Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хагуро (Haguro, яп. 羽黒) — важкий крейсер Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.
| «Хагуро» | ||
|---|---|---|
| 羽黒 | ||
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | важкий крейсер типу «Мьоко» | |
| Держава прапора |  Японія | |
| Належність |  | |
| Корабельня | верфі Mitsubishi у Нагасакі | |
| Закладено | 16 березня 1925 | |
| Спущено на воду | 24 березня 1928 | |
| Введено в експлуатацію | 25 квітня 1929 | |
| На службі | 1929—1945 | |
| Загибель | 16 травня 1945 потоплений британськими кораблями в Малаккській протоці | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 13 300 | |
| Довжина | 201,7 м | |
| Ширина | 20,7 м | |
| Осадка | 6,3 м | |
| Бронювання | пояс 100 мм, палуба 37 мм, башти 25 мм, барбети 75 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 парові турбіни, 12 парових котлів | |
| Потужність | 130 000 к.с. (96 МВт) | |
| Швидкість | 36 вузлів | |
| Дальність плавання | 8000 миль (15 000 км) на швидкості 14 вузлів | |
| Екіпаж | 773 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 10 (5х2) × 203-мм / 50 калібрів гармат | |
| Торпедно-мінне озброєння | 12 (4х3 фіксовані) × 610-мм торпедних апаратів (1929), 8 (2х4 поворотні) х 610-мм торпедних апаратів (1935), 16 (4х4 поворотні) х 610-мм торпедних апаратів (1941), 8 (2х4 поворотні) х 610-мм торпедних апаратів (червень 1944) | |
| Зенітне озброєння | * 6 х 120-мм гармат (1929), 8 (4х2) х 127-мм гармат (1935)
| |
| Авіація | 2 гідролітаки + 1 катапульта (1929), 3 (за проєктом 4) гідролітаки + 2 катапульти (1935) | |
Корабель, який належав до крейсерів типу «Мьоко», спорудили 1929 року на верфі компанії Mitsubishi у Нагасакі.
Відомо, що 20—21 серпня 1937-го на тлі початку Другої японо-китайської війни Хагуро разом з великою групою важких крейсерів та есмінців вирушив до узбережжя Центрального Китаю, де з 13 серпня почались бої в Шанхаї. Загін доправив сюди військовослужбовців і 22 серпня відбулась висадка японського десанту за кілька десятків кілометрів на схід від Шанхаю, що зменшило тиск китайських військ на значно менш численний гарнізон, який японці утримували в певній зоні міста після конфлікту 1932 року («Інцидент 28 січня»).
Станом на 1941 рік корабель належав до та на початку грудня перебував на Палау (західна частина Каролінських островів). 6 грудня Хагуро разом із двома іншими крейсерами дивізії під охороною двох есмінців вийшов з Палау для виконання функції дистанційного прикриття рейду авіаносця «Рюдзьо» на Давао (стався 8 грудня в день атаки на Перл-Гарбор — тільки по другу сторону лінії зміни дат) та допоміжного десанту на сході Філіппінського архіпелагу. 12 вересня відбулась висадка в Легаспі на південно-східному узбережжі острова Лусон, а через три доби загін повернувся на Палау.
17 грудня 1941-го крейсери знову вийшли в море в межах операції з оволодіння портом Давао на південному узбережжі острова Мінданао. 20 числа Давао опинилося в руках японців, а вже за чотири доби загін дистанційного прикриття забезпечував проведення операції проти Голо на однойменному острові в архіпелазі Сулу. Після цього Хагуро повернувся на Палау.
28—31 грудня 1941-го Хагуро перейшов до затоки Давао на якірну стоянку в бухті Малалаг-Бей (чотири десятки кілометрів на південний захід від самого Давао), а 9 січня 1942-го вийшов звідси в межах операції з висадки в Менадо на північно-східному півострові острова Целебес. Цього разу Хагуро діяв у парі з важким крейсером «Наті», оскільки третій корабель дивізії «Мьоко» через пошкодження авіацією був вимушений вирушити на ремонт до Японії. Висадка відбулася в ніч проти 11 січня, але загін дистанційного прикриття виконував свої функції до 14 числа. 20 січня ці самі крейсери вийшли з Давао для прикриття десанту на південно-східний півострів острова Целебес до Кендарі, який відбувся 24 січня.
29 січня 1942-го Хагуро та «Наті» вирушили з Давао до якірної стоянки Бангка (поблизу Менадо) в межах підтримки операції проти острова Амбон, висадка на який відбулась 31 січня. Повернувшись до Давао, вони вже 6 лютого попрямували звідси для підтримки наступного десанту до Макассару (південно-західний півострів острова Целебес). Загін пройшов через море Серам у море Банда та зайняв позицію за дві з половиною сотні кілометрів на південний захід від Амбону. Висадка в Макассарі відбулася в ніч проти 8 лютого та не зустріла протидії зі сторони надводних кораблів союзників, тому вже 10 лютого Хагуро прибув до затоки Старінг-Бей поблизу Кендарі.
17 лютого 1942-го Хагуро у складі того ж загону дистанційного прикриття полишив Старінг-Бей у межах операції проти острова Тимор, десантування на який відбулось 20 числа, а 22 лютого Хагуро повернувся у вихідний пункт на Целебесі.
24 лютого 1942-го Хагуро та «Наті» вийшли зі Старінг-Бей у межах операції проти головного острова Нідерландської Ост-Індії Яви. Цього разу, зваживши на наявність у портах Яви значних сил союзників, японське командування змінило традиційну схему операції та не стало утворювати окремий загін дистанційного прикриття. 26 лютого в районі на південь від Банджермасіна (південно-східне завершення Борнео) крейсери 5-ї дивізії об'єдналися з охороною транспортного загону, так що виникло з'єднання у складі 2 важких і 2 легких крейсерів та 16 есмінців. Того ж 26 лютого гідролітак з Хагуро провів розвідку гавані Сурабаї, на яку базувались союзні сили, але був втрачений під час операції з підйому на борт крейсера. Дізнавшись про вихід союзних сил у море, японці залишили з транспортами 2 есмінці, а інші кораблі попрямували назустріч ворогу, що вилилося в битву 27—28 лютого в Яванському морі. На початку бою Хагуро та Наті вели вогонь по нідерландському легкому крейсеру HNLMS De Ruyter та досягли двох влучань снарядами головного калібру, проте обидва вони не здетонували. Далі Хагуро дав перший залп із 8 торпед, який не приніс якогось успіху, а невдовзі після цього поцілив снарядом головного калібру британський крейсер HMS Exeter, швидкість якого впала до 11 вузлів. За кілька хвилин нова торпеда з Хагуро поцілила й потопила нідерландський есмінець HNLMS Kortenaer, але наступний залп із 8 торпед з Хагуро по HMS Exeter знову був невдалим. За кілька годин, уже вночі, бій відновився. HNLMS De Ruyter, поцілений черговою торпедою Хагуро, втратив хід та за кілька годин затонув. У підсумку союзні сили були розгромлені, що дозволило японцям у ніч проти 1 березня розпочати висадку на сході Яви.
Вранці 1 березня 1942-го загін, до якого входили Хагуро та «Наті», під охороною 2 есмінців виявив HMS Exeter у супроводі двох есмінців, який намагався прорватись із Сурабаї в напрямку Австралії в обхід Яви зі сходу, що призвело до зіткнення, відомого як Друга битва у Яванському морі. Загін Хагуро розпочав переслідування, при цьому незадовго до опівдня кораблі союзників перестріли інші 2 важкі крейсери «Асігара» (штабний корабель командувача всієї операції) і «Мьоко» (третій крейсер 5-ї дивізії, який тільки-но повернувся після ремонту). Саме останні першими вступили в бій, а через 55 хвилин вогонь по ворогу відкрив і загін Хагуро. За кілька хвилин британський крейсер отримав перше влучання снарядом, а потім по ньому провели вдалу торпедну атаку 2 есмінці. Всього через 40 хвилин після першого влучання HMS Exeter затонув.
