Мьоко (Myoko, яп. 妙高) — важкий крейсер Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.
«Мьоко» | ||
---|---|---|
妙高 | ||
«Мьоко» у 1931 році | ||
Служба | ||
Тип/клас | важкий крейсер типу «Мьоко» | |
Держава прапора | Японія | |
Належність | ||
Корабельня | верфі ВМФ у Йокосуці | |
Закладено | 25 жовтня 1924 | |
Спущено на воду | 16 квітня 1927 | |
Введено в експлуатацію | 31 липня 1929 | |
На службі | 1929—1945 | |
Статус | в липні 1946 затоплений у Малаккській протоці | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 13 500 | |
Довжина | 201,7 м | |
Ширина | 20,7 м | |
Осадка | 6,3 м | |
Бронювання | пояс 100 мм, палуба 37 мм, башти 25 мм, барбети 75 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 4 парові турбіни, 12 парових котлів | |
Потужність | 130 000 к.с. (96 МВт) | |
Швидкість | 36 вузлів | |
Дальність плавання | 8000 миль (15 000 км) на швидкості 14 вузлів | |
Екіпаж | 773 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 10 (5х2) × 203-мм / 50 калібрів гармат | |
Торпедно-мінне озброєння | 12 (4х3 фіксовані) × 610-мм торпедних апаратів (1929), 8 (2х4 поворотні) х 610-мм торпедних апаратів (1935), 16 (4х4 поворотні) х 610-мм торпедних апаратів (1941), 8 (2х4 поворотні) х 610-мм торпедних апаратів (червень 1944) | |
Зенітне озброєння | * 6 х 120-мм гармат (1929), 8 (4х2) х 127-мм гармат (1935)
| |
Авіація | 1 (за проєктом 2) гідролітак + 1 катапульта (1929), 3 (за проєктом 4) гідролітаки + 2 катапульти (1935) |
Корабель, який належав до крейсерів типу «Мьоко», спорудили у 1929 році на верфі ВМФ у Йокосуці.
Відомо, що 20—21 серпня 1937-го на тлі початку Другої японо-китайської війни Мьоко разом з великою групою важких крейсерів та есмінців вирушив до узбережжя Центрального Китаю, де з 13 серпня почались бої в Шанхаї. Загін доправив сюди військовослужбовців і 22 серпня відбулась висадка японського десанту за кілька десятків кілометрів на схід від Шанхаю, що зменшило тиск китайських військ на значно менш численний гарнізон, який японці утримували у певній зоні міста після конфлікту 1932 року («Інцидент 28 січня»).
У травні 1938-го Мьоко залучили до операції з оволодіння портом Амой (Сямень), розташованим біля південного входу до Тайванської протоки, при цьому Мьоко був найбільшим кораблем загону, до якого також входили 4 легкі крейсери та 10 есмінців. Вранці 10 травня 1938-го японські кораблі розпочали бомбардування китайських позицій, що допомогло десанту морських піхотинців оволодіти Амоєм за дві доби.
Станом на 1941 рік корабель належав до 5-ї дивізії крейсерів та на початку грудня перебував на Палау (західна частина Каролінських островів). 6 грудня Мьоко разом із двома іншими крейсерами дивізії під охороною двох есмінців вийшов з Палау для виконання функції дистанційного прикриття рейду авіаносця «Рюдзьо» на Давао (стався 8 грудня в день атаки на Перл-Гарбор — тільки по другу сторону лінії зміни дат) та допоміжного десанту на сході Філіппінського архіпелагу. 12 вересня відбулась висадка у Легаспі на південно-східному узбережжі острова Лусон, а через три доби загін повернувся на Палау.
17 грудня 1941-го крейсери знову вийшли в море в межах операції з оволодіння портом Давао на південному узбережжі острова Мінданао. 20 числа Давао опинилося в руках японців, а вже за чотири доби загін дистанційного прикриття забезпечував проведення операції проти Голо на однойменному острові в архіпелазі Сулу. Після цього Мьоко повернувся на Палау.
28—31 грудня 1941-го Мьоко перейшов до затоки Давао на якірну стоянку в бухті Малалаг-Бей (чотири десятки кілометрів на південний захід від самого Давао). 4 січня 1942-го цю стоянку атакували літаки B-17 «Літаюча фортеця», які піднялись з острова Ява. Їм вдалось поцілити однією бомбою Мьоко, після чого крейсер 5—9 січня здійснив перехід до Сасебо (обернене до Східнокитайського моря узбережжя Кюсю) для відновлення. Ремонт тривав більш як місяць і лише 20 лютого Мьоко рушив назад до Південно-Східної Азії.
На момент прибуття Мьоко японці вже розпочали операцію проти головного острова Нідерландської Ост-Індії Яви. Інші крейсери 5-ї дивізії рушили в море 24 лютого, тоді як Мьоко лише 26 числа дістався до Макассару. Тут він приєднався до важкого крейсера «Асігара», що виконував функцію флагманського корабля командувача Третього флоту (керував операціями на сході Нідерландської Ост-Індії), та того ж дня вийшов разом з ним у море під охороною трьох есмінців. Загін попрямував у район на північ від острова Кангеан (лежить за три сотні кілометрів на схід від Сурабаї), наближаючись таким чином до місця майбутньої битви в Яванському морі. В останній 27 лютого зіткнулись союзні кораблі, що базувались у Сурабаї, та японське з'єднання, найпотужнішими в якому були два інші кораблі 5-ї дивізії. Японці здобули рішучу перемогу, а вцілілі кораблі союзників відійшли до Сурабаї та Батавії.
1 березня 1942-го британський важкий крейсер у супроводі двох есмінців спробував прорватись із Сурабаї у напрямку Австралії в обхід Яви зі сходу, що призвело до зіткнення, відомого як Друга битва в Яванському морі. Першим незадовго до опівдня вступив у бій загін «Асігари» та Мьоко, а за годину союзні кораблі наздогнали крейсери 5-ї дивізії, які до того виграли першу битву. За кілька хвилин у британський крейсер влучив перший снаряд, а потім по кораблю провели вдалу торпедну атаку два есмінці. Окрім участі у знищенні ворожого крейсера, «Асігара» та «Мьоко» вели вогонь по есмінцю HMS Encounter, який унаслідок близького вибуху снаряда головного калібру з якогось із японських крейсерів втратив хід і був затоплений екіпажем.
5 березня 1942-го загін «Асігари» повернувся в Макассар, а 9 березня сили союзників на Яві капітулювали. Невдовзі Мьоко рушив на північ і 20 березня досягнув Сасебо, де до початку квітня проходив короткочасний ремонт.
18 квітня 1942-го крейсер вийшов у море в межах спроб наздогнати американські кораблі, які провели перше повітряне бомбардування Японії («рейд Дуліттла»). Втім, досягнути якогось результату не вдалось і 22 квітня Мьоко повернувся на Японські острови.
