Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ві́ктор Кіндра́тович Ха́рченко (18 (31) липня 1911, м. Жмеринка, нині Вінницької області — 10 січня 1975, поховано в Москві) — радянський військовий начальник. Маршал інженерних військ (1972).
| Харченко Віктор Кіндратович | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||
| Народження | 18 (31) липня 1911 Жмеринка | ||||||||||
| Смерть | 10 січня 1975 (63 роки) Москва | ||||||||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | ||||||||||
| Країна |  СРСР | ||||||||||
| Рід військ | інженерні війська | ||||||||||
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | ||||||||||
| Партія | КПРС | ||||||||||
| Звання |  Маршал інженерних військ | ||||||||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | ||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||
Молоді роки
Народився в сім'ї українського селянина. Закінчив в місті Лебедин школу і профшколу, придбав спеціальність «столяр-верстатник». В 1929 році приїхав в Ленінград, працював фрезерувальником на заводі «Червона Зоря». Одночасно став комсомольським активістом, був секретарем комсомольського осередку цеху, членом заводського комітету комсомолу. Член ВКП(б) з 1931.
В 1932 році за партійною путівкою направлений в Червону Армію. Закінчив Вищу військову електротехнічну школу комскладу Робітничо-селянської Червоної Армії (РСЧА) в 1938 році. Як один з кращих випускників був залишений в академії, був начальником курсу, потім начальником навчальної частини і заступником начальника інженерно-електроенергетичного факультету академії. У складі групи курсантів та викладачів академії був відправлений на фронт радянсько-фінської війни. Був відмінним спортсменом-лижником, чемпіоном РСЧА зі стрибків з трампліну в 1937—1940 роках і срібним призером чемпіонату СРСР в 1938 році.
Радянсько-німецька війна
У боях Радянсько-німецької війни з серпня 1941 року в званні військінженера 3 рангу (відповідало загальновійськовому званню «капітан»). Під час відступу Червоної Армії восени 1941 брав участь у таємному мінуванні міст України. В свої спогадах (книга «…Специального назначения») відзначає, що завдяки йому і його співслужбовцям була зруйнована центральна частина Харкова.
В 1941—1942 роках був начальником штабу Управління спеціальних робіт Західного фронту, займався мінуванням мостів і важливих об'єктів при відступі радянських військ, а при наступі — їх розмінуванням і відновленням, брав активну участь в битві за Москву.
В 1942—1945 роках — начальник штабу та заступник командира окремої інженерної бригади спеціального призначення. Головне завдання бригади — влаштування мінних загороджень при оборонних діях, швидке розмінування місцевості при наступі. За масовий героїзм особового складу в Сталінградській битві бригада першою в Червоної Армії отримала гвардійське звання і стала іменуватися 1-ю окремою гвардійською інженерною бригадою спеціального призначення. Бригада брала участь в Курській битві, у форсуванні Дніпра, Бугу, Вісли, Одеру, в Берлінській операції.
Закінчив війну в званні полковника. Кілька разів був поранений і контужений.
Післявоєнний час
Після війни до осені 1945 року займався розмінуванням території і об'єктів в Німеччині, потім переведений в штаб інженерних військ РСЧА. У 1948 році закінчив Вищу військову академію імені К. Є. Ворошилова і був призначений начальником інженерних військ армії. З 1951 року — начальник НДІ інженерних військ. З 1953 року — начальник інженерного комітету інженерних військ Радянської Армії. З 1961 року — заступник начальника, а з 5 лютого 1965 року — начальник інженерних військ Міністерства оборони СРСР. Генерал-полковник інженерних військ (7.05.1966). Військове звання маршал інженерних військ присвоєно 16 грудня 1972 року. Активний прихильник ідеї формування спеціальних військ.
Вніс великий внесок у розвиток інженерних військ, в оснащення їх новою технікою, засобами інженерного озброєння. Автор ряду наукових статей по теорії і практиці інженерного забезпечення бою і операції, історії інженерних військ, а також мемуарів. Багато зробив для створення та становлення Кам'янець-Подільського військово-інженерного командного училища (урочисто відкрито 31 серпня 1967; в 1969 стало вищим військовим навчальним закладом).