3 березня 1942-го Хагуро прибув на південь Целебесу, а 10 березня вирушив на північ (за кілька діб до того сили союзників на Яві капітулювали). 20 березня крейсер досягнув Сасебо (обернене до Східнокитайського моря узбережжя Кюсю), де до початку квітня проходив короткочасний ремонт.
18 квітня 1942-го крейсер вийшов у море в межах спроб наздогнати американські кораблі, які провели перше повітряне бомбардування Японії («рейд Дуліттла»). Втім, досягнути якогось результату не вдалось і 22 квітня Хагуро повернувся на Японські острови.
Тим часом японське командування запланувало операцію, яка мала за мету узяття під контроль центральних і східних Соломонових островів, а також Порт-Морсбі на оберненому до Австралії узбережжі Нової Гвінеї. 23—27 квітня 1942-го Хагуро разом із другим крейсером 5-ї дивізії «Мьоко» (третій корабель уже був переведений у інший підрозділ) здійснив перехід на атол Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції в цілому ряді архіпелагів). 1 травня Хагуро та «Мьоко» рушили в похід разом із 2 авіаносцями під охороною 6 есмінців. У підсумку надводні сили так і не вступили в бій, а після битви авіаносців у Кораловому морі, яка відбулась 8 травня, японську операцію скасували.
З 13 травня 1942-го крейсери 5-ї дивізії під прикриттям 3 есмінців здійснювали дистанційне прикриття операції узяття під контроль островів Науру та Оушен. Десантний загін уже рушив до Науру, проте 15 травня надійшло повідомлення про перебування в регіоні американського авіаносного з'єднання (це були авіаносці USS Enterprise та USS Hornet, які не встигли прибути вчасно, щоб узяти участь у битві в Кораловому морі). На основі цієї інформації японці скасували операцію з оволодіння Науру (лише в серпні, після висадки американців на Гуадалканалі, вони повернуться до питання розширення контролю на сході Мікронезії), а Хагуро та «Мьоко» 17 травня знову були на Труці, звідки того ж дня рушили до Японії та 22 числа досягнули Куре.
27 травня 1942-го Хагуро та інший крейсер 5-ї дивізії вирушили із Внутрішнього Японського моря в межах операції з оволодіння атолом Мідвей. Вони належали до з'єднання великих артилерійських кораблів адмірала Кондо, яке загалом налічувало 2 лінкори та 4 важкі крейсери під охороною легкого крейсера та 7 есмінців. Після катастрофічної поразки авіаносного з'єднання в битві 4 червня висадку на Мідвеї скасували, а частину кораблів перенаправили для підсилення алеутського напрямку. Зокрема, туди одразу відправили 2 важкі крейсери 4-ї дивізії, що стосується Хагуро та «Мьоко», то вони були придані Північним силам лише 13 червня та виконували це завдання до 23 червня, коли прибули в порт Сендай (на східному узбережжі острова Хонсю).
Із Алеутами був пов'язаний і наступний похід Хагуро. 28 червня 1942-го він вийшов з Омінато (важлива військово-морська база на північному завершенні Хонсю) у складі великого з'єднання адмірала Какуто, яке включало ще 2 важкі крейсери, 1 важкий та 1 легкий авіаносці під ескортом 3 легких крейсерів та 14 есмінців. Завданням загону було прикриття доставки підкріплень на Киску (острів, зайнятий японцями на початку червня в межах єдиного задуму з мідвейською операцією) та протидія можливій американській контратаці. 7 липня з'єднання розпочало повернення з Алеутів, зокрема Хагуро 12 липня прибув до Внутрішнього Японського моря.
7 серпня 1942-го союзники висадились на сході Соломонових островів, що започаткувало шестимісячну битву за Гуадалканал та змусило японське командування перекидати сюди підкріплення. 11 серпня Хагуро вийшов із Йокосуки у складі великого загону надводних кораблів, який загалом налічував 1 лінкор, 5 важких крейсерів та 1 гідроавіаносець під охороною легкого крейсера та 10 есмінців. 17 серпня вони прибули на атол Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції в цілому ряді архіпелагів). 20 серпня з Труку в межах операції проведення конвою з великими підкріпленнями для Гуадалканалу вийшли кілька з'єднань, зокрема Хагуро разом зі ще 4 важкими крейсерами під охороною легкого крейсера та 5 есмінців становив головні сили адмірала Кондо. 24 серпня відбулась битва авіаносних з'єднань біля східних Соломонових островів, а наступного дня рух конвою остаточно припинили внаслідок ударів авіації з наземних аеродромів. Певний час кораблі Кондо, які так і не вступили в бій з надводними силами ворога, перебували в морі, а 5 вересня повернулись на Трук.
9 вересня 1942-го Хагуро вийшов з Труку у складі з'єднання із 2 лінкорів та 5 важких крейсерів, щоб у взаємодії з іншим угрупованням (2 авіаносці, легкий авіаносець, 2 лінкори та 3 важкі крейсери) патрулювати північніше від Соломонових островів у межах підтримки операцій на Гуадалканалі. Втім, цього разу до якогось зіткнення з супротивником не дійшло і 23 вересня японські сили повернулись на Трук. 29 вересня — 5 жовтня Хагуро прямував до Сасебо, де пройшов черговий ремонт.
30 листопада — 8 грудня 1942-го Хагуро та «Мьоко» пройшли з Йокосуки до Рабаула (головна передова база в архіпелазі Бісмарка, з якої здійснювались операції на Соломонових островах і сході Нової Гвінеї) та доправили туди бійців морської піхоти. Висадивши їх, крейсери одразу попрямували на Трук.
31 січня 1943-го Хагуро вийшов з Трука у складі великого з'єднання, яке включало ще 3 важкі крейсери, 2 важкі та 1 легкий авіаносці, 2 лінкори під ескортом легких крейсерів та есмінців. Завданням загону було патрулювання північніше від Соломонових островів задля прикриття евакуації японських сил з Гуадалканалу. Остання завершилась 9 лютого і тоді ж Хагуро повернувся на Трук.
8—13 травня 1943-го Хагуро пройшов до Японії у складі загону, до якого також входили 1 лінкор, 2 ескортні авіаносці та ще один важкий крейсер. На момент їх прибуття до метрополії американці вже почали операцію на Алеутах з узяття під контроль острова Атту (був захоплений японцями влітку 1942-го). У межах заходів з протидії ворожій операції японське командування почало нагромаджувати сили (зокрема, викликало додатковий загін з Труку), проте так і не встигло ввести їх у бій до завершення боїв на Атту. Втім, Хагуро та «Мьоко» з 19 травня по 12 червня перебували на Парамуширі (Курильські острови).
З 16 червня по 18 липня 1943-го Хагуро пройшов ремонт у Сасебо, під час якого, зокрема, його зенітне озброєння підсилили чотирма спареними установками 25-мм автоматів. Невдовзі після цього Хагуро повернувся до Океанії, для чого 31 липня — 5 серпня здійснив перехід на Трук разом зі ще одним важким крейсером та лінкором. 6—10 серпня Хагуро пройшов до Рабаула та назад, виконавши завдання з доставки туди військ.
У середині вересня 1943-го американське авіаносне з'єднання здійснило рейд проти зайнятих японцями островів Гілберта (лежать південніше від Маршаллових островів). У відповідь 18 вересня з Труку на схід вийшли значні сили (2 авіаносці, 2 лінкори, 7 важких крейсерів та інші кораблі), до яких належав і Хагуро. Японці попрямували до атола Еніветок (крайній північний захід Маршаллових островів), проте в підсумку так і не вступили в контакт з союзними силами та 25 вересня повернулись на базу.