Тим часом японське командування запланувало операцію, яка мала на меті взяття під контроль центральних і східних Соломонових островів, а також Порт-Морсбі на оберненому до Австралії узбережжі Нової Гвінеї. 23—27 квітня 1942-го Мьоко разом із другим крейсером 5-ї дивізії «Хагуро» (третій корабель уже перевели в інший підрозділ) здійснив перехід на атол Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції в цілому ряді архіпелагів). 1 травня Мьоко та «Хагуро» рушили в похід разом з 2 авіаносцями під охороною 6 есмінців. У підсумку надводні сили так і не вступили в бій, а після битви авіаносців у Кораловому морі, яка відбулась 8 травня, японську операцію скасували.
З 13 травня 1942-го крейсери 5-ї дивізії під прикриттям 3 есмінців здійснювали дистанційне прикриття операції взяття під контроль островів Науру та Оушен. Десантний загін уже рушив до Науру, проте 15 травня надійшло повідомлення про перебування в регіоні американського авіаносного з'єднання (це були авіаносці USS Enterprise та USS Hornet, які не встигли прибути вчасно, щоб узяти участь у битві в Кораловому морі). На основі цієї інформації японці скасували операцію з оволодіння Науру (лише в серпні, після висадки американців на Гуадалканалі, вони повернуться до питання розширення контролю на сході Мікронезії), а Мьоко та «Хагуро» 17 травня знову були на Труці, звідки того ж дня рушили до Японії та 22 числа досягнули Куре.
27 травня 1942-го Мьоко та інший крейсер 5-ї дивізії вирушили із Внутрішнього Японського моря в межах операції з оволодіння атолом Мідвей. Вони належали до з'єднання великих артилерійських кораблів адмірала Кондо, яке загалом налічувало 2 лінкори та 4 важкі крейсери під охороною легкого крейсера та 7 есмінців. Після катастрофічної поразки авіаносного з'єднання в битві 4 червня висадку на Мідвеї скасували, а частину кораблів перенаправили для підсилення алеутського напрямку. Зокрема, туди одразу відправили 2 важкі крейсери 4-ї дивізії, а що стосується Мьоко та «Хагуро», то вони були придані Північним силам лише 13 червня та виконували це завдання до 23 червня, коли прибули в порт Сендай (на східному узбережжі острова Хонсю).
З Алеутами був пов'язаний і наступний похід Мьоко. 28 червня 1942-го він вийшов з Омінато (важлива військово-морська база на північному завершенні Хонсю) у складі великого з'єднання адмірала Какуто, яке включало ще 2 важкі крейсери, 1 важкий та 1 легкий авіаносці під ескортом 3 легких крейсерів та 14 есмінців. Завданням загону було прикриття доставки підкріплень на Киску (острів, зайнятий японцями на початку червня в межах єдиного задуму з мідвейською операцією) та протидія можливій американській контратаці. 7 липня з'єднання розпочало повернення з Алеутів, зокрема Мьоко 12 липня прибув до Внутрішнього Японського моря.
7 серпня 1942-го союзники висадились на сході Соломонових островів, що започаткувало шестимісячну битву за Гуадалканал та змусило японське командування перекидати сюди підкріплення. 11 серпня Мьоко вийшов із Йокосуки у складі великого загону надводних кораблів, який загалом налічував 1 лінкор, 5 важких крейсерів та 1 гідроавіаносець під охороною легкого крейсера та 10 есмінців. 17 серпня вони прибули на атол Трук у центральній частині Каролінських островів (тут ще до війни створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадились операції в цілому ряді архіпелагів). 20 серпня з Труку в межах операції проведення конвою з великими підкріпленнями для Гуадалканалу вийшли кілька з'єднань, зокрема Мьоко разом зі ще 4 важкими крейсерами під охороною легкого крейсера та 5 есмінців становив головні сили адмірала Кондо. 24 серпня відбулась битва авіаносних з'єднань біля східних Соломонових островів, а наступного дня рух конвою остаточно припинили внаслідок ударів авіації з наземних аеродромів. Певний час кораблі Кондо, які так і не вступили в бій з надводними силами ворога, перебували в морі, а 5 вересня повернулись на Трук.
9 вересня 1942-го Мьоко вийшов з Труку у складі з'єднання з 2 лінкорів та 5 важких крейсерів, щоб у взаємодії з іншим угрупованням (2 авіаносці, легкий авіаносець, 2 лінкори та 3 важкі крейсери) патрулювати північніше від Соломонових островів у межах підтримки операцій на Гуадалканалі. Цього разу до якогось зіткнення з супротивником не дійшло (хоча 14 вересня Мьоко зазнав легких пошкоджень від близького вибуху бомби, скинутої з горизонтальних бомбардувальників B-17 «Літаюча фортеця») і 23 вересня японські сили повернулись на Трук. Після цього «Хагуро» вирушив до Японії на ремонт, а Мьоко залишився в Океанії та далі діяв у складі сил адмірала Кондо разом з важкими крейсерами 4-ї дивізії.
11 жовтня 1942-го Мьоко вийшов з Труку у складі головних сил адмірала Кондо, які включали 2 лінкори та ще 3 важкі крейсери (а також 2 придані їм важкі авіаносці). Разом із двома іншими з'єднаннями (всього 2 важкі та 1 легкий авіаносці, 2 лінкори та 4 важкі крейсери) вони знову мали завдання підтримати операції на Гуадалканалі. Цього разу японці діяли значно активніше, зокрема тричі відряджали загони для бомбардування розташованого на острові аеродрому Гендерсон-Філд. Останню з таких операцій провели Мьоко та ще один важкий крейсер «Мая», які під прикриттям легкого крейсера та 7 есмінців наблизились до Гуадалканалу в ніч проти 16 жовтня. Мьоко випустив по цілі 462 снаряди головного калібру, майже стільки ж додав «Мая», втім, це бомбардування не мало такого ж успіху, як проведене за три доби до того лінкорами, коли були знищені близько чотирьох десятків літаків. В останній декаді жовтня відбулась битва біля островів Санта-Круз, під час якої все вирішила дуель авіаносців, а надводні сили так і не вступили в бій. 30 жовтня 1942-го кораблі Кондо повернулись на Трук.
4—10 листопада 1942-го Мьоко разом з авіаносцем «Дзуйкаку» під охороною 2 есмінців прямував до Японії, де пройшов короткостроковий ремонт у Сасебо. 30 листопада — 8 грудня 1942-го Мьоко та «Хагуро» пройшли з Йокосуки до Рабаула (головна передова база в архіпелазі Бісмарка, з якої здійснювались операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї) та доправили туди бійців морської піхоти. Висадивши їх, крейсери одразу попрямували на Трук.
31 січня 1943-го Мьоко вийшов з Труку у складі великого з'єднання, яке включало ще 3 важкі крейсери, 2 важкі та 1 легкий авіаносці, 2 лінкори під ескортом легких крейсерів та есмінців. Завданням загону було патрулювання північніше від Соломонових островів задля прикриття евакуації японських сил з Гуадалканалу. Остання завершилась 9 лютого й тоді ж Мьоко повернувся на Трук.