Загинув при виконанні службових обов'язків: при роботі на польових навчаннях в Білоруському військовому окрузі вертоліт Мі-8, у якому знаходився маршал, при наборі висоти раптово втратив швидкість і зірвався в круте пікірування з висоти понад 100 метрів. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.
Нагороди
- п'ять орденів Червоного Прапора,
- Орден Кутузова 2-го ступеня,
- Орден Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів,
- Орден Трудового Червоного Прапора,
- Орден Червоної Зірки,
- медалі;
- ордени й медалі низки соціалістичних країн.
Увічнення пам'яті
Ім'я Харченка 24 березня 1975 надано Кам'янець-Подільському вищому військово-інженерному командному училищу. Біля училища встановлено бюст маршала (автор — Дмитро Крвавич).
Іменем Харченка названо вулицю в місті Лебедин. 31 серпня 1993 вулиця Маршала Харченка з'явилася і в Кам'янці-Подільському (до того — частина вулиці Крупської).
Примітки
- . Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 1 грудня 2020.
- «Ташкент» — Ячейка стрелковая / [под общ. ред. А. А. Гречко]. — М. : Военное изд-во М-ва обороны СССР, 1976. — С. 359—360. — (Советская военная энциклопедия : [в 8 т.] ; 1976—1980, т. 8). (рос.)
Джерела
- В. К. Харченко. …Специального назначения. — М.: Воениздат, 1973. (сітьовий варіант книги [ 15 червня 2019 у Wayback Machine.])
- Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание.
- Сірош Г. Бюст біля училища: Незабутні імена // Край Кам'янецький. — 1993. — 7 серпня. — С. 2.
 | Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Harchenko Vi ktor Kindra tovich Ha rchenko 18 31 lipnya 1911 19110731 m Zhmerinka nini Vinnickoyi oblasti 10 sichnya 1975 pohovano v Moskvi radyanskij vijskovij nachalnik Marshal inzhenernih vijsk 1972 Harchenko Viktor KindratovichNarodzhennya18 31 lipnya 1911 1911 07 31 ZhmerinkaSmert10 sichnya 1975 1975 01 10 63 roki MoskvaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRRid vijskinzhenerni vijskaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiPartiyaKPRSZvannya Marshal inzhenernih vijskVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiMolodi rokiNarodivsya v sim yi ukrayinskogo selyanina Zakinchiv v misti Lebedin shkolu i profshkolu pridbav specialnist stolyar verstatnik V 1929 roci priyihav v Leningrad pracyuvav frezeruvalnikom na zavodi Chervona Zorya Odnochasno stav komsomolskim aktivistom buv sekretarem komsomolskogo oseredku cehu chlenom zavodskogo komitetu komsomolu Chlen VKP b z 1931 V 1932 roci za partijnoyu putivkoyu napravlenij v Chervonu Armiyu Zakinchiv Vishu vijskovu elektrotehnichnu shkolu komskladu Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi Armiyi RSChA v 1938 roci Yak odin z krashih vipusknikiv buv zalishenij v akademiyi buv nachalnikom kursu potim nachalnikom navchalnoyi chastini i zastupnikom nachalnika inzhenerno elektroenergetichnogo fakultetu akademiyi U skladi grupi kursantiv ta vikladachiv akademiyi buv vidpravlenij na front radyansko finskoyi vijni Buv vidminnim sportsmenom lizhnikom chempionom RSChA zi stribkiv z tramplinu v 1937 1940 rokah i sribnim prizerom chempionatu SRSR v 1938 roci Radyansko nimecka vijnaU boyah Radyansko nimeckoyi vijni z serpnya 1941 roku v zvanni vijskinzhenera 3 rangu vidpovidalo zagalnovijskovomu zvannyu kapitan Pid chas vidstupu Chervonoyi Armiyi voseni 1941 brav uchast u tayemnomu minuvanni mist Ukrayini V svoyi spogadah kniga Specialnogo naznacheniya vidznachaye sho zavdyaki jomu i jogo spivsluzhbovcyam bula zrujnovana centralna chastina Harkova V 1941 1942 rokah buv nachalnikom