11—13 жовтня 1943-го Хагуро разом зі ще одним важким крейсером пройшов у супроводі двох есмінців до Рабаула. На той час вже завершилась битва за архіпелаг Нью-Джорджія в центральній частині Соломонових островів, і японське командування очікувало подальшого розвитку ворожого наступу. 1 листопада союзники справді висадилися на острові Бугенвіль, лише за чотири сотні кілометрів на південний схід від Рабаула. Тієї ж доби для атаки на ворожі кораблі біля плацдарму вирушив японський загін, який включав важкі крейсери «Хагуро» та «Мьоко», 2 легкі крейсери та 6 есмінців (не рахуючи есмінців транспортної групи). Похід закінчився зіткненням у ніч проти 2 листопада, відомим як битва в затоці Імператриці Августи. Японські кораблі підійшли до плацдарму трьома колонами, при цьому Хагуро був у центральній — за важким крейсером «Мьоко». Через невдалі дії командира правої колони її кораблі в темряві перетнули курс центральної, унаслідок чого «Мьоко» таранив і пошкодив есмінець (надалі його добив ворожий артилерійський вогонь). Легкий крейсер, що очолював ліву колону, потрапив під зосереджений вогонь ворожих крейсерів і швидко зазнав важких пошкоджень. Хагуро теж став ціллю для американців та протягом двадцяти хвилин був уражений десятьма 155-мм та 127-мм снарядами, хоча більшість з них і не здетонувала. У таких умовах командир японського загону наказав повернути назад, полишивши пошкоджений легкий крейсер на полі бою (також буде добитий ворогом). Гідролітак з Хагуро, який запустили перед боєм, зник безвісти.
4—7 листопада 1943-го Хагуро пройшов з Рабаула на Трук (можливо відзначити, що в цей же період до Рабаула прибула велика група крейсерів для нової контратаки, проте 5 листопада внаслідок рейду американського авіаносного угруповання одразу 5 японських важких крейсерів зазнали пошкоджень, що фактично остаточно зняло загрозу для сил висадки на Бугенвілі). 12—17 листопада Хагуро прямував до Японії, після чого кілька тижнів проходив ремонт у Сасебо, під час якого, зокрема, отримав додатково вісім одинарних установок 25-мм зенітних автоматів (це збільшило загальну кількість стволів такого калібру на кораблі до 24 одиниць).
У грудні 1943-го Хагуро залучили до операції «Бо Го», метою якої була доставка підкріплень до Кавієнга — другої за значенням японської бази в архіпелазі Бісмарка, розташованої на північному завершенні острова Нова Ірландія. У цей період комунікації до архіпелагу перебували під дедалі більшим тиском союзників, тому перекидання великих військових контингентів було доцільно вести за допомогою швидкісних військових кораблів. 23 грудня Хагура вийшов з Куре у складі конвою «Бо № 2 Го», при цьому він мав на борту понад п'ять сотень бійців, дві десантні баржі «Дайхацу» та озброєння. З 29 грудня 1943 по 2 січня 1944 загін перебував на Труці, а потім до 5 січня здійснив рейс до Кавієнгу та назад.
Станом на початок лютого 1944-го японське командування вже розуміло, що Трук втратив своє значення й подальше базування тут значних сил наражає їх на небезпеку. Як наслідок, майже всі великі кораблі вивели звідси, зокрема 10—13 лютого Хагуро та ще 3 важкі крейсери під охороною 4 есмінців пройшли на Палау на заході Каролінських островів, а базу на Труці вже 17 лютого розгромило американське авіаносне з'єднання. З 9 по 22 березня Хагуро разом зі ще одним крейсером та есмінцем супроводив танкерний конвой до Балікпапану і Таракану (центри нафтовидобутку на сході острова Борнео) та назад на Палау (можливо відзначити, що через дії американських підводних човнів підвезення пального з Нідерландської Ост-Індії до Палау і Труку було вельми ризикованою справою).
29 березня — 2 квітня 1944-го всі крейсери з Палау (сюди також прибув з Японії ще один важкий крейсер) перешли до Давао, при цьому вже наступного дня після їх відбуття база на Палау була розгромлена при рейді авіаносного з'єднання. А 7—9 квітня цей загін (до якого приєднався легкий крейсер, що прибув у Давао з Японії) пройшов у район Сінгапуру до якірної стоянки Лінгга, де зосередились головні сили японського флоту (дії підводних човнів на комунікаціях вкрай ускладнювали доставку палива до Японії та підвели до рішення базувати флот у Південно-Східній Азії поблизу районів нафтовидобутку).
12—15 травня 1944-го Хагуро пройшов з Лінгга до Таві-Таві (у філіппінському архіпелазі Сулу поряд з нафтовидобувними районами острова Борнео). На той час японське командування очікувало швидкої ворожої атаки на головний оборонний периметр імперії, що після відходу з Труку проходив через Маріанські острови, Палау та захід Нової Гвінеї, а тому перевело флот ближче до цих районів.
30—31 травня 1944-го Хагуро разом зі ще одним важким крейсером та лінкором «Фусо» перейшли до Давао, після чого 2 червня цей загін вийшов для дистанційного прикриття операції з доставки підкріплень на острів Біак (біля північно-західного узбережжя Нової Гвінеї), де наприкінці травня висадилися союзники. Втім, невдовзі операцію скасували через втрату раптовості й надвечір 3 червня загін Хагуро попрямував назад до Давао.
За кілька діб командування вирішило здійснити ще одну спробу провести підкріплення на Біак і 7 червня 1944-го Хагуро та інший важкий крейсер полишили базу під охороною двох есмінців, причому на виході із затоки Давао один з есмінців був потоплений підводним човном. Втім, загін дистанційного прикриття й далі виконував завдання, а 11 червня прибув до острова Бачан (біля південно-західного завершення значно більшого острова Хальмахера), де в підсумку зібрались великі сили японців, зокрема 12 червня прибули обидва суперлінкори «Ямато» і «Мусаші».
Того ж 12 червня 1944-го американці розпочали операцію з оволодіння Маріанськими островами. Головні сили японського флоту вийшли для контратаки, причому кораблі з Бачану після переходу 13—16 червня приєднались до основного з'єднання. Під час битви 19—20 червня у Філіппінському морі Хагуро належав до «загону А», основну силу якого становили 3 авіаносці (2 з яких були 19 червня потоплені підводними човнами). У битві японці зазнали важкої поразки, а 22 червня Хагуро прибув на острів Окінава (південна частина архіпелагу Рюкю).
24 червня 1944-го корабель вже був у Куре, де за кілька діб пройшов певну модернізацію, яка полягала в демонтажі кормового торпедного апарата та встановленні 4 строєних та 16 одинарних установок 25-мм зенітних автоматів (що збільшило загальну кількість стволів такого калібру на крейсері до 52 одиниць). 1 липня 1944-го Хагуро полишив Внутрішнє Японське море, маючи на борту війська та припаси, і 4 липня був у [Маніла[Манілі]]. 8 липня крейсер відвідав Замбоангу (західне завершення Мінданао), а за кілька діб прибув до Сінгапура, де пройшов короткочасний доковий ремонт.
Починаючи з кінця липня 1944-го, Хагуро два з половиною місяці перебував на якірній стоянці Лінгга. 18 жовтня 1944-го флот полишив Лінгга для підготовки до протидії неминучій ворожій атаці на Філіппіни. Він пройшов через Бруней, після чого розділився на два з'єднання. Хагуро увійшов до ескорту головних сил адмірала Куріти, які 24 жовтня під час переходу через море Сібуян (внутрішня частина Філіппінського архіпелагу на південь від острова Лусон) стали ціллю для потужних ударів американської авіації, проте Хагуро не пошкодили. Далі Куріта вийшов до Тихого океану і 25 жовтня провів бій біля острова Самар з групою ескортних авіаносців. Під час останнього Хагуро був уражений малою — лише 45-кг — бомбою, проте вона вивела з ладу одну з башт головного калібру та змусила затопити її погріб боєзапасу, загинуло 30 моряків з артилерійської обслуги.