8—13 травня 1943-го Мьоко прямував до Японії у складі загону, до якого також входили 1 лінкор, 2 ескортні авіаносці та ще один важкий крейсер. На момент їх прибуття до метрополії американці вже почали операцію на Алеутах зі взяття під контроль острова Атту (був захоплений японцями влітку 1942-го). У межах заходів з протидії ворожій операції японське командування почало нагромаджувати сили (зокрема, викликало додатковий загін з Труку), проте так і не встигло ввести їх у бій до завершення боїв на Атту. Втім, Мьоко та «Хагуро» з 19 травня по 12 червня перебували на Парамуширі (Курильські острови).
З 16 червня по 18 липня 1943-го Мьоко пройшов ремонт у Сасебо, під час якого, зокрема, його зенітне озброєння підсилили чотирма спареними установками 25-мм автоматів. Невдовзі після цього Мьоко повернувся до Океанії, для чого 31 липня — 5 серпня здійснив перехід на Трук разом зі ще одним важким крейсером і лінкором. 6—10 серпня Мьоко пройшов до Рабаула та назад, виконавши завдання з доставки туди військ.
У середині вересня 1943-го американське авіаносне з'єднання здійснило рейд проти зайнятих японцями островів Гілберта (лежать південніше від Маршаллових островів). У відповідь 18 вересня з Труку на схід вийшли значні сили (2 авіаносці, 2 лінкори, 7 важких крейсерів та інші кораблі), до яких належав і Мьоко. Японці попрямували до атола Еніветок (крайній північний захід Маршаллових островів), проте в підсумку так і не вступили в контакт із союзними силами та 25 вересня повернулись на базу.
11—13 жовтня 1943-го Мьоко разом зі ще одним важким крейсером пройшов у супроводі двох есмінців до Рабаула. На той час уже завершилась битва за архіпелаг Нью-Джорджія в центральній частині Соломонових островів і японське командування очікувало подальшого розвитку ворожого наступу. 1 листопада союзники справді висадилися на острові Бугенвіль, лише за чотири сотні кілометрів на південний схід від Рабаула. Тієї ж доби для атаки на ворожі кораблі біля плацдарму вирушив японський загін, який включав важкі крейсери Мьоко та «Хагуро», 2 легкі крейсери та 6 есмінців (не рахуючи есмінців транспортної групи). Похід закінчився зіткненням у ніч проти 2 листопада, відомим як битва в затоці Імператриці Августи. Японські кораблі підійшли до плацдарму трьоми колоннами, при цьому Мьоко очолював центральну. Через невдалі дії командира правої колони її кораблі у темряві перетнули курс центральної, унаслідок чого Мьоко таранив та важко пошкодив есмінець «Хацукадзе» (згодом його добили ворожим артилерійським вогнем). Легкий крейсер, що очолював ліву колону, потрапив під зосереджений вогонь ворожих крейсерів та швидко отримав важкі пошкодження. В таких умовах командир японського загону наказав повернути назад, полишивши пошкоджений легкий крейсер на полі бою (також буде добитий ворогом).
4—7 листопада 1943-го Хагуро пройшов з Рабаула на Трук (можливо відзначити, що в цей же період до Рабаула прибула велика група крейсерів для нової контратаки, проте 5 листопада внаслідок рейду американського авіаносного угруповання одразу 5 японських важких крейсерів зазнали пошкоджень, що фактично остаточно зняло загрозу для сил висадки на Бугенвілі). 12—17 листопада Мьоко прямував до Японії, після чого кілька тижнів проходив ремонт у Сасебо, під час якого, зокрема, отримав додатково вісім одинарних установок 25-мм зенітних автоматів (це збільшило загальну кількість стволів такого калібру на кораблі до 24 одиниць).
У грудні 1943-го Мьоко залучили до операції «Бо Го», метою якої була доставка підкріплень до Кавієнга — другої за значенням японської бази в архіпелазі Бісмарка, розташованої на північному завершенні острова Нова Ірландія. У цей період комунікації до архіпелагу перебували під наростальним тиском союзників, тому перекидання великих військових контингентів було доцільно вести за допомогою швидкісних військових кораблів. 23 грудня Мьоко вийшов з Куре у складі конвою «Бо № 2 Го», при цьому він мав на борту понад п'ять сотень бійців, дві десантні баржі «Дайхацу» та озброєння. З 29 грудня 1943 по 2 січня 1944 загін перебував на Труці, а потім до 5 січня здійснив рейс до Кавієнгу та назад.
Станом на початок лютого 1944-го японське командування вже розуміло, що Трук втратив своє значення, тож подальше базування тут значних сил наражає їх на небезпеку. Як наслідок, майже всі великі кораблі вивели звідси, зокрема 10—13 лютого Мьоко та ще 3 важкі крейсери під охороною 4 есмінців пройшли на Палау на заході Каролінських островів, а базу на Труці вже 17 лютого розгромило американське авіаносне з'єднання. З 9 по 22 березня Хагуро разом зі ще одним крейсером та есмінцем супроводив танкерний конвой до Балікпапану і Таракану (центри нафтовидобутку на сході острова Борнео) та назад на Палау (можливо відзначити, що через дії американських підводних човнів підвезення пального з Нідерландської Ост-Індії до Палау і Труку було вельми ризикованою справою).
29 березня — 2 квітня 1944-го всі крейсери з Палау (сюди також прибув з Японії ще один важкий крейсер) перешли до Давао, при цьому вже наступного дня після їх відбуття базу на Палау розгромило при рейді авіаносне з'єднання. А 7—9 квітня цей загін (до якого приєднався легкий крейсер, що прибув у Давао з Японії) пройшов у район Сінгапуру до якірної стоянки Лінгга, де зосередились головні сили японського флоту (дії підводних човнів на комунікаціях вкрай ускладнювали доставку палива до Японії та зумовили рішення базувати флот у Південно-Східній Азії поблизу від районів нафтовидобутку).
12—15 травня 1944-го Мьоко пройшов з Лінгга до Таві-Таві (у філіппінському архіпелазі Сулу поряд з нафтовидобувними районами острова Борнео). На той час японське командування очікувало швидкої ворожої атаки на головний оборонний периметр імперії, що після відходу з Труку проходив через Маріанські острови, Палау та захід Нової Гвінеї, а тому перевело флот ближче до цих районів.
30—31 травня 1944-го Мьоко разом зі ще одним важким крейсером та лінкором «Фусо» перейшли до Давао, після чого 2 червня цей загін вийшов для дистанційного прикриття операції з доставлення підкріплень на острів Біак (біля північно-західного узбережжя Нової Гвінеї), де наприкінці травня висадилися союзники. Втім, невдовзі операцію скасували через втрату раптовості, тож надвечір 3 червня загін Мьоко попрямував назад до Давао.
За кілька діб командування вирішило здійснити ще одну спробу провести підкріплення на Біак і 7 червня 1944-го Хагуро та інший важкий крейсер полишили базу під охороною двох есмінців, причому на виході із затоки Давао один з есмінців був потоплений підводним човном. Втім, загін дистанційного прикриття й далі виконував завдання, а 11 червня прибув до острова Бачан (біля південно-західного завершення значно більшого острова Хальмахера), де в підсумку зібрались великі сили японців, зокрема 12 червня прибули обидва суперлінкори «Ямато» і «Мусаші».
Того ж 12 червня 1944-го американці розпочали операцію з оволодіння Маріанськими островами. Головні сили японського флоту вийшли для контратаки, причому кораблі з Бачану після переходу 13—16 червня приєднались до основного з'єднання. Під час битви 19—20 червня у Філіппінському морі Мьоко належав до «загону А», основну силу якого становили 3 авіаносці (2 з яких були 19 червня потоплені підводними човнами). У битві японці зазнали важкої поразки, а 22 червня Мьоко прибув на острів Окінава (південна частина архіпелагу Рюкю).
24 червня 1944-го корабель уже був у Куре, де за кілька діб пройшов певну модернізацію, яка полягала в демонтажі двох кормових торпедних апаратів і встановленні 4 строєних та 16 одинарних установок 25-мм зенітних автоматів (що збільшило загальну кількість стволів такого калібру на крейсері до 52 одиниць). 1 липня 1944-го Мьоко полишив Внутрішнє Японське море, маючи на борту війська та припаси, і 4 липня був у Манілі. 8 липня крейсер відвідав Замбоангу (західне завершення Мінданао), а за кілька діб прибув на стоянку Лінгга, де перебував три місяці.
18 жовтня 1944-го флот полишив Лінгга для підготовки до протидії неминучій ворожій атаці на Філіппіни. Він пройшов через Бруней, після чого розділився на два з'єднання. Мьоко увійшов до ескорту головних сил адмірала Куріти, які 24 жовтня під час прямування через море Сібуян (внутрішня частина Філіппінського архіпелагу на південь від острова Лусон) стали ціллю для потужних ударів американської авіації. Мьоко був уражений авіаційною торпедою та зазнав значних пошкоджень, максимальна швидкість корабля впала до 15 вузлів. Після цього крейсер у супроводі есмінця «Кісінамі» відділився та попрямував назад, пройшов через Корон (східне завершення архіпелагу Палаван), 29 жовтня прибув до Брунею, а 3 листопада був у Сінгапурі, де розпочав аварійний ремонт на військово-морській базі Селетар.
12 грудня 1944-го Мьоко разом з конвоєм HI-82 вирушив до Японії. Надвечір наступного дня в районі мису Камау (південне завершення В'єтнаму) крейсер був уражений однією з шести торпед, випущених підводним човном USS Bergall. Мьоко втратив хід і есмінець «Усіо» повів його на буксирі до Сінгапура зі швидкістю 6 вузлів. 15 грудня на допомогу прибули кілька кораблів, при цьому буксирування перебрало на себе судно «Татебе-Мару». 17 грудня з Індокитаю для допомоги у проведенні на буксирі вислали ще два есмінці, а 18 числа з цією ж метою із Сінгапура вийшов важкий крейсер «Хагуро». 19 грудня крейсери зустрілись, проте через шторм лише за добу Хагуро зміг узяти пошкоджений корабель на буксир. 25 грудня Мьоко довели до Сінгапура.
Враховуючи, що відновлення у Сінгапурі або проведення на буксирі видавалось неможливим, Мьоко розмістили на ВМБ Селетар як плавучу батарею протиповітряної оборони.
Наприкінці липня 1945-го британці організували диверсійну атаку на два раніше пошкоджені важкі крейсери, що перебували в Сінгапурі. 31 липня два підводні човни наблизились до нього та запустили диверсійні мінісубмарини, при цьому доправлений HMS Spark апарат HMS XE-1 мав атакувати Мьоко. Втім, HMS XE-1 затримався на переході через присутність патрульних катерів і не зміг вчасно замінувати свою ціль, а тому також скинув вибуховий пристрій біля іншого важкого крейсера Такао (зазнає пошкодження при вибуху, але залишиться на плаву).
Мьоко дочекався в Сінгапурі капітуляції Японії, а на початку липня 1946-го був виведений на буксирі в Малаккську протоку та затоплений.
Примітки
- . www.shipbucket.com. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- Bertke, Donald A.; Smith, Gordon; Kindell, Don (23 грудня 2014). (англ.). Lulu.com. ISBN . Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 16 листопада 2021.
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 6 червня 2011. Процитовано 16 листопада 2021.
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 16 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moko Myoko yap 妙高 vazhkij krejser Imperskogo flotu Yaponiyi yakij vzyav uchast u Drugij svitovij vijni Moko 妙高 Moko u 1931 rociSluzhbaTip klas vazhkij krejser tipu Moko Derzhava prapora YaponiyaNalezhnistKorabelnya verfi VMF u JokosuciZakladeno 25 zhovtnya 1924Spusheno na vodu 16 kvitnya 1927Vvedeno v ekspluataciyu 31 lipnya 1929Na sluzhbi 1929 1945Status v lipni 1946 zatoplenij u Malakkskij protociIdentifikaciyaParametriTonnazh 13 500Dovzhina 201 7 mShirina 20 7 mOsadka 6 3 mBronyuvannya poyas 100 mm paluba 37 mm bashti 25 mm barbeti 75 mmTehnichni daniRuhova ustanovka 4 parovi turbini 12 parovih kotlivPotuzhnist 130 000 k s 96 MVt Shvidkist 36 vuzlivDalnist plavannya 8000 mil 15 000 km na shvidkosti 14 vuzlivEkipazh 773OzbroyennyaArtileriya 10 5h2 203 mm 50 kalibriv garmatTorpedno minne ozbroyennya 12 4h3 fiksovani 610 mm torpednih aparativ 1929 8 2h4 povorotni h 610 mm torpednih aparativ 1935 16 4h4 povorotni h 610 mm torpednih aparativ 1941 8 2h4 povorotni h 610 mm torpednih aparativ cherven 1944 Zenitne ozbroyennya 6 h 120 mm garmat 1929 8 4h2 h 127 mm garmat 1935 8 4h2 h 25 mm garmat 1941 16 8h2 h 25 mm garmat lipen 1943 24 8h2 8h1 h 25 mm garmati gruden 1943 52 4h3 8h2 24h1 h 25 mm garmati cherven 1944 Aviaciya 1 za proyektom 2 gidrolitak 1 katapulta 1929 3 za proyektom 4 gidrolitaki 2 katapulti 1935 Spusk Moko Korabel yakij nalezhav do krejseriv tipu Moko sporudili u 1929 roci na verfi VMF u Jokosuci Vidomo sho 20 21 serpnya 1937 go na tli pochatku Drugoyi yapono kitajskoyi vijni Moko razom z velikoyu grupoyu vazhkih krejseriv ta esminciv virushiv do uzberezhzhya Centralnogo Kitayu de z 13 serpnya pochalis boyi v Shanhayi Zagin dopraviv syudi vijskovosluzhbovciv