shtabu Upravlinnya specialnih robit Zahidnogo frontu zajmavsya minuvannyam mostiv i vazhlivih ob yektiv pri vidstupi radyanskih vijsk a pri nastupi yih rozminuvannyam i vidnovlennyam brav aktivnu uchast v bitvi za Moskvu V 1942 1945 rokah nachalnik shtabu ta zastupnik komandira okremoyi inzhenernoyi brigadi specialnogo priznachennya Golovne zavdannya brigadi vlashtuvannya minnih zagorodzhen pri oboronnih diyah shvidke rozminuvannya miscevosti pri nastupi Za masovij geroyizm osobovogo skladu v Stalingradskij bitvi brigada pershoyu v Chervonoyi Armiyi otrimala gvardijske zvannya i stala imenuvatisya 1 yu okremoyu gvardijskoyu inzhenernoyu brigadoyu specialnogo priznachennya Brigada brala uchast v Kurskij bitvi u forsuvanni Dnipra Bugu Visli Oderu v Berlinskij operaciyi Zakinchiv vijnu v zvanni polkovnika Kilka raziv buv poranenij i kontuzhenij Pislyavoyennij chasPislya vijni do oseni 1945 roku zajmavsya rozminuvannyam teritoriyi i ob yektiv v Nimechchini potim perevedenij v shtab inzhenernih vijsk RSChA U 1948 roci zakinchiv Vishu vijskovu akademiyu imeni K Ye Voroshilova i buv priznachenij nachalnikom inzhenernih vijsk armiyi Z 1951 roku nachalnik NDI inzhenernih vijsk Z 1953 roku nachalnik inzhenernogo komitetu inzhenernih vijsk Radyanskoyi Armiyi Z 1961 roku zastupnik nachalnika a z 5 lyutogo 1965 roku nachalnik inzhenernih vijsk Ministerstva oboroni SRSR General polkovnik inzhenernih vijsk 7 05 1966 Vijskove zvannya marshal inzhenernih vijsk prisvoyeno 16 grudnya 1972 roku Aktivnij prihilnik ideyi formuvannya specialnih vijsk Vnis velikij vnesok u rozvitok inzhenernih vijsk v osnashennya yih novoyu tehnikoyu zasobami inzhenernogo ozbroyennya Avtor ryadu naukovih statej po teoriyi i praktici inzhenernogo zabezpechennya boyu i operaciyi istoriyi inzhenernih vijsk a takozh memuariv Bagato zrobiv dlya stvorennya ta stanovlennya Kam yanec Podilskogo vijskovo inzhenernogo komandnogo uchilisha urochisto vidkrito 31 serpnya 1967 v 1969 stalo vishim vijskovim navchalnim zakladom Zaginuv pri vikonanni sluzhbovih obov yazkiv pri roboti na polovih navchannyah v Biloruskomu vijskovomu okruzi vertolit Mi 8 u yakomu znahodivsya marshal pri nabori visoti raptovo vtrativ shvidkist i zirvavsya v krute pikiruvannya z visoti ponad 100 metriv Pohovanij na Novodivichomu kladovishi v Moskvi Nagorodip yat ordeniv Chervonogo Prapora Orden Kutuzova 2 go stupenya Orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go ta 2 go stupeniv Orden Trudovogo Chervonogo Prapora Orden Chervonoyi Zirki medali ordeni j medali nizki socialistichnih krayin Uvichnennya pam yatiIm ya Harchenka 24 bereznya 1975 nadano Kam yanec Podilskomu vishomu vijskovo inzhenernomu komandnomu uchilishu Bilya uchilisha vstanovleno byust marshala avtor Dmitro Krvavich Imenem Harchenka nazvano vulicyu v misti Lebedin 31 serpnya 1993 vulicya Marshala Harchenka z yavilasya i v Kam yanci Podilskomu do togo chastina vulici Krupskoyi Primitki Arhiv originalu za 7 bereznya 2020 Procitovano 1 grudnya 2020 Tashkent Yachejka strelkovaya pod obsh red A A Grechko M Voennoe izd vo M va oborony SSSR 1976 S 359 360 Sovetskaya voennaya enciklopediya v 8 t 1976 1980 t 8 ros DzherelaV K Harchenko Specialnogo naznacheniya M Voenizdat 1973 sitovij variant knigi 15 chervnya 2019 u Wayback Machine Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya 3 e izdanie Sirosh G Byust bilya uchilisha Nezabutni imena Kraj Kam yaneckij 1993 7 serpnya S 2 Ce nezavershena stattya pro vijskovogo diyacha abo diyachku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi