Ганнелоре Коль (нім. Hannelore Kohl, справжнє ім'я — Йоганна Клара Елеонора Коль (нім. Johanna Klara Eleonore Kohl), до шлюбу Реннер (нім. Renner); 7 березня 1933, Берлін, Веймарська республіка — 5 липня 2001, Людвігсгафен-на-Рейні, Німеччина) — перша леді Німеччини (1982—1998, у шлюбі з Гельмутом Колем), активна політична і громадська діячка, благодійниця, перекладачка та кулінарка.
Ханнелоре Коль | |
---|---|
нім. Hannelore Kohl | |
Ім'я при народженні | нім. Johanna Klara Eleonore Renner |
Народилася | 7 березня 1933[1][2][…] Берлін, Третій Райх |
Померла | 5 липня 2001[1][2][…] (68 років) Людвігсгафен-на-Рейні, Рейнланд-Пфальц, Німеччина ·передозування ліків |
Поховання | d |
Країна | Німеччина |
Місце проживання | d Грімма d[4] d Тауха Муттерштадт Муттерштадт Муттерштадт Людвігсгафен-на-Рейні |
Діяльність | усна перекладачка, перекладачка |
Alma mater | Майнцький університет (1952) |
Знання мов | німецька[5] |
Заклад | d і BASF SE |
Батько | d |
У шлюбі з | Гельмут Коль |
Діти | d і d |
Нагороди | |
IMDb | ID 1020118 |
|
Життєпис
Ранні роки
Йоганна Клара Елеонора Реннер народилася 1933 року в Берліні, але її дитячі роки минули в Лейпцигу. Дівчинка була єдиною дитиною у сім'ї інженера, пізніше лідера воєнної економіки, Вільгема Реннера та його дружини Ірени (1897—1980, до шлюбу Мерлінґ). Батько Йоганни, інженер за освітою, обіймав посаду директора з операцій на військовому заводі HASAG — найбільшому у Східній Німеччині аж до закінчення Другої світової війни, а мати служила в допоміжній частині армійської частини. Ірен добре вчилася в школі, була спокійною і тихою. З дитинства за нею закріпилося прізвисько, яке згодом стало загальновживаним ім'ям, — Ганнелоре, утворене шляхом часткового злиття імен Йоганна та Елеонора. Після повітряного удару на Лейпциг у грудні 1943 року Ганнелоре разом із матір'ю спочатку евакуювали до міста Грімма, а пізніше до Дебельна, де вона відвідувала місцеву гімназію. У лютому 1945 році при повторному нападі на Лейпциг зруйнували батьківський будинок Ганнелоре.
Війна
Узимку 1944—1945 років Ганнелоре у складі групи дітей вирушила до Дебельна, куди приходили поїзди з СРСР з пораненими німецькими солдатами. Дівчата допомагали доглядати за пораненими та біженцями на морозі у відкритих вагонах, багато з них хворіли та помирали. У книзі журналіста Геріберта Шванна, виданій через 10 років після смерті Ганнелоре, розповідається, що в останні дні війни, коли територія Саксонії була окупована Червоною Армією, Ірен і Ганнелоре Реннер зґвалтували радянські солдати, після чого Ганнелоре викинули у вікно, «як мішок з цементом», що згодом позначилося на стані хребта, болі в якому мучили її протягом усього життя. На початку травня 1945 року Ганнелоре з матір'ю прибули в Лейпциг до Вільгельма Реннера. У липні того ж року, коли Західну Саксонію і Тюрінгію покинули американські солдати, щоб надати контроль над регіоном радянським військам, сім'я втекла до Пфальца, Людвігсхафен-на-Рейні, де жили батьки її батька. Спершу Ганнелоре, її батько й мати жили в пральні, яка належала Реннерам-старшим, а потім кілька разів змінювали місце проживання.
Перекладачка
Відновивши навчання, Ганнелоре зайнялася вивченням англійської та французької мов, стала брати уроки гри на фортепіано та органі. Після раптової смерті батька вона вирішила обрати професію перекладачки, згодом досконало опанувавши ці мови.
Навесні 1949 року на танцях вона познайомилася з 18-річним Гельмутом Колем, уродженцем Людвігсгафена. До того часу Коль вже активно працював у молодіжній організації християнських демократів у регіоні Рейнланд-Пфальц. Дізнавшись, що Ганнелоре відвідує уроки танців, Гельмут також записався на них, здивувавши її своєю завзятістю. Залицяння тривали майже 12 років: за цей період він написав їй близько двох тисяч листів. Весілля відбулося лише 1960 року. До цього моменту Ганнелоре закінчила інститут іноземних мов у Майнці, під час навчання в якому також проходила стажування у Парижі. Після завершення інституту вона стала дипломованою перекладачкою з французької та англійської мов та влаштувалася на роботу у великому хімічному концерні BASF у Людвіґсгафені.