i 22 serpnya vidbulas visadka yaponskogo desantu za kilka desyatkiv kilometriv na shid vid Shanhayu sho zmenshilo tisk kitajskih vijsk na znachno mensh chislennij garnizon yakij yaponci utrimuvali u pevnij zoni mista pislya konfliktu 1932 roku Incident 28 sichnya U travni 1938 go Moko zaluchili do operaciyi z ovolodinnya portom Amoj Syamen roztashovanim bilya pivdennogo vhodu do Tajvanskoyi protoki pri comu Moko buv najbilshim korablem zagonu do yakogo takozh vhodili 4 legki krejseri ta 10 esminciv Vranci 10 travnya 1938 go yaponski korabli rozpochali bombarduvannya kitajskih pozicij sho dopomoglo desantu morskih pihotinciv ovoloditi Amoyem za dvi dobi Stanom na 1941 rik korabel nalezhav do 5 yi diviziyi krejseriv ta na pochatku grudnya perebuvav na Palau zahidna chastina Karolinskih ostroviv 6 grudnya Moko razom iz dvoma inshimi krejserami diviziyi pid ohoronoyu dvoh esminciv vijshov z Palau dlya vikonannya funkciyi distancijnogo prikrittya rejdu avianoscya Ryudzo na Davao stavsya 8 grudnya v den ataki na Perl Garbor tilki po drugu storonu liniyi zmini dat ta dopomizhnogo desantu na shodi Filippinskogo arhipelagu 12 veresnya vidbulas visadka u Legaspi na pivdenno shidnomu uzberezhzhi ostrova Luson a cherez tri dobi zagin povernuvsya na Palau 17 grudnya 1941 go krejseri znovu vijshli v more v mezhah operaciyi z ovolodinnya portom Davao na pivdennomu uzberezhzhi ostrova Mindanao 20 chisla Davao opinilosya v rukah yaponciv a vzhe za chotiri dobi zagin distancijnogo prikrittya zabezpechuvav provedennya operaciyi proti Golo na odnojmennomu ostrovi v arhipelazi Sulu Pislya cogo Moko povernuvsya na Palau 28 31 grudnya 1941 go Moko perejshov do zatoki Davao na yakirnu stoyanku v buhti Malalag Bej chotiri desyatki kilometriv na pivdennij zahid vid samogo Davao 4 sichnya 1942 go cyu stoyanku atakuvali litaki B 17 Litayucha fortecya yaki pidnyalis z ostrova Yava Yim vdalos pociliti odniyeyu bomboyu Moko pislya chogo krejser 5 9 sichnya zdijsniv perehid do Sasebo obernene do Shidnokitajskogo morya uzberezhzhya Kyusyu dlya vidnovlennya Remont trivav bilsh yak misyac i lishe 20 lyutogo Moko rushiv nazad do Pivdenno Shidnoyi Aziyi Vid na nosovu chastinu Moko 1931 rik Na moment pributtya Moko yaponci vzhe rozpochali operaciyu proti golovnogo ostrova Niderlandskoyi Ost Indiyi Yavi Inshi krejseri 5 yi diviziyi rushili v more 24 lyutogo todi yak Moko lishe 26 chisla distavsya do Makassaru Tut vin priyednavsya do vazhkogo krejsera Asigara sho vikonuvav funkciyu flagmanskogo korablya komanduvacha Tretogo flotu keruvav operaciyami na shodi Niderlandskoyi Ost Indiyi ta togo zh dnya vijshov razom z nim u more pid ohoronoyu troh esminciv Zagin popryamuvav u rajon na pivnich vid ostrova Kangean lezhit za tri sotni kilometriv na shid vid Surabayi nablizhayuchis takim chinom do miscya majbutnoyi bitvi v Yavanskomu mori V ostannij 27 lyutogo zitknulis soyuzni korabli sho bazuvalis u Surabayi ta yaponske z yednannya najpotuzhnishimi v yakomu buli dva inshi korabli 5 yi diviziyi Yaponci zdobuli rishuchu peremogu a vcilili korabli soyuznikiv vidijshli do Surabayi ta Bataviyi 1 bereznya 1942 go britanskij vazhkij krejser u suprovodi dvoh esminciv sprobuvav prorvatis iz Surabayi u napryamku Avstraliyi v obhid Yavi zi shodu sho prizvelo do zitknennya vidomogo yak Druga bitva v Yavanskomu mori Pershim nezadovgo do opivdnya vstupiv u bij zagin Asigari ta Moko a za godinu soyuzni korabli nazdognali krejseri 5 yi diviziyi yaki do togo vigrali pershu bitvu Za kilka hvilin u britanskij krejser vluchiv pershij snaryad a potim po korablyu proveli vdalu torpednu ataku dva esminci Okrim uchasti u znishenni vorozhogo krejsera Asigara ta Moko veli vogon po esmincyu HMS Encounter yakij unaslidok blizkogo vibuhu snaryada golovnogo kalibru z yakogos iz yaponskih krejseriv vtrativ hid i buv zatoplenij ekipazhem 5 bereznya 1942 go zagin Asigari povernuvsya v Makassar a 9 bereznya sili soyuznikiv na Yavi kapitulyuvali Nevdovzi Moko rushiv na pivnich i 20 bereznya dosyagnuv Sasebo de do pochatku kvitnya prohodiv korotkochasnij remont 18 kvitnya 1942 go krejser vijshov u more v mezhah sprob nazdognati amerikanski korabli yaki proveli pershe povitryane bombarduvannya Yaponiyi rejd Dulittla Vtim dosyagnuti yakogos rezultatu ne vdalos i 22 kvitnya Moko povernuvsya na Yaponski ostrovi Tim chasom yaponske komanduvannya zaplanuvalo operaciyu yaka mala na meti vzyattya pid kontrol centralnih i shidnih Solomonovih ostroviv a takozh Port Morsbi na obernenomu do Avstraliyi uzberezhzhi Novoyi Gvineyi 23 27 kvitnya 1942 go Moko razom iz drugim krejserom 5 yi diviziyi Haguro tretij korabel uzhe pereveli v inshij pidrozdil zdijsniv perehid na atol Truk u centralnij chastini Karolinskih ostroviv tut she do vijni stvorili potuzhnu bazu yaponskogo VMF z yakoyi do lyutogo 1944 go provadilis operaciyi v cilomu ryadi arhipelagiv 1 travnya Moko ta Haguro rushili v pohid razom z 2 avianoscyami pid ohoronoyu 6 esminciv U pidsumku nadvodni sili tak i ne vstupili v bij a pislya bitvi avianosciv u Koralovomu mori yaka vidbulas 8 travnya yaponsku operaciyu skasuvali Z 13 travnya 1942 go krejseri 5 yi diviziyi pid prikrittyam 3 esminciv zdijsnyuvali distancijne prikrittya operaciyi vzyattya pid kontrol ostroviv Nauru ta Oushen Desantnij zagin uzhe rushiv do Nauru prote 15 travnya nadijshlo povidomlennya pro perebuvannya v regioni amerikanskogo avianosnogo z yednannya ce buli avianosci USS Enterprise ta USS Hornet yaki ne vstigli pributi vchasno shob uzyati uchast u bitvi v Koralovomu mori Na osnovi ciyeyi informaciyi yaponci skasuvali operaciyu z ovolodinnya