оплатою за одну картину.
Врешті-решт ефесці відбудували храм за свій власний рахунок вже після смерті Александра. Роботи розпочались у 323 р. до н. е. і тривали протягом багатьох років. Третій храм був більший за другий: 137 м. завдовжки, 69 м. завширшки і 18 м. заввишки з більш ніж 127 колонами. Афінагор з Афін вказує, що скульптором головного культового образу Артеміди в новому храмі був Ендой, учень Дедала.
Багато прославлених тогочасних майстрів прикрашали новий храм Артеміди. Витончені барельєфи, що вінчали частину колон, створив скульптор Скопас, статуї у внутрішніх приміщеннях — Праксітель. Чимало багатих римлян дарували храму золоті й срібні скульптури.
Функції
Храм виконував подвійну функцію: ринку і релігійного закладу. Тривалий час святилище відвідували прочани, торговці, ремісники і правителі, які приносили дари богині. За давніми переказами, під час однієї з облог жителі Ефеса протягли від храму до міста мотузку, перетворивши тим самим місто Ефес на недоторканне святилище. Злодії, які тікали від правосуддя, ховалися в стінах храму, тому що ніхто не мав прав їх заарештувати в цих стінах. Багато з них помирали там від голоду.
Слава Артемісіону була настільки велика, що в ньому зберігали свої заощадження люди зі всіх кінців грецької ойкумени. Учень Сократа, знаменитий історик Ксенофонт, який передав на зберігання богині велику суму грошей перед походом у Персію (описаному в «Анабазисі»), після повернення вибудував за них на ознаку вдячності Артеміді маленький храм — зменшену копію ефеського — в містечку Скіллунті в Еліді.
Подальша доля
У 262 році готи, яких приваблювали чутки про незліченні багатства міста й Артемісіону, вдерлися у Малу Азію і розграбували святилище. Наступним ударом стала заборона язичницьких культів у Римській імперії у 391 році при імператорі Феодосії Великому. У 401 році Ефес відвідав константинопольський архієпископ Іван Золотоустий і, як припускається, саме за його наказом Артемісіон, як місце поганського культу було знищено остаточно. Відомо, однак, що культ Артеміди продовжували відправляти там ще два сторіччя, поки місце остаточно не було покинуте після землетрусу.
Легенда, що виникла у пізньому середньовіччі стверджує, що деякі колони для спорудження християнського собору Святої Софії в Константинополі були взяті з храму Артеміди в Ефесі, але в вона нічим не підтверджується.
Віднайдення храму
Після шести років пошуків, місце храму було заново відкрито 31 грудня 1869 року експедицією під проводом Дж. Т. Вуда, яка спонсорувалась Британським музеєм. Внаслідок розкопок, проведених англійськими археологами, у болоті, на передбачуваному місці знаходження святилища, була знайдена опорна плита споруди і численні підношення в храм. Ці розкопки тривали до 1874 р.
Ще кілька фрагментів скульптур було знайдено під час розкопок 1904—1906 рр. під керівництвом Д. Дж. Хогарта. Віднайдені скульптурні фрагменти перебудови IV століття до н. е. та декілька фрагментів попереднього храму були зібрані та виставлені в «Ефеській кімнаті» Британського музею. Крім того, у музеї є можливо найстаріший скарб монет у світі (600 р. до н. е.), які були заховані в горщику в фундаменті першого храму.
Сьогодні місце храму, що лежить недалеко від Сельчука, позначене єдиною колоною, складеної з роз'єднаних фрагментів, виявлених на цьому місці. Знамениті рельєфи колон Артемісіону нині перебувають у Британському музеї в Лондоні.
У середині XX століття були знайдені залишки майстерні Фідія, де збереглися три зменшені копії статуї Артеміди. Вони зберігаються в музеях Туреччини.
Галерея
- Сучасний панорамний вид місця розташування храму
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Храм Артеміди |
- British Museum's Temple of Artemis [ 3 березня 2007 у Wayback Machine.]
