Ха́йле Села́ссіє I (геез ቀዳማዊ ኃይለ ሥላሴ, трансліт. Qädamawi Haylä Səllasé, [ˈhaɪlə sɨlˈlase] ( прослухати); 23 липня 1892 — 27 серпня 1975), до коронації — рас (принц) Тефері Меконнін. Імператор Ефіопії (2 листопада 1930 — 12 вересня 1974), що походив з легендарної династії нащадків Соломона. Очолював боротьбу проти італійських військ під час Італо-ефіопської війни 1935-1936 років. Один з ініціаторів створення в 1963 році Організації африканської єдності. У вересні 1974 року позбавлений влади. У серпні 1975 року вбитий (задушений військовими армії Менгісту Хайле Маріама).
Хайле Селассіє I амх. ኃይለ፡ ሥላሴ | |
---|---|
225-й (92-й) Імператор Ефіопії | |
Правління | 2 листопада 1930 — 12 вересня 1974 |
Попередник | Завдіту I |
Наступник | Ама Селассіє I |
Біографічні дані | |
Імена | Тефері Меконнен |
Релігія | Ефіопська православна церква |
Народження | 23 липня 1892[1][2][…] провінція Харер |
Смерть | 27 серпня 1975[4][1][…] (83 роки) Аддис-Абеба странгуляція |
Поховання | d |
У шлюбі з | d |
Діти | сини: Асфа Воссен, Меконнін та Зенебе Уорк |
Династія | Саломоніди |
Батько | Меконнін |
Мати | Йєшімєбєт Алі |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Ранні роки
Майбутній правитель Ефіопії народився 23 липня 1892 року в гірському селі Еджерса Горо поблизу Хареру, у той час ще Абісинської імперії, в сім'ї губернатора провінції Харер, воєначальника і головного радника імператора Менеліка II Раса Меконніна. За походженням він був з народності Амхара, але в його жилах також текла кров Оромо та Гураге.
У сім'ї з одинадцяти дітей Хайле Селассіє йшов десятою за рахунком дитиною. Свою матір він не знав, оскільки вона померла від холери в 1894 році. Ефіопська традиція стверджує, що він був прямим нащадком Соломона та Цариці Савської (звідси його титул «Лев — переможець з коліна Юдиного, обранець Бога, цар царів Ефіопії»). При хрещенні отримав ім'я Хайле Селассіє (Сила Святої Трійці), але до сходження на престол був відомий як Тефері Меконнін. Оскільки його батько доводився двоюрідним братом імператору Менеліку II, то Тефері не мав жодних шансів на престол.
Хайле Селассіє здобув домашню, церковну, потім світську освіту в Місіонерській школі; вивчав французьку. Близько півтора року він навчався в спеціально створеній Менеліком II школі для дітей аристократів. У подальші роки юний Тефері поповнював свої знання, читаючи художню і публіцистичну літературу, спілкуючись з видатними ученими, художниками, письменниками і політичними діячами.
Губернаторство
У 13 років Тефері набув перших навичок управлінням невеликим районом Гара Мулата, в 30-35 км від Харера. Тоді ж йому був дарований батьком і пізніше підтверджений Менеліком II один з найвищих військово-феодальних титулів — деджазмач. У 1906 році Менелік II призначив Тефері Меконніна губернатором провінції Селага, потім в 1909 — Сідамо, а в 1911 році Хайле став губернатором рідної провінції Харера. Ефіопія перебувала тоді в стані політичної смути.
Після смерті в 1913 році Менеліка II трон перейшов до його внука Лідж Іясу, що став імператором під ім'ям Іясу V. Спочатку стосунки між ним і Тефері були дружніми, ще до своєї коронації Іясу видав за Тефері свою племінницю — принцесу Менем, але поступово між ними настала прохолода, імператор і Тефері розходилися в поглядах у всьому, що стосувалося внутрішньої і зовнішньої політики. Так, наприклад, Іясу бажав тримати Харер під своїм власним контролем, а Тефері опирався цьому. Це закінчилося тим, що в 1916 году Тефері Меконнім втратив пост губернатора Харера і був переведений на південний схід країни в Каффу, пост губернатора якої він відмовився прийняти.
Регенство
Перебуваючи при владі, Лідж Іясу почав демонструвати свою прихильність ісламу (наприклад стверджував, що його батько, правитель області Уолло, Рас Мікаел, до хрещення був мусульманином): Іясу V заявив, що він є нащадком пророка Мухаммеда, а не царя Соломона і почав носити чалму Також Лідж Іясу не приховував своїх пронімецьких поглядів. Вельможі і міністри імперії почали відкрито виражати своє невдоволення з приводу неадекватної поведінки імператора і його симпатій до ісламу.
Скориставшись тим, що Іясу V перебував у Харере, частина знаті 27 вересня 1916 року позбавила влади і відлучила його від церкви. На трон була зведена дочка Менеліка II принцеса Заудіту, а Тефері Меконнім був проголошений регентом і спадкоємцем престолу з титулом «рас». Почувши про позбавлення влади сина, рас Мікаел спішно зібрав армію чисельністю 8 тис. осіб і виступив в похід на столицю. У вирішальній битві біля Сагалла війська Мікаела були розбиті, сам він опинився в полоні, а Лідж Іясу втік в пустелю Данакіл. Ефіопська армія під командуванням Тефері та Хабте Гіоргіса, з тріумфом повернулася в столицю. До наступного року останні осередки опору мусульманських прихильників Іясу V були знищені.
«Регент-реформатор»
Ставши регентом, Тефері почав проводити реформи в області внутрішньої політики. Він почав реорганізацію адміністративного і судочинного апаратів, в країні були введені елементи європейської цивілізації: розвивалася освіта і наука, модернізувалися засоби комунікації. Тефері поступово зібрав довкола себе прихильників реформ, що пізніше отримали назву младоефіопів. У своїй автобіографії Хайле Селассіє I писав:
«Ми мали намір у міру наших здібностей поступово поліпшити внутрішню адміністрацію за допомогою введення в країні західних форм цивілізації, завдяки якій наш народ може отримати вищий рівень життя.» |
У зовнішній політиці Тефері Меконнім добився прийнятті в 1923 році Ефіопії в Лігу Націй. Він їздив за кордон, знайомився з життям різних країн, зустрічався з найбільшими державними, політичними і суспільними діячами. Початок численним поїздкам Хайле Селассіє поклав його візит у 1923 році на запрошення англійського генерал-губернатора в Аден, а з квітня по вересень відвідав європейські країни: Францію, Бельгію, Швецію, Італію, Грецію та Швейцарію. Хайле Селассіє I пізніше писав:
«Я сподівався, що візит дасть мені потрійну користь: по-перше, побачити своїми очима досягнення Європи і пам'ятки Парижа, Лондона, Рима, Брюсселя, Афін та Каїра, по-друге, я вирішив поступово почати деякі справи з метою модернізації країни після повернення з Європи, і в цьому сенсі візит дав мені досвід, по-третє, придбати вихід до моря.» |
Повернувшись з Європи Тефері відразу узявся за модернізацію армії, були залучені іноземні фахівці — інструктори для навчання армії, модернізації адміністративного апарату. Крім того, почалася публікація книг амхарською мовою, була створена газета, відкрита школа, почалося будівництво доріг та госпіталів.
Імператор
2 листопада 1930 року Тефері Меконнім був коронований як новий імператор Ефіопії під ім'ям Хайле Селассіє I. На церемонії коронації були присутні вища знать, представники духовенства і такі високопоставлені особи з Великої Британії як принц Генрі, герцог Глостер та з Італії принц Єухеніо, герцог Удіне. На церемонії були присутні також іноземні делегації зі Швеції, Нідерландів, Бельгії, Франції, Японії, Греції, Туреччини, Єгипту, Польщі, Німеччини та США.
Внутрішня політика
У листопаді 1930 року Хайле Селассіє створив конституційну комісію, метою якої стала робота над створенням першої письмової конституції країни. За основу створення була узята японська конституція Мейдзі. У липні 1931 року Селассіє I затвердив першу конституцію Ефіопії, яка закріплювала за ним імператорську владу. Всі органи законодавчої, судової та виконавчої влади залишалися за імператором. Конституція обмежувала право спадкоємства престолу для нащадків Хайле Селассіє. У країні також був створений двопалатний парламент який складався з сенату, його члени призначалися з числа знаті, а також палати депутатів, відбір в яку здійснювали знать та місцеві вожді. У тому ж році був створений банк Ефіопії. Протягом 1931—1934 рр. Хайле Селассіє затвердив нові проекти по будівництву шкіл та університетів, доріг та лікарень. В 1931 та 1935 роках ним були ухвалені закони про звільнення рабів.