У шлюбі
В одній із шкільних поїздок в Людвіґсгафен 1948 року 15-річна Ганнелоре Коль познайомилась із вісімнадцятирічним Гельмутом Колем (1930—2017), з яким одружилася 27 червня 1960 року після 12 років знайомства. Через три роки після укладення шлюбу Ганнелоре народила сина Вальтера, названого на честь загиблого на війні старшого брата Коля, а 1965 року — Петера. Після народження синів вона присвятила себе дому та сім'ї, а також зайнялася громадською, просвітницькою і благодійною діяльністю. Вона залишалася осторонь від політики, якої ніколи не могла повністю уникнути. Вона берегла синів від партійного життя.
Її чоловік тим часом успішно будував політичну кар'єру: спочатку став депутатом, а потім — прем'єр-міністром землі Рейнланд-Пфальц, головою Християнсько-демократичного союзу. 1 жовтня 1982 року він був обраний федеральним канцлером Німеччини.
Будучи першою леді Німеччини, Геннелоре Коль трималася коректно й стримано. Вона відмовлялася давати журналістам якісь політичні оцінки, перебуваючи в тіні чоловіка. Замість цього вона брала участь у благодійности. 1983 року під керівництвом Ганнелоре Коль створено Фонд допомоги тим, хто страждає від захворювань центральної нервової системи, який вона очолила. Завдяки зусиллям Коль фонд зібрав близько 25 мільйонів марок, розподіливши ці гроші серед понад 100 німецьких клінік. Крім того, вона захоплювалася кулінарією: виступала в кулінарних телепрограмах, демонструючи приготування улюблених страв чоловіка, брала участь у розважальних ток-шоу. Усі гонорари перша леді витрачала на допомогу хворим.
1996 року вийшла друком книга Ганнелоре Коль «Кулінарну подорож по німецьких регіонах» (нім. Kulinarische Reise durch Deutsche Länder), у якій перша леді опублікувала свою колекцію кулінарних рецептів німецьких національних страв.
Попри щільний графік роботи, Гельмут Коль регулярно бував із дружиною та синами на відпочинку. Ще будучи главою уряду землі Рейнланд-Пфальц, 1973 року він подарував дружині поїздку до Лейпцига, який тоді входив до складу НДР. Після народження дітей подружжя здебільшого відвідувало озеро Вольфгангзее в Австрії. Коли до влади в СРСР прийшов Михайло Горбачов, який зайнявся модернізацією внутрішньої і зовнішньої політики держави, у Коля з'явилася надія на можливість швидкого об'єднання ФРН і НДР. Після особистої зустрічі з президентом СРСР 1989 року, переконавшись у тому, що Горбачов згоден з ідеєю про возз'єднання німецького народу, Гельмут Коль тієї ж ночі зайнявся складанням плану возз'єднання. Ганнелоре Коль, яка була разом з ним, власноруч надрукувала його на друкарській машинці.
Хвороба
1993 року Геннелоре Коль захворіла на грип. Під час хвороби вона приймала пеніцилін, унаслідок чого у неї виникло рідкісне захворювання — алергія на світло, яка спричинила як фізичний біль, так і страх при контакті з денним світлом. У зв'язку з цим Ганнелоре переїхала в Людвіґсгафен. Оскільки було вирішено не поширювати інформацію про хворобу першої леді, багато журналістів припускали, що між нею і Колем стався розлад. З того часу вона стала все рідше з'являтися на публіці, а з журналістами спілкувалася, як правило, у нічний час. Однак 1998 року, коли Гельмут Коль вирішив балотуватися на чергових виборах федерального канцлера, вона підтримала його і, пересилюючи біль, взяла участь у виборчій кампанії. Разом з чоловіком Ганнелоре їздила по країні, закликаючи голосувати за Коля, але за результатами виборів перемогу здобув Герхард Шредер. Незабаром після того як Гельмут Коль залишив посаду федерального канцлера, у Німеччині вибухнув гучний скандал, пов'язаний з «чорною касою» його партії — Християнсько-демократичного союзу. У розпал скандалу преса звинуватила в причетності до незаконного відмивання грошей Фонд допомоги недужим на захворювання центральної нервової системи, заснований Ганнелоре. «Я боявся, що моя дружина цього не витримає», — згодом написав Коль у своєму щоденнику. Після інциденту вона дійсно стала більш замкнутою. За півтора року до смерті захворювання Ганнелоре досягло критичної стадії. В особняку Коля в передмісті Людвіґсгафена — Оггерсгаймі — на Марбагерштрассе щодня були опущені щільні жалюзі, а для того, щоб Коль не відчувала тепло, у будинку підтримувалася мінімальна температура. Назовні Ганнелоре могла виходити тільки вночі. Зусилля як німецьких, так і зарубіжних лікарів їй не допомагали, і Коль була змушена вживати сильнодіючі ліки, зокрема, морфін.