- UnMuseum's The Temple of Artemis [ 10 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Seven Wonders'
- Florence Mary Bennett, Religious Cults Associated with the Amazons: (1912): Chapter III: Ephesian Artemis [ 24 червня 2006 у Wayback Machine.]
Примітки
- Ephesos. Der neue Führer
- archINFORM — 1994.
- світова спадщина ЮНЕСКО
- Pausanias, Description of Greece 7.7-8.
- CNG: IONIA, Ephesos. Phanes. Circa 625—600 BC. EL Trite (14mm, 4.67 g) [ 15 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Trombley, Frank R. (1 December 1995). Hellenic Religion and Christianization c. 370—529. 1. Brill. p. 145. ISBN 9789004276772.
- Krautheimer, Richard (1986). Early Christian and Byzantine Architecture (4th ed.). New Haven and London: Yale University Press/Pelican History of Art. p. 205. ISBN 978-0-300-05296-1.
- Mango, Cyril (1985). Byzantine Architecture (1st ed.). New York: Electa/Rizzoli. p. 65. ISBN 978-0-8478-0615-7.
Джерела
- John Freely, The Western Shores of Turkey: Discovering the Aegean and Mediterranean Coasts 2004, p. 148; Clive Foss, Ephesus after antiquity: a late antique, Byzantine, and Turkish city, Cambridge University Press, 1979, pp. 86–89 & footnote 83.
- Peter A. Clayton, Martin Price. The seven wonders of the ancient world. [ 28 червня 2014 у Wayback Machine.] — Routledge, 1988. — 178 с. —
- The Seventy Wonders of the Ancient World. The Great Monuments and How They Were Built. — М: Издательство Астрель, 2004. — 304 с. —
- Все о чудесах света. Атлас-справочник. Сн.-Петербург, «Кристалл», 2007. — С. 12—13. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hram Artemi di abo Artemision dav gr Ἀrtemision tur Artemis Tapinagi pershij marmurovij davnogreckij hram sho znahodivsya v Ioniyi na egejskomu uzberezhzhi Maloyi Aziyi poruch z antichnim mistom Efes poblizu suchasnogo mistechka Selchuk u Turechchini ta buv prisvyachenij davnij miscevij formi bogini Artemidi Protyagom svoyeyi istoriyi hram dvichi povnistyu perebudovuvavsya v VII st do n e pislya rujnivnogo potopu i v IV st do n e pislya pidpalu Gerostratom V ostatochnomu viglyadi nabuv slavi odnogo z Semi chudes svitu Hram ArtemidiModel Hramu Artemidi z parku miniatyur Miniatyurk 37 56 58 pn sh 27 21 50 sh d 37 94972200002777640 pn sh 27 36388900002777902 sh d 37 94972200002777640 27 36388900002777902 Koordinati 37 56 58 pn sh 27 21 50 sh d 37 94972200002777640 pn sh 27 36388900002777902 sh d 37 94972200002777640 27 36388900002777902Tipd Davnogreckij hram sim chudes svitu d 1 i hram 2 Status spadshinichastina ob yekta Svitovoyi spadshini YuNESKO d 3 Krayina Turechchina ISO3166 1 alpha 3 TUR ISO3166 1 cifrovij 792 RoztashuvannyaSelchuk 2 Arhitekturnij stilarhitektura Starodavnoyi GreciyiArhitektord i dPlosha45 82 gaHram Artemidi Turechchina Hram Artemidi u Vikishovishi Hram silno postrazhdav pid chas navali gotiv u 262 roci j ostatochno znishenij yak misce poganskogo kultu u 401 roci konstantinopolskim arhiyepiskopom Ivanom Zolotoustim pid chas jogo vizitu do Efesu Misce roztashuvannya hramu bulo vidnajdene u 1869 roci ekspediciyeyu organizovanoyu Britanskim muzeyem Stanom