Хайле Селассіє призначив членів парламенту з консультативними функціями та міністрів. Були проведені реформи державної фінансової системи, громадської безпеки, охорони здоров'я, освіти. Імператор прагнув зберігати баланс в стосунках з великими колоніальними державами
Італійська агресія
О 5 годині ранку 3 жовтня 1935 року італійська армія без оголошення війни почала вторгнення до Ефіопії. Війська під керівництвом генерала Еміліо Де Боно, розквартировані на території Еритреї, перейшли прикордонну річку Мареб і розвернули наступ у напрямі Адіграт — Адува — Аксум. Одночасно на півдні з території Італійського Сомалі армія під командуванням генерала Родольфо Граціані перейшла кордон і почала наступ у напрямі Горрахей — Харар. О 10 годині Хайле Селассіє I віддав наказ про загальну мобілізацію. 19 жовтня імператор дав чіткіші накази головнокомандуючому ефіопської армії рас Касса:
|
З початком вторгнення стали розповсюджуватися чутки, що Італія має намір відновити «законного імператора Іясу V». Через якийсь час стало відомо, що Лідж Іясу помер. Існує декілька версій про таємничу смерть Іясу V, але жодна з них не має повного підтвердження. Тим часом Хайле Селассіє, очоливши непідготовлену, погано озброєну армію, вирушив битися на Північний фронт. В ході війни італійські війська застосовували вогнеметні засоби, розривні кулі і хімічну зброю, скидаючи на мирне населення і в місця зосередження військ бомби з іпритом. Хайле Селассіє згодом писав:
«Ми атакували кулеметні гнізда противника, його артилерію, голіруч захоплювали танки, ми переносили повітряні бомбардування, але проти отруйних газів, які непомітно спускалися на обличчя і руки, ми нічого зробити не могли.» |
28 листопада імператор покинув свою резиденцію в Аддис-Абебі й перебрався в штаб-квартиру в Десе, звідки керував веденням бойових дій. 21 березня 1936 року Хайле Селассіє прибув в Кворам, де він перейняв на себе командування Резервною армією чисельністю 40 тис. осіб, розташованою в районі озера Ашанги, яку він повів у вирішальну битву з італійською армією в районі Май-чіо в південній частці провінції Тиграй. Війська імператора 31 березня атакували фронт італійського корпусу біля озера. Керуючи військовими діями, Хайле Селассіє не вдалося добитися ніякого успіху. Після того, як італійська армія під командуванням маршала перейшла в контрнаступ, Хайле Селассіє віддав наказ про відступ з позицій біля Ашанги, що обернулася втечею. Дізнавшись про поразку імператора, частина ефіопської армії з племені азебу-галла підняли повстання і, з'єднавшись з італійцями, завершили розгром ефіопської армії біля Ашанги. До рук італійців потрапили особистий автомобіль Хайле Селассіє і його радіостанція. Через декілька днів Хайле Селассіє звернувся до світової спільноти із закликом про допомогу:
«Невже народи всього світу не розуміють, що борючись до сумного кінця, я не лише виконую свій священний обов'язок перед своїм народом, але і стою на варті останньої цитаделі колективної безпеки? Невже вони настільки сліпі, що не бачать, що я несу відповідальність перед всім людством?.. Якщо вони не прийдуть, то я скажу пророчо і без відчуття гіркоти: Захід загине...» |
Вранці 2 травня Хайле Селассіє I разом з сім'єю, вельможами і чиновниками сів на потяг на Джибуті. Як принца-регента і верховного головнокомандуючого він залишив свого двоюрідного брата Рас Імру. Після трьох днів італійці зайняли ефіопську столицю. Того ж дня Муссоліні оголосив, що віднині Ефіопія є колонією Італійської імперії. Тим часом два поїзди з родичами і придворними імператора досягли Джибуті. Незабаром туди прибув англійський корабель, на якому Хайле Селассіє відплив в Палестину. Історія з втечею імператора викликає різні думки. У урядовому виданні «День перемоги» за 1977 рік прямо вказується на потрясіння народу, викликане «вирішенням Хайле Селассіє покинути поле бою заради відносної безпеки і комфорту зарубіжного вигнання». Однак, з іншого боку, загибель або полонення італійцями Хайле Селассіє I, що залишився у масовій свідомості символом державності і незалежності, ще більш негативно вплинуло б на ефіопський спротив. Не випадково італійцями неодноразово поширювалися в Ефіопії помилкові чутки про смерть імператора в вигнанні.
У вигнанні
Перебуваючи в еміграції, він виступив з промовою на засіданні Ліги націй в Женеві, заявивши: «Бог і історія пам'ятатимуть ваше рішення». Після захоплення Ефіопії, імператор організував тимчасовий уряд, який керував партизанським рухом в Ефіопії.
12 липня 1940 року Велика Британія офіційно визнала Ефіопію своїм союзником. Для організації опору Хайле Селассіє літаком прибув до Судану. 15 січня 1941 року ефіопська армія на чолі з імператором почала військові дії на території Ефіопії. Зібравши за підтримки британського уряду армію, імператор Хайле Селассіє повів озброєні частини на Аддис-Абебу. 6 квітня 1941 року італійці покинули місто, а 5 травня Хайле Селассіє урочисто в'їхав в звільнену столицю. Здача в полон останніх італійських частин і сходження на імператорський трон Хайле Селассіє ознаменували відновленням незалежності Ефіопії.
Повернення
15 січня 1941 року Хайле Селассіє I прибув до Судану, щоб очолити ефіопські сили в боротьбі з італійськими окупантами. Після п'яти днів він був доставлений літаком в Ефіопію. Дізнавшись про повернення імператора, населення Ефіопії почало повстання. 19 січня частини генерал-лейтенанта У. Платта вийшли до кордону Ефіопії. Після декількох битв з італійськими військами, британці до кінця квітня захопили практично всі північні райони Ефіопії і продовжили наступ на Аддис-Абебу. Встановивши до кінця лютого контроль над значною частиною Італійського Сомалі, армія генерал-лейтенанта А. Г. Каннінгхема вступила на територію Ефіопії і захопивши південні і східні райони країни, також напрямувала до столиці і зайняла її 6 квітня того ж року.
5 травня Хайле Селассіє I урочисто в'їхав в столицю країни.
Мирний договір від 10 лютого 1947 року, що офіційно поклав кінець війні з Італією, відмінив дію англо-ефіопської угоди 1944 року. Влада імператора була відновлена на всій території Ефіопії, за винятком Огадена, що залишався під управлінням британської військової адміністрації до 1948 року.
Післявоєнний час
Після відновлення на престолі найважливішими актами імператора стали угода 1948 року з коптською патріархією, яка змінила стародавню ієрархію і дозволила ефіопові, а не єгиптянинові стати головою Ефіопської церкви, а також ухвалення нової конституції.
У листопаді 1955 року була обнародувана нова Конституція Ефіопії. Вона значно розширювала права парламенту і визнавала політичні права підданих; свободу слова, друку і зборів. Конституція наділила все доросле населення виборчим правом для виборів членів нижньої палати парламенту. Ставши абсолютним монархом, Хайле Селассіє I не переставав укріплювати репресивний апарат, за допомогою якого знищував всяке інакомислення в країні. Є. Лютер, що жив в Ефіопії в п'ятдесяті роки, писав:
«Проголошення цивільних свобод за новою конституцією (1955) в значній мірі поступка цивілізованому світу. Жоден ефіоп при повному розумі не зважився б... публічно зажадати відставки якої-небудь посадової особи. Жоден ефіоп, яку б він не отримав освіту, не ризикнув би написати лист в газету з критикою державного чиновника або урядового політика і жодна газета не надрукувала б такий лист, навіть якщо б і отримала його.» |
У грудні 1960 року, коли імператор перебував із візитом у Бразилії, в країні відбулася спроба державного перевороту. Головними змовниками виявилися Гірмаме Ніуай та його брат Менгісту, причому останній був генералом, командувачем імператорської гвардії. Приєднатися до змовників погодився 44-річний наслідний принц Асфа Уосен. Заколот був придушений, змовники намагалися втекти з країни. Коли їх оточила поліція, Гірмаме наклав на себе руки. Пораненого Менгісту заарештували, потім вилікували і публічно повісили в Аддис-Абебі.
