Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| «Хацукадзе» | ||
|---|---|---|
| 初風
| ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Кагеро» | |
| Держава прапора |  Японія | |
| Належність |  | |
| Корабельня | верф Kawasaki Shipbuilding | |
| Закладено | 3 грудня 1937 | |
| Спущено на воду | 24 січня 1939 | |
| Введено в експлуатацію | 15 лютого 1940 | |
| На службі | 1940—1943 | |
| Загибель | 2 листопада 1943 потоплений біля острова Бугенвіль | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 2033 | |
| Довжина | 118,5 м | |
| Ширина | 10,8 м | |
| Осадка | 3,8 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 парові турбіни, 3 парові котли | |
| Потужність | 52 000 к.с. (39 МВт) | |
| Швидкість | 35,5 вузла | |
| Дальність плавання | 5000 миль (7400 км) на швидкості 18 вузлів | |
| Екіпаж | 239 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 6 (3×2) × 127-мм / 50 калібрів гармат | |
| Торпедно-мінне озброєння | * 8 (2х4) × 610-мм торпедних апаратів, запас 16 торпед
| |
| Зенітне озброєння | 2 х 25-мм зенітних автомати (на момент спорудження, 8 у 1943) | |
Хацукадзе (Hatsukaze, яп. 初風) — ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який узяв участь у Другій світовій війні.
Корабель, який став четвертим (за датою закладання) серед есмінців типу «Кагеро», спорудили 1940 року на верфі Kawasaki Shipbuilding.
Історія служби
На момент вступу Японії до Другої світової війни «Хацукадзе» належав до 16-ї дивізії ескадрених міноносців. 1 грудня 1941-го дивізія прибула з Японії до Палау (важлива база на заході Каролінських островів), а 6 грудня її есмінці вийшли звідси для прикриття загону легкого авіаносця «Рюдзьо», який у день нападу на Перл-Гарбор здійснив рейд на Давао (південне узбережжя філіппінського острова Мінданао). 12 грудня Хацукадзе та інші есмінці дивізії прикривали висадку десанту на південно-східному завершенні острова Лусон у Легаспі (японське командування запланувало кілька допоміжних десантів на Філіппінах, що мали передувати вторгненню головних сил до затоки Лінгаєн на заході Лусону).
17 грудня 1941-го «Хацукадзе» вирушив з Палау у складі охорони загону, який мав захопити Давао. Висадка відбулась 20 грудня та не зустріла серйозного спротиву.
У першій декаді січня 1942-го 16-ту дивізію залучили до прикриття десантної операції в районі Менадо на північно-східному півострові острова Целебес (Сулавесі), висадкова частина якої відбулась у ніч проти 11 січня.
21 січня 1942-го «Хацукадзе» залучили до прикриття сил висадки в Кендарі на південно-східному півострові Целебесу, десантування в якому провели в перші години 24 січня.
Наприкінці січня 1942-го «Хацукадзе» разом з іншими есмінцями своєї дивізії провадив прикриття висадки на острів Амбон, десантування на який почалось у ніч проти 31 числа. Цього разу бої з союзними силами затягнулись на кілька діб і лише 3 лютого острів узяли під повний контроль.
У середині лютого 1942-го «Хацукадзе» залучили до прикриття операції заволодіння островом Тимор. У межах останньої 16—17 лютого з Амбону вийшли два транспортні загони, а сама висадка відбулась 20 лютого.
25 лютого «Хацукадзе» разом з трьома іншими есмінцями своєї дивізії та легким крейсером «Дзінцу» вийшли з Купангу, щоб взяти участь у прикритті сил вторгнення на Яву. 27–28 лютого «Хацукадзе» у складі великого загону взяв участь у битвах в Яванському морі, зокрема в торпедній атаці на вороже з'єднання. Перемога в битвах дозволила відновити рух конвою з військами та 1 березня розпочати висадку на сході Яви.