Після бою біля Самару розпочався відступ залишків японського флоту, перший етап якого знову пролягав через внутрішні моря Філіппін. 26 жовтня 1944-го в районі на захід від острова Панай з'єднання Куріти стало ціллю для повітряних атак, проте Хагуро не зазнав додаткових пошкоджень і 28 числа прибув до Брунею.
8 листопада 1944-го Яхагі разом з головними силами полишив Бруней, оскільки японське командування очікувало удару по цьому порту. Більшість кораблів вирушила перечікувати загрозливий період біля островів Спратлі, а 11 листопада повернулась до Брунею. Тут 16 числа унаслідок авіанальоту Хагуро зазнав незначних пошкоджень, а наступної доби знову вирушив разом із групою кораблів до островів Спратлі. 19 листопада японські кораблі рушили звідси до Лінгга, при цьому Хагуро в підсумку відокремився та прибув 22 листопада в Сінгапур для ремонту, під час якого демонтували гармати пошкодженої башти.
16 грудня 1944-го Хагуро полишив док, а за дві доби вийшов у море на допомогу важкому крейсеру «Мьоко», торпедованому підводним човном. 19 грудня крейсери зустрілись, проте через шторм лише за добу Хагуро зміг узяти пошкоджений корабель на буксир. 25 грудня «Мьоко» довели до Сінгапура.
Наступні кілька місяців Хагуро провів у районі Сінгапура — на якірній стоянці Лінгга, в ремонтних доках, на військово-морській базі Селетар. 20 березня 1945-го, коли крейсер змінював місце стоянки на тільки-но згаданій базі, неподалік від нього здетонувала міна, проте це не завдало Хагуро нових пошкоджень.
Врахувавши співвідношення сил, Хагуро більше не посилали в бойові рейди, а використовували як швидкохідний транспорт для перевезення військ і припасів. Наприклад, 9—14 квітня 1945-го він у супроводі есмінця «Камікадзе» здійснив перехід з Сінгапуру до Батавії, куди доправив сім сотень бійців, і назад. А на початку травня його почали готувати для рейсу до Порт-Блер (Андаманські острови), для чого на сінгапурській верфі демонтували торпедні апарати, щоб звільнити місце для розміщення вантажів. Крім того, з тією ж метою з погребів вивантажили частину снарядів головного калібру. 9 травня Хагуро полишив Сінгапур у супроводі все того ж «Камікадзе».
Британське командування отримало інформацію про вихід Хагуро й вирішило спробувати знищити його, для чого виділило 2 лінкори, 4 ескортні авіаносці, 1 важкий та 2 легкі крейсери під охороною есмінців. 10 травня повітряна розвідка японців помітила ворожі кораблі, після чого Хагуро повернув назад і 11 числа прибув у Сінгапур. Втім, це не означало відмови від операції і 14 травня крейсер знову рушив у море. Після опівдня 15 травня надійшли повідомлення про виявлення авіарозвідкою ворожого крейсера та двох есмінців у районі північного завершення Суматри і на Хагуро знову дістали наказ на розворот. Втім, це вже не допомогло уникнути зіткнення з британцями, які вислали вперед швидкохідні есмінці. Невдовзі після опівночі 16 травня Хагуро зустрівся з 5 есмінцями, які, готуючись до бою, вишикувались напівкільцем, а при наближенні ворога атакували його з різних сторін торпедами. Кілька з них (три чи чотири) влучили у крейсер та завдали йому серйозних пошкоджень, зокрема після другої торпеди Хагуро втратив хід. Крейсер певний час вів вогонь у відповідь та зміг пошкодити один есмінець, проте доволі швидко втрата енергії позбавила його можливості використовувати башти головного калібру. Дещо більш ніж за годину після ураження першою торпедою Хагуро затонув, загинув 751 моряк. «Камікадзе», який вцілів у нічному бою, повернувся до місця загибелі Хагуро 17 травня та зміг підібрати понад три сотні вцілілих.
Примітки
- . www.shipbucket.com. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2021.
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 17 листопада 2021.
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 10 березня 2007. Процитовано 17 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Haguro Haguro yap 羽黒 vazhkij krejser Imperskogo flotu Yaponiyi yakij vzyav uchast u Drugij svitovij vijni Haguro 羽黒 Sluzhba Tip klas vazhkij krejser tipu Moko Derzhava prapora Yaponiya Nalezhnist Korabelnya verfi Mitsubishi u Nagasaki Zakladeno 16 bereznya 1925 Spusheno na vodu 24 bereznya 1928 Vvedeno v ekspluataciyu 25 kvitnya 1929 Na sluzhbi 1929 1945 Zagibel 16 travnya 1945 potoplenij britanskimi korablyami v Malakkskij protoci Identifikaciya Parametri Tonnazh 13 300 Dovzhina 201 7 m Shirina 20 7 m Osadka 6 3 m Bronyuvannya poyas 100 mm paluba 37 mm bashti 25 mm barbeti 75 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka 4 parovi turbini 12 parovih kotliv Potuzhnist 130 000 k s 96 MVt Shvidkist 36 vuzliv Dalnist plavannya 8000 mil 15 000 km na shvidkosti 14 vuzliv Ekipazh 773 Ozbroyennya Artileriya 10 5h2 203 mm 50 kalibriv garmat Torpedno minne ozbroyennya 12 4h3 fiksovani 610 mm torpednih aparativ 1929 8 2h4 povorotni h 610 mm torpednih aparativ 1935 16 4h4 povorotni h 610 mm torpednih aparativ 1941 8 2h4 povorotni h 610 mm torpednih aparativ cherven 1944 Zenitne ozbroyennya 6 h 120 mm garmat 1929 8 4h2 h 127 mm garmat 1935 8 4h2 h 25 mm garmat 1941 16 8h2 h 25 mm garmat lipen 1943 24 8h2 8h1 25 mm garmati listopad 1943 52 4h3 8h2 24h1 h 25 mm garmati cherven 1944 Aviaciya 2 gidrolitaki 1 katapulta 1929 3 za proyektom 4 gidrolitaki 2 katapulti 1935 Krejser pid chas budivnictva u 1928 roci 16 05 45Rajon potoplennya Haguro Korabel yakij nalezhav do krejseriv tipu Moko sporudili 1929 roku na verfi kompaniyi Mitsubishi u Nagasaki Vidomo sho 20 21 serpnya 1937 go na tli pochatku Drugoyi yapono kitajskoyi vijni Haguro razom z velikoyu grupoyu vazhkih krejseriv ta esminciv virushiv do uzberezhzhya Centralnogo Kitayu de z 13 serpnya pochalis boyi v Shanhayi Zagin dopraviv syudi vijskovosluzhbovciv i 22 serpnya vidbulas visadka yaponskogo desantu za kilka desyatkiv kilometriv na shid vid Shanhayu sho zmenshilo tisk kitajskih vijsk na znachno mensh chislennij garnizon yakij yaponci utrimuvali v pevnij zoni mista pislya konfliktu 1932 roku Incident 28 sichnya Stanom na 1941 rik korabel nalezhav do ta na pochatku grudnya perebuvav na Palau zahidna chastina Karolinskih ostroviv 6 grudnya Haguro razom iz dvoma inshimi krejserami diviziyi pid ohoronoyu dvoh esminciv vijshov z Palau dlya vikonannya funkciyi distancijnogo prikrittya rejdu avianoscya Ryudzo na Davao stavsya 8 grudnya v den ataki na Perl Garbor tilki po drugu storonu liniyi zmini dat ta dopomizhnogo desantu na shodi Filippinskogo arhipelagu 12 veresnya vidbulas visadka v Legaspi na pivdenno shidnomu uzberezhzhi ostrova Luson a cherez tri dobi zagin povernuvsya na Palau 17 grudnya 1941 go krejseri znovu vijshli v more v mezhah operaciyi z ovolodinnya portom Davao na pivdennomu uzberezhzhi ostrova Mindanao 20 chisla Davao opinilosya v rukah yaponciv a vzhe za chotiri dobi zagin distancijnogo prikrittya zabezpechuvav provedennya operaciyi proti Golo na odnojmennomu ostrovi v arhipelazi Sulu Pislya cogo Haguro povernuvsya na Palau 28 31 grudnya 1941 go Haguro perejshov do zatoki Davao na yakirnu stoyanku v buhti Malalag Bej chotiri desyatki kilometriv na pivdennij zahid vid samogo Davao a 9 sichnya 1942 go vijshov zvidsi v mezhah operaciyi z visadki v Menado na pivnichno shidnomu pivostrovi ostrova Celebes Cogo razu Haguro diyav u pari z vazhkim krejserom Nati oskilki tretij korabel diviziyi Moko cherez poshkodzhennya aviaciyeyu buv vimushenij virushiti na remont do Yaponiyi Visadka vidbulasya v nich proti 11 sichnya ale zagin distancijnogo prikrittya vikonuvav svoyi funkciyi do 14 chisla 20 sichnya ci sami krejseri vijshli z Davao dlya prikrittya desantu na pivdenno shidnij pivostriv ostrova Celebes do Kendari yakij vidbuvsya 24 sichnya 29 sichnya 1942 go Haguro ta Nati virushili z Davao do yakirnoyi stoyanki Bangka poblizu Menado v mezhah pidtrimki operaciyi proti ostrova Ambon visadka na yakij vidbulas 31 sichnya Povernuvshis do Davao voni vzhe 6 lyutogo popryamuvali zvidsi dlya pidtrimki nastupnogo desantu do Makassaru pivdenno zahidnij pivostriv ostrova Celebes Zagin projshov cherez more Seram u more Banda ta zajnyav poziciyu za dvi z polovinoyu sotni kilometriv na pivdennij zahid vid Ambonu Visadka v Makassari vidbulasya v nich proti 8 lyutogo ta ne zustrila protidiyi zi storoni nadvodnih korabliv soyuznikiv tomu vzhe 10 lyutogo Haguro pribuv do zatoki Staring Bej poblizu Kendari 17 lyutogo 1942 go Haguro u skladi togo zh zagonu distancijnogo prikrittya polishiv Staring Bej u mezhah operaciyi proti ostrova Timor desantuvannya na yakij vidbulos 20 chisla a 22 lyutogo Haguro povernuvsya u vihidnij punkt na Celebesi 24 lyutogo 1942 go Haguro ta Nati vijshli zi Staring Bej u mezhah operaciyi proti golovnogo ostrova Niderlandskoyi Ost Indiyi Yavi Cogo razu zvazhivshi na nayavnist u portah Yavi znachnih sil soyuznikiv yaponske komanduvannya zminilo tradicijnu shemu operaciyi ta ne stalo utvoryuvati okremij zagin distancijnogo prikrittya 26 lyutogo v rajoni na pivden vid Bandzhermasina pivdenno shidne zavershennya Borneo krejseri 5 yi diviziyi ob yednalisya z ohoronoyu transportnogo zagonu tak sho viniklo z yednannya u skladi 2 vazhkih i 2 legkih krejseriv ta 16 esminciv Togo zh 26 lyutogo gidrolitak z Haguro proviv rozvidku gavani Surabayi na yaku bazuvalis soyuzni sili ale buv vtrachenij pid chas operaciyi z pidjomu na bort krejsera Diznavshis pro vihid soyuznih sil u more yaponci zalishili z transportami 2 esminci a inshi korabli popryamuvali nazustrich vorogu sho vililosya v bitvu 27 28 lyutogo v Yavanskomu mori Na pochatku boyu Haguro ta Nati veli vogon po niderlandskomu legkomu krejseru HNLMS De Ruyter ta dosyagli dvoh vluchan snaryadami golovnogo kalibru prote obidva voni ne zdetonuvali Dali Haguro dav pershij zalp iz 8 torped yakij ne prinis yakogos uspihu a nevdovzi pislya cogo pociliv snaryadom golovnogo kalibru britanskij krejser HMS Exeter shvidkist yakogo vpala do 11 vuzliv Za kilka hvilin nova torpeda z Haguro pocilila j potopila niderlandskij esminec HNLMS Kortenaer ale nastupnij zalp iz 8 torped z Haguro po HMS Exeter znovu buv nevdalim Za kilka godin uzhe vnochi bij vidnovivsya HNLMS De Ruyter pocilenij chergovoyu torpedoyu Haguro vtrativ hid ta za kilka godin zatonuv U pidsumku soyuzni sili buli rozgromleni sho dozvolilo yaponcyam u nich proti 1 bereznya rozpochati visadku na shodi Yavi Vranci 1 bereznya 1942 go zagin do yakogo vhodili Haguro ta Nati pid ohoronoyu 2 esminciv viyaviv HMS Exeter u suprovodi dvoh esminciv yakij namagavsya prorvatis iz Surabayi v napryamku Avstraliyi v obhid Yavi zi shodu sho prizvelo do zitknennya vidomogo yak Druga bitva u Yavanskomu mori Zagin Haguro rozpochav peresliduvannya pri comu nezadovgo do opivdnya korabli soyuznikiv perestrili inshi 2 vazhki krejseri Asigara shtabnij korabel komanduvacha vsiyeyi operaciyi i Moko tretij krejser 5 yi diviziyi yakij tilki no povernuvsya pislya remontu Same ostanni pershimi vstupili v bij a cherez 55 hvilin vogon po vorogu vidkriv i zagin Haguro Za kilka hvilin britanskij krejser otrimav pershe vluchannya snaryadom a potim po nomu proveli vdalu torpednu ataku 2 esminci Vsogo cherez 40 hvilin pislya pershogo vluchannya HMS Exeter zatonuv 3 bereznya 1942 go Haguro pribuv na pivden Celebesu a 10 bereznya virushiv na pivnich za kilka dib do togo sili soyuznikiv na Yavi kapitulyuvali 20 bereznya krejser dosyagnuv Sasebo obernene do Shidnokitajskogo morya uzberezhzhya Kyusyu de do pochatku kvitnya prohodiv korotkochasnij remont 18 kvitnya 1942 go krejser vijshov u more v mezhah sprob nazdognati amerikanski korabli yaki proveli pershe povitryane bombarduvannya Yaponiyi rejd Dulittla Vtim dosyagnuti yakogos rezultatu ne vdalos i 22 kvitnya Haguro povernuvsya na Yaponski ostrovi Tim chasom yaponske komanduvannya zaplanuvalo operaciyu yaka mala za metu uzyattya pid kontrol centralnih i shidnih Solomonovih ostroviv a takozh Port Morsbi na obernenomu do Avstraliyi uzberezhzhi Novoyi Gvineyi 23 27 kvitnya 1942 go Haguro razom iz drugim krejserom 5 yi diviziyi Moko tretij korabel uzhe buv perevedenij u inshij pidrozdil zdijsniv perehid na atol Truk u centralnij chastini Karolinskih ostroviv tut she do vijni stvorili potuzhnu bazu yaponskogo VMF z yakoyi do lyutogo 1944 go