Війна в Еритреї
У 1950 році ООН вирішила об'єднати Ефіопію і колишню італійську колонію Еритрею в рамках федерації. Рішення набрало чинності в 1952 році. Більшість еритрейців виступали за незалежність своєї країни, тоді як Ефіопія намагалася позбавити її прав, що надаються автономією. Сформований в кінці 1950-х років Фронт звільнення Еритреї (ФЗЕ) у вересні 1961 року почав озброєну боротьбу за незалежність. У відповідь на це в 1962 році Хайле Селассіє I позбавив Еритрею прав автономії, розпустивши її парламент, ввів на території провінції цензуру і заборонив політичні партії.
Повстання в Еритреї прийняло затяжний характер. До кінця 1960-х років у бунтівній провінції перебували значні ефіопські сили (приблизно половина національної гвардії), проте бойові дії не припинялися. Еритрейська проблема пережила імператора і врешті-решт привела до відділення Еритреї в 1991 році.
Революція
Незадоволення режимом зріло роками. Внутрішньополітична ситуація в країні різко загострилася в 1974 році на тлі зростання інфляції і безробіття укупі із страхітливим голодом, від якого в 1972—1974 роках померло близько 200 тис. осіб. Уряд виявився не в змозі запобігти катастрофі: піклуючись перш за все про власну репутацію, він будь-якими засобами намагався приховати до 1973 року від зовнішнього світу сам факт голоду, прирікши людей на голодну смерть.
На початку 1974 розквартировані в Асмері армійські частини збунтувалися, вимагаючи збільшення грошового забезпечення. Незабаром до них приєдналися військові частини в інших районах країни, що зажадали відставки уряду. Військових підтримали робітники і студенти. Це змусило Хайле Селассіє І погодитися на скликання конституційної конференції, яка повинна була розглянути питання про подальше обмеження його влади. У подальші декілька місяців він втратив реальну владу, яка перейшла до військових. Незабаром військові розпустили цивільний уряд і створили свій тимчасовий військовий уряд. У липні армійські офіцери змусили його погодитися з кандидатурою прем'єр-міністра і 12 вересня змістили імператора.
Смерть
28 серпня 1975 року по радіо було оголошено про смерть Хайле Селассіє I. Офіційно про причину смерті не говорилося, лише було сказано, що імператора знайшли мертвим в його ліжку і причина смерті, ймовірно, пов'язана з наслідком операції простати, зробленої йому два місяці раніше. За однією з версій Менгісту доповіли, що емігрантські круги виношують плани реставрації монархії. За наказом комуністичного вождя імператора задушили подушкою, а труп викинули у відхоже місце. Разом з імператором були страчені міністри і сотні придворних. Менгісту всіляко заперечував свою причетність до смерті імператора:
«Йому було 80 років і він був слабкою людиною. Ми прагнули всіма своїми силами врятувати його, але ми не змогли зберегти його.» |
Ім'я
Хайле Селассіє I був відомий, як Lij Тафарі Маконнен (Амхарська ልጅ ተፈሪ መኮንን; Lij Teferi mekonnin). Lij перекладається як «дитина» і служить для позначення того, що молодь благородної крові. Його ім'я, Тафарі, означає «той, кого поважають або бояться». Як і більшість ефіопів, його особисте ім'я Тафарі походить від його батька Маконнена, рідко буває, що від діда, (Woldemikael). Ім'я Ge'ez, Хайле Селассіє отримав в день хрещення і прийняв, як частину свого особистого ім'я в 1930 році.
Губернатором Харера, він був відомий вже як Рас Тафарі Маконнен. Рас перекладається як «голова» і є рангом дворянства, еквівалентному герцогу, попри це, часто перекладається як «принц». У 1916 році Імператриця Zewditu призначила його на посаду Balemulu Silt'an Enderase (Повноважного Регента). У 1928 році вона надала йому трон Шоа, підвищивши його титул до Негус або «Король».
2 листопада 1930, після смерті імператриці Zewditu, Рас Тафарі був коронований королем королів, часто англійською перекладається як «Імператор». Після свого вознесіння, він узяв ім'я Хайле Селассіє I. Хайле означає «Сила» і Селассіє означає «Трійця» — тому Хайле Селассіє приблизно перекладається як" Сила Трійці ". Повний титул Хайле Селассіє був «Його Імператорська Величність Хайле Селассіє I, Підкорюючий Лев з коліна Юди, Цар Царів Ефіопії, обранець Божий». Цей титул відображає ефіопські династичні традиції, як вважається, всі монархи повинні простежити їх походження від Менелика I, який в ефіопській традиції був син царя Соломона і цариці Шеви.
Для ефіопів, Хайле Селассіє був відомий під багатьма іменами, у тому числі Janhoy, Talaqu Meri, і Abba Tekel. Рух Растафарі використовує багато з цих імен, також називаючи його Джа, Джа Растафарі, і HIM (абревіатура «Його Імператорська Величність»). Його іменем був названий Національний театр Ефіопії.
Перезаховання
У 1992 році останки Хайле Селассіє I були знайдені під підлогою туалету в імператорському палаці (втім, в їх достовірності не всі упевнені) і поміщені спочатку в мавзолей імператора Менеліка, а потім в склеп при церкві Святої Трійці в Аддис-Абебі.
5 листопада 2000 року останки Хайле Селассіє I урочисто перезаховали в соборі Святої Трійці в Аддис-Абебі. Труна, задрапована в кольори національного прапора була покрита особистим штандартом імператора, на якому намальований покровитель Ефіопії Святий Георгій, що перемагає дракона. На панахиду прийшли тисячі людей, нащадки монарха, що живуть нині в США і Європі, а також іноземні гості. Жодної офіційної особи на перепохованні не було.
Прихильники Растафаріанства вважають Хайле Селассіє І одним з втілень Бога на Землі, а день його народження — святом.
Багатства
Хайле Селассіє І вважався одним з найбагатших людей світу. Йому належали всі золоті копальні Ефіопії, залізниці в Індії, контрольні пакети акцій в промислових компаніях Швейцарії і Англії, фабрики і заводи в Бразилії. Окрім цього мільярди доларів йшли на особисті рахунки імператора в банках Швейцарії.
Нагороди
- Командор ордена Зірки Ефіопії — 1909
- Лицар великого хреста Ордену Святого Михаїла та Святого Георгія — 1917
- Орден Нассаусського Люксембурзького Золотого лева — 1924
- Великий хрест Ордену Почесного легіону — 1924
- Лицар Великого хреста Ордену Лазні — 1924
- Лицар великого хреста Королівського ордена Вікторії — 1924
- Орден св. Моріса і Лазаря — 1924
- Орден башти і меча — (Португалія, 1925)
- Лицар Вищого Ордена Святого Благовіщення, 1928
- Вікторіанський нагородний ланцюг — 1930
- Орден Соломона I ступені зі стрічкою — 1930
- Орден Мухаммеда Алі Єгипетського I ступеня — 1930
- Тричі кавалер Військового Ордена Христа
- Орден «Легіон заслуг» I ступеня 1945
- Орден Слона — 1954
- Орден серафимів I степені — 1954
- Маху Чакрі — 1954
- Велика зірка Австрійського Ордена «За заслуги» — 1954
- Зірка Республіки Індонезія I ступені — (Індонезія, 1958)
- Орден Пехлеві I ступеня — 1964
- Орден Ацтекського Орла I ступеня — 1954
- Лицар Ордена Підв'язки — 1954
- Орден Хризантеми I ступеня -1956 (Орденська стрічка — 1930)
- Військовий Орден Св. Іоахима Португальського
- Аргентинський орден Сен-Мартіна Визволителя
- Єгипетський Орден Нілу
- Золотий ланцюг Орден Пія IX — (Ватикан, 7 листопада 1970)
- Лівійський Орден Ідріса I
- Туніський Орден Незалежності
- Йорданський Орден Хуссейна ібн Алі
- Марокканський Орден Мухаммада
- Суданський почесний ланцюг
- Іракський Орден Хашимітів
- Орден Корони Італії — 1917
- Бельгійський Орден Леопольда — 1924
- Лицар великого хреста Ордена Вільяма — 1954
- Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева — 1930
- Польський Орден Білого Орла — 1930
- Норвезький Орден Св. Олава I ступені — 1949
- Іспанський Орден Карлоса III першого ступеня
- Фінський Орден Білої Троянди Фінляндії I ступеня
- Югославський орден Великої Зірки — 1954
- Орден Пакистану I ступеня — 1958
- Орден державної корони Малайзії — 1968
- Орден короля Абдель-Азіза I ступені
- Орден Зірки — (Гана, 1970)
- Орден прапора народної республіки Угорщина I ступені з діамантами — 1964
- Французька військова медаль — 1954
- Великий хрест Національного Ордена Вьетнама — 1958
- Бірманський Орден Істини — 1958
- Бразильський Орден Південного Хреста I ступеня — 1958
- Орден Заїру Леопарда I ступеня
- Сенегальський Орден Лева
- Малавійський Орден Льва
- Камерунський Орден
- Перуанський Орден Сонця
- Венесуельський Орден Симона Болівара I ступеня
- Болівійський Орден Андського Кондора
- Вищий ступінь Китайського Ордена Добродійної Хмари
- Сирійський Орден Умая
- Орден Моно держави Того
- Конголезький Орден «За заслуги»
- Сомалі Орден Леопарда — 1960
- Габонський Орден Екваторіальної Зірки
- Орден Федеральної Республіки Нігерія
- Орден Уганди Нільського Витоку
- Замбійський Орден Орла
- Особливий ступінь Ордена ФРН «За заслуги»
- Італійський Орден республіки I ступеня — 1955
- Національні ордени Лівану
- Національний орден Чилі
- Національний орден Центральноафриканської імперії
- Національний орден Верхньої Вольти
- Національний орден Чад
- Національний орден Беніна
- Національний орден Малі
- Національний орден Мадагаскару
- Національний орден Мавританії
- Національний орден Гвінеї
- Національний орден Нігера
- Національний Почесний Орден «За заслуги» Гаїті — 1966
- Лицар Ліберійського Ордена Першопроходців зі стрічкою.