Смерть
5 липня 2001 року Ганнелоре Коль вчинила самогубство. 6 липня о 11:15 дружина шофера і робітниця сім'ї Коль, Гільде Зеебер, виявила, що її господиня мертва. На дверях у кімнату Ганнелоре зовні була прикріплена записка зі словами: «Вчора я пізно лягла. Прошу не турбувати, я хочу виспатися». Робітниця негайно повідомила в поліцію про побачене. Чоловіку повідомили про смерть, коли він перебував на засіданні в Рейхстагу. Через півтори години він прибув літаком у Людвігсхафен. В адресованому йому передсмертному посланні Ганнелоре написала: «Я завжди тебе дуже любила. І дякую за все, що ти для мене зробив». Крім того, вона просила Гельмута переконати громадськість у тому, що вона загинула в автокатастрофі, проте до моменту прочитання ним листів це було вже неможливо зробити. Покійна залишила вісім таких листів, призначених для чоловіка, двох синів і деяких друзів (згодом ніхто з них не став розголошувати їхній зміст). Ще одну записку, не запечатану в конверт, вона поклала на видному місці для того, щоб вона була прочитана першим, хто увійде у кімнату. Коль і його сини по черзі перебували поруч з труною аж до 13 години наступного дня.
За висновками поліцейського розслідування, Коль покінчила життя самогубством, змішавши снодійне з великою кількістю морфіну і випивши отриману рідину через соломинку. Представники прокуратури, як і родичі Ганнелоре, відмовилися від розтину тіла, вважаючи факт суїциду очевидним. За офіційною заявою бюро Гельмута Коля: «Ганнелоре Коль добровільно пішла з життя, будучи не в силах більше відчувати страждання через болісну хворобу — алергії на світло». Попри те, що Ганнелоре Коль покінчила з життям, представник місцевого єпископату сказав, що цей факт не буде «перешкодою для проведення похорону за церковним обрядом». Відкрита траурна панахида за покійною проходила 11 липня в католицькому Кафедральному соборі Шпаєра. На ній була присутня низка відомих німецьких політиків: тодішній федеральний канцлер Герхард Шредер з дружиною, дружина президента Німеччини Йоганнеса Рау Христина, президент Німеччини при Колі Роман Герцог, голова ХДС Ангела Меркель. За дотриманням порядку під час панахиди в Шпаєрі слідкували близько 1 000 поліцейських. Після панахиди домовину з тілом Ганнелоре доставили в Людвігсхафен і поховали в сімейному склепі Коля на кладовищі Людвігсгафен-Фрайзенгайм, де до того часу були поховані батьки її чоловіка. Попри те, що Ганнелоре була протестанткою за віросповіданням, чоловік наполіг на її похованні на території католицького кладовища.
Нагороди
- 1985: Бамбі
- 1987: Нагорода американської організації USO
- 1988: Орден землі Рейнланд-Пфальц
- 1995: Почесна докторка Грайфсвальдського університету
- 1997: Золота голка Німецького товариства травматології
- 1999: Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
Пам'ять
Зовнішні зображення | |
---|---|
Фотографія надгробку на могилі Ханнелоре Коль. |
2004 року було опубліковано перший том мемуарів Гельмута Коля, який охоплював період його життя до 1982 року. Присвятивши книгу пам'яті своїй дружині, Коль підкреслив: «Без неї, без моєї Ганнелоре, всі мої успіхи і досягнення були б неможливими». Цього ж року набережній Рейну в Людвігсхафені присвоїли ім'я Ганнелоре Коль. 19 серпня 2004 року в оперному театрі у Нойкельні відбулася прем'єра опери Деа Лоера і Вольфганга Бемера «Світло» (нім. Licht), присвячена трагічній історії життя Ганнелоре Коль, а в грудні того ж року в Боннському оперному театрі був поставлений аналогічний за тематикою балет Йоганна Похресника.
Через 10 років після відходу з життя Ганнелоре Коль німецький журналіст Геріберт Шванн, який добре знав подружжя Коль, видав книгу «Жінка по іншу сторону: життя і страждання Ганнелоре Коль», присвячену Ганнелоре Коль. Саме йому, 1985 року при зйомці документального фільму про Гельмута Коля, дружина канцлера дала своє перше телевізійне інтерв'ю. Коль, за словами Шванна, давно втратив з ним контакт і ніяк не відреагував на видання книги про його померлу дружину.
