Хосе Марія Іглесіас (ісп. José María Iglesias; 5 січня 1823, Мехіко, Мексика — 17 листопада 1891, Мехіко, Мексика) — мексиканський юрист, професор, журналіст і політик. Від 31 жовтня 1876 до 23 січня 1877 року тимчасовий президент Мексики. Відомий як автор , антиклерикального закону, що регулює церковні збори і спрямованого на запобігання зубожіння мексиканського селянства .
Хосе Марія Іглесіас | |
---|---|
Народився | 5 січня 1823[1] Мехіко, Мексика |
Помер | 17 грудня 1891[1](68 років) Мехіко, Мексика |
Країна | Мексика |
Діяльність | політик, сценарист, адвокат, суддя, міністр |
Знання мов | іспанська |
Посада | президент Мексики і d |
Партія | d |
У шлюбі з | d |
|
Життєпис
Хосе Марія Іглесіас народився в багатій родині в Мехіко. Коли йому було 12 років, помер його батько. П'ять років по тому померла мати. Його дядько Мануель Інзаурага взяв на себе відповідальність за його освіту. Іглесіас отримав освіту юриста і 1844 року був прийнятий в колегію адвокатів.
Пізніше Іглесіас став професором юриспруденції в коледжі Сан-Грегоріо. Він також писав для в газети, яка критикувала режим Антоніо де Санта-Анни. Був членом міської ради в Мехіко 1846 року, і після вторгнення США того ж року був призначений до Вищого військового суду. В кінці війни він зайняв відповідальний пост у Міністерстві фінансів в уряді Маріано Арісти.
Політична кар'єра
1852 року Іглесіаса обрано в Конгрес, де він став відомим завдяки своїм красномовству і знанню конституційного права. 1856 року його призначено головним чиновником міністерства фінансів при президенті Ігнасіо Комонфорт, а пізніше міністром юстиції (від січня до травня 1857). На останній посаді він відповідав за розробку закону, який заборонив церкві володіти земельною власністю. Від травня до вересня 1857 року Іглесіас був міністром фінансів. 16 вересня 1857 року був обраний шляхом всенародного голосування суддею Верховного суду. Коли після захоплення Пуебли французами 17 травня 1863 року президент Беніто Хуарес був змушений залишити Мехіко, Іглесіас супроводжував його. У вересні Хуарес призначив його міністром юстиції, він займав цей пост до повернення республіканського уряду в столицю 1867 року після вигнання імператора Максиміліана. В цей період він супроводжував Хуареса і республіканський уряд, коли вони переїжджали з місця на місце, щоб уникнути захоплення прихильниками імператора. Частину цього часу він також займав пост міністра фінансів.
Після повернення в Мехіко Іглесіаса знову обрано до Конгресу. 1867 року він став президентом палати депутатів. Від вересня 1868 до жовтня 1869 року був міністром внутрішніх справ. Після цього — знову міністром юстиції.
Тимчасовий президент
1871 року Іглесіас відійшов від політичного життя за станом здоров'я. Але повернувся на державну службу наступного року, а в липні 1873 року був обраний президентом Верховного суду. Президент Хуарес помер 1872 року, його наступником став Себастьян Лердо де Техада. Коли Конгрес оголосив 26 вересня 1876 року президентом Лердо де Техаду (також члена ліберальної партії і прихильника Хуареса), Іглесіас оголосив вибори незаконними. Відповідно до чинної тоді конституції Мексики, за відсутності конституційно обраного президента, виконавчу владу мав здійснювати президент Верховного суду. Ґрунтуючись на цьому, Іглесіас оголосив себе президентом. У той же час генерал Порфіріо Діас повстав проти Лердо де Техади. Через це сам факт перебування на посаді президента не є безперечним. Деяких з прихильників Іглесіаса було заарештовано Леардо де Техадою, і Іглесіас був змушений тікати зі столиці. Він вирушив до Гуанахуато, де був визнаний президентом Республіки губернатором Флоренсіо Антільоном, генералом Гарсіа де ла Каденою і військовим комендантом Халіско, генералом Кебалісом. У Саламанці він видав маніфест, оголосивши про своє керівництво урядом, і призначив членів кабінету. До грудня штати Гуанахуато, Керетаро, Агуаскальєнтес, Халіско, Сан-Луїс-Потосі визнали його президентом.