na sogodni na misci hramu znahodyatsya lishe zalishki fundamentu ta odna kolona simvolichno skladena z riznih fragmentiv znajdenih pid chas rozkopok Pershij hramStatuya Artemidi Temenos dav gr temenos svyashenne misce svyatilishe poruch z Efesom isnuvav zadovgo do zvedennya tut pershogo Artemisiona Pavsanij buv upevnenij sho svyatilishe isnuvalo she zadovgo do poyavi v cih miscyah ionijciv i bulo navit starishe za orakulne svyatilishe Apollona v susidnij Didimi sporudzhene priblizno v VII stolitti do n e Vin vvazhav sho do pributtya ionijskih grekiv meshkancyami cih mist buli lelegi ta lidijci U svoyemu Gimni Artemidi Kallimah pripisuvav stvorennya pershogo temenosu v Efesi amazonkam yaki na jogo dumku poklonyalis Artemidi sho bula yih bogineyu pokrovitelkoyu Zgidno z Pavsaniyem Pindar vvazhav sho amazonki zasnovnici svyatilisha brali uchast u oblozi Afin Tacit takozh viriv v zasnuvannya pershogo hramu amazonkami prote sam Pavsanij vvazhav sho svyatilishe navit pereduvalo chasam amazonok Suchasna arheologiya ne mozhe pidtverditi amazonok Kallimaha ale rozpovid Pavsaniya pro davninu cogo miscya zdayetsya cilkom obgruntovanoyu oskilki ye pidtverdzhennya sho ce misce bulo zaselene she z chasiv Bronzovoyi dobi Pershij hram Artemidi sho isnuvav na comu misci buv zrujnovanij povinnyu v VII st do n e vnaslidok chogo nad pervinnoyu glinyanoyu pidlogoyu hramu utvorivsya shar mulu i pisku zavtovshki do 0 5 metra Drugij hramArtemida Efeska Marmur ta bronza Rimska kopiya greckogo originalu II st do n e Budivnictvo drugogo hramu sho rozpochalos bilya 550 roku do n e finansuvav lidijskij car Krez Krosus zasnovnik Lidijskoyi imperiyi do skladu yakoyi vhodilo zokrema i misto Efes Proekt hramu rozrobiv i realizuvav greckij arhitektor z Knossu ta jogo sin Metagen Hersifron zaproponuvav buduvati hram operezanij podvijnim ryadom kolon ale sprava uskladnyuvalas tim sho poruch ne bulo dzherel marmuru Dopomig vipadok dzherelo Pastuh Piksodor pas stado na pagorbah bilya Efesa Dva barani pochali bijku pid chas yakoyi odin z nih z rozbigu vdarivsya ob skelyu vid yakoyi vidletiv bilij ulamok Koli pastuh zrozumiv sho v nogo v rukah marmur vin pospishiv do mista de zradili meshkanci mista nagorodili jogo dorogimi podarunkami Drugij hram buv zvedenij u viglyadi pryamokutnoyi budivli z marmuru ta dereva zavdovzhki 115 metriv 377 futiv ta zavshirshki 46 metriv 151 futiv operezanu z usih bokiv podvijnoyu kolonadoyu z visotoyu kolon blizko 13 metriv i jmovirno buv pershim v istoriyi greckim hramom zbudovanim z marmuru Nizhni barabani kolon hramu Artemidi Britanskij muzej Unikalnim buv sam sposib pobudovi hramu Vin buv zvedenij na bolotistomu grunti Nezvichnist viboru miscya poyasnyuvalasya pragnennyam budivelnikiv uniknuti rujnuvannya hramu vnaslidok chastih zemletrusiv i pozhezh dzherelo Na dumku arhitektora Hersifrona m yakij bolotistij grunt sluguvav amortizatorom pri zemletrusah a shob zapobigti osidannyu velicheznoyi kam yanoyi budivli bulo virisheno zapovniti kotlovan sumishshyu derevnogo vugillya i vovni Budivlyu prikrashali bronzovi statuyi stvoreni takimi skulptorami