Зараз людвіґсхафенський особняк на Марбахерштрассе, у якому померла Ганнелоре Коль, порожній. Сини Ганнелоре і Гельмута Коля живуть у США (Вальтер) і Великій Британії (Петер). Сам Коль жив і працював у Берліні. 2008 року він одружився з 43-річною Майкою Ріхтер, співробітницею німецького міністерства економіки, з якою був знайомий з 2004 року. Вальтер і Петер на весілля не приїхали.
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Find a Grave — 1996.
- FemBio database
- https://taz.de/Out-of-Oggersheim/!1538426/
- Czech National Authority Database
- Kujacinski, Dona. (2003). Hannelore Kohl : ihr Leben (нім.) (вид. Vollst. Taschenbuchausg). München: Droemer Knaur. ISBN . OCLC 76470881.
- www.spiegel.de Sehnsucht nach dem Ende
- www.zeit.de Die Frau hinter dem Panzer
- Игорь Козлов. Пятые сутки экс-канцлер Германии Гельмут Коль оплакивает в темноте покончившую с собой супругу и не желает видеть даже сыновей // Факты и комментарии : газета. — 10 июля 2001.
- Виктория Шкаровская. Смерть Ханнелоре Коль: тайна, покрытая мраком // : газета. — 18 июля 2001.
- Александр Михайлов. Прерванный вальс. Гельмут Коль потерял свою Ханнелоре: не выдержав мук страшной болезни, супруга экс-канцлера Германии добровольно ушла из жизни // Итоги : журнал. — 9 июля 2001.
- A Culinary Tour of Germany, , Germany: Zabert Sandmann, 1996, ISBN (нім.)
- Молодому – 78 лет: Гельмут Коль решил жениться : [ 15 червня 2008] // : интернет-газета. — 15 апреля 2008.
- Германия простилась с Ханнелоре Коль : [ 4 березня 2016] // Газета.Ru : интернет-газета. — 11 июля 2001.
- Германия прощается с Ханнелоре Коль, супругой бывшего канцлера ФРГ - Гельмута Коля (рос.). 11 июля 2001. Архів оригіналу за 19 серпня 2012.
- Лібретто до опери «Світло» (Licht) на сайте Нойкьольнського оперного театру. Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 20 червня 2017.
- Непервые леди. В мире политики появилась новая мода - поздняя свадьба // : газета. — 8 июня 2008.
Література німецькою мовою
- Schwan, Heribert. Die Frau an seiner Seite: Leben und Leiden der Hannelore Kohl. — Munchen: Heyne, 2011. .
- Kohl, Walter. Leben oder gelebt werden: Schritte auf dem Weg zur Versöhnung. — Munchen: Integral, 2011. .
- Kujacinski, Dona; Kohl, Peter. Hannelore Kohl. — Köln: Droemer Knaur, 2002. .
- Clough, Patricia. Hannelore Kohl. — Stuttgart: DVA, 2002. .
- Thadden, Elisabeth von. Die Perfektionistin. Das Leben und Sterben der Hannelore Kohl // Die Zeit. — 2002. — № 10.
Посилання
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 червня 2017.
- Статья о Ханеллоре Коль на сайте peoples.ru. 18 декабря 2004. Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 20 червня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gannelore Kol nim Hannelore Kohl spravzhnye im ya Joganna Klara Eleonora Kol nim Johanna Klara Eleonore Kohl do shlyubu Renner nim Renner 7 bereznya 1933 Berlin Vejmarska respublika 5 lipnya 2001 Lyudvigsgafen na Rejni Nimechchina persha ledi Nimechchini 1982 1998 u shlyubi z Gelmutom Kolem aktivna politichna i gromadska diyachka blagodijnicya perekladachka ta kulinarka Hannelore Kolnim Hannelore KohlIm ya pri narodzhenninim Johanna Klara Eleonore RennerNarodilasya7 bereznya 1933 1933 03 07 1 2 Berlin Tretij RajhPomerla5 lipnya 2001 2001 07 05 1 2 68 rokiv Lyudvigsgafen na Rejni Rejnland Pfalc Nimechchina peredozuvannya likivPohovannyadKrayina NimechchinaMisce prozhivannyad Grimma d 4 d Tauha Muttershtadt Muttershtadt Muttershtadt Lyudvigsgafen na RejniDiyalnistusna perekladachka perekladachkaAlma materMajnckij universitet 1952 Znannya movnimecka 5 Zakladd i BASF SEBatkodU shlyubi zGelmut KolDitid i dNagorodiIMDbID 1020118 