Протягом березня 1942-го «Хацукадзе» ніс протичовнову службу в Яванському морі, а 31 березня — 3 квітня разом з 3 легкими крейсерами та 7 есмінцями брав участь у операції заволодіння островом Різдва (віддалена австралійська територія за три з половиною сотні кілометрів від Західної Яви).
25 квітня — 3 травня 1942-го «Хацукадзе» пройшов з Нідерландської Ост-Індії до Японії для докового ремонту, при цьому більшу частину переходу він разом з есмінцем «Токіцукадзе» ескортував гідроавіаносець «Тітосе» (відокремився та попрямував до Сасебо 1 травня).
21–25 травня 1942-го в межах підготовки операції проти атола Мідвей «Хацукадзе» разом з іншими есмінцями 16-ї (а також 15-ї та 18-ї) дивізії пройшов з Куре на острів Сайпан (Маріанські острови). 28 травня есмінці вийшли з Сайпану, супроводжуючи транспорти з військами. Катастрофічна поразка авіаносного з'єднання в битві 4—5 червня під Мідвеєм призвела до скасування операції та повернення транспортного конвою на базу.
Станом на середину серпня 1942-го «Хацукадзе» перебував у Японії. На той час союзники вже висадились на сході Соломонових островів, що започаткувало шестимісячну битву за Гуадалканал та змусило японське командування спрямовувати в регіон підкріплення та матеріальні запаси. 16 серпня «Хауцукадзе» та ще 10 есмінців (серед них два з 16-ї дивізії) рушили з Японії як ескорт великого загону надводних кораблів (включав 2 авіаносці, 1 легкий авіаносець, 2 лінкори, 2 важкі та 1 легкий крейсери). Первісно планувалось, що з'єднання зайде на Трук (головна база японського ВМФ у Океанії, розташована в центральній частині Каролінських островів), проте японське командування вирішило пришвидшити операцію з проведення конвою з військами на Гуадалканал та 21 серпня наказало слідувати одразу у напрямку Соломонових островів (при цьому загін дозаправився від двох танкерів, що вийшли з Труку).
Спроба провести зазначений конвой призвела до битви 24 серпня біля Східних Соломонових островів, під час якої «Хацукадзе» разом зі ще 3 есмінцями охороняв загін адмірала Абе (2 лінкори, 3 важкі та 1 легкий крейсер). Рух конвою виявився остаточно перерваним 25 серпня внаслідок ударів літаків з островів Еспіриту-Санто та Гуадалканал, проте «Хацукадзе» ще кілька діб перебував у морі перед тим як прибути на Трук.
9 вересня 1942-го «Хацукадзе» вирушив у супроводі авіаносного з'єднання, яке повинне було патрулювати північніше від Соломонових островів з метою підтримки операцій на Гуадалканалі. Щоправда, тієї ж доби есмінець разом з іншим кораблем 16-ї дивізії «Токіцукадзе» відокремився для протичовнової операції, проте 10 вересня вони попрямували наздогін основним силам та супроводжували їх до 23 вересня, коли авіаносці повернулись на Трук.
11 жовтня 1942-го «Хацукадзе» вийшов з бази, все так же у складі охорони авіаносного з'єднання адмірала Нагумо. 26 жовтня відбулась битва біля островів Санта-Круз, після якої «Хацукадзе» разом з есмінцями «Майкадзе» і «Терудзукі» ескортував пошкоджені авіаносці «Сьокаку» та «Дзуйхо» на Трук, куди вони прибули 28 жовтня.
4–11 листопада 1942-го «Хацукадзе» разом зі ще одним есмінцем ескортували з Труку до Японії авіаносець «Дзуйкаку» та важкий крейсер «Мьоко». А в період з 31 грудня 1942 по 4 січня 1943-го «Хацукадзе» та ще два есмінці супроводили «Дзуйкаку» з Йокосуки назад на Трук.