Тим часом Леардо де Техада був змушений залишити столицю після поразки в битві при Tecoaci (Пуебла) від генерала Порфіріо Діаса. Діас і Іглесіас почали переговори, але коли вони перервалися через відмову останнього визнати [en], Діас виступив проти Іглесіаса. Іглесіас втік до Гвадалахари, де створив свій уряд 2 січня 1877 року. Його війська під командуванням Антільона зазнали поразки в Лос-Адобс, і він втік зі своїм кабінетом і генералом Кебалосом до Мансанільо. 16 січня Іглесіас відплив до Сполучених Штатів Америки.
В Нью-Йорку він пише La Cuestión Presidencial de 1876 на захист своїх претензій на пост президента. Він без перешкод повернувся до Мексики 1878 року. Йому було запропоновано кілька важливих посад в уряді, але Іглесіас відмовився. Він був головним редактором різних журналів, і опублікував кілька наукових робіт.
Помер у Мехіко 17 листопада 1891 року. (В деяких джерелах зазначається дата 17 грудня).
В 1893 році опубліковано автобіографію Хосе Марії Іглесіаса.
Примітки
- SNAC — 2010.
- D.F. Stevens. "Ley Iglesias" in Encyclopedia of Latin American History and Culture. — New York: Charles Scribner's Sons, 1996. — С. 409.
- . www.biografiasyvidas.com. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 10 вересня 2020.
- . www.buscabiografias.com. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 10 вересня 2020.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Mariya Iglesias isp Jose Maria Iglesias 5 sichnya 1823 Mehiko Meksika 17 listopada 1891 Mehiko Meksika meksikanskij yurist profesor zhurnalist i politik Vid 31 zhovtnya 1876 do 23 sichnya 1877 roku timchasovij prezident Meksiki Vidomij yak avtor antiklerikalnogo zakonu sho regulyuye cerkovni zbori i spryamovanogo na zapobigannya zubozhinnya meksikanskogo selyanstva Hose Mariya IglesiasNarodivsya5 sichnya 1823 1823 01 05 1 Mehiko MeksikaPomer17 grudnya 1891 1891 12 17 1 68 rokiv Mehiko MeksikaKrayina MeksikaDiyalnistpolitik scenarist advokat suddya ministrZnannya movispanskaPosadaprezident Meksiki i dPartiyadU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Iglesias ZhittyepisHose Mariya Iglesias narodivsya v bagatij rodini v Mehiko Koli jomu bulo 12 rokiv pomer jogo batko P yat rokiv po tomu pomerla mati Jogo dyadko Manuel Inzauraga vzyav na sebe vidpovidalnist za jogo osvitu Iglesias otrimav osvitu yurista i 1844 roku buv prijnyatij v kolegiyu advokativ Piznishe Iglesias stav profesorom yurisprudenciyi v koledzhi San Gregorio Vin takozh pisav dlya v gazeti yaka kritikuvala rezhim Antonio de Santa Anni Buv chlenom miskoyi radi v Mehiko 1846 roku i pislya vtorgnennya SShA togo zh roku buv priznachenij do Vishogo vijskovogo sudu V kinci vijni vin zajnyav vidpovidalnij post u Ministerstvi finansiv v uryadi Mariano Aristi Politichna kar yera1852 roku Iglesiasa obrano v Kongres de vin stav vidomim zavdyaki svoyim krasnomovstvu i znannyu konstitucijnogo prava 1856 roku jogo priznacheno golovnim chinovnikom ministerstva finansiv pri prezidenti Ignasio Komonfort a piznishe ministrom yusticiyi vid sichnya do travnya 1857 Na ostannij posadi vin vidpovidav za rozrobku zakonu yakij zaboroniv cerkvi voloditi zemelnoyu vlasnistyu Vid travnya do veresnya 1857 roku Iglesias buv ministrom finansiv 16 veresnya 1857 roku buv obranij shlyahom vsenarodnogo golosuvannya suddeyu Verhovnogo sudu Koli pislya zahoplennya Puebli francuzami 17 travnya 1863 