Автобіографія Тараса Шевченка — автобіографічний лист Тараса Шевченка, написаний орієнтовно в першій половині лютого 1860 року у Петербурзі на прохання редактора журналу «Народное чтение» Олександра Оболонського.
Редакції
Є дві редакції автобіографії.
Перша — в автографі поета (зберігається в Інституті літератури імені Тараса Григоровича Шевченка АН УРСР). Текст її незакінчений, без назви. Вперше надрукований в журналі «Киевская старина» (1885, № 11) під назвою «Автобиография Т. Гр. Шевченка, писанная для „Народного чтения“». Автобіографія в першій редакції охоплює життя поета до часу її написання. Найдокладніше висвітлено кріпацькі роки і стисло — арешт 1847, заслання, роки після заслання. Зовсім не згадано арешт 1859 року.
Друга редакція автобіографії — текст, датований 18 лютого 1860, що його редагував і пристосував для підцензурного перегляду Пантелеймон Куліш за згодою автора. Окремі подробиці й доповнення він міг внести зі слів самого Шевченка. Внаслідок переробки автобіографії її обсяг було збільшено майже вдвічі, творові надано публіцистичного спрямування. Поет авторизував цей варіант автобіографії: в листах до В. Шевченка 22 квітня 1860 року та В. Фліорковського 27 липня 1860 року посилався на неї як на свій твір. Цю редакцію вперше надруковано в журналі «Народное чтение» (1860, № 2) під назвою «Письмо Т. Г. Шевченка к редактору „Народного чтения“». Біографію поета тут доведено лише до 1844 року.
Складова та значення
Публікація автобіографії привернула увагу передової громадськості до справи звільнення Тараса Шевченка з кріпацтва, яку проводив літературний фонд. Автобіографія — важливе джерело відомостей про Шевченка, в ній висловлено і ставлення поета до пережитого. Очевидно, через віддаленість подій у часі Шевченко припустився кількох неточностей у назвах і датах (місцем свого народження назвав село Кирилівку, тоді як насправді народився у Моринцях. В автобіографії сказано, що Шевченко втратив батьків на восьмому році життя, а справді поетова мати померла 20 серпня 1823 року, батько — 21 березня 1825 року. В інших випадках слід також уточнити дати: Академію Мистецтв Шевченко закінчив 1845, на заслання його відправлено 31 травня 1847 року, звільнено із Новопетровського укріплення 2 серпня 1857 року).
До автобіографії постійно зверталися дослідники життя й творчості Шевченка. Відразу ж після першої публікації її передруковано в багатьох виданнях. Микола Добролюбов навів майже повністю автобіографію поета в рецензії на «Кобзар» 1860 року. 10 червня 1860 року її переклад німецькою мовою опубліковано в науковому додатку до газети «Leipziger Zeitung».
Примітки
- Автобіографія Тараса Шевченка litopys.org.ua Процитовано 2 грудня 2022
Література
- Смілянська В. Л. Автобіографія Т. Г. Шевченка // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 21.
- Текст автобіографічного листа Шевченка до журналу «Народное чтение» [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avtobiografiya Tarasa Shevchenka avtobiografichnij list Tarasa Shevchenka napisanij oriyentovno v pershij polovini lyutogo 1860 roku u Peterburzi na prohannya redaktora zhurnalu Narodnoe chtenie Oleksandra Obolonskogo RedakciyiYe dvi redakciyi avtobiografiyi Persha v avtografi poeta zberigayetsya v Instituti literaturi imeni Tarasa Grigorovicha Shevchenka AN URSR Tekst yiyi nezakinchenij bez nazvi Vpershe nadrukovanij v zhurnali Kievskaya starina 1885 11 pid nazvoyu Avtobiografiya T Gr Shevchenka pisannaya dlya Narodnogo chteniya Avtobiografiya v pershij redakciyi ohoplyuye zhittya poeta do chasu yiyi napisannya Najdokladnishe visvitleno kripacki roki i stislo aresht 1847 zaslannya roki pislya zaslannya Zovsim ne zgadano aresht 1859 roku Druga redakciya avtobiografiyi tekst datovanij 18 lyutogo 1860 sho jogo redaguvav i pristosuvav dlya pidcenzurnogo pereglyadu Pantelejmon Kulish za zgodoyu avtora Okremi podrobici j dopovnennya vin mig vnesti zi sliv samogo Shevchenka Vnaslidok pererobki avtobiografiyi yiyi obsyag bulo zbilsheno majzhe vdvichi tvorovi nadano publicistichnogo spryamuvannya Poet avtorizuvav cej variant avtobiografiyi v listah do V Shevchenka 22 kvitnya 1860 roku ta V Fliorkovskogo 27 lipnya 1860 roku posilavsya na neyi yak na svij tvir Cyu redakciyu vpershe nadrukovano v zhurnali Narodnoe chtenie 1860 2 pid nazvoyu Pismo T G Shevchenka k redaktoru Narodnogo chteniya Biografiyu poeta tut dovedeno lishe do 1844 roku Skladova ta znachennyaPublikaciya avtobiografiyi privernula uvagu peredovoyi gromadskosti do spravi zvilnennya Tarasa Shevchenka z kripactva yaku provodiv literaturnij fond Avtobiografiya vazhlive dzherelo vidomostej pro Shevchenka v nij vislovleno i stavlennya poeta do perezhitogo Ochevidno cherez viddalenist podij u chasi Shevchenko pripustivsya kilkoh netochnostej u nazvah i datah miscem svogo narodzhennya nazvav selo Kirilivku todi yak naspravdi narodivsya u Morincyah V avtobiografiyi skazano sho Shevchenko vtrativ batkiv na vosmomu roci zhittya a spravdi poetova mati pomerla 20 serpnya 1823 roku batko 21 bereznya 1825 roku V inshih vipadkah slid takozh utochniti dati Akademiyu Mistectv Shevchenko zakinchiv 1845 na zaslannya jogo vidpravleno 31 travnya 1847 roku zvilneno iz Novopetrovskogo ukriplennya 2 serpnya 1857 roku Do avtobiografiyi postijno zvertalisya doslidniki zhittya j tvorchosti Shevchenka Vidrazu zh pislya pershoyi publikaciyi yiyi peredrukovano v bagatoh vidannyah Mikola Dobrolyubov naviv majzhe povnistyu avtobiografiyu poeta v recenziyi na Kobzar 1860 roku 10 chervnya 1860 roku yiyi pereklad nimeckoyu movoyu opublikovano v naukovomu dodatku do gazeti Leipziger Zeitung PrimitkiAvtobiografiya Tarasa Shevchenka litopys org ua Procitovano 2 grudnya 2022LiteraturaSmilyanska V L Avtobiografiya T G Shevchenka Shevchenkivskij slovnik Tom 1 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1976 S 21 Tekst avtobiografichnogo lista Shevchenka do zhurnalu Narodnoe chtenie 7 bereznya 2016 u Wayback Machine