- Командор Кенійського Ордена Золотого Серця
- Раджа Філіппінського Ордена Сикатуна
- Командор Ордена Уганди Щита та Списів — 1964
- Орден Білого Лева (Чехословаччина)
- Орден Суворова I ступені (СРСР, 1959)
- Орден святого рівноапостольного великого князя Володимира I ступені (РПЦ, 1959)
Нотатки
- амхарською ім'я означає «Сила Трійці»
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Discogs — 2000.
- Хайле Селассие I / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Gates, Henry Louis, and Anthony Appiah, Africana: The Encyclopedia of the African and African American Experience. 1999, p. 902.
- . Архів оригіналу за 16 червня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2010. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 18 червня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 28 травня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- 100 великих диктаторів. — М.: Віче, 2002. — 656 с.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2012. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 9 жовтня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 6 грудня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 3 червня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2009. Процитовано 21 червня 2008.
- Італо-ефіопська війна 1935—1936 рр. оригіналу за 14 лютого 2007. Процитовано 14 лютого 2007.
- . Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2014. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 9 березня 2011. Процитовано 21 червня 2008.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 1 травня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2010. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 9 жовтня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 30 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 21 червня 2008.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Всесвітня історія воєн. — МН.: ТОВ «Харверст», 2004. — 640 с.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 21 червня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2009. Процитовано 21 червня 2008.
- Mammo, Tirfe. The Paradox of Africa's Poverty. 1999, стор. 103
- . Архів оригіналу за 7 серпня 2009. Процитовано 21 червня 2008.
- Ефіопи поховають імператора через 25 років після його смерті
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2008. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 16 жовтня 2007. Процитовано 21 червня 2008.
- . Архів оригіналу за 25 червня 2008. Процитовано 21 червня 2008.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 24 жовтня 2007. Процитовано 21 червня 2008.
- Acta Apostolicae Sedis, 1970. — P. 862. [ 14 липня 2018 у Wayback Machine.] (італ.)
- . Архів оригіналу за 5 липня 2008. Процитовано 25 червня 2008.
Література
- В. І. Головченко. Хайле Селассіє I // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
Посилання
- Гайле Селласіє // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хайле Селассіє I |
- Інтерв'ю с Його Імператорською Величністю Хайле Селассіє I 1967 рік [ 29 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Фотогалерея Хайле Селассіє I [ 21 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- Хайле Селассіє на монетах Ефіопії [ 3 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ha jle Sela ssiye I geez ቀዳማዊ ኃይለ ሥላሴ translit Qadamawi Hayla Sellase ˈhaɪle sɨlˈlase prosluhati 23 lipnya 1892 27 serpnya 1975 do koronaciyi ras princ Teferi Mekonnin Imperator Efiopiyi 2 listopada 1930 12 veresnya 1974 sho pohodiv z legendarnoyi dinastiyi nashadkiv Solomona Ocholyuvav borotbu proti italijskih vijsk pid chas Italo efiopskoyi vijni 1935 1936 rokiv Odin z iniciatoriv stvorennya v 1963 roci Organizaciyi afrikanskoyi yednosti U veresni 1974 roku pozbavlenij vladi U serpni 1975 roku vbitij zadushenij vijskovimi armiyi Mengistu Hajle Mariama Hajle Selassiye I amh ኃይለ ሥላሴ225 j 92 j Imperator EfiopiyiPravlinnya2 listopada 1930 12 veresnya 1974PoperednikZavditu INastupnikAma Selassiye IBiografichni daniImenaTeferi MekonnenReligiyaEfiopska pravoslavna cerkvaNarodzhennya23 lipnya 1892 1892 07 23 1 2 provinciya HarerSmert27 serpnya 1975 1975 08 27 4 1 83 roki Addis Abeba strangulyaciyaPohovannyadU shlyubi zdDitisini Asfa Vossen Mekonnin ta Sahle Selassiye dochki Romane Uork Tenan ye Uork ta Zenebe UorkDinastiyaSalomonidiBatkoMekonninMatiJyeshimyebyet AliNagorodid 1972 d d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Majbutnij pravitel Efiopiyi narodivsya 23 lipnya 1892 roku v girskomu seli Edzhersa Goro poblizu Hareru u toj chas she Abisinskoyi imperiyi v sim yi gubernatora provinciyi Harer voyenachalnika i golovnogo radnika imperatora Menelika II Rasa Mekonnina Za pohodzhennyam vin buv z narodnosti Amhara ale v jogo zhilah takozh tekla krov Oromo ta Gurage U sim yi z odinadcyati ditej Hajle Selassiye jshov desyatoyu za rahunkom ditinoyu Svoyu matir vin ne znav oskilki vona pomerla vid holeri v 1894 roci Efiopska tradiciya stverdzhuye sho vin buv pryamim nashadkom Solomona ta Carici Savskoyi zvidsi jogo titul Lev peremozhec z kolina Yudinogo obranec Boga car cariv Efiopiyi Pri hreshenni otrimav im ya Hajle Selassiye Sila Svyatoyi Trijci ale do shodzhennya na prestol buv vidomij yak Teferi Mekonnin Oskilki jogo batko dovodivsya dvoyuridnim bratom imperatoru Meneliku II to Teferi ne mav zhodnih shansiv na prestol Hajle Selassiye zdobuv domashnyu cerkovnu potim svitsku osvitu v Misionerskij shkoli vivchav francuzku Blizko pivtora roku vin navchavsya v specialno stvorenij Menelikom II shkoli dlya ditej aristokrativ U podalshi roki yunij Teferi popovnyuvav svoyi znannya chitayuchi hudozhnyu i publicistichnu literaturu spilkuyuchis z vidatnimi uchenimi hudozhnikami pismennikami i politichnimi diyachami Ras Mekonnen Serpen 1902 roku Gubernatorstvo U 13 rokiv Teferi nabuv pershih navichok upravlinnyam nevelikim rajonom Gara Mulata v 30 35 km vid Harera Todi zh jomu buv darovanij batkom i piznishe pidtverdzhenij Menelikom II odin z najvishih vijskovo feodalnih tituliv dedzhazmach U 1906 roci Menelik II priznachiv Teferi Mekonnina gubernatorom provinciyi Selaga potim v 1909 Sidamo a v 1911 roci Hajle stav gubernatorom ridnoyi provinciyi Harera Efiopiya perebuvala todi v stani politichnoyi smuti Pislya smerti v 1913 roci Menelika II tron perejshov do jogo vnuka Lidzh Iyasu sho stav imperatorom pid im yam Iyasu V Spochatku stosunki mizh nim i Teferi buli druzhnimi she do svoyeyi koronaciyi Iyasu vidav za Teferi svoyu pleminnicyu princesu Menem ale postupovo mizh nimi nastala proholoda imperator i Teferi rozhodilisya v poglyadah u vsomu sho stosuvalosya vnutrishnoyi i zovnishnoyi politiki Tak napriklad Iyasu bazhav trimati Harer pid svoyim vlasnim kontrolem a Teferi opiravsya comu Ce zakinchilosya tim sho v 1916 godu Teferi Mekonnim