Nauru lishe v serpni pislya visadki amerikanciv na Guadalkanali voni povernutsya do pitannya rozshirennya kontrolyu na shodi Mikroneziyi a Moko ta Haguro 17 travnya znovu buli na Truci zvidki togo zh dnya rushili do Yaponiyi ta 22 chisla dosyagnuli Kure Moko pid chas hodovih viprobuvan u 1941 roci pislya modernizaciyi 27 travnya 1942 go Moko ta inshij krejser 5 yi diviziyi virushili iz Vnutrishnogo Yaponskogo morya v mezhah operaciyi z ovolodinnya atolom Midvej Voni nalezhali do z yednannya velikih artilerijskih korabliv admirala Kondo yake zagalom nalichuvalo 2 linkori ta 4 vazhki krejseri pid ohoronoyu legkogo krejsera ta 7 esminciv Pislya katastrofichnoyi porazki avianosnogo z yednannya v bitvi 4 chervnya visadku na Midveyi skasuvali a chastinu korabliv perenapravili dlya pidsilennya aleutskogo napryamku Zokrema tudi odrazu vidpravili 2 vazhki krejseri 4 yi diviziyi a sho stosuyetsya Moko ta Haguro to voni buli pridani Pivnichnim silam lishe 13 chervnya ta vikonuvali ce zavdannya do 23 chervnya koli pribuli v port Sendaj na shidnomu uzberezhzhi ostrova Honsyu Z Aleutami buv pov yazanij i nastupnij pohid Moko 28 chervnya 1942 go vin vijshov z Ominato vazhliva vijskovo morska baza na pivnichnomu zavershenni Honsyu u skladi velikogo z yednannya admirala Kakuto yake vklyuchalo she 2 vazhki krejseri 1 vazhkij ta 1 legkij avianosci pid eskortom 3 legkih krejseriv ta 14 esminciv Zavdannyam zagonu bulo prikrittya dostavki pidkriplen na Kisku ostriv zajnyatij yaponcyami na pochatku chervnya v mezhah yedinogo zadumu z midvejskoyu operaciyeyu ta protidiya mozhlivij amerikanskij kontrataci 7 lipnya z yednannya rozpochalo povernennya z Aleutiv zokrema Moko 12 lipnya pribuv do Vnutrishnogo Yaponskogo morya 7 serpnya 1942 go soyuzniki visadilis na shodi Solomonovih ostroviv sho zapochatkuvalo shestimisyachnu bitvu za Guadalkanal ta zmusilo yaponske komanduvannya perekidati syudi pidkriplennya 11 serpnya Moko vijshov iz Jokosuki u skladi velikogo zagonu nadvodnih korabliv yakij zagalom nalichuvav 1 linkor 5 vazhkih krejseriv ta 1 gidroavianosec pid ohoronoyu legkogo krejsera ta 10 esminciv 17 serpnya voni pribuli na atol Truk u centralnij chastini Karolinskih ostroviv tut she do vijni stvorili potuzhnu bazu yaponskogo VMF z yakoyi do lyutogo 1944 go provadilis operaciyi v cilomu ryadi arhipelagiv 20 serpnya z Truku v mezhah operaciyi provedennya konvoyu z velikimi pidkriplennyami dlya Guadalkanalu vijshli kilka z yednan zokrema Moko razom zi she 4 vazhkimi krejserami pid ohoronoyu legkogo krejsera ta 5 esminciv stanoviv golovni sili admirala Kondo 24 serpnya vidbulas bitva avianosnih z yednan bilya shidnih Solomonovih ostroviv a nastupnogo dnya ruh konvoyu ostatochno pripinili vnaslidok udariv aviaciyi z nazemnih aerodromiv Pevnij chas korabli Kondo yaki tak i ne vstupili v bij z nadvodnimi silami voroga perebuvali v mori a 5 veresnya povernulis na Truk 9 veresnya 1942 go Moko vijshov z Truku u skladi z yednannya z 2 linkoriv ta 5 vazhkih krejseriv shob u vzayemodiyi z inshim ugrupovannyam 2 avianosci legkij avianosec 2 linkori ta 3 vazhki krejseri patrulyuvati pivnichnishe vid Solomonovih ostroviv u mezhah pidtrimki operacij na Guadalkanali Cogo razu do yakogos zitknennya z suprotivnikom ne dijshlo hocha 14 veresnya Moko zaznav legkih poshkodzhen vid blizkogo vibuhu bombi skinutoyi z gorizontalnih bombarduvalnikiv B 17 Litayucha fortecya i 23 veresnya yaponski sili povernulis na Truk Pislya cogo Haguro virushiv do Yaponiyi na remont a Moko zalishivsya v Okeaniyi ta dali diyav u skladi sil admirala Kondo razom z vazhkimi krejserami 4 yi diviziyi Poshkodzhennya Moko vid vluchannya bombi 4 sichnya 1942 11 zhovtnya 1942 go Moko vijshov z Truku u skladi golovnih sil admirala Kondo yaki vklyuchali 2 linkori ta she 3 vazhki krejseri a takozh 2 pridani yim vazhki avianosci Razom iz dvoma inshimi z yednannyami vsogo 2 vazhki ta 1 legkij avianosci 2 linkori ta 4 vazhki krejseri voni znovu mali zavdannya pidtrimati operaciyi na Guadalkanali Cogo razu yaponci diyali znachno aktivnishe zokrema trichi vidryadzhali zagoni dlya bombarduvannya roztashovanogo na ostrovi aerodromu Genderson Fild Ostannyu z takih operacij proveli Moko ta she odin vazhkij krejser Maya yaki pid prikrittyam legkogo krejsera ta 7 esminciv nablizilis do Guadalkanalu v nich proti 16 zhovtnya Moko vipustiv po cili 462 snaryadi golovnogo kalibru majzhe stilki zh dodav Maya vtim ce bombarduvannya ne malo takogo zh uspihu yak provedene za tri dobi do togo linkorami koli buli znisheni blizko chotiroh desyatkiv litakiv V ostannij dekadi zhovtnya vidbulas bitva bilya ostroviv Santa Kruz pid chas yakoyi vse virishila duel avianosciv a nadvodni sili tak i ne vstupili v bij 30 zhovtnya 1942 go korabli Kondo povernulis na Truk 4 10 listopada 1942 go Moko razom z avianoscem Dzujkaku pid ohoronoyu 2 esminciv pryamuvav do Yaponiyi de projshov korotkostrokovij remont u Sasebo 30 listopada 8 grudnya 1942 go Moko ta Haguro projshli z Jokosuki do Rabaula golovna peredova baza v arhipelazi Bismarka z yakoyi zdijsnyuvalis operaciyi na Solomonovih ostrovah ta shodi Novoyi Gvineyi ta dopravili tudi bijciv morskoyi pihoti Visadivshi yih krejseri odrazu popryamuvali na Truk 31 sichnya 1943 go Moko vijshov z Truku u skladi velikogo z yednannya yake vklyuchalo she 3 vazhki krejseri 2 vazhki ta 1 legkij avianosci 2 linkori pid eskortom legkih krejseriv ta esminciv Zavdannyam zagonu bulo patrulyuvannya pivnichnishe vid Solomonovih ostroviv zadlya prikrittya evakuaciyi yaponskih sil z Guadalkanalu Ostannya zavershilas 9 lyutogo j todi zh Moko povernuvsya na Truk 8 