Апелле́с (грец. Απελλής, бл. 380 до н. е. — 300 до н. е.) — грецький живописець, один із найвизначніших грецьких художників. Походив із іонічного міста Колофон. Давньоримський історик Пліній Старший розповідав, що Апеллес жив на принципом «Nulla dies sine linea» — «Жодного дня без лінії».
Апеллес | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження | 370 до н. е. Колофон, Ізмір (іл), Туреччина | |||
Смерть | 306 до н. е. | |||
Кос, Кос[d], Південні Егейські острови, Греція | ||||
Діяльність | художник, письменник | |||
Роки творчості | 4 століття до н. е. | |||
Вчитель | Памфіл і d | |||
Відомі учні | d | |||
Твори | d[2] | |||
Батько | d | |||
| ||||
Апеллес у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Йому належать портрети володарів (в тому числі Александра III Великого), картини на міфологічно-релігійну тематику й алегорії; роботи Апеллеса відомі тільки з описів, відзначалися новаторством і сміливістю композиції. Він був придворним художником Філіпа ІІ і Александра Македонського, його твори прикрашали найбагатші палаци світу, він виставляв свої картини на огляд публіки, вислуховував критичні зауваження і виправляв помічені неточності.
Серед інших досягнень Апеллеса були:
- правильність малюнка;
- модуляція фігур;
- психологічна точність передачі характерів і душевних страждань;
- колоритність і яскравість фарб.
Про твори Апеллеса збереглись тільки свідчення з літературних джерел, в яких його називають найвеличнішим грецьким художником античності. Давньоримський історик Пліній Старший розповідав, що Апеллес жив на принципом «nulla dies sine linea» — жодного дня без лінії.
У часи Апеллеса також відбулося значне вдосконалення гами фарб. У його творчості своє продовження отримала так звана енкаустика — мистецтво особливим чином готувати і накладати на матеріал воскові фарби.
У культурі
- Тарас Шевченко в своїй автобіографії з іронією назвав «Апеллесом» дяка-маляра, в якого хотів учитися малювати.
- У жартівливому вірші «Сапожник» («Чоботар») О. С. Пушкіна використане античне оповідання (з «Природничої історії» Плінія Старшого) про чоботаря, який повчав художника («Тут Апеллес прервал нетерпеливо: „Суди, дружок, не свыше сапога!“»)
- Анекдот про Апеллеса і шевця обіграний в оповіданні Г. Ф. Квітки-Основ'яненка «Салдацький патрет».
Примітки
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Апеллес |
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apelle s grec Apellhs bl 380 do n e 300 do n e greckij zhivopisec odin iz najviznachnishih greckih hudozhnikiv Pohodiv iz ionichnogo mista Kolofon Davnorimskij istorik Plinij Starshij rozpovidav sho Apelles zhiv na principom Nulla dies sine linea Zhodnogo dnya bez liniyi ApellesNarodzhennya 370 do n e Kolofon Izmir il TurechchinaSmert 306 do n e Kos Kos d Pivdenni Egejski ostrovi GreciyaDiyalnist hudozhnik pismennikRoki tvorchosti 4 stolittya do n e Vchitel Pamfil i dVidomi uchni dTvori d 2 Batko d Apelles u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Jomu nalezhat portreti volodariv v tomu chisli Aleksandra III Velikogo kartini na mifologichno religijnu tematiku j alegoriyi roboti Apellesa vidomi tilki z opisiv vidznachalisya novatorstvom i smilivistyu kompoziciyi Vin buv pridvornim hudozhnikom Filipa II i Aleksandra Makedonskogo jogo tvori prikrashali najbagatshi palaci svitu vin vistavlyav svoyi kartini na oglyad publiki visluhovuvav kritichni zauvazhennya i vipravlyav pomicheni netochnosti Sered inshih dosyagnen Apellesa buli pravilnist malyunka modulyaciya figur psihologichna tochnist peredachi harakteriv i dushevnih strazhdan koloritnist i yaskravist farb Pro tvori Apellesa zbereglis tilki svidchennya z literaturnih dzherel v yakih jogo nazivayut najvelichnishim greckim hudozhnikom antichnosti Davnorimskij istorik Plinij Starshij rozpovidav sho Apelles zhiv na principom nulla dies sine linea zhodnogo dnya bez liniyi U chasi Apellesa takozh vidbulosya znachne vdoskonalennya gami farb U jogo tvorchosti svoye prodovzhennya otrimala tak zvana enkaustika mistectvo osoblivim chinom gotuvati i nakladati na material voskovi farbi U kulturiTaras Shevchenko v svoyij avtobiografiyi z ironiyeyu nazvav Apellesom dyaka malyara v yakogo hotiv uchitisya malyuvati U zhartivlivomu virshi Sapozhnik Chobotar O S Pushkina vikoristane antichne opovidannya z Prirodnichoyi istoriyi Pliniya Starshogo pro chobotarya yakij povchav hudozhnika Tut Apelles prerval neterpelivo Sudi druzhok ne svyshe sapoga Anekdot pro Apellesa i shevcya obigranij v opovidanni G F Kvitki Osnov yanenka Saldackij patret PrimitkiApelles Enciklopedicheskij leksikon SPb 1835 T 2 S 400 401 d Track Q21282453d Track Q4532135d Track Q656d Track Q49198286 Paysanias 6 1 6 Opis Elladi d Track Q3825645d Track Q192931 Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 13 lipnya 2016 DzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Apelles Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978