vtrativ post gubernatora Harera i buv perevedenij na pivdennij shid krayini v Kaffu post gubernatora yakoyi vin vidmovivsya prijnyati Regenstvo Perebuvayuchi pri vladi Lidzh Iyasu pochav demonstruvati svoyu prihilnist islamu napriklad stverdzhuvav sho jogo batko pravitel oblasti Uollo Ras Mikael do hreshennya buv musulmaninom Iyasu V zayaviv sho vin ye nashadkom proroka Muhammeda a ne carya Solomona i pochav nositi chalmu Takozh Lidzh Iyasu ne prihovuvav svoyih pronimeckih poglyadiv Velmozhi i ministri imperiyi pochali vidkrito virazhati svoye nevdovolennya z privodu neadekvatnoyi povedinki imperatora i jogo simpatij do islamu Skoristavshis tim sho Iyasu V perebuvav u Harere chastina znati 27 veresnya 1916 roku pozbavila vladi i vidluchila jogo vid cerkvi Na tron bula zvedena dochka Menelika II princesa Zauditu a Teferi Mekonnim buv progoloshenij regentom i spadkoyemcem prestolu z titulom ras Pochuvshi pro pozbavlennya vladi sina ras Mikael spishno zibrav armiyu chiselnistyu 8 tis osib i vistupiv v pohid na stolicyu U virishalnij bitvi bilya Sagalla vijska Mikaela buli rozbiti sam vin opinivsya v poloni a Lidzh Iyasu vtik v pustelyu Danakil Efiopska armiya pid komanduvannyam Teferi ta Habte Giorgisa z triumfom povernulasya v stolicyu Do nastupnogo roku ostanni oseredki oporu musulmanskih prihilnikiv Iyasu V buli znisheni Regent reformator Stavshi regentom Teferi pochav provoditi reformi v oblasti vnutrishnoyi politiki Vin pochav reorganizaciyu administrativnogo i sudochinnogo aparativ v krayini buli vvedeni elementi yevropejskoyi civilizaciyi rozvivalasya osvita i nauka modernizuvalisya zasobi komunikaciyi Teferi postupovo zibrav dovkola sebe prihilnikiv reform sho piznishe otrimali nazvu mladoefiopiv U svoyij avtobiografiyi Hajle Selassiye I pisav Mi mali namir u miru nashih zdibnostej postupovo polipshiti vnutrishnyu administraciyu za dopomogoyu vvedennya v krayini zahidnih form civilizaciyi zavdyaki yakij nash narod mozhe otrimati vishij riven zhittya U zovnishnij politici Teferi Mekonnim dobivsya prijnyatti v 1923 roci Efiopiyi v Ligu Nacij Vin yizdiv za kordon znajomivsya z zhittyam riznih krayin zustrichavsya z najbilshimi derzhavnimi politichnimi i suspilnimi diyachami Pochatok chislennim poyizdkam Hajle Selassiye poklav jogo vizit u 1923 roci na zaproshennya anglijskogo general gubernatora v Aden a z kvitnya po veresen vidvidav yevropejski krayini Franciyu Belgiyu Shveciyu Italiyu Greciyu ta Shvejcariyu Hajle Selassiye I piznishe pisav Ya spodivavsya sho vizit dast meni potrijnu korist po pershe pobachiti svoyimi ochima dosyagnennya Yevropi i pam yatki Parizha Londona Rima Bryusselya Afin ta Kayira po druge ya virishiv postupovo pochati deyaki spravi z metoyu modernizaciyi krayini pislya povernennya z Yevropi i v comu sensi vizit dav meni dosvid po tretye pridbati vihid do morya Povernuvshis z Yevropi Teferi vidrazu uzyavsya za modernizaciyu armiyi buli zalucheni inozemni fahivci instruktori dlya navchannya armiyi modernizaciyi administrativnogo aparatu Krim togo pochalasya publikaciya knig amharskoyu movoyu bula stvorena gazeta vidkrita shkola pochalosya budivnictvo dorig ta gospitaliv ImperatorHajle Selassiye I na obkladinci zhurnalu Time 1930 rik 2 listopada 1930 roku Teferi Mekonnim buv koronovanij yak novij imperator Efiopiyi pid im yam Hajle Selassiye I Na ceremoniyi koronaciyi buli prisutni visha znat predstavniki duhovenstva i taki visokopostavleni osobi z Velikoyi Britaniyi yak princ Genri gercog Gloster ta z Italiyi princ Yeuhenio gercog Udine Na ceremoniyi buli prisutni takozh inozemni delegaciyi zi Shveciyi Niderlandiv Belgiyi Franciyi Yaponiyi Greciyi Turechchini Yegiptu Polshi Nimechchini ta SShA Vnutrishnya politika U listopadi 1930 roku Hajle Selassiye stvoriv konstitucijnu komisiyu metoyu yakoyi stala robota nad stvorennyam pershoyi pismovoyi konstituciyi krayini Za osnovu stvorennya bula uzyata yaponska konstituciya Mejdzi U lipni 1931 roku Selassiye I zatverdiv pershu konstituciyu Efiopiyi yaka zakriplyuvala za nim imperatorsku vladu Vsi organi zakonodavchoyi sudovoyi ta vikonavchoyi vladi zalishalisya za imperatorom Konstituciya obmezhuvala pravo spadkoyemstva prestolu dlya nashadkiv Hajle Selassiye U krayini takozh buv stvorenij dvopalatnij parlament yakij skladavsya z senatu jogo chleni priznachalisya z chisla znati a takozh palati deputativ vidbir v yaku zdijsnyuvali znat ta miscevi vozhdi U tomu zh roci buv stvorenij bank Efiopiyi Protyagom 1931 1934 rr Hajle Selassiye zatverdiv novi proekti po budivnictvu shkil ta universitetiv dorig ta likaren V 1931 ta 1935 rokah nim buli uhvaleni zakoni pro zvilnennya rabiv Hajle Selassiye priznachiv chleniv parlamentu z konsultativnimi funkciyami ta ministriv Buli provedeni reformi derzhavnoyi finansovoyi sistemi gromadskoyi bezpeki ohoroni zdorov ya osviti Imperator pragnuv zberigati balans v stosunkah z velikimi kolonialnimi derzhavami Italijska agresiya Hajle Selassiye I v lyutomu 1934 O 5 godini ranku 3 zhovtnya 1935 roku italijska armiya bez ogoloshennya vijni pochala vtorgnennya do Efiopiyi Vijska pid kerivnictvom generala Emilio De Bono rozkvartirovani na teritoriyi Eritreyi perejshli prikordonnu richku Mareb i rozvernuli nastup u napryami Adigrat Aduva Aksum Odnochasno na pivdni z teritoriyi Italijskogo Somali armiya pid komanduvannyam generala Rodolfo Graciani perejshla kordon i pochala nastup u napryami Gorrahej Harar O 10 godini Hajle Selassiye I viddav nakaz pro zagalnu mobilizaciyu 19 zhovtnya imperator dav chitkishi nakazi golovnokomanduyuchomu efiopskoyi armiyi ras Kassa Vstanovlyuvati nameti useredini pecher pid pokrivom derev abo v lisi i rozdilyati yih povzvodno Nameti slid staviti na vidstani 30 kubitiv odna vid odnoyi Pobachivshi vdalini aeroplan potribno negajno zalishiti shiroku dorogu abo vidkrite pole sho dobre pereglyadayetsya i ruhatisya dali dotrimuyuchis vuzkih dolin i transhej po zvivistih dorogah pragnuchi trimatisya blizhche do lisu abo derevnih nasadzhen Dlya pricilnogo bombometannya litaku potribno znizitisya do visoti blizko 100 metriv yaksho ce stanetsya slid dati druzhnij zalp z nadijnih dovgih rushnic i negajno rozosereditisya Litak v yakij potrapilo 3 abo 4 kuli zvalitsya na zemlyu Strilyati povinni tilki ti komu viddanij podibnij nakaz i chiya zbroya bula specialno viznachena yak vidpovidna zavdannyu bezladna strilyanina prizvede lishe do vitrati boyepripasiv i vidkriye vorogovi misce perebuvannya zagonu Z oglyadu na te sho nabirayuchi visotu litak fiksuye polozhennya lyudej zagonu bezpechnishe zalishatisya rozoseredzhenim doti poki litak perebuvaye dostatno blizko Z oglyadu na te sho vorogovi na vijni vlastivo vibirati sobi mishennyu prikrasheni shiti galuni plashi rozshiti sriblom i zolotom shovkovi sorochki i tomu