7–9 січня 1943-го «Хацукадзе» прослідував з Труку до якірної стоянки Шортленд (прикрита групою невеликих островів Шортленд акваторія біля південного завершення острова Бугенвіль, де зазвичай відстоювались легкі бойові кораблі та перевалювались вантажі для подальшої відправки далі на схід Соломонових островів). 10 січня «Хацукадзе» разом з групою есмінців вирушив у рейс Гуадалканалу. Частина кораблів виконувала транспортну функцію, тоді як «Хацукадзе» належав до охорони загону. Під час рейсу він разом з «Токіцукадзе» потопив торпедний катер PT-112, при цьому, ймовірно, той же PT-112 випустив торпеду, яка важко пошкодила «Хацукадзе». Втім, поцілений корабель зміг дійти до Шортленду на буксирі у есмінця «Арасі» (при цьому ще один корабель цього ж класу «Кавакадзе» охороняв їх).
Після аварійного відновлення «Хацукадзе» 30 січня — 2 лютого 1943-го перейшов на Трук, а 8—14 квітня пройшов звідси для подальшого ремонту до Японії, охороняючи на переході навчальний крейсер «».
Лише наприкінці серпня 1943-го «Хацукадзе» знову вирушив до зони бойових дій. 17–23 серпня 1943-го він разом зі ще 7 есмінцями здійснював ескортування великого угруповання (1 ескортний авіаносець, 3 лінкори, 2 важкі та 1 легкий крейсери) з Йокосуки на Трук, при цьому «Хацукадзе» йшов у охороні лінкора «Ямато».
У середині вересня 1943-го американське авіаносне з'єднання здійснило рейд проти зайнятих японцями островів Гілберта (лежать південніше від Маршаллових островів). У відповідь 18 вересня з Труку на схід вийшли значні сили (2 авіаносці, 2 лінкори, 9 важких крейсерів та інші кораблі), які попрямували до атола Еніветок (крайній північний захід Маршаллових островів). «Хацукадзе» супроводжував це угруповання, яке в підсумку так і не вступило у контакт із союзними силами та 25 вересня повернулось на базу.
6 жовтня 1943-го «Хацукадзе» разом зі ще одним есмінцем та одним легким крейсером вийшли на допомогу флотському танкеру «Кадзахая», який здійснював одиночний рейс на Трук та був торпедований підводним човном. Втім, тієї ж доби пошкоджений танкер затонув.
На початку жовтня 1943-го американське авіаносне з'єднання завдало удару по острову Вейк (північніше від Маршаллових островів) без жодної суттєвої реакції зі сторони ворожого флоту. Зате за кілька тижнів японці на основі радіоперехоплення вирішили, що готується нова атака на Вейк, і 17 жовтня вислали з Труку до Еніветоку головні сили (3 авіаносці, 6 лінкорів, 8 важких крейсерів та інші кораблі), в ескортуванні яких брав участь і «Хацукадзе». Цей флот кілька діб безрезультатно очікував ворога, після чого 26 жовтня повернувся на Трук.
Тим часом союзники готувалися до великої атаки на заході Соломонових островів. 27—28 жовтня вони висадили допоміжний десант на островах Трежері та розпочали відволікаючий рейд на острів Шуазель. Як наслідок, 30 жовтня 1943-го «Хацукадзе» разом зі ще двома есмінцями та легким крейсером полишили Трук та попрямували на підсилення розміщених у Рабаулі сил (на цій наближеній до ворога передовій базі японське командування тримало лише крейсери та есмінці). Вони прибули вчасно, щоб взяти участь у спробі контратаки проти ворожого з'єднання, яке 1 листопада висадило головний десант на острові Бугенвіль.
У ніч проти 2 листопада сталася сутичка біля плацдарму союзників, відома як битва в затоці Імператриці Августи. Нещодавно прибулі з Труку кораблі прямували в колоні контрадмірала Моріказу Осугі. Через невдале командування останнього вони в нічній темряві перетнули курс іншої колони, внаслідок чого важкий крейсер Мьоко таранив та важко пошкодив «Хацукадзе».