13 travnya 1943 go Moko pryamuvav do Yaponiyi u skladi zagonu do yakogo takozh vhodili 1 linkor 2 eskortni avianosci ta she odin vazhkij krejser Na moment yih pributtya do metropoliyi amerikanci vzhe pochali operaciyu na Aleutah zi vzyattya pid kontrol ostrova Attu buv zahoplenij yaponcyami vlitku 1942 go U mezhah zahodiv z protidiyi vorozhij operaciyi yaponske komanduvannya pochalo nagromadzhuvati sili zokrema viklikalo dodatkovij zagin z Truku prote tak i ne vstiglo vvesti yih u bij do zavershennya boyiv na Attu Vtim Moko ta Haguro z 19 travnya po 12 chervnya perebuvali na Paramushiri Kurilski ostrovi Z 16 chervnya po 18 lipnya 1943 go Moko projshov remont u Sasebo pid chas yakogo zokrema jogo zenitne ozbroyennya pidsilili chotirma sparenimi ustanovkami 25 mm avtomativ Nevdovzi pislya cogo Moko povernuvsya do Okeaniyi dlya chogo 31 lipnya 5 serpnya zdijsniv perehid na Truk razom zi she odnim vazhkim krejserom i linkorom 6 10 serpnya Moko projshov do Rabaula ta nazad vikonavshi zavdannya z dostavki tudi vijsk U seredini veresnya 1943 go amerikanske avianosne z yednannya zdijsnilo rejd proti zajnyatih yaponcyami ostroviv Gilberta lezhat pivdennishe vid Marshallovih ostroviv U vidpovid 18 veresnya z Truku na shid vijshli znachni sili 2 avianosci 2 linkori 7 vazhkih krejseriv ta inshi korabli do yakih nalezhav i Moko Yaponci popryamuvali do atola Enivetok krajnij pivnichnij zahid Marshallovih ostroviv prote v pidsumku tak i ne vstupili v kontakt iz soyuznimi silami ta 25 veresnya povernulis na bazu Aerozjomka Moko v Singapuri 1 lyutogo 1945 Vidno vidsutnist kormovoyi sekciyi 11 13 zhovtnya 1943 go Moko razom zi she odnim vazhkim krejserom projshov u suprovodi dvoh esminciv do Rabaula Na toj chas uzhe zavershilas bitva za arhipelag Nyu Dzhordzhiya v centralnij chastini Solomonovih ostroviv i yaponske komanduvannya ochikuvalo podalshogo rozvitku vorozhogo nastupu 1 listopada soyuzniki spravdi visadilisya na ostrovi Bugenvil lishe za chotiri sotni kilometriv na pivdennij shid vid Rabaula Tiyeyi zh dobi dlya ataki na vorozhi korabli bilya placdarmu virushiv yaponskij zagin yakij vklyuchav vazhki krejseri Moko ta Haguro 2 legki krejseri ta 6 esminciv ne rahuyuchi esminciv transportnoyi grupi Pohid zakinchivsya zitknennyam u nich proti 2 listopada vidomim yak bitva v zatoci Imperatrici Avgusti Yaponski korabli pidijshli do placdarmu tromi kolonnami pri comu Moko ocholyuvav centralnu Cherez nevdali diyi komandira pravoyi koloni yiyi korabli u temryavi peretnuli kurs centralnoyi unaslidok chogo Moko taraniv ta vazhko poshkodiv esminec Hacukadze zgodom jogo dobili vorozhim artilerijskim vognem Legkij krejser sho ocholyuvav livu kolonu potrapiv pid zoseredzhenij vogon vorozhih krejseriv ta shvidko otrimav vazhki poshkodzhennya V takih umovah komandir yaponskogo zagonu nakazav povernuti nazad polishivshi poshkodzhenij legkij krejser na poli boyu takozh bude dobitij vorogom 4 7 listopada 1943 go Haguro projshov z Rabaula na Truk mozhlivo vidznachiti sho v cej zhe period do Rabaula pribula velika grupa krejseriv dlya novoyi kontrataki prote 5 listopada vnaslidok rejdu amerikanskogo avianosnogo ugrupovannya odrazu 5 yaponskih vazhkih krejseriv zaznali poshkodzhen sho faktichno ostatochno znyalo zagrozu dlya sil visadki na Bugenvili 12 17 listopada Moko pryamuvav do Yaponiyi pislya chogo kilka tizhniv prohodiv remont u Sasebo pid chas yakogo zokrema otrimav dodatkovo visim odinarnih ustanovok 25 mm zenitnih avtomativ ce zbilshilo zagalnu kilkist stvoliv takogo kalibru na korabli do 24 odinic U grudni 1943 go Moko zaluchili do operaciyi Bo Go metoyu yakoyi bula dostavka pidkriplen do Kaviyenga drugoyi za znachennyam yaponskoyi bazi v arhipelazi Bismarka roztashovanoyi na pivnichnomu zavershenni ostrova Nova Irlandiya U cej period komunikaciyi do arhipelagu perebuvali pid narostalnim tiskom soyuznikiv tomu perekidannya velikih vijskovih kontingentiv bulo docilno vesti za dopomogoyu shvidkisnih vijskovih korabliv 23 grudnya Moko vijshov z Kure u skladi konvoyu Bo 2 Go pri comu vin mav na bortu ponad p yat soten bijciv dvi desantni barzhi Dajhacu ta ozbroyennya Z 29 grudnya 1943 po 2 sichnya 1944 zagin perebuvav na Truci a potim do 5 sichnya zdijsniv rejs do Kaviyengu ta nazad Stanom na pochatok lyutogo 1944 go yaponske komanduvannya vzhe rozumilo sho Truk vtrativ svoye znachennya tozh podalshe bazuvannya tut znachnih sil narazhaye yih na nebezpeku Yak naslidok majzhe vsi veliki korabli viveli zvidsi zokrema 10 13 lyutogo Moko ta she 3 vazhki krejseri pid ohoronoyu 4 esminciv projshli na Palau na zahodi Karolinskih ostroviv a bazu na Truci vzhe 17 lyutogo rozgromilo amerikanske avianosne z yednannya Z 9 po 22 bereznya Haguro razom zi she odnim krejserom ta esmincem suprovodiv tankernij konvoj do Balikpapanu i Tarakanu centri naftovidobutku na shodi ostrova Borneo ta nazad na Palau mozhlivo vidznachiti sho cherez diyi amerikanskih pidvodnih chovniv pidvezennya palnogo z Niderlandskoyi Ost Indiyi do Palau i Truku bulo velmi rizikovanoyu spravoyu 29 bereznya 2 kvitnya 1944 go vsi krejseri z Palau syudi takozh pribuv z Yaponiyi she odin vazhkij krejser pereshli do Davao pri comu vzhe nastupnogo dnya pislya yih vidbuttya bazu na Palau rozgromilo pri rejdi avianosne z yednannya A 7 9 kvitnya cej zagin do yakogo priyednavsya legkij krejser sho pribuv u Davao z Yaponiyi projshov u rajon Singapuru do yakirnoyi stoyanki Lingga de zoseredilis golovni sili yaponskogo flotu diyi pidvodnih chovniv na komunikaciyah vkraj uskladnyuvali dostavku paliva do Yaponiyi ta zumovili rishennya bazuvati flot u Pivdenno Shidnij Aziyi