provadilis operaciyi v cilomu ryadi arhipelagiv 1 travnya Haguro ta Moko rushili v pohid razom iz 2 avianoscyami pid ohoronoyu 6 esminciv U pidsumku nadvodni sili tak i ne vstupili v bij a pislya bitvi avianosciv u Koralovomu mori yaka vidbulas 8 travnya yaponsku operaciyu skasuvali Z 13 travnya 1942 go krejseri 5 yi diviziyi pid prikrittyam 3 esminciv zdijsnyuvali distancijne prikrittya operaciyi uzyattya pid kontrol ostroviv Nauru ta Oushen Desantnij zagin uzhe rushiv do Nauru prote 15 travnya nadijshlo povidomlennya pro perebuvannya v regioni amerikanskogo avianosnogo z yednannya ce buli avianosci USS Enterprise ta USS Hornet yaki ne vstigli pributi vchasno shob uzyati uchast u bitvi v Koralovomu mori Na osnovi ciyeyi informaciyi yaponci skasuvali operaciyu z ovolodinnya Nauru lishe v serpni pislya visadki amerikanciv na Guadalkanali voni povernutsya do pitannya rozshirennya kontrolyu na shodi Mikroneziyi a Haguro ta Moko 17 travnya znovu buli na Truci zvidki togo zh dnya rushili do Yaponiyi ta 22 chisla dosyagnuli Kure 27 travnya 1942 go Haguro ta inshij krejser 5 yi diviziyi virushili iz Vnutrishnogo Yaponskogo morya v mezhah operaciyi z ovolodinnya atolom Midvej Voni nalezhali do z yednannya velikih artilerijskih korabliv admirala Kondo yake zagalom nalichuvalo 2 linkori ta 4 vazhki krejseri pid ohoronoyu legkogo krejsera ta 7 esminciv Pislya katastrofichnoyi porazki avianosnogo z yednannya v bitvi 4 chervnya visadku na Midveyi skasuvali a chastinu korabliv perenapravili dlya pidsilennya aleutskogo napryamku Zokrema tudi odrazu vidpravili 2 vazhki krejseri 4 yi diviziyi sho stosuyetsya Haguro ta Moko to voni buli pridani Pivnichnim silam lishe 13 chervnya ta vikonuvali ce zavdannya do 23 chervnya koli pribuli v port Sendaj na shidnomu uzberezhzhi ostrova Honsyu Iz Aleutami buv pov yazanij i nastupnij pohid Haguro 28 chervnya 1942 go vin vijshov z Ominato vazhliva vijskovo morska baza na pivnichnomu zavershenni Honsyu u skladi velikogo z yednannya admirala Kakuto yake vklyuchalo she 2 vazhki krejseri 1 vazhkij ta 1 legkij avianosci pid eskortom 3 legkih krejseriv ta 14 esminciv Zavdannyam zagonu bulo prikrittya dostavki pidkriplen na Kisku ostriv zajnyatij yaponcyami na pochatku chervnya v mezhah yedinogo zadumu z midvejskoyu operaciyeyu ta protidiya mozhlivij amerikanskij kontrataci 7 lipnya z yednannya rozpochalo povernennya z Aleutiv zokrema Haguro 12 lipnya pribuv do Vnutrishnogo Yaponskogo morya 7 serpnya 1942 go soyuzniki visadilis na shodi Solomonovih ostroviv sho zapochatkuvalo shestimisyachnu bitvu za Guadalkanal ta zmusilo yaponske komanduvannya perekidati syudi pidkriplennya 11 serpnya Haguro vijshov iz Jokosuki u skladi velikogo zagonu nadvodnih korabliv yakij zagalom nalichuvav 1 linkor 5 vazhkih krejseriv ta 1 gidroavianosec pid ohoronoyu legkogo krejsera ta 10 esminciv 17 serpnya voni pribuli na atol Truk u centralnij chastini Karolinskih ostroviv tut she do vijni stvorili potuzhnu bazu yaponskogo VMF z yakoyi do lyutogo 1944 go provadilis operaciyi v cilomu ryadi arhipelagiv 20 serpnya z Truku v mezhah operaciyi provedennya konvoyu z velikimi pidkriplennyami dlya Guadalkanalu vijshli kilka z yednan zokrema Haguro razom zi she 4 vazhkimi krejserami pid ohoronoyu legkogo krejsera ta 5 esminciv stanoviv golovni sili admirala Kondo 24 serpnya vidbulas bitva avianosnih z yednan bilya shidnih Solomonovih ostroviv a nastupnogo dnya ruh konvoyu ostatochno pripinili vnaslidok udariv aviaciyi z nazemnih aerodromiv Pevnij chas korabli Kondo yaki tak i ne vstupili v bij z nadvodnimi silami voroga perebuvali v mori a 5 veresnya povernulis na Truk 9 veresnya 1942 go Haguro vijshov z Truku u skladi z yednannya iz 2 linkoriv ta 5 vazhkih krejseriv shob u vzayemodiyi z inshim ugrupovannyam 2 avianosci legkij avianosec 2 linkori ta 3 vazhki krejseri patrulyuvati pivnichnishe vid Solomonovih ostroviv u mezhah pidtrimki operacij na Guadalkanali Vtim cogo razu do yakogos zitknennya z suprotivnikom ne dijshlo i 23 veresnya yaponski sili povernulis na Truk 29 veresnya 5 zhovtnya Haguro pryamuvav do Sasebo de projshov chergovij remont Haguro v 1936 roci u shtormovomu mori 30 listopada 8 grudnya 1942 go Haguro ta Moko projshli z Jokosuki do Rabaula golovna peredova baza v arhipelazi Bismarka z yakoyi zdijsnyuvalis operaciyi na Solomonovih ostrovah i shodi Novoyi Gvineyi ta dopravili tudi bijciv morskoyi pihoti Visadivshi yih krejseri odrazu popryamuvali na Truk 31 sichnya 1943 go Haguro vijshov z Truka u skladi velikogo z yednannya yake vklyuchalo she 3 vazhki krejseri 2 vazhki ta 1 legkij avianosci 2 linkori pid eskortom legkih krejseriv ta esminciv Zavdannyam zagonu bulo patrulyuvannya pivnichnishe vid Solomonovih ostroviv zadlya prikrittya evakuaciyi yaponskih sil z Guadalkanalu Ostannya zavershilas 9 lyutogo i todi zh Haguro povernuvsya na Truk 8 13 travnya 1943 go Haguro projshov do Yaponiyi u skladi zagonu do yakogo takozh vhodili 1 linkor 2 eskortni avianosci ta she odin vazhkij krejser Na moment yih pributtya do metropoliyi amerikanci vzhe pochali operaciyu na Aleutah z uzyattya pid kontrol ostrova Attu buv zahoplenij yaponcyami vlitku 1942 go U mezhah zahodiv z protidiyi vorozhij operaciyi yaponske komanduvannya pochalo nagromadzhuvati sili zokrema viklikalo dodatkovij zagin z Truku prote tak i ne vstiglo vvesti yih u bij do zavershennya boyiv na Attu Vtim Haguro ta Moko z 19 travnya po 12 chervnya perebuvali na Paramushiri Kurilski ostrovi Z 16 chervnya po 18 lipnya 1943 go Haguro projshov remont u Sasebo pid chas yakogo zokrema jogo zenitne ozbroyennya pidsilili chotirma sparenimi ustanovkami 25 mm avtomativ Nevdovzi pislya cogo Haguro povernuvsya do Okeaniyi dlya chogo 31 lipnya 5 serpnya zdijsniv perehid na Truk razom zi she odnim vazhkim krejserom ta linkorom 6 10 serpnya Haguro projshov do Rabaula ta nazad vikonavshi zavdannya z dostavki tudi vijsk U seredini veresnya 1943 go amerikanske avianosne z yednannya zdijsnilo rejd proti zajnyatih yaponcyami ostroviv Gilberta lezhat pivdennishe vid Marshallovih ostroviv U vidpovid 18 veresnya z Truku na shid vijshli znachni sili 2 avianosci 2 linkori 7 vazhkih krejseriv ta inshi korabli do yakih nalezhav i Haguro Yaponci popryamuvali do atola Enivetok krajnij pivnichnij zahid Marshallovih ostroviv prote v pidsumku tak i ne vstupili v kontakt z soyuznimi silami ta 25 veresnya povernulis na bazu 11 13 zhovtnya 1943 go Haguro razom zi she odnim vazhkim krejserom projshov u suprovodi dvoh esminciv do Rabaula Na toj chas vzhe zavershilas bitva za arhipelag Nyu Dzhordzhiya v centralnij chastini Solomonovih ostroviv i yaponske komanduvannya ochikuvalo podalshogo rozvitku vorozhogo nastupu 1 listopada soyuzniki spravdi visadilisya na ostrovi Bugenvil lishe za chotiri sotni kilometriv na pivdennij shid vid Rabaula Tiyeyi zh dobi dlya ataki na vorozhi korabli bilya placdarmu virushiv yaponskij zagin yakij vklyuchav vazhki krejseri Haguro ta Moko 2 legki krejseri ta 6 esminciv ne rahuyuchi esminciv transportnoyi grupi Pohid zakinchivsya zitknennyam u nich proti 2 listopada vidomim yak bitva v zatoci Imperatrici Avgusti Yaponski korabli pidijshli do placdarmu troma kolonami pri comu Haguro buv u centralnij za vazhkim krejserom Moko Cherez nevdali diyi komandira pravoyi koloni yiyi korabli v temryavi peretnuli kurs centralnoyi unaslidok chogo Moko taraniv i poshkodiv esminec nadali jogo dobiv vorozhij artilerijskij vogon Legkij krejser sho ocholyuvav livu kolonu potrapiv pid zoseredzhenij vogon vorozhih krejseriv i shvidko zaznav vazhkih poshkodzhen Haguro tezh stav cillyu dlya amerikanciv ta protyagom dvadcyati hvilin buv urazhenij desyatma 155 mm ta 127 mm snaryadami hocha bilshist z nih i ne zdetonuvala U takih umovah komandir yaponskogo zagonu nakazav povernuti nazad polishivshi poshkodzhenij legkij krejser na poli boyu takozh bude dobitij vorogom Gidrolitak z Haguro yakij zapustili pered boyem znik bezvisti 4 7 listopada 1943 go Haguro projshov z Rabaula na Truk mozhlivo vidznachiti sho v cej zhe period do Rabaula pribula velika grupa krejseriv dlya novoyi kontrataki prote 5 listopada vnaslidok rejdu amerikanskogo avianosnogo ugrupovannya odrazu 5 yaponskih vazhkih krejseriv zaznali poshkodzhen sho faktichno ostatochno znyalo zagrozu dlya sil visadki na Bugenvili 12 17 listopada Haguro pryamuvav do Yaponiyi pislya chogo kilka tizhniv prohodiv remont u Sasebo pid chas yakogo zokrema otrimav dodatkovo visim odinarnih ustanovok 25 mm zenitnih avtomativ ce zbilshilo zagalnu kilkist stvoliv takogo kalibru na korabli do 24 odinic U grudni 1943 go Haguro zaluchili do operaciyi Bo Go metoyu yakoyi bula dostavka pidkriplen do Kaviyenga drugoyi za znachennyam yaponskoyi bazi v arhipelazi Bismarka roztashovanoyi na pivnichnomu zavershenni ostrova Nova Irlandiya U cej period komunikaciyi do arhipelagu perebuvali pid dedali bilshim tiskom soyuznikiv tomu perekidannya velikih vijskovih kontingentiv bulo docilno vesti za dopomogoyu shvidkisnih vijskovih korabliv 23 grudnya Hagura vijshov z Kure u skladi konvoyu Bo 2 Go pri comu vin mav na bortu ponad p yat soten bijciv dvi desantni barzhi Dajhacu ta ozbroyennya Z 29 grudnya 1943 po 2 sichnya 1944 zagin perebuvav na Truci a potim do 5 sichnya zdijsniv rejs do Kaviyengu ta nazad Centralna chastina Haguro vidni sparena 127 mm ta sparena 25 mm zenitni ustanovki 1941 rik Stanom na pochatok lyutogo 1944 go yaponske komanduvannya vzhe rozumilo sho Truk vtrativ svoye znachennya j podalshe bazuvannya tut znachnih sil narazhaye yih na nebezpeku Yak naslidok majzhe vsi veliki korabli viveli zvidsi zokrema 10 13 lyutogo Haguro ta she 3 vazhki krejseri pid ohoronoyu 4 esminciv projshli na Palau na zahodi Karolinskih ostroviv a bazu na Truci vzhe 17 lyutogo rozgromilo amerikanske avianosne z yednannya Z 9 po 22 bereznya Haguro razom zi she odnim krejserom ta esmincem suprovodiv tankernij konvoj do Balikpapanu i Tarakanu centri naftovidobutku na shodi ostrova Borneo ta nazad na Palau mozhlivo vidznachiti sho cherez diyi amerikanskih pidvodnih chovniv pidvezennya palnogo z Niderlandskoyi Ost Indiyi do Palau i Truku bulo velmi rizikovanoyu spravoyu 29 bereznya 2 kvitnya 1944 go vsi krejseri z Palau syudi takozh pribuv z Yaponiyi she odin vazhkij krejser pereshli do Davao pri comu vzhe nastupnogo dnya pislya yih vidbuttya baza na Palau bula rozgromlena pri rejdi avianosnogo z yednannya A 7 9 kvitnya cej zagin do yakogo priyednavsya legkij krejser sho pribuv u Davao z Yaponiyi projshov u rajon Singapuru do yakirnoyi stoyanki Lingga de zoseredilis golovni sili yaponskogo flotu diyi pidvodnih chovniv na komunikaciyah vkraj uskladnyuvali dostavku paliva do Yaponiyi ta pidveli do rishennya bazuvati flot u Pivdenno Shidnij Aziyi poblizu rajoniv naftovidobutku 12 15 travnya 1944 go Haguro projshov z Lingga do Tavi Tavi u filippinskomu arhipelazi Sulu poryad z naftovidobuvnimi rajonami ostrova Borneo Na toj chas yaponske komanduvannya ochikuvalo shvidkoyi vorozhoyi ataki na golovnij oboronnij perimetr imperiyi sho pislya vidhodu z Truku prohodiv cherez Marianski ostrovi Palau ta zahid Novoyi Gvineyi a tomu perevelo flot blizhche do cih rajoniv 30 31 travnya 1944 go Haguro razom zi she odnim vazhkim krejserom ta linkorom Fuso perejshli do Davao pislya chogo 2 chervnya cej zagin vijshov dlya distancijnogo prikrittya operaciyi z dostavki pidkriplen na ostriv Biak bilya pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Novoyi Gvineyi de naprikinci travnya visadilisya soyuzniki Vtim nevdovzi operaciyu skasuvali cherez vtratu raptovosti j nadvechir 3 chervnya zagin Haguro popryamuvav nazad do Davao Za kilka dib komanduvannya virishilo zdijsniti she odnu sprobu provesti pidkriplennya na Biak i 7 chervnya 1944 go Haguro ta inshij vazhkij krejser polishili bazu pid ohoronoyu dvoh esminciv prichomu na vihodi iz zatoki Davao odin z esminciv buv potoplenij pidvodnim chovnom Vtim zagin distancijnogo prikrittya j dali vikonuvav zavdannya a 11 chervnya pribuv do ostrova Bachan bilya pivdenno zahidnogo zavershennya znachno bilshogo ostrova Halmahera de v pidsumku zibralis veliki sili yaponciv zokrema 12 chervnya pribuli obidva superlinkori Yamato i Musashi