Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Каранта́нія, інша назва Хорута́нія (словен. Karantanija, Korotan) — держава словенців в басейні річки Мура і верхів'ях річки Драва в VII–XI ст.
| Карантанія | |
| Дата створення / заснування | 658 |
|---|---|
| Континент | Європа |
| Столиця | d |
| Час/дата припинення існування | 828 |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Карантанія у Вікісховищі | |
Походження назви
Назва Карантанія, або Хорутанія (старо-словен. Korotan), можливо, походить від слов'янського кореня gora (гора) й індоєвропейського stan (будинок, країна). З іншого боку назва стародавнього кельтського племені, що жило в цьому регіоні, — карнів (лат. carni) — мабуть, перегукується з кельтсько-іллірійським словом carn (скеля). У кожному разі назва Карантанія характеризує гірський характер земель, населених предками словенців.
Історія
Слов'янські племена розселилися на східних схилах Альп і у верхній течії Мури, Драви і Сави після того, як лангобарди покинули територію для завоювання Італії у 568 році. Вже під 595 рік в «Історії ломбардів» Павла Диякона згадується Слов'янська провінція (лат. provincia Sclaborum), яка вважається початком утворення держави предків сучасних словенців. Слов'янське населення цього регіону було під владою Аварського каганату. Однак у 622 році, скориставшись війною аварів з Візантією, слов'яни (зокрема хорутани на чолі із Валуком) підняли повстання, на чолі якого став князь Само, який розгромив 623 року аварське військо, а 631 року відбив набіг франків. Держава Само представляла по суті союз слов'янських племен. Вже в 631 році згадується вендська марка (лат. marca Vinedorum), яка, ймовірно, була автономним князівством хорутанів (карантанців) у складі держави Само.
Карантанія стала самостійною після розпаду Держави Само (658). Близько 745 року потрапила у залежність від баварського герцога; у 788—820 роках стала васальним князівством Франкського королівства; з 820 графством у складі Франкського королівства, із якого Карантанія відійшла до Східно-Франкського королівства. У 976 році імператор Оттон II з Карантанії й низки марок, у яких переважало слов'янське населення (Карантанська, Подравська та інші), створив герцогство «Велика Карантанія», яке на початку XI ст. розпалося на низку феодальних володінь: Каринтію, Крайну, Каринтійську марку (надалі Штирія) та інших.
Пам'ятки
Найдавнішими писемними пам'ятками Карантанії є Фрайзінгські уривки, написані давньословенською мовою.
Див. також
Джерела
- Wilhelm Richard Baier (Hrsg.): Karantanien — Mutter von Kärnten und Steiermark. Hermagoras, Klagenfurt 2003, [Protokollband zur Vortragsreihe der Grazer Urania im Winter 2002, 160 S.]
- Paul Gleirscher: Karantanien — das slawische Kärnten. Verlag Carinthia, Klagenfurt 2000,
- : Der Staat der Karantanen: Fakten, Thesen und Fragen zu einer frühen slawischen Machtbildung im Ostalpenraum, Ljubljana 2002
- Walter Kleindl: Die Chronik Österreichs. Chronik Verlag, Dortmund 1984
- Rudolf Reichel: Steirische Landesgeschichte. Leuschner&Lubensky, Graz 1884
- Jožko Šavli: Slovenska znamenja (Slowenische Zeichen), Gorica — Bilje 1994, , darin A. Kuhar, Slovene Medieval History, Studia Slovenica
- Herwig Wolfram: Die Geburt Mitteleuropas, Geschichte Österreichs vor seiner Entstehung, Verlag Kremayr & Scheriau 1987