yak Fidij Poliklet i Analiz barelyefiv yakimi buli prikrasheni najnizhchi barabani hramovih kolon pokazav sho dlya budivnictva drugogo hramu vikoristovuvalisya koloni poperednoyi versiyi hramu yaki mali vidpovidnij dekor Mabut pro ce ne znav Plinij Starshij yakij u svoyij Prirodnichij istoriyi stverdzhuvav dzherelo sho arhitektori novogo hramu virishili pobuduvati jogo na bolotistij miscevosti shob zahistiti vid zemletrusiv todi yak naspravdi hram bulo zvedeno na comu misci oskilki tam roztashovuvavsya jogo poperednik dzherelo Hram stav vazhlivoyu viznachnoyu pam yatkoyu yaku vidviduvali praviteli torgovci ta mandrivniki bagato z yakih viddavali shanu Artemidi u viglyadi pidnoshennya dorogocinnostej prikras ta riznomanitnih tovariv Hram takozh proponuvav pritulok tim hto tikav vid peresliduvannya chi pokarannya Cya tradiciya bula pov yazana z mifom pro amazonok yaki dvichi vtikali do svyatilisha Artemidi shukayuchi zahistu bogini spochatku vid Dionisa a zgodom vid Gerakla Ritualnij hramovij skarbNajdavnishi vidomi moneti z legendoyu vikarbuvani z elektrumu v Kariyi Efes v 625 600 r do n e Skarb Artemisiona Pid fundamentom drugogo hramu bulo znajdeno bagatij ritualnij skarb tiyeyi epohi zakladenij u zv yazku iz zasnuvannyam hramu tak zvanij skarb Artemisiona U skladi skarbu znajdeno bilshe tisyachi predmetiv zokrema najdavnishi pidpisani moneti vigotovleni zi sribno zolotogo splavu elektrumu Pershi vidomi v sviti moneti z yavilis v susidnij z Efesom Lidiyi priblizno v 640 roci do n e i takozh karbuvalis z elektrumu Moneti zi skarbu Artemisiona na 15 40 rokiv molodshi za lidijski ale ce pershi v sviti moneti sho mistyat napis legendu Na monetah vikarbovano davnogreckoyu movoyu FANEOS EMI SHMA abo prosto FANEOS Shodo interpretaciyi cih napisiv u naukovciv nemaye yedinogo poglyadu Zgidno z odniyeyu z gipotez cej napis slid interpretuvati yak Ya znak pechatka Fanesa tobto vin poznachaye nalezhnist yakomus Fanesu yakij mig buti napriklad bagatim efeskim torgovcem zgidno z inshoyu napis slid sprijmati yak posvyatu Fanesu syayuchomu bozhestvu demiurgu sho buv odnim iz vtilen boga Apollona brata Artemidi dzherelo Znishennya GerostratomU 356 r do n e hram bulo znisheno Gerostratom yakij pidpaliv derev yani balki dahu pragnuchi otrimati slavu za bud yaku cinu Same vid cogo vchinku postav termin slava Gerostrata Obureni meshkanci Efesu zasudili Gerostrata do smerti ta zaboronili bud komu zgaduvati jogo im ya prote piznishe istorik Feopomp zaznachiv jogo v svoyih zapiskah i Gerostrat taki otrimav svoyu slavu U greckij ta rimskij istorichnij tradiciyi rujnuvannya hramu zbiglosya z narodzhennyam Aleksandra Makedonskogo blizko 20 21 lipnya 356 r do n e Plutarh zauvazhiv sho vochevid Artemida bula zanadto zajnyata narodzhennyam Aleksandra shob vryatuvati yiyi palayuchij hram Pislya pozhezhi pid ulamkami hramu efesci znajshli majzhe neposhkodzhenu statuyu Artemidi sho sluguvalo dlya nih chudesnim znakom do vidnovlennya budivli Tretij hramHram Artemidi Gravyura XIX st Rekonstrukciya planu tretogo hramu Artemidi v Efesi livoruch i jogo spivvidnoshennya z planom