Togo zh 12 chervnya 1944 go amerikanci rozpochali operaciyu z ovolodinnya Marianskimi ostrovami Golovni sili yaponskogo flotu vijshli dlya kontrataki prichomu korabli z Bachanu pislya perehodu 13 16 chervnya priyednalis do osnovnogo z yednannya Pid chas bitvi 19 20 chervnya u Filippinskomu mori Haguro nalezhav do zagonu A osnovnu silu yakogo stanovili 3 avianosci 2 z yakih buli 19 chervnya potopleni pidvodnimi chovnami U bitvi yaponci zaznali vazhkoyi porazki a 22 chervnya Haguro pribuv na ostriv Okinava pivdenna chastina arhipelagu Ryukyu 24 chervnya 1944 go korabel vzhe buv u Kure de za kilka dib projshov pevnu modernizaciyu yaka polyagala v demontazhi kormovogo torpednogo aparata ta vstanovlenni 4 stroyenih ta 16 odinarnih ustanovok 25 mm zenitnih avtomativ sho zbilshilo zagalnu kilkist stvoliv takogo kalibru na krejseri do 52 odinic 1 lipnya 1944 go Haguro polishiv Vnutrishnye Yaponske more mayuchi na bortu vijska ta pripasi i 4 lipnya buv u Manila Manili 8 lipnya krejser vidvidav Zamboangu zahidne zavershennya Mindanao a za kilka dib pribuv do Singapura de projshov korotkochasnij dokovij remont Pochinayuchi z kincya lipnya 1944 go Haguro dva z polovinoyu misyaci perebuvav na yakirnij stoyanci Lingga 18 zhovtnya 1944 go flot polishiv Lingga dlya pidgotovki do protidiyi neminuchij vorozhij ataci na Filippini Vin projshov cherez Brunej pislya chogo rozdilivsya na dva z yednannya Haguro uvijshov do eskortu golovnih sil admirala Kuriti yaki 24 zhovtnya pid chas perehodu cherez more Sibuyan vnutrishnya chastina Filippinskogo arhipelagu na pivden vid ostrova Luson stali cillyu dlya potuzhnih udariv amerikanskoyi aviaciyi prote Haguro ne poshkodili Dali Kurita vijshov do Tihogo okeanu i 25 zhovtnya proviv bij bilya ostrova Samar z grupoyu eskortnih avianosciv Pid chas ostannogo Haguro buv urazhenij maloyu lishe 45 kg bomboyu prote vona vivela z ladu odnu z basht golovnogo kalibru ta zmusila zatopiti yiyi pogrib boyezapasu zaginulo 30 moryakiv z artilerijskoyi obslugi Pislya boyu bilya Samaru rozpochavsya vidstup zalishkiv yaponskogo flotu pershij etap yakogo znovu prolyagav cherez vnutrishni morya Filippin 26 zhovtnya 1944 go v rajoni na zahid vid ostrova Panaj z yednannya Kuriti stalo cillyu dlya povitryanih atak prote Haguro ne zaznav dodatkovih poshkodzhen i 28 chisla pribuv do Bruneyu Haguro pid chas aviaudaru po Rabaulu 2 listopada 1943 roku na zadnomu plani gorit transport 8 listopada 1944 go Yahagi razom z golovnimi silami polishiv Brunej oskilki yaponske komanduvannya ochikuvalo udaru po comu portu Bilshist korabliv virushila perechikuvati zagrozlivij period bilya ostroviv Spratli a 11 listopada povernulas do Bruneyu Tut 16 chisla unaslidok avianalotu Haguro zaznav neznachnih poshkodzhen a nastupnoyi dobi znovu virushiv razom iz grupoyu korabliv do ostroviv Spratli 19 listopada yaponski korabli rushili zvidsi do Lingga pri comu Haguro v pidsumku vidokremivsya ta pribuv 22 listopada v Singapur dlya remontu pid chas yakogo demontuvali garmati poshkodzhenoyi bashti 16 grudnya 1944 go Haguro polishiv dok a za dvi dobi vijshov u more na dopomogu vazhkomu krejseru Moko torpedovanomu pidvodnim chovnom 19 grudnya krejseri zustrilis prote cherez shtorm lishe za dobu Haguro zmig uzyati poshkodzhenij korabel na buksir 25 grudnya Moko doveli do Singapura Nastupni kilka misyaciv Haguro proviv u rajoni Singapura na yakirnij stoyanci Lingga v remontnih dokah na vijskovo morskij bazi Seletar 20 bereznya 1945 go koli krejser zminyuvav misce stoyanki na tilki no zgadanij bazi nepodalik vid nogo zdetonuvala mina prote ce ne zavdalo Haguro novih poshkodzhen Vrahuvavshi spivvidnoshennya sil Haguro bilshe ne posilali v bojovi rejdi a vikoristovuvali yak shvidkohidnij transport dlya perevezennya vijsk i pripasiv Napriklad 9 14 kvitnya 1945 go vin u suprovodi esmincya Kamikadze zdijsniv perehid z Singapuru do Bataviyi kudi dopraviv sim soten bijciv i nazad A na pochatku travnya jogo pochali gotuvati dlya rejsu do Port Bler Andamanski ostrovi dlya chogo na singapurskij verfi demontuvali torpedni aparati shob zvilniti misce dlya rozmishennya vantazhiv Krim togo z tiyeyu zh metoyu z pogrebiv vivantazhili chastinu snaryadiv golovnogo kalibru 9 travnya Haguro polishiv Singapur u suprovodi vse togo zh Kamikadze Britanske komanduvannya otrimalo informaciyu pro vihid Haguro j virishilo sprobuvati znishiti jogo dlya chogo vidililo 2 linkori 4 eskortni avianosci 1 vazhkij ta 2 legki krejseri pid ohoronoyu esminciv 10 travnya povitryana rozvidka yaponciv pomitila vorozhi korabli pislya chogo Haguro povernuv nazad i 11 chisla pribuv u Singapur Vtim ce ne oznachalo vidmovi vid operaciyi i 14 travnya krejser znovu rushiv u more Pislya opivdnya 15 travnya nadijshli povidomlennya pro viyavlennya aviarozvidkoyu vorozhogo krejsera ta dvoh esminciv u rajoni pivnichnogo zavershennya Sumatri i na Haguro znovu distali nakaz na rozvorot Vtim ce vzhe ne dopomoglo uniknuti zitknennya z britancyami yaki vislali vpered shvidkohidni esminci Nevdovzi pislya opivnochi 16 travnya Haguro zustrivsya z 5 esmincyami yaki gotuyuchis do boyu vishikuvalis napivkilcem a pri nablizhenni voroga atakuvali jogo z riznih storin torpedami Kilka z nih tri chi chotiri vluchili u krejser ta zavdali jomu serjoznih poshkodzhen zokrema pislya drugoyi torpedi Haguro vtrativ hid Krejser pevnij chas viv vogon u vidpovid ta zmig poshkoditi odin esminec prote dovoli shvidko vtrata energiyi pozbavila jogo mozhlivosti vikoristovuvati bashti golovnogo kalibru Desho bilsh nizh za godinu pislya urazhennya pershoyu torpedoyu Haguro zatonuv zaginuv 751 moryak Kamikadze yakij vciliv u nichnomu boyu povernuvsya do miscya zagibeli Haguro 17 travnya ta zmig pidibrati ponad tri sotni vcililih Primitki www shipbucket com Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 www combinedfleet com Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 17 listopada 2021 www combinedfleet com Arhiv originalu za 6 chervnya 2011 Procitovano 17 listopada 2021 www combinedfleet com Arhiv originalu za 10 bereznya 2007 Procitovano 17 listopada 2021