poblizu vid rajoniv naftovidobutku Moko u Singapuri pislya kapitulyaciyi Bilya krejsera oshvartovani pidvodni chovni I 501 U 181 ta I 502 U 862 12 15 travnya 1944 go Moko projshov z Lingga do Tavi Tavi u filippinskomu arhipelazi Sulu poryad z naftovidobuvnimi rajonami ostrova Borneo Na toj chas yaponske komanduvannya ochikuvalo shvidkoyi vorozhoyi ataki na golovnij oboronnij perimetr imperiyi sho pislya vidhodu z Truku prohodiv cherez Marianski ostrovi Palau ta zahid Novoyi Gvineyi a tomu perevelo flot blizhche do cih rajoniv 30 31 travnya 1944 go Moko razom zi she odnim vazhkim krejserom ta linkorom Fuso perejshli do Davao pislya chogo 2 chervnya cej zagin vijshov dlya distancijnogo prikrittya operaciyi z dostavlennya pidkriplen na ostriv Biak bilya pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Novoyi Gvineyi de naprikinci travnya visadilisya soyuzniki Vtim nevdovzi operaciyu skasuvali cherez vtratu raptovosti tozh nadvechir 3 chervnya zagin Moko popryamuvav nazad do Davao Za kilka dib komanduvannya virishilo zdijsniti she odnu sprobu provesti pidkriplennya na Biak i 7 chervnya 1944 go Haguro ta inshij vazhkij krejser polishili bazu pid ohoronoyu dvoh esminciv prichomu na vihodi iz zatoki Davao odin z esminciv buv potoplenij pidvodnim chovnom Vtim zagin distancijnogo prikrittya j dali vikonuvav zavdannya a 11 chervnya pribuv do ostrova Bachan bilya pivdenno zahidnogo zavershennya znachno bilshogo ostrova Halmahera de v pidsumku zibralis veliki sili yaponciv zokrema 12 chervnya pribuli obidva superlinkori Yamato i Musashi Togo zh 12 chervnya 1944 go amerikanci rozpochali operaciyu z ovolodinnya Marianskimi ostrovami Golovni sili yaponskogo flotu vijshli dlya kontrataki prichomu korabli z Bachanu pislya perehodu 13 16 chervnya priyednalis do osnovnogo z yednannya Pid chas bitvi 19 20 chervnya u Filippinskomu mori Moko nalezhav do zagonu A osnovnu silu yakogo stanovili 3 avianosci 2 z yakih buli 19 chervnya potopleni pidvodnimi chovnami U bitvi yaponci zaznali vazhkoyi porazki a 22 chervnya Moko pribuv na ostriv Okinava pivdenna chastina arhipelagu Ryukyu 24 chervnya 1944 go korabel uzhe buv u Kure de za kilka dib projshov pevnu modernizaciyu yaka polyagala v demontazhi dvoh kormovih torpednih aparativ i vstanovlenni 4 stroyenih ta 16 odinarnih ustanovok 25 mm zenitnih avtomativ sho zbilshilo zagalnu kilkist stvoliv takogo kalibru na krejseri do 52 odinic 1 lipnya 1944 go Moko polishiv Vnutrishnye Yaponske more mayuchi na bortu vijska ta pripasi i 4 lipnya buv u Manili 8 lipnya krejser vidvidav Zamboangu zahidne zavershennya Mindanao a za kilka dib pribuv na stoyanku Lingga de perebuvav tri misyaci 18 zhovtnya 1944 go flot polishiv Lingga dlya pidgotovki do protidiyi neminuchij vorozhij ataci na Filippini Vin projshov cherez Brunej pislya chogo rozdilivsya na dva z yednannya Moko uvijshov do eskortu golovnih sil admirala Kuriti yaki 24 zhovtnya pid chas pryamuvannya cherez more Sibuyan vnutrishnya chastina Filippinskogo arhipelagu na pivden vid ostrova Luson stali cillyu dlya potuzhnih udariv amerikanskoyi aviaciyi Moko buv urazhenij aviacijnoyu torpedoyu ta zaznav znachnih poshkodzhen maksimalna shvidkist korablya vpala do 15 vuzliv Pislya cogo krejser u suprovodi esmincya Kisinami viddilivsya ta popryamuvav nazad projshov cherez Koron shidne zavershennya arhipelagu Palavan 29 zhovtnya pribuv do Bruneyu a 3 listopada buv u Singapuri de rozpochav avarijnij remont na vijskovo morskij bazi Seletar 12 grudnya 1944 go Moko razom z konvoyem HI 82 virushiv do Yaponiyi Nadvechir nastupnogo dnya v rajoni misu Kamau pivdenne zavershennya V yetnamu krejser buv urazhenij odniyeyu z shesti torped vipushenih pidvodnim chovnom USS Bergall Moko vtrativ hid i esminec Usio poviv jogo na buksiri do Singapura zi shvidkistyu 6 vuzliv 15 grudnya na dopomogu pribuli kilka korabliv pri comu buksiruvannya perebralo na sebe sudno Tatebe Maru 17 grudnya z Indokitayu dlya dopomogi u provedenni na buksiri vislali she dva esminci a 18 chisla z ciyeyu zh metoyu iz Singapura vijshov vazhkij krejser Haguro 19 grudnya krejseri zustrilis prote cherez shtorm lishe za dobu Haguro zmig uzyati poshkodzhenij korabel na buksir 25 grudnya Moko doveli do Singapura Vrahovuyuchi sho vidnovlennya u Singapuri abo provedennya na buksiri vidavalos nemozhlivim Moko rozmistili na VMB Seletar yak plavuchu batareyu protipovitryanoyi oboroni Naprikinci lipnya 1945 go britanci organizuvali diversijnu ataku na dva ranishe poshkodzheni vazhki krejseri sho perebuvali v Singapuri 31 lipnya dva pidvodni chovni nablizilis do nogo ta zapustili diversijni minisubmarini pri comu dopravlenij HMS Spark aparat HMS XE 1 mav atakuvati Moko Vtim HMS XE 1 zatrimavsya na perehodi cherez prisutnist patrulnih kateriv i ne zmig vchasno zaminuvati svoyu cil a tomu takozh skinuv vibuhovij pristrij bilya inshogo vazhkogo krejsera Takao zaznaye poshkodzhennya pri vibuhu ale zalishitsya na plavu Moko dochekavsya v Singapuri kapitulyaciyi Yaponiyi a na pochatku lipnya 1946 go buv vivedenij na buksiri v Malakksku protoku ta zatoplenij Primitki www shipbucket com Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021 Bertke Donald A Smith Gordon Kindell Don 23 grudnya 2014 angl Lulu com ISBN 978 1 937470 11 1 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2021 Procitovano 16 listopada 2021 www combinedfleet com Arhiv originalu za 19 lipnya 2020 Procitovano 16 listopada 2021 www combinedfleet com Arhiv originalu za 6 chervnya 2011 Procitovano 16 listopada 2021 www combinedfleet com Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 16 listopada 2021