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki Joganna Klara Eleonora Renner narodilasya 1933 roku v Berlini ale yiyi dityachi roki minuli v Lejpcigu Divchinka bula yedinoyu ditinoyu u sim yi inzhenera piznishe lidera voyennoyi ekonomiki Vilgema Rennera ta jogo druzhini Ireni 1897 1980 do shlyubu Merling Batko Joganni inzhener za osvitoyu obijmav posadu direktora z operacij na vijskovomu zavodi HASAG najbilshomu u Shidnij Nimechchini azh do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni a mati sluzhila v dopomizhnij chastini armijskoyi chastini Iren dobre vchilasya v shkoli bula spokijnoyu i tihoyu Z ditinstva za neyu zakripilosya prizvisko yake zgodom stalo zagalnovzhivanim im yam Gannelore utvorene shlyahom chastkovogo zlittya imen Joganna ta Eleonora Pislya povitryanogo udaru na Lejpcig u grudni 1943 roku Gannelore razom iz matir yu spochatku evakuyuvali do mista Grimma a piznishe do Debelna de vona vidviduvala miscevu gimnaziyu U lyutomu 1945 roci pri povtornomu napadi na Lejpcig zrujnuvali batkivskij budinok Gannelore Vijna Uzimku 1944 1945 rokiv Gannelore u skladi grupi ditej virushila do Debelna kudi prihodili poyizdi z SRSR z poranenimi nimeckimi soldatami Divchata dopomagali doglyadati za poranenimi ta bizhencyami na morozi u vidkritih vagonah bagato z nih hvorili ta pomirali U knizi zhurnalista Geriberta Shvanna vidanij cherez 10 rokiv pislya smerti Gannelore rozpovidayetsya sho v ostanni dni vijni koli teritoriya Saksoniyi bula okupovana Chervonoyu Armiyeyu Iren i Gannelore Renner zgvaltuvali radyanski soldati pislya chogo Gannelore vikinuli u vikno yak mishok z cementom sho zgodom poznachilosya na stani hrebta boli v yakomu muchili yiyi protyagom usogo zhittya Na pochatku travnya 1945 roku Gannelore z matir yu pribuli v Lejpcig do Vilgelma Rennera U lipni togo zh roku koli Zahidnu Saksoniyu i Tyuringiyu pokinuli amerikanski soldati shob nadati kontrol nad regionom radyanskim vijskam sim ya vtekla do Pfalca Lyudvigshafen na Rejni de zhili batki yiyi batka Spershu Gannelore yiyi batko j mati zhili v pralni yaka nalezhala Renneram starshim a potim kilka raziv zminyuvali misce prozhivannya Perekladachka Vidnovivshi navchannya Gannelore zajnyalasya vivchennyam anglijskoyi ta francuzkoyi mov stala brati uroki gri na fortepiano ta organi Pislya raptovoyi smerti batka vona virishila obrati profesiyu perekladachki zgodom doskonalo opanuvavshi ci movi Navesni 1949 roku na tancyah vona poznajomilasya z 18 richnim Gelmutom Kolem urodzhencem Lyudvigsgafena Do togo chasu Kol vzhe aktivno pracyuvav u molodizhnij organizaciyi hristiyanskih demokrativ u regioni Rejnland Pfalc Diznavshis sho Gannelore vidviduye uroki tanciv Gelmut takozh zapisavsya na nih zdivuvavshi yiyi svoyeyu zavzyatistyu Zalicyannya trivali majzhe 12 rokiv za cej period vin napisav yij blizko dvoh tisyach listiv Vesillya vidbulosya lishe 1960 roku Do cogo momentu Gannelore zakinchila institut inozemnih mov u Majnci pid chas navchannya v yakomu takozh prohodila stazhuvannya u Parizhi Pislya zavershennya institutu vona stala diplomovanoyu perekladachkoyu z francuzkoyi ta anglijskoyi mov ta vlashtuvalasya na robotu u velikomu himichnomu koncerni BASF u Lyudvigsgafeni U shlyubiGannelore Kol iz sim yeyu v Lejpcigu pid chas privatnoyi poyizdki 1975 rik V odnij iz shkilnih poyizdok v Lyudvigsgafen 1948 roku 15 richna Gannelore Kol poznajomilas iz visimnadcyatirichnim Gelmutom Kolem 1930 2017 z yakim odruzhilasya 27 chervnya 1960 roku pislya 12 rokiv znajomstva Cherez tri roki pislya ukladennya shlyubu Gannelore narodila sina Valtera nazvanogo na chest zagiblogo na vijni starshogo brata Kolya a 1965 roku Petera Pislya narodzhennya