Командир японського загону вирішив, що «Хацукадзе» одразу затонув, проте есмінець залишився на плаву та навіть зміг рухатись зі швидкістю 10 вузлів. Втім, коли він намагався полишити місце бою, то зіткнувся з есмінцем USS Spence, до якого невдовзі підійшли на допомогу ще чотири. Внаслідок артилерійського бою (який тривав 25 хвилин після зустрічі зі Spence) на «Хацукадзе» здетонував кормовий погріб боєзапасу, після чого корабель за кілька хвилин затонув. Загинули всі або майже всі члени екіпажу.
Примітки
- Bertke, Donald A.; Smith, Gordon; Kindell, Don (31 серпня 2013). (англ.). Lulu.com. ISBN . Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 18 вересня 2021.
- . www.microworks.net. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 18 вересня 2021.
- Stille, Mark (20 листопада 2014). (англ.). Bloomsbury Publishing. ISBN . Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021.
- . www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 18 вересня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hacukadze 初風 Sluzhba Tip klas eskadrenij minonosec tipu Kagero Derzhava prapora Yaponiya Nalezhnist Korabelnya verf Kawasaki Shipbuilding Zakladeno 3 grudnya 1937 Spusheno na vodu 24 sichnya 1939 Vvedeno v ekspluataciyu 15 lyutogo 1940 Na sluzhbi 1940 1943 Zagibel 2 listopada 1943 potoplenij bilya ostrova Bugenvil Identifikaciya Parametri Tonnazh 2033 Dovzhina 118 5 m Shirina 10 8 m Osadka 3 8 m Tehnichni dani Ruhova ustanovka 2 parovi turbini 3 parovi kotli Potuzhnist 52 000 k s 39 MVt Shvidkist 35 5 vuzla Dalnist plavannya 5000 mil 7400 km na shvidkosti 18 vuzliv Ekipazh 239 Ozbroyennya Artileriya 6 3 2 127 mm 50 kalibriv garmat Torpedno minne ozbroyennya 8 2h4 610 mm torpednih aparativ zapas 16 torped 18 glibinnih bomb Zenitne ozbroyennya 2 h 25 mm zenitnih avtomati na moment sporudzhennya 8 u 1943 Hacukadze Hatsukaze yap 初風 eskadrenij minonosec Imperskogo flotu Yaponiyi yakij uzyav uchast u Drugij svitovij vijni 02 11 43Rajon potoplennya Hacukadze Korabel yakij stav chetvertim za datoyu zakladannya sered esminciv tipu Kagero sporudili 1940 roku na verfi Kawasaki Shipbuilding Istoriya sluzhbiNa moment vstupu Yaponiyi do Drugoyi svitovoyi vijni Hacukadze nalezhav do 16 yi diviziyi eskadrenih minonosciv 1 grudnya 1941 go diviziya pribula z Yaponiyi do Palau vazhliva baza na zahodi Karolinskih ostroviv a 6 grudnya yiyi esminci vijshli zvidsi dlya prikrittya zagonu legkogo avianoscya Ryudzo yakij u den napadu na Perl Garbor zdijsniv rejd na Davao pivdenne uzberezhzhya filippinskogo ostrova Mindanao 12 grudnya Hacukadze ta inshi esminci diviziyi prikrivali visadku desantu na pivdenno shidnomu zavershenni ostrova Luson u Legaspi yaponske komanduvannya zaplanuvalo kilka dopomizhnih desantiv na Filippinah sho mali pereduvati vtorgnennyu golovnih sil do zatoki Lingayen na zahodi Lusonu 17 grudnya 1941 go Hacukadze virushiv z Palau u skladi ohoroni zagonu yakij mav zahopiti Davao Visadka vidbulas 20 grudnya ta ne zustrila serjoznogo sprotivu U pershij dekadi sichnya 1942 go 16 tu diviziyu zaluchili do prikrittya desantnoyi operaciyi