Parfenonu v Afinah pravoruch Koli cherez 25 rokiv vzhe doroslij Aleksandr Makedonskij pid chas vijni z persami na choli zi svoyim vijskom pidijshov do Efesu vin povidomiv meshkancyam mista pro svoye bazhannya vidnoviti zrujnovanij hram vlasnim koshtom Ale Aleksandr zabazhav shob na vidnovlenomu hrami poryad z im yam Artemidi bulo uvikovichene takozh i jogo im ya na sho meshkanci Efesa jomu diplomatichno vidmovili Ne lichit odnomu Bogu buduvati hrami inshim Bogam Na sho Aleksandr posmihnuvsya i vidpoviv Yak bazhayete Shob ne obraziti Aleksandra Makedonskogo svoyeyu vidmovoyu efesci zamovili dlya hramu jogo portret hudozhniku Apellesu yakij zobraziv polkovodcya podibno Zevsu z bliskavkoyu v ruci Koli zamovniki prijmali polotno voni buli vrazheni bezdogannistyu kartini ta optichnim efektom ruka z bliskavkoyu nachebto vistupala za ramki kartini ta zaplatili za robotu 25 zolotih talantiv sho v ti chasi bulo najvishoyu oplatoyu za odnu kartinu Vreshti resht efesci vidbuduvali hram za svij vlasnij rahunok vzhe pislya smerti Aleksandra Roboti rozpochalis u 323 r do n e i trivali protyagom bagatoh rokiv Tretij hram buv bilshij za drugij 137 m zavdovzhki 69 m zavshirshki i 18 m zavvishki z bilsh nizh 127 kolonami Afinagor z Afin vkazuye sho skulptorom golovnogo kultovogo obrazu Artemidi v novomu hrami buv Endoj uchen Dedala Bagato proslavlenih togochasnih majstriv prikrashali novij hram Artemidi Vitoncheni barelyefi sho vinchali chastinu kolon stvoriv skulptor Skopas statuyi u vnutrishnih primishennyah Praksitel Chimalo bagatih rimlyan daruvali hramu zoloti j sribni skulpturi FunkciyiHram vikonuvav podvijnu funkciyu rinku i religijnogo zakladu Trivalij chas svyatilishe vidviduvali prochani torgovci remisniki i praviteli yaki prinosili dari bogini Za davnimi perekazami pid chas odniyeyi z oblog zhiteli Efesa protyagli vid hramu do mista motuzku peretvorivshi tim samim misto Efes na nedotorkanne svyatilishe Zlodiyi yaki tikali vid pravosuddya hovalisya v stinah hramu tomu sho nihto ne mav prav yih zaareshtuvati v cih stinah Bagato z nih pomirali tam vid golodu Slava Artemisionu bula nastilki velika sho v nomu zberigali svoyi zaoshadzhennya lyudi zi vsih kinciv greckoyi ojkumeni Uchen Sokrata znamenitij istorik Ksenofont yakij peredav na zberigannya bogini veliku sumu groshej pered pohodom u Persiyu opisanomu v Anabazisi pislya povernennya vibuduvav za nih na oznaku vdyachnosti Artemidi malenkij hram zmenshenu kopiyu efeskogo v mistechku Skillunti v Elidi Podalsha dolyaU 262 roci goti yakih privablyuvali chutki pro nezlichenni bagatstva mista j Artemisionu vderlisya u Malu Aziyu i rozgrabuvali svyatilishe Nastupnim udarom stala zaborona yazichnickih kultiv u Rimskij imperiyi u 391 roci pri imperatori Feodosiyi Velikomu U 401 roci Efes vidvidav konstantinopolskij arhiyepiskop Ivan Zolotoustij i yak pripuskayetsya same za jogo nakazom Artemision yak misce poganskogo kultu bulo znisheno ostatochno Vidomo odnak sho kult Artemidi prodovzhuvali vidpravlyati tam she dva storichchya poki misce ostatochno ne bulo pokinute pislya zemletrusu Legenda sho vinikla u piznomu