siniv vona prisvyatila sebe domu ta sim yi a takozh zajnyalasya gromadskoyu prosvitnickoyu i blagodijnoyu diyalnistyu Vona zalishalasya ostoron vid politiki yakoyi nikoli ne mogla povnistyu uniknuti Vona beregla siniv vid partijnogo zhittya Yiyi cholovik tim chasom uspishno buduvav politichnu kar yeru spochatku stav deputatom a potim prem yer ministrom zemli Rejnland Pfalc golovoyu Hristiyansko demokratichnogo soyuzu 1 zhovtnya 1982 roku vin buv obranij federalnim kanclerom Nimechchini Gannelore i Gelmut Kol na zustrichi z Nikolae i Yelenoyu Chaushesku Buduchi pershoyu ledi Nimechchini Gennelore Kol trimalasya korektno j strimano Vona vidmovlyalasya davati zhurnalistam yakis politichni ocinki perebuvayuchi v tini cholovika Zamist cogo vona brala uchast u blagodijnosti 1983 roku pid kerivnictvom Gannelore Kol stvoreno Fond dopomogi tim hto strazhdaye vid zahvoryuvan centralnoyi nervovoyi sistemi yakij vona ocholila Zavdyaki zusillyam Kol fond zibrav blizko 25 miljoniv marok rozpodilivshi ci groshi sered ponad 100 nimeckih klinik Krim togo vona zahoplyuvalasya kulinariyeyu vistupala v kulinarnih teleprogramah demonstruyuchi prigotuvannya ulyublenih strav cholovika brala uchast u rozvazhalnih tok shou Usi gonorari persha ledi vitrachala na dopomogu hvorim Gannelore Kol na rizdvyanomu koncerti u Frankfurti na Majni 12 grudnya 1986 roku 1996 roku vijshla drukom kniga Gannelore Kol Kulinarnu podorozh po nimeckih regionah nim Kulinarische Reise durch Deutsche Lander u yakij persha ledi opublikuvala svoyu kolekciyu kulinarnih receptiv nimeckih nacionalnih strav Popri shilnij grafik roboti Gelmut Kol regulyarno buvav iz druzhinoyu ta sinami na vidpochinku She buduchi glavoyu uryadu zemli Rejnland Pfalc 1973 roku vin podaruvav druzhini poyizdku do Lejpciga yakij todi vhodiv do skladu NDR Pislya narodzhennya ditej podruzhzhya zdebilshogo vidviduvalo ozero Volfgangzee v Avstriyi Koli do vladi v SRSR prijshov Mihajlo Gorbachov yakij zajnyavsya modernizaciyeyu vnutrishnoyi i zovnishnoyi politiki derzhavi u Kolya z yavilasya nadiya na mozhlivist shvidkogo ob yednannya FRN i NDR Pislya osobistoyi zustrichi z prezidentom SRSR 1989 roku perekonavshis u tomu sho Gorbachov zgoden z ideyeyu pro vozz yednannya nimeckogo narodu Gelmut Kol tiyeyi zh nochi zajnyavsya skladannyam planu vozz yednannya Gannelore Kol yaka bula razom z nim vlasnoruch nadrukuvala jogo na drukarskij mashinci HvorobaFotografiya Kol zroblena pid chas hvorobi 1997 roku 1993 roku Gennelore Kol zahvorila na grip Pid chas hvorobi vona prijmala penicilin unaslidok chogo u neyi viniklo ridkisne zahvoryuvannya alergiya na svitlo yaka sprichinila yak fizichnij bil tak i strah pri kontakti z dennim svitlom U zv yazku z cim Gannelore pereyihala v Lyudvigsgafen Oskilki bulo virisheno ne poshiryuvati informaciyu pro hvorobu pershoyi ledi bagato zhurnalistiv pripuskali sho mizh neyu i Kolem stavsya rozlad Z togo chasu vona stala vse ridshe z yavlyatisya na publici a z zhurnalistami spilkuvalasya yak pravilo u nichnij chas Odnak 1998 roku koli Gelmut Kol virishiv balotuvatisya na chergovih viborah federalnogo kanclera vona pidtrimala jogo i peresilyuyuchi bil vzyala uchast u viborchij kampaniyi Razom z cholovikom Gannelore yizdila po krayini zaklikayuchi golosuvati za Kolya ale za rezultatami viboriv peremogu zdobuv Gerhard Shreder Nezabarom pislya togo yak Gelmut Kol zalishiv posadu federalnogo kanclera u Nimechchini vibuhnuv guchnij skandal pov yazanij z chornoyu kasoyu jogo partiyi Hristiyansko demokratichnogo soyuzu U rozpal skandalu presa zvinuvatila v prichetnosti do nezakonnogo vidmivannya groshej Fond dopomogi neduzhim na zahvoryuvannya centralnoyi nervovoyi