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z goroyu Karantaniya Karanta niya insha nazva Horuta niya sloven Karantanija Korotan derzhava slovenciv v basejni richki Mura i verhiv yah richki Drava v VII XI st Karantaniya Data stvorennya zasnuvannya658 KontinentYevropa Stolicyad Chas data pripinennya isnuvannya828 Kategoriya map na Vikishovishid Karantaniya u Vikishovishi Istoriya SloveniyiSamoKarantaniyaKrajnaSlovenska markaIllirijski provinciyiKorolivstvo IlliriyaKnyazivstvo KrajnaDravska banovinaProvinciya LyublyanaSocialistichna Respublika SloveniyaRespublika SloveniyaPortal Sloveniya pereglyanutiredaguvati Istoriya AvstriyiGallshtattska kulturaRimski provinciyi Norik Reciya KarantaniyaShidna markaGercogstvo AvstriyaErcgercogstvo AvstriyaSvyashenna Rimska imperiya Gabsburzka monarhiya Avstrijska imperiyaAvstro Ugorshina Cislejtaniya Nimecka AvstriyaPersha Avstrijska RespublikaFederativna derzhava AvstriyaAnshlyusAvstriya u chasi nacional socializmuOkupaciya Avstriyi soyuznikamiAvstrijska RespublikaPortal Avstriya pereglyanutiredaguvatiPohodzhennya nazviNazva Karantaniya abo Horutaniya staro sloven Korotan mozhlivo pohodit vid slov yanskogo korenya gora gora j indoyevropejskogo stan budinok krayina Z inshogo boku nazva starodavnogo keltskogo plemeni sho zhilo v comu regioni karniv lat carni mabut peregukuyetsya z keltsko illirijskim slovom carn skelya U kozhnomu razi nazva Karantaniya harakterizuye girskij harakter zemel naselenih predkami slovenciv IstoriyaGipotetichni mezhi Karantaniyi blizko 828 roku Slov yanski plemena rozselilisya na shidnih shilah Alp i u verhnij techiyi Muri Dravi i Savi pislya togo yak langobardi pokinuli teritoriyu dlya zavoyuvannya Italiyi u 568 roci Vzhe pid 595 rik v Istoriyi lombardiv Pavla Diyakona zgaduyetsya Slov yanska provinciya lat provincia Sclaborum yaka vvazhayetsya pochatkom utvorennya derzhavi predkiv suchasnih slovenciv Slov yanske naselennya cogo regionu bulo pid vladoyu Avarskogo kaganatu Odnak u 622 roci skoristavshis vijnoyu avariv z Vizantiyeyu slov yani zokrema horutani na choli iz Valukom pidnyali povstannya na choli yakogo stav knyaz Samo yakij rozgromiv 623 roku avarske vijsko a 631 roku vidbiv nabig frankiv Derzhava Samo predstavlyala po suti soyuz slov yanskih plemen Vzhe v 631 roci zgaduyetsya vendska marka lat marca Vinedorum yaka jmovirno bula avtonomnim knyazivstvom horutaniv karantanciv u skladi derzhavi Samo Karantaniya stala samostijnoyu pislya rozpadu Derzhavi Samo 658 Blizko 745 roku potrapila u zalezhnist vid bavarskogo gercoga u 788 820 rokah stala vasalnim knyazivstvom Frankskogo korolivstva z 820 grafstvom u skladi Frankskogo korolivstva iz yakogo Karantaniya vidijshla do Shidno Frankskogo korolivstva U 976 roci imperator Otton II z Karantaniyi j nizki marok u yakih perevazhalo slov yanske naselennya Karantanska Podravska ta inshi stvoriv gercogstvo Velika Karantaniya yake na pochatku XI st rozpalosya na nizku feodalnih volodin Karintiyu Krajnu Karintijsku marku nadali Shtiriya ta inshih Pam yatkiTron knyazya na Gosposvitskomu poli Najdavnishimi pisemnimi pam yatkami Karantaniyi ye Frajzingski urivki napisani davnoslovenskoyu movoyu Div takozhHorutaniDzherelaWilhelm Richard Baier Hrsg Karantanien Mutter von Karnten und Steiermark Hermagoras Klagenfurt 2003 ISBN 3 85013 967 0 Protokollband zur Vortragsreihe der Grazer Urania im Winter 2002 160 S Paul Gleirscher Karantanien das slawische Karnten Verlag Carinthia Klagenfurt 2000 ISBN 3 85378 511 5 Der Staat der Karantanen Fakten Thesen und Fragen zu einer fruhen slawischen Machtbildung im Ostalpenraum Ljubljana 2002 Walter Kleindl Die Chronik Osterreichs Chronik Verlag Dortmund 1984 Rudolf Reichel Steirische Landesgeschichte Leuschner amp Lubensky Graz 1884 Jozko Savli Slovenska znamenja Slowenische Zeichen Gorica Bilje 1994 ISBN 961 6097 00 8 darin A Kuhar Slovene Medieval History Studia Slovenica Herwig Wolfram Die Geburt Mitteleuropas Geschichte Osterreichs vor seiner Entstehung Verlag Kremayr amp Scheriau 1987