serednovichchi stverdzhuye sho deyaki koloni dlya sporudzhennya hristiyanskogo soboru Svyatoyi Sofiyi v Konstantinopoli buli vzyati z hramu Artemidi v Efesi ale v vona nichim ne pidtverdzhuyetsya Vidnajdennya hramuZalishki Hramu Artemidi serpen 2006 roku Pislya shesti rokiv poshukiv misce hramu bulo zanovo vidkrito 31 grudnya 1869 roku ekspediciyeyu pid provodom Dzh T Vuda yaka sponsoruvalas Britanskim muzeyem Vnaslidok rozkopok provedenih anglijskimi arheologami u boloti na peredbachuvanomu misci znahodzhennya svyatilisha bula znajdena oporna plita sporudi i chislenni pidnoshennya v hram Ci rozkopki trivali do 1874 r She kilka fragmentiv skulptur bulo znajdeno pid chas rozkopok 1904 1906 rr pid kerivnictvom D Dzh Hogarta Vidnajdeni skulpturni fragmenti perebudovi IV stolittya do n e ta dekilka fragmentiv poperednogo hramu buli zibrani ta vistavleni v Efeskij kimnati Britanskogo muzeyu Krim togo u muzeyi ye mozhlivo najstarishij skarb monet u sviti 600 r do n e yaki buli zahovani v gorshiku v fundamenti pershogo hramu Sogodni misce hramu sho lezhit nedaleko vid Selchuka poznachene yedinoyu kolonoyu skladenoyi z roz yednanih fragmentiv viyavlenih na comu misci Znameniti relyefi kolon Artemisionu nini perebuvayut u Britanskomu muzeyi v Londoni U seredini XX stolittya buli znajdeni zalishki majsterni Fidiya de zbereglisya tri zmensheni kopiyi statuyi Artemidi Voni zberigayutsya v muzeyah Turechchini GalereyaSuchasnij panoramnij vid miscya roztashuvannya hramuPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hram Artemidi British Museum s Temple of Artemis 3 bereznya 2007 u Wayback Machine UnMuseum s The Temple of Artemis 10 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Seven Wonders Florence Mary Bennett Religious Cults Associated with the Amazons 1912 Chapter III Ephesian Artemis 24 chervnya 2006 u Wayback Machine PrimitkiEphesos Der neue Fuhrer archINFORM 1994 d Track Q265049 svitova spadshina YuNESKO d Track Q9259 Pausanias Description of Greece 7 7 8 CNG IONIA Ephesos Phanes Circa 625 600 BC EL Trite 14mm 4 67 g 15 sichnya 2021 u Wayback Machine Trombley Frank R 1 December 1995 Hellenic Religion and Christianization c 370 529 1 Brill p 145 ISBN 9789004276772 Krautheimer Richard 1986 Early Christian and Byzantine Architecture 4th ed New Haven and London Yale University Press Pelican History of Art p 205 ISBN 978 0 300 05296 1 Mango Cyril 1985 Byzantine Architecture 1st ed New York Electa Rizzoli p 65 ISBN 978 0 8478 0615 7 DzherelaJohn Freely The Western Shores of Turkey Discovering the Aegean and Mediterranean Coasts 2004 p 148 Clive Foss Ephesus after antiquity a late antique Byzantine and Turkish city Cambridge University Press 1979 pp 86 89 amp footnote 83 Peter A Clayton Martin Price The seven wonders of the ancient world 28 chervnya 2014 u Wayback Machine Routledge 1988 178 s ISBN 0 415 05036 7 The Seventy Wonders of the Ancient World The Great Monuments and How They Were Built M Izdatelstvo Astrel 2004 304 s ISBN 5 271 10388 9 Vse o chudesah sveta Atlas spravochnik Sn Peterburg Kristall 2007 S 12 13 ISBN 978 5 9603 0081 0 ros