v rajoni Menado na pivnichno shidnomu pivostrovi ostrova Celebes Sulavesi visadkova chastina yakoyi vidbulas u nich proti 11 sichnya 21 sichnya 1942 go Hacukadze zaluchili do prikrittya sil visadki v Kendari na pivdenno shidnomu pivostrovi Celebesu desantuvannya v yakomu proveli v pershi godini 24 sichnya Naprikinci sichnya 1942 go Hacukadze razom z inshimi esmincyami svoyeyi diviziyi provadiv prikrittya visadki na ostriv Ambon desantuvannya na yakij pochalos u nich proti 31 chisla Cogo razu boyi z soyuznimi silami zatyagnulis na kilka dib i lishe 3 lyutogo ostriv uzyali pid povnij kontrol U seredini lyutogo 1942 go Hacukadze zaluchili do prikrittya operaciyi zavolodinnya ostrovom Timor U mezhah ostannoyi 16 17 lyutogo z Ambonu vijshli dva transportni zagoni a sama visadka vidbulas 20 lyutogo 25 lyutogo Hacukadze razom z troma inshimi esmincyami svoyeyi diviziyi ta legkim krejserom Dzincu vijshli z Kupangu shob vzyati uchast u prikritti sil vtorgnennya na Yavu 27 28 lyutogo Hacukadze u skladi velikogo zagonu vzyav uchast u bitvah v Yavanskomu mori zokrema v torpednij ataci na vorozhe z yednannya Peremoga v bitvah dozvolila vidnoviti ruh konvoyu z vijskami ta 1 bereznya rozpochati visadku na shodi Yavi Protyagom bereznya 1942 go Hacukadze nis protichovnovu sluzhbu v Yavanskomu mori a 31 bereznya 3 kvitnya razom z 3 legkimi krejserami ta 7 esmincyami brav uchast u operaciyi zavolodinnya ostrovom Rizdva viddalena avstralijska teritoriya za tri z polovinoyu sotni kilometriv vid Zahidnoyi Yavi 25 kvitnya 3 travnya 1942 go Hacukadze projshov z Niderlandskoyi Ost Indiyi do Yaponiyi dlya dokovogo remontu pri comu bilshu chastinu perehodu vin razom z esmincem Tokicukadze eskortuvav gidroavianosec Titose vidokremivsya ta popryamuvav do Sasebo 1 travnya 21 25 travnya 1942 go v mezhah pidgotovki operaciyi proti atola Midvej Hacukadze razom z inshimi esmincyami 16 yi a takozh 15 yi ta 18 yi diviziyi projshov z Kure na ostriv Sajpan Marianski ostrovi 28 travnya esminci vijshli z Sajpanu suprovodzhuyuchi transporti z vijskami Katastrofichna porazka avianosnogo z yednannya v bitvi 4 5 chervnya pid Midveyem prizvela do skasuvannya operaciyi ta povernennya transportnogo konvoyu na bazu Stanom na seredinu serpnya 1942 go Hacukadze perebuvav u Yaponiyi Na toj chas soyuzniki vzhe visadilis na shodi Solomonovih ostroviv sho zapochatkuvalo shestimisyachnu bitvu za Guadalkanal ta zmusilo yaponske komanduvannya spryamovuvati v region pidkriplennya ta materialni zapasi 16 serpnya Haucukadze ta she 10 esminciv sered nih dva z 16 yi diviziyi rushili z Yaponiyi yak eskort velikogo zagonu nadvodnih korabliv vklyuchav 2 avianosci 1 legkij avianosec 2 linkori 2 vazhki ta 1 legkij krejseri Pervisno planuvalos sho z yednannya zajde na Truk golovna baza yaponskogo VMF u Okeaniyi roztashovana v centralnij chastini Karolinskih ostroviv prote yaponske komanduvannya virishilo prishvidshiti operaciyu z provedennya konvoyu z vijskami na Guadalkanal ta 21 serpnya nakazalo sliduvati odrazu u napryamku Solomonovih ostroviv pri comu zagin dozapravivsya vid dvoh