podibne tomu treba vikoristovuvati sorochki neyaskravih koloriv z vuzkimi rukavami Koli z Bozhoyu dopomogoyu mi povernemosya v krayinu vam dozvoleno bude znov prikrasiti sebe zolotom i sriblom Ale zaraz nastav chas bitisya Mi dayemo vam ci poradi v nadiyi uberegti vas vid nebezpeki Mi takozh dovodimo do vashogo vidoma sho gotovi vstupiti v bij plich o plich z nashimi piddanimi i proliti svoyu krov v im ya vilnoyi Efiopiyi Z pochatkom vtorgnennya stali rozpovsyudzhuvatisya chutki sho Italiya maye namir vidnoviti zakonnogo imperatora Iyasu V Cherez yakijs chas stalo vidomo sho Lidzh Iyasu pomer Isnuye dekilka versij pro tayemnichu smert Iyasu V ale zhodna z nih ne maye povnogo pidtverdzhennya Tim chasom Hajle Selassiye ocholivshi nepidgotovlenu pogano ozbroyenu armiyu virushiv bitisya na Pivnichnij front V hodi vijni italijski vijska zastosovuvali vognemetni zasobi rozrivni kuli i himichnu zbroyu skidayuchi na mirne naselennya i v miscya zoseredzhennya vijsk bombi z ipritom Hajle Selassiye zgodom pisav Mi atakuvali kulemetni gnizda protivnika jogo artileriyu goliruch zahoplyuvali tanki mi perenosili povitryani bombarduvannya ale proti otrujnih gaziv yaki nepomitno spuskalisya na oblichchya i ruki mi nichogo zrobiti ne mogli 28 listopada imperator pokinuv svoyu rezidenciyu v Addis Abebi j perebravsya v shtab kvartiru v Dese zvidki keruvav vedennyam bojovih dij 21 bereznya 1936 roku Hajle Selassiye pribuv v Kvoram de vin perejnyav na sebe komanduvannya Rezervnoyu armiyeyu chiselnistyu 40 tis osib roztashovanoyu v rajoni ozera Ashangi yaku vin poviv u virishalnu bitvu z italijskoyu armiyeyu v rajoni Maj chio v pivdennij chastci provinciyi Tigraj Vijska imperatora 31 bereznya atakuvali front italijskogo korpusu bilya ozera Keruyuchi vijskovimi diyami Hajle Selassiye ne vdalosya dobitisya niyakogo uspihu Pislya togo yak italijska armiya pid komanduvannyam marshala perejshla v kontrnastup Hajle Selassiye viddav nakaz pro vidstup z pozicij bilya Ashangi sho obernulasya vtecheyu Diznavshis pro porazku imperatora chastina efiopskoyi armiyi z plemeni azebu galla pidnyali povstannya i z yednavshis z italijcyami zavershili rozgrom efiopskoyi armiyi bilya Ashangi Do ruk italijciv potrapili osobistij avtomobil Hajle Selassiye i jogo radiostanciya Cherez dekilka dniv Hajle Selassiye zvernuvsya do svitovoyi spilnoti iz zaklikom pro dopomogu Nevzhe narodi vsogo svitu ne rozumiyut sho boryuchis do sumnogo kincya ya ne lishe vikonuyu svij svyashennij obov yazok pered svoyim narodom ale i stoyu na varti ostannoyi citadeli kolektivnoyi bezpeki Nevzhe voni nastilki slipi sho ne bachat sho ya nesu vidpovidalnist pered vsim lyudstvom Yaksho voni ne prijdut to ya skazhu prorocho i bez vidchuttya girkoti Zahid zagine Hajle Selassiye v Yerusalimi Vranci 2 travnya Hajle Selassiye I razom z sim yeyu velmozhami i chinovnikami siv na potyag na Dzhibuti Yak princa regenta i verhovnogo golovnokomanduyuchogo vin zalishiv svogo dvoyuridnogo brata Ras Imru Pislya troh dniv italijci zajnyali efiopsku stolicyu Togo zh dnya Mussolini ogolosiv sho vidnini Efiopiya ye koloniyeyu Italijskoyi imperiyi Tim chasom dva poyizdi z rodichami i pridvornimi imperatora dosyagli Dzhibuti Nezabarom tudi pribuv anglijskij korabel na yakomu Hajle Selassiye vidpliv v Palestinu Istoriya z vtecheyu imperatora viklikaye rizni dumki U uryadovomu vidanni Den peremogi za 1977 rik pryamo vkazuyetsya na potryasinnya narodu viklikane virishennyam Hajle Selassiye pokinuti pole boyu zaradi vidnosnoyi bezpeki i komfortu zarubizhnogo vignannya Odnak z inshogo boku zagibel abo polonennya italijcyami Hajle Selassiye I sho zalishivsya u masovij svidomosti simvolom derzhavnosti i nezalezhnosti she bilsh negativno vplinulo b na efiopskij sprotiv Ne vipadkovo italijcyami neodnorazovo poshiryuvalisya v Efiopiyi pomilkovi chutki pro smert imperatora v vignanni U vignanni Perebuvayuchi v emigraciyi vin vistupiv z promovoyu na zasidanni Ligi nacij v Zhenevi zayavivshi Bog i istoriya pam yatatimut vashe rishennya Pislya zahoplennya Efiopiyi imperator organizuvav timchasovij uryad yakij keruvav partizanskim ruhom v Efiopiyi Selassiye v 1942 roci 12 lipnya 1940 roku Velika Britaniya oficijno viznala Efiopiyu svoyim soyuznikom Dlya organizaciyi oporu Hajle Selassiye litakom pribuv do Sudanu 15 sichnya 1941 roku efiopska armiya na choli z imperatorom pochala vijskovi diyi na teritoriyi Efiopiyi Zibravshi za pidtrimki britanskogo uryadu armiyu imperator Hajle Selassiye poviv ozbroyeni chastini na Addis Abebu 6 kvitnya 1941 roku italijci pokinuli misto a 5 travnya Hajle Selassiye urochisto v yihav v zvilnenu stolicyu Zdacha v polon ostannih italijskih chastin i shodzhennya na imperatorskij tron Hajle Selassiye oznamenuvali vidnovlennyam nezalezhnosti Efiopiyi Povernennya 15 sichnya 1941 roku Hajle Selassiye I pribuv do Sudanu shob ocholiti efiopski sili v borotbi z italijskimi okupantami Pislya p yati dniv vin buv dostavlenij litakom v Efiopiyu Diznavshis pro povernennya imperatora naselennya Efiopiyi pochalo povstannya 19 sichnya chastini general lejtenanta U Platta vijshli do kordonu Efiopiyi Pislya dekilkoh bitv z italijskimi vijskami britanci do kincya kvitnya zahopili praktichno vsi pivnichni rajoni Efiopiyi i prodovzhili nastup na Addis Abebu Vstanovivshi do kincya lyutogo kontrol nad znachnoyu chastinoyu Italijskogo Somali armiya general lejtenanta A G Kanninghema vstupila na teritoriyu Efiopiyi i zahopivshi pivdenni i shidni rajoni krayini takozh napryamuvala do stolici i zajnyala yiyi 6 kvitnya togo zh roku 5 travnya Hajle Selassiye I urochisto v yihav v stolicyu krayini Mirnij dogovir vid 10 lyutogo 1947 roku sho oficijno poklav kinec vijni z Italiyeyu vidminiv diyu anglo efiopskoyi ugodi 1944 roku Vlada imperatora bula vidnovlena na vsij teritoriyi Efiopiyi za vinyatkom Ogadena sho zalishavsya pid upravlinnyam britanskoyi vijskovoyi administraciyi do 1948 roku Pislyavoyennij chas Hajle Selassiye I pid chas svogo radiozvernennya Pislya vidnovlennya na prestoli najvazhlivishimi aktami imperatora stali ugoda 1948 roku z koptskoyu patriarhiyeyu yaka zminila starodavnyu iyerarhiyu i dozvolila efiopovi a ne yegiptyaninovi stati golovoyu Efiopskoyi cerkvi a takozh uhvalennya novoyi konstituciyi U listopadi 1955 roku bula obnaroduvana nova Konstituciya Efiopiyi Vona znachno rozshiryuvala prava parlamentu i viznavala politichni prava piddanih svobodu slova druku i zboriv Konstituciya nadilila vse dorosle naselennya viborchim pravom dlya viboriv chleniv nizhnoyi palati parlamentu Stavshi absolyutnim monarhom Hajle Selassiye I ne perestavav ukriplyuvati represivnij aparat za dopomogoyu yakogo znishuvav vsyake inakomislennya v krayini Ye Lyuter sho zhiv v Efiopiyi v p yatdesyati roki pisav Progoloshennya civilnih svobod za