sistemi zasnovanij Gannelore Ya boyavsya sho moya druzhina cogo ne vitrimaye zgodom napisav Kol u svoyemu shodenniku Pislya incidentu vona dijsno stala bilsh zamknutoyu Za pivtora roku do smerti zahvoryuvannya Gannelore dosyaglo kritichnoyi stadiyi V osobnyaku Kolya v peredmisti Lyudvigsgafena Oggersgajmi na Marbagershtrasse shodnya buli opusheni shilni zhalyuzi a dlya togo shob Kol ne vidchuvala teplo u budinku pidtrimuvalasya minimalna temperatura Nazovni Gannelore mogla vihoditi tilki vnochi Zusillya yak nimeckih tak i zarubizhnih likariv yij ne dopomagali i Kol bula zmushena vzhivati silnodiyuchi liki zokrema morfin Smert5 lipnya 2001 roku Gannelore Kol vchinila samogubstvo 6 lipnya o 11 15 druzhina shofera i robitnicya sim yi Kol Gilde Zeeber viyavila sho yiyi gospodinya mertva Na dveryah u kimnatu Gannelore zovni bula prikriplena zapiska zi slovami Vchora ya pizno lyagla Proshu ne turbuvati ya hochu vispatisya Robitnicya negajno povidomila v policiyu pro pobachene Choloviku povidomili pro smert koli vin perebuvav na zasidanni v Rejhstagu Cherez pivtori godini vin pribuv litakom u Lyudvigshafen V adresovanomu jomu peredsmertnomu poslanni Gannelore napisala Ya zavzhdi tebe duzhe lyubila I dyakuyu za vse sho ti dlya mene zrobiv Krim togo vona prosila Gelmuta perekonati gromadskist u tomu sho vona zaginula v avtokatastrofi prote do momentu prochitannya nim listiv ce bulo vzhe nemozhlivo zrobiti Pokijna zalishila visim takih listiv priznachenih dlya cholovika dvoh siniv i deyakih druziv zgodom nihto z nih ne stav rozgoloshuvati yihnij zmist She odnu zapisku ne zapechatanu v konvert vona poklala na vidnomu misci dlya togo shob vona bula prochitana pershim hto uvijde u kimnatu Kol i jogo sini po cherzi perebuvali poruch z trunoyu azh do 13 godini nastupnogo dnya Vid na Shpayerskij kafedralnij sobor de vidbuvalas panahida za Gannelore Kol Za visnovkami policejskogo rozsliduvannya Kol pokinchila zhittya samogubstvom zmishavshi snodijne z velikoyu kilkistyu morfinu i vipivshi otrimanu ridinu cherez solominku Predstavniki prokuraturi yak i rodichi Gannelore vidmovilisya vid roztinu tila vvazhayuchi fakt suyicidu ochevidnim Za oficijnoyu zayavoyu byuro Gelmuta Kolya Gannelore Kol dobrovilno pishla z zhittya buduchi ne v silah bilshe vidchuvati strazhdannya cherez bolisnu hvorobu alergiyi na svitlo Popri te sho Gannelore Kol pokinchila z zhittyam predstavnik miscevogo yepiskopatu skazav sho cej fakt ne bude pereshkodoyu dlya provedennya pohoronu za cerkovnim obryadom Vidkrita traurna panahida za pokijnoyu prohodila 11 lipnya v katolickomu Kafedralnomu sobori Shpayera Na nij bula prisutnya nizka vidomih nimeckih politikiv todishnij federalnij kancler Gerhard Shreder z druzhinoyu druzhina prezidenta Nimechchini Jogannesa Rau Hristina prezident Nimechchini pri Koli Roman Gercog golova HDS Angela Merkel Za dotrimannyam poryadku pid chas panahidi v Shpayeri slidkuvali blizko 1 000 policejskih Pislya panahidi domovinu z tilom Gannelore dostavili v Lyudvigshafen i pohovali v simejnomu sklepi Kolya na kladovishi Lyudvigsgafen Frajzengajm de do togo chasu buli pohovani batki yiyi cholovika Popri te sho Gannelore bula protestantkoyu za virospovidannyam cholovik napolig na yiyi pohovanni na teritoriyi katolickogo kladovisha Nagorodi1985 Bambi 1987 Nagoroda amerikanskoyi organizaciyi USO 1988 Orden zemli Rejnland Pfalc 1995 Pochesna doktorka Grajfsvaldskogo universitetu 1997 Zolota golka Nimeckogo tovaristva travmatologiyi 1999 Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina Pam yatZovnishni zobrazhennya Fotografiya nadgrobku na mogili Hannelore Kol 2004 roku bulo opublikovano pershij tom memuariv