tankeriv sho vijshli z Truku Sproba provesti zaznachenij konvoj prizvela do bitvi 24 serpnya bilya Shidnih Solomonovih ostroviv pid chas yakoyi Hacukadze razom zi she 3 esmincyami ohoronyav zagin admirala Abe 2 linkori 3 vazhki ta 1 legkij krejser Ruh konvoyu viyavivsya ostatochno perervanim 25 serpnya vnaslidok udariv litakiv z ostroviv Espiritu Santo ta Guadalkanal prote Hacukadze she kilka dib perebuvav u mori pered tim yak pributi na Truk 9 veresnya 1942 go Hacukadze virushiv u suprovodi avianosnogo z yednannya yake povinne bulo patrulyuvati pivnichnishe vid Solomonovih ostroviv z metoyu pidtrimki operacij na Guadalkanali Shopravda tiyeyi zh dobi esminec razom z inshim korablem 16 yi diviziyi Tokicukadze vidokremivsya dlya protichovnovoyi operaciyi prote 10 veresnya voni popryamuvali nazdogin osnovnim silam ta suprovodzhuvali yih do 23 veresnya koli avianosci povernulis na Truk 11 zhovtnya 1942 go Hacukadze vijshov z bazi vse tak zhe u skladi ohoroni avianosnogo z yednannya admirala Nagumo 26 zhovtnya vidbulas bitva bilya ostroviv Santa Kruz pislya yakoyi Hacukadze razom z esmincyami Majkadze i Terudzuki eskortuvav poshkodzheni avianosci Sokaku ta Dzujho na Truk kudi voni pribuli 28 zhovtnya 4 11 listopada 1942 go Hacukadze razom zi she odnim esmincem eskortuvali z Truku do Yaponiyi avianosec Dzujkaku ta vazhkij krejser Moko A v period z 31 grudnya 1942 po 4 sichnya 1943 go Hacukadze ta she dva esminci suprovodili Dzujkaku z Jokosuki nazad na Truk 7 9 sichnya 1943 go Hacukadze prosliduvav z Truku do yakirnoyi stoyanki Shortlend prikrita grupoyu nevelikih ostroviv Shortlend akvatoriya bilya pivdennogo zavershennya ostrova Bugenvil de zazvichaj vidstoyuvalis legki bojovi korabli ta perevalyuvalis vantazhi dlya podalshoyi vidpravki dali na shid Solomonovih ostroviv 10 sichnya Hacukadze razom z grupoyu esminciv virushiv u rejs Guadalkanalu Chastina korabliv vikonuvala transportnu funkciyu todi yak Hacukadze nalezhav do ohoroni zagonu Pid chas rejsu vin razom z Tokicukadze potopiv torpednij kater PT 112 pri comu jmovirno toj zhe PT 112 vipustiv torpedu yaka vazhko poshkodila Hacukadze Vtim pocilenij korabel zmig dijti do Shortlendu na buksiri u esmincya Arasi pri comu she odin korabel cogo zh klasu Kavakadze ohoronyav yih Pislya avarijnogo vidnovlennya Hacukadze 30 sichnya 2 lyutogo 1943 go perejshov na Truk a 8 14 kvitnya projshov zvidsi dlya podalshogo remontu do Yaponiyi ohoronyayuchi na perehodi navchalnij krejser Lishe naprikinci serpnya 1943 go Hacukadze znovu virushiv do zoni bojovih dij 17 23 serpnya 1943 go vin razom zi she 7 esmincyami zdijsnyuvav eskortuvannya velikogo ugrupovannya 1 eskortnij avianosec 3 linkori 2 vazhki ta 1 legkij krejseri z Jokosuki na Truk pri comu Hacukadze jshov u ohoroni linkora Yamato U seredini veresnya 1943 go amerikanske avianosne z yednannya zdijsnilo rejd proti zajnyatih yaponcyami ostroviv Gilberta lezhat pivdennishe vid Marshallovih ostroviv U vidpovid 18 veresnya z Truku na shid vijshli znachni sili 2 avianosci 2 linkori 9 vazhkih krejseriv ta inshi korabli yaki popryamuvali do atola