roku prezident Benito Huares buv zmushenij zalishiti Mehiko Iglesias suprovodzhuvav jogo U veresni Huares priznachiv jogo ministrom yusticiyi vin zajmav cej post do povernennya respublikanskogo uryadu v stolicyu 1867 roku pislya vignannya imperatora Maksimiliana V cej period vin suprovodzhuvav Huaresa i respublikanskij uryad koli voni pereyizhdzhali z miscya na misce shob uniknuti zahoplennya prihilnikami imperatora Chastinu cogo chasu vin takozh zajmav post ministra finansiv Pislya povernennya v Mehiko Iglesiasa znovu obrano do Kongresu 1867 roku vin stav prezidentom palati deputativ Vid veresnya 1868 do zhovtnya 1869 roku buv ministrom vnutrishnih sprav Pislya cogo znovu ministrom yusticiyi Timchasovij prezident1871 roku Iglesias vidijshov vid politichnogo zhittya za stanom zdorov ya Ale povernuvsya na derzhavnu sluzhbu nastupnogo roku a v lipni 1873 roku buv obranij prezidentom Verhovnogo sudu Prezident Huares pomer 1872 roku jogo nastupnikom stav Sebastyan Lerdo de Tehada Koli Kongres ogolosiv 26 veresnya 1876 roku prezidentom Lerdo de Tehadu takozh chlena liberalnoyi partiyi i prihilnika Huaresa Iglesias ogolosiv vibori nezakonnimi Vidpovidno do chinnoyi todi konstituciyi Meksiki za vidsutnosti konstitucijno obranogo prezidenta vikonavchu vladu mav zdijsnyuvati prezident Verhovnogo sudu Gruntuyuchis na comu Iglesias ogolosiv sebe prezidentom U toj zhe chas general Porfirio Dias povstav proti Lerdo de Tehadi Cherez ce sam fakt perebuvannya na posadi prezidenta ne ye bezperechnim Deyakih z prihilnikiv Iglesiasa bulo zaareshtovano Leardo de Tehadoyu i Iglesias buv zmushenij tikati zi stolici Vin virushiv do Guanahuato de buv viznanij prezidentom Respubliki gubernatorom Florensio Antilonom generalom Garsia de la Kadenoyu i vijskovim komendantom Halisko generalom Kebalisom U Salamanci vin vidav manifest ogolosivshi pro svoye kerivnictvo uryadom i priznachiv chleniv kabinetu Do grudnya shtati Guanahuato Keretaro Aguaskalyentes Halisko San Luyis Potosi viznali jogo prezidentom Tim chasom Leardo de Tehada buv zmushenij zalishiti stolicyu pislya porazki v bitvi pri Tecoaci Puebla vid generala Porfirio Diasa Dias i Iglesias pochali peregovori ale koli voni perervalisya cherez vidmovu ostannogo viznati en Dias vistupiv proti Iglesiasa Iglesias vtik do Gvadalahari de stvoriv svij uryad 2 sichnya 1877 roku Jogo vijska pid komanduvannyam Antilona zaznali porazki v Los Adobs i vin vtik zi svoyim kabinetom i generalom Kebalosom do Mansanilo 16 sichnya Iglesias vidpliv do Spoluchenih Shtativ Ameriki V Nyu Jorku vin pishe La Cuestion Presidencial de 1876 na zahist svoyih pretenzij na post prezidenta Vin bez pereshkod povernuvsya do Meksiki 1878 roku Jomu bulo zaproponovano kilka vazhlivih posad v uryadi ale Iglesias vidmovivsya Vin buv golovnim redaktorom riznih zhurnaliv i opublikuvav kilka naukovih robit Pomer u Mehiko 17 listopada 1891 roku V deyakih dzherelah zaznachayetsya data 17 grudnya V 1893 roci opublikovano avtobiografiyu Hose Mariyi Iglesiasa PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 D F Stevens Ley Iglesias in Encyclopedia of Latin American History and Culture New York Charles Scribner s Sons 1996 S 409 www biografiasyvidas com Arhiv originalu za 13 lipnya 2020 Procitovano 10 veresnya 2020 www buscabiografias com Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 10 veresnya 2020 Posilannya