Gelmuta Kolya yakij ohoplyuvav period jogo zhittya do 1982 roku Prisvyativshi knigu pam yati svoyij druzhini Kol pidkresliv Bez neyi bez moyeyi Gannelore vsi moyi uspihi i dosyagnennya buli b nemozhlivimi Cogo zh roku naberezhnij Rejnu v Lyudvigshafeni prisvoyili im ya Gannelore Kol 19 serpnya 2004 roku v opernomu teatri u Nojkelni vidbulasya prem yera operi Dea Loera i Volfganga Bemera Svitlo nim Licht prisvyachena tragichnij istoriyi zhittya Gannelore Kol a v grudni togo zh roku v Bonnskomu opernomu teatri buv postavlenij analogichnij za tematikoyu balet Joganna Pohresnika Cherez 10 rokiv pislya vidhodu z zhittya Gannelore Kol nimeckij zhurnalist Geribert Shvann yakij dobre znav podruzhzhya Kol vidav knigu Zhinka po inshu storonu zhittya i strazhdannya Gannelore Kol prisvyachenu Gannelore Kol Same jomu 1985 roku pri zjomci dokumentalnogo filmu pro Gelmuta Kolya druzhina kanclera dala svoye pershe televizijne interv yu Kol za slovami Shvanna davno vtrativ z nim kontakt i niyak ne vidreaguvav na vidannya knigi pro jogo pomerlu druzhinu Zaraz lyudvigshafenskij osobnyak na Marbahershtrasse u yakomu pomerla Gannelore Kol porozhnij Sini Gannelore i Gelmuta Kolya zhivut u SShA Valter i Velikij Britaniyi Peter Sam Kol zhiv i pracyuvav u Berlini 2008 roku vin odruzhivsya z 43 richnoyu Majkoyu Rihter spivrobitniceyu nimeckogo ministerstva ekonomiki z yakoyu buv znajomij z 2004 roku Valter i Peter na vesillya ne priyihali PrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Find a Grave 1996 d Track Q63056 FemBio database d Track Q61356138 https taz de Out of Oggersheim 1538426 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Kujacinski Dona 2003 Hannelore Kohl ihr Leben nim vid Vollst Taschenbuchausg Munchen Droemer Knaur ISBN 342677660X OCLC 76470881 www spiegel de Sehnsucht nach dem Ende www zeit de Die Frau hinter dem Panzer Igor Kozlov Pyatye sutki eks kancler Germanii Gelmut Kol oplakivaet v temnote pokonchivshuyu s soboj suprugu i ne zhelaet videt dazhe synovej Fakty i kommentarii gazeta 10 iyulya 2001 Viktoriya Shkarovskaya Smert Hannelore Kol tajna pokrytaya mrakom gazeta 18 iyulya 2001 Aleksandr Mihajlov Prervannyj vals Gelmut Kol poteryal svoyu Hannelore ne vyderzhav muk strashnoj bolezni supruga eks kanclera Germanii dobrovolno ushla iz zhizni Itogi zhurnal 9 iyulya 2001 A Culinary Tour of Germany Germany Zabert Sandmann 1996 ISBN 3924678871 nim Molodomu 78 let Gelmut Kol reshil zhenitsya 15 chervnya 2008 internet gazeta 15 aprelya 2008 Germaniya prostilas s Hannelore Kol 4 bereznya 2016 Gazeta Ru internet gazeta 11 iyulya 2001 Germaniya proshaetsya s Hannelore Kol suprugoj byvshego kanclera FRG Gelmuta Kolya ros 11 iyulya 2001 Arhiv originalu za 19 serpnya 2012 Libretto do operi Svitlo Licht na sajte Nojkolnskogo opernogo teatru Arhiv originalu za 19 serpnya 2012 Procitovano 20 chervnya 2017 Nepervye ledi V mire politiki poyavilas novaya moda pozdnyaya svadba gazeta 8 iyunya 2008 Literatura nimeckoyu movoyuSchwan Heribert Die Frau an seiner Seite Leben und Leiden der Hannelore Kohl Munchen Heyne 2011 ISBN 978 3 453 18175 5 Kohl Walter Leben oder gelebt werden Schritte auf dem Weg zur Versohnung Munchen Integral 2011 ISBN 978 3 7787 9204 9 Kujacinski Dona Kohl Peter Hannelore Kohl Koln Droemer Knaur 2002 ISBN 3 426 27271 7 Clough Patricia Hannelore Kohl Stuttgart DVA 2002 ISBN 3 421 05615 3 Thadden Elisabeth von Die Perfektionistin Das Leben und Sterben der Hannelore Kohl Die Zeit 2002 10 Posilannya Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 20 chervnya 2017 Statya o Hanellore Kol na sajte peoples ru 18 dekabrya 2004 Arhiv originalu za 14 travnya 2012 Procitovano 20 chervnya 2017