Enivetok krajnij pivnichnij zahid Marshallovih ostroviv Hacukadze suprovodzhuvav ce ugrupovannya yake v pidsumku tak i ne vstupilo u kontakt iz soyuznimi silami ta 25 veresnya povernulos na bazu 6 zhovtnya 1943 go Hacukadze razom zi she odnim esmincem ta odnim legkim krejserom vijshli na dopomogu flotskomu tankeru Kadzahaya yakij zdijsnyuvav odinochnij rejs na Truk ta buv torpedovanij pidvodnim chovnom Vtim tiyeyi zh dobi poshkodzhenij tanker zatonuv Na pochatku zhovtnya 1943 go amerikanske avianosne z yednannya zavdalo udaru po ostrovu Vejk pivnichnishe vid Marshallovih ostroviv bez zhodnoyi suttyevoyi reakciyi zi storoni vorozhogo flotu Zate za kilka tizhniv yaponci na osnovi radioperehoplennya virishili sho gotuyetsya nova ataka na Vejk i 17 zhovtnya vislali z Truku do Enivetoku golovni sili 3 avianosci 6 linkoriv 8 vazhkih krejseriv ta inshi korabli v eskortuvanni yakih brav uchast i Hacukadze Cej flot kilka dib bezrezultatno ochikuvav voroga pislya chogo 26 zhovtnya povernuvsya na Truk Tim chasom soyuzniki gotuvalisya do velikoyi ataki na zahodi Solomonovih ostroviv 27 28 zhovtnya voni visadili dopomizhnij desant na ostrovah Trezheri ta rozpochali vidvolikayuchij rejd na ostriv Shuazel Yak naslidok 30 zhovtnya 1943 go Hacukadze razom zi she dvoma esmincyami ta legkim krejserom polishili Truk ta popryamuvali na pidsilennya rozmishenih u Rabauli sil na cij nablizhenij do voroga peredovij bazi yaponske komanduvannya trimalo lishe krejseri ta esminci Voni pribuli vchasno shob vzyati uchast u sprobi kontrataki proti vorozhogo z yednannya yake 1 listopada visadilo golovnij desant na ostrovi Bugenvil U nich proti 2 listopada stalasya sutichka bilya placdarmu soyuznikiv vidoma yak bitva v zatoci Imperatrici Avgusti Neshodavno pribuli z Truku korabli pryamuvali v koloni kontradmirala Morikazu Osugi Cherez nevdale komanduvannya ostannogo voni v nichnij temryavi peretnuli kurs inshoyi koloni vnaslidok chogo vazhkij krejser Moko taraniv ta vazhko poshkodiv Hacukadze Komandir yaponskogo zagonu virishiv sho Hacukadze odrazu zatonuv prote esminec zalishivsya na plavu ta navit zmig ruhatis zi shvidkistyu 10 vuzliv Vtim koli vin namagavsya polishiti misce boyu to zitknuvsya z esmincem USS Spence do yakogo nevdovzi pidijshli na dopomogu she chotiri Vnaslidok artilerijskogo boyu yakij trivav 25 hvilin pislya zustrichi zi Spence na Hacukadze zdetonuvav kormovij pogrib boyezapasu pislya chogo korabel za kilka hvilin zatonuv Zaginuli vsi abo majzhe vsi chleni ekipazhu PrimitkiBertke Donald A Smith Gordon Kindell Don 31 serpnya 2013 angl Lulu com ISBN 978 1 937470 05 0 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2021 Procitovano 18 veresnya 2021 www combinedfleet com Arhiv originalu za 9 sichnya 2020 Procitovano 18 veresnya 2021 www microworks net Arhiv originalu za 16 listopada 2020 Procitovano 18 veresnya 2021 Stille Mark 20 listopada 2014 angl Bloomsbury Publishing ISBN 978 1 4728 0925 4 Arhiv originalu za 18 veresnya 2021 Procitovano 18 veresnya 2021 www combinedfleet com Arhiv originalu za 3 lipnya 2016 Procitovano 18 veresnya 2021