novoyu konstituciyeyu 1955 v znachnij miri postupka civilizovanomu svitu Zhoden efiop pri povnomu rozumi ne zvazhivsya b publichno zazhadati vidstavki yakoyi nebud posadovoyi osobi Zhoden efiop yaku b vin ne otrimav osvitu ne riziknuv bi napisati list v gazetu z kritikoyu derzhavnogo chinovnika abo uryadovogo politika i zhodna gazeta ne nadrukuvala b takij list navit yaksho b i otrimala jogo U grudni 1960 roku koli imperator perebuvav iz vizitom u Braziliyi v krayini vidbulasya sproba derzhavnogo perevorotu Golovnimi zmovnikami viyavilisya Girmame Niuaj ta jogo brat Mengistu prichomu ostannij buv generalom komanduvachem imperatorskoyi gvardiyi Priyednatisya do zmovnikiv pogodivsya 44 richnij naslidnij princ Asfa Uosen Zakolot buv pridushenij zmovniki namagalisya vtekti z krayini Koli yih otochila policiya Girmame naklav na sebe ruki Poranenogo Mengistu zaareshtuvali potim vilikuvali i publichno povisili v Addis Abebi Vijna v Eritreyi U 1950 roci OON virishila ob yednati Efiopiyu i kolishnyu italijsku koloniyu Eritreyu v ramkah federaciyi Rishennya nabralo chinnosti v 1952 roci Bilshist eritrejciv vistupali za nezalezhnist svoyeyi krayini todi yak Efiopiya namagalasya pozbaviti yiyi prav sho nadayutsya avtonomiyeyu Sformovanij v kinci 1950 h rokiv Front zvilnennya Eritreyi FZE u veresni 1961 roku pochav ozbroyenu borotbu za nezalezhnist U vidpovid na ce v 1962 roci Hajle Selassiye I pozbaviv Eritreyu prav avtonomiyi rozpustivshi yiyi parlament vviv na teritoriyi provinciyi cenzuru i zaboroniv politichni partiyi Povstannya v Eritreyi prijnyalo zatyazhnij harakter Do kincya 1960 h rokiv u buntivnij provinciyi perebuvali znachni efiopski sili priblizno polovina nacionalnoyi gvardiyi prote bojovi diyi ne pripinyalisya Eritrejska problema perezhila imperatora i vreshti resht privela do viddilennya Eritreyi v 1991 roci Selassiye pid chas svogo vizitu v Vashington 1963 rik Revolyuciya Nezadovolennya rezhimom zrilo rokami Vnutrishnopolitichna situaciya v krayini rizko zagostrilasya v 1974 roci na tli zrostannya inflyaciyi i bezrobittya ukupi iz strahitlivim golodom vid yakogo v 1972 1974 rokah pomerlo blizko 200 tis osib Uryad viyavivsya ne v zmozi zapobigti katastrofi pikluyuchis persh za vse pro vlasnu reputaciyu vin bud yakimi zasobami namagavsya prihovati do 1973 roku vid zovnishnogo svitu sam fakt golodu pririkshi lyudej na golodnu smert Na pochatku 1974 rozkvartirovani v Asmeri armijski chastini zbuntuvalisya vimagayuchi zbilshennya groshovogo zabezpechennya Nezabarom do nih priyednalisya vijskovi chastini v inshih rajonah krayini sho zazhadali vidstavki uryadu Vijskovih pidtrimali robitniki i studenti Ce zmusilo Hajle Selassiye I pogoditisya na sklikannya konstitucijnoyi konferenciyi yaka povinna bula rozglyanuti pitannya pro podalshe obmezhennya jogo vladi U podalshi dekilka misyaciv vin vtrativ realnu vladu yaka perejshla do vijskovih Nezabarom vijskovi rozpustili civilnij uryad i stvorili svij timchasovij vijskovij uryad U lipni armijski oficeri zmusili jogo pogoditisya z kandidaturoyu prem yer ministra i 12 veresnya zmistili imperatora Svitova naftova kriza v 1973 roci prizvela do rizkogo padinnya rivnya dobrobutu v Efiopiyi Smert 28 serpnya 1975 roku po radio bulo ogolosheno pro smert Hajle Selassiye I Oficijno pro prichinu smerti ne govorilosya lishe bulo skazano sho imperatora znajshli mertvim v jogo lizhku i prichina smerti jmovirno pov yazana z naslidkom operaciyi prostati zroblenoyi jomu dva misyaci ranishe Za odniyeyu z versij Mengistu dopovili sho emigrantski krugi vinoshuyut plani restavraciyi monarhiyi Za nakazom komunistichnogo vozhdya imperatora zadushili podushkoyu a trup vikinuli u vidhozhe misce Razom z imperatorom buli stracheni ministri i sotni pridvornih Mengistu vsilyako zaperechuvav svoyu prichetnist do smerti imperatora Jomu bulo 80 rokiv i vin buv slabkoyu lyudinoyu Mi pragnuli vsima svoyimi silami vryatuvati jogo ale mi ne zmogli zberegti jogo Im yaHajle Selassiye I buv vidomij yak Lij Tafari Makonnen Amharska ልጅ ተፈሪ መኮንን Lij Teferi mekonnin Lij perekladayetsya yak ditina i sluzhit dlya poznachennya togo sho molod blagorodnoyi krovi Jogo im ya Tafari oznachaye toj kogo povazhayut abo boyatsya Yak i bilshist efiopiv jogo osobiste im ya Tafari pohodit vid jogo batka Makonnena ridko buvaye sho vid dida Woldemikael Im ya Ge ez Hajle Selassiye otrimav v den hreshennya i prijnyav yak chastinu svogo osobistogo im ya v 1930 roci Gubernatorom Harera vin buv vidomij vzhe yak Ras Tafari Makonnen Ras perekladayetsya yak golova i ye rangom dvoryanstva ekvivalentnomu gercogu popri ce chasto perekladayetsya yak princ U 1916 roci Imperatricya Zewditu priznachila jogo na posadu Balemulu Silt an Enderase Povnovazhnogo Regenta U 1928 roci vona nadala jomu tron Shoa pidvishivshi jogo titul do Negus abo Korol 2 listopada 1930 pislya smerti imperatrici Zewditu Ras Tafari buv koronovanij korolem koroliv chasto anglijskoyu perekladayetsya yak Imperator Pislya svogo voznesinnya vin uzyav im ya Hajle Selassiye I Hajle oznachaye Sila i Selassiye oznachaye Trijcya tomu Hajle Selassiye priblizno perekladayetsya yak Sila Trijci Povnij titul Hajle Selassiye buv Jogo Imperatorska Velichnist Hajle Selassiye I Pidkoryuyuchij Lev z kolina Yudi Car Cariv Efiopiyi obranec Bozhij Cej titul vidobrazhaye efiopski dinastichni tradiciyi yak vvazhayetsya vsi monarhi povinni prostezhiti yih pohodzhennya vid Menelika I yakij v efiopskij tradiciyi buv sin carya Solomona i carici Shevi Dlya efiopiv Hajle Selassiye buv vidomij pid bagatma imenami u tomu chisli Janhoy Talaqu Meri i Abba Tekel Ruh Rastafari vikoristovuye bagato z cih imen takozh nazivayuchi jogo Dzha Dzha Rastafari i HIM abreviatura Jogo Imperatorska Velichnist Jogo imenem buv nazvanij Nacionalnij teatr Efiopiyi PerezahovannyaU 1992 roci ostanki Hajle Selassiye I buli znajdeni pid pidlogoyu tualetu v imperatorskomu palaci vtim v yih dostovirnosti ne vsi upevneni i pomisheni spochatku v mavzolej imperatora Menelika a potim v sklep pri cerkvi Svyatoyi Trijci v Addis Abebi 5 listopada 2000 roku ostanki Hajle Selassiye I urochisto perezahovali v sobori Svyatoyi Trijci v Addis Abebi Truna zadrapovana v kolori nacionalnogo prapora bula pokrita osobistim shtandartom imperatora na yakomu namalovanij pokrovitel Efiopiyi Svyatij Georgij sho peremagaye drakona Na panahidu prijshli tisyachi lyudej nashadki monarha sho zhivut nini v SShA i Yevropi a takozh inozemni gosti Zhodnoyi oficijnoyi osobi na perepohovanni ne bulo Prihilniki Rastafarianstva vvazhayut Hajle Selassiye I odnim z vtilen Boga na Zemli a den jogo narodzhennya svyatom BagatstvaHajle Selassiye I vvazhavsya odnim z najbagatshih lyudej svitu Jomu nalezhali vsi zoloti kopalni Efiopiyi zaliznici v Indiyi kontrolni paketi akcij v promislovih kompaniyah Shvejcariyi i Angliyi fabriki i zavodi v Braziliyi Okrim cogo milyardi dolariv jshli na osobisti rahunki imperatora v bankah Shvejcariyi NagorodiKomandor ordena Zirki Efiopiyi 1909 Licar velikogo hresta Ordenu Svyatogo Mihayila ta Svyatogo Georgiya 1917 Orden Nassausskogo Lyuksemburzkogo Zolotogo leva 1924 Velikij hrest Ordenu Pochesnogo legionu 1924 Licar Velikogo hresta Ordenu Lazni 1924 Licar velikogo hresta Korolivskogo ordena Viktoriyi 1924 Orden sv Morisa i Lazarya 1924 Orden bashti i mecha Portugaliya 1925 Licar Vishogo Ordena Svyatogo Blagovishennya 1928 Viktorianskij nagorodnij lancyug 1930 Orden Solomona I stupeni zi strichkoyu 1930 Orden Muhammeda Ali Yegipetskogo I stupenya 1930 Trichi kavaler Vijskovogo Ordena Hrista Orden Legion zaslug I stupenya 1945 Orden Slona 1954 Orden serafimiv I stepeni 1954 Mahu Chakri 1954 Velika zirka Avstrijskogo Ordena Za zaslugi 1954 Zirka Respubliki Indoneziya I stupeni Indoneziya 1958 Orden Pehlevi I stupenya 1964 Orden Actekskogo Orla I stupenya 1954 Licar Ordena Pidv yazki 1954 Orden Hrizantemi I stupenya 1956 Ordenska strichka 1930 Vijskovij Orden Sv Ioahima Portugalskogo Argentinskij orden Sen Martina Vizvolitelya Yegipetskij Orden Nilu Zolotij lancyug Orden Piya IX Vatikan 7 listopada 1970 Livijskij Orden Idrisa I Tuniskij Orden Nezalezhnosti Jordanskij Orden Hussejna ibn Ali Marokkanskij Orden Muhammada Sudanskij pochesnij lancyug Irakskij Orden Hashimitiv Orden Koroni Italiyi 1917 Belgijskij Orden Leopolda 1924 Licar velikogo hresta Ordena Vilyama 1954 Licar Velikogo hresta ordena Niderlandskogo leva 1930 Polskij Orden Bilogo Orla 1930 Norvezkij Orden Sv Olava I stupeni 1949 Ispanskij Orden Karlosa III pershogo stupenya Finskij Orden Biloyi Troyandi Finlyandiyi I stupenya Yugoslavskij orden Velikoyi Zirki 1954 Orden Pakistanu I stupenya 1958 Orden derzhavnoyi koroni Malajziyi 1968 Orden korolya Abdel Aziza I stupeni Orden Zirki Gana 1970 Orden prapora narodnoyi respubliki Ugorshina I stupeni z diamantami 1964 Francuzka vijskova medal 1954 Velikij hrest Nacionalnogo Ordena Vetnama 1958 Birmanskij Orden Istini 1958 Brazilskij Orden Pivdennogo Hresta I stupenya 1958 Orden Zayiru Leoparda I stupenya Senegalskij Orden Leva Malavijskij Orden Lva Kamerunskij Orden Peruanskij Orden Soncya Venesuelskij Orden Simona Bolivara I stupenya Bolivijskij Orden Andskogo Kondora Vishij stupin Kitajskogo Ordena Dobrodijnoyi Hmari Sirijskij Orden Umaya Orden Mono derzhavi Togo Kongolezkij Orden Za zaslugi Somali Orden Leoparda 1960 Gabonskij Orden Ekvatorialnoyi Zirki Orden Federalnoyi Respubliki Nigeriya Orden Ugandi Nilskogo Vitoku Zambijskij Orden Orla Osoblivij stupin Ordena FRN Za zaslugi Italijskij Orden respubliki I stupenya 1955 Nacionalni ordeni Livanu Nacionalnij orden Chili Nacionalnij orden Centralnoafrikanskoyi imperiyi Nacionalnij orden Verhnoyi Volti Nacionalnij orden Chad Nacionalnij orden Benina Nacionalnij orden Mali Nacionalnij orden Madagaskaru Nacionalnij orden Mavritaniyi Nacionalnij orden Gvineyi Nacionalnij orden Nigera Nacionalnij Pochesnij Orden Za zaslugi Gayiti 1966 Licar Liberijskogo Ordena Pershoprohodciv zi strichkoyu Komandor Kenijskogo Ordena Zolotogo Sercya Radzha Filippinskogo Ordena Sikatuna Komandor Ordena Ugandi Shita ta Spisiv 1964 Orden Bilogo Leva Chehoslovachchina Orden Suvorova I stupeni SRSR 1959 Orden svyatogo rivnoapostolnogo velikogo knyazya Volodimira I stupeni RPC 1959 Notatkiamharskoyu im ya oznachaye Sila Trijci PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Discogs 2000 d Track Q504063 Hajle Selassie I pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Gates Henry Louis and Anthony Appiah Africana The Encyclopedia of the African and African American Experience 1999 p 902 Arhiv originalu za 16 chervnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 3 travnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 2 serpnya 2010 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 3 travnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 18 chervnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 28 travnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 100 velikih diktatoriv M Viche 2002 656 s Arhiv originalu za 19 sichnya 2012 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 28 grudnya 2010 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 31 grudnya 2013 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 6 serpnya 2014 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 28 grudnya 2010 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 6 grudnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 3 travnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 3 chervnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2009 Procitovano 21 chervnya 2008 Italo efiopska vijna 1935 1936 rr originalu za 14 lyutogo 2007 Procitovano 14 lyutogo 2007 Arhiv originalu za 11 travnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 6 serpnya 2014 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 9 bereznya 2011 Procitovano 21 chervnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 13 sichnya 2014 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 1 travnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 19 veresnya 2010 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 31 travnya 2016 Procitovano 30 lipnya 2019 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 29 bereznya 2019 Procitovano 21 chervnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Vsesvitnya istoriya voyen MN TOV Harverst 2004 640 s Arhiv originalu za 23 bereznya 2016 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 21 chervnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 7 bereznya 2009 Procitovano 21 chervnya 2008 Mammo Tirfe The Paradox of Africa s Poverty 1999 stor 103 Arhiv originalu za 7 serpnya 2009 Procitovano 21 chervnya 2008 Efiopi pohovayut imperatora cherez 25 rokiv pislya jogo smerti Arhiv originalu za 30 listopada 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2007 Procitovano 21 chervnya 2008 Arhiv originalu za 25 chervnya 2008 Procitovano 21 chervnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2007 Procitovano 21 chervnya 2008 Acta Apostolicae Sedis 1970 P 862 14 lipnya 2018 u Wayback Machine ital Arhiv originalu za 5 lipnya 2008 Procitovano 25 chervnya 2008 LiteraturaV I Golovchenko Hajle Selassiye I Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 PosilannyaGajle Sellasiye Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hajle Selassiye I Interv yu s Jogo Imperatorskoyu Velichnistyu Hajle Selassiye I 1967 rik 29 travnya 2008 u Wayback Machine Fotogalereya Hajle Selassiye I 21 veresnya 2011 u Wayback Machine Hajle Selassiye na monetah Efiopiyi 3 veresnya 2012 u Wayback Machine